Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Садиба Уварової розташована на Липській вулиці, 16.
| Липська, 16 | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Правий фланг | ||||
50°26′36″ пн. ш. 30°32′01″ сх. д. / 50.44333333336111025° пн. ш. 30.533611111138888816° сх. д.Координати: 50°26′36″ пн. ш. 30°32′01″ сх. д. / 50.44333333336111025° пн. ш. 30.533611111138888816° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури та містобудування (охоронний номер 38) | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ | |||
| Архітектурний стиль | ампір | |||
| Архітектор | Голландський Павло Іванович | |||
| Будівництво | 1912 — 1914 | |||
| Адреса | Липська вулиця, 16 | |||
 Липська, 16 у Вікісховищі | ||||
За визначенням дослідників, кам'яниця — цікавий зразок садибної забудови початку XX сторіччя. До обліку пам'яток містобудування й архітектури її внесено рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22 листопада 1982 року.
Історія ділянки
Садиба займала ділянку між сучасними вулицями Липською, Пилипа Орлика, Шовковичною і Липським провулком. Відомо, що на початку XIX сторіччя вона належала Уляні Костянтинівні Веселицькій, уродженій Леонтович, (1737—1822), вдові останнього російського посла в Кримському ханстві Петра Веселицького (1710—1786).
Пилип Вігель, обер-комендант Києво-Печерської фортеці в 1788—1801 роках, у своїх «Записках» залишив спогади про власницю садиби:
«Пані Веселицька… посеред ніжно улесливого, численного потомства, яким вона лагідно верховодила, здавалася… у своїй оселі якоюсь царицею… У цілому її завжди весела вдача, пристойна її вікові жартівливість та її українська мова робили її для всіх приємно оригінальною… Будинок пані Веселицької був таким же веселим, як її прізвище й вона сама… В Ульяни Костянтинівни… частування йшло своїм порядком: все було свіже, гарне… Вона запозичила у москалів млинці, ватрушки і кулеб'яки, засвоїла їх собі, удосконалила їх приготування і вміла поєднувати їх з малоросійськими стравами, варениками та галушками… Годі уявити, як цю жінку любили і шанували її знайомі. Родичі її зятів і невісток і її власні, Іваненки, Гудими, Масюкови та інші, та й просто знайомі, безперестанку приїжджали з-за Дніпра, лише за тим, щоб з нею бачитися… В її будинку бачили весь Київ».
На території садиби «був чудовий сад із фруктовими деревами й сторічними липами». Однак за наказом генерал-губернатора Василя Левашова липовий гай знищили і натомість проклали Шовковичну вулицю.
У 1870-х роках правнук Петра та Уляни Веселицьких Гаврило продав садибу князеві Семенові Воронцову. На ділянці стояли дерев'яний будинок і кам'яний флігель, які фасадами виходили відповідно на Липську та Єлизаветинську вулицю (Пилипа Орлика).
1883 року власником став інженер-технолог Едуард Адельгейм, який записав майно на свою дружину Адель Олександрівну. За проєктом Василя Ганке проводиться реконструкція будинку. 1886 року за проєктом архітектора Олександра Шіле ближче до Липського провулка спорудили двоповерхову кам'яницю.
Після 1894 року нащадки Адельгейма продали ділянку цукровому магнатові . Він перетворив будинки на прибуткові. Підприємець також хотів придбати сусідню наріжну ділянку міської землі, але 1898 року йому дозволили лише взяти її в тимчасове орендне користування. Згодом, 1904 року, тут звели (міське початкове училище).
1899 року під час будівельних робіт на території садиби знайшли скарб із золотими речами, зокрема візантійськими й східними монетами X—XI сторіччя.
1911 року Маргарита Бродська, дочка магната, розділила садибу на ділянки і продала. Ділянку № 16 придбала графиня Наталія Уварова, дочка цукрозаводчика Федора Терещенко. На її замовлення у 1912—1914 роках архітектор Павло Голландський зніс старі будинки, заново розпланував садибу і збудував особняк.
1917 року особняк продали власнику прибуткових будинків Миколі Попову. 1918 року будинок реквізували німці.
Будинок-катівня
У 1930-х роках садибу з'єднали переходами із триповерхим будинком № 16-А і (будівлею колишнього міського початкового училища (№ 18/5)). Разом з іншими будівлями на Липках утворився цілий квартал, де впродовж 1919—1987 років розміщувалося губернське, згодом обласне управління каральних органів ЧК-ОДПУ-НКВС-КДБ.
На території садиби був тюремний підвал (рос. «тюрпод»), де страчували «ворогів народу». 1930 року у підвал кинули Василя Осьмака. Органи ДПУ з ув'язнених створили проєктне бюро на чолі з архітектором. Таки чином, Осьмак безкоштовно розробляв для потреб ДПУ проєкти, наприклад, службового приміщення на території садиби, клубу НКВС на Липській вулиці, 15/17 (з 1954 року — Театр на Липках), їдальні та житлових будинків на Липській, 15, клубу ім. Реденса (будинок культури МВС на Пилипа Орлика, 16), конвойних казарм тощо.
За словами старожилки, які навів у своїй книзі Сергій Білокінь, Липську вулицю у ті роки називали найдовшою вулицею у світі, оскільки нею можна було піти в один бік і ніколи звідти не повернутися назад.
Архітектура
Двоповерхова будівля — цегляна, тинькована, Г-подібна у плані. Чоловий фасад асиметричний, з ризалітами по флангах.
Ризаліти мають чотириколонні доричні портики на високому цоколі. Фасади оздоблені балюстрадами фальшивих балконів, рустом, маскаронами, медальйонами, фестонами-вінками та іншими ампірними деталями.
На правому фланзі облаштований парадний вхід у стилі ампір. Його підкреслює трикутний щипець. Балкон другого поверху прикрашений архівольтом.
Лівий ризаліт має менші розміри. Оздоблений колонами, рустом, ліпниною і барельєфом.
Інтер'єри вестибюля й холу прикрашені декором у стилях ампіру, рококо та ренесансу. Парадні приміщення декоровані ліпниною, мармуровими камінами, інкрустованим паркетом і богемським склом. Тримаршові дерев'яні сходи у стилі ренесанс мають різьблену дерев'яну огорожу.
Парковий фасад оформлений напівротондою з колонами іонічного ордера. У ніші стоїть скульптура античної богині полювання Діани. На фасаді — картуш із гербом роду Уварових.
На території садиби був сад, який не зберігся.
1987 року особняк передали Українському фонду культури. Приміщення також займають Український інститут національної пам'яті, редакція журналу «Краєзнавство» та інші установи.
Ілюстрації
- Декор
-
![image]()
Лев на дверях -
![image]()
Ліпнина -
![image]()
Маскарон -
![image]()
Маскарон
Див. також
- Уваровський дім — дачний будинок Уварової у Ворзелі
Коментарі
- Не відомо, який будинок згадував Пилип Вігель. Веселицька до переїзду на Липки мешкала із чоловіком на Московській вулиці (сучасна вулиця Князів Острозьких), 40-б. Водночас описані події відбувались після смерті Петра Веселицького у 1786 році
Примітки
- Садиба Уварової, 1999, с. 512.
- Посольство к хану крымскому в конце XVIII столетия (рос.)
- Особняки Києва, 2004, с. 172.
- Записки Ф. Вигеля, 1864, с. 207-209.
- Особняки Києва, 2004, с. 175.
- Особняки Києва, 2004, с. 177.
- Особняки Києва, 2004, с. 178.
- Особняки Києва, 2004, с. 179.
- Особняки Києва, 2004, с. 180.
- Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 510.
- Особняки Києва, 2004, с. 187, 189-191.
- Білокінь Сергій. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР у 1917–1941 роках, 2017, с. 196.
- Особняки Києва, 2004, с. 182-187.
Джерела
- Білокінь Сергій. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. 1917–1941 рр.: джерелознавче дослідження. — К. : Пенмен, 2017. — 768 с.
- Вигель Филипп Филиппович. Записки Ф. Ф. Вигеля. — Москва : университетская типография Каткова и К°, 1864. — Т. 1. — С. 207-209.
- Друг Ольга, Малаков Дмитро. Липська, 16 // Особняки Києва. — К. : «Кий», 2004. — С. 172—191.
- Малаков Дмитро. Садиба Уварової // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 1. А—Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 512.
- Михайло Кальницький. Будинок міського початкового училища // Звід пам'яток історії та культури України: . — К. : "Українська енциклопедія" імені Миколи Бажана, 1999. — Т. 1, ч. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadiba Uvarovoyi roztashovana na Lipskij vulici 16 Lipska 16Pravij flang50 26 36 pn sh 30 32 01 sh d 50 44333333336111025 pn sh 30 533611111138888816 sh d 50 44333333336111025 30 533611111138888816 Koordinati 50 26 36 pn sh 30 32 01 sh d 50 44333333336111025 pn sh 30 533611111138888816 sh d 50 44333333336111025 30 533611111138888816Statuspam yatka arhitekturi ta mistobuduvannya ohoronnij nomer 38 Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyivArhitekturnij stilampirArhitektorGollandskij Pavlo IvanovichBudivnictvo1912 1914AdresaLipska vulicya 16 Lipska 16 u Vikishovishi Za viznachennyam doslidnikiv kam yanicya cikavij zrazok sadibnoyi zabudovi pochatku XX storichchya Do obliku pam yatok mistobuduvannya j arhitekturi yiyi vneseno rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi narodnih deputativ 1804 vid 22 listopada 1982 roku Istoriya dilyankiSadiba zajmala dilyanku mizh suchasnimi vulicyami Lipskoyu Pilipa Orlika Shovkovichnoyu i Lipskim provulkom Vidomo sho na pochatku XIX storichchya vona nalezhala Ulyani Kostyantinivni Veselickij urodzhenij Leontovich 1737 1822 vdovi ostannogo rosijskogo posla v Krimskomu hanstvi Petra Veselickogo 1710 1786 Pilip Vigel ober komendant Kiyevo Pecherskoyi forteci v 1788 1801 rokah u svoyih Zapiskah zalishiv spogadi pro vlasnicyu sadibi Pani Veselicka posered nizhno uleslivogo chislennogo potomstva yakim vona lagidno verhovodila zdavalasya u svoyij oseli yakoyus cariceyu U cilomu yiyi zavzhdi vesela vdacha pristojna yiyi vikovi zhartivlivist ta yiyi ukrayinska mova robili yiyi dlya vsih priyemno originalnoyu Budinok pani Veselickoyi buv takim zhe veselim yak yiyi prizvishe j vona sama V Ulyani Kostyantinivni chastuvannya jshlo svoyim poryadkom vse bulo svizhe garne Vona zapozichila u moskaliv mlinci vatrushki i kuleb yaki zasvoyila yih sobi udoskonalila yih prigotuvannya i vmila poyednuvati yih z malorosijskimi stravami varenikami ta galushkami Godi uyaviti yak cyu zhinku lyubili i shanuvali yiyi znajomi Rodichi yiyi zyativ i nevistok i yiyi vlasni Ivanenki Gudimi Masyukovi ta inshi ta j prosto znajomi bezperestanku priyizhdzhali z za Dnipra lishe za tim shob z neyu bachitisya V yiyi budinku bachili ves Kiyiv Na teritoriyi sadibi buv chudovij sad iz fruktovimi derevami j storichnimi lipami Odnak za nakazom general gubernatora Vasilya Levashova lipovij gaj znishili i natomist proklali Shovkovichnu vulicyu U 1870 h rokah pravnuk Petra ta Ulyani Veselickih Gavrilo prodav sadibu knyazevi Semenovi Voroncovu Na dilyanci stoyali derev yanij budinok i kam yanij fligel yaki fasadami vihodili vidpovidno na Lipsku ta Yelizavetinsku vulicyu Pilipa Orlika 1883 roku vlasnikom stav inzhener tehnolog Eduard Adelgejm yakij zapisav majno na svoyu druzhinu Adel Oleksandrivnu Za proyektom Vasilya Ganke provoditsya rekonstrukciya budinku 1886 roku za proyektom arhitektora Oleksandra Shile blizhche do Lipskogo provulka sporudili dvopoverhovu kam yanicyu Pislya 1894 roku nashadki Adelgejma prodali dilyanku cukrovomu magnatovi Vin peretvoriv budinki na pributkovi Pidpriyemec takozh hotiv pridbati susidnyu narizhnu dilyanku miskoyi zemli ale 1898 roku jomu dozvolili lishe vzyati yiyi v timchasove orendne koristuvannya Zgodom 1904 roku tut zveli miske pochatkove uchilishe 1899 roku pid chas budivelnih robit na teritoriyi sadibi znajshli skarb iz zolotimi rechami zokrema vizantijskimi j shidnimi monetami X XI storichchya 1911 roku Margarita Brodska dochka magnata rozdilila sadibu na dilyanki i prodala Dilyanku 16 pridbala grafinya Nataliya Uvarova dochka cukrozavodchika Fedora Tereshenko Na yiyi zamovlennya u 1912 1914 rokah arhitektor Pavlo Gollandskij znis stari budinki zanovo rozplanuvav sadibu i zbuduvav osobnyak 1917 roku osobnyak prodali vlasniku pributkovih budinkiv Mikoli Popovu 1918 roku budinok rekvizuvali nimci Budinok kativnyaBudinok NKVS 16 A zvedenij u 1930 h rokah i z yednanij perehodom iz kolishnoyu sadiboyu Uvarovoyi U 1930 h rokah sadibu z yednali perehodami iz tripoverhim budinkom 16 A i budivleyu kolishnogo miskogo pochatkovogo uchilisha 18 5 Razom z inshimi budivlyami na Lipkah utvorivsya cilij kvartal de vprodovzh 1919 1987 rokiv rozmishuvalosya gubernske zgodom oblasne upravlinnya karalnih organiv ChK ODPU NKVS KDB Na teritoriyi sadibi buv tyuremnij pidval ros tyurpod de strachuvali vorogiv narodu 1930 roku u pidval kinuli Vasilya Osmaka Organi DPU z uv yaznenih stvorili proyektne byuro na choli z arhitektorom Taki chinom Osmak bezkoshtovno rozroblyav dlya potreb DPU proyekti napriklad sluzhbovogo primishennya na teritoriyi sadibi klubu NKVS na Lipskij vulici 15 17 z 1954 roku Teatr na Lipkah yidalni ta zhitlovih budinkiv na Lipskij 15 klubu im Redensa budinok kulturi MVS na Pilipa Orlika 16 konvojnih kazarm tosho Za slovami starozhilki yaki naviv u svoyij knizi Sergij Bilokin Lipsku vulicyu u ti roki nazivali najdovshoyu vuliceyu u sviti oskilki neyu mozhna bulo piti v odin bik i nikoli zvidti ne povernutisya nazad ArhitekturaLivij flang z rizalitom Dvopoverhova budivlya ceglyana tinkovana G podibna u plani Cholovij fasad asimetrichnij z rizalitami po flangah Rizaliti mayut chotirikolonni dorichni portiki na visokomu cokoli Fasadi ozdobleni balyustradami falshivih balkoniv rustom maskaronami medaljonami festonami vinkami ta inshimi ampirnimi detalyami Na pravomu flanzi oblashtovanij paradnij vhid u stili ampir Jogo pidkreslyuye trikutnij shipec Balkon drugogo poverhu prikrashenij arhivoltom Livij rizalit maye menshi rozmiri Ozdoblenij kolonami rustom lipninoyu i barelyefom Inter yeri vestibyulya j holu prikrasheni dekorom u stilyah ampiru rokoko ta renesansu Paradni primishennya dekorovani lipninoyu marmurovimi kaminami inkrustovanim parketom i bogemskim sklom Trimarshovi derev yani shodi u stili renesans mayut rizblenu derev yanu ogorozhu Parkovij fasad oformlenij napivrotondoyu z kolonami ionichnogo ordera U nishi stoyit skulptura antichnoyi bogini polyuvannya Diani Na fasadi kartush iz gerbom rodu Uvarovih Na teritoriyi sadibi buv sad yakij ne zberigsya 1987 roku osobnyak peredali Ukrayinskomu fondu kulturi Primishennya takozh zajmayut Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati redakciya zhurnalu Krayeznavstvo ta inshi ustanovi IlyustraciyiDekor Lev na dveryah Lipnina Maskaron MaskaronDiv takozhUvarovskij dim dachnij budinok Uvarovoyi u VorzeliKomentariNe vidomo yakij budinok zgaduvav Pilip Vigel Veselicka do pereyizdu na Lipki meshkala iz cholovikom na Moskovskij vulici suchasna vulicya Knyaziv Ostrozkih 40 b Vodnochas opisani podiyi vidbuvalis pislya smerti Petra Veselickogo u 1786 rociPrimitkiSadiba Uvarovoyi 1999 s 512 Posolstvo k hanu krymskomu v konce XVIII stoletiya ros Osobnyaki Kiyeva 2004 s 172 Zapiski F Vigelya 1864 s 207 209 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 175 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 177 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 178 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 179 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 180 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini 1999 s 510 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 187 189 191 Bilokin Sergij Masovij teror yak zasib derzhavnogo upravlinnya v SRSR u 1917 1941 rokah 2017 s 196 Osobnyaki Kiyeva 2004 s 182 187 DzherelaBilokin Sergij Masovij teror yak zasib derzhavnogo upravlinnya v SRSR 1917 1941 rr dzhereloznavche doslidzhennya K Penmen 2017 768 s Vigel Filipp Filippovich Zapiski F F Vigelya Moskva universitetskaya tipografiya Katkova i K 1864 T 1 S 207 209 Drug Olga Malakov Dmitro Lipska 16 Osobnyaki Kiyeva K Kij 2004 S 172 191 Malakov Dmitro Sadiba Uvarovoyi Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Kn 1 ch 1 A L P Tronko ta in K 1999 S 512 Mihajlo Kalnickij Budinok miskogo pochatkovogo uchilisha Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini K Ukrayinska enciklopediya imeni Mikoli Bazhana 1999 T 1 ch 1