Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гаральд Прекрасноволосий або Вогневолосий також Світловолосий давньоскан Haraldr hárfagri норв Harald Hårfagre бл 850 87

Гаральд Прекрасноволосий

Гаральд Прекрасноволосий

Гаральд Прекрасноволосий, або Вогневолосий також Світловолосий (давньоскан. Haraldr hárfagri, норв. Harald Hårfagre, бл. 850/875 — бл. 933/945) — перший норвезький король, який правив в 872–940 рр. Представник династії Інґлінґів, перший король з роду.

Гаральд I Прекрасноволосий
давньоскан. Haraldr hárfagri
норв. Harald Hårfagre
image
Гаральд I Прекрасноволосий
Гаральд I Прекрасноволосий (справа) приймає владу з рук батька
1-й король Норвегії
Початок правління: 872
Кінець правління: 930
Попередник: Гальвдан Чорний
Наступник: Ейрік I Кривава Сокира
Дата народження: бл. 850
Місце народження: Східна Норвегія
Країна: Норвегії
Дата смерті: бл. 933
Місце смерті: Ругаланн, Норвегія
Дружина: Аса
Ґіда
Діти: Ейрік I Кривава Сокира
Ґутторм Гаральдсон
Бйорн Мореплавець

Династія: Інґлінґи (Горфаґери)
Батько: Гальвдан Чорний
Мати:

866 року Гаральд Прекрасноволосий завойовує перші невеликі королівства, які складають єдину Норвегію, включаючи Вермланд в Швеції, на сьогодні південно-східна Норвегія, яка давала присягу вірності шведському королю Еріку Амундсону. В 872 році, після великої перемоги біля Гафрсфйорду поблизу Ставанґеру, Гаральд став королем цілої країни. Але його королівству і далі загрожували ззовні, велика кількість супротивників знайшли собі притулок, не тільки в Ісландії; але й на Оркнейських, Шетландських, Гебридських, Фарерських островах, Шотланії, та на півночі материкової Європи. Зрештою Гаральд був вимушений провести експедицію на Захід, щоб очистити ці острови та шотландське прибережжя від ворогів.

Деякі сучасні історики (Клаус Краґ, ) вважають, що влада Гаральда обмежувалась береговими областями південно-західної Норвегії; східна Норвегія тоді була під впливом Данії.

Джерела

Більшість джерел було написано в XII ст. або пізніше, тобто через 250 років після смерті Гаральда. Тому їх конче необхідно порівнювати з іншими наявними джерелами. Крім того, проблема полягає в тому, що лише молодші джерела описують події в усіх подробицях, що може бути викликано як наявністю низки старіших джерел, так і відвертою вигадкою і прикрашенням. Таким чином, саги XIII ст. містять докладні звіти та подробиці, яких немає в старших сагах, і вони також не вказують, звідки вони беруть інформацію. Звідти, можна багато чого вигадати або сплутати з іншими людьми, як сталося з автором , який переплутав ім'я корабля і конунга. Ці описи мають певні суперечності, зокрема беруть участь в ідеалізації і героїзації образу.

Саги

Крім в «Колі Земному» авторства ісландського скальда Сноррі Стурлусона, який жив набагато пізніше, існують ще два джерела — твори скальдичної поезії та «Драпа про Галас» дискусійного авторства. Проте твір Сноррі береться за основний через його повноту. Кожен епізод його саги треба розглядати окремо, оскільки певна частина може мати ряд джерел, а частина після неї може бути наявна лише у нього. Найціннішу інформацію містить «Вороняча пісня», як найстаріше джерело і як те, що містить цілком конкретні факти.

Втім, варто зазначити, що багато саг-першоджерел наразі є безповоротно втраченими. Але, наприклад, такі саги як при втраченому оригіналові можуть бути повністю або майже повністю реконструйованими через цитування тих чи інших частин в низці пізніших творів.

Інші твори

Зрештою про Гаральда склалася окрема легенда, яка вплинула на саги. Це включає, серед іншого, легенду про Гаральда та фінську дівчину Снофрід. Прізвисько Гаральда, «Лува», також є частиною легенди, яке згадується в . Там це пояснюється як «кудлатий» і як наслідок того, що Гаральд пообіцяв не стригти волосся чи бороду, доки не завоює Норвегію, тому Гаральд Лува одностайно ототожнюється з Гаральдом Горфаґером. Сучасне тлумачення полягає в тому, що це могло бути народне почесне ім'я, яке означало, що він мав народитися з «переможним капелюхом» (Moltke Moe).

Родина

Батько

згадує батька Гаральда — Гальвдана, хоча і без прізвиська (подано переклад відповідної строфи норвезькою (нюношк) Расмуса Фло, оригінал в кінці):

Harald me fylgde,
Halvdans-sonen,
Ynglingen unge,
fraa or egge me komo.

Але, за винятком , джерела другої половини XII-XIII ст. погоджуються, що згадуваний Гальвдан був Гальвданом Чорним, але це не пов'язано зі старішими джерелами, принаймні, немає цитування старіших.

Мати

В сагах існують розбіжності щодо фігури його матері. Сноррі свідчить, що його матір'ю була , донька Сіґурда Оленя, який є пращуром Раґнара Лодброка.

«Красива шкіра» пише, що Гальвдан був одружений як з Раґнгільдою Гаральдсдоттір, так і з Раґнгільдою Сігурдсдоттір. У рукописі «Ланднамабок» Тора вказана як перша дружина Гальвдана, а не Раґнгільд. У пізнішому доповненні до говориться, що другою дружиною Гальвдана була дехто Гельга Даґсдоттір із . Старіші саги не повідомляють, ким була мати Гаральда, тому невідомо, чому ця інформація з’являється лише в XIII ст.

Гіпотези

Дослідники найчастіше вважають матір'ю Гаральда або , або Раґнгільд Гаральдсдоттір.

, ісландсько-данський історик і археолог, вважає, що розповідь у Красивій шкірі про те, що Раґнгільд Сігурдсдоттір була матір'ю, була написана тому, що король Гокон Гоконссон хотів зв'язати норвезьку королівську сім'ю з данською з важливих політичних і міжнародних міркувань. Вона також стверджує, що матір'ю Гаральда була Раґнгільд Гаральдсдоттір, дочка конунга Соґну. У такому випадку це означало б, що він успадкував владу в фюлке через свою матір. , норвезький історик і біограф, вважав, що Раґнгільд так чи інакше походить від ютландських конунгів.

Загалом, дискусії в науковому співтоваристві сходяться в тому, що можна стверджувати, що матір Гаральда звали Раґнгільд, а не Гельга чи Тора, як згадується в сазі і рукописі «Ланднамабок» відповідно.

Шлюби та нащадки

У всіх сагах розповідається, що Гаральд мав багато дітей від різних жінок. Точне число і дружин і дітей встановити неможливо. Зокрема, які з останніх реально існували.

Сага , написана в IX ст., в строфі 14 розповідає, що Гаральд Гальвдансон одружився з данкою. Традиція саги пізніше буде називати її Раґнгільд Ейріксдоттір, дочкою короля Ютландії.

В Historia Norwegiæ вказано, що він мав 16 синів. і дають імена 20 синів Гаральда. Сноррі в своїй сазі про кількість нічого не говорить. Згідно з Historia Norwegiæ, Ейрік був найстаршим. Після Красивої шкіри Ейрік був серед найстарших, а Гокон Добрий — серед наймолодших. Сноррі вважав, що дехто Ґутторм був найстаршим. Після смерті Гаральда походження від нього стало політичним інструментом: це давало право спадкоємства королівської влади в Норвегії. Те, що Гаральд Прекрасноволосий був першим норвезьким королем, це, очевидно, надавало значно більшої легітимності претенденту, ніж те, якщо б він походив від випадкового дрібного конунга чи ярла.

Цілком імовірно, що багато родоводів, на які посилалися пізніші правителі, були відредаговані з цієї причини. Можуть бути виправдані сумніви, чи були королі Олаф I Трюґґвасон, Олаф II Гаральдссон і Гаральд III Суворий нащадками Гаральда Прекрасноволосого. Можливі діти від Раґнгільд Ейріксдоттір — Ейрік Кривава Сокира, а від згадуваної ще Тори Мостерстонґ — Гокон Добрий. Решта дітей, згадуваних в різних сагах, сумнівні.

Гіпотези

Клаус Краґ, норвезький історик і філолог, піддав сумнівам походження Раґнгільд Ейріксдоттір. Жодних джерел про «конунга Ейріка», що мав б правити в той час в Ютландії, немає. Це може бути виключно літературний хід Сноррі Стурлусона, спеціально щоб узаконити ім'я та право на правління наступника Гаральда, Ейріка Кривавої Сокири.

Життєпис

Раннє життя

Докладніше: Битва при Гакадалі

розповідає, що після смерті свого батька Гальвдана Чорного в бл. 860 році Гаральд успадкував Вестфолл і ще ряд земель у віці 10-ти років. Його регентом був його дядько Ґутторм Сіґурдсон.

Одразу по отриманню влади Гаральд був вимушений захищатися. У той час, коли ярли з Оппланну збирали сили на півночі, першим ударив Ґандальв Альвґейрсон з сином Гакі з Альвгейма з південного сходу.

Історія протистояння Альвгейму і Вестфоллу бере початок з діда Гаральда, Ґудрьода Мисливця. Він одружився з донькою Альвґейра, попередника Ґандальва, і отримав у посаг частину Вінґулмарку. Коли Ґудрьод помер, Альвґейр забрав посаг назад і батько Гаральда, Гальвдан Чорний, зміг відвоювати цю землю. Але згодом на Гальвдана був скоєний замах, під час якого загинули двоє з трьох синів вже конунга Ґандальва. Той що вижив, Гакі Ґандальвсон, і головував армією в битві при Гакадалі.

По результатам битви Ґандальв і Гакі були розбиті, перший втік, другий загинув. Настала черга оппланнських ярлів.

Перші територіальні надбання

image
Норвегія станом на 860 р., володіння Гальвдана, успадковані сином, позначені червоним

Оппланнська знать, зокрема чотири конунга, вирішила зібратися в одному місці, про яке невдовзі дізнався Ґутторм, з яким був і малий Гаральд. Вони йшли лісними дорогами, не ідучи на відкритий бій і атакували опівночі. Конунги в результаті не змогли відреагувати і двоє з них загинули одразу, будучи спаленими, а ще двоє загинули вже в бою.

Після знищення ворогів в Оппланні, Ґутторм з Гаральдом повернули до Вестфоллу, підкоривши ряд навколишніх володінь: Грінґарікі (суч. Рінгеріке), Гедмарк, і , і Раумарікі, а також північну частину Вінґулмарку. Востаннє вони зустрілися з Ґандальвом, якому пощастило втекти раніше. Цього разу він загинув, і Гаральд підкорив Вінґулмарк а Альвгейм згодом відійшов під вплив короля Швеції.

Любовна історія

image
Ґіда «вручає гарбуза» сватам Гаральда на малюнку Кристіана Крога для видання «Кола Земного» 1899 р.

Тут Сноррі робить відступ у вигляді любовної історії, яка спонукала Гаральда об'єднати країну.

Розповідь розпочинається з сватання, яке з презирством відхиляє Ґіда, дочка Ейріка Гордаланнського. Вона відповіла, що не вийде за Гаральда допоки той не стане королем всієї Норвегії. Тоді він дає клятву, що не буде ні голитись ні розчісуватись поки не стане єдиним королем Норвегії.

Примітно, що, згідно з історією, Гаральд не вчинив як його дід.

Через десять років, здійснивши свою клятву, він обміняв своє прізвисько Заплутановолосий або Копицеволосий на те яке під яким він відомий сьогодні. Більшість дослідників вважають цю історію виключно літературною вигадкою, яка навіяна романтичними історіями, популярними в епоху саг зі збірника «Коло Земне».

Війна в Тренделагу

Докладніше: Битва при Оркдалі
Докладніше:

Наступною ціллю вже в розквіті сил Гаральда став Тренделаг, земля навколо і прилеглі гори з долинами. Він розоряв все на своєму шляху по регіону, допоки не підійшов до .

Ґрітінґ, місцевий конунг, зібрав свій загін для відбиття навали, але Гаральд переміг, полонивши його і заставивши принести клятву вірності разом з Тренделагом. Але не всі змирилися з новим правителем: Гаральд ще мав ряд битв по всьому фюльке, придушуючи рештки спротиву і підкоряючи до того непокорні поселення.

Саме Нідарос став головною базою Гаральда; він облаштував там найбільший маєток , і завжди називав його домом.

Битви біля Сульшела

Докладніше: Перша битва біля Сульшела
Докладніше:

Наступною військовою ціллю став регіон Мьоре, що на південний схід від .

Там правив Гунтьольв, а його сином був дехто Сьолві Клові, обидва вони були відомі як неабиякі воїни. Неназваний дідусь Сьолві по материнській лінії правив землями за Мьоре. Ці конунги зібрали велике військо коли почули про наближення Гаральда, і вирішили дати йому зустрічний бій. Вони зійшлись в морській битві біля острова [en]. В цій битві Гаральд переміг, розгромивши ворога наголову.

Обидва конунги загинули, лише Сьолві вижив. Гаральд підпорядкував собі обидва володіння, і дідове і батькове, а син тим часом завдавав чималого клопоту, ставши піратом. Крім того, він почав шукати союзників, щоб взяти реванш у переможця і повернути вотчину. Союзників Сьолві знайшов у правителі ще південнішого фйорду — Аудбйорна. Вони вирішили разом протистояти навалі Гаральда, оскільки в поразці вбачали рабство.

Гаральд спочатку повернувся в Нідарос відновити сили, цей час був використаний для того і союзниками. У той час як Сьолві з Аудбйорном вичікували, їх ворог проявив ініціативу, напавши першим. Союзники чекали Гаральда біля того самого острову. Морська битва знову завершилася перемогою Гаральда, союзник Сьолві загинув, а сам він знову втік, продовживши займатися піратством. Проте і конунг Вестфоллу зазнав чималих втрат: Сноррі перелічує ряд імен загиблої знаті. Також настільки тяжка перемога була неповна, бо Сьолві продовжував безкарно грабувати прибережні землі, хоч вже і не зазіхав на владу. Цікаво, що саме від рук Сьолві через 30 років загинув син Гаральда — Ґутторм — в морській битві біля витоку річки Гета-Ельв. Свого роду це можна вважати помстою за нищівні поразки.

Війна в Швеції

Докладніше: Кампанія Гаральда Прекрасноволосого в Йоталанді

Передумови

Після воєн на півночі Гаральд повернувся у Вестфолл, в якому не був чотири роки. Там він дізнався, що король Швеції, Ерік Анундсон, підкорив Вермланд і по всіх лісних поселеннях поставив свою владу. Весь Йоталанд також був шведський, король призначив туди ярла, якого звали Грані Гаузкі, і він мав під собою чимале військо.

Гаральду не подобалося таке положення в регіоні. Він вирішив запропонувати Еріку з його дружиною зустрітися в Вермланді. В той час Аке — найбагатша людина Вермланду — зацікавився пропоновою. Він послав людей до обох правителів і домовився з ними про бенкет в один день.

У Аке була гостьова медова зала, яка на той час була стара. Він наказав зробити іншу, так само велику, та гарно прикрасити. Нову залу завішали новими шкурами, як стару — старими. Коли гості прийшли на пир, шведам дали місце в старих хоромах, а норвежцям — в нових; усе столове начиння було змінено таким чином, що люди Еріка мали старий посуд, золотий та вирізний, а люди Гаральда все мали нове, так само оздоблене. Напій подавали і там і там пречудовий.

Раніше Аке був людиною Гальвдана Чорного. Коли кількаденний бенкет закінчився, його організатор пішов до Гаральда і привів із собою свого сина на ім'я Уббі, якому було 12 років. Батько попросив взяти його до Гаральда слугою, той погодився і упевнив старого в дружбі. Потім Аке пішов до шведського короля, який був в досить похмурому настрої і вже готовий до від’їзду. Старий потім супроводжував його і Ерік спитав, чому все найкраще віддавалося Гаральду.

image
Я думав, — каже Аке, — що тобі, королю, і твоїм людям на цьому бенкеті не бракувало гарного прийому; але коли там, де ви пили, були старі меблі, то це тому, що ви тепер старі, але конунг Гаральд зараз у розквіті сил, тому я дав йому нові меблі; але коли ти нагадав мені, що я повинен бути твоєю людиною, тоді я не менше знаю, що ти моя людина.
 image
Оригінальний текст (норв.)
«Jeg tænkte,» siger Aake, «at I, konge, og eders mænd ikke har manglet god modtagelse i noget ved dette gjestebud; men naar det var gammelt indbo der, hvor I drak, saa kommer det af, at I nu er gammel, men kong Harald er nu i sin blomstrende ungdom, derfor gav jeg ham nyt indbo; men naar du mindede mig om, at jeg skulde være din mand, da ved jeg ikke mindre, at du er min mand.»

Відповідь здалася Еріку нахабною і неприпустимо принижуючою, і він вихопив свій меч, завдавши йому два смертельних поранення, після чого продовжив поїздку.

Коли Гаральд от-от від'їжджав, він наказав покликати до нього Аке, але його знайшли вбитим на дорозі короля. Оголошуючи помсту, Гаральд поскакав дорогою, якою їхав до того Ерік, поки обидва не опинились один перед одним. Ерік відірвавася від Гаральда, ускакавши далі на схід, до своїх земель. Тоді Гаральд повертається до Вермланду, підкорюючи цей край і вбиваючи людей короля Еріка, що траплялися на шляху. Конунг повернувся у свої володіння, в Раумарікі з настанням зими.

Перебіг подій

Після відпочинку вдома, Гаральд із свіжими силами відправився грабувати Альвгейм, що віднедавна став шведський. Геати, місцеве населення тих земель, почали збирати армію для протистояння. Вони ставили стовпи в річку Гета-Ельв, щоб Гаральд не вдирався на кораблях вглиб країни. Але він зупинився біля стовпів і почав грабувати судохолом. Геати вирішили дати опір грабіжникам, загинуло багато людей з обох сторін, але Гаральд переміг.

Далі Сноррі не вдається в подробиці: Гаральд проходив по Йоталанду знавіснілим вихором, допоки не стрінувся з ворожим геатським полководцем, Грані Гаузкі. В битві з ним конунг так само переміг і в результаті проголосив себе правителем усієї землі на північ від Гета-Ельви і на захід від озера Венерн, на додачу до раніше підкореного Вермланду. Одразу після цього Ґутторм Сіґурдсон, дядько Гаральда по материнській лінії і згодом його права рука, був поставлений намісником регіону, а сам Гаральд відплив.

Конкретний перебіг бойових дій відтворити неможливо, оскільки Сноррі наводиться лише результат, якщо не враховувати епітети на зразок «жорстока битва».

Битва при Гафрсфйорді

Докладніше: Битва біля Гафрсфйорду
image
Норвегія станом на 872 р., перед вирішальною битвою при Гафрсфйорді

В той час з незалежних фйордів південної Норвегії прийшли вістки, що місцеві конунги хочуть виступити проти Гаральда. Кожен очолив свої війська: Ейрік, конунг Гордаланну Сульке, конунг Ругалану; Кйотве Багатий, конунг Аґдеру; з Телемарку — два брати, Гроальд і Гадд.

Коли Гаральд дізнався про це, він зібрав свої війська, поставив кораблі на воду та вирушив на південь уздовж узбережжя, набираючи на шляху нових людей з союзних фюльке. Його противники отримали звістки, коли знаходились на південь від півострову Стад, чекаючи підкріплення зі сходу, який тоді був під впливом Данії. Конунги вирушили на північ від Ядару й увійшли до Гафрсфйорду, де вже чекав Гаральд зі своїми військами. Почалася велика битва, в якій Гаральд переміг.

Інші джерела

Основним джерелом є , яка і цитується Сноррі, а конкретно строфи 6-11, які приписують сучаснику Гаральда, скальду Тьодольву з Квіна. Всього скальдичний твір містить 23 строфи, з яких 7-12 присвячені битві. Строфи також присутні в сазі , яка була написана раніше за Сноррівську , будучи його джерелом. Проте існує ряд суттєвих відмінностей, як-от Сноррі наводить історію спасіння Кйотве Багатого, що існує лише в його творі.

Після об'єднання Норвегії

image
Ґіда знову бачить сватів Гаральда після виконання ним клятви на малюнку Кристіана Крога для видання «Кола Земного» 1899 р.

Після битви біля Гафрсфйорду Гаральд став королем Норвегії, але його влада обмежувалась береговими областями південно-західної Норвегії; східна Норвегія тоді була під впливом Данії.

Сноррі робить багато літературних відступів, як-от завершення історії з Ґідою, яка до того презирливо відхилила його пропозицію; взаємини з дружинами, яких у нього було вдосталь; події з друзями тощо.

Але деякі його відомості варті уваги. Ще на початку, під час завоювання Тренделагу, скальд згадував, що Гаральд прискіпливо ставився до адміністративного впорядкування вже під час перших завоювань, тож і згодом він не мав проблем із цим, всюди поставивши своїх людей, наприклад, дядька Ґутторма у Вікені, який після смерті того перейшов сину Гаральда — Ґутторму Гаральдсону.

Коли Гаральду було вже п'ятдесят років, він розділив свої володіння між синами, яких у нього було по декілька від багатьох дружин. Кожному він дав титул конунга, і онукам давав теж титул конунга, якщо той був його нащадком по батьківській лінії, якщо по материнській — ярла. Але, втім, це викликало лише розбрат між братами, часом протистояння доходило до братовбивства. Деякі нащадки вирішили випробувати долю в воєнних походах.

Останні роки життя

Смерть

Точна причина смерті невідома.

В розповідається про місце смерті і похорон:

Потім він [Гаральд] помер в Ругаланні й був похований у Гайгар-упп, що в Гассельойсунді.

Сноррі вказує, що король прожив три роки після того, як надав Ейріку повну владу над королівством. Вказується, що помер від сифілісу і похований в королівському маєтку в Ругаланні. Церква в королівському маєтку Ґайгар або Ґар (gar, тобто gaarden, норв. ферма), як пізніше назвали відокремлену частину Ґайгара, була закрита в XVI ст., але на її місці зараз стоїть , зведений у 1872 році.

image
Курган Гаральда в Гассельойсунді

Пам'ятник був спроектований архітектором як великий могильний курган, оточений гранітною стіною з 29 надгробками, по одному від кожного зі старих норвезьких фюльке. На вершині кургану височіє 17-метровий гранітний обеліск із чотирма бронзовими панелями навколо квадратної основи. На кожній з них зображено найважливіші сцени з життя Гаральда Прекрасноволосого. Пам'ятник має сакральне значення для більшості норвежців.

Наступник

Саги дещо суперечать одна одній в тому, як наступник і син Гаральда, Ейрік Кривава Сокира, обійняв трон і скільки правив.

  • «Historia de Antiquitate Regum Norwagiensium» Теодоріха Монаха (бл. 1180 р.), вказує, що Ейрік I Кривава Сокира правив Норвегією три роки, з яких два роки були одноосібним правлінням.
  • Семунда Мудрого (бл. 1190 р.) містить згадку про те, що Ейрік правив чотири роки.
  • «Коло Земне», Сноррі Стурлусона (бл. 1220 р.) розповідає, що Ейрік правив протягом трьох років, поки Гаральд був живий, і два роки після.

Відповідно до пізніх ісландських саг, Ейрік був вигнаний з Норвегії, тому що, будучи королем, він продовжував сувору лінію правління свого батька. Кажуть, що боротьба, яку він вів проти своїх братів, також викликала широке обурення. Його наступником на посаді норвезького короля став його зведений брат Гокон.

Історик Клаус Краґ дає йому приблизно п'ять років, тобто лише два-три роки на додаток до тих років, які він нібито правив разом зі своїм батьком.

Історична традиція

Думка науковців

Як перший одноосібний король країни, Гаральд Горфаґер заслужено займає високе, якщо не найвище, місце в історії Норвегії. У сагах він зображений як переможець колишніх дрібних правителів і, таким чином, національний об'єднач, який раз і назавжди створив королівство Норвегія, що існує і понині. Згідно з сагами, пізніші норвезькі королі були його нащадками аж до початку XIV ст. Це також змусило сучасних істориків у XIX-XX ст. надавати особливого значення Гаральду та його внеску. Але ті самі історики водночас наголошували, що об'єднання було тривалим процесом, який продовжувався до Олафа Гаральдсона (з певних точок зору навіть довше).

Після критики саг в норвезькому науковому товаристві під час Першої світової війни також виявилося проблематичним те, що так багато джерельних матеріалів про Гаральда походять через триста років після його життя. Крім того, проблема полягає в тому, що найбільший обсяг має наймолодша частина цього матеріалу. Таким чином, докладна сага Сноррі містить багато деталей, яких немає в трохи старших сагах.

У рамках критики саг приблизно в 1920 році започаткував нову хронологію, яка включала Гаральда Прекрасноволосого, а також решту королів у IX ст. аж до Олафа Трюґґвасона, посунувши дати. Кут вважав, що Гаральд народився бл. 860 року (а не 850), крім того, що битва в Гафрсфйорді відбулася не в 872 році, а приблизно в 900 році, і що Гаральд помер близько 940 року.

Але дослідження археолога і історика у 1960-х роках значною мірою відновили віру в датування смерті Гаральда сагами початку XII ст. Це означає, що Гаральд помер у 932 році, точніше близько цього року. Зокрема, середньовічна версія датування ґрунтується на «Книзі ісландців» авторства Арі Торґільсона (також автора «Ланднамабок»). Саме за Арі відповідні дати наводив і Сноррі.

Традиція саги

Варто зазначити, що відносно рання традиція саги вважає, що саме внутрішня частина Східної Норвегії, ближче до гір, є вотчиною Гаральда з боку його батька. Зокрема в «Historia Norwegiæ» Гальвдан Чорний має «королівство в горах». Лише в пізніших сагах і найбільш чітко в Сноррі Гальвдан і Гаральд нерозривно пов'язані з Вестфоллом разом із їх пращурами кілька поколінь. Таким чином Вестфолл стає відправною точкою об'єднаної Норвегії. Розвиток цієї точки зору може бути пов’язаний з претензіями Данії на Вікен у другій половині XII ст. Данські королі стверджували, що Вікен історично був данською землею. У такій ситуації було б важливо, якби норвезькі королі мали обґрунтування, що Вестфолл був їхньою старою родинною землею.

У пізнішій традиції ісландської саги Гаральд також описувався як тиран і першопричина, чому люди прагнули на захід до Ісландії: волелюбні ісландці робили все, щоб уникнути влади короля. Характер правління Гаральда, безсумнівно, був важливим для ісландців у XIII ст., щоб пояснити, як виникло їхнє демократичне суспільство, і піднести його цінності на противагу норвезькому королю. Але це твердження, скоріше за все, будується на піску.

В масовій культурі

Музика

Кінематограф

Відеоігри

Примітки

Посилання на джерела

  1. Войтович Л: Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? с. 43.
  2. Войтович Л: Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? с. 44.
  3. Публікації Бйорна Бандлєна на сайті Університету Південно-Східної Норвегії
  4. [en]: Ågrip, Norrøne bokverk, 1973
  5. «Вороняча пісня» в перекладі норвезькою (нюношк) Расмуса Фло
  6. Norsk biografisk leksikon
  7. «Вороняча пісня», строфа 4
  8. «Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 7
  9. Олафія Ейнарсдоттір: Harald Dovrefoster fra Sogn, Historisk Tidsskrift номер 2, 1971.
  10. Гальвдан Кут: Harald Hårfagre og rikssamlingen, 1956, ст. 30
  11. Клаус Краґ. Norge som odel i Harald Hårfagres ætt: et møte med en gjenganger // Historisk tidsskrift. — Осло, 1989. № 3, ст. 288-302
  12. Norsk Biografisk Leksikon
  13. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1
  14. «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48
  15. «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 49
  16. «Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1
  17. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 2
  18. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 3
  19. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 23
  20. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 5
  21. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 7
  22. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 8
  23. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 9
  24. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 10
  25. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 11
  26. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 33
  27. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 13
  28. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 14
  29. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 15
  30. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 16
  31. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 17
  32. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 18
  33. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 20
  34. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частини 21, 25, 26
  35. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 24
  36. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 28
  37. «Огляд саг про норвезьких конунгів» мовою оригіналу, ст. 32
  38. «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 44
  39. Store norske leksikon
  40. Theodoricus: De antiquitate regum Norwagiensium / On the Old Norwegian Kings.
  41. Norsk biografisk leksikon
  42. «Огляд саг про норвезьких конунгів» в перекладі данською Королівським скандинавським товариством старожитностей
  43. «Книга ісландців», частина 1
  44. «Historia Norwegiæ», ст. 80
  45. Norgeshistorie
  46. LEAVES' EYES To Release 'King Of Kings' Album In September
  47. Альбом на swisscharts

Коментарі

  1. давньоскан. [en]
  2. давньоскан. Glymdrápa
  3. Hreyfðisk inn hǫsfjaðri, — ok of hyrnu þerrði, — arnar eiðbróðir, — ok at andsvǫrum hugði: — ‘Haraldi vér fylgðum syni Halfdanar — ungum ynglingi síðan ór eggi kvômum.
  4. «Красива шкіра» та «Коло Земне» кажуть, що Гальвдан Чорний був одружений з обома, Раґнгільдою Гаральдсдоттір і Раґнгільдою Сігурдсдоттір. Але пізніше доповнення до Красивої говорить, що другою дружиною Гальвдана була Гельга Даґсдоттір з Гаделанну. У «Ланднамабоці» Тора вказана як перша дружина Гальвдана, а не Рагнґільд. Сноррі вважав, що Раґнгільд Сігурдсдоттір була донькою Сіґурда Оленя, тоді як автор «Красивої» вважав, що це був Сіґурд Зміїноокий.
  5. Місцевість в Ругаланні; вузька протока.
  6. «Huius filius Halfdanus cognomento Niger regnum post patrem item in montanis optinuit.»

Джерела

Посилання

  • (укр.) Гаральд I Прекрасноволосий // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • (норв.) «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі Ґустава Шторма
  • (норв.) «Вороняча пісня» в перекладі Расмуса Фло
  • (давньоісл.) «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» мовою оригіналу
  • (давньоісл.) «Вороняча пісня» мовою оригіналу
  • (давньоісл.) «Красива шкіра» мовою оригіналу

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Garald Prekrasnovolosij abo Vognevolosij takozh Svitlovolosij davnoskan Haraldr harfagri norv Harald Harfagre bl 850 875 bl 933 945 pershij norvezkij korol yakij praviv v 872 940 rr Predstavnik dinastiyi Inglingiv pershij korol z rodu Garald I Prekrasnovolosijdavnoskan Haraldr harfagri norv Harald HarfagreGarald I PrekrasnovolosijGarald I Prekrasnovolosij sprava prijmaye vladu z ruk batka1 j korol NorvegiyiPochatok pravlinnya 872Kinec pravlinnya 930Poperednik Galvdan ChornijNastupnik Ejrik I Krivava SokiraData narodzhennya bl 850Misce narodzhennya Shidna NorvegiyaKrayina NorvegiyiData smerti bl 933Misce smerti Rugalann NorvegiyaDruzhina Asa GidaDiti Ejrik I Krivava Sokira Guttorm Garaldson Bjorn MoreplavecDinastiya Inglingi Gorfageri Batko Galvdan ChornijMati 866 roku Garald Prekrasnovolosij zavojovuye pershi neveliki korolivstva yaki skladayut yedinu Norvegiyu vklyuchayuchi Vermland v Shveciyi na sogodni pivdenno shidna Norvegiya yaka davala prisyagu virnosti shvedskomu korolyu Eriku Amundsonu V 872 roci pislya velikoyi peremogi bilya Gafrsfjordu poblizu Stavangeru Garald stav korolem ciloyi krayini Ale jogo korolivstvu i dali zagrozhuvali zzovni velika kilkist suprotivnikiv znajshli sobi pritulok ne tilki v Islandiyi ale j na Orknejskih Shetlandskih Gebridskih Farerskih ostrovah Shotlaniyi ta na pivnochi materikovoyi Yevropi Zreshtoyu Garald buv vimushenij provesti ekspediciyu na Zahid shob ochistiti ci ostrovi ta shotlandske priberezhzhya vid vorogiv Deyaki suchasni istoriki Klaus Krag vvazhayut sho vlada Garalda obmezhuvalas beregovimi oblastyami pivdenno zahidnoyi Norvegiyi shidna Norvegiya todi bula pid vplivom Daniyi DzherelaBilshist dzherel bulo napisano v XII st abo piznishe tobto cherez 250 rokiv pislya smerti Garalda Tomu yih konche neobhidno porivnyuvati z inshimi nayavnimi dzherelami Krim togo problema polyagaye v tomu sho lishe molodshi dzherela opisuyut podiyi v usih podrobicyah sho mozhe buti viklikano yak nayavnistyu nizki starishih dzherel tak i vidvertoyu vigadkoyu i prikrashennyam Takim chinom sagi XIII st mistyat dokladni zviti ta podrobici yakih nemaye v starshih sagah i voni takozh ne vkazuyut zvidki voni berut informaciyu Zvidti mozhna bagato chogo vigadati abo splutati z inshimi lyudmi yak stalosya z avtorom yakij pereplutav im ya korablya i konunga Ci opisi mayut pevni superechnosti zokrema berut uchast v idealizaciyi i geroyizaciyi obrazu Sagi Krim v Koli Zemnomu avtorstva islandskogo skalda Snorri Sturlusona yakij zhiv nabagato piznishe isnuyut she dva dzherela tvori skaldichnoyi poeziyi ta Drapa pro Galas diskusijnogo avtorstva Prote tvir Snorri beretsya za osnovnij cherez jogo povnotu Kozhen epizod jogo sagi treba rozglyadati okremo oskilki pevna chastina mozhe mati ryad dzherel a chastina pislya neyi mozhe buti nayavna lishe u nogo Najcinnishu informaciyu mistit Voronyacha pisnya yak najstarishe dzherelo i yak te sho mistit cilkom konkretni fakti Vtim varto zaznachiti sho bagato sag pershodzherel narazi ye bezpovorotno vtrachenimi Ale napriklad taki sagi yak pri vtrachenomu originalovi mozhut buti povnistyu abo majzhe povnistyu rekonstrujovanimi cherez cituvannya tih chi inshih chastin v nizci piznishih tvoriv Inshi tvori Zreshtoyu pro Garalda sklalasya okrema legenda yaka vplinula na sagi Ce vklyuchaye sered inshogo legendu pro Garalda ta finsku divchinu Snofrid Prizvisko Garalda Luva takozh ye chastinoyu legendi yake zgaduyetsya v Tam ce poyasnyuyetsya yak kudlatij i yak naslidok togo sho Garald poobicyav ne strigti volossya chi borodu doki ne zavoyuye Norvegiyu tomu Garald Luva odnostajno ototozhnyuyetsya z Garaldom Gorfagerom Suchasne tlumachennya polyagaye v tomu sho ce moglo buti narodne pochesne im ya yake oznachalo sho vin mav naroditisya z peremozhnim kapelyuhom Moltke Moe RodinaBatko zgaduye batka Garalda Galvdana hocha i bez prizviska podano pereklad vidpovidnoyi strofi norvezkoyu nyunoshk Rasmusa Flo original v kinci Harald me fylgde Halvdans sonen Ynglingen unge fraa or egge me komo Ale za vinyatkom dzherela drugoyi polovini XII XIII st pogodzhuyutsya sho zgaduvanij Galvdan buv Galvdanom Chornim ale ce ne pov yazano zi starishimi dzherelami prinajmni nemaye cituvannya starishih Mati V sagah isnuyut rozbizhnosti shodo figuri jogo materi Snorri svidchit sho jogo matir yu bula donka Sigurda Olenya yakij ye prashurom Ragnara Lodbroka Krasiva shkira pishe sho Galvdan buv odruzhenij yak z Ragngildoyu Garaldsdottir tak i z Ragngildoyu Sigurdsdottir U rukopisi Landnamabok Tora vkazana yak persha druzhina Galvdana a ne Ragngild U piznishomu dopovnenni do govoritsya sho drugoyu druzhinoyu Galvdana bula dehto Gelga Dagsdottir iz Starishi sagi ne povidomlyayut kim bula mati Garalda tomu nevidomo chomu cya informaciya z yavlyayetsya lishe v XIII st Gipotezi Doslidniki najchastishe vvazhayut matir yu Garalda abo abo Ragngild Garaldsdottir islandsko danskij istorik i arheolog vvazhaye sho rozpovid u Krasivij shkiri pro te sho Ragngild Sigurdsdottir bula matir yu bula napisana tomu sho korol Gokon Gokonsson hotiv zv yazati norvezku korolivsku sim yu z danskoyu z vazhlivih politichnih i mizhnarodnih mirkuvan Vona takozh stverdzhuye sho matir yu Garalda bula Ragngild Garaldsdottir dochka konunga Sognu U takomu vipadku ce oznachalo b sho vin uspadkuvav vladu v fyulke cherez svoyu matir norvezkij istorik i biograf vvazhav sho Ragngild tak chi inakshe pohodit vid yutlandskih konungiv Zagalom diskusiyi v naukovomu spivtovaristvi shodyatsya v tomu sho mozhna stverdzhuvati sho matir Garalda zvali Ragngild a ne Gelga chi Tora yak zgaduyetsya v sazi i rukopisi Landnamabok vidpovidno Shlyubi ta nashadki U vsih sagah rozpovidayetsya sho Garald mav bagato ditej vid riznih zhinok Tochne chislo i druzhin i ditej vstanoviti nemozhlivo Zokrema yaki z ostannih realno isnuvali Saga napisana v IX st v strofi 14 rozpovidaye sho Garald Galvdanson odruzhivsya z dankoyu Tradiciya sagi piznishe bude nazivati yiyi Ragngild Ejriksdottir dochkoyu korolya Yutlandiyi V Historia Norwegiae vkazano sho vin mav 16 siniv i dayut imena 20 siniv Garalda Snorri v svoyij sazi pro kilkist nichogo ne govorit Zgidno z Historia Norwegiae Ejrik buv najstarshim Pislya Krasivoyi shkiri Ejrik buv sered najstarshih a Gokon Dobrij sered najmolodshih Snorri vvazhav sho dehto Guttorm buv najstarshim Pislya smerti Garalda pohodzhennya vid nogo stalo politichnim instrumentom ce davalo pravo spadkoyemstva korolivskoyi vladi v Norvegiyi Te sho Garald Prekrasnovolosij buv pershim norvezkim korolem ce ochevidno nadavalo znachno bilshoyi legitimnosti pretendentu nizh te yaksho b vin pohodiv vid vipadkovogo dribnogo konunga chi yarla Cilkom imovirno sho bagato rodovodiv na yaki posilalisya piznishi praviteli buli vidredagovani z ciyeyi prichini Mozhut buti vipravdani sumnivi chi buli koroli Olaf I Tryuggvason Olaf II Garaldsson i Garald III Suvorij nashadkami Garalda Prekrasnovolosogo Mozhlivi diti vid Ragngild Ejriksdottir Ejrik Krivava Sokira a vid zgaduvanoyi she Tori Mosterstong Gokon Dobrij Reshta ditej zgaduvanih v riznih sagah sumnivni Gipotezi Klaus Krag norvezkij istorik i filolog piddav sumnivam pohodzhennya Ragngild Ejriksdottir Zhodnih dzherel pro konunga Ejrika sho mav b praviti v toj chas v Yutlandiyi nemaye Ce mozhe buti viklyuchno literaturnij hid Snorri Sturlusona specialno shob uzakoniti im ya ta pravo na pravlinnya nastupnika Garalda Ejrika Krivavoyi Sokiri ZhittyepisRannye zhittya Dokladnishe Bitva pri Gakadali rozpovidaye sho pislya smerti svogo batka Galvdana Chornogo v bl 860 roci Garald uspadkuvav Vestfoll i she ryad zemel u vici 10 ti rokiv Jogo regentom buv jogo dyadko Guttorm Sigurdson Odrazu po otrimannyu vladi Garald buv vimushenij zahishatisya U toj chas koli yarli z Opplannu zbirali sili na pivnochi pershim udariv Gandalv Alvgejrson z sinom Gaki z Alvgejma z pivdennogo shodu Istoriya protistoyannya Alvgejmu i Vestfollu bere pochatok z dida Garalda Gudroda Mislivcya Vin odruzhivsya z donkoyu Alvgejra poperednika Gandalva i otrimav u posag chastinu Vingulmarku Koli Gudrod pomer Alvgejr zabrav posag nazad i batko Garalda Galvdan Chornij zmig vidvoyuvati cyu zemlyu Ale zgodom na Galvdana buv skoyenij zamah pid chas yakogo zaginuli dvoye z troh siniv vzhe konunga Gandalva Toj sho vizhiv Gaki Gandalvson i golovuvav armiyeyu v bitvi pri Gakadali Po rezultatam bitvi Gandalv i Gaki buli rozbiti pershij vtik drugij zaginuv Nastala cherga opplannskih yarliv Pershi teritorialni nadbannya Norvegiya stanom na 860 r volodinnya Galvdana uspadkovani sinom poznacheni chervonim Opplannska znat zokrema chotiri konunga virishila zibratisya v odnomu misci pro yake nevdovzi diznavsya Guttorm z yakim buv i malij Garald Voni jshli lisnimi dorogami ne iduchi na vidkritij bij i atakuvali opivnochi Konungi v rezultati ne zmogli vidreaguvati i dvoye z nih zaginuli odrazu buduchi spalenimi a she dvoye zaginuli vzhe v boyu Pislya znishennya vorogiv v Opplanni Guttorm z Garaldom povernuli do Vestfollu pidkorivshi ryad navkolishnih volodin Gringariki such Ringerike Gedmark i i Raumariki a takozh pivnichnu chastinu Vingulmarku Vostannye voni zustrilisya z Gandalvom yakomu poshastilo vtekti ranishe Cogo razu vin zaginuv i Garald pidkoriv Vingulmark a Alvgejm zgodom vidijshov pid vpliv korolya Shveciyi Lyubovna istoriya Gida vruchaye garbuza svatam Garalda na malyunku Kristiana Kroga dlya vidannya Kola Zemnogo 1899 r Tut Snorri robit vidstup u viglyadi lyubovnoyi istoriyi yaka sponukala Garalda ob yednati krayinu Rozpovid rozpochinayetsya z svatannya yake z prezirstvom vidhilyaye Gida dochka Ejrika Gordalannskogo Vona vidpovila sho ne vijde za Garalda dopoki toj ne stane korolem vsiyeyi Norvegiyi Todi vin daye klyatvu sho ne bude ni golitis ni rozchisuvatis poki ne stane yedinim korolem Norvegiyi Primitno sho zgidno z istoriyeyu Garald ne vchiniv yak jogo did Cherez desyat rokiv zdijsnivshi svoyu klyatvu vin obminyav svoye prizvisko Zaplutanovolosij abo Kopicevolosij na te yake pid yakim vin vidomij sogodni Bilshist doslidnikiv vvazhayut cyu istoriyu viklyuchno literaturnoyu vigadkoyu yaka naviyana romantichnimi istoriyami populyarnimi v epohu sag zi zbirnika Kolo Zemne Vijna v Trendelagu Dokladnishe Bitva pri Orkdali Dokladnishe Nastupnoyu cillyu vzhe v rozkviti sil Garalda stav Trendelag zemlya navkolo i prilegli gori z dolinami Vin rozoryav vse na svoyemu shlyahu po regionu dopoki ne pidijshov do Griting miscevij konung zibrav svij zagin dlya vidbittya navali ale Garald peremig polonivshi jogo i zastavivshi prinesti klyatvu virnosti razom z Trendelagom Ale ne vsi zmirilisya z novim pravitelem Garald she mav ryad bitv po vsomu fyulke pridushuyuchi reshtki sprotivu i pidkoryayuchi do togo nepokorni poselennya Same Nidaros stav golovnoyu bazoyu Garalda vin oblashtuvav tam najbilshij mayetok i zavzhdi nazivav jogo domom Bitvi bilya Sulshela Dokladnishe Persha bitva bilya Sulshela Dokladnishe Nastupnoyu vijskovoyu cillyu stav region More sho na pivdennij shid vid Tam praviv Guntolv a jogo sinom buv dehto Solvi Klovi obidva voni buli vidomi yak neabiyaki voyini Nenazvanij didus Solvi po materinskij liniyi praviv zemlyami za More Ci konungi zibrali velike vijsko koli pochuli pro nablizhennya Garalda i virishili dati jomu zustrichnij bij Voni zijshlis v morskij bitvi bilya ostrova en V cij bitvi Garald peremig rozgromivshi voroga nagolovu Obidva konungi zaginuli lishe Solvi vizhiv Garald pidporyadkuvav sobi obidva volodinnya i didove i batkove a sin tim chasom zavdavav chimalogo klopotu stavshi piratom Krim togo vin pochav shukati soyuznikiv shob vzyati revansh u peremozhcya i povernuti votchinu Soyuznikiv Solvi znajshov u praviteli she pivdennishogo fjordu Audbjorna Voni virishili razom protistoyati navali Garalda oskilki v porazci vbachali rabstvo Garald spochatku povernuvsya v Nidaros vidnoviti sili cej chas buv vikoristanij dlya togo i soyuznikami U toj chas yak Solvi z Audbjornom vichikuvali yih vorog proyaviv iniciativu napavshi pershim Soyuzniki chekali Garalda bilya togo samogo ostrovu Morska bitva znovu zavershilasya peremogoyu Garalda soyuznik Solvi zaginuv a sam vin znovu vtik prodovzhivshi zajmatisya piratstvom Prote i konung Vestfollu zaznav chimalih vtrat Snorri perelichuye ryad imen zagibloyi znati Takozh nastilki tyazhka peremoga bula nepovna bo Solvi prodovzhuvav bezkarno grabuvati priberezhni zemli hoch vzhe i ne zazihav na vladu Cikavo sho same vid ruk Solvi cherez 30 rokiv zaginuv sin Garalda Guttorm v morskij bitvi bilya vitoku richki Geta Elv Svogo rodu ce mozhna vvazhati pomstoyu za nishivni porazki Vijna v Shveciyi Dokladnishe Kampaniya Garalda Prekrasnovolosogo v Jotalandi Peredumovi Pislya voyen na pivnochi Garald povernuvsya u Vestfoll v yakomu ne buv chotiri roki Tam vin diznavsya sho korol Shveciyi Erik Anundson pidkoriv Vermland i po vsih lisnih poselennyah postaviv svoyu vladu Ves Jotaland takozh buv shvedskij korol priznachiv tudi yarla yakogo zvali Grani Gauzki i vin mav pid soboyu chimale vijsko Garaldu ne podobalosya take polozhennya v regioni Vin virishiv zaproponuvati Eriku z jogo druzhinoyu zustritisya v Vermlandi V toj chas Ake najbagatsha lyudina Vermlandu zacikavivsya proponovoyu Vin poslav lyudej do oboh praviteliv i domovivsya z nimi pro benket v odin den U Ake bula gostova medova zala yaka na toj chas bula stara Vin nakazav zrobiti inshu tak samo veliku ta garno prikrasiti Novu zalu zavishali novimi shkurami yak staru starimi Koli gosti prijshli na pir shvedam dali misce v starih horomah a norvezhcyam v novih use stolove nachinnya bulo zmineno takim chinom sho lyudi Erika mali starij posud zolotij ta viriznij a lyudi Garalda vse mali nove tak samo ozdoblene Napij podavali i tam i tam prechudovij Ranishe Ake buv lyudinoyu Galvdana Chornogo Koli kilkadennij benket zakinchivsya jogo organizator pishov do Garalda i priviv iz soboyu svogo sina na im ya Ubbi yakomu bulo 12 rokiv Batko poprosiv vzyati jogo do Garalda slugoyu toj pogodivsya i upevniv starogo v druzhbi Potim Ake pishov do shvedskogo korolya yakij buv v dosit pohmuromu nastroyi i vzhe gotovij do vid yizdu Starij potim suprovodzhuvav jogo i Erik spitav chomu vse najkrashe viddavalosya Garaldu Ya dumav kazhe Ake sho tobi korolyu i tvoyim lyudyam na comu benketi ne brakuvalo garnogo prijomu ale koli tam de vi pili buli stari mebli to ce tomu sho vi teper stari ale konung Garald zaraz u rozkviti sil tomu ya dav jomu novi mebli ale koli ti nagadav meni sho ya povinen buti tvoyeyu lyudinoyu todi ya ne menshe znayu sho ti moya lyudina Originalnij tekst norv Jeg taenkte siger Aake at I konge og eders maend ikke har manglet god modtagelse i noget ved dette gjestebud men naar det var gammelt indbo der hvor I drak saa kommer det af at I nu er gammel men kong Harald er nu i sin blomstrende ungdom derfor gav jeg ham nyt indbo men naar du mindede mig om at jeg skulde vaere din mand da ved jeg ikke mindre at du er min mand Vidpovid zdalasya Eriku nahabnoyu i nepripustimo prinizhuyuchoyu i vin vihopiv svij mech zavdavshi jomu dva smertelnih poranennya pislya chogo prodovzhiv poyizdku Koli Garald ot ot vid yizhdzhav vin nakazav poklikati do nogo Ake ale jogo znajshli vbitim na dorozi korolya Ogoloshuyuchi pomstu Garald poskakav dorogoyu yakoyu yihav do togo Erik poki obidva ne opinilis odin pered odnim Erik vidirvavasya vid Garalda uskakavshi dali na shid do svoyih zemel Todi Garald povertayetsya do Vermlandu pidkoryuyuchi cej kraj i vbivayuchi lyudej korolya Erika sho traplyalisya na shlyahu Konung povernuvsya u svoyi volodinnya v Raumariki z nastannyam zimi Perebig podij Pislya vidpochinku vdoma Garald iz svizhimi silami vidpravivsya grabuvati Alvgejm sho vidnedavna stav shvedskij Geati misceve naselennya tih zemel pochali zbirati armiyu dlya protistoyannya Voni stavili stovpi v richku Geta Elv shob Garald ne vdiravsya na korablyah vglib krayini Ale vin zupinivsya bilya stovpiv i pochav grabuvati sudoholom Geati virishili dati opir grabizhnikam zaginulo bagato lyudej z oboh storin ale Garald peremig Dali Snorri ne vdayetsya v podrobici Garald prohodiv po Jotalandu znavisnilim vihorom dopoki ne strinuvsya z vorozhim geatskim polkovodcem Grani Gauzki V bitvi z nim konung tak samo peremig i v rezultati progolosiv sebe pravitelem usiyeyi zemli na pivnich vid Geta Elvi i na zahid vid ozera Venern na dodachu do ranishe pidkorenogo Vermlandu Odrazu pislya cogo Guttorm Sigurdson dyadko Garalda po materinskij liniyi i zgodom jogo prava ruka buv postavlenij namisnikom regionu a sam Garald vidpliv Konkretnij perebig bojovih dij vidtvoriti nemozhlivo oskilki Snorri navoditsya lishe rezultat yaksho ne vrahovuvati epiteti na zrazok zhorstoka bitva Bitva pri Gafrsfjordi Dokladnishe Bitva bilya Gafrsfjordu Norvegiya stanom na 872 r pered virishalnoyu bitvoyu pri Gafrsfjordi V toj chas z nezalezhnih fjordiv pivdennoyi Norvegiyi prijshli vistki sho miscevi konungi hochut vistupiti proti Garalda Kozhen ocholiv svoyi vijska Ejrik konung Gordalannu Sulke konung Rugalanu Kjotve Bagatij konung Agderu z Telemarku dva brati Groald i Gadd Koli Garald diznavsya pro ce vin zibrav svoyi vijska postaviv korabli na vodu ta virushiv na pivden uzdovzh uzberezhzhya nabirayuchi na shlyahu novih lyudej z soyuznih fyulke Jogo protivniki otrimali zvistki koli znahodilis na pivden vid pivostrovu Stad chekayuchi pidkriplennya zi shodu yakij todi buv pid vplivom Daniyi Konungi virushili na pivnich vid Yadaru j uvijshli do Gafrsfjordu de vzhe chekav Garald zi svoyimi vijskami Pochalasya velika bitva v yakij Garald peremig Inshi dzherela Osnovnim dzherelom ye yaka i cituyetsya Snorri a konkretno strofi 6 11 yaki pripisuyut suchasniku Garalda skaldu Todolvu z Kvina Vsogo skaldichnij tvir mistit 23 strofi z yakih 7 12 prisvyacheni bitvi Strofi takozh prisutni v sazi yaka bula napisana ranishe za Snorrivsku buduchi jogo dzherelom Prote isnuye ryad suttyevih vidminnostej yak ot Snorri navodit istoriyu spasinnya Kjotve Bagatogo sho isnuye lishe v jogo tvori Pislya ob yednannya Norvegiyi Gida znovu bachit svativ Garalda pislya vikonannya nim klyatvi na malyunku Kristiana Kroga dlya vidannya Kola Zemnogo 1899 r Pislya bitvi bilya Gafrsfjordu Garald stav korolem Norvegiyi ale jogo vlada obmezhuvalas beregovimi oblastyami pivdenno zahidnoyi Norvegiyi shidna Norvegiya todi bula pid vplivom Daniyi Snorri robit bagato literaturnih vidstupiv yak ot zavershennya istoriyi z Gidoyu yaka do togo prezirlivo vidhilila jogo propoziciyu vzayemini z druzhinami yakih u nogo bulo vdostal podiyi z druzyami tosho Ale deyaki jogo vidomosti varti uvagi She na pochatku pid chas zavoyuvannya Trendelagu skald zgaduvav sho Garald priskiplivo stavivsya do administrativnogo vporyadkuvannya vzhe pid chas pershih zavoyuvan tozh i zgodom vin ne mav problem iz cim vsyudi postavivshi svoyih lyudej napriklad dyadka Guttorma u Vikeni yakij pislya smerti togo perejshov sinu Garalda Guttormu Garaldsonu Koli Garaldu bulo vzhe p yatdesyat rokiv vin rozdiliv svoyi volodinnya mizh sinami yakih u nogo bulo po dekilka vid bagatoh druzhin Kozhnomu vin dav titul konunga i onukam davav tezh titul konunga yaksho toj buv jogo nashadkom po batkivskij liniyi yaksho po materinskij yarla Ale vtim ce viklikalo lishe rozbrat mizh bratami chasom protistoyannya dohodilo do bratovbivstva Deyaki nashadki virishili viprobuvati dolyu v voyennih pohodah Ostanni roki zhittyaSmert Tochna prichina smerti nevidoma V rozpovidayetsya pro misce smerti i pohoron Potim vin Garald pomer v Rugalanni j buv pohovanij u Gajgar upp sho v Gasselojsundi Snorri vkazuye sho korol prozhiv tri roki pislya togo yak nadav Ejriku povnu vladu nad korolivstvom Vkazuyetsya sho pomer vid sifilisu i pohovanij v korolivskomu mayetku v Rugalanni Cerkva v korolivskomu mayetku Gajgar abo Gar gar tobto gaarden norv ferma yak piznishe nazvali vidokremlenu chastinu Gajgara bula zakrita v XVI st ale na yiyi misci zaraz stoyit zvedenij u 1872 roci Kurgan Garalda v Gasselojsundi Pam yatnik buv sproektovanij arhitektorom yak velikij mogilnij kurgan otochenij granitnoyu stinoyu z 29 nadgrobkami po odnomu vid kozhnogo zi starih norvezkih fyulke Na vershini kurganu visochiye 17 metrovij granitnij obelisk iz chotirma bronzovimi panelyami navkolo kvadratnoyi osnovi Na kozhnij z nih zobrazheno najvazhlivishi sceni z zhittya Garalda Prekrasnovolosogo Pam yatnik maye sakralne znachennya dlya bilshosti norvezhciv Nastupnik Sagi desho superechat odna odnij v tomu yak nastupnik i sin Garalda Ejrik Krivava Sokira obijnyav tron i skilki praviv Historia de Antiquitate Regum Norwagiensium Teodoriha Monaha bl 1180 r vkazuye sho Ejrik I Krivava Sokira praviv Norvegiyeyu tri roki z yakih dva roki buli odnoosibnim pravlinnyam Semunda Mudrogo bl 1190 r mistit zgadku pro te sho Ejrik praviv chotiri roki Kolo Zemne Snorri Sturlusona bl 1220 r rozpovidaye sho Ejrik praviv protyagom troh rokiv poki Garald buv zhivij i dva roki pislya Vidpovidno do piznih islandskih sag Ejrik buv vignanij z Norvegiyi tomu sho buduchi korolem vin prodovzhuvav suvoru liniyu pravlinnya svogo batka Kazhut sho borotba yaku vin viv proti svoyih brativ takozh viklikala shiroke oburennya Jogo nastupnikom na posadi norvezkogo korolya stav jogo zvedenij brat Gokon Istorik Klaus Krag daye jomu priblizno p yat rokiv tobto lishe dva tri roki na dodatok do tih rokiv yaki vin nibito praviv razom zi svoyim batkom Istorichna tradiciyaDumka naukovciv Yak pershij odnoosibnij korol krayini Garald Gorfager zasluzheno zajmaye visoke yaksho ne najvishe misce v istoriyi Norvegiyi U sagah vin zobrazhenij yak peremozhec kolishnih dribnih praviteliv i takim chinom nacionalnij ob yednach yakij raz i nazavzhdi stvoriv korolivstvo Norvegiya sho isnuye i ponini Zgidno z sagami piznishi norvezki koroli buli jogo nashadkami azh do pochatku XIV st Ce takozh zmusilo suchasnih istorikiv u XIX XX st nadavati osoblivogo znachennya Garaldu ta jogo vnesku Ale ti sami istoriki vodnochas nagoloshuvali sho ob yednannya bulo trivalim procesom yakij prodovzhuvavsya do Olafa Garaldsona z pevnih tochok zoru navit dovshe Pislya kritiki sag v norvezkomu naukovomu tovaristvi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni takozh viyavilosya problematichnim te sho tak bagato dzherelnih materialiv pro Garalda pohodyat cherez trista rokiv pislya jogo zhittya Krim togo problema polyagaye v tomu sho najbilshij obsyag maye najmolodsha chastina cogo materialu Takim chinom dokladna saga Snorri mistit bagato detalej yakih nemaye v trohi starshih sagah U ramkah kritiki sag priblizno v 1920 roci zapochatkuvav novu hronologiyu yaka vklyuchala Garalda Prekrasnovolosogo a takozh reshtu koroliv u IX st azh do Olafa Tryuggvasona posunuvshi dati Kut vvazhav sho Garald narodivsya bl 860 roku a ne 850 krim togo sho bitva v Gafrsfjordi vidbulasya ne v 872 roci a priblizno v 900 roci i sho Garald pomer blizko 940 roku Ale doslidzhennya arheologa i istorika u 1960 h rokah znachnoyu miroyu vidnovili viru v datuvannya smerti Garalda sagami pochatku XII st Ce oznachaye sho Garald pomer u 932 roci tochnishe blizko cogo roku Zokrema serednovichna versiya datuvannya gruntuyetsya na Knizi islandciv avtorstva Ari Torgilsona takozh avtora Landnamabok Same za Ari vidpovidni dati navodiv i Snorri Tradiciya sagi Varto zaznachiti sho vidnosno rannya tradiciya sagi vvazhaye sho same vnutrishnya chastina Shidnoyi Norvegiyi blizhche do gir ye votchinoyu Garalda z boku jogo batka Zokrema v Historia Norwegiae Galvdan Chornij maye korolivstvo v gorah Lishe v piznishih sagah i najbilsh chitko v Snorri Galvdan i Garald nerozrivno pov yazani z Vestfollom razom iz yih prashurami kilka pokolin Takim chinom Vestfoll staye vidpravnoyu tochkoyu ob yednanoyi Norvegiyi Rozvitok ciyeyi tochki zoru mozhe buti pov yazanij z pretenziyami Daniyi na Viken u drugij polovini XII st Danski koroli stverdzhuvali sho Viken istorichno buv danskoyu zemleyu U takij situaciyi bulo b vazhlivo yakbi norvezki koroli mali obgruntuvannya sho Vestfoll buv yihnoyu staroyu rodinnoyu zemleyu U piznishij tradiciyi islandskoyi sagi Garald takozh opisuvavsya yak tiran i pershoprichina chomu lyudi pragnuli na zahid do Islandiyi volelyubni islandci robili vse shob uniknuti vladi korolya Harakter pravlinnya Garalda bezsumnivno buv vazhlivim dlya islandciv u XIII st shob poyasniti yak viniklo yihnye demokratichne suspilstvo i pidnesti jogo cinnosti na protivagu norvezkomu korolyu Ale ce tverdzhennya skorishe za vse buduyetsya na pisku V masovij kulturiMuzika Albom King of Kings nimecko norvezkogo metal gurtu Leaves Eyes yakij v cilomu prisvyachenij istoriyi Norvegiyi ta zokrema Garaldu Prekrasnovolosomu Kinematograf Teleserial Vikingi Kanada Irlandiya z 2013 rezhiser Majkl Gerst figuruye yak konung Vestfollu jogo rol zigrav Peter Francen Videoigri Mount amp Blade Warband DLC Viking Conquest vistupaye yak pravitel Norvegiyi i volodar Tensbergu protivnik v anglosaksonskij kampaniyi Assassin s Creed Valhalla zgaduvanij yak korol Norvegiyi Crusader Kings II i Crusader Kings III dostupnij yak igrovij personazh PrimitkiPosilannya na dzherela Vojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich s 43 Vojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich s 44 Publikaciyi Bjorna Bandlyena na sajti Universitetu Pivdenno Shidnoyi Norvegiyi en Agrip Norrone bokverk 1973 Voronyacha pisnya v perekladi norvezkoyu nyunoshk Rasmusa Flo Norsk biografisk leksikon Voronyacha pisnya strofa 4 Saga pro Galvdana Chornogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 7 Olafiya Ejnarsdottir Harald Dovrefoster fra Sogn Historisk Tidsskrift nomer 2 1971 Galvdan Kut Harald Harfagre og rikssamlingen 1956 st 30 Klaus Krag Norge som odel i Harald Harfagres aett et mote med en gjenganger Historisk tidsskrift Oslo 1989 3 st 288 302 Norsk Biografisk Leksikon Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 1 Saga pro Inglingiv v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 48 Saga pro Inglingiv v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 49 Saga pro Galvdana Chornogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 1 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 2 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 3 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 23 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 5 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 7 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 8 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 9 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 10 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 11 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 33 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 13 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 14 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 15 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 16 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 17 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 18 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 20 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastini 21 25 26 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 24 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 28 Oglyad sag pro norvezkih konungiv movoyu originalu st 32 Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi norvezkoyu Gustava Shtorma chastina 44 Store norske leksikon Theodoricus De antiquitate regum Norwagiensium On the Old Norwegian Kings Norsk biografisk leksikon Oglyad sag pro norvezkih konungiv v perekladi danskoyu Korolivskim skandinavskim tovaristvom starozhitnostej Kniga islandciv chastina 1 Historia Norwegiae st 80 Norgeshistorie LEAVES EYES To Release King Of Kings Album In September Albom na swisscharts Komentari davnoskan en davnoskan Glymdrapa Hreyfdisk inn hǫsfjadri ok of hyrnu therrdi arnar eidbrodir ok at andsvǫrum hugdi Haraldi ver fylgdum syni Halfdanar ungum ynglingi sidan or eggi kvomum Krasiva shkira ta Kolo Zemne kazhut sho Galvdan Chornij buv odruzhenij z oboma Ragngildoyu Garaldsdottir i Ragngildoyu Sigurdsdottir Ale piznishe dopovnennya do Krasivoyi govorit sho drugoyu druzhinoyu Galvdana bula Gelga Dagsdottir z Gadelannu U Landnamaboci Tora vkazana yak persha druzhina Galvdana a ne Ragngild Snorri vvazhav sho Ragngild Sigurdsdottir bula donkoyu Sigurda Olenya todi yak avtor Krasivoyi vvazhav sho ce buv Sigurd Zmiyinookij Miscevist v Rugalanni vuzka protoka Huius filius Halfdanus cognomento Niger regnum post patrem item in montanis optinuit DzherelaVojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven s 37 55 ISSN 0130 5247Posilannya ukr Garald I Prekrasnovolosij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 norv Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo v perekladi Gustava Shtorma norv Voronyacha pisnya v perekladi Rasmusa Flo davnoisl Saga pro Garalda Prekrasnovolosogo movoyu originalu davnoisl Voronyacha pisnya movoyu originalu davnoisl Krasiva shkira movoyu originalu

Дата публікації:
Топ