Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гурток невелике товариство поєднане спільним інтересом до якоїсь проблеми Гурток мав застарілі організаційні форми серед

Гурток

Гурток

Гурток — невелике товариство, поєднане спільним інтересом до якоїсь проблеми. Гурток мав застарілі організаційні форми, серед яких клуб за інтересами.

Термінологія

Термін «клуб» ширший за значенням, ніж гурток і має значення як «товариство за інтересами» так, і приміщення для зборів членів. Застарілою формою гуртка були академії в Італії 17-18 ст., де збирались аристократи з грошима і дозвіллям для вирішення вузьких проблем, особистих чи навіть державних у разі неспроможності уряду займатися розв'язанням тих проблем. Італійські академії або розпалися, або переродилися в навчальні заклади і перебрали на себе назву академія, створивши її нове змістовне наповнення.

У 18 столітті поширення мав «салон» як місця зборів аристократів за модою з Франції, що виконував ті ж функції, що і гурток.

Академії (гуртки) в Італії

«Аркадія» — академія Христини, екз-королеви Швеції

Особливістю культурно-суспільного життя Італії 17-18 століть були , тобто гуртки аристократів за інтересами. Це гуртки багатої і освіченої шляхти і містян, об'єднаних спільними інтересами. Академій було багато, що існували від Риму до маленьких містечок.

Мала свою академію і Христина. Згідно з тодішньою модою, особи академії вважали себе пастушками за модою на пасторальну літературу та обирали псевдоніми, титули під час зібрань скасовували. Італію вкрила мережа академій, де відкидали умовності і вороже ставлення до ворогуючих між собою областей, міст, родин.

Академія Христини мала назву «Аркадія» і робила ставку на приємне спілкування та цікаве дозвілля.

Членство в подібній академії мав і уславлений гравер 18 століття Джованні Баттіста Піранезі (1720–1778).

Академія Христини не мала нічого спільного з художніми академіями, що теж виникли в Італії і згуртовували професіоналів (академія братів Каррачі в Болоньї). Тому академія Христини залишилася в мемуарах, а академія Каррачі стала прикладом створення мистецьких академій в багатьох країнах Європи.

Гуртки в Китаї

Гурток як товариство за інтересами було притаманне не тільки європейській культурі. Їх знали і на Далекому Сході, де розвинулись високі цивілізації на кшталт китайської - з власним світоглядом, сталими національними традиціями в державотроренні і культурі та ясними уявами про китайську ідентичність та патріотизм.

В історії Китаю відомий гурток «Вісім шляхетних особистостей (міста) Усін».

Аристократ, державний діяч і художник, Чжао Менфу (*1254 — †1322), вражений військовим захопленням батьківщини монголами, вирішив назавжди відмовитися від офіційних посад і присвятити своє життя живопису та літературі. Покинувши розорену битвами столицю Південної Сун (м. Ліньань, тепер Ханчжоу, провінція Чжецзян), він оселився в м. Усін, ставши учнем і близьким другом Цянь Сюаня, приєднався до створеного тим гуртка «Вісім талантів (благородних особистостей) Усін», члени якого розпочинати вироблення естетичної програми по збереженню національних художніх традицій в умовах чужоземного монгольського панування.

Гуртки в Україні

Серед основоположників хлопоманства були: Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук, Павло Житецький, Павло Чубинський, .

Хлопомани вважали, що свої демократичні переконання на теренах України можна реалізувати лише ідентифікуючи власну національну спільність із місцевою українською людністю — селянством, вони певний час намагалися переконати в тому ж польську студентську громаду, до якої самі належали. Хлопомани ставили своїм завданням добровільне служіння своїм учорашнім «слугам», підняття освітньо-культурного рівня селянства та його громадянської свідомості. Інтерес хлопоманів до простонародного життя задовольнятися щорічними «виходженнями в народ» під час «літніх вакацій». На кінець 50-х років такі подорожі здійснювали чисельні однодумці В. Антоновича, при чому вони не були лише зовнішнім спостереженням за життям селян, а супроводжувалися безпосередніми контактами, коли студенти брали участь у сільських роботах разом із селянами, а також спільно з ними відпочивали. Хлопомани працювали у Київській громаді; допомагали закладати недільні школи, для навчання елементарній писемності співпрацювали з редакцією «Основи», до числа співробітників якої входили В. Антонович та Т. Рильський.

У журналі «Друг» друкувалися твори І. Франка, його переклад романа Чернишевського «Що робити?», статті М. Павлика, вірші Олександра Здерковського. «Академічний гурток» видав альманах «Дністрянка», де вміщено твори І. Франка, повість Марка Вовчка «Інститутка» та ін.

Серед членів гуртка — Людмила Старицька-Черняхівська, Іван Стешенко, Володимир Самійленко, М. Биковська, Г. Григоренко (О. Судовщикова), М. Комарова, A. Кримський, М. Славинський, Є. Тимченко та інші.

Учасники «Плеяди» обговорювали питання розвитку української літератури, влаштовували літературні вечори, перекладали українською мовою твори зарубіжних письменників (Леся Українка і М. Славинський — твори Г. Гайне і А. Данте, В, Самійленко — Ж.-Б. Мольєра і П.-Ж, Беранже, Є. Тимченко — «Калевалу»). Підготовані плеядівцями до друку три збірки «Весна», «Десна» і «Спілка» були заборонені цензурою. Члени «Плеяди» підтримували літературно-громадські зв'язки з М. Лисенком, М. Коцюбинським, І. Франком, М. Павликом та іншими.

У середині 1893 року «Плеяда» припинила діяльність.

Після 1931 року ГДУМ влився до новоствореної Асоціації незалежних українських митців (1931–1939).

У 1928—39 гурток влаштував 13 мистецьких виставок (у тому числі 2 пересувні на Волині), видав альбом «Дереворити» (1936 р.), «Книжкові знаки Ніла Хасевича» (1939) і каталоги виставок.

Члени «Спокою» були також учасниками виставок АНУМ у Львові, української графіки у Берліні й Празі.

Джерела

Посилання

Примітки

  1. Л. А. Дьяков. Джованни Баттиста Пиранези. Москва: Изобразительное искусство, 1980 (рос.), с. 58
  2. Л. А. Дьяков. Джованни Баттиста Пиранези. Москва: Изобразительное искусство, 1980 (рос.)с. 58
  3. Юрій Земський. Польська, російська та українська еліти в змаганнях за Правобережну Україну у середині ХІХ ст. — Хмельницький, 2011. С. 210–213
  4. С. В. Герегова. МЕГИК Петро [ 31 березня 2013 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Київ: В-во «Наукова думка», 2009. - 790 с.: іл. (останній перегляд: 19–11–2012).


Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gurtok nevelike tovaristvo poyednane spilnim interesom do yakoyis problemi Gurtok mav zastarili organizacijni formi sered yakih klub za interesami TerminologiyaTermin klub shirshij za znachennyam nizh gurtok i maye znachennya yak tovaristvo za interesami tak i primishennya dlya zboriv chleniv Zastariloyu formoyu gurtka buli akademiyi v Italiyi 17 18 st de zbiralis aristokrati z groshima i dozvillyam dlya virishennya vuzkih problem osobistih chi navit derzhavnih u razi nespromozhnosti uryadu zajmatisya rozv yazannyam tih problem Italijski akademiyi abo rozpalisya abo pererodilisya v navchalni zakladi i perebrali na sebe nazvu akademiya stvorivshi yiyi nove zmistovne napovnennya U 18 stolitti poshirennya mav salon yak miscya zboriv aristokrativ za modoyu z Franciyi sho vikonuvav ti zh funkciyi sho i gurtok Akademiyi gurtki v Italiyi Arkadiya akademiya Hristini ekz korolevi Shveciyi Osoblivistyu kulturno suspilnogo zhittya Italiyi 17 18 stolit buli tobto gurtki aristokrativ za interesami Ce gurtki bagatoyi i osvichenoyi shlyahti i mistyan ob yednanih spilnimi interesami Akademij bulo bagato sho isnuvali vid Rimu do malenkih mistechok Mala svoyu akademiyu i Hristina Zgidno z todishnoyu modoyu osobi akademiyi vvazhali sebe pastushkami za modoyu na pastoralnu literaturu ta obirali psevdonimi tituli pid chas zibran skasovuvali Italiyu vkrila merezha akademij de vidkidali umovnosti i vorozhe stavlennya do voroguyuchih mizh soboyu oblastej mist rodin Akademiya Hristini mala nazvu Arkadiya i robila stavku na priyemne spilkuvannya ta cikave dozvillya Chlenstvo v podibnij akademiyi mav i uslavlenij graver 18 stolittya Dzhovanni Battista Piranezi 1720 1778 Akademiya Hristini ne mala nichogo spilnogo z hudozhnimi akademiyami sho tezh vinikli v Italiyi i zgurtovuvali profesionaliv akademiya brativ Karrachi v Bolonyi Tomu akademiya Hristini zalishilasya v memuarah a akademiya Karrachi stala prikladom stvorennya misteckih akademij v bagatoh krayinah Yevropi Gurtki v KitayiGurtok yak tovaristvo za interesami bulo pritamanne ne tilki yevropejskij kulturi Yih znali i na Dalekomu Shodi de rozvinulis visoki civilizaciyi na kshtalt kitajskoyi z vlasnim svitoglyadom stalimi nacionalnimi tradiciyami v derzhavotrorenni i kulturi ta yasnimi uyavami pro kitajsku identichnist ta patriotizm V istoriyi Kitayu vidomij gurtok Visim shlyahetnih osobistostej mista Usin Aristokrat derzhavnij diyach i hudozhnik Chzhao Menfu 1254 1322 vrazhenij vijskovim zahoplennyam batkivshini mongolami virishiv nazavzhdi vidmovitisya vid oficijnih posad i prisvyatiti svoye zhittya zhivopisu ta literaturi Pokinuvshi rozorenu bitvami stolicyu Pivdennoyi Sun m Linan teper Hanchzhou provinciya Chzheczyan vin oselivsya v m Usin stavshi uchnem i blizkim drugom Cyan Syuanya priyednavsya do stvorenogo tim gurtka Visim talantiv blagorodnih osobistostej Usin chleni yakogo rozpochinati viroblennya estetichnoyi programi po zberezhennyu nacionalnih hudozhnih tradicij v umovah chuzhozemnogo mongolskogo panuvannya Gurtki v Ukrayini hlopomanskij gurtok stvorenij studentami Kiyivskogo universitetu yaki pohodili zi spolshenih shlyahetskih rodin Chleni gurtka vvazhali sho ukrayinskij narod maye pravo na svoye nacionalne vidrodzhennya Ocholyuvav jogo Volodimir Antonovich yakij buv ideologom hlopomanstva i nakresliv programovi jogo zasadi Sered osnovopolozhnikiv hlopomanstva buli Volodimir Antonovich Tadej Rilskij Boris Poznanskij Kost Mihalchuk Pavlo Zhiteckij Pavlo Chubinskij Hlopomani vvazhali sho svoyi demokratichni perekonannya na terenah Ukrayini mozhna realizuvati lishe identifikuyuchi vlasnu nacionalnu spilnist iz miscevoyu ukrayinskoyu lyudnistyu selyanstvom voni pevnij chas namagalisya perekonati v tomu zh polsku studentsku gromadu do yakoyi sami nalezhali Hlopomani stavili svoyim zavdannyam dobrovilne sluzhinnya svoyim uchorashnim slugam pidnyattya osvitno kulturnogo rivnya selyanstva ta jogo gromadyanskoyi svidomosti Interes hlopomaniv do prostonarodnogo zhittya zadovolnyatisya shorichnimi vihodzhennyami v narod pid chas litnih vakacij Na kinec 50 h rokiv taki podorozhi zdijsnyuvali chiselni odnodumci V Antonovicha pri chomu voni ne buli lishe zovnishnim sposterezhennyam za zhittyam selyan a suprovodzhuvalisya bezposerednimi kontaktami koli studenti brali uchast u silskih robotah razom iz selyanami a takozh spilno z nimi vidpochivali Hlopomani pracyuvali u Kiyivskij gromadi dopomagali zakladati nedilni shkoli dlya navchannya elementarnij pisemnosti spivpracyuvali z redakciyeyu Osnovi do chisla spivrobitnikiv yakoyi vhodili V Antonovich ta T Rilskij Akademichnij gurtok isnuvav u Lvovi yak tovaristvo studentskoyi molodi i drukuvav u 1874 77 r zhurnal Drug 1875 roku Akademichnij gurtok rozkolovsya na dvi protilezhni grupi demokratichnu i reakcijnu Ocholyuvana Ivanom Frankom demokratichna grupa Akademichnij gurtok i redakciya Druga kudi vhodili Mihajlom Pavlik Ivan Belej ta in veli gostru borotbu proti moskvofiliv i narodovciv U zhurnali Drug drukuvalisya tvori I Franka jogo pereklad romana Chernishevskogo Sho robiti statti M Pavlika virshi Oleksandra Zderkovskogo Akademichnij gurtok vidav almanah Dnistryanka de vmisheno tvori I Franka povist Marka Vovchka Institutka ta in Literaturnij gurtok ukrayinskoyi molodi Pleyada stvoreno 1888 roku v Kiyevi z iniciativi Lesi Ukrayinki ta yiyi brata Mihajla Kosacha Sered chleniv gurtka Lyudmila Staricka Chernyahivska Ivan Steshenko Volodimir Samijlenko M Bikovska G Grigorenko O Sudovshikova M Komarova A Krimskij M Slavinskij Ye Timchenko ta inshi Uchasniki Pleyadi obgovoryuvali pitannya rozvitku ukrayinskoyi literaturi vlashtovuvali literaturni vechori perekladali ukrayinskoyu movoyu tvori zarubizhnih pismennikiv Lesya Ukrayinka i M Slavinskij tvori G Gajne i A Dante V Samijlenko Zh B Molyera i P Zh Beranzhe Ye Timchenko Kalevalu Pidgotovani pleyadivcyami do druku tri zbirki Vesna Desna i Spilka buli zaboroneni cenzuroyu Chleni Pleyadi pidtrimuvali literaturno gromadski zv yazki z M Lisenkom M Kocyubinskim I Frankom M Pavlikom ta inshimi U seredini 1893 roku Pleyada pripinila diyalnist Gurtok diyachiv ukrayinskogo mistectva GDUM buv stvorenij u 1922 roci z iniciativi istorika i mistectvoznavcya Mikoli Golubcya za uchastyu hudozhnikiv P Kovzhuna P Holodnogo starshogo M Osinchuka arhitektoriv O Lushpinskogo S Timoshenka Metoyu organizaciyi bulo progolosheno ob yednannya ukrayinskih mitciv Zahidnoyi Ukrayini i zakordonu pid gaslom nacionalnogo mistectva Funkcionuvav u 1922 1931 rokah u Lvovi Pislya 1931 roku GDUM vlivsya do novostvorenoyi Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mitciv 1931 1939 Gurtok Spo kij ukrayinskij misteckij gurtok zasnovanij 1927 roku studentami Akademiyi Mistectv u Varshavi z iniciativi Petra Megika yakij stav yiyi pershim golovoyu U 1928 39 gurtok vlashtuvav 13 misteckih vistavok u tomu chisli 2 peresuvni na Volini vidav albom Derevoriti 1936 r Knizhkovi znaki Nila Hasevicha 1939 i katalogi vistavok Chleni Spokoyu buli takozh uchasnikami vistavok ANUM u Lvovi ukrayinskoyi grafiki u Berlini j Prazi DzherelaKlub Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lee Shekman E Ho Wai kam Chinese Art under the Mongols The Yuan Dynasty 1279 1368 Cleveland 1968 Siren O Chinese Painting Leading Masters and Principles Vol 4 L 1958 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 L A Dyakov Dzhovanni Battista Piranezi Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1980 ros Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Nezabutni postati Avt upor O Matvijchuk N Struk Red kol V V Skopenko O V Tretyak L V Guberskij O K Zakusilo V I Andrejcev V F Kolesnik V V Rizun ta in Kiyiv Svit Uspihu 2005 Dragomanov M Do istoriyi ukr hlopomaniv u 1860 pp Zhitye i slovo kn III 1895 Antonovich V Avtobiografichni zapiski LNV kn VII IX L 1908 Micyuk O Ukr hlopomani Chernivci 1933 Suspilno polit ruh na Ukrayini v 1863 1864 pp Materiali i dokumenti K 1964 Lisyak Rudnickij I Intelektualni pochatki novoyi Ukrayini Lisyak Rudnickij I Istorichni ese K 1994 T 1 PosilannyaGurtkivstvo 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 288 1000 ekz PrimitkiL A Dyakov Dzhovanni Battista Piranezi Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1980 ros s 58 L A Dyakov Dzhovanni Battista Piranezi Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1980 ros s 58 Yurij Zemskij Polska rosijska ta ukrayinska eliti v zmagannyah za Pravoberezhnu Ukrayinu u seredini HIH st Hmelnickij 2011 S 210 213 S V Geregova MEGIK Petro 31 bereznya 2013 u Wayback Machine Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv V vo Naukova dumka 2009 790 s il ostannij pereglyad 19 11 2012 Div takozhBaroko Prosvitnictvo Salon Spilka Peterburzka akademiya mistectv Akademichnij gurtok Hlopomanstvo Pleyada Ukrayina Byelyayevskij gurtok Prazkij lingvistichnij gurtok Spokij gurtok Novgorod Siverskij patriotichnij gurtok Videnskij gurtok filosofiv Klub pekelnogo polum ya Klub veselih ta najkmitlivishih

Дата публікації:
Топ