Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Костянтинович Єрошевич (4 липня 1870 — 1945) — генерал-поручник Армії УНР.
| Петро Єрошевич | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майоргенеральний хорунжий  Генерал-поручник | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 4 липня 1870 | ||||||||
| Смерть | 1945 | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Alma Mater | Петровський Полтавський кадетський корпус | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби | 1918–1945 | ||||||||
| Приналежність |  УНР | ||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||
| Рід військ |  Сухопутні війська | ||||||||
| Формування | 1-ша Північна дивізія Дієвої армії УНР | ||||||||
| Війни / битви | Боксерське повстання Російсько-японська війна Перша світова війна Радянсько-українська війна | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Життєпис
Народився на Катеринославщині. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, 3-тє військове Олександрівське училище, Михайлівське артилерійське училище (1891), служив у 5-й резервній артилерійській бригаді. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1898). З 15 лютого 1900 р. — обер-офіцер для доручень штабу Приамурської військової округи, брав участь у Китайському поході 1900–1901 рр.
З 20 квітня 1901 р — штаб-офіцер для доручень штабу 2-го Сибірського армійського корпусу, на цій посаді брав участь у Російсько-японській війні. З 6 грудня 1901 р. — підполковник. З 3 грудня 1904 р — начальник штабу 79-ї піхотної дивізії. З 7 серпня 1906 р. — начальник штабу 17-ї піхотної дивізії. З 6 грудня 1906 р — полковник. З 2 березня 1909 р. — штаб-офіцер для доручень штабу 48-ї піхотної резервної бригади. З 1 серпня 1910 р. — начальник штабу 43-ї піхотної дивізії.
З 12 січня 1912 р. — командир 4-го стрілецького полку, на чолі якого брав участь у Першій світовій війні. Нагороджений Георгіївською зброєю (7 листопада 1914 р. за бій 17 серпня 1914 р.). З 8 лютого 1915 р. — генерал-майор, начальник штабу VI Сибірського корпусу. З 29 квітня 1917 р. — у резерві чинів Петроградської військової округи. З 27 липня 1917 р. — начальник штабу 12-ї піхотної дивізії. З 23 жовтня 1917 р. — начальник 12-ї піхотної дивізії, за сумісництвом виконував обов'язки начальника ХІ-го армійського корпусу.
У грудні 1917 р. українізував 12-ту піхотну дивізію та незабаром передав її у розпорядження Центральної Ради. З кінця квітня 1918 р. начальник 2-го Подільського корпусу Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. 7 листопада 1918 р. був підвищений Військовою офіцією до звання генерал-значкового. З наказу Директорії був заарештований 22 грудня 1918 р., однак звільнений за кілька днів. У лютому—березні 1919 р. — командувач 1-го Волинського корпусу Дієвої армії УНР. У квітні 1919 р. — командувач 9-го дієвого корпусу Дієвої армії УНР. З 3 травня 1919 р. — начальник залоги Рівного. З 2 червня 1919 р. до початку жовтня 1919 р. — начальник 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР. З 23 жовтня 1919 р. — начальник оборони Могилева-Подільського.
11 листопада 1919 р. у Могилеві-Подільському потрапив у полон до білих. 16 листопада 1919 р. був відправлений до Одеси, згодом — до Севастополя і Катеринодару. У лютому 1920 р. повернувся до Севастополя.
У середині травня 1920 р. разом з 67 старшинами та урядовцями-українцями виїхав із Криму через Балкани до Армії УНР. 7 жовтня 1920 р. прибув у розпорядження Військового міністерства УНР. З 16 жовтня 1920 р. — начальник Тилу Армії УНР. З 3 листопада 1921 р. — т. в. о. Військового міністра та командарма Армії УНР. 14 листопада 1921 р. обійняв посаду начальника Тилу Армії УНР.
Радянські емісари прибули у травні 1922 в табір у Каліші для офіційного оголошення амністії охочим повернутися додому; а щоб генерал-поручник Єрошевич не заважав, то його арештували. Після низки протестів Загродського звільнений. З 1923 р. жив на еміграції у Каліші.
Навесні 1945 р. був схоплений у Каліші органами НКВС. Подальша доля невідома. Згідно останніх даних загинув у Лук'янівській в'язниці в тому ж році.
Видання
- Єрошевич П. Спогади з часів гетьмана Павла Скоропадського на Україні і повстання народу українського проти влади гетьмана і німців-окупантів. — Каліш : Чорномор, 1929. — 35 с.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Єрошевич Петро Костянтинович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Kostyantinovich Yeroshevich 4 lipnya 1870 1945 general poruchnik Armiyi UNR Petro Yeroshevich General major generalnij horunzhij General poruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya4 lipnya 1870 1870 07 04 Smert1945 1945 NacionalnistukrayinecAlma MaterPetrovskij Poltavskij kadetskij korpusVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1945Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRRid vijskSuhoputni vijskaFormuvannya1 sha Pivnichna diviziya Diyevoyi armiyi UNRVijni bitviBokserske povstannya Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaVijskovij komisar Direktoriyi Ukrayini v o 3 listopada 1921 14 listopada 1921PoperednikMarko Bezruchko v o NastupnikAndrij Vovk v o Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisred Narodivsya na Katerinoslavshini Zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus 3 tye vijskove Oleksandrivske uchilishe Mihajlivske artilerijske uchilishe 1891 sluzhiv u 5 j rezervnij artilerijskij brigadi Zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu za 1 m rozryadom 1898 Z 15 lyutogo 1900 r ober oficer dlya doruchen shtabu Priamurskoyi vijskovoyi okrugi brav uchast u Kitajskomu pohodi 1900 1901 rr Z 20 kvitnya 1901 r shtab oficer dlya doruchen shtabu 2 go Sibirskogo armijskogo korpusu na cij posadi brav uchast u Rosijsko yaponskij vijni Z 6 grudnya 1901 r pidpolkovnik Z 3 grudnya 1904 r nachalnik shtabu 79 yi pihotnoyi diviziyi Z 7 serpnya 1906 r nachalnik shtabu 17 yi pihotnoyi diviziyi Z 6 grudnya 1906 r polkovnik Z 2 bereznya 1909 r shtab oficer dlya doruchen shtabu 48 yi pihotnoyi rezervnoyi brigadi Z 1 serpnya 1910 r nachalnik shtabu 43 yi pihotnoyi diviziyi Z 12 sichnya 1912 r komandir 4 go strileckogo polku na choli yakogo brav uchast u Pershij svitovij vijni Nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 7 listopada 1914 r za bij 17 serpnya 1914 r Z 8 lyutogo 1915 r general major nachalnik shtabu VI Sibirskogo korpusu Z 29 kvitnya 1917 r u rezervi chiniv Petrogradskoyi vijskovoyi okrugi Z 27 lipnya 1917 r nachalnik shtabu 12 yi pihotnoyi diviziyi Z 23 zhovtnya 1917 r nachalnik 12 yi pihotnoyi diviziyi za sumisnictvom vikonuvav obov yazki nachalnika HI go armijskogo korpusu U grudni 1917 r ukrayinizuvav 12 tu pihotnu diviziyu ta nezabarom peredav yiyi u rozporyadzhennya Centralnoyi Radi Z kincya kvitnya 1918 r nachalnik 2 go Podilskogo korpusu Armiyi UNR zgodom Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 7 listopada 1918 r buv pidvishenij Vijskovoyu oficiyeyu do zvannya general znachkovogo Z nakazu Direktoriyi buv zaareshtovanij 22 grudnya 1918 r odnak zvilnenij za kilka dniv U lyutomu berezni 1919 r komanduvach 1 go Volinskogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR U kvitni 1919 r komanduvach 9 go diyevogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR Z 3 travnya 1919 r nachalnik zalogi Rivnogo Z 2 chervnya 1919 r do pochatku zhovtnya 1919 r nachalnik 1 yi Pivnichnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 23 zhovtnya 1919 r nachalnik oboroni Mogileva Podilskogo 11 listopada 1919 r u Mogilevi Podilskomu potrapiv u polon do bilih 16 listopada 1919 r buv vidpravlenij do Odesi zgodom do Sevastopolya i Katerinodaru U lyutomu 1920 r povernuvsya do Sevastopolya U seredini travnya 1920 r razom z 67 starshinami ta uryadovcyami ukrayincyami viyihav iz Krimu cherez Balkani do Armiyi UNR 7 zhovtnya 1920 r pribuv u rozporyadzhennya Vijskovogo ministerstva UNR Z 16 zhovtnya 1920 r nachalnik Tilu Armiyi UNR Z 3 listopada 1921 r t v o Vijskovogo ministra ta komandarma Armiyi UNR 14 listopada 1921 r obijnyav posadu nachalnika Tilu Armiyi UNR Radyanski emisari pribuli u travni 1922 v tabir u Kalishi dlya oficijnogo ogoloshennya amnistiyi ohochim povernutisya dodomu a shob general poruchnik Yeroshevich ne zavazhav to jogo areshtuvali Pislya nizki protestiv Zagrodskogo zvilnenij Z 1923 r zhiv na emigraciyi u Kalishi Navesni 1945 r buv shoplenij u Kalishi organami NKVS Podalsha dolya nevidoma Zgidno ostannih danih zaginuv u Luk yanivskij v yaznici v tomu zh roci Vidannyared Yeroshevich P Spogadi z chasiv getmana Pavla Skoropadskogo na Ukrayini i povstannya narodu ukrayinskogo proti vladi getmana i nimciv okupantiv Kalish Chornomor 1929 35 s Dzherelared Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Yeroshevich Petro Kostyantinovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yeroshevich Petro Kostyantinovich amp oldid 41444380