Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кашмі́рці (кашм. کٲشُر لُکھ / कॉशुर लुख) — найбільший народ штату Джамму та Кашмір в Індії. Власна назва — «кашур».
| Кашмірці کٲشُر لُکھ / कॉशुर लुख | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 5,66 млн.  Індія 5 527 698 (2001, перепис) Пакистан 132 450 (1998, перепис) |
| Ареал | Індія (Джамму та Кашмір) Пакистан (Азад Кашмір) |
| Раса | європеоїди |
| Близькі до: | |
| Входить до | індоарійські народи |
| Мова | кашмірі |
Територія
Кашмірці мешкають переважно у Кашмірській долині, вздовж річки Джелам. Більшість живе в індійському штаті Джамму та Кашмір, частина — на території Азад Кашміру, що перебуває під контролем Пакистану.
Мова
Розмовляють мовою кашмірською мовою (кашмірі), що належить до дардської групи індоарійських мов. Кашмірі містить багато запозичень із санскриту, арабської та перської мов. Потужним є вплив урду, мови ділових і торгових кіл, яка тривалий час була також мовою початкової школи.
Основні діалекти: кашмірі, каштварі, поґулі, сираджи, рамбані. Літературна мова заснована на діалекті кашмірі.
Кашмірська мова використовує арабське письмо. Перші зразки художньої літератури датуються XIV ст.
У містах відчувається сильний вплив мов урду, гінді, панджабі. У Срінагарі, літній столиці Джамму та Кашміру, навіть сформувалася особлива говірка, що є сумішшю кашмірської мови з панджабі, урду, пушту.
Демографія
Чисельність осіб, що розмовляють кашмірською мовою, в Індії, за даними перепису населення 2001 року, становила 5 527 698 осіб. З них 5 425 733 особи (98,2 %) жили в штаті Джамму та Кашмір.
У Пакистані, за даними перепису населення 1998 року жило 132 450 осіб, що розмовляли кашмірською мовою.
Вірування
За релігією 92 % кашмірців — мусульмани, 6 % — індуїсти, решта 2 % — сикхи.
Абсолютна більшість прибічників ісламу в Кашмірі є сунітами. Шиїти становлять ледве 5 % мусульман, ними є переважно заможні містяни.
У минулому кашмірці були буддистами та індуїстами. Вплив індуїзму й досі відчувається в Кашмірі. Місцеві ісламські культи й обряди увібрали багато індуїстських традицій. Часто мусульмани й індуїсти шанують одні й ті самі святині.
Більшість кашмірських індуїстів сповідує шиваїзм. Кастова організація в Кашмірі існує лише серед цієї конфесійної групи. Найбільшою й найвпливовішою кастою є брахмани, яких кашмірці називають пандитами, тобто «вченими». Серед пандитів багато не лише священиків, а й чиновників, вчителів, бізнесменів.
Господарська діяльність
Кашмірці ведуть осілий спосіб життя й пов'язане з ним багатогалузеве сільське господарство. Основним заняттям є орне землеробство з використанням дамб, каналів та інших зрошувальних систем.
Рис, головний продукт харчування кашмірців, водночас є й головною продовольчою культурою регіону. Він займає більшу частину посівних площ у долині Джеламу, в гирлах інших річок та на берегах озер. Польові роботи тривають практично безперервно з березня по грудень. У березні-квітні селяни зорюють поля й вносять добрива, у квітні-травні висівають рис, а згодом пересаджують розсаду. Головні роботи з пересаджування й прополювання рису припадають на літні місяці. Участь у цих роботах бере все працездатне населення. Врожай збирають у вересні-жовтні, а на зиму поля ще декілька разів зорюють і боронують.
Наступною за вагою продовольчою культурою є кукурудза. Її стебло дуже також цінується як корм для худоби. Із зернових вирощують ще пшеницю та ячмінь.
Помітне місце в господарстві займає вирощування олійних культур — ріпака та кунжуту. Олію також отримують з насіння льону та бавовнику, волоських горіхів та ядер абрикосу. Головною технічною культурою є бавовник. Крім того, вирощують і виробляють шафран.
На городах вирощують огірки, помідори, ріпу, гарбузи, дині, кавуни, картоплю, цибулю та інші овочеві культури.
Велике значення в господарстві кашмірців має садівництво. Під садами зайнято багато земель як у долинах, так і на схилах гір. За різноманіттям і кількістю фруктів Кашмір стоїть на першому місці в Індії. Яблука, груші, виноград, шовковиця, мигдаль, гранат, волоські горіхи, персики та абрикоси здавна займали помітне місце в кашмірському експорті. Особливе місце в господарстві кашмірців займає шовковиця (тутове дерево). Її плоди, особливо сушені, їдять, а листям вигодовують гусінь тутового шовкопряда, взимку дають його вівцям.
Розвинені бджільництво й шовківництво.
Важливе місце в господарстві регіону займає також скотарство. Велика рогата худоба використовується переважно для польових робіт, а також як тяглова й молочна худоба. Решту худоби (вівці, кози) випасають на гірських пасовищах. Місцеві вівці відрізняються чудовою шерстю і м'ясом.
Високо розвинені ремесла. Світову славу Кашміру принесли тонкі вовняні шалі — кашемір, виготовлені з козячого пуху. Шалі бувають просто ткані та вишиті, деякі з них є справжніми витворами мистецтва. Кашмірські майстри займаються також виготовленням килимів, вишитої повсті.
Широко відоме кашмірське художнє різьблення на дереву, що відзначається майстерністю й різноманіттям сюжетів та порід дерев, що використовуються різьбярами. Те саме стосується й лакованих розфарбованих виробів з пап'є-маше.
Отримали розвиток також обробка металу, карбування, ювелірне ремесло тощо. Більшість кашмірських ремісників зосереджена в Срінагарі.
Незначна кількість кашмірців працює в промисловості.
Побут
Кашмірські села розкидані як у долині Джаламу, так і вздовж його приток, а також у горах. У більшості випадків вони не мають правильного планування, а пристосовані до особливостей місцевого рельєфу.
Будинки ставлять із цегли, дерева або каменю. Вони мають два або три поверхи, на першому поверсі тримають худобу й реманент, другий поверх — житловий. Дах похилий, криють його соломою, дранкою або черепицею. У долинах річок для захисту від повеней будинки ставлять на високому фундаменті або на палях.
У долинах садибу огороджують глиняною стіною або плотом. Гірські поселення зазвичай не мають подвір'я.
Міські будівлі в Кашмірі конструктивно не відрізняються від сільських.
Основною повсякденною їжею кашмірців є варені рис на кукурудза. Рис зазвичай варять на воді, а кукурудзу на молоці. Молоко вживають сирим, також роблять з нього сири та пряжене масло. Їдять м'ясо овець та кіз, рибу і птицю, яловичини не вживають. Важливе місце в раціоні місцевого населення займають фрукти, взимку — сушені (шовковиця, абрикоси, яблука, груші); сушать також гарбузи та дині.
Улюбленим напоєм кашмірців є чай. Готують його солодким (ширі) або солоним (кахва), але в обох випадках п'ють з молоком.
Відмінності між традиційними чоловічим та жіночим костюмами незначні. Влітку зазвичай носять бавовняний одяг, взимку — шерстяний, переважно з чорної, білої або сірої тканини. Головним елементом костюму є широка, пряма сорочка з довгими рукавами, у чоловіків вона коротша, у жінок — довша. Коли холодно, зверху на сорочку вдягають халат (пірен) з розгорненими полами й підперізують його поясом або мотузкою. Всі чоловіки й більшість жінок носять штани. Чоловічі штани (пайджама) можуть бути широкі або вузькі, жіночі штани (шальвар) — завжди широкі.
На ноги вдягають дерев'яні або шкіряні сандалі; шкіряні черевики є ознакою статків людини. Традиційне зимове взуття: солом'яні туфлі або повстяні чоботи (патава).
Існують відмінності в одязі мусульман та індуїстів. Одяг мусульман широкий, на застібках, халати запинають направо, на голову вдягають шпичасті тюбетейки. Індуїсти носять вузький одяг, халати запинають наліво, на голові носять круглі шапчини, жінки, на відміну від мусульманок, не прикрашають одяг кольоровою вишивкою.
В містах населення носить переважно одяг європейського або загальноіндійського типу.
Історія
Кашмірці — народ давньої культури. Перші згадки про Кашмір пов'язані з індійським походом Александра Македонського (327—326 рр. до Р. Х.). Тоді жителів країни називали дардами.
В III ст. до Р. Х. Кашмір входив до складу імперії Маур'їв, в I—II ст. після Р. Х. належав до Кушанського царства.
За часи правління царя Канішки I (127—147) Кашмір стає культурним центром величезної Кушанської імперії. В країні було збудовано багато монастирів і буддійських святилищ. При монастирях існували загальноосвітні школи, в яких навчалися учні з багатьох країн Азії. Кашмірські теологи зробили помітний внесок до канонічної буддійської літератури. Вони активно поширювали буддійське вчення в інших країнах Сходу.
У VII ст. на зміну буддизму прийшов індуїзм. Кашмір складався тоді з дрібних князівств, які постійно ворогували між собою. Лише раджі Лалітадітья на короткий час (724—760) вдалося об'єднати Кашмір, більше того — ще й підкорити сусідні області Північної Індії й навіть частину Середньої Азії.
У XIV ст. регіон потрапляє під владу мусульман, кашмірці поступово переходять в іслам.
Збереглися визначні пам'ятки архітектури кашмірців, серед них — головна мечеть у Срінагарі та ін.
Примітки
- . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 17 Березня 2016. Процитовано 25.09.2017.
- Mohsin Shakil. (PDF). University of Azad Jammu Kashmir (AJK Medical College), 2012. Архів оригіналу (PDF) за 26 Вересня 2017. Процитовано 25.09.2017.
Джерела
- Кашмірці [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.]. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Т. 5, с. 76, 1980 (укр.)
- Кашмирцы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) Т. 11, с. 559, 1973. (рос.)
- М. К. Кудрявцев. Народы Джамму и Кашмира. Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yujnoy_Azii.(1963).%5bdjv-fax%5d.zip Народы Южной Азии. Индия, Пакистан, Непал, Сикким, Бутан, Цейлон и Мальдивские острова [ 29 Червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Н. Р. Гусевой, А. М. Дьякова, М. Г. Левина, Н. Н. Чебоксарова. с. 345-365: Кашмирцы. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1963 (рос.)
- Н. Р. Гусева. Кашмирцы. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 Червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 231. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kashmi rci kashm کٲش ر ل کھ क श र ल ख najbilshij narod shtatu Dzhammu ta Kashmir v Indiyi Vlasna nazva kashur Kashmirci کٲش ر ل کھ क श र ल खKilkist5 66 mln Indiya 5 527 698 2001 perepis Pakistan 132 450 1998 perepis ArealIndiya Dzhammu ta Kashmir Pakistan Azad Kashmir RasayevropeoyidiBlizki do Vhodit doindoarijski narodiMovakashmiriTeritoriyaKashmirci meshkayut perevazhno u Kashmirskij dolini vzdovzh richki Dzhelam Bilshist zhive v indijskomu shtati Dzhammu ta Kashmir chastina na teritoriyi Azad Kashmiru sho perebuvaye pid kontrolem Pakistanu MovaRozmovlyayut movoyu kashmirskoyu movoyu kashmiri sho nalezhit do dardskoyi grupi indoarijskih mov Kashmiri mistit bagato zapozichen iz sanskritu arabskoyi ta perskoyi mov Potuzhnim ye vpliv urdu movi dilovih i torgovih kil yaka trivalij chas bula takozh movoyu pochatkovoyi shkoli Osnovni dialekti kashmiri kashtvari poguli siradzhi rambani Literaturna mova zasnovana na dialekti kashmiri Kashmirska mova vikoristovuye arabske pismo Pershi zrazki hudozhnoyi literaturi datuyutsya XIV st U mistah vidchuvayetsya silnij vpliv mov urdu gindi pandzhabi U Srinagari litnij stolici Dzhammu ta Kashmiru navit sformuvalasya osobliva govirka sho ye sumishshyu kashmirskoyi movi z pandzhabi urdu pushtu DemografiyaChiselnist osib sho rozmovlyayut kashmirskoyu movoyu v Indiyi za danimi perepisu naselennya 2001 roku stanovila 5 527 698 osib Z nih 5 425 733 osobi 98 2 zhili v shtati Dzhammu ta Kashmir U Pakistani za danimi perepisu naselennya 1998 roku zhilo 132 450 osib sho rozmovlyali kashmirskoyu movoyu ViruvannyaZa religiyeyu 92 kashmirciv musulmani 6 induyisti reshta 2 sikhi Absolyutna bilshist pribichnikiv islamu v Kashmiri ye sunitami Shiyiti stanovlyat ledve 5 musulman nimi ye perevazhno zamozhni mistyani U minulomu kashmirci buli buddistami ta induyistami Vpliv induyizmu j dosi vidchuvayetsya v Kashmiri Miscevi islamski kulti j obryadi uvibrali bagato induyistskih tradicij Chasto musulmani j induyisti shanuyut odni j ti sami svyatini Bilshist kashmirskih induyistiv spoviduye shivayizm Kastova organizaciya v Kashmiri isnuye lishe sered ciyeyi konfesijnoyi grupi Najbilshoyu j najvplivovishoyu kastoyu ye brahmani yakih kashmirci nazivayut panditami tobto vchenimi Sered panditiv bagato ne lishe svyashenikiv a j chinovnikiv vchiteliv biznesmeniv Gospodarska diyalnistKashmirska koza Kashmirci vedut osilij sposib zhittya j pov yazane z nim bagatogaluzeve silske gospodarstvo Osnovnim zanyattyam ye orne zemlerobstvo z vikoristannyam damb kanaliv ta inshih zroshuvalnih sistem Ris golovnij produkt harchuvannya kashmirciv vodnochas ye j golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu regionu Vin zajmaye bilshu chastinu posivnih plosh u dolini Dzhelamu v girlah inshih richok ta na beregah ozer Polovi roboti trivayut praktichno bezperervno z bereznya po gruden U berezni kvitni selyani zoryuyut polya j vnosyat dobriva u kvitni travni visivayut ris a zgodom peresadzhuyut rozsadu Golovni roboti z peresadzhuvannya j propolyuvannya risu pripadayut na litni misyaci Uchast u cih robotah bere vse pracezdatne naselennya Vrozhaj zbirayut u veresni zhovtni a na zimu polya she dekilka raziv zoryuyut i boronuyut Nastupnoyu za vagoyu prodovolchoyu kulturoyu ye kukurudza Yiyi steblo duzhe takozh cinuyetsya yak korm dlya hudobi Iz zernovih viroshuyut she pshenicyu ta yachmin Pomitne misce v gospodarstvi zajmaye viroshuvannya olijnih kultur ripaka ta kunzhutu Oliyu takozh otrimuyut z nasinnya lonu ta bavovniku voloskih gorihiv ta yader abrikosu Golovnoyu tehnichnoyu kulturoyu ye bavovnik Krim togo viroshuyut i viroblyayut shafran Na gorodah viroshuyut ogirki pomidori ripu garbuzi dini kavuni kartoplyu cibulyu ta inshi ovochevi kulturi Vigotovlennya kashmirskih shalej 1867 Velike znachennya v gospodarstvi kashmirciv maye sadivnictvo Pid sadami zajnyato bagato zemel yak u dolinah tak i na shilah gir Za riznomanittyam i kilkistyu fruktiv Kashmir stoyit na pershomu misci v Indiyi Yabluka grushi vinograd shovkovicya migdal granat voloski gorihi persiki ta abrikosi zdavna zajmali pomitne misce v kashmirskomu eksporti Osoblive misce v gospodarstvi kashmirciv zajmaye shovkovicya tutove derevo Yiyi plodi osoblivo susheni yidyat a listyam vigodovuyut gusin tutovogo shovkopryada vzimku dayut jogo vivcyam Kashmirskij rizbyar Rozvineni bdzhilnictvo j shovkivnictvo Vazhlive misce v gospodarstvi regionu zajmaye takozh skotarstvo Velika rogata hudoba vikoristovuyetsya perevazhno dlya polovih robit a takozh yak tyaglova j molochna hudoba Reshtu hudobi vivci kozi vipasayut na girskih pasovishah Miscevi vivci vidriznyayutsya chudovoyu sherstyu i m yasom Visoko rozvineni remesla Svitovu slavu Kashmiru prinesli tonki vovnyani shali kashemir vigotovleni z kozyachogo puhu Shali buvayut prosto tkani ta vishiti deyaki z nih ye spravzhnimi vitvorami mistectva Kashmirski majstri zajmayutsya takozh vigotovlennyam kilimiv vishitoyi povsti Shiroko vidome kashmirske hudozhnye rizblennya na derevu sho vidznachayetsya majsternistyu j riznomanittyam syuzhetiv ta porid derev sho vikoristovuyutsya rizbyarami Te same stosuyetsya j lakovanih rozfarbovanih virobiv z pap ye mashe Otrimali rozvitok takozh obrobka metalu karbuvannya yuvelirne remeslo tosho Bilshist kashmirskih remisnikiv zoseredzhena v Srinagari Neznachna kilkist kashmirciv pracyuye v promislovosti PobutSelishe v dolini Dzhelamu Kashmirski sela rozkidani yak u dolini Dzhalamu tak i vzdovzh jogo pritok a takozh u gorah U bilshosti vipadkiv voni ne mayut pravilnogo planuvannya a pristosovani do osoblivostej miscevogo relyefu Budinok v Srinagari v yakomu vigotovlyayut kilimi Budinki stavlyat iz cegli dereva abo kamenyu Voni mayut dva abo tri poverhi na pershomu poversi trimayut hudobu j remanent drugij poverh zhitlovij Dah pohilij kriyut jogo solomoyu drankoyu abo cherepiceyu U dolinah richok dlya zahistu vid povenej budinki stavlyat na visokomu fundamenti abo na palyah U dolinah sadibu ogorodzhuyut glinyanoyu stinoyu abo plotom Girski poselennya zazvichaj ne mayut podvir ya Miski budivli v Kashmiri konstruktivno ne vidriznyayutsya vid silskih Osnovnoyu povsyakdennoyu yizheyu kashmirciv ye vareni ris na kukurudza Ris zazvichaj varyat na vodi a kukurudzu na moloci Moloko vzhivayut sirim takozh roblyat z nogo siri ta pryazhene maslo Yidyat m yaso ovec ta kiz ribu i pticyu yalovichini ne vzhivayut Vazhlive misce v racioni miscevogo naselennya zajmayut frukti vzimku susheni shovkovicya abrikosi yabluka grushi sushat takozh garbuzi ta dini Ulyublenim napoyem kashmirciv ye chaj Gotuyut jogo solodkim shiri abo solonim kahva ale v oboh vipadkah p yut z molokom Vidminnosti mizh tradicijnimi cholovichim ta zhinochim kostyumami neznachni Vlitku zazvichaj nosyat bavovnyanij odyag vzimku sherstyanij perevazhno z chornoyi biloyi abo siroyi tkanini Golovnim elementom kostyumu ye shiroka pryama sorochka z dovgimi rukavami u cholovikiv vona korotsha u zhinok dovsha Koli holodno zverhu na sorochku vdyagayut halat piren z rozgornenimi polami j pidperizuyut jogo poyasom abo motuzkoyu Vsi choloviki j bilshist zhinok nosyat shtani Cholovichi shtani pajdzhama mozhut buti shiroki abo vuzki zhinochi shtani shalvar zavzhdi shiroki Na nogi vdyagayut derev yani abo shkiryani sandali shkiryani chereviki ye oznakoyu statkiv lyudini Tradicijne zimove vzuttya solom yani tufli abo povstyani choboti patava Isnuyut vidminnosti v odyazi musulman ta induyistiv Odyag musulman shirokij na zastibkah halati zapinayut napravo na golovu vdyagayut shpichasti tyubetejki Induyisti nosyat vuzkij odyag halati zapinayut nalivo na golovi nosyat krugli shapchini zhinki na vidminu vid musulmanok ne prikrashayut odyag kolorovoyu vishivkoyu V mistah naselennya nosit perevazhno odyag yevropejskogo abo zagalnoindijskogo tipu IstoriyaGolovna mechet u Srinagari Kashmirci narod davnoyi kulturi Pershi zgadki pro Kashmir pov yazani z indijskim pohodom Aleksandra Makedonskogo 327 326 rr do R H Todi zhiteliv krayini nazivali dardami V III st do R H Kashmir vhodiv do skladu imperiyi Maur yiv v I II st pislya R H nalezhav do Kushanskogo carstva Za chasi pravlinnya carya Kanishki I 127 147 Kashmir staye kulturnim centrom velicheznoyi Kushanskoyi imperiyi V krayini bulo zbudovano bagato monastiriv i buddijskih svyatilish Pri monastiryah isnuvali zagalnoosvitni shkoli v yakih navchalisya uchni z bagatoh krayin Aziyi Kashmirski teologi zrobili pomitnij vnesok do kanonichnoyi buddijskoyi literaturi Voni aktivno poshiryuvali buddijske vchennya v inshih krayinah Shodu U VII st na zminu buddizmu prijshov induyizm Kashmir skladavsya todi z dribnih knyazivstv yaki postijno voroguvali mizh soboyu Lishe radzhi Lalitaditya na korotkij chas 724 760 vdalosya ob yednati Kashmir bilshe togo she j pidkoriti susidni oblasti Pivnichnoyi Indiyi j navit chastinu Serednoyi Aziyi U XIV st region potraplyaye pid vladu musulman kashmirci postupovo perehodyat v islam Zbereglisya viznachni pam yatki arhitekturi kashmirciv sered nih golovna mechet u Srinagari ta in Primitki The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 17 Bereznya 2016 Procitovano 25 09 2017 Mohsin Shakil PDF University of Azad Jammu Kashmir AJK Medical College 2012 Arhiv originalu PDF za 26 Veresnya 2017 Procitovano 25 09 2017 DzherelaKashmirci 18 Listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 5 s 76 1980 ukr Kashmircy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros T 11 s 559 1973 ros M K Kudryavcev Narody Dzhammu i Kashmira Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yujnoy Azii 1963 5bdjv fax 5d zip Narody Yuzhnoj Azii Indiya Pakistan Nepal Sikkim Butan Cejlon i Maldivskie ostrova 29 Chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej N R Gusevoj A M Dyakova M G Levina N N Cheboksarova s 345 365 Kashmircy Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1963 ros N R Guseva Kashmircy Narody i religii mira Enciklopediya 30 Chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 231 ISBN 5 85270 155 6 ros