Архи́п Іва́нович Куї́нджі (справжнє прізвище — Куюмджі), 15 (27) січня 1841, Карасівка, нині частина Маріуполя, — 11 (24) липня 1910, Петербург) — український живописець-пейзажист і педагог грецького походження з північного Приазов'я.
Куїнджі Архип Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Архип Иванович Куинджи | ||||
Народження | 27 січня 1841 Маріупольський повіт, Україна[1] | |||
Смерть | 24 липня 1910[2][1] (69 років) | |||
Санкт-Петербург, Російська імперія[3][1] | ||||
Поховання | Смоленське православне кладовище і d | |||
Національність | українець | |||
Країна | Україна | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1868) | |||
Діяльність | художник, викладач університету | |||
Напрямок | реалізм | |||
Відомі учні | Реріх Микола Костянтинович, Вільгельм Пурвіт, Богаєвський Костянтин Федорович і Столиця Євген Іванович | |||
Працівник | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв | |||
Роботи в колекції | Фінська національна галерея, Музей мистецтва Метрополітен[4], Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв, Російський музей, Третьяковська галерея, Національний музей «Київська картинна галерея» і Воронцовський палац | |||
Автограф | ||||
| ||||
Куїнджі Архип Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Дата народження
Точна дата народження Куїнджі невідома. Довгий час загальноприйнятим роком народження був 1842, однак документи, знайдені в архівах Донецької області, свідчать, що він не міг народитися раніше 1841 року. У метричній книзі в записі про вінчання, яке відбулося у 1875 році, вік нареченого вказано як 34 роки. Крім того, в останньому паспорті Куїнджі вказано, що він помер у 1910 році у віці 69 років.
Дати народження не знав і сам Куїнджі. На запит Петербурзької академії мистецтв з проханням уточнити свій вік, Куїнджі «чітко вивів рік народження — 1841 рік, потім невпевнено написав „січень“ і кілька разів його перекреслив».
Свої іменини Куїнджі відзначав 19 лютого (4 березня за новим стилем) — у день пам'яті святого Архипа Колосійського.
Дитячі та юнацькі роки.
Архип Куїнджі (у перекладі з урумської прізвище Куїнджі означає «золотар»; «майстер золотих справ») народився в сім'ї бідного шевця-грека в передмісті Маріуполя — селі Карасу (тепер — вулиця Карасівська). У метриці він мав прізвище Еменджі — «трудова людина». Хлопчик рано втратив батьків і виховувався в тітки та дядька по батьківській лінії. За допомогою родичів Архип вивчився на вчителя грецької граматики, потім, після домашніх занять, деякий час відвідував міське училище. За спогадами товаришів, навчався він погано, зате вже тоді захоплювався живописом і малював на будь-якому зручному матеріалі — на стінах, парканах і клаптиках паперу.
Хлопчик жив дуже бідно, тому змалку наймався на роботи — пас гусей, служив у підрядника Чабаненка на будівництві церкви, де йому було доручено вести облік цегли, потім служив у хліботорговця Аморетті. Саме останній (за іншою версією, це був його знайомий, хліботорговець Дуранте) якось зауважив малюнки Архипа і порадив йому поїхати в Крим до знаменитого живописця Івана Костянтиновича Айвазовського. Влітку 1855 року Куїнджі приїхав до Феодосії і спробував стати учнем художника, однак йому було доручено лише товкти фарби і фарбувати паркан. Невелику допомогу в живописі надав Архипові Івановичу лише молодий родич Айвазовського, який копіював картини майстра і гостював тоді у нього. Після двох місяців проживання в Феодосії Архип повернувся до Маріуполя, де став працювати ретушером у місцевого фотографа, але через кілька місяців поїхав до Одеси, де також зайнявся ретушуванням. Через три роки, в 1860 році, юнак поїхав до Таганрога, де до 1865 року працював ретушером у фотостудії С. С. Ісаковича (Петровська вулиця, 82). Весь цей час Куїнджі продовжував малювати.
Навчання в художній академії та знайомство з передвижниками.
У 1865 вирішив вступити до Академії мистецтв і поїхав до Санкт-Петербурга, проте перші дві спроби виявилися невдалими.
Нарешті в 1868 він створив картину (написана під очевидним впливом Івана Айвазовського, не збереглася до наших часів) і виставив на академічній виставці. В результаті 15 вересня Рада Академії мистецтв надала Куїнджі звання вільного художника. Однак тільки після подачі прохання до Академічної ради йому було дозволено скласти іспити з головних і спеціальних предметів для отримання диплома.
У 1870 отримав звання некласного художника і з третьої спроби став вільним слухачем Імператорської Академії мистецтв. У цей час він познайомився з художниками-пересувниками, в числі яких були Іван Крамськой та Ілля Рєпін. Це знайомство мало великий вплив на творчість Куїнджі, поклавши початок реалістичному сприйняттю ним дійсності.
Захоплення ідеями пересувників привело Куїнджі до створення таких робіт, як «Осіннє бездоріжжя» (1872, Державний Російський музей, Санкт-Петербург), за яку він отримав звання класного художника, «Забуте село» (1874, Державна Третьяковська галерея, Москва), «Чумацький шлях в Маріуполі» (1875, Державна Третьяковська галерея, Москва). У цих картинах переважала соціальна ідея, прагнення висловити свої громадянські почуття, тому вони були написані темними похмурими кольорами. Правда, остання картина виділялася серед них та інших пейзажів пересувників різноманітнішою барвистою гамою і ускладненими колористичними рішеннями, що певною мірою знімало відчуття тяжкості та смутку і додавало в роботу відтінок співчуття зображеним героям. Всі ці роботи були виставлені на виставках Товариства пересувників і мали великий успіх. Про Куїнджі і його роботи заговорили, і він, повіривши в свої сили, перестав відвідувати заняття в Академії.
Розквіт творчості (1870-ті роки).
Однак Куїнджі зовсім не був бездумним відтворювачем ідей пересувників. З 1870 художник неодноразово бував на острові Валаам, улюбленому місці петербурзьких пейзажистів, і в 1873 створив два чудові пейзажі — «На острові Валаамі» (Державна Третьяковська галерея, Москва) і «Ладозьке озеро» (Державний Російський музей, Санкт-Петербург), які стали своєрідним проривом пейзажів пересувників, і якоюсь мірою, відходом від цього напрямку творчості. Картина «На острові Валаамі» виділялася реалістичною передачею природи і використанням романтичних елементів — тривожної світлотіні, умовного грозового неба і таємничого мерехтіння тіні. Полотно експонувалося на академічній виставці, потім — у Відні і, врешті-решт, стало першою картиною Куїнджі, яку купив для своєї колекції П. М. Третьяков.
Картина «Ладозьке озеро» привертала до себе увагу, крім витонченого, легкого і тонко написаного пейзажу, ефектом кам'янистого дна, що просвічується крізь прозору воду. З нею був пов'язаний гучний скандал, що вибухнув через десять років: у 1883 році з'явилася картина Руфіна Судковського , у якій був застосований такий же прийом. Куїнджі звинуватив Судковського в плагіаті, посварився з ним, хоча до цього випадку художники дружили, і зажадав, щоб у пресі, що ставила «Мертвий штиль» в один ряд з його кращими творами, уточнили момент про авторське право, що належав йому. У скандал були втягнуті й інші петербурзькі художники, одні з яких виступили на стороні Судковського, інші — на боці Куїнджі. Крамськой і Рєпін відкрито називали «Мертвий штиль» «прямим запозиченням». Зрештою перемога залишилася за Куїнджі.
У 1875 побував у Франції, де замовив весільний фрак з циліндром. З Франції художник вирушив до Маріуполя, де обвінчався з дочкою багатого маріупольського купця Вірою Леонтіївною Кечеджі-Шаповаловою, яку покохав ще юнаком. Після весілля молодята вирушили на Валаам. У тому ж році на виставці Товариства пересувних художніх виставок Куїнджі виставив картину «Степи», а в 1876 році — «Українську ніч» (Державна Третьяковська галерея, Москва), що викликала загальне захоплення у публіки незвичним, майже декоративно зображеним пейзажем. Цією роботою почався так званий «романтичний період» творчості художника, який ознаменувався активними творчими пошуками. Головним виразним засобом стала глибинність простору за рахунок уплощенняя предметів, а пошук нових образотворчих засобів згодом привів до створення оригінальної декоративної системи. Крім того, художник розробив яскравий колір, що ґрунтується на системі доповнювальних кольорів. Для російського мистецтва це стало новаторством — раніше подібний засіб не застосовувався.
У 1875 році Куїнджі прийняли членом Товариства пересувників, проте вже з наступного року живописець відмовився від ідей пересувництва у своїх картинах. Головним для нього стало прагнення не тлумачити життя, подібно до пересувників, а насолоджуватися ним, його красою, а також, певною мірою, «тлумачення життя відповідно до своїх уявлень про прекрасне». Найчастіше це призводило до того, що сучасникам, при всьому захопленні талантом художника, було складно дати правильну оцінку його роботам.
У 1878 на Всесвітній виставці в Парижі за присутності подружжя Куїнджі були виставлені твори художника, що викликали загальне захоплення, як публіки, так і критиків. Усі звернули увагу на відсутність в його роботах іноземного впливу. Відомий критик і захисник імпресіонізму Еміль Дюранті називав Куїнджі «найцікавішим серед молодих російських художників, у якого більше, ніж у інших, відчувається оригінальна національність». В цьому ж році художник почав працювати над картиною «Вечір в Україні», над якою працював 23 роки.
У 1879 представив публіці своєрідну трилогію пейзажів «Північ», «Березовий гай» і «Після дощу» (всі — Державна Третьяковська галерея, Москва). Пейзажі продемонстрували глибоке вивчення художником імпресіонізму. І хоча він не застосовував у своїй творчості класичних імпресіоністичних прийомів, захоплення передачею світло-повітряного середовища різними способами (поділ кольорових динамічних і переривчастих мазків, уривчастість, і легкість в зображенні неба, тонке поєднання різних кольорів) було присутнє в його роботах.
21 березня 1879 Куїнджі і М. К. Клодт були обрані в ревізійну комісію Товариства пересувників, але вже до кінця року Куїнджі остаточно порвав з пересувниками. Приводом до розриву послужила анонімна стаття в одній з газет, де критик різко відгукувався про творчість Куїнджі і загалом про Товариство пересувників. Зокрема, Куїнджі звинувачувався в одноманітності, зловживанні особливим освітленням при подачі картин і прагненні до надмірної ефектності. Через деякий час стало відомо ім'я критика — ним виявився Клодт. Куїнджі зажадав виключення Клодта з Товариства пересувників, проте зрозумівши, що того не виключать (Клодт був професором Академії мистецтв), сам оголосив про вихід зі складу Товариства, попри те, що його вмовляли залишитися. Багато дослідників (зокрема, В. С. Манін), спираючись на спогади І. Н. Крамського про цей випадок, припускають, що історія з Клодтом стала для Куїнджі тільки приводом для виходу з Товариства. Сам розрив назрівав уже давно: Куїнджі не тільки впевнено йшов своїм шляхом, але й повністю усвідомлював і ступінь своєї популярності, і своє місце в російському та європейському живописі. Товариство пересувників було для нього багато в чому стримувальним, що обмежувало його талант суворими рамками, тому розрив із ним був справою часу. Однак до кінця життя художник підтримував дружні стосунки з багатьма пересувниками, часто був присутній на їх засіданнях, а в 1882 на похороні В. Г. Перова сказав від їх імені невелику, але яскраву, сильну і щиру промову, яку присутні, за свідченням М. В. Нестерова, слухали благоговійно.
Одним з наслідків виходу Куїнджі з Товариства стала влаштована ним у жовтні-листопаді 1880 в Товаристві заохочення мистецтв виставка однієї картини «Місячна ніч на Дніпрі» (1880, Державний Російський музей, Санкт-Петербург). Художник дуже ретельно підійшов до організації виставки: задрапував у залі вікна і підсвітив картину променем електричного світла. Витвір мав небувалий успіх і викликав справжній ажіотаж серед публіки: картина вражала новими, ефектними поєднаннями кольорів, для досягнення яких художник проводив експерименти з барвистими пігментами й інтенсивно застосовував бітум. Згодом виявилося, що асфальтові фарби неміцні і під впливом світла й повітря розкладаються і темніють. Ця особливість зіграла свою роль у долі картини. Її мріяли придбати багато колекціонерів, але Куїнджі продав її Великому князю Костянтину Костянтиновичу, який узяв твір із собою в навколосвітню подорож. Багато відмовляли Великого князя від такого рішення, але він залишився непохитний, і в результаті під дією морського повітря склад фарб змінився, що призвело до потемніння пейзажу. Однак краса, глибина і міць картини досі відчувається глядачем. У цій картині вже виразно виявляються елементи філософського пейзажу, що знаменувало перехід творчості Куїнджі на принципово інший рівень, де основним прагненням стало не втілення реальності на полотні, а роздуми про неї і тим самим «осягнення кінцевого значення речей».
Роки самітництва.
У 1881 році Куїнджі влаштував моновиставку ще однієї картини — «Березовий гай» (1879, Державна Третьяковська галерея, Москва), що мала такий же успіх, а в 1882 році представив публіці нову картину «Дніпро вранці» (1881, Державна Третьяковська галерея, Москва). Однак цей твір було прийнято публікою на подив скептично і навіть з деякою прохолодою. У червні того ж року в пасажі Солодовнікова на Кузнецькому Мосту Куїнджі влаштував виставку двох картин — «Березовий гай» та «Місячна ніч на Дніпрі», після якої «замовк» на двадцять років, усамітнившись у своїй майстерні, нікому не показуючи свої твори. Досі до кінця не відомі причини, за якими художник, перебуваючи на піку слави, зважився на подібне самітництво, але, мабуть, він просто втомився від галасу, що супроводжувала кожну його виставку: адже поряд із захопленими оцінками і думками йому доводилося чути й різні звинувачення на свою адресу — серед них і прагнення до дешевих ефектів, і використання прихованого підсвічування картин аби додати їм таємничого вигляду. Публіка і критики вважали, що Куїнджі вичерпав себе, але це було не так: живописець продовжував невпинно працювати в різних стилях, одночасно шукаючи нові пігменти і ґрунтові основи для фарб, щоб вони були стійкими до впливу повітряного середовища і зберігали б свою первісну яскравість. У ці роки він створив близько п'ятисот ескізів і повноцінних творів живопису, багато з яких, за прикладом імпресіоністів, об'єднувались у тематичні серії, та близько трьохсот графічних робіт.
У 1886 році художник купив за 30 тисяч рублів ділянку в Криму площею 245 десятин біля селища Кікенеїз і перший час жив там з дружиною самотньо в курені. Згодом на цій ділянці виник невеликий маєток Сара Кікенеїз, куди Куїнджі часто приїжджав зі своїми учнями для проведення літньої практики на пленері.
У 1888 році Куїнджі на запрошення художника-пересувника М О. Ярошенко побував на Кавказі, де вони стали свідками рідкісного гірського явища — Брокенського привида (відображення своїх збільшених фігур на райдужно забарвленій хмарі). Після повернення в Санкт-Петербург надзвичайно вражений поїздкою живописець створив ряд прекрасних гірських пейзажів, у яких романтизм остаточно злився з філософським пейзажем. Головною особливістю картин було уявлення про Кавказ як про символ якоїсь ідеальної і недосяжної країни. Деякі дослідники вважають, що ці полотна і образ Кавказу надихнули М. К. Реріха на створення гімалайських пейзажів.
У 1901 році Куїнджі порушив самітництво і показав своїм учням, а потім і деяким друзям чотири картини — закінчений «Вечір в Україні» (Державний Російський музей, Санкт-Петербург), «Христос в Гефсиманському саду» (1901, Воронцовський палац-музей, Алупка), третій варіант «Березовий гай» (1901, Національний художній музей Республіки Білорусь, Мінськ) і вже відому «Дніпро вранці». Як і раніше, полотна викликали захват глядачів, і про художника знову заговорили. У листопаді того ж року була влаштована остання публічна виставка робіт живописця, після якої ніхто вже не бачив його нових картин до самої його смерті. Цього разу очевидці виставки спробували пояснити такий вчинок переляком художника перед скептичним ставленням деяких відвідувачів до виставлених творів, однак це пояснення мало кого задовольнило.
Пізні роки життя. Смерть.
Останнє десятиріччя життя ознаменувалося для Куїнджі створенням таких шедеврів, як «Веселка» (1900—1905, Державний Російський музей, Санкт-Петербург), ескізи та етюди до якої він почав писати ще наприкінці XIX століття, (1905—1908, Метрополітен-музей, Нью-Йорк) і (1905—1908, Державний Російський музей, Санкт-Петербург). В останній картині поєдналися спогади про дитинство і пристрасть до споглядання неба, а манерою виконання полотно змушувало згадати найкращі ранні роботи Куїнджі.
У 1894—1897 був професором-керівником пейзажної майстерні Вищого художнього училища при Академії мистецтв.
Влітку 1910, перебуваючи в Криму, Куїнджі захворів на запалення легенів. З дозволу лікарів дружина перевезла художника в Санкт-Петербург, але, всупереч надіям на одужання, хвороба прогресувала — далося взнаки хворе серце. Помер Архип Іванович Куїнджі 11 (24) липня 1910 в Санкт-Петербурзі і був похований на Смоленському православному кладовищі. На могилі встановили бронзовий бюст і надгробок — гранітний портал з мозаїчним панно, що зображує міфічне Дерево життя, на гілках якого в'є гніздо змія. Краї панно були обрамлені різьбленням у стилі давніх вікінгів. У створенні надгробка брали участь О. В. Щусєв (проєкт), В. О. Беклемішев (бюст) і М. К. Реріх (ескіз панно), сама ж мозаїка була набрана в майстерні В. А. Фролова. 1952 року прах і надгробок були перенесені на Тихвінське кладовище Олександро-Невської лаври.
Весь свій капітал художник заповів Товариству імені Куїнджі, заснованому за його ініціативою разом з К. Я. Крижицьким у листопаді 1908 для підтримки митців. Дружині призначалася щорічна пенсія 2 500 рублів. У заповіті також були згадані всі живі на той момент родичі художника, частина грошей була пожертвувана церкві, в якій його хрестили, для заснування школи його імені.
Благодійність
Коли до Куїнджі прийшли визнання і слава, а його картини стали купувати за великі гроші, художник купив у Санкт-Петербурзі на Васильєвському острові прибутковий будинок, відремонтував і до кінця життя використовував його з прибутком, здаючи квартири (адреса — 10-я лінія, д . № 39, будинок побудований в 1876—1877 роках архітектором Е. Ф. Крюгером для купця М. С. Львова, придбаний Куїнджі в 1891 році). При цьому сам він з дружиною жив дуже скромно, більшу частину гонорарів за картини і прибутку від свого будинку віддаючи на благодійність. Так, у 1904 році Куїнджі приніс в дар Академії мистецтв 100 000 рублів для видачі 24 щорічних премій, а в 1909 році пожертвував Спілці художників імені А. І. Куїнджі 150 000 рублів і свій маєток в Криму. В тому ж таки 1909 році він пожертвував Імператорській спілці заохочення мистецтв 11 700 рублів для премії з пейзажного живопису.
На прохання Таганрозького товариства вивчення місцевого краю і місцевої старовини Товариство імені Куїнджі після смерті Архипа Івановича передало в дар Таганрозькому музею етюди майстра «Веселка» та «Хвилі». Сьогодні ж у колекції Таганрозького художнього музею, крім цих робіт, зберігаються ще дві роботи — «Море вночі» і «Забуте село». 1914 року представники цього товариства на відкритті Катеринославської картинної галереї (нині Дніпропетровський художній музей) подарували їй кілька етюдів художника, що відносяться до 1880—1900 років і невідомі широкому загалу. Кожен з цих етюдів згодом ліг в основу великих полотен: етюд «Після грози» передував картині «Село», «Гори» — картині "Снігові вершини. Кавказ "(1890—1895, Державний Російський музей, Санкт-Петербург), а «Хмара над степом» з часом перетворився на «Хмара» (1898—1908, Державний Російський музей, Санкт-Петербург).
Вплив
Колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович; вважав його своїм учителем з колориту.
Учні Архипа Куїнджі
Досить складним було й залишилось питання про учнів Архипа Куїнджі. Загалом через його пейзажний клас в академії пройшло близько двохсот учнів, долі яких склались по різному. Складні політичні умови і розпад Російської імперії, а згодом і Жовтневий переворот 1917 року розкидали колишніх учнів по різних державних утвореннях. Частина з них, опинившись за кордонами СРСР, вважалась емігрантами і стосунки з ними в СРСР обривали. Одні досягли незначного успіху в СРСР, придушеному комуністичною ідеологією та соціалістичним реалізмом, інші — у Західній Європі (не визнавались у СРСР).
Відомості про колишніх учнів Куїнджі на новому історичному етапі збирає колектив Бібліотеки імені Грушевського. Серед них:
- Вільгельм Пурвіт (Вільгельм Карліс Пурвіт 1872—1945), помер у захопленій нацистами Латвії;
- (1870—1939);
- Богаєвський Костянтин Федорович (1872—1943), убитий 1943 року в Криму;
- Микола Реріх (1874—1947), емігрував до Північної Індії, де і помер.
- Столиця Євген Іванович (1870—1929)
Найвизначніші твори
- «Татарська сакля у Криму» (1868)
- «Степ» (дві картини, 1875)
- «Чумацький шлях у Маріуполі» (1875)
- «Українська ніч» (1876)
- «Вечір в Україні» (1878)
- «Березовий гай» (1879)
- «Місячна ніч на Дніпрі» (1880)
- «Дніпро вранці» (1881)
- «Дуби» (1900—1905)
- «Захід сонця в степу» (1900)
- «Хмари» 1882
- «Море. Крим» (1898—1908)
Галерея
Картина | Назва | Розміри | Рік | Місцезнаходження |
---|---|---|---|---|
«Ісаакіївський собор у місячному освітленні» | 80 × 124,5 см | 1869 | Смоленський художній музей | |
«Хвилі» | 1870-і рр. | Художній музей (Таганрог) | ||
«На Валаамі» | 110 × 71,5 см | 1872 | Тульський обласний художній музей | |
«На острові Валаамі» | 76 × 130 см | 1873 | Третьяковська галерея, Москва | |
79,5 × 62,5 см | 1873 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Забуте село» | 81,7 × 165 см | 1874 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Пейзаж» | 1874 | Луганський обласний художній музей | ||
«Човен у морі. Крим» | 16 × 25,3 см | до 1875 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Тополі» | 25,5 × 40,6 см | до 1875 | Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв | |
«Осінь. Степ» | 19,8 × 34,8 см | 1875 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Хмари», ескіз | 1875 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Степ» | 1875 | |||
«Степ з вітряком на тлі» | 69,5 × 109,5 см | 1875 | ||
«Чумацький шлях у Маріуполі» | 106 × 213 см | 1875 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Дахи взимку» | 40 × 25 см | 1876 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Українська ніч» | 79 × 162 см | 1876 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Вітрильник на морі» | 38,4 × 26 см | 1876 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Захід сонця» | 22 x 35,2 см | 1876 | Державний Російський музей, Петербург | |
"Повний місяць. Безсоння " | 25 x 30,2 см | |||
«Захід сонця взимку над морем» | 25 x 30,2 см | 1890 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Сонячні плями на снігу» | 24,4 × 27,2 см | 1890 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Захід сонця і дерева» | 1890 | Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв | ||
«Лісові дерева при заході сонця», ескіз | 55 × 36,5 см | 1878 | Вологодська обласна картинна галерея | |
«Сосна» | 55 × 36,5 см | 1878 | Сумський художній музей імені Никанора Онацького | |
«Захід сонця в лісі» | 55 × 36,5 см | 1878 | Картинна галерея Вірменії, Єреван | |
«Березовий гай», ескіз | 19 × 36,4 см | 1879 | , закінчений варіант — Третьяковська галерея | |
«Після дощу», ескіз | 1879 | Державний Російський музей, Петербург, закінчений варіант — Третьяковська галерея | ||
«Північ» | 132 × 103 см | 1879 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Після дощу» | 102 × 159 см | 1879 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Березові стовбури» | 35 × 35 см | 1879 | Пермська державна художня галерея | |
«Після бурі», ескіз | 102 × 159 см | 1879 | Сумський художній музей імені Никанора Онацького | |
«Після дощу» | 1879 | Бурятський республіканський художній музей ім. Ц. С. Сампилова | ||
«Україна» | 46 × 36 см | 1879 | ||
«Місячна ніч на Дніпрі» | 104 × 113 см | 1879 | Третьяковська галерея, варіанти Російський музей, Петербург, Сімферополь, Картинна галерея | |
«Ніч» | 1880-ті рр. | Музей-квартира А. Куїнджі, Петербург | ||
105 × 167 см | 1881 | Третьяковська галерея, Москва | ||
«Краєвид Москви з Воробйових гір» | 25 × 40,5 см | 1882 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Краєвид Москви з Москворецьким мостом» | 25,5 × 42 см | 1882 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Московський Кремль з-за Замоскворіччя» | 25 × 40 см | 1882 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Морське узбережжя» | 1885 | Художній музей імені Васнецових, Вятка | ||
«Гори» | до 1890 | Художній музей імені Васнецових, Вятка | ||
«Вечір» | до 1890 | Київська національна картинна галерея, Київ | ||
«Крим. Яйла» | 11 × 17,5 см | до 1890 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Ефект заходу сонця» | 39 × 53 см | 1885-1890 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Гірський схил і дерева», ескіз | до 1890 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Морське узбережжя, Крим» | до 1890 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Ліс», ескіз | 10,8 × 17,1 см | 1887 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Лісова галявина» | 11 × 17 см | 1887 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Берег моря» | 1887 | Художній музей імені Васнецових, Вятка | ||
«Кипариси біля моря в Криму» | 10,8 × 17,3 см | 1887 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Стовбури дерев» | до 1889 | Бурятський республіканський художній музей ім. Ц. С. Сампилова | ||
«Березовий ліс» | 38 × 58 см | до 1889 | Бурятський республиканський художній музей ім. Ц. С. Сампилова | |
«Соняшники. Крим», ескіз | 25 × 40.3 см | до 1889 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Берези в лісі» | до 1890 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Гора Ельбрус вдень» | 19,8 × 22,3 см | до 1890 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Лісове озеро.» | 38,4 × 55,5 см | 1890 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Червоний захід сонця» | 19,2 × 35,5 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Зима» | 12,5 × 18,5 см | 1890-1895 | Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв | |
«Схід сонця» | 84 × 49,5 см | 1890-1895 | Воронезький обласний художній музей імені І. М. Крамського | |
«Дар'ял. Місячна ніч» | 38 × 56,5 см | 1890-1895 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Пейзаж. Степ» | 33 × 61 см | 1890-1895 | Третьяковська галерея, Москва | |
«Череда в степу» | 51 × 42 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Озеро. Вечір» | 39 × 55 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Відлига взимку» | 10,8 × 17,2 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Зима. Халупки, занесені снігом» | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Гори в снігу» | 19 × 26,5 см | 1890-1895 | Державний художній музей Чувашиї | |
«Ельбрус. Місячна ніч» | 36,5 × 55,4 см | 1890-1895 | Третьяковська галерея,Москва | |
«Кавказ. Гори під снігом» | 38,8 × 52,9 см | 1890-1895 | Третьяковська галерея,Москва | |
«Гори» | 10 × 16 см | 1890-1895 | Державний музей образотворчих мистецтв Татарстана | |
«Рання весна» | 40,5 × 54 см | 1890-1895 | Харківський художній музей | |
«Сутінки» | 38,7 × 55,5 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Березовий гай. Плями сонного освітлення» | 55 × 36,5 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Осінь» | 36,8 × 58,7 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Кавказ. Гори в снігу» | 27 × 39,2 см | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Захід сонця» | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Після дощу» | 1890-1895 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Хмарка» | 1896 | Бурятський республіканський художній музей ім. Ц. С. Сампилова | ||
«Гора Ай-Петрі. Крим» | 39 × 53 см | 1898-1908 | 27 січня 2018 року викрадена з Третьяковської галереї | |
«Узбережжя і скеля» | 39,3 × 56,3 см | 1898-1908 | Художній музей імені Васнецових, Вятка | |
«Лісове болото» | 10,9 × 17,3 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Море. Крим.» | 54 × 40 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Прозора вода. Похмурий день» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Гай» | 23,5 × 37,5 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Захід сонця в степу» | 39,5 × 53 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Ельбрус» | 20 × 27,2 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Ельбрус увечері» | 39,3 × 53,3 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Рожевий захід сонця та Ельбрус» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Ельбрус вдень» | 20 × 27,2 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Туман у горах» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Парк у сонячному освітленні» | 53,2 × 39,3 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Хмара» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Місячне освітлення в лісі взимку» | 39 × 53,5 см | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Захід сонця» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Березовий гай», ескіз | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Крим. Далечінь» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Осінь. Туман» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Хмарка над гірською долиною» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Ельбрус, освітлений сонцем» | 1898-1908 | Державний Російський музей, Петербург | ||
«Рибалки на Чорному морі» | 67 × 102,5 см | 1900 | Хабаровськ | |
«Захід сонця в степу» | 39,5 × 57,5 см | 1900 | Бурятський республіканський художній музей ім. Ц. С. Сампилова | |
«Вечір в Україні» | 81 × 163 см | 1901 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Веселка після дощу» | 25,9 × 31 ,8 см | до 1910 | Державний музей образотворчих мистецтв Татарстана | |
«Веселка» | 1900-ті | Художній музей (Таганрог) | ||
«Місячна ніч на морі» | 72,5 × 56,3 см | до 1910 | Пермська державна художня галерея | |
«Дуби» | 84 × 164 см | 1900-1905 | Державний Російський музей, Петербург | |
«У Криму» | 38 x 56,3 см | 1900-1905 | Саратовський художній музей імені Радищева | |
«Крим» | 140 × 210 см | 1900-1905 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Хмарка» | 194 × 140 см | 1900-1905 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Веселка» | 110 × 171 см | 1900-1905 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Березовий гай» | 163 × 115 см | 1901 | Національний художній музей Білорусі, Мінськ | |
«Христос у Гетсиманському саду» | 1901 | Воронцовський палац, Алупка, Крим | ||
«Дніпро», ескіз | 21,7 × 34,5 см | 1901 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Дніпро» | 1901 | Псков, Росія | ||
«Червоний захід сонця» | 134,6 × 188 см | 1905 | Музей мистецтва Метрополітен, Нью-йорк, ескіз — Художній музей імені Куїнджі, Маріуполь | |
«Ніч» | 107 × 169 см | 1905-1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Волга» | 104,5 × 169 см | 1905-1908 | Державний художній музей, Баку, Азербайджан | |
«Квітник на Кавказі» | 11 × 17,5 см | 1908 | Державний Російський музей, Петербург | |
«Захід сонця в лісі» | 40 × 57,5 см | до 1910 | Бурятський республіканський художній музей ім. Ц. С. Сампилова | |
«Місячна ніч. Зима» | 22 × 34 см | до 1910 | Челябінський державний музей образотворчих мистецтв | |
«Пейзаж уночі» | до 1910 | Обласний художній музей імені Сукачова (Іркутськ) | ||
«Степ ввечері» | 76,2 × 107,3 см | до 1910 | Пермська державна картинна галерея | |
«Сутінки в степу» | до 1910 | Ставропольський краєвий музей образотворчих мистецтв | ||
«Зима» | до 1910 | Ставропольський краєвий музей образотворчих мистецтв | ||
«Казбек» | до 1910 | Пензенська обласна картинна галерея імені Савицького |
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Find a Grave — 1996.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436833
- . https://dn.gov.ua. Донецька обласна державна адміністрація. 27 січня 2022. Архів оригіналу за 27 січня 2022.
- Куїнджі Архип Іванович // Довідник з історії України (А — Я): посібник для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Інститут історичних досліджень Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка ; упоряд. І. З. Підкова ; заг. ред. І. З. Підкова, Р. М. Шуста. — 2.вид., доопрац. і доп. — К.: Генеза, 2002. — 1135 с. —
- Архип Іванович Куїнджі [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.] «Наукова бібліотека» Українського державного університету науки і технологій.
- Red Sunset. Музей мистецтва Метрополітен, США. Процитовано 12 лютого 2023.
- Марина Молошна (27 січня 2022). . www.0629.com.ua. 0629.com.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022.
- . 27.01.2020. Архів оригіналу за 31 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2020.
- Б. К. Яновский. «Воспоминания о Врубеле», ж «Искусство и печатное дело», 1909, № 1—2, 1910
- газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 4 вересня 2020.
Посилання
- Куїнджі Архип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 784-785. — 1000 екз.
- . «Місячна ніч на Дніпрі»
- Архип Иванович Куинджи [Архівовано 27 листопада 2012 у WebCite]. Біографія, картини, потомки
- Куинджи Архип Иванович. Біографія і творчість художника на Artonline.ru
- Архип Куинджи [ 24 листопада 2009 у Wayback Machine.]. Картини і біографія
Джерела та література
- Д. В. Грузін, Н. І. Бацак. Куїнджі Архип Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 455. — .
- Є. І. Денисенко, О. Я. Привалова. Куїнджі Архип Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира. Т. 3, М, 1971 (рос)
- Архип Куїнджі [ 22 січня 2010 у Wayback Machine.]
- . — Донецьк: [Східний видавничий дім], 2011. — 216 с.
- Чарівник місячного світла: Цього місяця виповнюється 155 років від дня народження А. І. Куїнджі // Знаменні і пам'ятні дати Донецької області в 1996 році. — Донецьк, 1995. — С.32-36.
Див. також
- Пейзаж
- Меморіал Куїнджі, конкурс пейзажного живопису
- Монумент молодому Куїнджі, Маріуполь
- Перелік картин Архипа Куїнджі
- Художній музей імені Куїнджі, Маріуполь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhi p Iva novich Kuyi ndzhi spravzhnye prizvishe Kuyumdzhi 15 27 sichnya 1841 18410127 Karasivka nini chastina Mariupolya 11 24 lipnya 1910 Peterburg ukrayinskij zhivopisec pejzazhist i pedagog greckogo pohodzhennya z pivnichnogo Priazov ya Kuyindzhi Arhip Ivanovichros Arhip Ivanovich KuindzhiNarodzhennya27 sichnya 1841 1841 01 27 Mariupolskij povit Ukrayina 1 Smert24 lipnya 1910 1910 07 24 2 1 69 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 3 1 PohovannyaSmolenske pravoslavne kladovishe i dNacionalnistukrayinecKrayinaUkrayinaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1868 Diyalnisthudozhnik vikladach universitetuNapryamokrealizmVidomi uchniRerih Mikola Kostyantinovich Vilgelm Purvit Bogayevskij Kostyantin Fedorovich i Stolicya Yevgen IvanovichPracivnikVishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectvRoboti v kolekciyiFinska nacionalna galereya Muzej mistectva Metropoliten 4 Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Rosijskij muzej Tretyakovska galereya Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya i Voroncovskij palacAvtograf Kuyindzhi Arhip Ivanovich u VikishovishiZhittyepisIllya Ryepin Portret hudozhnika Arhipa Ivanovicha Kuyindzhi 1877 Data narodzhennya Tochna data narodzhennya Kuyindzhi nevidoma Dovgij chas zagalnoprijnyatim rokom narodzhennya buv 1842 odnak dokumenti znajdeni v arhivah Doneckoyi oblasti svidchat sho vin ne mig naroditisya ranishe 1841 roku U metrichnij knizi v zapisi pro vinchannya yake vidbulosya u 1875 roci vik narechenogo vkazano yak 34 roki Krim togo v ostannomu pasporti Kuyindzhi vkazano sho vin pomer u 1910 roci u vici 69 rokiv Dati narodzhennya ne znav i sam Kuyindzhi Na zapit Peterburzkoyi akademiyi mistectv z prohannyam utochniti svij vik Kuyindzhi chitko viviv rik narodzhennya 1841 rik potim nevpevneno napisav sichen i kilka raziv jogo perekresliv Svoyi imenini Kuyindzhi vidznachav 19 lyutogo 4 bereznya za novim stilem u den pam yati svyatogo Arhipa Kolosijskogo Dityachi ta yunacki roki Arhip Kuyindzhi u perekladi z urumskoyi prizvishe Kuyindzhi oznachaye zolotar majster zolotih sprav narodivsya v sim yi bidnogo shevcya greka v peredmisti Mariupolya seli Karasu teper vulicya Karasivska U metrici vin mav prizvishe Emendzhi trudova lyudina Hlopchik rano vtrativ batkiv i vihovuvavsya v titki ta dyadka po batkivskij liniyi Za dopomogoyu rodichiv Arhip vivchivsya na vchitelya greckoyi gramatiki potim pislya domashnih zanyat deyakij chas vidviduvav miske uchilishe Za spogadami tovarishiv navchavsya vin pogano zate vzhe todi zahoplyuvavsya zhivopisom i malyuvav na bud yakomu zruchnomu materiali na stinah parkanah i klaptikah paperu Hlopchik zhiv duzhe bidno tomu zmalku najmavsya na roboti pas gusej sluzhiv u pidryadnika Chabanenka na budivnictvi cerkvi de jomu bulo dorucheno vesti oblik cegli potim sluzhiv u hlibotorgovcya Amoretti Same ostannij za inshoyu versiyeyu ce buv jogo znajomij hlibotorgovec Durante yakos zauvazhiv malyunki Arhipa i poradiv jomu poyihati v Krim do znamenitogo zhivopiscya Ivana Kostyantinovicha Ajvazovskogo Vlitku 1855 roku Kuyindzhi priyihav do Feodosiyi i sprobuvav stati uchnem hudozhnika odnak jomu bulo dorucheno lishe tovkti farbi i farbuvati parkan Neveliku dopomogu v zhivopisi nadav Arhipovi Ivanovichu lishe molodij rodich Ajvazovskogo yakij kopiyuvav kartini majstra i gostyuvav todi u nogo Pislya dvoh misyaciv prozhivannya v Feodosiyi Arhip povernuvsya do Mariupolya de stav pracyuvati retusherom u miscevogo fotografa ale cherez kilka misyaciv poyihav do Odesi de takozh zajnyavsya retushuvannyam Cherez tri roki v 1860 roci yunak poyihav do Taganroga de do 1865 roku pracyuvav retusherom u fotostudiyi S S Isakovicha Petrovska vulicya 82 Ves cej chas Kuyindzhi prodovzhuvav malyuvati Navchannya v hudozhnij akademiyi ta znajomstvo z peredvizhnikami U 1865 virishiv vstupiti do Akademiyi mistectv i poyihav do Sankt Peterburga prote pershi dvi sprobi viyavilisya nevdalimi Nareshti v 1868 vin stvoriv kartinu napisana pid ochevidnim vplivom Ivana Ajvazovskogo ne zbereglasya do nashih chasiv i vistaviv na akademichnij vistavci V rezultati 15 veresnya Rada Akademiyi mistectv nadala Kuyindzhi zvannya vilnogo hudozhnika Odnak tilki pislya podachi prohannya do Akademichnoyi radi jomu bulo dozvoleno sklasti ispiti z golovnih i specialnih predmetiv dlya otrimannya diploma U 1870 otrimav zvannya neklasnogo hudozhnika i z tretoyi sprobi stav vilnim sluhachem Imperatorskoyi Akademiyi mistectv U cej chas vin poznajomivsya z hudozhnikami peresuvnikami v chisli yakih buli Ivan Kramskoj ta Illya Ryepin Ce znajomstvo malo velikij vpliv na tvorchist Kuyindzhi poklavshi pochatok realistichnomu sprijnyattyu nim dijsnosti Zahoplennya ideyami peresuvnikiv privelo Kuyindzhi do stvorennya takih robit yak Osinnye bezdorizhzhya 1872 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg za yaku vin otrimav zvannya klasnogo hudozhnika Zabute selo 1874 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Chumackij shlyah v Mariupoli 1875 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva U cih kartinah perevazhala socialna ideya pragnennya visloviti svoyi gromadyanski pochuttya tomu voni buli napisani temnimi pohmurimi kolorami Pravda ostannya kartina vidilyalasya sered nih ta inshih pejzazhiv peresuvnikiv riznomanitnishoyu barvistoyu gamoyu i uskladnenimi koloristichnimi rishennyami sho pevnoyu miroyu znimalo vidchuttya tyazhkosti ta smutku i dodavalo v robotu vidtinok spivchuttya zobrazhenim geroyam Vsi ci roboti buli vistavleni na vistavkah Tovaristva peresuvnikiv i mali velikij uspih Pro Kuyindzhi i jogo roboti zagovorili i vin povirivshi v svoyi sili perestav vidviduvati zanyattya v Akademiyi Rozkvit tvorchosti 1870 ti roki U 1870 h Odnak Kuyindzhi zovsim ne buv bezdumnim vidtvoryuvachem idej peresuvnikiv Z 1870 hudozhnik neodnorazovo buvav na ostrovi Valaam ulyublenomu misci peterburzkih pejzazhistiv i v 1873 stvoriv dva chudovi pejzazhi Na ostrovi Valaami Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva i Ladozke ozero Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg yaki stali svoyeridnim prorivom pejzazhiv peresuvnikiv i yakoyus miroyu vidhodom vid cogo napryamku tvorchosti Kartina Na ostrovi Valaami vidilyalasya realistichnoyu peredacheyu prirodi i vikoristannyam romantichnih elementiv trivozhnoyi svitlotini umovnogo grozovogo neba i tayemnichogo merehtinnya tini Polotno eksponuvalosya na akademichnij vistavci potim u Vidni i vreshti resht stalo pershoyu kartinoyu Kuyindzhi yaku kupiv dlya svoyeyi kolekciyi P M Tretyakov Kartina Ladozke ozero privertala do sebe uvagu krim vitonchenogo legkogo i tonko napisanogo pejzazhu efektom kam yanistogo dna sho prosvichuyetsya kriz prozoru vodu Z neyu buv pov yazanij guchnij skandal sho vibuhnuv cherez desyat rokiv u 1883 roci z yavilasya kartina Rufina Sudkovskogo u yakij buv zastosovanij takij zhe prijom Kuyindzhi zvinuvativ Sudkovskogo v plagiati posvarivsya z nim hocha do cogo vipadku hudozhniki druzhili i zazhadav shob u presi sho stavila Mertvij shtil v odin ryad z jogo krashimi tvorami utochnili moment pro avtorske pravo sho nalezhav jomu U skandal buli vtyagnuti j inshi peterburzki hudozhniki odni z yakih vistupili na storoni Sudkovskogo inshi na boci Kuyindzhi Kramskoj i Ryepin vidkrito nazivali Mertvij shtil pryamim zapozichennyam Zreshtoyu peremoga zalishilasya za Kuyindzhi U 1875 pobuvav u Franciyi de zamoviv vesilnij frak z cilindrom Z Franciyi hudozhnik virushiv do Mariupolya de obvinchavsya z dochkoyu bagatogo mariupolskogo kupcya Viroyu Leontiyivnoyu Kechedzhi Shapovalovoyu yaku pokohav she yunakom Pislya vesillya molodyata virushili na Valaam U tomu zh roci na vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok Kuyindzhi vistaviv kartinu Stepi a v 1876 roci Ukrayinsku nich Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva sho viklikala zagalne zahoplennya u publiki nezvichnim majzhe dekorativno zobrazhenim pejzazhem Ciyeyu robotoyu pochavsya tak zvanij romantichnij period tvorchosti hudozhnika yakij oznamenuvavsya aktivnimi tvorchimi poshukami Golovnim viraznim zasobom stala glibinnist prostoru za rahunok uploshennyaya predmetiv a poshuk novih obrazotvorchih zasobiv zgodom priviv do stvorennya originalnoyi dekorativnoyi sistemi Krim togo hudozhnik rozrobiv yaskravij kolir sho gruntuyetsya na sistemi dopovnyuvalnih koloriv Dlya rosijskogo mistectva ce stalo novatorstvom ranishe podibnij zasib ne zastosovuvavsya U 1875 roci Kuyindzhi prijnyali chlenom Tovaristva peresuvnikiv prote vzhe z nastupnogo roku zhivopisec vidmovivsya vid idej peresuvnictva u svoyih kartinah Golovnim dlya nogo stalo pragnennya ne tlumachiti zhittya podibno do peresuvnikiv a nasolodzhuvatisya nim jogo krasoyu a takozh pevnoyu miroyu tlumachennya zhittya vidpovidno do svoyih uyavlen pro prekrasne Najchastishe ce prizvodilo do togo sho suchasnikam pri vsomu zahoplenni talantom hudozhnika bulo skladno dati pravilnu ocinku jogo robotam U 1878 na Vsesvitnij vistavci v Parizhi za prisutnosti podruzhzhya Kuyindzhi buli vistavleni tvori hudozhnika sho viklikali zagalne zahoplennya yak publiki tak i kritikiv Usi zvernuli uvagu na vidsutnist v jogo robotah inozemnogo vplivu Vidomij kritik i zahisnik impresionizmu Emil Dyuranti nazivav Kuyindzhi najcikavishim sered molodih rosijskih hudozhnikiv u yakogo bilshe nizh u inshih vidchuvayetsya originalna nacionalnist V comu zh roci hudozhnik pochav pracyuvati nad kartinoyu Vechir v Ukrayini nad yakoyu pracyuvav 23 roki U 1879 predstaviv publici svoyeridnu trilogiyu pejzazhiv Pivnich Berezovij gaj i Pislya doshu vsi Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Pejzazhi prodemonstruvali gliboke vivchennya hudozhnikom impresionizmu I hocha vin ne zastosovuvav u svoyij tvorchosti klasichnih impresionistichnih prijomiv zahoplennya peredacheyu svitlo povitryanogo seredovisha riznimi sposobami podil kolorovih dinamichnih i pererivchastih mazkiv urivchastist i legkist v zobrazhenni neba tonke poyednannya riznih koloriv bulo prisutnye v jogo robotah 21 bereznya 1879 Kuyindzhi i M K Klodt buli obrani v revizijnu komisiyu Tovaristva peresuvnikiv ale vzhe do kincya roku Kuyindzhi ostatochno porvav z peresuvnikami Privodom do rozrivu posluzhila anonimna stattya v odnij z gazet de kritik rizko vidgukuvavsya pro tvorchist Kuyindzhi i zagalom pro Tovaristvo peresuvnikiv Zokrema Kuyindzhi zvinuvachuvavsya v odnomanitnosti zlovzhivanni osoblivim osvitlennyam pri podachi kartin i pragnenni do nadmirnoyi efektnosti Cherez deyakij chas stalo vidomo im ya kritika nim viyavivsya Klodt Kuyindzhi zazhadav viklyuchennya Klodta z Tovaristva peresuvnikiv prote zrozumivshi sho togo ne viklyuchat Klodt buv profesorom Akademiyi mistectv sam ogolosiv pro vihid zi skladu Tovaristva popri te sho jogo vmovlyali zalishitisya Bagato doslidnikiv zokrema V S Manin spirayuchis na spogadi I N Kramskogo pro cej vipadok pripuskayut sho istoriya z Klodtom stala dlya Kuyindzhi tilki privodom dlya vihodu z Tovaristva Sam rozriv nazrivav uzhe davno Kuyindzhi ne tilki vpevneno jshov svoyim shlyahom ale j povnistyu usvidomlyuvav i stupin svoyeyi populyarnosti i svoye misce v rosijskomu ta yevropejskomu zhivopisi Tovaristvo peresuvnikiv bulo dlya nogo bagato v chomu strimuvalnim sho obmezhuvalo jogo talant suvorimi ramkami tomu rozriv iz nim buv spravoyu chasu Odnak do kincya zhittya hudozhnik pidtrimuvav druzhni stosunki z bagatma peresuvnikami chasto buv prisutnij na yih zasidannyah a v 1882 na pohoroni V G Perova skazav vid yih imeni neveliku ale yaskravu silnu i shiru promovu yaku prisutni za svidchennyam M V Nesterova sluhali blagogovijno Odnim z naslidkiv vihodu Kuyindzhi z Tovaristva stala vlashtovana nim u zhovtni listopadi 1880 v Tovaristvi zaohochennya mistectv vistavka odniyeyi kartini Misyachna nich na Dnipri 1880 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Hudozhnik duzhe retelno pidijshov do organizaciyi vistavki zadrapuvav u zali vikna i pidsvitiv kartinu promenem elektrichnogo svitla Vitvir mav nebuvalij uspih i viklikav spravzhnij azhiotazh sered publiki kartina vrazhala novimi efektnimi poyednannyami koloriv dlya dosyagnennya yakih hudozhnik provodiv eksperimenti z barvistimi pigmentami j intensivno zastosovuvav bitum Zgodom viyavilosya sho asfaltovi farbi nemicni i pid vplivom svitla j povitrya rozkladayutsya i temniyut Cya osoblivist zigrala svoyu rol u doli kartini Yiyi mriyali pridbati bagato kolekcioneriv ale Kuyindzhi prodav yiyi Velikomu knyazyu Kostyantinu Kostyantinovichu yakij uzyav tvir iz soboyu v navkolosvitnyu podorozh Bagato vidmovlyali Velikogo knyazya vid takogo rishennya ale vin zalishivsya nepohitnij i v rezultati pid diyeyu morskogo povitrya sklad farb zminivsya sho prizvelo do potemninnya pejzazhu Odnak krasa glibina i mic kartini dosi vidchuvayetsya glyadachem U cij kartini vzhe virazno viyavlyayutsya elementi filosofskogo pejzazhu sho znamenuvalo perehid tvorchosti Kuyindzhi na principovo inshij riven de osnovnim pragnennyam stalo ne vtilennya realnosti na polotni a rozdumi pro neyi i tim samim osyagnennya kincevogo znachennya rechej Roki samitnictva U 1881 roci Kuyindzhi vlashtuvav monovistavku she odniyeyi kartini Berezovij gaj 1879 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva sho mala takij zhe uspih a v 1882 roci predstaviv publici novu kartinu Dnipro vranci 1881 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Odnak cej tvir bulo prijnyato publikoyu na podiv skeptichno i navit z deyakoyu proholodoyu U chervni togo zh roku v pasazhi Solodovnikova na Kuzneckomu Mostu Kuyindzhi vlashtuvav vistavku dvoh kartin Berezovij gaj ta Misyachna nich na Dnipri pislya yakoyi zamovk na dvadcyat rokiv usamitnivshis u svoyij majsterni nikomu ne pokazuyuchi svoyi tvori Dosi do kincya ne vidomi prichini za yakimi hudozhnik perebuvayuchi na piku slavi zvazhivsya na podibne samitnictvo ale mabut vin prosto vtomivsya vid galasu sho suprovodzhuvala kozhnu jogo vistavku adzhe poryad iz zahoplenimi ocinkami i dumkami jomu dovodilosya chuti j rizni zvinuvachennya na svoyu adresu sered nih i pragnennya do deshevih efektiv i vikoristannya prihovanogo pidsvichuvannya kartin abi dodati yim tayemnichogo viglyadu Publika i kritiki vvazhali sho Kuyindzhi vicherpav sebe ale ce bulo ne tak zhivopisec prodovzhuvav nevpinno pracyuvati v riznih stilyah odnochasno shukayuchi novi pigmenti i gruntovi osnovi dlya farb shob voni buli stijkimi do vplivu povitryanogo seredovisha i zberigali b svoyu pervisnu yaskravist U ci roki vin stvoriv blizko p yatisot eskiziv i povnocinnih tvoriv zhivopisu bagato z yakih za prikladom impresionistiv ob yednuvalis u tematichni seriyi ta blizko trohsot grafichnih robit U 1886 roci hudozhnik kupiv za 30 tisyach rubliv dilyanku v Krimu plosheyu 245 desyatin bilya selisha Kikeneyiz i pershij chas zhiv tam z druzhinoyu samotno v kureni Zgodom na cij dilyanci vinik nevelikij mayetok Sara Kikeneyiz kudi Kuyindzhi chasto priyizhdzhav zi svoyimi uchnyami dlya provedennya litnoyi praktiki na pleneri U 1888 roci Kuyindzhi na zaproshennya hudozhnika peresuvnika M O Yaroshenko pobuvav na Kavkazi de voni stali svidkami ridkisnogo girskogo yavisha Brokenskogo privida vidobrazhennya svoyih zbilshenih figur na rajduzhno zabarvlenij hmari Pislya povernennya v Sankt Peterburg nadzvichajno vrazhenij poyizdkoyu zhivopisec stvoriv ryad prekrasnih girskih pejzazhiv u yakih romantizm ostatochno zlivsya z filosofskim pejzazhem Golovnoyu osoblivistyu kartin bulo uyavlennya pro Kavkaz yak pro simvol yakoyis idealnoyi i nedosyazhnoyi krayini Deyaki doslidniki vvazhayut sho ci polotna i obraz Kavkazu nadihnuli M K Reriha na stvorennya gimalajskih pejzazhiv U 1901 roci Kuyindzhi porushiv samitnictvo i pokazav svoyim uchnyam a potim i deyakim druzyam chotiri kartini zakinchenij Vechir v Ukrayini Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Hristos v Gefsimanskomu sadu 1901 Voroncovskij palac muzej Alupka tretij variant Berezovij gaj 1901 Nacionalnij hudozhnij muzej Respubliki Bilorus Minsk i vzhe vidomu Dnipro vranci Yak i ranishe polotna viklikali zahvat glyadachiv i pro hudozhnika znovu zagovorili U listopadi togo zh roku bula vlashtovana ostannya publichna vistavka robit zhivopiscya pislya yakoyi nihto vzhe ne bachiv jogo novih kartin do samoyi jogo smerti Cogo razu ochevidci vistavki sprobuvali poyasniti takij vchinok perelyakom hudozhnika pered skeptichnim stavlennyam deyakih vidviduvachiv do vistavlenih tvoriv odnak ce poyasnennya malo kogo zadovolnilo Pizni roki zhittya Smert Na smertnomu odri Mogila A I Kuindzhi na Tihvinskomu cvintari v Oleksandro Nevskij lavri Sankt Peterburg Ostannye desyatirichchya zhittya oznamenuvalosya dlya Kuyindzhi stvorennyam takih shedevriv yak Veselka 1900 1905 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg eskizi ta etyudi do yakoyi vin pochav pisati she naprikinci XIX stolittya 1905 1908 Metropoliten muzej Nyu Jork i 1905 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg V ostannij kartini poyednalisya spogadi pro ditinstvo i pristrast do spoglyadannya neba a maneroyu vikonannya polotno zmushuvalo zgadati najkrashi ranni roboti Kuyindzhi U 1894 1897 buv profesorom kerivnikom pejzazhnoyi majsterni Vishogo hudozhnogo uchilisha pri Akademiyi mistectv Vlitku 1910 perebuvayuchi v Krimu Kuyindzhi zahvoriv na zapalennya legeniv Z dozvolu likariv druzhina perevezla hudozhnika v Sankt Peterburg ale vsuperech nadiyam na oduzhannya hvoroba progresuvala dalosya vznaki hvore serce Pomer Arhip Ivanovich Kuyindzhi 11 24 lipnya 1910 v Sankt Peterburzi i buv pohovanij na Smolenskomu pravoslavnomu kladovishi Na mogili vstanovili bronzovij byust i nadgrobok granitnij portal z mozayichnim panno sho zobrazhuye mifichne Derevo zhittya na gilkah yakogo v ye gnizdo zmiya Krayi panno buli obramleni rizblennyam u stili davnih vikingiv U stvorenni nadgrobka brali uchast O V Shusyev proyekt V O Beklemishev byust i M K Rerih eskiz panno sama zh mozayika bula nabrana v majsterni V A Frolova 1952 roku prah i nadgrobok buli pereneseni na Tihvinske kladovishe Oleksandro Nevskoyi lavri Ves svij kapital hudozhnik zapoviv Tovaristvu imeni Kuyindzhi zasnovanomu za jogo iniciativoyu razom z K Ya Krizhickim u listopadi 1908 dlya pidtrimki mitciv Druzhini priznachalasya shorichna pensiya 2 500 rubliv U zapoviti takozh buli zgadani vsi zhivi na toj moment rodichi hudozhnika chastina groshej bula pozhertvuvana cerkvi v yakij jogo hrestili dlya zasnuvannya shkoli jogo imeni BlagodijnistKoli do Kuyindzhi prijshli viznannya i slava a jogo kartini stali kupuvati za veliki groshi hudozhnik kupiv u Sankt Peterburzi na Vasilyevskomu ostrovi pributkovij budinok vidremontuvav i do kincya zhittya vikoristovuvav jogo z pributkom zdayuchi kvartiri adresa 10 ya liniya d 39 budinok pobudovanij v 1876 1877 rokah arhitektorom E F Kryugerom dlya kupcya M S Lvova pridbanij Kuyindzhi v 1891 roci Pri comu sam vin z druzhinoyu zhiv duzhe skromno bilshu chastinu gonorariv za kartini i pributku vid svogo budinku viddayuchi na blagodijnist Tak u 1904 roci Kuyindzhi prinis v dar Akademiyi mistectv 100 000 rubliv dlya vidachi 24 shorichnih premij a v 1909 roci pozhertvuvav Spilci hudozhnikiv imeni A I Kuyindzhi 150 000 rubliv i svij mayetok v Krimu V tomu zh taki 1909 roci vin pozhertvuvav Imperatorskij spilci zaohochennya mistectv 11 700 rubliv dlya premiyi z pejzazhnogo zhivopisu Na prohannya Taganrozkogo tovaristva vivchennya miscevogo krayu i miscevoyi starovini Tovaristvo imeni Kuyindzhi pislya smerti Arhipa Ivanovicha peredalo v dar Taganrozkomu muzeyu etyudi majstra Veselka ta Hvili Sogodni zh u kolekciyi Taganrozkogo hudozhnogo muzeyu krim cih robit zberigayutsya she dvi roboti More vnochi i Zabute selo 1914 roku predstavniki cogo tovaristva na vidkritti Katerinoslavskoyi kartinnoyi galereyi nini Dnipropetrovskij hudozhnij muzej podaruvali yij kilka etyudiv hudozhnika sho vidnosyatsya do 1880 1900 rokiv i nevidomi shirokomu zagalu Kozhen z cih etyudiv zgodom lig v osnovu velikih poloten etyud Pislya grozi pereduvav kartini Selo Gori kartini Snigovi vershini Kavkaz 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg a Hmara nad stepom z chasom peretvorivsya na Hmara 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg VplivKoloristichni znahidki j efekti osvitlennya v kartinah Kuyindzhi duzhe pocinovuvav Vrubel Mihajlo Oleksandrovich vvazhav jogo svoyim uchitelem z koloritu Uchni Arhipa KuyindzhiDosit skladnim bulo j zalishilos pitannya pro uchniv Arhipa Kuyindzhi Zagalom cherez jogo pejzazhnij klas v akademiyi projshlo blizko dvohsot uchniv doli yakih sklalis po riznomu Skladni politichni umovi i rozpad Rosijskoyi imperiyi a zgodom i Zhovtnevij perevorot 1917 roku rozkidali kolishnih uchniv po riznih derzhavnih utvorennyah Chastina z nih opinivshis za kordonami SRSR vvazhalas emigrantami i stosunki z nimi v SRSR obrivali Odni dosyagli neznachnogo uspihu v SRSR pridushenomu komunistichnoyu ideologiyeyu ta socialistichnim realizmom inshi u Zahidnij Yevropi ne viznavalis u SRSR Vidomosti pro kolishnih uchniv Kuyindzhi na novomu istorichnomu etapi zbiraye kolektiv Biblioteki imeni Grushevskogo Sered nih Vilgelm Purvit Vilgelm Karlis Purvit 1872 1945 pomer u zahoplenij nacistami Latviyi 1870 1939 Bogayevskij Kostyantin Fedorovich 1872 1943 ubitij 1943 roku v Krimu Mikola Rerih 1874 1947 emigruvav do Pivnichnoyi Indiyi de i pomer Stolicya Yevgen Ivanovich 1870 1929 Najviznachnishi tvoriDokladnishe Perelik kartin Arhipa Kuyindzhi Dokladnishe Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi Tatarska saklya u Krimu 1868 Step dvi kartini 1875 Chumackij shlyah u Mariupoli 1875 Ukrayinska nich 1876 Vechir v Ukrayini 1878 Berezovij gaj 1879 Misyachna nich na Dnipri 1880 Dnipro vranci 1881 Dubi 1900 1905 Zahid soncya v stepu 1900 Hmari 1882 More Krim 1898 1908 Galereya Dnipro vranci 1881 Hmari 1882 More Krim 1898 1908 Veselka 1900 1905 Misyachna nich na Dnipri 1880 Elbrus Misyachna nich 1890 1895 Plyami misyachnogo syajva u lisi Zima Ladozke ozero 1873 Vechir v Ukrayini 1878 Nichne 1905 1908 Berezovij gaj 1879 Berezovij gaj 1901 Daryalska ushelina Misyachna nich Pislya doshu 1879 Volga Nacionalnij muzej mistectv Azerbajdzhanu Baku Osin do 1890 Perelik kartin Arhipa Kuyindzhi nepovnij Kartina Nazva Rozmiri Rik Misceznahodzhennya Isaakiyivskij sobor u misyachnomu osvitlenni 80 124 5 sm 1869 Smolenskij hudozhnij muzej Hvili 1870 i rr Hudozhnij muzej Taganrog Na Valaami 110 71 5 sm 1872 Tulskij oblasnij hudozhnij muzej Na ostrovi Valaami 76 130 sm 1873 Tretyakovska galereya Moskva 79 5 62 5 sm 1873 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zabute selo 81 7 165 sm 1874 Tretyakovska galereya Moskva Pejzazh 1874 Luganskij oblasnij hudozhnij muzej Choven u mori Krim 16 25 3 sm do 1875 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Topoli 25 5 40 6 sm do 1875 Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Osin Step 19 8 34 8 sm 1875 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Hmari eskiz 1875 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Step 1875 Step z vitryakom na tli 69 5 109 5 sm 1875 Chumackij shlyah u Mariupoli 106 213 sm 1875 Tretyakovska galereya Moskva Dahi vzimku 40 25 sm 1876 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Ukrayinska nich 79 162 sm 1876 Tretyakovska galereya Moskva Vitrilnik na mori 38 4 26 sm 1876 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zahid soncya 22 x 35 2 sm 1876 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Povnij misyac Bezsonnya 25 x 30 2 sm Zahid soncya vzimku nad morem 25 x 30 2 sm 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Sonyachni plyami na snigu 24 4 27 2 sm 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zahid soncya i dereva 1890 Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Lisovi dereva pri zahodi soncya eskiz 55 36 5 sm 1878 Vologodska oblasna kartinna galereya Sosna 55 36 5 sm 1878 Sumskij hudozhnij muzej imeni Nikanora Onackogo Zahid soncya v lisi 55 36 5 sm 1878 Kartinna galereya Virmeniyi Yerevan Berezovij gaj eskiz 19 36 4 sm 1879 zakinchenij variant Tretyakovska galereya Pislya doshu eskiz 1879 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg zakinchenij variant Tretyakovska galereya Pivnich 132 103 sm 1879 Tretyakovska galereya Moskva Pislya doshu 102 159 sm 1879 Tretyakovska galereya Moskva Berezovi stovburi 35 35 sm 1879 Permska derzhavna hudozhnya galereya Pislya buri eskiz 102 159 sm 1879 Sumskij hudozhnij muzej imeni Nikanora Onackogo Pislya doshu 1879 Buryatskij respublikanskij hudozhnij muzej im C S Sampilova Ukrayina 46 36 sm 1879 Misyachna nich na Dnipri 104 113 sm 1879 Tretyakovska galereya varianti Rosijskij muzej Peterburg Simferopol Kartinna galereya Nich 1880 ti rr Muzej kvartira A Kuyindzhi Peterburg 105 167 sm 1881 Tretyakovska galereya Moskva Krayevid Moskvi z Vorobjovih gir 25 40 5 sm 1882 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Krayevid Moskvi z Moskvoreckim mostom 25 5 42 sm 1882 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Moskovskij Kreml z za Zamoskvorichchya 25 40 sm 1882 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Morske uzberezhzhya 1885 Hudozhnij muzej imeni Vasnecovih Vyatka Gori do 1890 Hudozhnij muzej imeni Vasnecovih Vyatka Vechir do 1890 Kiyivska nacionalna kartinna galereya Kiyiv Krim Yajla 11 17 5 sm do 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Efekt zahodu soncya 39 53 sm 1885 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Girskij shil i dereva eskiz do 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Morske uzberezhzhya Krim do 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Lis eskiz 10 8 17 1 sm 1887 Tretyakovska galereya Moskva Lisova galyavina 11 17 sm 1887 Tretyakovska galereya Moskva Bereg morya 1887 Hudozhnij muzej imeni Vasnecovih Vyatka Kiparisi bilya morya v Krimu 10 8 17 3 sm 1887 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Stovburi derev do 1889 Buryatskij respublikanskij hudozhnij muzej im C S Sampilova Berezovij lis 38 58 sm do 1889 Buryatskij respublikanskij hudozhnij muzej im C S Sampilova Sonyashniki Krim eskiz 25 40 3 sm do 1889 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Berezi v lisi do 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Gora Elbrus vden 19 8 22 3 sm do 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Lisove ozero 38 4 55 5 sm 1890 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Chervonij zahid soncya 19 2 35 5 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zima 12 5 18 5 sm 1890 1895 Yekaterinburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Shid soncya 84 49 5 sm 1890 1895 Voronezkij oblasnij hudozhnij muzej imeni I M Kramskogo Dar yal Misyachna nich 38 56 5 sm 1890 1895 Tretyakovska galereya Moskva Pejzazh Step 33 61 sm 1890 1895 Tretyakovska galereya Moskva Chereda v stepu 51 42 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Ozero Vechir 39 55 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Vidliga vzimku 10 8 17 2 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zima Halupki zaneseni snigom 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Gori v snigu 19 26 5 sm 1890 1895 Derzhavnij hudozhnij muzej Chuvashiyi Elbrus Misyachna nich 36 5 55 4 sm 1890 1895 Tretyakovska galereya Moskva Kavkaz Gori pid snigom 38 8 52 9 sm 1890 1895 Tretyakovska galereya Moskva Gori 10 16 sm 1890 1895 Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Tatarstana Rannya vesna 40 5 54 sm 1890 1895 Harkivskij hudozhnij muzej Sutinki 38 7 55 5 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Berezovij gaj Plyami sonnogo osvitlennya 55 36 5 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Osin 36 8 58 7 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Kavkaz Gori v snigu 27 39 2 sm 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zahid soncya 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Pislya doshu 1890 1895 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Hmarka 1896 Buryatskij respublikanskij hudozhnij muzej im C S Sampilova Gora Aj Petri Krim 39 53 sm 1898 1908 27 sichnya 2018 roku vikradena z Tretyakovskoyi galereyi Uzberezhzhya i skelya 39 3 56 3 sm 1898 1908 Hudozhnij muzej imeni Vasnecovih Vyatka Lisove boloto 10 9 17 3 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg More Krim 54 40 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Prozora voda Pohmurij den 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Gaj 23 5 37 5 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zahid soncya v stepu 39 5 53 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Elbrus 20 27 2 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Elbrus uvecheri 39 3 53 3 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Rozhevij zahid soncya ta Elbrus 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Elbrus vden 20 27 2 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Tuman u gorah 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Park u sonyachnomu osvitlenni 53 2 39 3 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Hmara 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Misyachne osvitlennya v lisi vzimku 39 53 5 sm 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zahid soncya 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Berezovij gaj eskiz 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Krim Dalechin 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Osin Tuman 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Hmarka nad girskoyu dolinoyu 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Elbrus osvitlenij soncem 1898 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Ribalki na Chornomu mori 67 102 5 sm 1900 Habarovsk Zahid soncya v stepu 39 5 57 5 sm 1900 Buryatskij respublikanskij hudozhnij muzej im C S Sampilova Vechir v Ukrayini 81 163 sm 1901 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Veselka pislya doshu 25 9 31 8 sm do 1910 Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Tatarstana Veselka 1900 ti Hudozhnij muzej Taganrog Misyachna nich na mori 72 5 56 3 sm do 1910 Permska derzhavna hudozhnya galereya Dubi 84 164 sm 1900 1905 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg U Krimu 38 x 56 3 sm 1900 1905 Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva Krim 140 210 sm 1900 1905 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Hmarka 194 140 sm 1900 1905 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Veselka 110 171 sm 1900 1905 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Berezovij gaj 163 115 sm 1901 Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Minsk Hristos u Getsimanskomu sadu 1901 Voroncovskij palac Alupka Krim Dnipro eskiz 21 7 34 5 sm 1901 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Dnipro 1901 Pskov Rosiya Chervonij zahid soncya 134 6 188 sm 1905 Muzej mistectva Metropoliten Nyu jork eskiz Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi Mariupol Nich 107 169 sm 1905 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Volga 104 5 169 sm 1905 1908 Derzhavnij hudozhnij muzej Baku Azerbajdzhan Kvitnik na Kavkazi 11 17 5 sm 1908 Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Zahid soncya v lisi 40 57 5 sm do 1910 Buryatskij respublikanskij hudozhnij muzej im C S Sampilova Misyachna nich Zima 22 34 sm do 1910 Chelyabinskij derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Pejzazh unochi do 1910 Oblasnij hudozhnij muzej imeni Sukachova Irkutsk Step vvecheri 76 2 107 3 sm do 1910 Permska derzhavna kartinna galereya Sutinki v stepu do 1910 Stavropolskij krayevij muzej obrazotvorchih mistectv Zima do 1910 Stavropolskij krayevij muzej obrazotvorchih mistectv Kazbek do 1910 Penzenska oblasna kartinna galereya imeni SavickogoPrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2017 d Track Q110250907d Track Q2494649 https www metmuseum org art collection search 436833 https dn gov ua Donecka oblasna derzhavna administraciya 27 sichnya 2022 Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Kuyindzhi Arhip Ivanovich Dovidnik z istoriyi Ukrayini A Ya posibnik dlya sered zagalnoosvit navch zakl Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo nacionalnogo un tu im Ivana Franka uporyad I Z Pidkova zag red I Z Pidkova R M Shusta 2 vid dooprac i dop K Geneza 2002 1135 s ISBN 966 504 179 7 Arhip Ivanovich Kuyindzhi 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Naukova biblioteka Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu nauki i tehnologij Red Sunset Muzej mistectva Metropoliten SShA Procitovano 12 lyutogo 2023 Marina Moloshna 27 sichnya 2022 www 0629 com ua 0629 com ua Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 27 01 2020 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 B K Yanovskij Vospominaniya o Vrubele zh Iskusstvo i pechatnoe delo 1909 1 2 1910 gazeta Ilichyovec 29 avgusta 2009 g Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2020 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Commons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arhip Ivanovich Kuyindzhi Kuyindzhi Arhip Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 784 785 1000 ekz Misyachna nich na Dnipri Arhip Ivanovich Kuindzhi Arhivovano 27 listopada 2012 u WebCite Biografiya kartini potomki Kuindzhi Arhip Ivanovich Biografiya i tvorchist hudozhnika na Artonline ru Arhip Kuindzhi 24 listopada 2009 u Wayback Machine Kartini i biografiyaDzherela ta literaturaD V Gruzin N I Bacak Kuyindzhi Arhip Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 455 ISBN 978 966 00 0855 4 Ye I Denisenko O Ya Privalova Kuyindzhi Arhip Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira T 3 M 1971 ros Arhip Kuyindzhi 22 sichnya 2010 u Wayback Machine Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 216 s Charivnik misyachnogo svitla Cogo misyacya vipovnyuyetsya 155 rokiv vid dnya narodzhennya A I Kuyindzhi Znamenni i pam yatni dati Doneckoyi oblasti v 1996 roci Doneck 1995 S 32 36 Div takozhPejzazh Memorial Kuyindzhi konkurs pejzazhnogo zhivopisu Monument molodomu Kuyindzhi Mariupol Perelik kartin Arhipa Kuyindzhi Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi Mariupol