Чжао Менфу (*1254 — †1322) — китайський каліграф, поет, державний діяч, один з визначних художників часів династі Юань.
Чжао Менфу (趙孟頫) | |
---|---|
спр. китайська: 趙孟頫 | |
«Чжао Менфу». | |
Ім'я при народженні | Чжао Цзиан (趙子昂) |
Псевдо | Сунсюе-даожень (松雪道人) |
Народився | 1254 |
Помер | 1322 Даду |
Поховання | d |
Країна | d Юань[1] |
Діяльність | художник |
Magnum opus | d і d |
Титул | гун |
Рід | Чжао |
Батько | d[1] |
У шлюбі з | Гуань Даошен |
Діти | Чжао Юн[1] і d[1] |
Автограф | |
|
Життєпис
Походив із аристократичної родини Чжао. Був родичем імператорів з династії Сун. Народився у 1254 році у м. Усін. Молоді роки припали на період постійних військових дій монголів проти армій династії Південна Сун. Бої точилися з 1267 до 1279 року.
Чжао Менфу, вражений військовим захопленням батьківщини монголами, вирішив назавжди відмовитися від офіційного життя і присвятити своє життя живопису та літературі. Покинувши розорену битвами столицю Південної Сун (м. Ліньань, тепер Ханчжоу, провінція Чжецзян), він оселився в м. Усін, ставши учнем і близьким другом Цянь Сюаня, приєднався до створеного тим гуртка «Вісім талантів (благородних особистостей) Усін», члени якого приступили до вироблення естетичної програми по збереженню національних художніх традицій в умовах чужоземного монгольського панування.
У 1286 році Чжао Менфу, всупереч заявам про неприйняття їм режиму монгольських завойовників, погодився на запрошення влади вступити на службу, і, приїхавши до столиці м. Даду, незабаром зайняв міцні позиції у середовищі столичної знаті. Спочатку стає членом академії Ханлінь, а незабаром й її керівником. Згодом він був призначений на відповідальні пости в центральних адміністративних установах, зокрема був військовим міністром, отримав маєтності та аристократичний титул гун, на кшталт герцога. Чжао Менфу залишався сановником протягом 26 років, кілька разів буваючи в Усін наїздами.
Дочекавшись 60-річчя, що виповнилося у 1312 році, він подав у відставку і повернувся в рідне місто, маючи намір там залишитися, але через 7 років, знову приїхав в Даду, де і помер у 1322 році. Незважаючи на відставку і тривале перебування поза столицею, він до кінця своїх днів продовжував користуватися повагою влади та зберігати вплив при дворі імператора, монгола за походженням.
Творчість
Чжао Менфу був виключно різнобічним художником, з рівним успіхом творив у пейзажі — шань-шуй (山水, «живопис й зображення гір і вод»), жанрі «квіти і птахи» — хуа-няо (花鳥), зокрема «живописі бамбука» (мо-чжу 墨竹), і анімалістичному жанрі. В останньому випадку він створював картини, що зображують коней і монгольських вершників, котрі принесли йому визнання монгольської знаті. Ці твори нерідко розцінюються мистецтвознавцями як вияв лояльності художника до чужоземної монгольської династії. Однак доречно згадати, що коні були улюбленою темою китайських художників, як попередніх, так і наступних епох. До того ж лояльність в умовах монгольського панування була засобом виживання у ворожому оточенні.
Про те, що Чжао Менфу звертався при створенні картин не стільки до сучасних йому реалій, скільки до національного художнього досвіду. Найвідомішим таким твором є панорамний сувій «Купання коней» або інша назва «Коні на водопої». У сюжеті, композиції і манерою виконання тварин це полотно стилізує роботи художників-анімалістів епохи Тан. Орієнтація на мальовничу традицію виражається також в умовно-архаїчної манері виконання пейзажного фону і колориті картини, що відрізняється насиченістю фарб і загальною декоративністю, нагадуючи Танський живопис у «синьо-зеленій гамі». Подібним чином виконана і невелика за форматом картина «Коні на водопої в осінньому передмісті».
Чжао Менфу в складній ситуації іноземного правління досяг в малярстві вдалого художнього компромісу, якій багато в чому і був зобов'язаний своїм високим соціальним становищем і славою. Оперуючи образами, добре зрозумілими та близькими політичній владі, він, разом з тим, використовував анімалістичний жанр для реалізації колись виробленої «усінськими талантами» естетичної програми, яка закликала сучасників звертатися до шедеврів минулих епох заради збереження національної мистецької спадщини і національної культури.
Характерним зразком може служити сувій «Осінні кольори в горах Цяо і Хуа», що було створено у в 1295–1296 роках. Близький план сувою займає зображення заростей очерету біля краю озера або річкової низини, стиснутих пологими берегами, на яких височать вікові хвойні та листяні дерева. На другому плані праворуч видно масив пірамідальної гори, що тягнеться у вишину. Вдалині — рівний водяний простір з'єднується з небом, а розкидані по воді човни з рибалками здаються непропорційно крихітними, порівняно з деревами на березі. Зображення гір і дерев виконані нібито у примітивній й разом з тим фантазійній манері. У яскравому, насиченому колориті переважають зелено-сині тони, підкреслені контрастними червонувато-оранжевими плямами осіннього листя на деревах. У полотні гармонійно поєднані елементи різних живописних напрямків танського «синьо-зеленого пейзажу», сунського академічного живопису та «туманно-хмарного стилю» Мі Фу й , результатом чого з'явився зовсім ірреальний пейзаж, який ніби прийшов зі стародавніх легенд або навіяний снами людини, що тужить за минулим.
До цього чудового твору примикає низка інших близьких за характером робіт Чжао Менфу, зокрема альбомний аркуш «Хатина, крита очеретом серед сосен» та картина «Автопортрет».
Творча спадщина Чжао Менфу включає в себе і зовсім інші за стилістикою пейзажі, наприклад «Східні гори біля озера Дунтін», «Село біля річки». Перший з названих сувоїв виконаний у монохромній техніці, точно наслідуючи манері Дун Юаня, одного із засновників традиції «південного» пейзажу. Другий ландшафт представляється варіацією на тему творів майстрів Академії живопису епохи Південна Сун — Лі Тана, Ма Юаня, Ма Ліня, відзначений камерністю, ліричністю і м'якістю колірної гами.
До монохромних творів Чжао Менфу відноситься альбомний аркуш «Сухі дерева і пахучі камені», який зображує валун оточений висохлими кострубатими деревами на тлі затягнутих хмарним серпанком скель. Естетичний ефект композиції визначає тонка робота пензля у малюнку дерев, що складає противагу техніці зображення скель на задньому плані, виконаних розмиванням.
Колористична майстерність Чжао Менфу проявляється у картині «Архат в червоному вбранні», що показує буддиського святого, який сидить на кам'яних валунах під розкидистим деревом. Композиція виконана в інтенсивних зелено-коричневих (деревна крона, валуни) і червоних тонах (вбрання монаха і квіти біля каменів), оригінальне поєднання яких надає їй виразність.
Серед робіт Чжао Менфу в жанрі «квіти і птахи» найбільш незвичайним витвором є картина, що має важкий для перекладу назву «Ю хуан дай шен», тобто «Таємничий паросток бамбука, що несе на собі птаха». Виконана у пастельних, коричнево-сірих тонах, композиція об'єднує зображення сильно стилізованого бамбука, більше схожого на гілку хвойного дерева, і птаха, що сидить на ньому. Птах віддалено нагадує одуда.
Послідовниками Чжао Менфу стали його сини Чжао Юн і Чжао І, а також учні — Чжу Дежун й Ван Юань.
Літературна діяльність
Свого часу був відомим поетом. Складав вірші, продовжуючи традиції китайської поезії часів Тан й Сун. Темами віршів були природа, відомі місцини, уславлені особистості. Найвідомішим є «Могила полководця Юе Фея».
Каліграфія
Здебільшого намагався розвинути досягненення своїх попередників. Одним з внесків до китайської каліграфії стало відродження та розвиток стилю чжанцао. Також Чжао Менфу багато зробив для поширення й оновлення каліграфічного стилю Цзінь. Він стверджував, що «письмо далеко не завжди просто» і робив наголос на тому, що важливий перше за все сенс. Він розробив стиль «чжао», який характеризують як «м'який і елегантний» і «прекрасний і витончений», це також пояснюється тим, що він багато в чому звертався до стилю попередньої епохи і був прихильником буддизму. Це також відноситься і до естетики цього витонченого і простого стилю, який сприяє духовному визволенню. Чжао Менфу також вважав, що живопис і каліграфія повинні бути пов'язані і слід звертати увагу на форму ієрогліфів.
Родина
Дружина — Гуань Даошен (1261–1319)
Діти:
- Чжао Юн (1298—д/н)
- (д/н)
Джерела
- Lee Shekman E, Ho Wai-kam. Chinese Art under the Mongols: The Yuan Dynasty (1279–1368). Cleveland, 1968
- Siren O. Chinese Painting. Leading Masters and Principles. Vol. 4. L., 1958
Посилання
- Чао Монфу // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чжао Менфу |
Примітки
- China Biographical Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chzhao Chzhao Menfu 1254 1322 kitajskij kaligraf poet derzhavnij diyach odin z viznachnih hudozhnikiv chasiv dinasti Yuan Chzhao Menfu 趙孟頫 spr kitajska 趙孟頫 Chzhao Menfu Im ya pri narodzhenniChzhao Czian 趙子昂 PsevdoSunsyue daozhen 松雪道人 Narodivsya1254 1254 Pomer1322 1322 DaduPohovannyadKrayinad Yuan 1 DiyalnisthudozhnikMagnum opusd i dTitulgunRidChzhaoBatkod 1 U shlyubi zGuan DaoshenDitiChzhao Yun 1 i d 1 Avtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz aristokratichnoyi rodini Chzhao Buv rodichem imperatoriv z dinastiyi Sun Narodivsya u 1254 roci u m Usin Molodi roki pripali na period postijnih vijskovih dij mongoliv proti armij dinastiyi Pivdenna Sun Boyi tochilisya z 1267 do 1279 roku Chzhao Menfu vrazhenij vijskovim zahoplennyam batkivshini mongolami virishiv nazavzhdi vidmovitisya vid oficijnogo zhittya i prisvyatiti svoye zhittya zhivopisu ta literaturi Pokinuvshi rozorenu bitvami stolicyu Pivdennoyi Sun m Linan teper Hanchzhou provinciya Chzheczyan vin oselivsya v m Usin stavshi uchnem i blizkim drugom Cyan Syuanya priyednavsya do stvorenogo tim gurtka Visim talantiv blagorodnih osobistostej Usin chleni yakogo pristupili do viroblennya estetichnoyi programi po zberezhennyu nacionalnih hudozhnih tradicij v umovah chuzhozemnogo mongolskogo panuvannya U 1286 roci Chzhao Menfu vsuperech zayavam pro neprijnyattya yim rezhimu mongolskih zavojovnikiv pogodivsya na zaproshennya vladi vstupiti na sluzhbu i priyihavshi do stolici m Dadu nezabarom zajnyav micni poziciyi u seredovishi stolichnoyi znati Spochatku staye chlenom akademiyi Hanlin a nezabarom j yiyi kerivnikom Zgodom vin buv priznachenij na vidpovidalni posti v centralnih administrativnih ustanovah zokrema buv vijskovim ministrom otrimav mayetnosti ta aristokratichnij titul gun na kshtalt gercoga Chzhao Menfu zalishavsya sanovnikom protyagom 26 rokiv kilka raziv buvayuchi v Usin nayizdami Dochekavshis 60 richchya sho vipovnilosya u 1312 roci vin podav u vidstavku i povernuvsya v ridne misto mayuchi namir tam zalishitisya ale cherez 7 rokiv znovu priyihav v Dadu de i pomer u 1322 roci Nezvazhayuchi na vidstavku i trivale perebuvannya poza stoliceyu vin do kincya svoyih dniv prodovzhuvav koristuvatisya povagoyu vladi ta zberigati vpliv pri dvori imperatora mongola za pohodzhennyam TvorchistChzhao Menfu buv viklyuchno riznobichnim hudozhnikom z rivnim uspihom tvoriv u pejzazhi shan shuj 山水 zhivopis j zobrazhennya gir i vod zhanri kviti i ptahi hua nyao 花鳥 zokrema zhivopisi bambuka mo chzhu 墨竹 i animalistichnomu zhanri V ostannomu vipadku vin stvoryuvav kartini sho zobrazhuyut konej i mongolskih vershnikiv kotri prinesli jomu viznannya mongolskoyi znati Ci tvori neridko rozcinyuyutsya mistectvoznavcyami yak viyav loyalnosti hudozhnika do chuzhozemnoyi mongolskoyi dinastiyi Odnak dorechno zgadati sho koni buli ulyublenoyu temoyu kitajskih hudozhnikiv yak poperednih tak i nastupnih epoh Do togo zh loyalnist v umovah mongolskogo panuvannya bula zasobom vizhivannya u vorozhomu otochenni Kupannya konej Pro te sho Chzhao Menfu zvertavsya pri stvorenni kartin ne stilki do suchasnih jomu realij skilki do nacionalnogo hudozhnogo dosvidu Najvidomishim takim tvorom ye panoramnij suvij Kupannya konej abo insha nazva Koni na vodopoyi U syuzheti kompoziciyi i maneroyu vikonannya tvarin ce polotno stilizuye roboti hudozhnikiv animalistiv epohi Tan Oriyentaciya na malovnichu tradiciyu virazhayetsya takozh v umovno arhayichnoyi maneri vikonannya pejzazhnogo fonu i koloriti kartini sho vidriznyayetsya nasichenistyu farb i zagalnoyu dekorativnistyu nagaduyuchi Tanskij zhivopis u sino zelenij gami Podibnim chinom vikonana i nevelika za formatom kartina Koni na vodopoyi v osinnomu peredmisti Koni na vodopoyi v osinnomu peredmisti Chzhao Menfu v skladnij situaciyi inozemnogo pravlinnya dosyag v malyarstvi vdalogo hudozhnogo kompromisu yakij bagato v chomu i buv zobov yazanij svoyim visokim socialnim stanovishem i slavoyu Operuyuchi obrazami dobre zrozumilimi ta blizkimi politichnij vladi vin razom z tim vikoristovuvav animalistichnij zhanr dlya realizaciyi kolis viroblenoyi usinskimi talantami estetichnoyi programi yaka zaklikala suchasnikiv zvertatisya do shedevriv minulih epoh zaradi zberezhennya nacionalnoyi misteckoyi spadshini i nacionalnoyi kulturi Konej poperedno navchayut rozvivayuchi yih vrodzheni zdibnosti Harakternim zrazkom mozhe sluzhiti suvij Osinni kolori v gorah Cyao i Hua sho bulo stvoreno u v 1295 1296 rokah Blizkij plan suvoyu zajmaye zobrazhennya zarostej ocheretu bilya krayu ozera abo richkovoyi nizini stisnutih pologimi beregami na yakih visochat vikovi hvojni ta listyani dereva Na drugomu plani pravoruch vidno masiv piramidalnoyi gori sho tyagnetsya u vishinu Vdalini rivnij vodyanij prostir z yednuyetsya z nebom a rozkidani po vodi chovni z ribalkami zdayutsya neproporcijno krihitnimi porivnyano z derevami na berezi Zobrazhennya gir i derev vikonani nibito u primitivnij j razom z tim fantazijnij maneri U yaskravomu nasichenomu koloriti perevazhayut zeleno sini toni pidkresleni kontrastnimi chervonuvato oranzhevimi plyamami osinnogo listya na derevah U polotni garmonijno poyednani elementi riznih zhivopisnih napryamkiv tanskogo sino zelenogo pejzazhu sunskogo akademichnogo zhivopisu ta tumanno hmarnogo stilyu Mi Fu j rezultatom chogo z yavivsya zovsim irrealnij pejzazh yakij nibi prijshov zi starodavnih legend abo naviyanij snami lyudini sho tuzhit za minulim Avtoportret Do cogo chudovogo tvoru primikaye nizka inshih blizkih za harakterom robit Chzhao Menfu zokrema albomnij arkush Hatina krita ocheretom sered sosen ta kartina Avtoportret Selo bilya richki Tvorcha spadshina Chzhao Menfu vklyuchaye v sebe i zovsim inshi za stilistikoyu pejzazhi napriklad Shidni gori bilya ozera Duntin Selo bilya richki Pershij z nazvanih suvoyiv vikonanij u monohromnij tehnici tochno nasliduyuchi maneri Dun Yuanya odnogo iz zasnovnikiv tradiciyi pivdennogo pejzazhu Drugij landshaft predstavlyayetsya variaciyeyu na temu tvoriv majstriv Akademiyi zhivopisu epohi Pivdenna Sun Li Tana Ma Yuanya Ma Linya vidznachenij kamernistyu lirichnistyu i m yakistyu kolirnoyi gami Do monohromnih tvoriv Chzhao Menfu vidnositsya albomnij arkush Suhi dereva i pahuchi kameni yakij zobrazhuye valun otochenij visohlimi kostrubatimi derevami na tli zatyagnutih hmarnim serpankom skel Estetichnij efekt kompoziciyi viznachaye tonka robota penzlya u malyunku derev sho skladaye protivagu tehnici zobrazhennya skel na zadnomu plani vikonanih rozmivannyam Arhat v chervonomu vbranni Koloristichna majsternist Chzhao Menfu proyavlyayetsya u kartini Arhat v chervonomu vbranni sho pokazuye buddiskogo svyatogo yakij sidit na kam yanih valunah pid rozkidistim derevom Kompoziciya vikonana v intensivnih zeleno korichnevih derevna krona valuni i chervonih tonah vbrannya monaha i kviti bilya kameniv originalne poyednannya yakih nadaye yij viraznist Odud na bambuku Sered robit Chzhao Menfu v zhanri kviti i ptahi najbilsh nezvichajnim vitvorom ye kartina sho maye vazhkij dlya perekladu nazvu Yu huan daj shen tobto Tayemnichij parostok bambuka sho nese na sobi ptaha Vikonana u pastelnih korichnevo sirih tonah kompoziciya ob yednuye zobrazhennya silno stilizovanogo bambuka bilshe shozhogo na gilku hvojnogo dereva i ptaha sho sidit na nomu Ptah viddaleno nagaduye oduda Poslidovnikami Chzhao Menfu stali jogo sini Chzhao Yun i Chzhao I a takozh uchni Chzhu Dezhun j Van Yuan Literaturna diyalnistSvogo chasu buv vidomim poetom Skladav virshi prodovzhuyuchi tradiciyi kitajskoyi poeziyi chasiv Tan j Sun Temami virshiv buli priroda vidomi miscini uslavleni osobistosti Najvidomishim ye Mogila polkovodcya Yue Feya KaligrafiyaZdebilshogo namagavsya rozvinuti dosyagnenennya svoyih poperednikiv Odnim z vneskiv do kitajskoyi kaligrafiyi stalo vidrodzhennya ta rozvitok stilyu chzhancao Takozh Chzhao Menfu bagato zrobiv dlya poshirennya j onovlennya kaligrafichnogo stilyu Czin Vin stverdzhuvav sho pismo daleko ne zavzhdi prosto i robiv nagolos na tomu sho vazhlivij pershe za vse sens Vin rozrobiv stil chzhao yakij harakterizuyut yak m yakij i elegantnij i prekrasnij i vitonchenij ce takozh poyasnyuyetsya tim sho vin bagato v chomu zvertavsya do stilyu poperednoyi epohi i buv prihilnikom buddizmu Ce takozh vidnositsya i do estetiki cogo vitonchenogo i prostogo stilyu yakij spriyaye duhovnomu vizvolennyu Chzhao Menfu takozh vvazhav sho zhivopis i kaligrafiya povinni buti pov yazani i slid zvertati uvagu na formu iyeroglifiv RodinaDruzhina Guan Daoshen 1261 1319 Diti Chzhao Yun 1298 d n d n DzherelaLee Shekman E Ho Wai kam Chinese Art under the Mongols The Yuan Dynasty 1279 1368 Cleveland 1968 Siren O Chinese Painting Leading Masters and Principles Vol 4 L 1958PosilannyaChao Monfu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chzhao MenfuPrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958