Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кочубей Васи ль Лео нтійович Кочубе й нар бл 1640 пом 14 липня 1708 ук

Кочубей Василь Леонтійович

Кочубей Василь Леонтійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кочубей.

Васи́ль Лео́нтійович Кочубе́й (нар. бл. 1640 — пом. 14 липня 1708) — український державний і політичний діяч. Представник козацького роду Кочубеїв. Старшина промосковської орієнтації. Генеральний писар Війська Запорозького (1687–1699), генеральний суддя (1699–1708). Страчений за наказом Петра І за наклепницький донос на гетьмана Івана Мазепу.

Василь Кочубей
image
Народився бл.1640
Помер 14 липня 1708(1708-07-14)
Борщагівка
·обезголовлення
Поховання Києво-Печерська лавра
Громадянство image Гетьманщина
Діяльність політик
Посада генеральний суддя
Рід Кочубеї
Батько Леонтій Кочубей
У шлюбі з Жученко Любов Федорівна
Діти Кочубей Мотрона Василівна і Кочубей Василь Васильович (полковник)[1]
image
Герб

image
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Кочубей Василій Леонтійович
image
Пам'ятник Іскрі та Кочубею, 30 березня 1918

Життєпис

Має кримськотатарське походження, оскільки є онуком кримського татарина Кучук-бея (Küçük bey), що виїхав з Кримського ханства до Гетьманщини в середині XVII століття й охрестився з ім'ям Андрій.

До 1675 — військовий канцелярист у гетьманів Івана Брюховецького та Петра Дорошенка,

1675 — посланець Петра Дорошенка до Османської імперії.

1676 — посланець архієпископа Лазаря Барановича до Москви,

1676—1681 — військовий канцелярист при Іванові Самойловичу.

1681—1687 — регент Генеральної військової канцелярії (1681 р.) при Іванові Самойловичу, також виконував дипломатичні функції у його відносинах з московськими царями.

1687—1699 — генеральний писар.

1700—1708 — генеральний суддя, не раз виконував обов'язки наказного гетьмана. Лідер полтавської антигетьманської опозиції. Разом з Іваном Іскрою повідомили цареві Петрові І про зносини Івана Мазепи з королем Станіславом I Лещинським. Після тортур зрікся своїх звинувачень і за наказом царя страчений разом з Іваном Іскрою поблизу села Борщагівки Вінницького району Вінницької області України.

Похований в 1708 разом з Іваном Іскрою в Києво-Печерському монастирі.

image
Могила Василя Кочубея біля Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври
image
Пам’ятний знак на місці страти Івана Іскри і Василя Кочубея у селі Кошів

Донос на Івана Мазепу та страта

Перший донос про зраду гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи і переговори гетьмана з Польщею до Москви В. Кочубей подав у серпні 1707 р. з Батурина через монаха Севського Спаського монастиря Никанора, якого допитали в Преображенському приказі, але на той час справу облишили. Потім Никанор 16 вересня 1707 р. доповів про почуте від Кочубеїв стольникові князю Ф. Ромодановському. Проте Петро I ознайомився з матеріалами записаного усного доносу лише в грудні 1707 р. і навіть після цього не взяв його до уваги та не повірив доносу.

Наступним донощиком від генерального судді став Петро Яценко (Яковлев). Він у січні 1708 р. виклав у Москві основні пункти доносу царевичу Олексію, в яких він звинувачував гетьмана Мазепу у відносинах із польським королем Станіславом Лещинським та спробі заарештувати Петра І. Яценко склав записку на основі переданих від Кочубея звинувачень.

17 лютого 1708 р. письмовий донос записаний зі слів Кочубея та І. Іскри до Москви надіслав через писаря В. Кобеляцького, охтирський полковник Федір Осипов.

1 березня 1708 р. Петро І писав своєму постільничому графу Головкіну й таємному секретарю Петру Шафірову, які за його наказом розслідували матеріали доносу, що «чує з боку Кочубея й Іскри тяжкий злочин й ворожі інтриги». Мазепі було запропоновано арештувати донощиків.

18 квітня 1708 р. В. Кочубей разом із своїм родичем Іваном Іскрою, будучи впевненими в своїй правоті, поїхали до Вітебська, де на той час перебувала Похідна канцелярія царя. По приїзді, їх заарештували та піддали тортурам. В матеріалах слідчої справи було скрупульозно записано всі моменти допитів підозрюваних. З Вітебська 6 травня 1708 р. заарештованих відправили до Смоленська. Надалі зі Смоленська до Києва відправили на суднах по Дніпру. 7 липня 1708 р. донощики прибули до Києво-Печерської фортеці.

За наказом І. Мазепи донощиків перевезли до табору гетьмана, що розміщувався тоді під містечком Борщагівкою (нині село Погребищенського району Вінницької області). Саме в Борщагівці, перед великим натовпом, 14 липня 1708 р. в гетьманському обозі було обезголовлено Кочубея та Іскру. Поховано було там же. Пізніше їх перепоховали на території Києво-Печерської лаври біля Трапезної церкви, де встановлено пам'ятну плиту. Маєток Кочубея став власністю Мазепи. Правда, ненадовго, до Полтавської битви, яка за іронією долі відбулася практично через рік від дня страти — 8 липня 1709 року.

Родина

Василь Васильович Кочубей (до 1684 – 19 серпня 1743) — полтавський полковник (1727–1743).
(до 1684—1729) — бунчуковий товариш Ніжинського полку.
  • Дочки:
Ганна Василівна Кочубей (до 1684 — ?) — дружина (з 1698 р.) ніжинського полковника Івана Павловича Обидовського (1676-1701), племінника гетьмана Івана Мазепи. В їхній родині народилися сини Михайло (?—?) та Іван (1701 — після 1731).
Марія Василівна Кочубей (до 1684 — між 1704 і 1708) - дружина Василя Степановича Забіли — сина ніжинського полковника.
Мотря Василівна Кочубей (між 1684 і 1686 —1736) — за легендою, остання кохана гетьмана Івана Мазепи; згодом — дружина Семена Васильовича Чуйкевича (1674 р.н.) — ніжинського полкового судді.
Параска Василівна Кочубей (? — 1726) — дружина бунчукового товариша Федора Сулими, брата Семена Сулими; в їхній родині народилося 5 доньок.

Рід Василя Кочубея у Синайському пом'янику за 1684 рік: «Живі. Василь, Любов, мл. Марія, мл. Федір, мл. Катерина, Параскевія, мл. Марина, мл. Анна, мл. Семен, Іван, Іван».

У пом'янику Зографського (а також Руського Пантелеймонівського) монастиря, що на Афоні під 1686 роком рід Василя Кочубея записаний так: «Василія, Любов, м. Анну, млд. Симеона, млд. Марію, Феодора, інокиню Євфимію, Параскевію, Марину, мл. Матрону, мл. Василія, мл. Марфу, мл. Феодора, мл. Параскевію».

image
Пам'ятник Іскрі і Кочубею у Борщагівці

Нащадки

Нащадок Василя Кочубея — Гетьман України Павло Скоропадський.

Пам'ять

У Києві існує вулиця Кочубеївська.

Вулиці Василя Кочубея є у Бучі, Запоріжжі, Миколаєві, Кривому Розі.

Після переходу Івана Мазепи на бік шведів, у Російській імперії Кочубей був прославлений як мученик за правду і герой. В Києві у 1914 році Василю Кочубею і Івану Іскрі був поставлений пам'ятник, на фундаменті якого пізніше, у 1923 році встановлено пам'ятник робітникам заводу Арсенал. Будинок, який належав генеральному судді Василю Кочубею, знаходиться в місті Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область. В ньому розміщено музей Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Модзалевський В. Л. Малороссийский родословник. [Т.2].  Е- К, 1910. — с. 524
  3. О. І. Гуржій. Кочубей Василь Леонтійович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 257. — .
  4. Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 46. ст.рос.
  5. Гаврилишина Н. А. Рід Кочубеїв в історії Лівобережної Гетьманщини (середина XVII — кінець XVIII ст.) [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]: дис. канд. іст. наук / Гаврилишина Наталія Анатоліївна — Київ, 2014.
  6. Крамар Є. Справа Кочубея й Іскри. — С. 96.
  7. РГАДА, ф. 124, оп. 1, д. 19, лл. 273—274.
  8. . Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  9. Кішик В. «Поминальна записка» В. Л. Кочубея останньої чверті XVII ст. // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія. — 1995. — С. 89.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 17 листопада 2020.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kochubej Vasi l Leo ntijovich Kochube j nar bl 1640 pom 14 lipnya 1708 ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach Predstavnik kozackogo rodu Kochubeyiv Starshina promoskovskoyi oriyentaciyi Generalnij pisar Vijska Zaporozkogo 1687 1699 generalnij suddya 1699 1708 Strachenij za nakazom Petra I za naklepnickij donos na getmana Ivana Mazepu Vasil KochubejNarodivsya bl 1640Pomer 14 lipnya 1708 1708 07 14 Borshagivka obezgolovlennyaPohovannya Kiyevo Pecherska lavraGromadyanstvo GetmanshinaDiyalnist politikPosada generalnij suddyaRid KochubeyiBatko Leontij KochubejU shlyubi z Zhuchenko Lyubov FedorivnaDiti Kochubej Motrona Vasilivna i Kochubej Vasil Vasilovich polkovnik 1 Gerb Mediafajli u Vikishovishi link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Kochubej Vasilij Leontijovich Pam yatnik Iskri ta Kochubeyu 30 bereznya 1918ZhittyepisMaye krimskotatarske pohodzhennya oskilki ye onukom krimskogo tatarina Kuchuk beya Kucuk bey sho viyihav z Krimskogo hanstva do Getmanshini v seredini XVII stolittya j ohrestivsya z im yam Andrij Do 1675 vijskovij kancelyarist u getmaniv Ivana Bryuhoveckogo ta Petra Doroshenka 1675 poslanec Petra Doroshenka do Osmanskoyi imperiyi 1676 poslanec arhiyepiskopa Lazarya Baranovicha do Moskvi 1676 1681 vijskovij kancelyarist pri Ivanovi Samojlovichu 1681 1687 regent Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi 1681 r pri Ivanovi Samojlovichu takozh vikonuvav diplomatichni funkciyi u jogo vidnosinah z moskovskimi caryami 1687 1699 generalnij pisar 1700 1708 generalnij suddya ne raz vikonuvav obov yazki nakaznogo getmana Lider poltavskoyi antigetmanskoyi opoziciyi Razom z Ivanom Iskroyu povidomili carevi Petrovi I pro znosini Ivana Mazepi z korolem Stanislavom I Leshinskim Pislya tortur zriksya svoyih zvinuvachen i za nakazom carya strachenij razom z Ivanom Iskroyu poblizu sela Borshagivki Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Ukrayini Pohovanij v 1708 razom z Ivanom Iskroyu v Kiyevo Pecherskomu monastiri Mogila Vasilya Kochubeya bilya Trapeznoyi cerkvi Kiyevo Pecherskoyi Lavri Pam yatnij znak na misci strati Ivana Iskri i Vasilya Kochubeya u seli KoshivDonos na Ivana Mazepu ta strataPershij donos pro zradu getmana Vijska Zaporozkogo Ivana Mazepi i peregovori getmana z Polsheyu do Moskvi V Kochubej podav u serpni 1707 r z Baturina cherez monaha Sevskogo Spaskogo monastirya Nikanora yakogo dopitali v Preobrazhenskomu prikazi ale na toj chas spravu oblishili Potim Nikanor 16 veresnya 1707 r dopoviv pro pochute vid Kochubeyiv stolnikovi knyazyu F Romodanovskomu Prote Petro I oznajomivsya z materialami zapisanogo usnogo donosu lishe v grudni 1707 r i navit pislya cogo ne vzyav jogo do uvagi ta ne poviriv donosu Nastupnim donoshikom vid generalnogo suddi stav Petro Yacenko Yakovlev Vin u sichni 1708 r viklav u Moskvi osnovni punkti donosu carevichu Oleksiyu v yakih vin zvinuvachuvav getmana Mazepu u vidnosinah iz polskim korolem Stanislavom Leshinskim ta sprobi zaareshtuvati Petra I Yacenko sklav zapisku na osnovi peredanih vid Kochubeya zvinuvachen 17 lyutogo 1708 r pismovij donos zapisanij zi sliv Kochubeya ta I Iskri do Moskvi nadislav cherez pisarya V Kobelyackogo ohtirskij polkovnik Fedir Osipov 1 bereznya 1708 r Petro I pisav svoyemu postilnichomu grafu Golovkinu j tayemnomu sekretaryu Petru Shafirovu yaki za jogo nakazom rozsliduvali materiali donosu sho chuye z boku Kochubeya j Iskri tyazhkij zlochin j vorozhi intrigi Mazepi bulo zaproponovano areshtuvati donoshikiv 18 kvitnya 1708 r V Kochubej razom iz svoyim rodichem Ivanom Iskroyu buduchi vpevnenimi v svoyij pravoti poyihali do Vitebska de na toj chas perebuvala Pohidna kancelyariya carya Po priyizdi yih zaareshtuvali ta piddali torturam V materialah slidchoyi spravi bulo skrupulozno zapisano vsi momenti dopitiv pidozryuvanih Z Vitebska 6 travnya 1708 r zaareshtovanih vidpravili do Smolenska Nadali zi Smolenska do Kiyeva vidpravili na sudnah po Dnipru 7 lipnya 1708 r donoshiki pribuli do Kiyevo Pecherskoyi forteci Za nakazom I Mazepi donoshikiv perevezli do taboru getmana sho rozmishuvavsya todi pid mistechkom Borshagivkoyu nini selo Pogrebishenskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Same v Borshagivci pered velikim natovpom 14 lipnya 1708 r v getmanskomu obozi bulo obezgolovleno Kochubeya ta Iskru Pohovano bulo tam zhe Piznishe yih perepohovali na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri bilya Trapeznoyi cerkvi de vstanovleno pam yatnu plitu Mayetok Kochubeya stav vlasnistyu Mazepi Pravda nenadovgo do Poltavskoyi bitvi yaka za ironiyeyu doli vidbulasya praktichno cherez rik vid dnya strati 8 lipnya 1709 roku RodinaBatko Mati Mariya Druzhina Lyubov Fedorivna Zhuchenko donka poltavskogo polkovnika Fedora Ivanovicha Zhuchenka Sini Vasil Vasilovich Kochubej do 1684 19 serpnya 1743 poltavskij polkovnik 1727 1743 do 1684 1729 bunchukovij tovarish Nizhinskogo polku dd Dochki Ganna Vasilivna Kochubej do 1684 druzhina z 1698 r nizhinskogo polkovnika Ivana Pavlovicha Obidovskogo 1676 1701 pleminnika getmana Ivana Mazepi V yihnij rodini narodilisya sini Mihajlo ta Ivan 1701 pislya 1731 Mariya Vasilivna Kochubej do 1684 mizh 1704 i 1708 druzhina Vasilya Stepanovicha Zabili sina nizhinskogo polkovnika Motrya Vasilivna Kochubej mizh 1684 i 1686 1736 za legendoyu ostannya kohana getmana Ivana Mazepi zgodom druzhina Semena Vasilovicha Chujkevicha 1674 r n nizhinskogo polkovogo suddi Paraska Vasilivna Kochubej 1726 druzhina bunchukovogo tovarisha Fedora Sulimi brata Semena Sulimi v yihnij rodini narodilosya 5 donok dd Rid Vasilya Kochubeya u Sinajskomu pom yaniku za 1684 rik Zhivi Vasil Lyubov ml Mariya ml Fedir ml Katerina Paraskeviya ml Marina ml Anna ml Semen Ivan Ivan U pom yaniku Zografskogo a takozh Ruskogo Pantelejmonivskogo monastirya sho na Afoni pid 1686 rokom rid Vasilya Kochubeya zapisanij tak Vasiliya Lyubov m Annu mld Simeona mld Mariyu Feodora inokinyu Yevfimiyu Paraskeviyu Marinu ml Matronu ml Vasiliya ml Marfu ml Feodora ml Paraskeviyu Pam yatnik Iskri i Kochubeyu u BorshagivciNashadkiNashadok Vasilya Kochubeya Getman Ukrayini Pavlo Skoropadskij Pam yatU Kiyevi isnuye vulicya Kochubeyivska Vulici Vasilya Kochubeya ye u Buchi Zaporizhzhi Mikolayevi Krivomu Rozi Pislya perehodu Ivana Mazepi na bik shvediv u Rosijskij imperiyi Kochubej buv proslavlenij yak muchenik za pravdu i geroj V Kiyevi u 1914 roci Vasilyu Kochubeyu i Ivanu Iskri buv postavlenij pam yatnik na fundamenti yakogo piznishe u 1923 roci vstanovleno pam yatnik robitnikam zavodu Arsenal Budinok yakij nalezhav generalnomu suddi Vasilyu Kochubeyu znahoditsya v misti Baturin Nizhinskij rajon Chernigivska oblast V nomu rozmisheno muzej Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik T 2 E K 1910 s 524 O I Gurzhij Kochubej Vasil Leontijovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 257 ISBN 978 966 00 0855 4 Izvlechenie iz kozackih lѣtopisej Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 46 st ros Gavrilishina N A Rid Kochubeyiv v istoriyi Livoberezhnoyi Getmanshini seredina XVII kinec XVIII st 31 serpnya 2021 u Wayback Machine dis kand ist nauk Gavrilishina Nataliya Anatoliyivna Kiyiv 2014 Kramar Ye Sprava Kochubeya j Iskri S 96 RGADA f 124 op 1 d 19 ll 273 274 Arhiv originalu za 1 veresnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2021 Kishik V Pominalna zapiska V L Kochubeya ostannoyi chverti XVII st Hristiyanski starozhitnosti Livoberezhnoyi Ukrayini Poltava Arheologiya 1995 S 89 PDF Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2022 Procitovano 17 listopada 2020 Dzherela ta literaturaPortal Poltavshina O I Gurzhij Kochubej Vasil Leontijovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 257 ISBN 978 966 00 0855 4 Lazarevskij A M Ocherki malorossijskih rodov Materialy dlya istorii obshestva v XVII XVIII vv Zhuchenko Zhukovskie Russkij arhiv 1875 t 2 kn 8 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik K 1910 t 2 PosilannyaKochubej Vasilij Leontijovich 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kochubej Vasil 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 751 1000 ekz

Дата публікації:
Топ