Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монастир Святої Катерини також Синайський монастир грец Μονὴ τῆς Ἁγίας Αἰκατερίνης араб دير سانت كاترين один із найдавні

Монастир святої Катерини

Монастир святої Катерини

Монастир Святої Катерини, також Синайський монастир (грец. Μονὴ τῆς Ἁγίας Αἰκατερίνης, араб. دير سانت كاترين‎) — один із найдавніших, безперервно діючих християнських монастирів у світі. Заснований в IV столітті в центрі Синайського півострова біля підніжжя гори Синай (біблійна Хорив). Оборонна будівля монастиря зведена за наказом імператора Юстиніана в VI столітті. Насельниками монастиря здебільшого є греки православного віросповідання.

Монастир святої Катерини
Монастир Святої Катерини та околиці
Saint Catherine Area 
Світова спадщина
image
Монастир святої Катерини
28°33′20″ пн. ш. 33°58′32″ сх. д. / 28.55583055558377836° пн. ш. 33.97556111113877364° сх. д. / 28.55583055558377836; 33.97556111113877364
Країна image Єгипет
Тип Культурний
(Критерії) i, iii, iv, vi
Об'єкт № 954
Регіон Арабські країни
Зареєстровано: 2002 (26 сесія)
image Монастир святої Катерини у Вікісховищі

Спочатку іменувався монастирем Преображення або монастирем Неопалимої Купини. З XI століття у зв'язку з поширенням шанування святої Катерини, мощі якої були знайдені синайськими ченцями в середині VI століття, монастир отримав нову назву — монастир Святої Катерини.

У 2002 році монастирський комплекс був включений ЮНЕСКО в список об'єктів Світової спадщини.

Історія монастиря

Заснування

image
Мініатюра , 1508 рік

Починаючи з III століття, ченці почали селитися невеликими групами навколо гори Хорив — біля Неопалимої купини, в оазисі Фаран (Ваді Фіран) та інших місцях південного Синая. Перші ченці в тій місцевості були головним чином пустельниками, що живуть поодиноко у печерах. Лише у святкові дні відлюдники збиралися біля Неопалимої купини, для здійснення спільного Богослужіння. Чернече життя цього періоду описав у V столітті учень Івана Золотоустого, колишній префект Константинополя — Нил Синайський, чиї праці досі вивчають священники, ченці й віруючі: «Одні куштували їжу тільки у недільні дні, інші — двічі на тиждень, інші — через дві доби… Кожної неділі всі вони з різних місць збиралися в одну церкву, цілувалися, причащалися Святих Тайн, і розмовами про спасіння душі втішали і заохочували один одного до високих подвигів».

У період правління імператора Константина в 330 році ченці Синая звернулися до його матері Олени Константинопольської із проханням про будівництво біля Неопалимої купини маленької церкви, присвяченої Богоматері, а також вежі для притулку ченців на випадок набігів кочівників. Прохання ченців було задоволено, і прочани кінця IV століття повідомляли, що на Синаї вже була процвітаюча громада ченців, яка приваблювала віруючих з різних місць Візантійської імперії. У розповіді про святі місця Сходу, написаній наприкінці IV століття знатної паломницею Сільвією, повідомляється і про чернечу громаду, що утворилася навколо Неопалимої купини.

Доба Юстиніана

image
Монастир Святої Катерини, Ель Греко, сер. XVI століття

Подальший поштовх до розвитку монастир отримав у VI столітті, коли імператор Юстиніан I наказав побудувати могутні фортечні стіни, які оточили попередні споруди святої Олени, і церкву, що збереглася досі, а також направив на Синай солдатів для захисту ченців. Про будівництво доби Юстиніана свідчить його сучасник Прокопій Кесарійський.

Над головною монастирською брамою зберігся напис:

З фундамента споруджений цей священний монастир на Синайській горі, де Бог говорив до Мойсея, смиренним царем ромеїв Юстиніаном на вічну згадку про нього і його дружину Феодору. Закінчено після тридцятого року царювання його. І поставлено в ньому ігумена на ім'я Дула в літо від Адама 6021, від Христа ж 527.

Виходячи з цього напису російський вчений єпископ Порфирій (Успенський) датував закінчення будівництва монастиря 557 роком.

Згідно з «Хронікою» , для захисту та обслуговування монастиря імператор переселив на Синай двісті сімей з Понту Анатолійського та Александрії. Нащадки цих переселенців утворили синайське бедуїнське плем'я джабалія. Незважаючи на навернення в іслам, що відбулося в VII столітті, вони продовжують жити в околицях монастиря і займатися його обслуговуванням.

До кінця VII століття монастир належав Фаранській єпархії та очолювався ігуменом у сані архієпископа (про давність Синайської архієпископії свідчать матеріали Халкедонського собору, де в «Чині митрополій і архієпископського апостольського престолу Святого Граду» на 24-му місці згадується архієпископія «гори Синай»). У 681 році, коли єпископ Фаранський був позбавлений кафедри за монофелітство, єпископська кафедра була перенесена в монастир, і його ігумен став єпископом Фарану. Трохи пізніше в його підпорядкування перейшла єпархія Райто. На початку VIII століття всі християни Синайського півострова перебували під юрисдикцією Синайського архієпископа.

Арабське і османське завоювання

image
Ікона із зображенням монастиря, XVIII століття

Монастир у період арабського завоювання Синаю у 625 році направив делегацію до Медини, аби заручитися заступництвом пророка Мухаммеда. Копія отриманої ченцями охоронної грамоти — (1517; оригінал зберігається у Стамбулі, куди він був витребуваний у монастиря султаном Селімом I Грізним), виставлена в монастирі, проголошує, що мусульмани будуть захищати монастир, а також звільняють його від сплати податків. Фірман був написаний на шкірі газелі куфічним письмом, скріплений відбитком руки Мухаммеда.

Незважаючи на отримані привілеї, кількість ченців почала скорочуватися і до початку IX століття їх залишилося всього 30. З поширенням у Єгипті ісламу в монастирі з'являється мечеть, що збереглася досі.

У період хрестових походів з 1099 по 1270 роки у чернечому житті монастиря тривав період відродження. Синайський орден хрестоносців взяв на себе завдання охороняти паломників із Європи, що прямують до монастиря, кількість яких зросла. У цей період у монастирі з'являється католицька каплиця.

Після завоювання Єгипту Османською імперією у 1517 році османська влада не скоротила права ченців, зберегла особливий статус архієпископа і не втручалися у внутрішні справи монастиря. Монастир вів велику культурну та просвітницьку діяльність, у XVIII столітті він відкрив духовну школу на острові Крит, де здобували освіту грецькі богослови того часу. Подвір'я монастиря були відкриті в Єгипті, Палестині, Османській імперії, Румунському королівстві, Російській імперії і навіть у Британській Індії.

1760 року український чернець (пізніше архімандрит) і Леонтій (Лука Зеленський-Яценко) відвідав монастир.

Сучасний етап

Монастир Святої Катерини є центром автономної Православної церкви гори Синай, яка, окрім цієї обителі, володіє тільки низкою монастирських подвір'їв: 3 в Єгипті і 14 поза Єгиптом — 9 в Греції, на Кіпрі 3, 1 в Лівані та 1 в Туреччині (Стамбул).

Ігуменом монастиря є . Його висвячення з VII століття здійснює єрусалимський патріарх, під юрисдикцію якого монастир перейшов у 640 році, через що виникли після завоювання Єгипту мусульманами труднощі у спілкуванні з Константинопольським патріархатом (офіційно автономія від Константинопольського патріархату була отримана тільки в 1575 році і підтверджена в 1782 році).

image
Срібний перстень із написом грец. ΑΓΙΑ ΑΙΚΑΤΕΡΙΝΑ

Справами монастиря нині управляють загальні Збори ченців, які вирішують економічні, політичні та інші питання. Рішення Зборів виконуються Радою отців, у яку входить чотири особи: заступник і помічник архієпископа, монастирський ризничий, економ і бібліотекар.

Монастир, як і раніше, є традиційним місцем християнського паломництва. Щодня після годин віруючим відкривають доступ до мощів святої Катерини. На згадку про поклоніння мощам ченці дарують срібний перстень із зображенням серця зі словами грец. ΑΓΙΑ ΑΙΚΑΤΕΡΙΝΑ (свята Катерина).

У 2005 році Вища рада у справах старожитностей Єгипту оголосила про початок програми розвитку і вивчення монастирського комплексу, що включає систематизацію та вивчення документів, пов'язаних з історією Синая і монастиря Святої Катерини, зйомку документального фільму і видання докладної енциклопедії про монастир.

Будівлі монастиря

Базиліка Преображення

image
Мозаїка апсиди. Мойсей отримує Скрижалі завіту

Головний храм монастиря (католікон) — тринавна базиліка, присвячений Перетворенню Ісуса Христа. Його зведення відноситься до періоду правління імператора Юстиніана.

Вхід у нартекс прикрашають різні двері з ліванського кедра, виготовлені в період хрестових походів, а двері в головну наву базиліки відносяться до VI століття і є її ровесниками. Над вхідними дверима зберігся грецький напис: «Ось брама Господня, праведники увійдуть в неї» (Пс. 117:20). У кожній із дванадцяти колон, увінчаних коринфськими капітелями і поділяють нави базиліки, у спеціальних поглибленнях зберігаються мощі святих, закриті бронзовими пластинами, а на самих колонах поміщені ікони XII століття за числом місяців року. Уздовж колон встановлені два ряди дерев'яних різьблених стасидіїв. Колони з'єднані арками, вище яких розташовані вікна. У 1714 році в базиліці була викладена нова мармурова підлога. Стеля базиліки виконана з ліванського кедра і розписана у XVIII столітті зірками на синьому тлі.

Головною прикрасою базиліки є розташована у консі апсиди мозаїка Преображення Господнє, що знаходиться в дуже доброму стані. Мозаїка виконана в першій половині VI століття придворними майстрами, надісланими Юстиніаном для прикраси монастиря.

Мозаїка Преображення Господнє обрамлена медальйонами з шістнадцятьма напівфігурами апостолів і пророків. У центрі композиції монументальна фігура Ісуса Христа, укладена в лазуревую мандорлу, яка з'єднується променями божественного світла з фігурами пророків і трьох учнів, виконаних на золотому мерехтливому фоні. По боках мозаїки на арці апсиди є два зображення пророка Мойсея, що стояв перед Неопалимою купиною (ліворуч) і отримує на Синаї Скрижалі завіту (праворуч). Апсиду прикрашають також медальйони із зображеннями ягня між двох летючих ангелів, Богородиці та Івана Хрестителя.

Мозаїка Преображення Господнє була очищена від забруднень і кіптяви американськими реставраторами в 1958—1965 роках. Від огляду з центральної нави мозаїку закриває дерев'яний різьблений іконостас XVII століття, але з бічних нав на рівні вівтаря мозаїка доступна для огляду.

У вівтарі базиліки в мармуровій раці зберігаються два срібних ковчежці з мощами святої Катерини (голова та десниця). Ще одна частина мощей (палець) знаходиться в ікони великомучениці Катерини в лівій наві базиліки і завжди відкрита для поклоніння віруючих.

Каплиця Неопалимої Купини

image
Неопалима Купина у Монастирі

За вівтарною частиною базиліки Преображення знаходиться каплиця Неопалимої Купини, побудована на тому місці, де, згідно з біблійним оповіданням, Бог розмовляв із Мойсеєм (Ісх .2 :2–5). Виконуючи біблійну вказівку, кожен, хто входить сюди, має знімати тут своє взуття. Каплиця є однією з найдавніших монастирських будівель, її згадує наприкінці IV століття паломниця Сільвія у своїй розповіді про святі місця Сходу (див. розділ Заснування монастиря).

Каплиця присвячена Благовіщенню і прикрашена іконами, присвяченими цьому святу. В апсиді каплиці збереглося мозаїчне зображення хреста X століття. Також є ікона Богородиці з немовлям Ісусом на руках, що сидить у центрі Неопалимої Купини.

Каплиця має престол, розташований не як завжди, над мощами святих, а над корінням Купини. Для цієї мети, кущ був пересаджений у декількох метрах від каплиці, де продовжує рости далі. У каплиці немає іконостасу, який приховує вівтар від віруючих, і паломники можуть бачити під престолом місце, де росла Купина. Воно позначено отвором у мармуровій плиті, закритій срібним щитом із карбованими зображеннями палаючого куща, Преображення, Розп'яття, євангелістів, святої Катерини і самого Синайського монастиря. На плиті зберігся грецький напис XIII століття: «Пом'яни, Господи, раба Твого, смиренного Гавриїла Оріпсая, архієпископа святої гори Синай у Святій Купині». Літургія у каплиці відбувається щосуботи.

Інші будівлі

image
Монастирський сад
image
Оссуарій
  • Колодязь Мойсея — розташований на північ від базиліки Преображення і вважається тим колодязем, біля якого, згідно з Біблією, Мойсей зустрів сім дочок Мідіянського священника (Ісх.2 :15–17). Колодязь і нині продовжує постачати монастир водою.
  • У монастирі численні каплиці: Святого Духа, Успіння Пресвятої Богородиці, Іоанна Богослова, Георгія Побідоносця, святого Антонія, святого Стефана, Івана Предтечі, п'яти севастійських мучеників, десяти критських мучеників, святих Сергія і Вакха, святих апостолів і пророка Мойсея. Ці каплиці знаходяться всередині монастирських стін, а дев'ять із них з'єднуються з архітектурним комплексом базиліки Преображення. Дві каплиці знаходяться в покоях архієпископа Синая: верхня на честь Успіння Богородиці і нижня, присвячена Богоматері Живоносного джерела (знаходиться в стародавній вежі, побудованій у 330 році імператрицею Оленою, каплицю прикрашають ікони XII—XIII століть серед яких виділяються царські ворота, декоровані золотими колами, і шанований образ Богородиці «Живоносне джерело», що приписується критському майстру Ангелосу).
  • Трапезна — побудована в XI столітті, після того як приміщення давнішої трапезної було перетворено на мечеть. У 2005 році приміщення трапезної було відреставровано і продовжує використовуватися за призначенням. Стіни трапезної прикрашають фрески зі сценами жертвоприношення Авраама (1577 рік); Іллі в пустелі, питомого вороном, і сценою Другого пришестя Ісуса Христа (1573). У трапезній знаходиться великий дерев'яний стіл, надісланий у дарунок монастирю в XIV столітті з острова Закінф. Стіл прикрашений різьбленням із зображенням ангелів і квітів у стилі рококо.
  • Сад — розташований на північний -захід від монастирських стін і з'єднується з монастирем древнім підземним ходом, використовуваним донині. На одній із терас вирощуються яблуні, груші, гранати, абрикоси, сливи, айва, шовковиця, мигдаль, вишні. Інша тераса, відведена під олійний сад, забезпечує монастир оливковою олією. У саду також вирощують овочі для монастирського столу. На початку XX століття монастирський сад вважався одним із найкращих у Єгипті.
  • Оссуарій і цвинтар — розташовані поза монастирськими стінами, поряд із садом. На кладовищі є каплиця святого Трифона і сім могил, які використовуються неодноразово. По закінченні певного часу кістки виймають із могили і поміщають в оссуарій, розташований на нижньому ярусі церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Єдиним повним скелетом в оссуарії є мощі пустельника Стефана, що жив у VI столітті і згадується в «Ліствиці» преподобного Іоанна Лествичника. Мощі Стефана, одягнені в чернечий одяг, спочивають у скляному кіоті. Останки інших ченців розділені на дві частини: біля північної стіни складені їх черепа, а в центральній частині оссуарія зібрані їхні кості. В окремих нішах зберігаються кістки синайських архієпископів.

Скарби монастиря

Оскільки з моменту свого заснування монастир жодного разу не був завойований і розорений, нині він володіє величезним зібранням ікон і бібліотекою рукописів, що поступається за історичним значенням тільки Ватиканській апостолічній бібліотеці.

Бібліотека

Монастирська бібліотека була створена тільки 1734 року за архієпископа Никифора, до того часу робіт із вивчення книг і рукописів не проводилося. Російський паломник А. Уманець, який відвідав монастир у 1843 році, писав, що книги зберігаються у невеликій кімнаті в цілковитому безладі. Такий стан сприяв розграбуванню зібрання, зокрема з монастиря був вивезений Синайський кодекс, один із найдавніших текстів Біблії.

До найцінніших манускриптів бібліотеки монастиря належать:

image
Синайський кодекс

У монастирі зберігаються 3304 манускрипти і близько 1700 сувоїв. Дві третини написані грецькою мовою, інші арабською, сирійською, грузинською, вірменською, коптською, ефіопською і слов'янськими мовами. Крім цінних манускриптів у бібліотеці зібрані також 5 000 книг, деякі з яких відносяться до перших десятиліть друкарства. Крім книг релігійного змісту в бібліотеці монастиря зберігаються історичні документи, грамоти із золотими і свинцевими печатками візантійських імператорів, патріархів і османських султанів.

У 2005 році було оголошено про будівництво в монастирі спеціального сховища для цього зібрання замість книгосховища, побудованого в 1951 році у південній монастирської стіни.

Каталог Гіппарха

Докладніше: Зоряний каталог Гіппарха

Каталог Гіппарха — перший зоряний каталог у Європі, який було складено Гіппархом 130 року до н. е. не зберігся і вважається загубленим у ранньохристиянський період, імовірно, під час пожежі Александрійської бібліотеки. До нього входили координати 1080 небесних тіл у 41 сузір'ї. Проте, влітку 2023 року, фрагмент легендарного Каталогу Гіппарха було виявлено під час розкопок у Монастирі Святої Катерини на Синайському півострові в Єгипті.

Зібрання ікон

Монастир Святої Катерини володіє унікальним зібранням ікон, що мають виняткову духовну, мистецьку та історичну цінність. Дванадцять найбільш рідкісних та найстаріших ікон написані в VI столітті восковими фарбами — це найдавніші ікони у світі. Низка енкаустичних ікон у середині XIX століття була вивезено до Росії архімандритом Порфирій (Успенський). Ці ікони зберігаються у зібранні Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків у Києві.

Частина монастирської колекції відноситься до раннього візантійського періоду до X століття (у тому числі сирійсько-палестинські ікони VIII—IX століть). Ці ікони виконані грецькими, грузинськими, сирійськими і коптськими майстрами. Ікони збереглися, оскільки монастир, перебуваючи з VII століття поза Візантійською імперією, не постраждав від іконоборства. Робіт західноєвропейського письма у зібранні монастиря мало, але присутні унікальні ікони періоду хрестових походів, що поєднують у єдиному стилі «західного латинства» і «грецького візантінізму».

Джерела

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Евангелос Папаиоанну. Монастырь святой Екатерины. (Издание Синайского монастыря) б.г., с. 7
  3. . Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
  4. . Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 1 грудня 2009.
  5. . Архів оригіналу за 28 серпня 2004. Процитовано 1 грудня 2009.
  6. Юстиніан став імператором в 527 році, відтак тридцятим роком його его правління є 557 рік, названий роком завершення будівництва.
  7. . Архів оригіналу за 31 грудня 2008. Процитовано 1 грудня 2009.
  8. Евангелос Папаиоанну. Монастырь Святой Екатерины. (Издание Синайского монастыря) б.г., с. 44
  9. . Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 1 грудня 2009.
  10. Евангелос Папаиоанну. Монастырь святой Екатерины. (Издание Синайского монастыря) б. г., с. 10
  11. . Архів оригіналу за 14 червня 2006. Процитовано 1 грудня 2009.
  12. Трощинський В. П. Африка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .
  13. . Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 1 грудня 2009.
  14. Евангелос Папаиоанну. Монастырь святой Екатерины. (Издание Синайского монастыря) б. г., с. 47
  15. . Архів оригіналу за 27 вересня 2006. Процитовано 1 грудня 2009.
  16. . Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2009.
  17. Евангелос Папаиоанну. Монастырь святой Екатерины. (Издание Синайского монастыря) б.г., с. 24
  18. Алфеева В. А. Паломничество на Синай. М., Крутицкое Патриаршее подворье, 1998.
  19. . Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.
  20. . Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.
  21. . Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.
  22. . Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.
  23. . Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 2 грудня 2009.
  24. Порфирий (Успенский). Первое путешествие в Синайский монастырь в 1845 году. Спб., 1856. С. 148
  25. Августин (Никитин), архимандрит. Русские паломники у христианских святынь Египта. СПб., 2003. С. 197.
  26. . Архів оригіналу за 14 грудня 2007. Процитовано 9 грудня 2009.
  27. Wiggins & Wynn, 2003.
  28. Lost Ancient Greek Sky Map Discovered at Monastery. // By Tasos Kokkinidis. August 20, 2023
  29. У покинутому монастирі знайшли частину легендарної давньогрецької карти зоряного неба. 22.08.2023, 18:00
  30. Банк А. В. Византийское искусство в собраниях Советского союза. Ленинград, 1966. С. 296

Посилання

  • Офіційна сторінка пам'ятки [ 25 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  • Saint Catherine Foundation [ 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monastir Svyatoyi Katerini takozh Sinajskij monastir grec Monὴ tῆs Ἁgias Aἰkaterinhs arab دير سانت كاترين odin iz najdavnishih bezperervno diyuchih hristiyanskih monastiriv u sviti Zasnovanij v IV stolitti v centri Sinajskogo pivostrova bilya pidnizhzhya gori Sinaj biblijna Horiv Oboronna budivlya monastirya zvedena za nakazom imperatora Yustiniana v VI stolitti Naselnikami monastirya zdebilshogo ye greki pravoslavnogo virospovidannya Monastir svyatoyi KateriniMonastir Svyatoyi Katerini ta okolici Saint Catherine Area Svitova spadshinaMonastir svyatoyi Katerini28 33 20 pn sh 33 58 32 sh d 28 55583055558377836 pn sh 33 97556111113877364 sh d 28 55583055558377836 33 97556111113877364Krayina YegipetTip KulturnijKriteriyi i iii iv viOb yekt 954Region Arabski krayiniZareyestrovano 2002 26 sesiya Monastir svyatoyi Katerini u Vikishovishi Spochatku imenuvavsya monastirem Preobrazhennya abo monastirem Neopalimoyi Kupini Z XI stolittya u zv yazku z poshirennyam shanuvannya svyatoyi Katerini moshi yakoyi buli znajdeni sinajskimi chencyami v seredini VI stolittya monastir otrimav novu nazvu monastir Svyatoyi Katerini U 2002 roci monastirskij kompleks buv vklyuchenij YuNESKO v spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini Istoriya monastiryaZasnuvannya Miniatyura 1508 rik Pochinayuchi z III stolittya chenci pochali selitisya nevelikimi grupami navkolo gori Horiv bilya Neopalimoyi kupini v oazisi Faran Vadi Firan ta inshih miscyah pivdennogo Sinaya Pershi chenci v tij miscevosti buli golovnim chinom pustelnikami sho zhivut poodinoko u pecherah Lishe u svyatkovi dni vidlyudniki zbiralisya bilya Neopalimoyi kupini dlya zdijsnennya spilnogo Bogosluzhinnya Cherneche zhittya cogo periodu opisav u V stolitti uchen Ivana Zolotoustogo kolishnij prefekt Konstantinopolya Nil Sinajskij chiyi praci dosi vivchayut svyashenniki chenci j viruyuchi Odni kushtuvali yizhu tilki u nedilni dni inshi dvichi na tizhden inshi cherez dvi dobi Kozhnoyi nedili vsi voni z riznih misc zbiralisya v odnu cerkvu ciluvalisya prichashalisya Svyatih Tajn i rozmovami pro spasinnya dushi vtishali i zaohochuvali odin odnogo do visokih podvigiv U period pravlinnya imperatora Konstantina v 330 roci chenci Sinaya zvernulisya do jogo materi Oleni Konstantinopolskoyi iz prohannyam pro budivnictvo bilya Neopalimoyi kupini malenkoyi cerkvi prisvyachenoyi Bogomateri a takozh vezhi dlya pritulku chenciv na vipadok nabigiv kochivnikiv Prohannya chenciv bulo zadovoleno i prochani kincya IV stolittya povidomlyali sho na Sinayi vzhe bula procvitayucha gromada chenciv yaka privablyuvala viruyuchih z riznih misc Vizantijskoyi imperiyi U rozpovidi pro svyati miscya Shodu napisanij naprikinci IV stolittya znatnoyi palomniceyu Silviyeyu povidomlyayetsya i pro chernechu gromadu sho utvorilasya navkolo Neopalimoyi kupini Doba Yustiniana Monastir Svyatoyi Katerini El Greko ser XVI stolittya Podalshij poshtovh do rozvitku monastir otrimav u VI stolitti koli imperator Yustinian I nakazav pobuduvati mogutni fortechni stini yaki otochili poperedni sporudi svyatoyi Oleni i cerkvu sho zbereglasya dosi a takozh napraviv na Sinaj soldativ dlya zahistu chenciv Pro budivnictvo dobi Yustiniana svidchit jogo suchasnik Prokopij Kesarijskij Nad golovnoyu monastirskoyu bramoyu zberigsya napis Z fundamenta sporudzhenij cej svyashennij monastir na Sinajskij gori de Bog govoriv do Mojseya smirennim carem romeyiv Yustinianom na vichnu zgadku pro nogo i jogo druzhinu Feodoru Zakincheno pislya tridcyatogo roku caryuvannya jogo I postavleno v nomu igumena na im ya Dula v lito vid Adama 6021 vid Hrista zh 527 Vihodyachi z cogo napisu rosijskij vchenij yepiskop Porfirij Uspenskij datuvav zakinchennya budivnictva monastirya 557 rokom Zgidno z Hronikoyu dlya zahistu ta obslugovuvannya monastirya imperator pereseliv na Sinaj dvisti simej z Pontu Anatolijskogo ta Aleksandriyi Nashadki cih pereselenciv utvorili sinajske beduyinske plem ya dzhabaliya Nezvazhayuchi na navernennya v islam sho vidbulosya v VII stolitti voni prodovzhuyut zhiti v okolicyah monastirya i zajmatisya jogo obslugovuvannyam Do kincya VII stolittya monastir nalezhav Faranskij yeparhiyi ta ocholyuvavsya igumenom u sani arhiyepiskopa pro davnist Sinajskoyi arhiyepiskopiyi svidchat materiali Halkedonskogo soboru de v Chini mitropolij i arhiyepiskopskogo apostolskogo prestolu Svyatogo Gradu na 24 mu misci zgaduyetsya arhiyepiskopiya gori Sinaj U 681 roci koli yepiskop Faranskij buv pozbavlenij kafedri za monofelitstvo yepiskopska kafedra bula perenesena v monastir i jogo igumen stav yepiskopom Faranu Trohi piznishe v jogo pidporyadkuvannya perejshla yeparhiya Rajto Na pochatku VIII stolittya vsi hristiyani Sinajskogo pivostrova perebuvali pid yurisdikciyeyu Sinajskogo arhiyepiskopa Arabske i osmanske zavoyuvannya Ikona iz zobrazhennyam monastirya XVIII stolittya Monastir u period arabskogo zavoyuvannya Sinayu u 625 roci napraviv delegaciyu do Medini abi zaruchitisya zastupnictvom proroka Muhammeda Kopiya otrimanoyi chencyami ohoronnoyi gramoti 1517 original zberigayetsya u Stambuli kudi vin buv vitrebuvanij u monastirya sultanom Selimom I Griznim vistavlena v monastiri progoloshuye sho musulmani budut zahishati monastir a takozh zvilnyayut jogo vid splati podatkiv Firman buv napisanij na shkiri gazeli kufichnim pismom skriplenij vidbitkom ruki Muhammeda Nezvazhayuchi na otrimani privileyi kilkist chenciv pochala skorochuvatisya i do pochatku IX stolittya yih zalishilosya vsogo 30 Z poshirennyam u Yegipti islamu v monastiri z yavlyayetsya mechet sho zbereglasya dosi U period hrestovih pohodiv z 1099 po 1270 roki u chernechomu zhitti monastirya trivav period vidrodzhennya Sinajskij orden hrestonosciv vzyav na sebe zavdannya ohoronyati palomnikiv iz Yevropi sho pryamuyut do monastirya kilkist yakih zrosla U cej period u monastiri z yavlyayetsya katolicka kaplicya Pislya zavoyuvannya Yegiptu Osmanskoyu imperiyeyu u 1517 roci osmanska vlada ne skorotila prava chenciv zberegla osoblivij status arhiyepiskopa i ne vtruchalisya u vnutrishni spravi monastirya Monastir viv veliku kulturnu ta prosvitnicku diyalnist u XVIII stolitti vin vidkriv duhovnu shkolu na ostrovi Krit de zdobuvali osvitu grecki bogoslovi togo chasu Podvir ya monastirya buli vidkriti v Yegipti Palestini Osmanskij imperiyi Rumunskomu korolivstvi Rosijskij imperiyi i navit u Britanskij Indiyi 1760 roku ukrayinskij chernec piznishe arhimandrit i Leontij Luka Zelenskij Yacenko vidvidav monastir Suchasnij etap Monastir Svyatoyi Katerini ye centrom avtonomnoyi Pravoslavnoyi cerkvi gori Sinaj yaka okrim ciyeyi obiteli volodiye tilki nizkoyu monastirskih podvir yiv 3 v Yegipti i 14 poza Yegiptom 9 v Greciyi na Kipri 3 1 v Livani ta 1 v Turechchini Stambul Igumenom monastirya ye Jogo visvyachennya z VII stolittya zdijsnyuye yerusalimskij patriarh pid yurisdikciyu yakogo monastir perejshov u 640 roci cherez sho vinikli pislya zavoyuvannya Yegiptu musulmanami trudnoshi u spilkuvanni z Konstantinopolskim patriarhatom oficijno avtonomiya vid Konstantinopolskogo patriarhatu bula otrimana tilki v 1575 roci i pidtverdzhena v 1782 roci Sribnij persten iz napisom grec AGIA AIKATERINA Spravami monastirya nini upravlyayut zagalni Zbori chenciv yaki virishuyut ekonomichni politichni ta inshi pitannya Rishennya Zboriv vikonuyutsya Radoyu otciv u yaku vhodit chotiri osobi zastupnik i pomichnik arhiyepiskopa monastirskij riznichij ekonom i bibliotekar Monastir yak i ranishe ye tradicijnim miscem hristiyanskogo palomnictva Shodnya pislya godin viruyuchim vidkrivayut dostup do moshiv svyatoyi Katerini Na zgadku pro pokloninnya mosham chenci daruyut sribnij persten iz zobrazhennyam sercya zi slovami grec AGIA AIKATERINA svyata Katerina U 2005 roci Visha rada u spravah starozhitnostej Yegiptu ogolosila pro pochatok programi rozvitku i vivchennya monastirskogo kompleksu sho vklyuchaye sistematizaciyu ta vivchennya dokumentiv pov yazanih z istoriyeyu Sinaya i monastirya Svyatoyi Katerini zjomku dokumentalnogo filmu i vidannya dokladnoyi enciklopediyi pro monastir Budivli monastiryaBazilika Preobrazhennya Mozayika apsidi Mojsej otrimuye Skrizhali zavitu Golovnij hram monastirya katolikon trinavna bazilika prisvyachenij Peretvorennyu Isusa Hrista Jogo zvedennya vidnositsya do periodu pravlinnya imperatora Yustiniana Vhid u narteks prikrashayut rizni dveri z livanskogo kedra vigotovleni v period hrestovih pohodiv a dveri v golovnu navu baziliki vidnosyatsya do VI stolittya i ye yiyi rovesnikami Nad vhidnimi dverima zberigsya greckij napis Os brama Gospodnya pravedniki uvijdut v neyi Ps 117 20 U kozhnij iz dvanadcyati kolon uvinchanih korinfskimi kapitelyami i podilyayut navi baziliki u specialnih pogliblennyah zberigayutsya moshi svyatih zakriti bronzovimi plastinami a na samih kolonah pomisheni ikoni XII stolittya za chislom misyaciv roku Uzdovzh kolon vstanovleni dva ryadi derev yanih rizblenih stasidiyiv Koloni z yednani arkami vishe yakih roztashovani vikna U 1714 roci v bazilici bula vikladena nova marmurova pidloga Stelya baziliki vikonana z livanskogo kedra i rozpisana u XVIII stolitti zirkami na sinomu tli Golovnoyu prikrasoyu baziliki ye roztashovana u konsi apsidi mozayika Preobrazhennya Gospodnye sho znahoditsya v duzhe dobromu stani Mozayika vikonana v pershij polovini VI stolittya pridvornimi majstrami nadislanimi Yustinianom dlya prikrasi monastirya Mozayika Preobrazhennya Gospodnye obramlena medaljonami z shistnadcyatma napivfigurami apostoliv i prorokiv U centri kompoziciyi monumentalna figura Isusa Hrista ukladena v lazurevuyu mandorlu yaka z yednuyetsya promenyami bozhestvennogo svitla z figurami prorokiv i troh uchniv vikonanih na zolotomu merehtlivomu foni Po bokah mozayiki na arci apsidi ye dva zobrazhennya proroka Mojseya sho stoyav pered Neopalimoyu kupinoyu livoruch i otrimuye na Sinayi Skrizhali zavitu pravoruch Apsidu prikrashayut takozh medaljoni iz zobrazhennyami yagnya mizh dvoh letyuchih angeliv Bogorodici ta Ivana Hrestitelya Mozayika Preobrazhennya Gospodnye bula ochishena vid zabrudnen i kiptyavi amerikanskimi restavratorami v 1958 1965 rokah Vid oglyadu z centralnoyi navi mozayiku zakrivaye derev yanij rizblenij ikonostas XVII stolittya ale z bichnih nav na rivni vivtarya mozayika dostupna dlya oglyadu U vivtari baziliki v marmurovij raci zberigayutsya dva sribnih kovchezhci z moshami svyatoyi Katerini golova ta desnicya She odna chastina moshej palec znahoditsya v ikoni velikomuchenici Katerini v livij navi baziliki i zavzhdi vidkrita dlya pokloninnya viruyuchih Kaplicya Neopalimoyi Kupini Neopalima Kupina u Monastiri Za vivtarnoyu chastinoyu baziliki Preobrazhennya znahoditsya kaplicya Neopalimoyi Kupini pobudovana na tomu misci de zgidno z biblijnim opovidannyam Bog rozmovlyav iz Mojseyem Ish 2 2 5 Vikonuyuchi biblijnu vkazivku kozhen hto vhodit syudi maye znimati tut svoye vzuttya Kaplicya ye odniyeyu z najdavnishih monastirskih budivel yiyi zgaduye naprikinci IV stolittya palomnicya Silviya u svoyij rozpovidi pro svyati miscya Shodu div rozdil Zasnuvannya monastirya Kaplicya prisvyachena Blagovishennyu i prikrashena ikonami prisvyachenimi comu svyatu V apsidi kaplici zbereglosya mozayichne zobrazhennya hresta X stolittya Takozh ye ikona Bogorodici z nemovlyam Isusom na rukah sho sidit u centri Neopalimoyi Kupini Kaplicya maye prestol roztashovanij ne yak zavzhdi nad moshami svyatih a nad korinnyam Kupini Dlya ciyeyi meti kush buv peresadzhenij u dekilkoh metrah vid kaplici de prodovzhuye rosti dali U kaplici nemaye ikonostasu yakij prihovuye vivtar vid viruyuchih i palomniki mozhut bachiti pid prestolom misce de rosla Kupina Vono poznacheno otvorom u marmurovij pliti zakritij sribnim shitom iz karbovanimi zobrazhennyami palayuchogo kusha Preobrazhennya Rozp yattya yevangelistiv svyatoyi Katerini i samogo Sinajskogo monastirya Na pliti zberigsya greckij napis XIII stolittya Pom yani Gospodi raba Tvogo smirennogo Gavriyila Oripsaya arhiyepiskopa svyatoyi gori Sinaj u Svyatij Kupini Liturgiya u kaplici vidbuvayetsya shosuboti Inshi budivli Monastirskij sad Ossuarij Kolodyaz Mojseya roztashovanij na pivnich vid baziliki Preobrazhennya i vvazhayetsya tim kolodyazem bilya yakogo zgidno z Bibliyeyu Mojsej zustriv sim dochok Midiyanskogo svyashennika Ish 2 15 17 Kolodyaz i nini prodovzhuye postachati monastir vodoyu U monastiri chislenni kaplici Svyatogo Duha Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Ioanna Bogoslova Georgiya Pobidonoscya svyatogo Antoniya svyatogo Stefana Ivana Predtechi p yati sevastijskih muchenikiv desyati kritskih muchenikiv svyatih Sergiya i Vakha svyatih apostoliv i proroka Mojseya Ci kaplici znahodyatsya vseredini monastirskih stin a dev yat iz nih z yednuyutsya z arhitekturnim kompleksom baziliki Preobrazhennya Dvi kaplici znahodyatsya v pokoyah arhiyepiskopa Sinaya verhnya na chest Uspinnya Bogorodici i nizhnya prisvyachena Bogomateri Zhivonosnogo dzherela znahoditsya v starodavnij vezhi pobudovanij u 330 roci imperatriceyu Olenoyu kaplicyu prikrashayut ikoni XII XIII stolit sered yakih vidilyayutsya carski vorota dekorovani zolotimi kolami i shanovanij obraz Bogorodici Zhivonosne dzherelo sho pripisuyetsya kritskomu majstru Angelosu Trapezna pobudovana v XI stolitti pislya togo yak primishennya davnishoyi trapeznoyi bulo peretvoreno na mechet U 2005 roci primishennya trapeznoyi bulo vidrestavrovano i prodovzhuye vikoristovuvatisya za priznachennyam Stini trapeznoyi prikrashayut freski zi scenami zhertvoprinoshennya Avraama 1577 rik Illi v pusteli pitomogo voronom i scenoyu Drugogo prishestya Isusa Hrista 1573 U trapeznij znahoditsya velikij derev yanij stil nadislanij u darunok monastiryu v XIV stolitti z ostrova Zakinf Stil prikrashenij rizblennyam iz zobrazhennyam angeliv i kvitiv u stili rokoko Sad roztashovanij na pivnichnij zahid vid monastirskih stin i z yednuyetsya z monastirem drevnim pidzemnim hodom vikoristovuvanim donini Na odnij iz teras viroshuyutsya yabluni grushi granati abrikosi slivi ajva shovkovicya migdal vishni Insha terasa vidvedena pid olijnij sad zabezpechuye monastir olivkovoyu oliyeyu U sadu takozh viroshuyut ovochi dlya monastirskogo stolu Na pochatku XX stolittya monastirskij sad vvazhavsya odnim iz najkrashih u Yegipti Ossuarij i cvintar roztashovani poza monastirskimi stinami poryad iz sadom Na kladovishi ye kaplicya svyatogo Trifona i sim mogil yaki vikoristovuyutsya neodnorazovo Po zakinchenni pevnogo chasu kistki vijmayut iz mogili i pomishayut v ossuarij roztashovanij na nizhnomu yarusi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Yedinim povnim skeletom v ossuariyi ye moshi pustelnika Stefana sho zhiv u VI stolitti i zgaduyetsya v Listvici prepodobnogo Ioanna Lestvichnika Moshi Stefana odyagneni v chernechij odyag spochivayut u sklyanomu kioti Ostanki inshih chenciv rozdileni na dvi chastini bilya pivnichnoyi stini skladeni yih cherepa a v centralnij chastini ossuariya zibrani yihni kosti V okremih nishah zberigayutsya kistki sinajskih arhiyepiskopiv Skarbi monastiryaOskilki z momentu svogo zasnuvannya monastir zhodnogo razu ne buv zavojovanij i rozorenij nini vin volodiye velicheznim zibrannyam ikon i bibliotekoyu rukopisiv sho postupayetsya za istorichnim znachennyam tilki Vatikanskij apostolichnij biblioteci Biblioteka Monastirska biblioteka bula stvorena tilki 1734 roku za arhiyepiskopa Nikifora do togo chasu robit iz vivchennya knig i rukopisiv ne provodilosya Rosijskij palomnik A Umanec yakij vidvidav monastir u 1843 roci pisav sho knigi zberigayutsya u nevelikij kimnati v cilkovitomu bezladi Takij stan spriyav rozgrabuvannyu zibrannya zokrema z monastirya buv vivezenij Sinajskij kodeks odin iz najdavnishih tekstiv Bibliyi Do najcinnishih manuskriptiv biblioteki monastirya nalezhat Sinajskij kodeks Dvanadcyat storinok odnogo z najdavnishih tekstiv Bibliyi Sinajskogo kodeksu IV stolittya yakij buv vivezenij iz monastirya v Rosiyu 1859 roku V stolittya Desyat arkushiv uncialnogo manuskriptu VI stolittya greckoyu movoyu z tekstom Yevangeliya vid Matviya Kodeks 074 Grecke Yevangeliye 717 roku darunok monastiryu vizantijskogo imperatora Feodosiya III Sinajskij psaltir XI stolittya najdavnishij psaltir slov yanskoyu movoyu U monastiri zberigayutsya 3304 manuskripti i blizko 1700 suvoyiv Dvi tretini napisani greckoyu movoyu inshi arabskoyu sirijskoyu gruzinskoyu virmenskoyu koptskoyu efiopskoyu i slov yanskimi movami Krim cinnih manuskriptiv u biblioteci zibrani takozh 5 000 knig deyaki z yakih vidnosyatsya do pershih desyatilit drukarstva Krim knig religijnogo zmistu v biblioteci monastirya zberigayutsya istorichni dokumenti gramoti iz zolotimi i svincevimi pechatkami vizantijskih imperatoriv patriarhiv i osmanskih sultaniv U 2005 roci bulo ogolosheno pro budivnictvo v monastiri specialnogo shovisha dlya cogo zibrannya zamist knigoshovisha pobudovanogo v 1951 roci u pivdennij monastirskoyi stini Katalog Gipparha Dokladnishe Zoryanij katalog Gipparha Katalog Gipparha pershij zoryanij katalog u Yevropi yakij bulo skladeno Gipparhom 130 roku do n e ne zberigsya i vvazhayetsya zagublenim u rannohristiyanskij period imovirno pid chas pozhezhi Aleksandrijskoyi biblioteki Do nogo vhodili koordinati 1080 nebesnih til u 41 suzir yi Prote vlitku 2023 roku fragment legendarnogo Katalogu Gipparha bulo viyavleno pid chas rozkopok u Monastiri Svyatoyi Katerini na Sinajskomu pivostrovi v Yegipti Zibrannya ikon Monastir Svyatoyi Katerini volodiye unikalnim zibrannyam ikon sho mayut vinyatkovu duhovnu mistecku ta istorichnu cinnist Dvanadcyat najbilsh ridkisnih ta najstarishih ikon napisani v VI stolitti voskovimi farbami ce najdavnishi ikoni u sviti Nizka enkaustichnih ikon u seredini XIX stolittya bula vivezeno do Rosiyi arhimandritom Porfirij Uspenskij Ci ikoni zberigayutsya u zibranni Muzeyu mistectv im Bogdana ta Varvari Hanenkiv u Kiyevi Chastina monastirskoyi kolekciyi vidnositsya do rannogo vizantijskogo periodu do X stolittya u tomu chisli sirijsko palestinski ikoni VIII IX stolit Ci ikoni vikonani greckimi gruzinskimi sirijskimi i koptskimi majstrami Ikoni zbereglisya oskilki monastir perebuvayuchi z VII stolittya poza Vizantijskoyu imperiyeyu ne postrazhdav vid ikonoborstva Robit zahidnoyevropejskogo pisma u zibranni monastirya malo ale prisutni unikalni ikoni periodu hrestovih pohodiv sho poyednuyut u yedinomu stili zahidnogo latinstva i greckogo vizantinizmu Ikona Bogorodici na troni z Dityatko Isusom svyatimi ta angelami VI stolittya Najstarisha z vidomih ikon Hristos Pantokrator Rozp yattya XIII stolittya Svyati dveri Bogorodicya Diva z Nemovlyam Vizantijska ikona svyatogo arhangela Mihayila Ikona Preobrazhennya Gospodnogo XII stolittya Listvicya Imperator Ioann VIII Paleolog Ikona svyatoyi Katerini OleksandrijskoyiDzherela Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Evangelos Papaioannu Monastyr svyatoj Ekateriny Izdanie Sinajskogo monastyrya b g s 7 Arhiv originalu za 25 listopada 2009 Procitovano 1 grudnya 2009 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2008 Procitovano 1 grudnya 2009 Arhiv originalu za 28 serpnya 2004 Procitovano 1 grudnya 2009 Yustinian stav imperatorom v 527 roci vidtak tridcyatim rokom jogo ego pravlinnya ye 557 rik nazvanij rokom zavershennya budivnictva Arhiv originalu za 31 grudnya 2008 Procitovano 1 grudnya 2009 Evangelos Papaioannu Monastyr Svyatoj Ekateriny Izdanie Sinajskogo monastyrya b g s 44 Arhiv originalu za 29 veresnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2009 Evangelos Papaioannu Monastyr svyatoj Ekateriny Izdanie Sinajskogo monastyrya b g s 10 Arhiv originalu za 14 chervnya 2006 Procitovano 1 grudnya 2009 Troshinskij V P Afrika Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 1 grudnya 2009 Evangelos Papaioannu Monastyr svyatoj Ekateriny Izdanie Sinajskogo monastyrya b g s 47 Arhiv originalu za 27 veresnya 2006 Procitovano 1 grudnya 2009 Arhiv originalu za 24 grudnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2009 Evangelos Papaioannu Monastyr svyatoj Ekateriny Izdanie Sinajskogo monastyrya b g s 24 Alfeeva V A Palomnichestvo na Sinaj M Krutickoe Patriarshee podvore 1998 Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2009 Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2009 Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2009 Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2009 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2011 Procitovano 2 grudnya 2009 Porfirij Uspenskij Pervoe puteshestvie v Sinajskij monastyr v 1845 godu Spb 1856 S 148 Avgustin Nikitin arhimandrit Russkie palomniki u hristianskih svyatyn Egipta SPb 2003 S 197 ISBN 5 7654 2593 3 Arhiv originalu za 14 grudnya 2007 Procitovano 9 grudnya 2009 Wiggins amp Wynn 2003 Lost Ancient Greek Sky Map Discovered at Monastery By Tasos Kokkinidis August 20 2023 U pokinutomu monastiri znajshli chastinu legendarnoyi davnogreckoyi karti zoryanogo neba 22 08 2023 18 00 Bank A V Vizantijskoe iskusstvo v sobraniyah Sovetskogo soyuza Leningrad 1966 S 296PosilannyaOficijna storinka pam yatki 25 grudnya 2009 u Wayback Machine Saint Catherine Foundation 20 kvitnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ