Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мукша Китайгородська (у 1946—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Мукша Китайгородська | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1923 |
| Населення | 2393 (2015) |
| Площа | 1,516 км² |
| Густота населення | 1297,49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32319 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′11″ пн. ш. 26°37′10″ сх. д. / 48.66972° пн. ш. 26.61944° сх. д.Координати: 48°40′11″ пн. ш. 26°37′10″ сх. д. / 48.66972° пн. ш. 26.61944° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32309, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Слобідка-Кульчієвецька |
| Карта | |
  Мукша Китайгородська | |
 Мукша Китайгородська | |
| Мапа | |
Назва
З другої половини XIX століття село мало назву Мукша-Китайгородська, до того — Міська Мукша, у народній мові — Гдалева Мукша. Перейменоване 7 березня 1946 року на Жовтневе. Ойконімія України згідно із адміністративно-територіальним устроєм України радянського періоду, а саме у другій половині ХХ століття, часто змінювалася, формувалася внаслідок різноманітних екстра-та інтралінгвальних факторів, які майже не мали жодного стосунку до культурних традицій народу та дотримання норм української літературної мови. Так, щоб підкреслити «радянськість» тих чи інших найменувань населених пунктів, їх дуже часто ускладнювали атрибутивними означеннями «червоний» (червона, червоне), «радянський» (радянська, радянське), «жовтневий» (жовтнева, жовтневе), «ленінський» (ленінське). Тому, для підкреслення «радянськості» село перейменували на Жовтневе.
19 травня 2016 року Верховна Рада України проголосувала за перейменування села на історичну назву — Мукша Китайгородська.
Географія
Приміське село Кам'янця-Подільського (його східний сусід). Село розкинулося вздовж шляху Т 2317, що веде з Кам'янця-Подільського на Стару Ушицю, також до Бакоти. З півночі на південь село перетинає річка Мукша — притока Дністра. Поблизу села знаходиться ботанічний заказник Мукшанський.
Клімат
Мукша Китайгородська знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові масиви.
Історія
В околицях села виявлено артефакти доби неоліту та давньоруського часу.
Перші письмові згадки про Мукшу-Китайгородську вказують, що село сформувалось, як приміські хутори десь у середині XIX століття.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
1893 році Мукші-Китайгородській було 62 двори, мешкали 336 осіб.
В 1895 році село мало три варіанти назви: Мукша Міська, Мукша Китайгородська, Мукша Мала.
У 1905 році в Мукші-Китайгородській було 100 дворів, мешкало 416 осіб, діяли церковнопарафіяльна школа та урядницький пункт.
В 1917-1920 роках село входило до складу Української Народної Республіки. Зі спогадів отамана в Українській галицькій армії (УГА) Володимира Котовича, який був перейшов 17 липня 1919 року річку Збруч та розміщувався зі своїми вояками в Мукші-Китайгородській. Ось що описує отаман УГА:
 |
|  |
Ці спогад отамана Котовича було опубліковано 15 березня 1921 року в газеті — органі українського стрілецтва на чужині.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор, зазнали сталінських репресій.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.
7 березня 1946 року село Мукша-Китайгородська перейменоване на Жовтневе. Пануючий у тодішньому комунізмі войовничий атеїзм не допускав також використання назв поселень, що в тій чи тій мірі відображали поняття, пов'язані з релігією, церквою, тому були вилучені з ужитку назви, де були згадки про Мукшу — так як існує припущення, що річка Мукша названа честь богині Мокош.
З 1991 року в складі незалежної України.
14 серпня 2017 року року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Станом на 2021 рік село активно розвивається і достатньо зросло у південному напрямку, за рахунок забудови територій військового полігону. Причини розвитку села у близькості міста Кам'янця-Подільського. Так як межі між містом та селом відсутня в урбаністичному розумінні.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2220 осіб.
| Відсоток росту | 1893 | Відсоток росту | 1905 | Відсоток росту | 1989 | Відсоток росту | 2001 | Відсоток росту | 2015 | Відсоток росту | 2017 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 100 % ▲ | 336 | 23,81 % ▲ | 416 | 329,33 % ▲ | 1786 | 24,30 % ▲ | 2220 | 7,79 % ▲ | 2393 | 11,20 % ▲ | 2661 |
Найпоширенішими фаміліями у селі є: Ткачук — 1.2 %, Вонсович — 1.1 %, Бойко — 0.6 %, Мельник — 0.6 %, Шевчук — 0.6 %, Ярославський — 0.6 %, Гончарук — 0.5 %, Кушнір — 0.5 %.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,86 % |
| російська | 2,03 % |
| молдовська | 0,05 % |
Економіка
- ВАТ «АДАМС»
- ТОВ «ЛМВ-33»
- ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТЕХПОСТАЧ»
- ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЄВРОБУД»
- ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ «АВТОМОБІЛІСТ ПОДІЛЛЯ»
- КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ
- ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ ЖБК «НОВА БУДОВА-2»
Релігія
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | 1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності» |
У селі будується храм Свято-Троїцький (ПЦУ).
З середини 90-х років ХХ століття функціонує римо-католицький костел-каплиця Пресвятої Діви Марії Скорботної та дитячий садочок «Діви Марії Скорботної» (РКЦ).
Пам’ятники
Пам’ятний знак пірамідальної форми облицьований сірою гранітною плиткою на вулиці Інтернаціональна, встановлено 1990 року та реконструкцію проведено в 2008 року. Зверху пам’ятника зроблено отвір у формі хреста, в пам’ять жертвам Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій. На цьому місці розстріляно 3500 громадян. Поруч з пам'ятником родини деяких репресованих встановили обеліски своїм рідним.
Відомі люди
Народились
- — козак 7-го Синього полку, 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР.
- Тарнавський Микола Дмитрович (1906—1953) — український радянський біолог, генетик.
Проживали, перебували
- Котович Володимир (1877—1948) — український військовий діяч. Отаман Української Галицької Армії.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ОЙКОНІМІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ: ЕКОЛІНГВІСТИЧНИЙ ДИСКУРС.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- НЕ ЖОВТНЕВЕ. АЛЕ ЧОМУ НЕ ТАРНАВСЬКЕ?.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Пошук «Мукша Китайгородська».
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - [Реабілітовані історією]
Джерела
- Козак Цібельман та сотник Якерсон [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |