Київські садибні будинки — опрічні, добре сплановані житлові будинки на одну сім'ю з господарськими спорудами і прилеглими садом і городом. За підрахунками дослідників, у Києві збереглось понад сто особняків, зведених у XIX-ХХ сторіччях.
Садибна забудова
Після скасування кріпаччини 1861 року, реформи міського самоврядування 1870 року та інших змін пожвавилось економічне життя Києва. Бурхливий розвиток промисловості, передусім цукрової, залізничного і водного транспорту, проведення щорічних київських контрактових ярмарків, збільшення населення міста сприяли інтенсивній розбудові Києва. У місті спостерігається «будівельна лихоманка», перший сплеск якої стався у 1870-х роках, другий — у 1890-х, а третій — після 1907 року.
Опрічні будинки найбільше зосереджувались на Липках, Старому Києві та Лук'янівці.
Замовниками будівництва на садибних ділянках були дворяни, чиновники і командування окупаційної російської армії. В особняках жили підприємці, з яких половина — цукропромисловці. І близько чверті власників садиб були представники різних професій: інженери, лікарі, архітектори, професори.
Переважна більшість будинків зведена на червоній лінії або на розі вулиць. Лише з десяток будівель — вглибині садиби
«Панські Липки»
Місцевість з виноградним і шовковичним садами на Липському пагорбі належала Києво-Печерській лаврі. 1787 року ці землі конфіскувала російська влада.
У 1800—1805 роках на Липках під забудову виділили перші 78 ділянок. 1828 року вирубили липовий гай, 1835 року — сади, а на їхньому місці виросли переважно дерев'яні одно- і двоповерхові будинки. Тут оселялись аристократи, а згодом і найбагатші купці і підприємці. У цьому районі розташовувались Маріїнський палац, будинки генерал-губернатора та цивільного губернатора.
На межі 80-х — 90-х pp. XIX сторіччя підприємці на викуплених садибах зводять для себе кам'яниці і палаци. У них мешкали найзаможніші родини Льва Бродського, Мойсея Гальперіна, Маркуса Зайцева, Симхи Лібермана, Михайла Шестакова.
Найяскравішими зразками липських садибних будинків є «Арабський будиночок (замок)», особняк Полякова, особняк Лібермана, «Шоколадний будиночок».
Напередодні 1917 року в «аристократичному кварталі» нараховувалось близько сорока особняків. Попри те, що після 1908 року їх розбавили багатоповерховими прибутковими будинками, Липки залишались тихим відокремленим районом міста.
У революційні роки і період Радянсько-української війни (1917—1921) особняки були розграбовані. А більшість мистецьких колекцій, які зберігались там, була втрачена назавжди.
Водночас липські будинки по черзі займали каральні органи білогвардійців і більшовиків. Особливою жорстокістю відрізнялись чекісти, які облаштували тут катівні. У січні 1918 року, коли у Києві панувало більшовицьке військо Муравйова, масові страти проводили у царському (Маріїнському) палаці та особняку Полякова. Згодом органи ЧК-НКВС розмістилися в садибі Уварової та особняках на Інститутській, 40, Липській, 2, 4, 10, Пилипа Орлика, 3, Садовій, 3, 5, Шовковичній, 15/1 та інших.
Самовидці залишили свідчення про червоний терор на Липках: «Насамкінець, коли більшовики перед відходом розстрілювали заручників, ми побачили у вікно… віз, повний роздягнених трупів. Вони були недбало покриті рогожею, і з усіх боків стирчали частини мертвих тіл. Чека містилася в нашому районі, і трупи крізь центр вивозилися, ймовірно, за місто». Осип Мандельштам відреагував на ті події віршем: «Панські Липки відгонюють смертю».
За висловом киняки, слова якої навів у своїй книзі Сергій Білокінь, Липську вулицю у ті роки називали найдовшою вулицею у світі, оскільки нею можна було піти в один бік і ніколи звідти не повернутися назад.
Після перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва особняків для представників нової панівної верстви (працівників компартійних, урядових і каральних органів) вже не вистачало. Тому старі будинки перебудували або і зовсім знесли, щоб на вивільнених ділянках спорудити багатоповерхові житлові будинки. Новими архітектурними акцентами відтак стають такі споруди, як десятиповерхова будівля НКВС УРСР (тепер — будинок уряду на вулиці Михайла Грушевського, 12).
Лише кілька липських особняків на Банковій, 2 і 15, Садовій, 5, Єлизаветинській, 8 тимчасово віддали під дитячі садки або притулки.
У цілому у XX сторіччі чверть особняків було знищено.
За станом на 2020 рік у колишніх особняках розташовані різні установи й організації.
Особняки на Подолі
Після великої пожежі 1811 року на Подолі збереглось лише кілька старих кам'яниць: будинок Мазепи (XVII сторіччя) на Спаській вулиці, 16-А, кам'яниця Биковських (XVIII сторіччя) на Костянтинівській вулиці, 6, будинок Сухоти (1804) і будинок Стрельбицького (1808) на Покровській, відповідно 8 і 5. І хоча згодом тут повністю перепланували вулиці, Поділ так і не привабив найзаможніших киян. Будівництво розкішних особняків стримували часті руйнівні повені, брак місця і незатишність ремісничо-торгової частини міста. Водночас підприємці, які мали у цьому районі свій бізнес, спорудили кілька особняків, зокрема особняк Апштейна на Спаській, 12 і будинок на Борисоглібській, 12.
Особняки на Лук'янівці
Активна розбудова Лук'янівки розпочалась після руйнівної повені 1845 року на Подолі, коли значну частину мешканців розселили уздовж Житомирського шляху.
На початку XX сторіччя у цьому районі селилися переважно небагаті люди. З-поміж них було чимало відомих людей: письменники Іван Нечуй-Левицький й Олена Пчілка, композитори Микола Леонтович, Кирило Стеценко, архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман, , художники Анна Крюгер-Прахова, Володимир Менк, Олександр Мурашко, Володимир Орловський, Микола Пимоненко, Іван Селезньов, професори Київської духовної академії Опанас Булгаков, Микола Петров, біолог Микола Кащенко, інженери Євген Патон, Степан Тимошенко, громадський діяч Іван Щітківський та багато інших.
Власники ж ділянок зводили на них будинки в різних стилях. Будинок на Нагірній вулиці, 13/2 має риси «зразкового» п'ятивіконного фасаду, які були поширені в Києві на початку XIX сторіччя. Садиба Більського на Осіївській, 14 оформлена у стилі «віденського ренесансу», будинок на Овруцькій, 29 — англійської неоготики, кам'яниця на Нагірній, 14 і 17 — раннього модерну, Багговутівській, 14 та вулиці Юрія Іллєнка, 8 — розвиненого модерну, а на Осіївській, 6 — пізнього модерну. Будівлі на Кудрявській, 9-А, Полтавській, 4, Нагірній, 23 оздоблені у стилістиці українського романтизму.
1922 року більшовики остаточно націоналізували всі особняки, а деяких мешканців, як-от Олександра Мурашка, розстріляли чи закатували. Згодом знищили цілу низку лук'янівських особняків. Зруйнували будинок Мурашка на Багговутівській, 25, особняк Івана Щітківського за проєктом архітектора Василя Кричевського на Полтавській, 4, будинок Соколових на Татарській, 1.
Архітектурні стилі
Особняки будували в архітектурних стилях, які відповідали європейським архітектурним напрямам і смакам киян на зламі XIX-ХХ сторіч. Найбільшу перевагу власники міських маєтків надавали неоренесансу. До найпомітніших зразків відносяться особняк Лібермана, особняк Олександра Терещенка, «Шоколадний будиночок» (стиль італійських палаццо). Особняки будували також у стилі неокласицизму (особняк Федора Терещенка), ампіру (садиба Уварової), неоґотики («Замок барона Штейнгеля», особняк Івана Терещенка), модерну і цегляної еклектики.
Архітектори
Найбільша кількість проєктів особняків належить Володимиру Ніколаєву й Андрію-Фердінанду Крауссу. З-поміж інших архітекторів, які проєктували садиби, виділяються Павло Альошин, Едуард-Фердинанд Брадтман, Микола Горденін, Андрій Гун, Олександр Кривошеєв, , Василь Осьмак, Віктор Прохоров, Віктор Сичугов, Павло Спарро, Людвік Станзані, Федір Троупянський, Олександр Хойнацький, Олександр Шіле, Георгій Шлейфер та інші.
- Садиба Уварової]]
на Липській, 16 -
- (Особняк на Трьохсвятительській, 5/1)
Примітки
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 5.
- Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К.: Видавницво «Павлім», 2003
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 12.
- Мандельштам Надежда. Мой муж — Осип Мандельштам
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 14-15.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 189.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 16.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 591.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 612.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 616.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 617.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 618.
- Малаков Д. Особняки Києва, 2004, с. 6-7.
Джерела
- Друг Ольга, Малаков Дмитро. Особняки Києва. — К. : «Кий», 2004. — 828 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivski sadibni budinki oprichni dobre splanovani zhitlovi budinki na odnu sim yu z gospodarskimi sporudami i prileglimi sadom i gorodom Za pidrahunkami doslidnikiv u Kiyevi zbereglos ponad sto osobnyakiv zvedenih u XIX HH storichchyah Budinok na Krutomu uzvozi odin iz najstarishih osobnyakiv u KiyeviSadibna zabudovaZamok barona Shtejngelya Inter yer v osobnyaku Oleksandra Tereshenka Pislya skasuvannya kripachchini 1861 roku reformi miskogo samovryaduvannya 1870 roku ta inshih zmin pozhvavilos ekonomichne zhittya Kiyeva Burhlivij rozvitok promislovosti peredusim cukrovoyi zaliznichnogo i vodnogo transportu provedennya shorichnih kiyivskih kontraktovih yarmarkiv zbilshennya naselennya mista spriyali intensivnij rozbudovi Kiyeva U misti sposterigayetsya budivelna lihomanka pershij splesk yakoyi stavsya u 1870 h rokah drugij u 1890 h a tretij pislya 1907 roku Oprichni budinki najbilshe zoseredzhuvalis na Lipkah Staromu Kiyevi ta Luk yanivci Zamovnikami budivnictva na sadibnih dilyankah buli dvoryani chinovniki i komanduvannya okupacijnoyi rosijskoyi armiyi V osobnyakah zhili pidpriyemci z yakih polovina cukropromislovci I blizko chverti vlasnikiv sadib buli predstavniki riznih profesij inzheneri likari arhitektori profesori Perevazhna bilshist budinkiv zvedena na chervonij liniyi abo na rozi vulic Lishe z desyatok budivel vglibini sadibi Panski Lipki Arabskij zamok livoruch i Shokoladnij budinochok Palac na Lipkah 1912 Shovkovichna 14 Osobnyak Zaksa na Lipskij vulici 4 Mayetok Polyakova na vulici Mihajla Grushevskogo 22 Miscevist z vinogradnim i shovkovichnim sadami na Lipskomu pagorbi nalezhala Kiyevo Pecherskij lavri 1787 roku ci zemli konfiskuvala rosijska vlada U 1800 1805 rokah na Lipkah pid zabudovu vidilili pershi 78 dilyanok 1828 roku virubili lipovij gaj 1835 roku sadi a na yihnomu misci virosli perevazhno derev yani odno i dvopoverhovi budinki Tut oselyalis aristokrati a zgodom i najbagatshi kupci i pidpriyemci U comu rajoni roztashovuvalis Mariyinskij palac budinki general gubernatora ta civilnogo gubernatora Na mezhi 80 h 90 h pp XIX storichchya pidpriyemci na vikuplenih sadibah zvodyat dlya sebe kam yanici i palaci U nih meshkali najzamozhnishi rodini Lva Brodskogo Mojseya Galperina Markusa Zajceva Simhi Libermana Mihajla Shestakova Najyaskravishimi zrazkami lipskih sadibnih budinkiv ye Arabskij budinochok zamok osobnyak Polyakova osobnyak Libermana Shokoladnij budinochok Naperedodni 1917 roku v aristokratichnomu kvartali narahovuvalos blizko soroka osobnyakiv Popri te sho pislya 1908 roku yih rozbavili bagatopoverhovimi pributkovimi budinkami Lipki zalishalis tihim vidokremlenim rajonom mista U revolyucijni roki i period Radyansko ukrayinskoyi vijni 1917 1921 osobnyaki buli rozgrabovani A bilshist misteckih kolekcij yaki zberigalis tam bula vtrachena nazavzhdi Vodnochas lipski budinki po cherzi zajmali karalni organi bilogvardijciv i bilshovikiv Osoblivoyu zhorstokistyu vidriznyalis chekisti yaki oblashtuvali tut kativni U sichni 1918 roku koli u Kiyevi panuvalo bilshovicke vijsko Muravjova masovi strati provodili u carskomu Mariyinskomu palaci ta osobnyaku Polyakova Zgodom organi ChK NKVS rozmistilisya v sadibi Uvarovoyi ta osobnyakah na Institutskij 40 Lipskij 2 4 10 Pilipa Orlika 3 Sadovij 3 5 Shovkovichnij 15 1 ta inshih Samovidci zalishili svidchennya pro chervonij teror na Lipkah Nasamkinec koli bilshoviki pered vidhodom rozstrilyuvali zaruchnikiv mi pobachili u vikno viz povnij rozdyagnenih trupiv Voni buli nedbalo pokriti rogozheyu i z usih bokiv stirchali chastini mertvih til Cheka mistilasya v nashomu rajoni i trupi kriz centr vivozilisya jmovirno za misto Osip Mandelshtam vidreaguvav na ti podiyi virshem Panski Lipki vidgonyuyut smertyu Za vislovom kinyaki slova yakoyi naviv u svoyij knizi Sergij Bilokin Lipsku vulicyu u ti roki nazivali najdovshoyu vuliceyu u sviti oskilki neyu mozhna bulo piti v odin bik i nikoli zvidti ne povernutisya nazad Pislya perenesennya stolici USRR z Harkova do Kiyeva osobnyakiv dlya predstavnikiv novoyi panivnoyi verstvi pracivnikiv kompartijnih uryadovih i karalnih organiv vzhe ne vistachalo Tomu stari budinki perebuduvali abo i zovsim znesli shob na vivilnenih dilyankah sporuditi bagatopoverhovi zhitlovi budinki Novimi arhitekturnimi akcentami vidtak stayut taki sporudi yak desyatipoverhova budivlya NKVS URSR teper budinok uryadu na vulici Mihajla Grushevskogo 12 Lishe kilka lipskih osobnyakiv na Bankovij 2 i 15 Sadovij 5 Yelizavetinskij 8 timchasovo viddali pid dityachi sadki abo pritulki U cilomu u XX storichchi chvert osobnyakiv bulo znisheno Za stanom na 2020 rik u kolishnih osobnyakah roztashovani rizni ustanovi j organizaciyi Osobnyaki na Podoli Osobnyak Apshtejna na Podoli Pislya velikoyi pozhezhi 1811 roku na Podoli zbereglos lishe kilka starih kam yanic budinok Mazepi XVII storichchya na Spaskij vulici 16 A kam yanicya Bikovskih XVIII storichchya na Kostyantinivskij vulici 6 budinok Suhoti 1804 i budinok Strelbickogo 1808 na Pokrovskij vidpovidno 8 i 5 I hocha zgodom tut povnistyu pereplanuvali vulici Podil tak i ne privabiv najzamozhnishih kiyan Budivnictvo rozkishnih osobnyakiv strimuvali chasti rujnivni poveni brak miscya i nezatishnist remisnicho torgovoyi chastini mista Vodnochas pidpriyemci yaki mali u comu rajoni svij biznes sporudili kilka osobnyakiv zokrema osobnyak Apshtejna na Spaskij 12 i budinok na Borisoglibskij 12 Osobnyaki na Luk yanivci Kam yanicya na Nagirnij 14 eskiz 1909 Aktivna rozbudova Luk yanivki rozpochalas pislya rujnivnoyi poveni 1845 roku na Podoli koli znachnu chastinu meshkanciv rozselili uzdovzh Zhitomirskogo shlyahu Na pochatku XX storichchya u comu rajoni selilisya perevazhno nebagati lyudi Z pomizh nih bulo chimalo vidomih lyudej pismenniki Ivan Nechuj Levickij j Olena Pchilka kompozitori Mikola Leontovich Kirilo Stecenko arhitektori Eduard Ferdinand Bradtman hudozhniki Anna Kryuger Prahova Volodimir Menk Oleksandr Murashko Volodimir Orlovskij Mikola Pimonenko Ivan Seleznov profesori Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Opanas Bulgakov Mikola Petrov biolog Mikola Kashenko inzheneri Yevgen Paton Stepan Timoshenko gromadskij diyach Ivan Shitkivskij ta bagato inshih Vlasniki zh dilyanok zvodili na nih budinki v riznih stilyah Budinok na Nagirnij vulici 13 2 maye risi zrazkovogo p yativikonnogo fasadu yaki buli poshireni v Kiyevi na pochatku XIX storichchya Sadiba Bilskogo na Osiyivskij 14 oformlena u stili videnskogo renesansu budinok na Ovruckij 29 anglijskoyi neogotiki kam yanicya na Nagirnij 14 i 17 rannogo modernu Baggovutivskij 14 ta vulici Yuriya Illyenka 8 rozvinenogo modernu a na Osiyivskij 6 piznogo modernu Budivli na Kudryavskij 9 A Poltavskij 4 Nagirnij 23 ozdobleni u stilistici ukrayinskogo romantizmu 1922 roku bilshoviki ostatochno nacionalizuvali vsi osobnyaki a deyakih meshkanciv yak ot Oleksandra Murashka rozstrilyali chi zakatuvali Zgodom znishili cilu nizku luk yanivskih osobnyakiv Zrujnuvali budinok Murashka na Baggovutivskij 25 osobnyak Ivana Shitkivskogo za proyektom arhitektora Vasilya Krichevskogo na Poltavskij 4 budinok Sokolovih na Tatarskij 1 Budinok z irisami Sadiba BilskogoArhitekturni stiliOsobnyaki buduvali v arhitekturnih stilyah yaki vidpovidali yevropejskim arhitekturnim napryamam i smakam kiyan na zlami XIX HH storich Najbilshu perevagu vlasniki miskih mayetkiv nadavali neorenesansu Do najpomitnishih zrazkiv vidnosyatsya osobnyak Libermana osobnyak Oleksandra Tereshenka Shokoladnij budinochok stil italijskih palacco Osobnyaki buduvali takozh u stili neoklasicizmu osobnyak Fedora Tereshenka ampiru sadiba Uvarovoyi neogotiki Zamok barona Shtejngelya osobnyak Ivana Tereshenka modernu i ceglyanoyi eklektiki ArhitektoriNajbilsha kilkist proyektiv osobnyakiv nalezhit Volodimiru Nikolayevu j Andriyu Ferdinandu Kraussu Z pomizh inshih arhitektoriv yaki proyektuvali sadibi vidilyayutsya Pavlo Aloshin Eduard Ferdinand Bradtman Mikola Gordenin Andrij Gun Oleksandr Krivosheyev Vasil Osmak Viktor Prohorov Viktor Sichugov Pavlo Sparro Lyudvik Stanzani Fedir Troupyanskij Oleksandr Hojnackij Oleksandr Shile Georgij Shlejfer ta inshi Sadiba Uvarovoyi na Lipskij 16 Mayetok Oleksandra Tereshenka Osobnyak na Trohsvyatitelskij 5 1PrimitkiMalakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 5 Ponomarenko L Riznik O Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidan nya K Vidavnicvo Pavlim 2003 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 12 Mandelshtam Nadezhda Moj muzh Osip Mandelshtam Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 14 15 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 189 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 16 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 591 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 612 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 616 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 617 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 618 Malakov D Osobnyaki Kiyeva 2004 s 6 7 DzherelaDrug Olga Malakov Dmitro Osobnyaki Kiyeva K Kij 2004 828 s