Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бій за Кам’янець-Подільський (28 лютого 1918 року) — визволення міста військами УНР від збільшовизованих загонів російської армії. Операцію провели підрозділи 12-ї українізованої дивізії та куреня імені Кармелюка за підтримки мусульманського батальйону, що виступив проти більшовиків усередині міста. Губернський центр перейшов під контроль українських сил ще до приходу австро-угорських союзників.
| Бій за Кам'янець-Подільський | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Радянсько-українська війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 УНР |  Радянська Росія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Петро Єрошевич Юрій Ківерчук Ігор Комнен-Палеолог | Федір Попов Олександр Ерістов | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 1 000 багнетів — 12-а українізована дивізія, 250 шабель і багнетів — Курінь ім. Кармелюка, 400 багнетів, 16 кулеметів — 3-й мусульманський батальйон | Понад 10 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 3-й мусульманський батальйон: 31 убитий і 36 поранених | 8 000 полонених | ||||||
Передісторія
Війна на Правобережній Україні
У грудні 1917 року розпочалися бойові дії на Правобережній Україні між збільшовизованими та українізованими підрозділами Південно-Західного фронту старої російської армії. 7 грудня в Бердичеві був створений Військово-революційний комітет Південно-Західного фронту, що підкорявся російському Раднаркому та повністю ігнорував Українську Центральну Раду. ВРК мав потужні збройні сили, основу яких складали збільшовизовані 2-й Гвардійський корпус, 12-й корпус і 1-й Туркестанський корпус.
Значні сили мала і Центральна Рада. Це — 1-й Український корпус генерала Павла Скоропадського, сформований з українізованих підрозділів 34-го корпусу російської армії. Він налічував 16 тисяч багнетів при 72 гарматах. 16 і 17 грудня війська 1-го корпусу очистили від збільшовизованих частин Старокостянтинів, Шепетівку та Бердичів, розгромивши більшовицький ВРК. Це була перша військова операція радянсько-української війни (17 грудня Раднарком передав Центральній Раді Ультиматум, а 19 грудня почалась операція більшовиків із захоплення Харкова).
Більшовицьке командування переїхало до Бара та почало планувати наступ проти Центральної Ради. 23 грудня зі Жмеринки у напрямку Вінниці виступили підрозділи 2-го Гвардійського корпусу на чолі з більшовичкою Євгенією Бош. У ніч на 28 грудня два більшовицькі батальйони були оточені та роззброєні військами 1-го Українського корпусу у Браїлові. Після цього більшовики перейшли до оборони у Жмеринці.
Попри ці перемоги, війська 1-го Українського корпусу стрімко розкладалися: 2-а дивізія була розагітована більшовиками, 1-а була розкидана по багатьох містах і станціях і стихійно демобілізувалась. Ситуація стала критичною після відставки генерала П. Скоропадського 11 січня.
23 січня більшовики знову перейшли в наступ і після короткого бою захопили Вінницю. Два полки 1-го Українського корпусу капітулювали. Залишки військового з’єднання відійшли до Фастова.
Протистояння у Кам’янець-Подільському повіті
Окремим ізольованим театром бойових дій стала територія Кам’янець-Подільського та Хотинського повітів. Тут діяли підрозділи збільшовизованого 12-го корпусу на чолі із завзятим більшовиком М. Кропив’янським і більшовизований 3-й Кавказький корпус. Вони займали губернський центр і його околиці.
Українські сили були представлені партизанським куренем імені Кармелюка, що базувався в селі Ісаківцях. Підрозділ за наказом штабу армії УНР сформував прапорщик Юрій Ківерчук. Під його захистом перебувала губернська влада УНР разом із комісаром Гр. Степурою. У січні курінь провів низку успішних операцій, роззброюючи деморалізовані більшовицькі підрозділи.
Ще одне потужне українське з’єднання у той час перебувало на Буковині — на Румунському фронті. Це — 12-а українізована піхотна дивізія на чолі з генералом Петром Єрошевичем. У дивізії служили, переважно, уродженці Подільської губернії. В середині лютого Єрошевич прийняв делегацію українців з Кам’янця-Подільського, що просили генерала визволити місто від більшовиків. Командир дивізії діяв на власний розсуд, не маючи будь-якого зв’язку з Києвом.
Тим часом, 8 лютого війська УНР відступили з Києва. 9 лютого був підписаний Брестський мир, згідно з яким німецькі та австро-угорські війська мали надати військову допомогу Українській Народній Республіці у боротьбі проти більшовиків. У цей же час румунські війська в Бесарабії повернули зброю проти колишніх союзників, скориставшись розвалом російського фронту. Для стримування румунів Раднарком перекинув основні сили 12-го корпусу М. Кропив’янського. Таким чином, у другій половині лютого склалися сприятливі умови для дій українських військ на південному заході Поділля.
У 20-х числах лютого 12-а дивізія П. Єрошевича зайняла Хотин, розсіявши більшовицькі підрозділи. Український генерал надіслав листа командирові 3-го Кавказького корпусу Ол. Ерістову, вимагаючи здати Кам’янець-Подільський:
Кам’янець — це наше місто, а Кавказький корпус може собі їхати на Кавказ — перечити йому не буду. Якщо ж Кавказький корпус нас не пускатиме, то доведеться нам Кам’янець узяти з бою.
Паралельно операцію зі звільнення Кам’янця-Подільського готував курінь імені Кармелюка. Судячи зі спогадів Юр. Ківерчука, ця операція не була узгоджена з генералом Єрошевичем. 27 лютого до штабу Ківерчука прибув декан кафедрального католицького костелу у Кам’янці-Подільському Шуман. Він повідомив про плани більшовиків підірвати військові склади біля залізничного вокзалу при наближенні австро-угорських військ. Загроза руйнування міста змусила українців діяти негайно.
На той час австро-угорські війська вже форсували річку Збруч та підступали до Кам’янця-Подільського з заходу. Австро-Угорщина вступила у війну на боці УНР 25 лютого. Для українських підрозділів визволення губернського центру до приходу союзників було справою честі.
Сили сторін
У Кам’янці-Подільському були розташовані штаби більшовизованих 12-го та 3-го корпусів. Штаб 12-го корпусу був розміщений у будинку духовної семінарії. За свідченням П. Єрошевича, у місті стояло два полки 12-го корпусу. Командували з’єднанням червоний комісар Федір Попов і «молодий безвусий старшина», що заміняв комкора М. Кропив’янського, який вирушив на Румунський фронт.
Штаб 3-го корпусу був розміщений у будинку дворянського зібрання. Корпусом командував генерал-лейтенант Олександр Ерістов. Станом на 1917 рік з’єднання включало в себе дві піхотні дивізії, 3-ю Кавказьку козачу дивізію, артилерійський дивізіон і саперний батальйон. Проте на початку 1918 року у корпусі залишалося обмаль боєздатних підрозділів.
Одним із найбільш боєздатних був 3-й мусульманський батальйон 205-го Шемахінського полку. У його складі були три роти: 400 багнетів при 16-ти кулеметах. Бійці батальйону — етнічні казанські татари та башкири. Офіцери, переважно росіяни, на той момент були заарештовані. Батальйоном керувала більшовицька рада солдатських депутатів. Однак великий вплив на солдатів мав батальйонний мулла Садиков, що був противником більшовиків. 28 лютого мусульманський батальйон був розагітований українським диверсантом Ігорем Комненом-Палеологом і виступив проти більшовиків на боці УНР.
Загальна чисельність більшовизованих військ у місті перевищувала 10 тисяч багнетів, проте більшість підрозділів були небоєздатні.
Українізована 12-а дивізія П. Єрошевича станом на середину лютого налічувала близько тисячі багнетів. Генерал провів часткову демобілізацію підрозділу, залишивши лише мотивованих вояків. На тлі загального розкладу військ старої армії з’єднання Єрошевича відзначалося високою дисципліною та вміло налагодженим забезпеченням бійців обмундируванням і харчами.
Партизанський курінь імені Кармелюка також був добре озброєний за рахунок роззброєних більшовицьких підрозділів і відзначався високим бойовим духом. На початку лютого курінь налічував 235 козаків (150 шабель і 85 багнетів). До кінця місяця чисельність підрозділу сягала 250 бійців.
Перебіг боїв
Взяття Жванця та Замкового мосту
На світанку 28 лютого 1-а сотня куреня імені Кармелюка на чолі з Олексієм Козловським зайняла Жванець. Бійці оточили та роззброїли артилерійську частину 12-го корпусу, що обороняла міст через Дністер. «Кармелюки» зайняли всі переправи через річку та перервали телеграфне й телефонне сполучення з Кам’янцем-Подільським.
Згідно з планом штабу «кармелюків» 2-а сотня під командуванням сотника Сорокатого мала зайняти західні околиці міста — Довжок і Жабинці. У цей час дві сотні кінноти на чолі з Юр. Ківерчуком мали здійснити глибокий рейд і обійти Кам’янець-Подільський з північного сходу — через Острівчани, Цибулівку, Мукшу Китайгородську та Мукшу Боришковецьку.
Одночасно дивізія П. Єрошевича з боку Підзамча підійшла до Замкового мосту. Поява українців стала несподіванкою для більшовиків. Міст займала застава. За мостом, на високому мурі Вірменського бастіону, стояли більшовицькі кулемети та резервні підрозділи. Після короткого бою українці взяли переправу і прорвалися в місто. Так цей бій описав у своїх спогадах П. Єрошевич:
Наш авангард зупинився — його не пускали. Головні сили підійшли до авангарду. Хитатись було не можна — прийшов час начальникові давати власний приклад. Викликав я наперед ударний курінь і музику. Оркестр заграв марш, я в кар’єр кинувся на міст, за мною конвой і ударний курінь. Заставу було знято, а резерв дав кілька пострілів із кулемета і втік. З українськими прапорами й музикою українська дивізія вперше вступила в своє українське місто.
Виступ мусульманського батальйону і штурм Старого міста
Вранці, у той час, коли українські підрозділи ще наближалися до міста, проти більшовиків виступив 3-й мусульманський батальйон. Виступ організував український диверсант князь Ігор Комнен-Палеолог, барон фон дер Лауніц. Нащадок двох візантійських імператорських родів як полковник армії УНР брав участь у вуличних боях за Київ і на початку лютого був відряджений командуванням УНР до Кам’янця-Подільського.
Спільником князя став татарський лікар Борхан Какушкін, комендант шпиталю 3-го батальйону. Він переховував Комнена-Палеолога від більшовиків. Удосвіта 28 лютого полковник дізнався про наближення до міста українських військ. Разом з батальйонним муллою та кількома розагітованими офіцерами він заарештував командира батальйону та захопив військовий склад.
Комнен-Палеолог прийняв командування батальйоном і повів одну із рот на штурм Нового мосту, що сполучав передмістя з центром Кам’янця-Подільського. Інша рота під командою Б. Какушкіна обійшла середмістя з заходу та штурмувала переправу через Смотрич біля Польської брами. Більшовики чинили запеклий опір, але під прикриттям кулеметного вогню обидва мости були взяті. У цих боях татари втратили 15-х убитими і 29-х пораненими.
Захопивши два плацдарми — з західного та східного боків, роти мусульманського батальйону почали штурм Старого міста.
Одночасно з боку Замкового мосту до центру просувалась дивізія П. Єрошевича. Бійці дивізії зайняли «цитадель» 3-го Кавказького корпусу — будинок Подільської семінарії.
До 11:30 центр Кам’янця-Подільського був повністю зачищений від більшовицьких сил. Татари розмістили свій штаб у будівлі губернської управи на Вірменській площі. У цих боях мусульманський батальйон втратив ще 16-х бійців убитими і сімох пораненими.
Бої за залізничний вокзал і остаточний розгром більшовиків
Одночасно з боку східних передмість кінні підрозділи куреня імені Кармелюка на чолі з Юр. Ківерчуком штурмували залізничний вокзал і прилеглі до нього військові склади. Там були зосереджені значні сили більшовиків — до 2 000 багнетів, проте вони не змогли організувати належного опору. Наступ «кармелюків» підтримали офіцери-українці із більшовицької залоги, яких розагітував поручник куреня Миколаєнко.
Так бої за вокзал описав один із бійців куреня імені Кармелюка:
По знаку к-ра курінь помалу став посовуватись до залізничної станції міста. Підійшовши незамітно зовсім близько, Кармелюки розвернулись в лаву і з криком «Слава!» вихором налетіли на місто. Розрахунок оказався дійсно вірним. У большовиків піднялась страшна паніка. Всі керували, а ніхто не слухав, стріляли куди попало і навіть одні у других. Несподіванка і страшне ім’я Кармелюків зробили своє діло. Залізнична станція з бувшими там 2 000 озброєних большовиків, чекавших відправки, і величезні, примикавші до станції, склади військового майна і зброї були захоплені зразу. Потім були взяти стоявші на окраїні міста касарні, набиті большовиками, і сама околиця міста.
Почувши вибухи, Комнен-Палеолог відправив у район вокзалу два взводи мусульманського батальйону, що також долучилися до бою.
Розбиті більшовицькі підрозділи відступали в бік Оленівки та Боришківців. «Кармелюки» спробували атакувати колону, що прямувала до Оленівки, але наразилися на сильний кулеметний вогонь, і були змушені відійти, зазнавши втрат. Тоді офіцери, що перейшли на бік українців, розвернули проти більшовиків гармати та обстріляли війська, що відступали, посіявши у їхніх лавах паніку.
Більшовизовані війська сотнями здавалися у полон. До кінця дня кількість полонених сягнула 8 тисяч. Усіх їх роззброїли та відпустили пішки діставатися домівок.
Ще до полудня у звільнене місто прибув губернський комісар УНР Степура. Того ж дня до Кам’янця-Подільського підійшли перші підрозділи австро-угорських військ.
Наслідки
У наступні дні українські війська продовжували зачищувати місто та його околиці від більшовицьких підрозділів, що не встигли відступити. Кіннота куреня імені Кармелюка, тим часом, переслідувала розбиті більшовицькі частини, що відступали до Проскурова. У перших числах березня відбувся бій під Дунаївцями, у якому дістав поранення командир куреня Юрій Ківерчук.
Падіння Кам’янець-Подільського та роззброєння великого більшовизованого угруповання на Поділлі мало катастрофічні наслідки для більшовицької оборони на Правобережній України. Для австро-угорських військ був відкритий шлях на південь Подільської губернії. Вже 3 березня вони підступили до Балти.
Мусульманський батальйон був переформований в «окремий Кам’янець-Подільський мусульманський табір». У наступні місяці підрозділ охороняв державні установи у місті.
12-а дивізія П. Єрошевича у березні була переформована у «З’єднаний корпус», що в квітні дістав назву 2-го Подільського корпусу. Курінь імені Кармелюка під назвою 1-го Гайдамацького куреня був приєднаний до «Прикордонного корпусу». Обидва підрозділи разом з німецькими військами визволяли Україну від більшовиків у березні-квітні 1918 року.
Джерела
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 28 травня 2022.
- Комнен-Палеолог Іг. Звільнення Кам'янця-Подільського від більшовиків у 1918 році // За Державність. — Торонто, 1966. — №11
- Коваль Р. Кармелюки: До історії Запорозького полку ім. отамана Янка Кармелюка Армії УНР. — Київ-Вінниця, 2012
- Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // За Державність. — Варшава, 1938. — №8
- Ківерчук Юр. Від Автономії до Суверенності // За Державність. — Торонто, 1964. — №10
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bij za Kam yanec Podilskij 28 lyutogo 1918 roku vizvolennya mista vijskami UNR vid zbilshovizovanih zagoniv rosijskoyi armiyi Operaciyu proveli pidrozdili 12 yi ukrayinizovanoyi diviziyi ta kurenya imeni Karmelyuka za pidtrimki musulmanskogo bataljonu sho vistupiv proti bilshovikiv useredini mista Gubernskij centr perejshov pid kontrol ukrayinskih sil she do prihodu avstro ugorskih soyuznikiv Bij za Kam yanec PodilskijRadyansko ukrayinska vijnaData 28 lyutogo 1918 rokuMisce Kam yanec Podilskij nini Hmelnicka oblast Rezultat Peremoga vijsk UNRStoroniUNR Radyanska RosiyaKomanduvachiPetro Yeroshevich Yurij Kiverchuk Igor Komnen Paleolog Fedir Popov Oleksandr EristovVijskovi sili1 000 bagnetiv 12 a ukrayinizovana diviziya 250 shabel i bagnetiv Kurin im Karmelyuka 400 bagnetiv 16 kulemetiv 3 j musulmanskij bataljon Ponad 10 000Vtrati3 j musulmanskij bataljon 31 ubitij i 36 poranenih 8 000 polonenihU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bij za Kam yanec Podilskij znachennya PeredistoriyaVijna na Pravoberezhnij Ukrayini U grudni 1917 roku rozpochalisya bojovi diyi na Pravoberezhnij Ukrayini mizh zbilshovizovanimi ta ukrayinizovanimi pidrozdilami Pivdenno Zahidnogo frontu staroyi rosijskoyi armiyi 7 grudnya v Berdichevi buv stvorenij Vijskovo revolyucijnij komitet Pivdenno Zahidnogo frontu sho pidkoryavsya rosijskomu Radnarkomu ta povnistyu ignoruvav Ukrayinsku Centralnu Radu VRK mav potuzhni zbrojni sili osnovu yakih skladali zbilshovizovani 2 j Gvardijskij korpus 12 j korpus i 1 j Turkestanskij korpus Znachni sili mala i Centralna Rada Ce 1 j Ukrayinskij korpus generala Pavla Skoropadskogo sformovanij z ukrayinizovanih pidrozdiliv 34 go korpusu rosijskoyi armiyi Vin nalichuvav 16 tisyach bagnetiv pri 72 garmatah 16 i 17 grudnya vijska 1 go korpusu ochistili vid zbilshovizovanih chastin Starokostyantiniv Shepetivku ta Berdichiv rozgromivshi bilshovickij VRK Ce bula persha vijskova operaciya radyansko ukrayinskoyi vijni 17 grudnya Radnarkom peredav Centralnij Radi Ultimatum a 19 grudnya pochalas operaciya bilshovikiv iz zahoplennya Harkova Bilshovicke komanduvannya pereyihalo do Bara ta pochalo planuvati nastup proti Centralnoyi Radi 23 grudnya zi Zhmerinki u napryamku Vinnici vistupili pidrozdili 2 go Gvardijskogo korpusu na choli z bilshovichkoyu Yevgeniyeyu Bosh U nich na 28 grudnya dva bilshovicki bataljoni buli otocheni ta rozzbroyeni vijskami 1 go Ukrayinskogo korpusu u Brayilovi Pislya cogo bilshoviki perejshli do oboroni u Zhmerinci Popri ci peremogi vijska 1 go Ukrayinskogo korpusu strimko rozkladalisya 2 a diviziya bula rozagitovana bilshovikami 1 a bula rozkidana po bagatoh mistah i stanciyah i stihijno demobilizuvalas Situaciya stala kritichnoyu pislya vidstavki generala P Skoropadskogo 11 sichnya 23 sichnya bilshoviki znovu perejshli v nastup i pislya korotkogo boyu zahopili Vinnicyu Dva polki 1 go Ukrayinskogo korpusu kapitulyuvali Zalishki vijskovogo z yednannya vidijshli do Fastova Protistoyannya u Kam yanec Podilskomu poviti Okremim izolovanim teatrom bojovih dij stala teritoriya Kam yanec Podilskogo ta Hotinskogo povitiv Tut diyali pidrozdili zbilshovizovanogo 12 go korpusu na choli iz zavzyatim bilshovikom M Kropiv yanskim i bilshovizovanij 3 j Kavkazkij korpus Voni zajmali gubernskij centr i jogo okolici Starshini kurenya imeni Karmelyuka 1919 rik Ukrayinski sili buli predstavleni partizanskim kurenem imeni Karmelyuka sho bazuvavsya v seli Isakivcyah Pidrozdil za nakazom shtabu armiyi UNR sformuvav praporshik Yurij Kiverchuk Pid jogo zahistom perebuvala gubernska vlada UNR razom iz komisarom Gr Stepuroyu U sichni kurin proviv nizku uspishnih operacij rozzbroyuyuchi demoralizovani bilshovicki pidrozdili She odne potuzhne ukrayinske z yednannya u toj chas perebuvalo na Bukovini na Rumunskomu fronti Ce 12 a ukrayinizovana pihotna diviziya na choli z generalom Petrom Yeroshevichem U diviziyi sluzhili perevazhno urodzhenci Podilskoyi guberniyi V seredini lyutogo Yeroshevich prijnyav delegaciyu ukrayinciv z Kam yancya Podilskogo sho prosili generala vizvoliti misto vid bilshovikiv Komandir diviziyi diyav na vlasnij rozsud ne mayuchi bud yakogo zv yazku z Kiyevom Tim chasom 8 lyutogo vijska UNR vidstupili z Kiyeva 9 lyutogo buv pidpisanij Brestskij mir zgidno z yakim nimecki ta avstro ugorski vijska mali nadati vijskovu dopomogu Ukrayinskij Narodnij Respublici u borotbi proti bilshovikiv U cej zhe chas rumunski vijska v Besarabiyi povernuli zbroyu proti kolishnih soyuznikiv skoristavshis rozvalom rosijskogo frontu Dlya strimuvannya rumuniv Radnarkom perekinuv osnovni sili 12 go korpusu M Kropiv yanskogo Takim chinom u drugij polovini lyutogo sklalisya spriyatlivi umovi dlya dij ukrayinskih vijsk na pivdennomu zahodi Podillya U 20 h chislah lyutogo 12 a diviziya P Yeroshevicha zajnyala Hotin rozsiyavshi bilshovicki pidrozdili Ukrayinskij general nadislav lista komandirovi 3 go Kavkazkogo korpusu Ol Eristovu vimagayuchi zdati Kam yanec Podilskij Kam yanec ce nashe misto a Kavkazkij korpus mozhe sobi yihati na Kavkaz perechiti jomu ne budu Yaksho zh Kavkazkij korpus nas ne puskatime to dovedetsya nam Kam yanec uzyati z boyu Paralelno operaciyu zi zvilnennya Kam yancya Podilskogo gotuvav kurin imeni Karmelyuka Sudyachi zi spogadiv Yur Kiverchuka cya operaciya ne bula uzgodzhena z generalom Yeroshevichem 27 lyutogo do shtabu Kiverchuka pribuv dekan kafedralnogo katolickogo kostelu u Kam yanci Podilskomu Shuman Vin povidomiv pro plani bilshovikiv pidirvati vijskovi skladi bilya zaliznichnogo vokzalu pri nablizhenni avstro ugorskih vijsk Zagroza rujnuvannya mista zmusila ukrayinciv diyati negajno Na toj chas avstro ugorski vijska vzhe forsuvali richku Zbruch ta pidstupali do Kam yancya Podilskogo z zahodu Avstro Ugorshina vstupila u vijnu na boci UNR 25 lyutogo Dlya ukrayinskih pidrozdiliv vizvolennya gubernskogo centru do prihodu soyuznikiv bulo spravoyu chesti Sili storinU Kam yanci Podilskomu buli roztashovani shtabi bilshovizovanih 12 go ta 3 go korpusiv Shtab 12 go korpusu buv rozmishenij u budinku duhovnoyi seminariyi Za svidchennyam P Yeroshevicha u misti stoyalo dva polki 12 go korpusu Komanduvali z yednannyam chervonij komisar Fedir Popov i molodij bezvusij starshina sho zaminyav komkora M Kropiv yanskogo yakij virushiv na Rumunskij front Shtab 3 go Kavkazkogo korpusu 1914 1917 roki Shtab 3 go korpusu buv rozmishenij u budinku dvoryanskogo zibrannya Korpusom komanduvav general lejtenant Oleksandr Eristov Stanom na 1917 rik z yednannya vklyuchalo v sebe dvi pihotni diviziyi 3 yu Kavkazku kozachu diviziyu artilerijskij divizion i sapernij bataljon Prote na pochatku 1918 roku u korpusi zalishalosya obmal boyezdatnih pidrozdiliv Odnim iz najbilsh boyezdatnih buv 3 j musulmanskij bataljon 205 go Shemahinskogo polku U jogo skladi buli tri roti 400 bagnetiv pri 16 ti kulemetah Bijci bataljonu etnichni kazanski tatari ta bashkiri Oficeri perevazhno rosiyani na toj moment buli zaareshtovani Bataljonom keruvala bilshovicka rada soldatskih deputativ Odnak velikij vpliv na soldativ mav bataljonnij mulla Sadikov sho buv protivnikom bilshovikiv 28 lyutogo musulmanskij bataljon buv rozagitovanij ukrayinskim diversantom Igorem Komnenom Paleologom i vistupiv proti bilshovikiv na boci UNR Zagalna chiselnist bilshovizovanih vijsk u misti perevishuvala 10 tisyach bagnetiv prote bilshist pidrozdiliv buli neboyezdatni Ukrayinizovana 12 a diviziya P Yeroshevicha stanom na seredinu lyutogo nalichuvala blizko tisyachi bagnetiv General proviv chastkovu demobilizaciyu pidrozdilu zalishivshi lishe motivovanih voyakiv Na tli zagalnogo rozkladu vijsk staroyi armiyi z yednannya Yeroshevicha vidznachalosya visokoyu disciplinoyu ta vmilo nalagodzhenim zabezpechennyam bijciv obmundiruvannyam i harchami Partizanskij kurin imeni Karmelyuka takozh buv dobre ozbroyenij za rahunok rozzbroyenih bilshovickih pidrozdiliv i vidznachavsya visokim bojovim duhom Na pochatku lyutogo kurin nalichuvav 235 kozakiv 150 shabel i 85 bagnetiv Do kincya misyacya chiselnist pidrozdilu syagala 250 bijciv Perebig boyivVzyattya Zhvancya ta Zamkovogo mostu Na svitanku 28 lyutogo 1 a sotnya kurenya imeni Karmelyuka na choli z Oleksiyem Kozlovskim zajnyala Zhvanec Bijci otochili ta rozzbroyili artilerijsku chastinu 12 go korpusu sho oboronyala mist cherez Dnister Karmelyuki zajnyali vsi perepravi cherez richku ta perervali telegrafne j telefonne spoluchennya z Kam yancem Podilskim Zamkovij mist 1910 rik Zgidno z planom shtabu karmelyukiv 2 a sotnya pid komanduvannyam sotnika Sorokatogo mala zajnyati zahidni okolici mista Dovzhok i Zhabinci U cej chas dvi sotni kinnoti na choli z Yur Kiverchukom mali zdijsniti glibokij rejd i obijti Kam yanec Podilskij z pivnichnogo shodu cherez Ostrivchani Cibulivku Mukshu Kitajgorodsku ta Mukshu Borishkovecku Odnochasno diviziya P Yeroshevicha z boku Pidzamcha pidijshla do Zamkovogo mostu Poyava ukrayinciv stala nespodivankoyu dlya bilshovikiv Mist zajmala zastava Za mostom na visokomu muri Virmenskogo bastionu stoyali bilshovicki kulemeti ta rezervni pidrozdili Pislya korotkogo boyu ukrayinci vzyali perepravu i prorvalisya v misto Tak cej bij opisav u svoyih spogadah P Yeroshevich Nash avangard zupinivsya jogo ne puskali Golovni sili pidijshli do avangardu Hitatis bulo ne mozhna prijshov chas nachalnikovi davati vlasnij priklad Viklikav ya napered udarnij kurin i muziku Orkestr zagrav marsh ya v kar yer kinuvsya na mist za mnoyu konvoj i udarnij kurin Zastavu bulo znyato a rezerv dav kilka postriliv iz kulemeta i vtik Z ukrayinskimi praporami j muzikoyu ukrayinska diviziya vpershe vstupila v svoye ukrayinske misto Vistup musulmanskogo bataljonu i shturm Starogo mista Igor Komnen Paleolog baron fon der Launic Vranci u toj chas koli ukrayinski pidrozdili she nablizhalisya do mista proti bilshovikiv vistupiv 3 j musulmanskij bataljon Vistup organizuvav ukrayinskij diversant knyaz Igor Komnen Paleolog baron fon der Launic Nashadok dvoh vizantijskih imperatorskih rodiv yak polkovnik armiyi UNR brav uchast u vulichnih boyah za Kiyiv i na pochatku lyutogo buv vidryadzhenij komanduvannyam UNR do Kam yancya Podilskogo Spilnikom knyazya stav tatarskij likar Borhan Kakushkin komendant shpitalyu 3 go bataljonu Vin perehovuvav Komnena Paleologa vid bilshovikiv Udosvita 28 lyutogo polkovnik diznavsya pro nablizhennya do mista ukrayinskih vijsk Razom z bataljonnim mulloyu ta kilkoma rozagitovanimi oficerami vin zaareshtuvav komandira bataljonu ta zahopiv vijskovij sklad Komnen Paleolog prijnyav komanduvannya bataljonom i poviv odnu iz rot na shturm Novogo mostu sho spoluchav peredmistya z centrom Kam yancya Podilskogo Insha rota pid komandoyu B Kakushkina obijshla seredmistya z zahodu ta shturmuvala perepravu cherez Smotrich bilya Polskoyi brami Bilshoviki chinili zapeklij opir ale pid prikrittyam kulemetnogo vognyu obidva mosti buli vzyati U cih boyah tatari vtratili 15 h ubitimi i 29 h poranenimi Zahopivshi dva placdarmi z zahidnogo ta shidnogo bokiv roti musulmanskogo bataljonu pochali shturm Starogo mista Odnochasno z boku Zamkovogo mostu do centru prosuvalas diviziya P Yeroshevicha Bijci diviziyi zajnyali citadel 3 go Kavkazkogo korpusu budinok Podilskoyi seminariyi Do 11 30 centr Kam yancya Podilskogo buv povnistyu zachishenij vid bilshovickih sil Tatari rozmistili svij shtab u budivli gubernskoyi upravi na Virmenskij ploshi U cih boyah musulmanskij bataljon vtrativ she 16 h bijciv ubitimi i simoh poranenimi Boyi za zaliznichnij vokzal i ostatochnij rozgrom bilshovikiv Odnochasno z boku shidnih peredmist kinni pidrozdili kurenya imeni Karmelyuka na choli z Yur Kiverchukom shturmuvali zaliznichnij vokzal i prilegli do nogo vijskovi skladi Tam buli zoseredzheni znachni sili bilshovikiv do 2 000 bagnetiv prote voni ne zmogli organizuvati nalezhnogo oporu Nastup karmelyukiv pidtrimali oficeri ukrayinci iz bilshovickoyi zalogi yakih rozagituvav poruchnik kurenya Mikolayenko Zaliznichnij vokzal u Kam yanci Podilskomu 1917 rik Tak boyi za vokzal opisav odin iz bijciv kurenya imeni Karmelyuka Po znaku k ra kurin pomalu stav posovuvatis do zaliznichnoyi stanciyi mista Pidijshovshi nezamitno zovsim blizko Karmelyuki rozvernulis v lavu i z krikom Slava vihorom naletili na misto Rozrahunok okazavsya dijsno virnim U bolshovikiv pidnyalas strashna panika Vsi keruvali a nihto ne sluhav strilyali kudi popalo i navit odni u drugih Nespodivanka i strashne im ya Karmelyukiv zrobili svoye dilo Zaliznichna stanciya z buvshimi tam 2 000 ozbroyenih bolshovikiv chekavshih vidpravki i velichezni primikavshi do stanciyi skladi vijskovogo majna i zbroyi buli zahopleni zrazu Potim buli vzyati stoyavshi na okrayini mista kasarni nabiti bolshovikami i sama okolicya mista Pochuvshi vibuhi Komnen Paleolog vidpraviv u rajon vokzalu dva vzvodi musulmanskogo bataljonu sho takozh doluchilisya do boyu Rozbiti bilshovicki pidrozdili vidstupali v bik Olenivki ta Borishkivciv Karmelyuki sprobuvali atakuvati kolonu sho pryamuvala do Olenivki ale narazilisya na silnij kulemetnij vogon i buli zmusheni vidijti zaznavshi vtrat Todi oficeri sho perejshli na bik ukrayinciv rozvernuli proti bilshovikiv garmati ta obstrilyali vijska sho vidstupali posiyavshi u yihnih lavah paniku Bilshovizovani vijska sotnyami zdavalisya u polon Do kincya dnya kilkist polonenih syagnula 8 tisyach Usih yih rozzbroyili ta vidpustili pishki distavatisya domivok She do poludnya u zvilnene misto pribuv gubernskij komisar UNR Stepura Togo zh dnya do Kam yancya Podilskogo pidijshli pershi pidrozdili avstro ugorskih vijsk NaslidkiYurij Kiverchuk U nastupni dni ukrayinski vijska prodovzhuvali zachishuvati misto ta jogo okolici vid bilshovickih pidrozdiliv sho ne vstigli vidstupiti Kinnota kurenya imeni Karmelyuka tim chasom peresliduvala rozbiti bilshovicki chastini sho vidstupali do Proskurova U pershih chislah bereznya vidbuvsya bij pid Dunayivcyami u yakomu distav poranennya komandir kurenya Yurij Kiverchuk Padinnya Kam yanec Podilskogo ta rozzbroyennya velikogo bilshovizovanogo ugrupovannya na Podilli malo katastrofichni naslidki dlya bilshovickoyi oboroni na Pravoberezhnij Ukrayini Dlya avstro ugorskih vijsk buv vidkritij shlyah na pivden Podilskoyi guberniyi Vzhe 3 bereznya voni pidstupili do Balti Musulmanskij bataljon buv pereformovanij v okremij Kam yanec Podilskij musulmanskij tabir U nastupni misyaci pidrozdil ohoronyav derzhavni ustanovi u misti 12 a diviziya P Yeroshevicha u berezni bula pereformovana u Z yednanij korpus sho v kvitni distav nazvu 2 go Podilskogo korpusu Kurin imeni Karmelyuka pid nazvoyu 1 go Gajdamackogo kurenya buv priyednanij do Prikordonnogo korpusu Obidva pidrozdili razom z nimeckimi vijskami vizvolyali Ukrayinu vid bilshovikiv u berezni kvitni 1918 roku Dzherela Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 28 travnya 2022 Komnen Paleolog Ig Zvilnennya Kam yancya Podilskogo vid bilshovikiv u 1918 roci Za Derzhavnist Toronto 1966 11 Koval R Karmelyuki Do istoriyi Zaporozkogo polku im otamana Yanka Karmelyuka Armiyi UNR Kiyiv Vinnicya 2012 Yeroshevich P Z borotbi ukrayinskogo narodu za svoyu nezalezhnist Za Derzhavnist Varshava 1938 8 Kiverchuk Yur Vid Avtonomiyi do Suverennosti Za Derzhavnist Toronto 1964 10