Піндун (屏東縣; піньїнь: Píngdōng Xiàn, Wade-Giles: Pʻing²-tung¹ Hsien⁴; POJ: Pîn-tong-koān) — повіт, розташований на півдні Тайваня. Він має теплий тропічний мусонний клімат і відомий своїм сільським господарством і туризмом. У повіті розташований Національний парк Кеньдін, найстаріший національний парк Тайваню. Адміністративний центр округу — місто Піндун.
Піндун | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Піндун | ||||
Країна | Тайвань[1] | ||||
Регіон | Провінція Тайвань | ||||
| |||||
Населення | |||||
- повне | 754 946 осіб (2020)[2] | ||||
Площа | |||||
- повна | 2776 км² | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | pthg.gov.tw | ||||
Код ISO 3166-2 | TW-PIF | ||||
|
Історія
Рання історія
Корінні мешканці острова Люцю (13 км на південний захід від Тайваню, нині частина повіту Піндун) двічі вбивали голландських моряків. У відповідь навесні 1636 року голландські моряки здійснили каральну кампанію, яка стала відомою як Різанина на острові Ламей.
Сучасний повіт Піндун і місто Гаосюн були частиною Банліан-чіу (萬年州; Бан-ліан-чиу) під час Царства Туннинга (1661—1683) і Префектури Фоншань (山縣; Хонг-соан-коан) під час правління династії Цин (1683—1895).
До XVII століття ця територія Тайваню була місцем заслання китайських злочинців і зрідка пунктом висадки міжнародних мореплавців. Існували лише поселення поблизу сучасного міста Чеченг. У 1664 році поселенці хакка прибули з материкового Китаю і почали господарювати за присадибною системою, запровадженою Чжен Цзіном.
Місто Піндун, найбільше місто повіту, також відоме як «А-Кау» (阿猴; A-kâu, англ. «ліс»), було домівкою Корінного населення рівнин.
У 1684 році поселенці з південного регіону Фуцзянь створили перші ханьські села поблизу Пінгтунга. До 1734 року більша частина рівнини Пінгтунг була оброблена, а в 1764 році Пінгтунг був розширений. У 1836 році уряд і місцеві жителі спільно побудували чотири стіни міста (Північні ворота, Східні ворота, Західні ворота і Південні ворота), а також завершили будівництво доріг.
У березні 1867 року чотирнадцять американських моряків були вбиті поблизу Кеньдін місцевими аборигенами під час інциденту Ровера, що призвело до провалу американської експедиції на Формозу через три місяці. У 1871 році місцеві аборигени вбили 54 моряків з Рюкю під час Муданського інциденту. Японці провели каральну кампанію проти місцевих аборигенів під час японського вторгнення на Тайвань у 1874 році.
Японська імперія
Під час японського правління (1895—1945), підпрефектура Ходзан (японська: 山支廳); спочатку була під Tainan Ken (яп. 臺南縣) (臺南縣), але політичний поділ часто змінювався між 1895 і 1901 роками. У 1901 році було засновано Akō Chō (яп. 阿猴廳). У 1909 році назва змінилася на Akō Chō (яп. 阿緱廳). У 1920 році назва була змінена на місто Гейто і перебувало під управлінням префектури Такао, до складу якої входили сучасні округи Пінгтунг і Гаосюн.
Китайська Республіка
Після передачі Тайваню від Японії до Китайської Республіки 25 жовтня 1945 року, територія сучасного повіту Піндун була включена до складу повіту Гаосюн 25 грудня 1945 року. 16 серпня 1950 року був створений повіт Піндун, відокремлений від повіту Гаосюн. 1 грудня 1951 року місто Піндун було понижене в статусі з провінційного міста до міста з повітовим управлінням і стало повітовим центром округу Піндун.
Піндун був місцем землетрусу магнітудою 7,1 бала 26 грудня 2006 року. У 2009 році через тайфун Моракот у Піндуну випало понад 2 500 міліметрів опадів, що побило рекорди для будь-якого місця на Тайвані, яке постраждало від одного тайфуну.
Географія
З площею понад 2775 км2 Піндун — п'ятий за величиною округ Тайваню та другий за величиною округ Південного Тайваню після міста Гаосюн. Географічно межує з містом Гаосюн на півночі, з повітом Тайдун на сході, Тайванською протокою на заході та каналом Баші на півдні. Острови, які перебувають під управлінням повіту, включають Сяо Лючіу (острів Ламай; 琉球嶼) і Цисін'ян (Сім зіркових рифів;七星岩).
Адміністративний поділ
Адміністративний поділ |
) ↓ |
Повіт Піндун складається з 1 міста, 3 міських селищ, 21 сільських селищ і 8 гірських селищ корінних народів. Повіт Піндун має найбільшу кількість сільських селищ і гірських корінних селищ серед усіх повітів Тайваню..
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1985 | 901 981 | — |
1990 | 893 282 | −1.0% |
1995 | 911 843 | +2.1% |
2000 | 907 590 | −0.5% |
2005 | 893 544 | −1.5% |
2010 | 873 509 | −2.2% |
2015 | 841 253 | −3.7% |
2016 | 835 792 | −0.6% |
2019 | 817 803 | −2.2% |
Економіка
Сільське господарство та рибальство домінують в економіці повіту. В останні роки повіт також просуває туризм, який становив 30 % туристичної індустрії Тайваню в 2015 році.
У лютому 2014 року уряд округу оголосив про план розвитку промислового центру, який складається з сервісного центру, майстерні та концертного майданчика. Метою є сприяння розвитку галузей промисловості, які використовують унікальні культурні атрибути племені ліналі. 22 вересня 2015 року Національна рада розвитку оприлюднила трирічний масштабний план розвитку, спрямований на стимулювання економіки округу шляхом перетворення затоки Дапенг, містечка Донгган і острова Ламай на рибальський, рекреаційний і туристичний центр.
- https://www.stat.gov.tw/ct.asp?mp=4&xItem=47698&ctNode=549
- Rezoning Taiwan. Taiwan Today. 1 лютого 2011. Процитовано 9 грудня 2020.
- [Population for Township and District]. (zh-tw) (англ.). August 2020 https://www.moi.gov.tw/files/site_stuff/321/1/month/m1-07.xls. Процитовано 21 вересня 2020.
屏東縣 Pingtung County屏東市 Pingtung City潮州鎮 Chaojhou Township東港鎮 Donggang Township恆春鎮 Hengchun Township萬丹鄉 Wandan Township長治鄉 Changjhih Township麟洛鄉 Linluo Township九如鄉 Jiouru Township里港鄉 Ligang Township鹽埔鄉 Yanpu Township高樹鄉 Gaoshu Township萬巒鄉 Wanluan Township內埔鄉 Neipu Township竹田鄉 Jhutian Township新埤鄉 Sinbi Township枋寮鄉 Fangliao Township新園鄉 Sinyuan Township崁頂鄉 Kanding Township林邊鄉 Linbian Township南州鄉 Nanjhou Township佳冬鄉 Jiadong Township琉球鄉 Liouciou Township車城鄉 Checheng Township滿州鄉 Manjhou Township枋山鄉 Fangshan Township三地門鄉 Sandimen Township霧臺鄉 Wutai Township瑪家鄉 Majia Township泰武鄉 Taiwu Township來義鄉 Laiyi Township春日鄉 Chunrih Township獅子鄉 Shihzih Township牡丹鄉 Mudan Township
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
();|trans-title=
вимагає|title=
або|script-title=
() - About Pingtung. оригіналу за 28 August 2016. Процитовано 20 липня 2016.
- Industry development center almost ready in Pingtung County: Gov't - the China Post. оригіналу за 14 February 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- NDC rolls out Pingtung County development plan - Taiwan Today. оригіналу за 16 September 2016. Процитовано 20 липня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pindun 屏東縣 pinyin Pingdōng Xian Wade Giles Pʻing tung Hsien POJ Pin tong koan povit roztashovanij na pivdni Tajvanya Vin maye teplij tropichnij musonnij klimat i vidomij svoyim silskim gospodarstvom i turizmom U poviti roztashovanij Nacionalnij park Kendin najstarishij nacionalnij park Tajvanyu Administrativnij centr okrugu misto Pindun Pindun Gerb Prapor Adm centr Pindun Krayina Tajvan 1 Region Provinciya Tajvan Mezhuye z susidni adminodiniciGaosyun povit Tajdun d Naselennya povne 754 946 osib 2020 2 Plosha povna 2776 km Gubernator d Vebsajt pthg gov tw Kod ISO 3166 2 TW PIF Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PindunIstoriyaRannya istoriya Korinni meshkanci ostrova Lyucyu 13 km na pivdennij zahid vid Tajvanyu nini chastina povitu Pindun dvichi vbivali gollandskih moryakiv U vidpovid navesni 1636 roku gollandski moryaki zdijsnili karalnu kampaniyu yaka stala vidomoyu yak Rizanina na ostrovi Lamej Suchasnij povit Pindun i misto Gaosyun buli chastinoyu Banlian chiu 萬年州 Ban lian chiu pid chas Carstva Tunninga 1661 1683 i Prefekturi Fonshan 山縣 Hong soan koan pid chas pravlinnya dinastiyi Cin 1683 1895 Do XVII stolittya cya teritoriya Tajvanyu bula miscem zaslannya kitajskih zlochinciv i zridka punktom visadki mizhnarodnih moreplavciv Isnuvali lishe poselennya poblizu suchasnogo mista Checheng U 1664 roci poselenci hakka pribuli z materikovogo Kitayu i pochali gospodaryuvati za prisadibnoyu sistemoyu zaprovadzhenoyu Chzhen Czinom Misto Pindun najbilshe misto povitu takozh vidome yak A Kau 阿猴 A kau angl lis bulo domivkoyu Korinnogo naselennya rivnin U 1684 roci poselenci z pivdennogo regionu Fuczyan stvorili pershi hanski sela poblizu Pingtunga Do 1734 roku bilsha chastina rivnini Pingtung bula obroblena a v 1764 roci Pingtung buv rozshirenij U 1836 roci uryad i miscevi zhiteli spilno pobuduvali chotiri stini mista Pivnichni vorota Shidni vorota Zahidni vorota i Pivdenni vorota a takozh zavershili budivnictvo dorig U berezni 1867 roku chotirnadcyat amerikanskih moryakiv buli vbiti poblizu Kendin miscevimi aborigenami pid chas incidentu Rovera sho prizvelo do provalu amerikanskoyi ekspediciyi na Formozu cherez tri misyaci U 1871 roci miscevi aborigeni vbili 54 moryakiv z Ryukyu pid chas Mudanskogo incidentu Yaponci proveli karalnu kampaniyu proti miscevih aborigeniv pid chas yaponskogo vtorgnennya na Tajvan u 1874 roci Yaponska imperiya Pid chas yaponskogo pravlinnya 1895 1945 pidprefektura Hodzan yaponska 山支廳 spochatku bula pid Tainan Ken yap 臺南縣 臺南縣 ale politichnij podil chasto zminyuvavsya mizh 1895 i 1901 rokami U 1901 roci bulo zasnovano Akō Chō yap 阿猴廳 U 1909 roci nazva zminilasya na Akō Chō yap 阿緱廳 U 1920 roci nazva bula zminena na misto Gejto i perebuvalo pid upravlinnyam prefekturi Takao do skladu yakoyi vhodili suchasni okrugi Pingtung i Gaosyun Kitajska Respublika Pislya peredachi Tajvanyu vid Yaponiyi do Kitajskoyi Respubliki 25 zhovtnya 1945 roku teritoriya suchasnogo povitu Pindun bula vklyuchena do skladu povitu Gaosyun 25 grudnya 1945 roku 16 serpnya 1950 roku buv stvorenij povit Pindun vidokremlenij vid povitu Gaosyun 1 grudnya 1951 roku misto Pindun bulo ponizhene v statusi z provincijnogo mista do mista z povitovim upravlinnyam i stalo povitovim centrom okrugu Pindun Pindun buv miscem zemletrusu magnitudoyu 7 1 bala 26 grudnya 2006 roku U 2009 roci cherez tajfun Morakot u Pindunu vipalo ponad 2 500 milimetriv opadiv sho pobilo rekordi dlya bud yakogo miscya na Tajvani yake postrazhdalo vid odnogo tajfunu GeografiyaZ plosheyu ponad 2775 km2 Pindun p yatij za velichinoyu okrug Tajvanyu ta drugij za velichinoyu okrug Pivdennogo Tajvanyu pislya mista Gaosyun Geografichno mezhuye z mistom Gaosyun na pivnochi z povitom Tajdun na shodi Tajvanskoyu protokoyu na zahodi ta kanalom Bashi na pivdni Ostrovi yaki perebuvayut pid upravlinnyam povitu vklyuchayut Syao Lyuchiu ostriv Lamaj 琉球嶼 i Cisin yan Sim zirkovih rifiv 七星岩 Administrativnij podilAdministrativnij podil Povit Pindun skladayetsya z 1 mista 3 miskih selish 21 silskih selish i 8 girskih selish korinnih narodiv Povit Pindun maye najbilshu kilkist silskih selish i girskih korinnih selish sered usih povitiv Tajvanyu Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1985 901 981 1990 893 282 1 0 1995 911 843 2 1 2000 907 590 0 5 2005 893 544 1 5 2010 873 509 2 2 2015 841 253 3 7 2016 835 792 0 6 2019 817 803 2 2 EkonomikaSilske gospodarstvo ta ribalstvo dominuyut v ekonomici povitu V ostanni roki povit takozh prosuvaye turizm yakij stanoviv 30 turistichnoyi industriyi Tajvanyu v 2015 roci U lyutomu 2014 roku uryad okrugu ogolosiv pro plan rozvitku promislovogo centru yakij skladayetsya z servisnogo centru majsterni ta koncertnogo majdanchika Metoyu ye spriyannya rozvitku galuzej promislovosti yaki vikoristovuyut unikalni kulturni atributi plemeni linali 22 veresnya 2015 roku Nacionalna rada rozvitku oprilyudnila tririchnij masshtabnij plan rozvitku spryamovanij na stimulyuvannya ekonomiki okrugu shlyahom peretvorennya zatoki Dapeng mistechka Donggan i ostrova Lamaj na ribalskij rekreacijnij i turistichnij centr https www stat gov tw ct asp mp 4 amp xItem 47698 amp ctNode 549 Rezoning Taiwan Taiwan Today 1 lyutogo 2011 Procitovano 9 grudnya 2020 Population for Township and District zh tw angl August 2020 https www moi gov tw files site stuff 321 1 month m1 07 xls Procitovano 21 veresnya 2020 屏東縣 Pingtung County屏東市 Pingtung City潮州鎮 Chaojhou Township東港鎮 Donggang Township恆春鎮 Hengchun Township萬丹鄉 Wandan Township長治鄉 Changjhih Township麟洛鄉 Linluo Township九如鄉 Jiouru Township里港鄉 Ligang Township鹽埔鄉 Yanpu Township高樹鄉 Gaoshu Township萬巒鄉 Wanluan Township內埔鄉 Neipu Township竹田鄉 Jhutian Township新埤鄉 Sinbi Township枋寮鄉 Fangliao Township新園鄉 Sinyuan Township崁頂鄉 Kanding Township林邊鄉 Linbian Township南州鄉 Nanjhou Township佳冬鄉 Jiadong Township琉球鄉 Liouciou Township車城鄉 Checheng Township滿州鄉 Manjhou Township枋山鄉 Fangshan Township三地門鄉 Sandimen Township霧臺鄉 Wutai Township瑪家鄉 Majia Township泰武鄉 Taiwu Township來義鄉 Laiyi Township春日鄉 Chunrih Township獅子鄉 Shihzih Township牡丹鄉 Mudan Township a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka trans title vimagaye title abo script title dovidka About Pingtung originalu za 28 August 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Industry development center almost ready in Pingtung County Gov t the China Post originalu za 14 February 2015 Procitovano 14 lyutogo 2015 NDC rolls out Pingtung County development plan Taiwan Today originalu za 16 September 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 ol section