Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тибетська імперія (тибетське письмо བོད་ཆེན་པོ, вайлі bod chen po «Великий Тибет») — велика і потужна імперія, яка існувала в VII—IX ст., об'єднуючи в собі весь Тибет. Займала територію значно більшу, ніж Тибетське плато, поширюючи свою владу на частини Східної, Середньої та Південної Азії.
| བོད་ཆེན་པོ།
| ||||
| ||||
|
Прапор | ||||
 | ||||
| Столиця | Лхаса | |||
| Мови | Тибетські мови | |||
| Релігії | Тибетський буддизм, Бон | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Ценпо (імператор) | ||||
| - 618–650 | Сронцангамбо (перший) | |||
| - 756–797 | Тисрондецан | |||
| - 815–838 | Ралпачан | |||
| - 838–842 | Лангдарма (останній) | |||
| Історичний період | Пізня Античність | |||
| - Заснована імператором Сронцангамбо | 618 | |||
| - Смерть Лангдарми | 842 | |||
| Площа | ||||
| - Станом на 800 р. | 4 600 000 км2 | |||
| Сьогодні є частиною |  КНР Індія Непал Пакистан Бутан | |||
| ||||
Традиційна тибетська історія описувала подвиги чималого списку правителів. Зовнішнє підтвердження цьому можна знайти в китайських літописах уже з VII ст. З часів імператора Сронцангамбо влада імперії поступово охоплювала все нові місцевості, а за правління імператора Ралпачана у перші роки ІХ ст. вона володіла територіями, що простягалися від Таримського басейну до Гімалаїв і Бенгалії та від Паміру до теперішніх китайських провінцій Ганьсу і Юньнань.
787 р., в добу розквіту Тибетської імперії за царя Трісонгдецена, її державною релігією було визнано буддизм. Попри те, що через 50 років після цього імперія розпалася, буддистська релігія поширювалася і зміцнювала своє становище. Саме тоді зародився ламаїзм.
Територіальна різноманітність імперії та труднощі пересування у поєднанні з новими віяннями, що потрапляли в імперію внаслідок її розширення, спричинилися до створення напруженості та центрів влади, які часто суперничали з правителем у столиці імперії. Так, наприклад, прибічники релігії Бон і прихильники давніх дворянських родів поступово опинилися в ролі конкурентів нещодавно введеному буддизму.
Імперія розпалася в ході громадянської війни у 840-х рр.
Історія
Оплотом і символом нової держави стала нова столиця Лхаса («земля небожителів»), закладена засновником імперії Сронцзангамбо 639 року. Династичні шлюби ценпо (імператора) з китайською принцесою Вень-чень (637 р.) та непальською княжною Брікхуті (639 р.), кожна з яких прибула до Лхаси з натовпом буддійських радників, озброєних священними сувоями, реліквіями і т. ін. закріпили державний статус буддизму. Влада одержала досвідчених політиків, дипломатів, психологів. Стараннями буддиста Тхонмісамбхоти на базі індійського письма деванагарі було створено першу тибетську абетку (з 34 знаків). Лхасу прикрасили чудові храми, а з Китаю прибули фахівці з виготовлення шовку, вина й будівництва млинів. Пожвавилася тибетська зовнішня торгівля: з Китаю ввозили чай, порцеляну, папір і шовк, із Індії — книжки, парчу, корали й ліки; а експортували — золото, срібло, сіль та добротні вовняні тканини. Священні буддійські книги почали масово перекладати на тибетську мову. Проте армію Сронцзангамбо в буддизм не навертав, адже ця релігія заперечує вбивства. Військо очолювали криваві бонські жерці, і вояки під бойовими прапорами з грізним левом завоювали весь Тибет, Бутан, Ассам та поневолили Непал. Війни задовольняли й годували військо, а воно вірою і правдою служило володарю, придушуючи будь-які вияви невдоволення. Парадний ґанок імператорського палацу Лхаси постійно прикрашали вирвані очі, відрізані голови, кінцівки та інші частини людських тіл.
Однак засилля чужоземних радників при дворі й укладання династичних шлюбів із сусідами (з якими тепер неможливо було воювати) викликало незадоволення серед знаті, а вільним простолюдинам (яким раніше теж дещо перепадало з військової здобичі) замість походів, що приносили славу й зиск, тепер пропонували не вживати м'яса, обходитися пісною їжею та спасати душу, гублячи тіло. Войовничим тибетцям це не могло подобатися — і 639 р. «одягнуті в біле» шени повалили владу Сронцзангамбо й посадили на престол його сина Гунрігунцзана (639— 644). 644 р. Сронцзангамбо титанічними зусиллями відновив себе на троні, але не зумів повернути колишню могутність, а коли 649/650 р. він помер — посада ценпо виявилася цілком номінальною. До влади прийшов типовий бонець, «великий радник» Донцзан із роду Гар, який «не знав грамоти», зате поновив успішні війни з Китаєм та індусами і захопив Східний Туркестан — а отже, й контроль над відрізком прибуткового «Великого шовкового шляху». Та дика й кровожерна влада тибетців невдовзі розчарувала гордих дардів і монів, багатих купців Центральної Азії та невловимих нголоків. Тани в цей час суттєво збільшили своє військо в регіоні, дозволивши місцевим губернаторам «вербувати хоробрих людей для організації нападу на Тибет». М'якший режим Танів за цих обставин видавався набагато привабливішим, тому війни з Китаєм перестали бути переможними й вигідними для Тибету, а рід Гар за зовнішньополітичною експансією не помітив внутрішнього ворога: зійшовши на трон малолітнім, ценпо Дуйсрон (679—703), підрісши, зібрав 699 р. всіх вірних ратоборців під приводом облавного полювання і, скориставшись відсутністю основних сил уряду Гар (130-тисячна тибетська армія воювала з Китаєм), зненацька атакував і перебив понад 2 000 поборників мілітаристської диктатури. Рід Гар вирізали, але міжусобиці тривали. Тибет ослаб, напади на Китай у 700-702 рр. обернулися поразкою горян, а 703 р. ценпо Дуйсрон загинув під час невдалого походу на Індію, де зазнав поразки від кашмірського царя Лалітадітья (700-736). Тільки 705 р. знатні родини Ба і Дро силою зброї відновили у державі порядок. Виграли від тансько-тибетської виснажливої різанини тільки «блакитні тюрки», які відродили свій каганат на рубежі VII — VIII ст.
Лише 720 р. війни між Танами і Тибетом поступово стихли, а кордони визначив природний рельєф: на рівнині китайська кіннота зминала піхоту тибетців, а в горах закуті в залізо з ніг до голови горяни посипали танців хмарами стріл і градом каміння з пращ — і так громили ворожу кавалерію. Природним рубежем між двома войовничими імперіями став гірський хребет Чілін (Улан-Шара-Даба). Надалі тибетсько-танські війни спалахували ще неодноразово, хоча істотно так і не змінили географію кордонів, зате під час заколоту Ань Лушаня Тани самі закликали тибетців на підмогу для придушення «бунту». Скориставшись нагодою, тибетці розграбували й випалили половину території Китаю, 763 р. загарбали Чан'ань (заволодівши там багатою здобиччю), а потім уклали з Танами мирний договір за бонським ритуалом (із принесенням у жертву коней, биків, собак, свиней та овець). Однак ніякі зовнішньополітичні успіхи не змогли прибрати буддійсько-бонські суперечності, тим більше, що адептами буддизму залишалися чужинці, а корінні тибетці, як і перше, сповідували бон.
755 р. в Тибеті спалахнула епідемія віспи. Тодішній ценпо Меагцом (704— 755) помер, залишивши тільки малолітнього спадкоємця. Скориставшись певним політичним вакуумом, шени списали пошесть на чари іноземців — і всіх буддистів силоміць вигнали з країни. Новий ценпо Тисрондецан (755— 797) на час коронації досяг лише восьмирічного віку, тому владу очолили регенти — аристократи Машан (Мішан Домпаке) і Такралукон (Такра Лугонг) — рішучі противники буддизму. Вони видали закон, що забороняв сповідувати буддизм, а також ужили низку інших заходів із викорінення буддизму. Серед іншого, було зруйновано буддійські храми, а центральну показово перетворили на бійню. У Центральному Тибеті зникли будь-які монастирі, а народ і правитель зрівнялися в необізнаності з законом Будди.
Знаючи, що буддистам заборонено вбивати, Машан утратив пильність. Його хитрі супротивники заманили всевладного міністра у підземну печерну гробницю й завалили вихід камінням. Замурований живцем Машан помер, але формально ніхто його не вбивав. Далі, скориставшись відсутністю 130-тисячної пробонської армії генерала Мачун'їна, яка в той час плюндрувала Китай, «придушуючи» заколот Ань Лушаня, прибічники буддизму повернули до Лхаси своїх сподвижників, спалили частину бонських книг (залишок включили до буддійського канону), провели чистку державного апарату й оголосили ценпо Тисрондецана всесильним самодержавним володарем. У Тибеті запанувала напівтеократична буддійська деспотія на чолі з обожнюваним імператором. Коли обтяжене багатими трофеями військо повернулося додому, було вже пізно: переворот відбувся. Знешкодивши опозицію, молодий ценпо діяв швидко й рішуче. Для активізації буддійської пропаганди до Тибету були запрошені сотні впливових проповідників. Із Непалу прибули монахи Шантіракшита й Камалашила, з Індії — «великий учитель» Падмасамбхава, а з Китаю — апологет чань-буддизму Хешан. Проте влада потребувала війська, а воно складалося з бонів. Сам же ценпо був життєлюбним, войовничим, гордим і владним правителем — тому й бон не забував, твердячи: «щоб мені самому втриматися, бонська релігія потрібна так само, як буддизм; щоб захищати життя підданих, обидві потрібні; щоб здобути блаженство, обидві потрібні. Страхітливий бон, шанобливий буддизм; тому я зберігатиму обидві релігії».
Спочатку такий політико-релігійний інфантилізм дав непогані плоди. В умовах відносного внутрішнього примирення розквітло мистецтво тибетського іконопису (тапки), портретної скульптури, масштабної монументальної архітектури (уособленням якої став величний царський палац-фортеця Потала у Лхасі, який почали будувати в VII, а завершили аж у XVII ст.).
781 р. Китай підписав з Тибетом ганебний для себе мир, а 791 р. вояки ценпо оволоділи на заході Тибету землями дардів і монів, об'єднавши у складі єдиної імперії все нагір'я. Китай залишався Тибету ворожим, на півночі становили загрозу уйгури-маніхеї (найкривавіші гонителі усього буддійського), а завоювання Західного Тибету непокоїло арабів, тому могутній багдадський халіф Харун ар-Рашид (786—809) пішов на тибетців війною. Війна на три боки швидко виснажила обмежені ресурси Тибетської імперії, до того ж далися взнаки всі вади політики бонсько-буддійського співіснування, яку проводив Тисрондецан. Ценпо пробував догодити всім, а тому став поганим для всіх і 797 р. втратив владу. Новим ценпо стан його син Мунецзанпо (797-798). Йому дісталася країна, виснажена війнами і міжусобицями. У пошуках виходу Мунецзанпо проголосив себе «порогом багатих» і намагався силою вилучати майно у знаті. Проте в самому розпалі масової експропріації (коли у заможних відібрали «на користь бідних» усе золото, срібло, перли, бірюзу й одяг) безглуздого сина отруїла власна мати.
Наступні десятиліття відзначалися безперервними інтригами, зрадами, вбивствами, воєнними чварами (криза вразила і бон, і буддизм, і державу). Потрібні були реформи, і їх спробував запровадити фанатичний буддист ценпо Ралпачан (817— 839). Буддизм у Тибеті до того часу проповідувався лише у вигляді махаяни, послідовники якої вбачали «спасіння» в аскетизмі й бездіяльності. Однак махаяністи Непалу, Індії та Китаю ніяк не могли дійти згоди. Колотнечі та взаємозвинувачення підривали авторитет релігії, тому Ралпачан звернувся до вчення секти сарвастивадінів, які належали до буддизму хінаяни й проповідували шлях до нірвани через «накопичення заслуг» (тобто побудова храмів, монастирів тощо). На втілення «заслуг» потрібні кошти — і кожен чернець отримав по семеро кріпаків. Потрібні «добрі діяння» — і весь Тибет заполонили будівельні майданчики, на яких споруджували 8 000 буддійських храмів. Вся економіка запрацювала тепер на утримання громад «досконалих мудреців». Господарство занепадало, народ голодував, а будь-яке невдоволення влада придушувала показовими репресіями. Ті піддані, які були вороже налаштовані до вчення або незадоволені ним, жорстоко каралися, їхнє майно конфісковували, а самі вони опинялися у глибоких злиднях. Деяких аристократів стратили за те, що вони любили своїх дружин більше за Будду.
Проте розкручений маховик доносів призвів до того, що 839 р. після чергового наклепу позбавили голови керівника буддійського уряду, уповноваженого для складання великих указів, начальника зовнішніх і внутрішніх справ, великого монаха святішого Йонтена, а невдовзі мстиві аристократи задушили «доброзичливого» кривавого самодура Ралпачана. Гвардія не забажала захистити одіозного тирана.
Буддизм втратив авторитет, і коли на престол зійшов фанатик бону Лангдарма (839— 842), він сповна відплатив «служителям наймилостивішого Будди» за всі їхні звірячі експерименти. Розгрому «буддійського зла» надали цілком легітимного вигляду. Ценпо заявив, що хоче перевірити на диспуті, яке з віровчень краще, і наказав жерцям бону і Будди в одну ніч (на 15 липня) служити молебні. Протягом церемоній здійнялася гроза, і блискавка вдарила по покрівлі буддійського храму. Задоволений Лангдарма заявив, що це — знак божий того, що віра бон сильніша, а буддизм — це зло та інсинуації. Буддійські книги й святині знищили, храми закрили, а ченців (яким релігія забороняла вбивати) перетворили на придворних м'ясників або мисливців. Незгодні змушені були втікати або позбувалися голови, а Лангдарма демонстративно пив вино, їв м'ясо, різав людей та тварин і влаштовував дикі оргії при дворі. Розплата за це настала 842 р. Монах Лхалунг-Балдорчже знав, що Будда забороняє вбивати, але «пішов на смертний гріх» і застрелив ценпо під час офіційної аудієнції. Тоді почався розвал. Хоча Лангдарма мав багато дітей, всі вони були малолітніми. Тоді на трон посадили його небожа, якому теж виповнилося всього три роки. Розгром буддизму розв'язав руки шенам, а вони не підтримували ідеї централізації. У державі набував розмаху родоплемінний сепаратизм, імператорську армію, що втратила боєздатність, було знищено 861 р. Тоді ж остаточно впала імперія Тан (де шанували буддизм), а в Індії буддизм став жертвою «індуїстської революції», коли бритоголових ченців індуси палили на вогнищах живцем.
Таким чином, Тибетська імперія розпалася на безліч племінних союзів, які 200 наступних років воювали між собою.
Примітки
- Turchin, Peter; Adams, Jonathan M.; Hall, Thomas D (грудень 2006). East-West Orientation of Historical Empires. Journal of World-systems Research. 12 (2): 222. ISSN 1076-156X. Процитовано 14 вересня 2016.
- Rein Taagepera (вересень 1997). Expansion and Contraction Patterns of Large Polities: Context for Russia. International Studies Quarterly. 41 (3): 500. doi:10.1111/0020-8833.00053. JSTOR 2600793.
- Китайські літописи називали цю країну 吐蕃, що сьогодні вимовляється як Tǔfān або Tǔbō
- Релігієзнавство : навчально-методичний посібник / авт.-укладач Н. І. Гончарова. — Одеса : Астропринт, 2017. — 116 с.
Джерела
- Релігієзнавство: Тибетська імперія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tibetska imperiya tibetske pismo བ ད ཆ ན པ vajli bod chen po Velikij Tibet velika i potuzhna imperiya yaka isnuvala v VII IX st ob yednuyuchi v sobi ves Tibet Zajmala teritoriyu znachno bilshu nizh Tibetske plato poshiryuyuchi svoyu vladu na chastini Shidnoyi Serednoyi ta Pivdennoyi Aziyi བ ད ཆ ན པ Bod chen po Tibetska imperiya 618 842 Prapor Tibet istorichni kordoni na kartiKarta Tibetskoyi imperiyi v dobu yiyi najbilshogo rozshirennya v 780 h i 790 h rokah Stolicya Lhasa Movi Tibetski movi Religiyi Tibetskij buddizm Bon Forma pravlinnya Monarhiya Cenpo imperator 618 650 Sroncangambo pershij 756 797 Tisrondecan 815 838 Ralpachan 838 842 Langdarma ostannij Istorichnij period Piznya Antichnist Zasnovana imperatorom Sroncangambo 618 Smert Langdarmi 842 Plosha Stanom na 800 r 4 600 000 km2 Sogodni ye chastinoyu KNR Indiya Nepal Pakistan Butan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tibetska imperiya Dokladnishe Istoriya Tibetu Tradicijna tibetska istoriya opisuvala podvigi chimalogo spisku praviteliv Zovnishnye pidtverdzhennya comu mozhna znajti v kitajskih litopisah uzhe z VII st Z chasiv imperatora Sroncangambo vlada imperiyi postupovo ohoplyuvala vse novi miscevosti a za pravlinnya imperatora Ralpachana u pershi roki IH st vona volodila teritoriyami sho prostyagalisya vid Tarimskogo basejnu do Gimalayiv i Bengaliyi ta vid Pamiru do teperishnih kitajskih provincij Gansu i Yunnan 787 r v dobu rozkvitu Tibetskoyi imperiyi za carya Trisongdecena yiyi derzhavnoyu religiyeyu bulo viznano buddizm Popri te sho cherez 50 rokiv pislya cogo imperiya rozpalasya buddistska religiya poshiryuvalasya i zmicnyuvala svoye stanovishe Same todi zarodivsya lamayizm Teritorialna riznomanitnist imperiyi ta trudnoshi peresuvannya u poyednanni z novimi viyannyami sho potraplyali v imperiyu vnaslidok yiyi rozshirennya sprichinilisya do stvorennya napruzhenosti ta centriv vladi yaki chasto supernichali z pravitelem u stolici imperiyi Tak napriklad pribichniki religiyi Bon i prihilniki davnih dvoryanskih rodiv postupovo opinilisya v roli konkurentiv neshodavno vvedenomu buddizmu Imperiya rozpalasya v hodi gromadyanskoyi vijni u 840 h rr IstoriyaOplotom i simvolom novoyi derzhavi stala nova stolicya Lhasa zemlya nebozhiteliv zakladena zasnovnikom imperiyi Sronczangambo 639 roku Dinastichni shlyubi cenpo imperatora z kitajskoyu princesoyu Ven chen 637 r ta nepalskoyu knyazhnoyu Brikhuti 639 r kozhna z yakih pribula do Lhasi z natovpom buddijskih radnikiv ozbroyenih svyashennimi suvoyami relikviyami i t in zakripili derzhavnij status buddizmu Vlada oderzhala dosvidchenih politikiv diplomativ psihologiv Starannyami buddista Thonmisambhoti na bazi indijskogo pisma devanagari bulo stvoreno pershu tibetsku abetku z 34 znakiv Lhasu prikrasili chudovi hrami a z Kitayu pribuli fahivci z vigotovlennya shovku vina j budivnictva mliniv Pozhvavilasya tibetska zovnishnya torgivlya z Kitayu vvozili chaj porcelyanu papir i shovk iz Indiyi knizhki parchu korali j liki a eksportuvali zoloto sriblo sil ta dobrotni vovnyani tkanini Svyashenni buddijski knigi pochali masovo perekladati na tibetsku movu Prote armiyu Sronczangambo v buddizm ne navertav adzhe cya religiya zaperechuye vbivstva Vijsko ocholyuvali krivavi bonski zherci i voyaki pid bojovimi praporami z griznim levom zavoyuvali ves Tibet Butan Assam ta ponevolili Nepal Vijni zadovolnyali j goduvali vijsko a vono viroyu i pravdoyu sluzhilo volodaryu pridushuyuchi bud yaki viyavi nevdovolennya Paradnij ganok imperatorskogo palacu Lhasi postijno prikrashali virvani ochi vidrizani golovi kincivki ta inshi chastini lyudskih til Odnak zasillya chuzhozemnih radnikiv pri dvori j ukladannya dinastichnih shlyubiv iz susidami z yakimi teper nemozhlivo bulo voyuvati viklikalo nezadovolennya sered znati a vilnim prostolyudinam yakim ranishe tezh desho perepadalo z vijskovoyi zdobichi zamist pohodiv sho prinosili slavu j zisk teper proponuvali ne vzhivati m yasa obhoditisya pisnoyu yizheyu ta spasati dushu gublyachi tilo Vojovnichim tibetcyam ce ne moglo podobatisya i 639 r odyagnuti v bile sheni povalili vladu Sronczangambo j posadili na prestol jogo sina Gunrigunczana 639 644 644 r Sronczangambo titanichnimi zusillyami vidnoviv sebe na troni ale ne zumiv povernuti kolishnyu mogutnist a koli 649 650 r vin pomer posada cenpo viyavilasya cilkom nominalnoyu Do vladi prijshov tipovij bonec velikij radnik Donczan iz rodu Gar yakij ne znav gramoti zate ponoviv uspishni vijni z Kitayem ta indusami i zahopiv Shidnij Turkestan a otzhe j kontrol nad vidrizkom pributkovogo Velikogo shovkovogo shlyahu Ta dika j krovozherna vlada tibetciv nevdovzi rozcharuvala gordih dardiv i moniv bagatih kupciv Centralnoyi Aziyi ta nevlovimih ngolokiv Tani v cej chas suttyevo zbilshili svoye vijsko v regioni dozvolivshi miscevim gubernatoram verbuvati horobrih lyudej dlya organizaciyi napadu na Tibet M yakshij rezhim Taniv za cih obstavin vidavavsya nabagato privablivishim tomu vijni z Kitayem perestali buti peremozhnimi j vigidnimi dlya Tibetu a rid Gar za zovnishnopolitichnoyu ekspansiyeyu ne pomitiv vnutrishnogo voroga zijshovshi na tron malolitnim cenpo Dujsron 679 703 pidrisshi zibrav 699 r vsih virnih ratoborciv pid privodom oblavnogo polyuvannya i skoristavshis vidsutnistyu osnovnih sil uryadu Gar 130 tisyachna tibetska armiya voyuvala z Kitayem znenacka atakuvav i perebiv ponad 2 000 pobornikiv militaristskoyi diktaturi Rid Gar virizali ale mizhusobici trivali Tibet oslab napadi na Kitaj u 700 702 rr obernulisya porazkoyu goryan a 703 r cenpo Dujsron zaginuv pid chas nevdalogo pohodu na Indiyu de zaznav porazki vid kashmirskogo carya Lalitaditya 700 736 Tilki 705 r znatni rodini Ba i Dro siloyu zbroyi vidnovili u derzhavi poryadok Vigrali vid tansko tibetskoyi visnazhlivoyi rizanini tilki blakitni tyurki yaki vidrodili svij kaganat na rubezhi VII VIII st Lishe 720 r vijni mizh Tanami i Tibetom postupovo stihli a kordoni viznachiv prirodnij relyef na rivnini kitajska kinnota zminala pihotu tibetciv a v gorah zakuti v zalizo z nig do golovi goryani posipali tanciv hmarami stril i gradom kaminnya z prash i tak gromili vorozhu kavaleriyu Prirodnim rubezhem mizh dvoma vojovnichimi imperiyami stav girskij hrebet Chilin Ulan Shara Daba Nadali tibetsko tanski vijni spalahuvali she neodnorazovo hocha istotno tak i ne zminili geografiyu kordoniv zate pid chas zakolotu An Lushanya Tani sami zaklikali tibetciv na pidmogu dlya pridushennya buntu Skoristavshis nagodoyu tibetci rozgrabuvali j vipalili polovinu teritoriyi Kitayu 763 r zagarbali Chan an zavolodivshi tam bagatoyu zdobichchyu a potim uklali z Tanami mirnij dogovir za bonskim ritualom iz prinesennyam u zhertvu konej bikiv sobak svinej ta ovec Odnak niyaki zovnishnopolitichni uspihi ne zmogli pribrati buddijsko bonski superechnosti tim bilshe sho adeptami buddizmu zalishalisya chuzhinci a korinni tibetci yak i pershe spoviduvali bon 755 r v Tibeti spalahnula epidemiya vispi Todishnij cenpo Meagcom 704 755 pomer zalishivshi tilki malolitnogo spadkoyemcya Skoristavshis pevnim politichnim vakuumom sheni spisali poshest na chari inozemciv i vsih buddistiv silomic vignali z krayini Novij cenpo Tisrondecan 755 797 na chas koronaciyi dosyag lishe vosmirichnogo viku tomu vladu ocholili regenti aristokrati Mashan Mishan Dompake i Takralukon Takra Lugong rishuchi protivniki buddizmu Voni vidali zakon sho zaboronyav spoviduvati buddizm a takozh uzhili nizku inshih zahodiv iz vikorinennya buddizmu Sered inshogo bulo zrujnovano buddijski hrami a centralnu pokazovo peretvorili na bijnyu U Centralnomu Tibeti znikli bud yaki monastiri a narod i pravitel zrivnyalisya v neobiznanosti z zakonom Buddi Znayuchi sho buddistam zaboroneno vbivati Mashan utrativ pilnist Jogo hitri suprotivniki zamanili vsevladnogo ministra u pidzemnu pechernu grobnicyu j zavalili vihid kaminnyam Zamurovanij zhivcem Mashan pomer ale formalno nihto jogo ne vbivav Dali skoristavshis vidsutnistyu 130 tisyachnoyi probonskoyi armiyi generala Machun yina yaka v toj chas plyundruvala Kitaj pridushuyuchi zakolot An Lushanya pribichniki buddizmu povernuli do Lhasi svoyih spodvizhnikiv spalili chastinu bonskih knig zalishok vklyuchili do buddijskogo kanonu proveli chistku derzhavnogo aparatu j ogolosili cenpo Tisrondecana vsesilnim samoderzhavnim volodarem U Tibeti zapanuvala napivteokratichna buddijska despotiya na choli z obozhnyuvanim imperatorom Koli obtyazhene bagatimi trofeyami vijsko povernulosya dodomu bulo vzhe pizno perevorot vidbuvsya Zneshkodivshi opoziciyu molodij cenpo diyav shvidko j rishuche Dlya aktivizaciyi buddijskoyi propagandi do Tibetu buli zaprosheni sotni vplivovih propovidnikiv Iz Nepalu pribuli monahi Shantirakshita j Kamalashila z Indiyi velikij uchitel Padmasambhava a z Kitayu apologet chan buddizmu Heshan Prote vlada potrebuvala vijska a vono skladalosya z boniv Sam zhe cenpo buv zhittyelyubnim vojovnichim gordim i vladnim pravitelem tomu j bon ne zabuvav tverdyachi shob meni samomu vtrimatisya bonska religiya potribna tak samo yak buddizm shob zahishati zhittya piddanih obidvi potribni shob zdobuti blazhenstvo obidvi potribni Strahitlivij bon shanoblivij buddizm tomu ya zberigatimu obidvi religiyi Spochatku takij politiko religijnij infantilizm dav nepogani plodi V umovah vidnosnogo vnutrishnogo primirennya rozkvitlo mistectvo tibetskogo ikonopisu tapki portretnoyi skulpturi masshtabnoyi monumentalnoyi arhitekturi uosoblennyam yakoyi stav velichnij carskij palac fortecya Potala u Lhasi yakij pochali buduvati v VII a zavershili azh u XVII st 781 r Kitaj pidpisav z Tibetom ganebnij dlya sebe mir a 791 r voyaki cenpo ovolodili na zahodi Tibetu zemlyami dardiv i moniv ob yednavshi u skladi yedinoyi imperiyi vse nagir ya Kitaj zalishavsya Tibetu vorozhim na pivnochi stanovili zagrozu ujguri maniheyi najkrivavishi goniteli usogo buddijskogo a zavoyuvannya Zahidnogo Tibetu nepokoyilo arabiv tomu mogutnij bagdadskij halif Harun ar Rashid 786 809 pishov na tibetciv vijnoyu Vijna na tri boki shvidko visnazhila obmezheni resursi Tibetskoyi imperiyi do togo zh dalisya vznaki vsi vadi politiki bonsko buddijskogo spivisnuvannya yaku provodiv Tisrondecan Cenpo probuvav dogoditi vsim a tomu stav poganim dlya vsih i 797 r vtrativ vladu Novim cenpo stan jogo sin Muneczanpo 797 798 Jomu distalasya krayina visnazhena vijnami i mizhusobicyami U poshukah vihodu Muneczanpo progolosiv sebe porogom bagatih i namagavsya siloyu viluchati majno u znati Prote v samomu rozpali masovoyi ekspropriaciyi koli u zamozhnih vidibrali na korist bidnih use zoloto sriblo perli biryuzu j odyag bezgluzdogo sina otruyila vlasna mati Nastupni desyatilittya vidznachalisya bezperervnimi intrigami zradami vbivstvami voyennimi chvarami kriza vrazila i bon i buddizm i derzhavu Potribni buli reformi i yih sprobuvav zaprovaditi fanatichnij buddist cenpo Ralpachan 817 839 Buddizm u Tibeti do togo chasu propoviduvavsya lishe u viglyadi mahayani poslidovniki yakoyi vbachali spasinnya v asketizmi j bezdiyalnosti Odnak mahayanisti Nepalu Indiyi ta Kitayu niyak ne mogli dijti zgodi Kolotnechi ta vzayemozvinuvachennya pidrivali avtoritet religiyi tomu Ralpachan zvernuvsya do vchennya sekti sarvastivadiniv yaki nalezhali do buddizmu hinayani j propoviduvali shlyah do nirvani cherez nakopichennya zaslug tobto pobudova hramiv monastiriv tosho Na vtilennya zaslug potribni koshti i kozhen chernec otrimav po semero kripakiv Potribni dobri diyannya i ves Tibet zapolonili budivelni majdanchiki na yakih sporudzhuvali 8 000 buddijskih hramiv Vsya ekonomika zapracyuvala teper na utrimannya gromad doskonalih mudreciv Gospodarstvo zanepadalo narod goloduvav a bud yake nevdovolennya vlada pridushuvala pokazovimi represiyami Ti piddani yaki buli vorozhe nalashtovani do vchennya abo nezadovoleni nim zhorstoko karalisya yihnye majno konfiskovuvali a sami voni opinyalisya u glibokih zlidnyah Deyakih aristokrativ stratili za te sho voni lyubili svoyih druzhin bilshe za Buddu Prote rozkruchenij mahovik donosiv prizviv do togo sho 839 r pislya chergovogo naklepu pozbavili golovi kerivnika buddijskogo uryadu upovnovazhenogo dlya skladannya velikih ukaziv nachalnika zovnishnih i vnutrishnih sprav velikogo monaha svyatishogo Jontena a nevdovzi mstivi aristokrati zadushili dobrozichlivogo krivavogo samodura Ralpachana Gvardiya ne zabazhala zahistiti odioznogo tirana Buddizm vtrativ avtoritet i koli na prestol zijshov fanatik bonu Langdarma 839 842 vin spovna vidplativ sluzhitelyam najmilostivishogo Buddi za vsi yihni zviryachi eksperimenti Rozgromu buddijskogo zla nadali cilkom legitimnogo viglyadu Cenpo zayaviv sho hoche pereviriti na disputi yake z virovchen krashe i nakazav zhercyam bonu i Buddi v odnu nich na 15 lipnya sluzhiti molebni Protyagom ceremonij zdijnyalasya groza i bliskavka vdarila po pokrivli buddijskogo hramu Zadovolenij Langdarma zayaviv sho ce znak bozhij togo sho vira bon silnisha a buddizm ce zlo ta insinuaciyi Buddijski knigi j svyatini znishili hrami zakrili a chenciv yakim religiya zaboronyala vbivati peretvorili na pridvornih m yasnikiv abo mislivciv Nezgodni zmusheni buli vtikati abo pozbuvalisya golovi a Langdarma demonstrativno piv vino yiv m yaso rizav lyudej ta tvarin i vlashtovuvav diki orgiyi pri dvori Rozplata za ce nastala 842 r Monah Lhalung Baldorchzhe znav sho Budda zaboronyaye vbivati ale pishov na smertnij grih i zastreliv cenpo pid chas oficijnoyi audiyenciyi Todi pochavsya rozval Hocha Langdarma mav bagato ditej vsi voni buli malolitnimi Todi na tron posadili jogo nebozha yakomu tezh vipovnilosya vsogo tri roki Rozgrom buddizmu rozv yazav ruki shenam a voni ne pidtrimuvali ideyi centralizaciyi U derzhavi nabuvav rozmahu rodopleminnij separatizm imperatorsku armiyu sho vtratila boyezdatnist bulo znisheno 861 r Todi zh ostatochno vpala imperiya Tan de shanuvali buddizm a v Indiyi buddizm stav zhertvoyu induyistskoyi revolyuciyi koli britogolovih chenciv indusi palili na vognishah zhivcem Takim chinom Tibetska imperiya rozpalasya na bezlich pleminnih soyuziv yaki 200 nastupnih rokiv voyuvali mizh soboyu PrimitkiTurchin Peter Adams Jonathan M Hall Thomas D gruden 2006 East West Orientation of Historical Empires Journal of World systems Research 12 2 222 ISSN 1076 156X Procitovano 14 veresnya 2016 Rein Taagepera veresen 1997 Expansion and Contraction Patterns of Large Polities Context for Russia International Studies Quarterly 41 3 500 doi 10 1111 0020 8833 00053 JSTOR 2600793 Kitajski litopisi nazivali cyu krayinu 吐蕃 sho sogodni vimovlyayetsya yak Tǔfan abo Tǔbō Religiyeznavstvo navchalno metodichnij posibnik avt ukladach N I Goncharova Odesa Astroprint 2017 116 s DzherelaReligiyeznavstvo Tibetska imperiya