Респу́бліка Кита́й, або Кита́йська Респу́бліка (кит. трад. 中華民國, піньїнь: Zhonghua Minguo, акад. Чжунхуа Міньґо, буквально «Кита́йська Респу́бліка»), відома також як Тайва́нь або Кита́йський Тайбей — острівна держава з обмеженим міжнародним визнанням у Східній Азії. У першій половині XX ст. була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм; проте з другої половини століття є демократичною державою, що контролює лише острів Тайвань і низку інших дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами.
До 1949 року була єдиним міжнародно визнаним представником Китаю, і як така була членом-засновником ООН і одним із п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. 1971 року Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці — відтоді ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем і Пенху.
Назва
Окрім офіційної назви держави у засобах масової інформації широко використовують метонімічні назви: Тайва́нь (кит. 臺灣) — від однойменної назви острова, що наразі контролюється урядом Китайської Республіки; Китайський Тайбей (кит. 中華台北) — від назви міста, у якому розміщується уряд республіки.
У деяких контекстах, зокрема в урядових публікаціях РК, назва пишеться як «Республіка Китай (Тайвань)», «Республіка Китай/Тайвань» або іноді «Тайвань (РК)».
Історія
Наприкінці XVI ст. на острів почалася імміграція китайців із прибережних провінцій Гуандун та Фуцзянь; 1624—1662 роки — у південній частині острова Тайвань існує колонія голландської Ост-Індської компанії, а в північній частині у 1626—1642 роках іспанська колонія; у 1662 році прихильник династії Мін Чжен Ченгун виганяє голландців з острова й засновує власне незалежне володіння; 1683 рік — острова захопили війська династії Цін;
Республіка Китай заснована 1912 року. Вона займала більшу частину материкового Китаю та Монголії. Наприкінці Другої світової війни, у рамках капітуляції Японії, Республіка Китай збільшила свою територію за рахунок групи островів Тайвань і Пенху. Коли 1949 року Китайська Національна Народна партія (Ґоміндан, кит. 國民黨, пін. Guómíndǎng) програла громадянську війну Комуністичній партії Китаю, уряд Республіки Китай переїхав на Тайвань (острів) до тимчасової столиці Тайбей, у той час як комуністи створили Китайську Народну Республіку (КНР) у материковому Китаї з центром у Пекіні. Відтоді Республіка Китай контролює Тайвань, Пенху, Цзіньминь, Мацзу та інші дрібніші острови. На початку холодної війни вона була визнана багатьма західними країнами та Організацією Об'єднаних Націй як єдиний законний уряд Китаю.
Націоналістичний уряд Китаю на чолі з Чан Кайші (Цзян Цзєши кит. 蔣介石, пін. Jiǎng Jièshí) втік на Тайвань після комуністичної революції в Китаї 1949 й домінував на острові, висловлюючи претензії на материкову частину до 1970-х, але його вже більше не визнавали США й західні держави як легітимний уряд Китаю після ухвали 1971 р. резолюції ООН про визнання права КНР на представництво в цій організації.
У 1975 Чан Кайші помер. Його син Цзян Цзін-го почав проводити політику поступової демократизації й «тайванізації».
У 1989 партія Ґоміндан перемогла на перших вільних виборах. 1991 року президент Лі Денхуей оголосив кінець стану громадянської війни з КНР; до чинної конституції 1947 року було внесено суттєві зміни, почато кампанію за одержання незалежності.
Відповідно до Конституції, Республіка Китай не відмовилася від своїх претензій на весь Китай, хоча активно не заявляє про них на міжнародній арені. Політичні сили Республіки займають різні позиції у питанні проголошення суверенітету Тайваню. Обидва колишні президенти Республіки, Лі Денхуей і Чень Шуйбянь, дотримувалися думки, що РК є суверенною і незалежною державою, окремою від материкового Китаю, тому необхідності в офіційній декларації незалежності немає. З іншого боку, президент Ма Їнцзю висловив думку, що РК є суверенною і незалежною країною, яка має у своєму складі як Тайвань, так і материковий Китай.
Головні події
- 1945: Капітуляція Японії у Другій світові війні. Тайвань стає частиною Республіки Китай.
- 1947: Повстання тайванців проти Ґоміньдану. Запровадження воєнного стану.
- 1949: Поразка Ґоміньдану у громадянській війні у Китаї. Масова втеча прихильників Чан Кайші на Тайвань.
- 1971: Республіка Китай поступається місцем в ООН Китайській Народній Республіці.
- 1987: Воєнний стан на Тайвані скасовано. Починається демократизація країни.
- 2000: Президентом стає представник Демократичної партії Чен Шуйбян.
Географія
Лежить на острові Тайвань. Острів, також знаний як Формоза (від порт. Ilha Formosa — «гарний острів»), розташований у південній частині Східної Азії, на південь та схід від континентального Китаю. На сході і південному сході Тайвань межує з водами Японії і островами Рюкю. На південь від нього розташовані Філіппіни. Тайвань омивається Тихим океаном на сході, Південнокитайським морем і Лусонською протокою на півдні, Тайванською протокою на заході і Східнокитайським морем на півночі. Площа острова становить 35 801 км², довжина — 394 км, ширина — 144 км. На Тайвані переважають скелясті уступчасті гори вкриті тропічними і субтропічними лісами.
Республіка Китай також володіє Охрідськими островами, в Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацзу.
Політика
Республіка Китай є демократичною країною з президентсько-парламентською формою правління і загальним виборчим правом.
Очільник держави — президент Цай Інвень (蔡英文) з 2016 року), очільник уряду — Вільям Лай (賴清德) з 2017 року; політична система — демократія, що розвивається.
Адміністративний поділ
Республіка Китай ділиться на дві провінції (кит. 省, пін. shěng, шен) і п'ять міст центрального підпорядкування (кит. 直轄市, пін. zhíxiáshì, чжисяши). Провінції, своєю чергою, діляться на повіти (кит. 縣, пін. xiàn, сянь) і провінційні муніципалітети (кит. 市, пін. shì, ши).
Провінції
Провінції (кит. трад. 省, піньїнь: shěng, палл.: шен) є скоріше реліктом адміністративного поділу всього Китаю. У Китайській республіці існує дві провінції.
Назва | Китайська писемність | Площа, км² | Населення, осіб | Столиця | |
---|---|---|---|---|---|
Тайвань | 臺灣省,台灣省 | 26 330,9577 | 9 242 980 | Чжунсинсиньцунь | 中興新村 |
Фуцзянь | 福建省 | 180,4560 | 107 308 | Цзиньчен | 金城鎮 |
Міста центрального підпорядкування
Міста центрального підпорядкування (кит. трад. 直轄市, пиньинь: zhíxiáshì, палл.: чжисяши) виділені з провінцій. У Китайській республіці існує п'ять міст центрального підпорядкування.
Назва | Китайська писемність | Прапор | Площа, км² | Населення, осіб | Дата |
---|---|---|---|---|---|
Гаосюн | 高雄市 | 2 946,2527 | 2 769 072 | 01.01.1979 | |
Новий Тайбей | 新北市 | 2 052,5667 | 3 849 492 | 25.12.2010 | |
Тайбей | 臺北市,台北市 | 271,7997 | 2 622 933 | 01.07.1967 | |
Тайнань | 臺南市,台南市 | 2 191,6531 | 1 873 681 | 25.12.2010 | |
Тайчжун | 臺中市,台中市 | 2 214,8968 | 2 629 323 | 25.12.2010 | |
Таоюань | 桃園市 | 1 220,9540 | 2 092 977 | 25.12.2014 |
Міста провінційного підпорядкування
У провінції Тайвань існує три міста провінційного підпорядкування.
Назва | Китайська писемність | Прапор | площа (км²) | населення (чол.) |
---|---|---|---|---|
Синьчжу | 新竹市 | 104,1526 | 415 344 | |
Цзілун | 基隆市 | 132,7589 | 384 134 | |
Цзяї | 嘉義市 | 60,0256 | 272 390 |
Повіти
Всього на Тайвані існують 13 повітів:
Збройні сили
Складаються з сухопутних військ, військово-морських сил і військово-повітряних сил.
Призовний вік і порядок комплектування: всі громадяни Китайської Республіки чоловічої статі, віком 19—35 років, в обов'язковому порядку, призиваються на дійсну військову службу строком на 1 рік (з 2009 року; раніше — 14 місяців); допускається добровільна служба для жінок; служба у ВПС для жінок обмежується лише небойовими посадами; граничний вік для військовослужбовця армійського резерву — 30 років; Міністерство оборони Китайської Республіки заявило про свій намір, починаючи з 2010 року, скоротити число призовників до збройних сил, шляхом збільшення чисельності солдатів професійної служби на 10 % щорічно, призов раніше буде здійснюватися для проходження альтернативної служби, або 3—4 місячного курсу військової підготовки (2009).
Військові витрати — відсоток від ВВП: 2,2 % (2006) — 75-те місце в світі.
Економіка
Будучи одним із чотирьох «азійських тигрів», вона є 26-ю за величиною економікою у світі. Новітні технології відіграють ключову роль у промисловості країни.
У Республіці Китай на високому рівні перебувають свобода слова, охорона здоров'я, освіта, економічні свободи тощо.
Експорт (вивіз): текстиль, сталь, пластмаси, електроніка, харчові продукти.
Населення
Чисельність і розміщення
Населення Тайваню станом на 2011 рік оцінювалося у 23 415 126 осіб (оцінка). На 2022 рік населення 23 580 712 осіб (оцінка). Оскільки площа Тайваню становить 35 980 км², то щільність населення дорівнює 644,5 особи на км². Це 15-те місце в світі за щільністю населення, і друге в Азії (після Бангладеш), якщо не брати до уваги держав з територією меншою, ніж у Тайваню. Західне узбережжя острова заселено набагато щільніше, ніж східне. Приріст населення у 2006 році склав 0,61 %.
Велика частина населення Тайваню живе в міських агломераціях. Найбільші з них Новий Тайбей (6 607 115 осіб), Гаосюн (2 752 008), Тайчжун — Чжанхуа (2 161 327), Таоюань (1 814 437), Тайнань (1 237 886), Сіньчжу (671 464) та Цзяї (373 417). Усі вони розташовані на західному узбережжі острова Тайвань. Найбільші міста (станом на 2009 рік: Тайбей (2 620 273), Гаосюн (1 526 128), Тайчжун (1 067 366), Тайнань (768 891), Сіньчжу (396 983), Цзілун (390 299), Цзяї (272 718).
Етнічний склад і мови
98 % населення Тайваню — етнічні китайці (хань), 2 % — аборигени-«гаошань» (найдавніше населення острова Тайвань), що говорять тайванськими мовами австронезійської сім'ї. Офіційна мова — китайська (гоюй), але більшість населення говорить на інших діалектах китайської, тайванській і хакка. Мови аборигенів не мають офіційного статусу і поступово зникають. Тайвань використовує традиційні китайські ієрогліфи.
Релігія
94 % населення є послідовниками буддизму, даосизму і конфуціанства, менш 4,5 % — християнства або ісламу.
Цікаві факти
Республіку Китай визнали 23 держави з сумарним ВВП, що складає лише 28 % від ВВП самої Китайської Республіки.
Останній офіційний гарнізон США покинув Тайвань у 1979 році, коли Вашингтон переключив формальне дипломатичне визнання з Тайбея на Пекін, хоча в торішніх повідомленнях ЗМІ йшлося про невеликі розгортання.
Міжнародні відносини
Відносини зі США
20 грудня 2023 року згідно з повідомленням американської телемережі NBC Глава КНР Сі Цзіньпін прямо сказав президенту США Джо Байдену, що прагнутиме «возз'єднати Тайвань з материковим Китаєм». Те ж саме Сі Цзіньпін заявив у новорічному зверненні та повідомив, що «возз'єднання» Китаю з Тайванем неминуче.
Відносини з Україною
Українсько-тайванські відносини | |||||
---|---|---|---|---|---|
Республіка Китай | Україна | ||||
|
Українсько-тайванські відносини носять обмежений характер. Оскільки 1992 року Україна в рамках політики одного Китаю встановила дипломатичні стосунки з Китайською Народною Республікою (Китаєм), це виключає визнання Республіки Китай.
В Україні відсутній представницький офіс Тайваню, тому консульські питання вирішує представництво у Варшаві. Для громадян України обов'язковою умовою для відвідування Тайваню є наявність у закордонному паспорті тайванської візи.
22 квітня 2022 року Тайвань анонсував значну допомогу для України. Востаннє країни співпрацювали на такому рівні 1957 року. Напередодні, 15 березня МЗС Тайваню оголосило про допомогу розміром 11,5 млн доларів для українських біженців.
— українська неурядова платформа, частина ЛДЛУ, має на меті адвокацію українсько-тайванських відносин.
Див. також
Посилання
- Історія конфлікту між Тайванем і КНР, відео
Література
- В. Ю. Константинов. «Двох Китаїв» концепція // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с.
Примітки
- Національна статистика, Китайська Республіка (Тайвань). Національна статистика, Китайська Республіка (Тайвань). Процитовано 26 вересня 2021.
- (PDF). Національна статистика, Китайська Республіка (Тайвань). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
- База даних прогнозів світової економіки, квітень 2022 року. IMF.org. Міжнародний Валютний Фонд. Процитовано 5 травня 2022.
- Через невизначений статус Республіки, ООН не вносить її до своїх статистичних даних. За підрахунками місцевої влади ІРЛП становить 0.916 у 2019 році, -https://www.dgbas.gov.tw/public/Data/112116036FDX2D8F3.pdf
- Office of President of the Republic of China (Taiwan). Office of President of the Republic of China (Taiwan). Процитовано 15 липня 2015.
- About Taiwan. Taiwan.gov.tw. Процитовано 16 червня 2020.
- President Tsai interviewed by BBC. Office of the President of the Republic of China (Taiwan). 18 січня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
Well, the idea is that we don't have a need to declare ourselves an independent state. We are an independent country already and we call ourselves the Republic of China (Taiwan)
- . 29 березня 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 10 вересня 2017.
- Rbc.ua. Прем'єр Тайваню пішов у відставку на тлі падіння президентського рейтингу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
- The World Factbook — Taiwan. www.cia.gov. Процитовано 24 липня 2022.
- Міжнародний валютний фонд, [1]. Дані 2008 року.
- Тайвань підтвердив присутність американських військових на острові. Українська правда (укр.). Процитовано 29 жовтня 2021.
- Xi warned Biden during summit that Beijing will reunify Taiwan with China. Dec. 20, 2023, 12:00 PM EET
- Сі Цзіньпін попередив Байдена про намір «возз'єднати Китай із Тайванем», — NBC. 20.12.2023, 18:48
- China's Xi says 'reunification' with Taiwan is inevitable. December 31, 20231:59 PM GMT+2
- Сі Цзіньпін у новорічному зверненні заявив, що «возз'єднання» Китаю з Тайванем неминуче. // Автор: Костя Андрейковець. 31.12.2023, 21:34
- Taiwan donates US$8 million to Ukraine - Focus Taiwan. focustaiwan.tw (амер.). Процитовано 28 квітня 2022.
- ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна. Історична правда. Процитовано 28 квітня 2022.
- Reuters (16 березня 2022). China says Taiwan 'taking advantage' of Ukraine as island sends more aid. Reuters (англ.). Процитовано 28 квітня 2022.
- Taiwan raises US$32 million relief funds for Ukrainian refugees in a month - Focus Taiwan. focustaiwan.tw (амер.). Процитовано 28 квітня 2022.
- News, Taiwan (7 березня 2022). Taiwan raises NT$300 million donations for Ukraine in 5 days | Taiwan News | 2022-03-07 18:23:00. Taiwan News. Процитовано 28 квітня 2022.
- Україна подає приклад: Тайваню потрібно більше ППО. ФОКУС (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu zasnovanoyu u 1949 roci derzhavoyu yaka kontrolyuye materikovu chastinu Kitayu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tajvan znachennya Respu blika Kita j abo Kita jska Respu blika kit trad 中華民國 pinyin Zhonghua Minguo akad Chzhunhua Mingo bukvalno Kita jska Respu blika vidoma takozh yak Tajva n abo Kita jskij Tajbej ostrivna derzhava z obmezhenim mizhnarodnim viznannyam u Shidnij Aziyi U pershij polovini XX st bula odnopartijnoyu krayinoyu viznanoyu mizhnarodnoyu spilnotoyu sho mala yurisdikciyu nad materikovim Kitayem prote z drugoyi polovini stolittya ye demokratichnoyu derzhavoyu sho kontrolyuye lishe ostriv Tajvan i nizku inshih dribnih ostroviv hocha de fakto pidtrimuye vidnosini z bagatma inozemnimi derzhavami Chastkovo viznana derzhava Respublika Kitaj kit 中華民國 Zhōnghua Minguo mandarinska Prapor Emblema Deviz Tri narodni principi 三民主義 San min chzhu yi Pechatka Derzhavna kvitka Kitajska sliva Gimn Derzhavnij gimn Respubliki Kitaj source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Gimn praporu Respubliki Kitaj source source track track track track track track track track track Roztashuvannya Respubliki Kitaj Stolicya Tajbej Najbilshe misto Novij Tajbej Viznannya krayin OON 13 Oficijni movi Kitajska Go yu 國語 Forma pravlinnya Prezidentsko parlamentska respublika Prezident Caj Inven Demokratichna progresivna partiya Laj Cinde DPP Prem yer ministr Chen Czyanzhen DPP Sinhajska revolyuciya Progoloshennya nezalezhnosti 10 zhovtnya 1911 Vstanovlennya respubliki 1 sichnya 1912 Perenesennya do Tajvanyu 7 grudnya 1949 Plosha Zagalom 36 197 km 134 ta Naselennya ocinka 2021 23 451 837 56 te perepis 2010 23 123 866 Gustota 635 32 km 14 ta VVP PKS 2022 r ocinka Povnij 1 605 trln 19 te Na dushu naselennya 68 730 13 te VVP nom 2022 rik ocinka Povnij 841 209 mlrd 21 e Na dushu naselennya 36 051 31 e ILR 2019 0 916 duzhe visokij 23 tya yaksho ocinena Valyuta Novij tajvanskij dolar NT a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 TWD a Chasovij poyas NST UTC 8 Kodi ISO 3166 TPE Domen tw Telefonnij kod 886 1 Za danimi 2006 roku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublika Kitaj Do 1949 roku bula yedinim mizhnarodno viznanim predstavnikom Kitayu i yak taka bula chlenom zasnovnikom OON i odnim iz p yati postijnih chleniv Radi Bezpeki OON 1971 roku Respublika Kitaj postupilasya miscem v OON Kitajskij Narodnij Respublici vidtodi OON i velika chastina svitovoyi spilnoti oficijno viznayut yurisdikciyu KNR yak nad materikovim Kitayem tak i nad Tajvanem i Penhu NazvaOkrim oficijnoyi nazvi derzhavi u zasobah masovoyi informaciyi shiroko vikoristovuyut metonimichni nazvi Tajva n kit 臺灣 vid odnojmennoyi nazvi ostrova sho narazi kontrolyuyetsya uryadom Kitajskoyi Respubliki Kitajskij Tajbej kit 中華台北 vid nazvi mista u yakomu rozmishuyetsya uryad respubliki U deyakih kontekstah zokrema v uryadovih publikaciyah RK nazva pishetsya yak Respublika Kitaj Tajvan Respublika Kitaj Tajvan abo inodi Tajvan RK IstoriyaDokladnishe Respublika Kitaj 1912 1949 Dokladnishe Istoriya Respubliki Kitaj Tajvan Dokladnishe Istoriya Tajvanyu Respublika Kitaj stanom na 1937 rik temnozelenim vidileno Tajvan svitlozelenim vtracheni pislya Drugoyi svitovoyi vijni zemli Naprikinci XVI st na ostriv pochalasya immigraciya kitajciv iz priberezhnih provincij Guandun ta Fuczyan 1624 1662 roki u pivdennij chastini ostrova Tajvan isnuye koloniya gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi a v pivnichnij chastini u 1626 1642 rokah ispanska koloniya u 1662 roci prihilnik dinastiyi Min Chzhen Chengun viganyaye gollandciv z ostrova j zasnovuye vlasne nezalezhne volodinnya 1683 rik ostrova zahopili vijska dinastiyi Cin Respublika Kitaj zasnovana 1912 roku Vona zajmala bilshu chastinu materikovogo Kitayu ta Mongoliyi Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni u ramkah kapitulyaciyi Yaponiyi Respublika Kitaj zbilshila svoyu teritoriyu za rahunok grupi ostroviv Tajvan i Penhu Koli 1949 roku Kitajska Nacionalna Narodna partiya Gomindan kit 國民黨 pin Guomindǎng prograla gromadyansku vijnu Komunistichnij partiyi Kitayu uryad Respubliki Kitaj pereyihav na Tajvan ostriv do timchasovoyi stolici Tajbej u toj chas yak komunisti stvorili Kitajsku Narodnu Respubliku KNR u materikovomu Kitayi z centrom u Pekini Vidtodi Respublika Kitaj kontrolyuye Tajvan Penhu Czinmin Maczu ta inshi dribnishi ostrovi Na pochatku holodnoyi vijni vona bula viznana bagatma zahidnimi krayinami ta Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij yak yedinij zakonnij uryad Kitayu Nacionalistichnij uryad Kitayu na choli z Chan Kajshi Czyan Czyeshi kit 蔣介石 pin Jiǎng Jieshi vtik na Tajvan pislya komunistichnoyi revolyuciyi v Kitayi 1949 j dominuvav na ostrovi vislovlyuyuchi pretenziyi na materikovu chastinu do 1970 h ale jogo vzhe bilshe ne viznavali SShA j zahidni derzhavi yak legitimnij uryad Kitayu pislya uhvali 1971 r rezolyuciyi OON pro viznannya prava KNR na predstavnictvo v cij organizaciyi U 1975 Chan Kajshi pomer Jogo sin Czyan Czin go pochav provoditi politiku postupovoyi demokratizaciyi j tajvanizaciyi U 1989 partiya Gomindan peremogla na pershih vilnih viborah 1991 roku prezident Li Denhuej ogolosiv kinec stanu gromadyanskoyi vijni z KNR do chinnoyi konstituciyi 1947 roku bulo vneseno suttyevi zmini pochato kampaniyu za oderzhannya nezalezhnosti Vidpovidno do Konstituciyi Respublika Kitaj ne vidmovilasya vid svoyih pretenzij na ves Kitaj hocha aktivno ne zayavlyaye pro nih na mizhnarodnij areni Politichni sili Respubliki zajmayut rizni poziciyi u pitanni progoloshennya suverenitetu Tajvanyu Obidva kolishni prezidenti Respubliki Li Denhuej i Chen Shujbyan dotrimuvalisya dumki sho RK ye suverennoyu i nezalezhnoyu derzhavoyu okremoyu vid materikovogo Kitayu tomu neobhidnosti v oficijnij deklaraciyi nezalezhnosti nemaye Z inshogo boku prezident Ma Yinczyu visloviv dumku sho RK ye suverennoyu i nezalezhnoyu krayinoyu yaka maye u svoyemu skladi yak Tajvan tak i materikovij Kitaj Golovni podiyi Tajvan iz kosmosu 1945 Kapitulyaciya Yaponiyi u Drugij svitovi vijni Tajvan staye chastinoyu Respubliki Kitaj 1947 Povstannya tajvanciv proti Gomindanu Zaprovadzhennya voyennogo stanu 1949 Porazka Gomindanu u gromadyanskij vijni u Kitayi Masova vtecha prihilnikiv Chan Kajshi na Tajvan 1971 Respublika Kitaj postupayetsya miscem v OON Kitajskij Narodnij Respublici 1987 Voyennij stan na Tajvani skasovano Pochinayetsya demokratizaciya krayini 2000 Prezidentom staye predstavnik Demokratichnoyi partiyi Chen Shujbyan GeografiyaDokladnishe Tajvan ostriv Lezhit na ostrovi Tajvan Ostriv takozh znanij yak Formoza vid port Ilha Formosa garnij ostriv roztashovanij u pivdennij chastini Shidnoyi Aziyi na pivden ta shid vid kontinentalnogo Kitayu Na shodi i pivdennomu shodi Tajvan mezhuye z vodami Yaponiyi i ostrovami Ryukyu Na pivden vid nogo roztashovani Filippini Tajvan omivayetsya Tihim okeanom na shodi Pivdennokitajskim morem i Lusonskoyu protokoyu na pivdni Tajvanskoyu protokoyu na zahodi i Shidnokitajskim morem na pivnochi Plosha ostrova stanovit 35 801 km dovzhina 394 km shirina 144 km Na Tajvani perevazhayut skelyasti ustupchasti gori vkriti tropichnimi i subtropichnimi lisami Respublika Kitaj takozh volodiye Ohridskimi ostrovami v Tihomu okeani a takozh Peskadorskimi Kinmenskimi i ostrovami Maczu PolitikaDokladnishe Politichna sistema Respubliki Kitaj Div takozh Pravova sistema Respubliki Kitaj ta Mizhnarodni vidnosini Respubliki Kitaj Simonosekskij dogovir Kapitulyaciya YaponiyiNiderlandi Ispaniya DunninDinastiya CinTajvanske general gubernatorstvoRespublika Kitaj Kitaj Manchzhurske zavoyuvannya Kitayu Sinhaj RevolyuciyaDinastiya MinDinastiya CinRespublika Kitaj KNR 1624 1649 1674 1699 1724 1749 1774 1799 1824 1849 1874 1899 1924 1949 1974 1999 Respublika Kitaj ye demokratichnoyu krayinoyu z prezidentsko parlamentskoyu formoyu pravlinnya i zagalnim viborchim pravom Ochilnik derzhavi prezident Caj Inven 蔡英文 z 2016 roku ochilnik uryadu Vilyam Laj 賴清德 z 2017 roku politichna sistema demokratiya sho rozvivayetsya Administrativnij podil Poviti Mista centralnogo pidporyadkuvannya Mista provincijnogo pidporyadkuvannya Dokladnishe Administrativnij podil Respubliki Kitaj Respublika Kitaj dilitsya na dvi provinciyi kit 省 pin sheng shen i p yat mist centralnogo pidporyadkuvannya kit 直轄市 pin zhixiashi chzhisyashi Provinciyi svoyeyu chergoyu dilyatsya na poviti kit 縣 pin xian syan i provincijni municipaliteti kit 市 pin shi shi Provinciyi Provinciyi kit trad 省 p inyin sheng pall shen ye skorishe reliktom administrativnogo podilu vsogo Kitayu U Kitajskij respublici isnuye dvi provinciyi Nazva Kitajska pisemnist Plosha km Naselennya osib Stolicya Tajvan 臺灣省 台灣省 26 330 9577 9 242 980 Chzhunsinsincun 中興新村 Fuczyan 福建省 180 4560 107 308 Czinchen 金城鎮 Mista centralnogo pidporyadkuvannya Gaosyun Novij Tajbej Tajbej Mista centralnogo pidporyadkuvannya kit trad 直轄市 pinin zhixiashi pall chzhisyashi vidileni z provincij U Kitajskij respublici isnuye p yat mist centralnogo pidporyadkuvannya Nazva Kitajska pisemnist Prapor Plosha km Naselennya osib Data Gaosyun 高雄市 2 946 2527 2 769 072 01 01 1979 Novij Tajbej 新北市 2 052 5667 3 849 492 25 12 2010 Tajbej 臺北市 台北市 271 7997 2 622 933 01 07 1967 Tajnan 臺南市 台南市 2 191 6531 1 873 681 25 12 2010 Tajchzhun 臺中市 台中市 2 214 8968 2 629 323 25 12 2010 Taoyuan 桃園市 1 220 9540 2 092 977 25 12 2014 Mista provincijnogo pidporyadkuvannya Czilun U provinciyi Tajvan isnuye tri mista provincijnogo pidporyadkuvannya Nazva Kitajska pisemnist Prapor plosha km naselennya chol Sinchzhu 新竹市 104 1526 415 344 Czilun 基隆市 132 7589 384 134 Czyayi 嘉義市 60 0256 272 390 Poviti Vsogo na Tajvani isnuyut 13 povitiv Yilan Myaoli Nantou Pindun Penhu Sinchzhu Tajdun Gualyan Czyayi Chzhanhua Yunlin Lyanczyan CzinmenZbrojni siliMorska pihota VMS Respubliki Dokladnishe Zbrojni sili Kitajskoyi Respubliki Skladayutsya z suhoputnih vijsk vijskovo morskih sil i vijskovo povitryanih sil Prizovnij vik i poryadok komplektuvannya vsi gromadyani Kitajskoyi Respubliki cholovichoyi stati vikom 19 35 rokiv v obov yazkovomu poryadku prizivayutsya na dijsnu vijskovu sluzhbu strokom na 1 rik z 2009 roku ranishe 14 misyaciv dopuskayetsya dobrovilna sluzhba dlya zhinok sluzhba u VPS dlya zhinok obmezhuyetsya lishe nebojovimi posadami granichnij vik dlya vijskovosluzhbovcya armijskogo rezervu 30 rokiv Ministerstvo oboroni Kitajskoyi Respubliki zayavilo pro svij namir pochinayuchi z 2010 roku skorotiti chislo prizovnikiv do zbrojnih sil shlyahom zbilshennya chiselnosti soldativ profesijnoyi sluzhbi na 10 shorichno prizov ranishe bude zdijsnyuvatisya dlya prohodzhennya alternativnoyi sluzhbi abo 3 4 misyachnogo kursu vijskovoyi pidgotovki 2009 Vijskovi vitrati vidsotok vid VVP 2 2 2006 75 te misce v sviti EkonomikaTajbej 101 simvol uspihiv Tajvanskoyi ekonomiki Dokladnishe Ekonomika Tajvanyu Buduchi odnim iz chotiroh azijskih tigriv vona ye 26 yu za velichinoyu ekonomikoyu u sviti Novitni tehnologiyi vidigrayut klyuchovu rol u promislovosti krayini U Respublici Kitaj na visokomu rivni perebuvayut svoboda slova ohorona zdorov ya osvita ekonomichni svobodi tosho Eksport viviz tekstil stal plastmasi elektronika harchovi produkti NaselennyaDokladnishe Naselennya Tajvanyu Hram Lunshan 龍山寺 Tajbej Chiselnist i rozmishennya Naselennya Tajvanyu stanom na 2011 rik ocinyuvalosya u 23 415 126 osib ocinka Na 2022 rik naselennya 23 580 712 osib ocinka Oskilki plosha Tajvanyu stanovit 35 980 km to shilnist naselennya dorivnyuye 644 5 osobi na km Ce 15 te misce v sviti za shilnistyu naselennya i druge v Aziyi pislya Bangladesh yaksho ne brati do uvagi derzhav z teritoriyeyu menshoyu nizh u Tajvanyu Zahidne uzberezhzhya ostrova zaseleno nabagato shilnishe nizh shidne Pririst naselennya u 2006 roci sklav 0 61 Velika chastina naselennya Tajvanyu zhive v miskih aglomeraciyah Najbilshi z nih Novij Tajbej 6 607 115 osib Gaosyun 2 752 008 Tajchzhun Chzhanhua 2 161 327 Taoyuan 1 814 437 Tajnan 1 237 886 Sinchzhu 671 464 ta Czyayi 373 417 Usi voni roztashovani na zahidnomu uzberezhzhi ostrova Tajvan Najbilshi mista stanom na 2009 rik Tajbej 2 620 273 Gaosyun 1 526 128 Tajchzhun 1 067 366 Tajnan 768 891 Sinchzhu 396 983 Czilun 390 299 Czyayi 272 718 Etnichnij sklad i movi Dokladnishe Movi Tajvanyu ta Naselennya Tajvanyu 98 naselennya Tajvanyu etnichni kitajci han 2 aborigeni gaoshan najdavnishe naselennya ostrova Tajvan sho govoryat tajvanskimi movami avstronezijskoyi sim yi Oficijna mova kitajska goyuj ale bilshist naselennya govorit na inshih dialektah kitajskoyi tajvanskij i hakka Movi aborigeniv ne mayut oficijnogo statusu i postupovo znikayut Tajvan vikoristovuye tradicijni kitajski iyeroglifi Religiya 94 naselennya ye poslidovnikami buddizmu daosizmu i konfucianstva mensh 4 5 hristiyanstva abo islamu Cikavi faktiRespubliku Kitaj viznali 23 derzhavi z sumarnim VVP sho skladaye lishe 28 vid VVP samoyi Kitajskoyi Respubliki Ostannij oficijnij garnizon SShA pokinuv Tajvan u 1979 roci koli Vashington pereklyuchiv formalne diplomatichne viznannya z Tajbeya na Pekin hocha v torishnih povidomlennyah ZMI jshlosya pro neveliki rozgortannya Mizhnarodni vidnosiniVidnosini zi SShA Dokladnishe Zakon pro vidnosini z Tajvanem 20 grudnya 2023 roku zgidno z povidomlennyam amerikanskoyi telemerezhi NBC Glava KNR Si Czinpin pryamo skazav prezidentu SShA Dzho Bajdenu sho pragnutime vozz yednati Tajvan z materikovim Kitayem Te zh same Si Czinpin zayaviv u novorichnomu zvernenni ta povidomiv sho vozz yednannya Kitayu z Tajvanem neminuche Vidnosini z Ukrayinoyu Ukrayinsko tajvanski vidnosini Respublika Kitaj UkrayinaShidna Aziya Dokladnishe Ukrayinsko tajvanski vidnosini Div takozh Spisok diplomatichnih misij Respubliki Kitaj Ukrayinsko tajvanski vidnosini nosyat obmezhenij harakter Oskilki 1992 roku Ukrayina v ramkah politiki odnogo Kitayu vstanovila diplomatichni stosunki z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu Kitayem ce viklyuchaye viznannya Respubliki Kitaj V Ukrayini vidsutnij predstavnickij ofis Tajvanyu tomu konsulski pitannya virishuye predstavnictvo u Varshavi Dlya gromadyan Ukrayini obov yazkovoyu umovoyu dlya vidviduvannya Tajvanyu ye nayavnist u zakordonnomu pasporti tajvanskoyi vizi 22 kvitnya 2022 roku Tajvan anonsuvav znachnu dopomogu dlya Ukrayini Vostannye krayini spivpracyuvali na takomu rivni 1957 roku Naperedodni 15 bereznya MZS Tajvanyu ogolosilo pro dopomogu rozmirom 11 5 mln dolariv dlya ukrayinskih bizhenciv ukrayinska neuryadova platforma chastina LDLU maye na meti advokaciyu ukrayinsko tajvanskih vidnosin Div takozhPortal Geografiya Portal Tajvan Spisok mist Tajvanyu Tajvan provinciya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Ruh za nezalezhnist TajvanyuPosilannyaIstoriya konfliktu mizh Tajvanem i KNR videoLiteraturaV Yu Konstantinov Dvoh Kitayiv koncepciya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 XPrimitkiNacionalna statistika Kitajska Respublika Tajvan Nacionalna statistika Kitajska Respublika Tajvan Procitovano 26 veresnya 2021 PDF Nacionalna statistika Kitajska Respublika Tajvan Arhiv originalu PDF za 26 grudnya 2016 Procitovano 26 listopada 2016 Baza danih prognoziv svitovoyi ekonomiki kviten 2022 roku IMF org Mizhnarodnij Valyutnij Fond Procitovano 5 travnya 2022 Cherez neviznachenij status Respubliki OON ne vnosit yiyi do svoyih statistichnih danih Za pidrahunkami miscevoyi vladi IRLP stanovit 0 916 u 2019 roci https www dgbas gov tw public Data 112116036FDX2D8F3 pdf Office of President of the Republic of China Taiwan Office of President of the Republic of China Taiwan Procitovano 15 lipnya 2015 About Taiwan Taiwan gov tw Procitovano 16 chervnya 2020 President Tsai interviewed by BBC Office of the President of the Republic of China Taiwan 18 sichnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Well the idea is that we don t have a need to declare ourselves an independent state We are an independent country already and we call ourselves the Republic of China Taiwan 29 bereznya 2014 Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 10 veresnya 2017 Rbc ua Prem yer Tajvanyu pishov u vidstavku na tli padinnya prezidentskogo rejtingu RBK Ukraina ukr Procitovano 10 veresnya 2017 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 listopada 2015 The World Factbook Taiwan www cia gov Procitovano 24 lipnya 2022 Mizhnarodnij valyutnij fond 1 Dani 2008 roku Tajvan pidtverdiv prisutnist amerikanskih vijskovih na ostrovi Ukrayinska pravda ukr Procitovano 29 zhovtnya 2021 Xi warned Biden during summit that Beijing will reunify Taiwan with China Dec 20 2023 12 00 PM EET Si Czinpin poperediv Bajdena pro namir vozz yednati Kitaj iz Tajvanem NBC 20 12 2023 18 48 China s Xi says reunification with Taiwan is inevitable December 31 20231 59 PM GMT 2 Si Czinpin u novorichnomu zvernenni zayaviv sho vozz yednannya Kitayu z Tajvanem neminuche Avtor Kostya Andrejkovec 31 12 2023 21 34 Taiwan donates US 8 million to Ukraine Focus Taiwan focustaiwan tw amer Procitovano 28 kvitnya 2022 OUN i Tajvan proti komunistiv ta Pekina Istorichna pravda Procitovano 28 kvitnya 2022 Reuters 16 bereznya 2022 China says Taiwan taking advantage of Ukraine as island sends more aid Reuters angl Procitovano 28 kvitnya 2022 Taiwan raises US 32 million relief funds for Ukrainian refugees in a month Focus Taiwan focustaiwan tw amer Procitovano 28 kvitnya 2022 News Taiwan 7 bereznya 2022 Taiwan raises NT 300 million donations for Ukraine in 5 days Taiwan News 2022 03 07 18 23 00 Taiwan News Procitovano 28 kvitnya 2022 Ukrayina podaye priklad Tajvanyu potribno bilshe PPO FOKUS ukr 10 kvitnya 2022 Procitovano 28 kvitnya 2022