Піндун (пинійською: Піндун Ши; Хоккіен ПОД: Пін-тонг-чхи) — місто окружного підпорядкування і центр повіту Піндун, Тайвань. Адміністративно місто поділене на 79 поселень.
Піндун | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
22°40′34″ пн. ш. 120°29′39″ сх. д. / 22.67611111113877698° пн. ш. 120.4941666666977795° сх. д.Координати: 22°40′34″ пн. ш. 120°29′39″ сх. д. / 22.67611111113877698° пн. ш. 120.4941666666977795° сх. д. | ||||||||
Країна | Тайвань | |||||||
Адмінодиниця | повіт Піндун | |||||||
Столиця для | повіт Піндун (повіти Республіки Китай) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Площа | 66,03 км² | |||||||
Населення | 194 123 осіб (березень 2023)[3] | |||||||
Висота НРМ | 23 м[4] | |||||||
Часовий пояс | NST | |||||||
GeoNames | 1670481 | |||||||
OSM | r2127210 ·R | |||||||
Поштові індекси | 900 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Вебсайт | ptcg.gov.tw | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Піндун у Вікісховищі |
Історія
Територія сучасного міста Пінгтунг спочатку була селом аборигенів Тайваньських рівнин, яке вони називали «Акау», що означає «ліс». Після вигнання голландців село перетворилося на китайське місто-ринок під назвою «А-кау» (кит.: 阿猴; пе̍х-ōe-jī: A-kâu).
Японська імперія
У 1901 році, за часів Японії, Ако ЧоAkō Chō (яп. 阿猴廳) був одним з двадцяти створених місцевих адміністративних підрозділів. У 1909 році ця одиниця була об'єднана з Banshoryō Chō (яп. 蕃薯寮廳) і Kōshun Chō (яп. 恆春廳) для утворення Akō Chō (яп. 阿緱廳). Починаючи з 1920 року, назву змінено на місто Хейто (屏東街), яке підпорядковувалося префектурі Такао. У 1933 році містечко отримало статус міста.
Китайська Республіка
Після переходу Тайваню від Японії до Китайської Республіки 25 жовтня 1945 року місто Піндун заснували як провінційне місто Провінції Тайвань у грудні того ж року. 1 грудня 1951 року його понизили у статусі до міста повіту Піндун і з того часу воно управляється як місто повіту Піндун.
Географія
Місто Піндун розташоване на північному заході повіту Піндун. Місто лежить між західним узбережжям і східним гірським хребтом на рівнині Пінгтунг. Багато мешканців працюють у Гаосюні і щодня їздять туди потягом.
Клімат
Місто Піндун розташоване в тропіках і має тропічний мусонний клімат. Найтепліший місяць — липень, а найхолодніший — січень. Теплий сезон триває від середини березня до кінця листопада з середньою денною температурою понад 30 градусів за Цельсієм. Короткий прохолодний сезон починається в середині грудня і триває до кінця лютого. Він характеризується відносно теплими днями і прохолодними ночами з температурою від 15 до 27 градусів за Цельсієм. Округ Пінгтунг є найспекотнішим округом Тайваню, а місто Пінгтунг відоме своїми високими денними температурами цілий рік.
Примітки
- https://www.ptcg.gov.tw/News_Content.aspx?n=7EE935D60BADFA74&sms=2F1A20C11B459EA9&s=661B3FE495B15EC8
- https://data.moi.gov.tw/MoiOD/Data/DataDetail.aspx?oid=A9A30724-C3EF-4553-AC3F-2D53A606DABC
- https://www.pthg.gov.tw/pingtung-house/News_Cus2.aspx?n=74B80B98738529B2&sms=E6D4E7C2933D1CA1
- https://data.gov.tw/dataset/103884
- Campbell, (1903).
Посилання
- Сайт офісу міста Пінтунг
- Географічні дані про Піндун // OpenStreetMap
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pindun pinijskoyu Pindun Shi Hokkien POD Pin tong chhi misto okruzhnogo pidporyadkuvannya i centr povitu Pindun Tajvan Administrativno misto podilene na 79 poselen PindunOsnovni dani22 40 34 pn sh 120 29 39 sh d 22 67611111113877698 pn sh 120 4941666666977795 sh d 22 67611111113877698 120 4941666666977795 Koordinati 22 40 34 pn sh 120 29 39 sh d 22 67611111113877698 pn sh 120 4941666666977795 sh d 22 67611111113877698 120 4941666666977795Krayina TajvanAdminodinicya povit PindunStolicya dlya povit Pindun poviti Respubliki Kitaj Mezhuye z susidni nas punktid d d d d d Podil d 6 veresnya 2021 1 d 6 veresnya 2021 1 d 6 veresnya 2021 1 Q97025199 1 Q97025202 1 Q97025207 1 Q97025209 1 Q97025213 1 Q97025218 1 Q97025220 1 Q97025223 1 Q97025228 1 Q97025230 1 Q97025235 1 Q97025237 1 Q97025242 1 Q97025273 1 Q97025276 1 Q97025278 1 Q97025297 1 Q97025300 1 Q97025319 1 Q97025322 1 Q97025331 1 Q97025334 1 Q97025337 1 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 Plosha 66 03 km Naselennya 194 123 osib berezen 2023 3 Visota NRM 23 m 4 Chasovij poyas NSTGeoNames 1670481OSM r2127210 RPoshtovi indeksi 900Miska vladaVebsajt ptcg gov twMapa Pindun u VikishovishiIstoriyaTeritoriya suchasnogo mista Pingtung spochatku bula selom aborigeniv Tajvanskih rivnin yake voni nazivali Akau sho oznachaye lis Pislya vignannya gollandciv selo peretvorilosya na kitajske misto rinok pid nazvoyu A kau kit 阿猴 pe h ōe ji A kau Yaponska imperiya U 1901 roci za chasiv Yaponiyi Ako ChoAkō Chō yap 阿猴廳 buv odnim z dvadcyati stvorenih miscevih administrativnih pidrozdiliv U 1909 roci cya odinicya bula ob yednana z Banshoryō Chō yap 蕃薯寮廳 i Kōshun Chō yap 恆春廳 dlya utvorennya Akō Chō yap 阿緱廳 Pochinayuchi z 1920 roku nazvu zmineno na misto Hejto 屏東街 yake pidporyadkovuvalosya prefekturi Takao U 1933 roci mistechko otrimalo status mista Kitajska Respublika Pislya perehodu Tajvanyu vid Yaponiyi do Kitajskoyi Respubliki 25 zhovtnya 1945 roku misto Pindun zasnuvali yak provincijne misto Provinciyi Tajvan u grudni togo zh roku 1 grudnya 1951 roku jogo ponizili u statusi do mista povitu Pindun i z togo chasu vono upravlyayetsya yak misto povitu Pindun GeografiyaMisto Pindun roztashovane na pivnichnomu zahodi povitu Pindun Misto lezhit mizh zahidnim uzberezhzhyam i shidnim girskim hrebtom na rivnini Pingtung Bagato meshkanciv pracyuyut u Gaosyuni i shodnya yizdyat tudi potyagom Klimat Misto Pindun roztashovane v tropikah i maye tropichnij musonnij klimat Najteplishij misyac lipen a najholodnishij sichen Teplij sezon trivaye vid seredini bereznya do kincya listopada z serednoyu dennoyu temperaturoyu ponad 30 gradusiv za Celsiyem Korotkij proholodnij sezon pochinayetsya v seredini grudnya i trivaye do kincya lyutogo Vin harakterizuyetsya vidnosno teplimi dnyami i proholodnimi nochami z temperaturoyu vid 15 do 27 gradusiv za Celsiyem Okrug Pingtung ye najspekotnishim okrugom Tajvanyu a misto Pingtung vidome svoyimi visokimi dennimi temperaturami cilij rik Primitkihttps www ptcg gov tw News Content aspx n 7EE935D60BADFA74 amp sms 2F1A20C11B459EA9 amp s 661B3FE495B15EC8 https data moi gov tw MoiOD Data DataDetail aspx oid A9A30724 C3EF 4553 AC3F 2D53A606DABC https www pthg gov tw pingtung house News Cus2 aspx n 74B80B98738529B2 amp sms E6D4E7C2933D1CA1 https data gov tw dataset 103884 Campbell 1903 PosilannyaSajt ofisu mista Pintung Geografichni dani pro Pindun OpenStreetMap