Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2018) |
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (травень 2018) |
Тайвань з XVII ст. належить до території китайської цивілізації. Але до 17 ст. його історія була цілком відмінною від китайської. Також особливу роль грало і грає його острівне розташування.
Історія Тайваню | |
---|---|
Доісторичний Тайвань | |
Королівство Міддаг (?-XVII ст.) | |
Голландська Формоза (1624–1662) | |
Іспанська Формоза (1626–1642) | |
Держава Дуннін (1662–1683) | |
Префектура Тайвань (1683–1895) | |
Республіка Тайвань (1895) | |
Тайванське генерал-губернаторство (1895–1945) | |
Республіка Китай (історія 1945–) | |
Доісторичний Тайвань
За даними археологів перші люди переселились з материка на Тайвань бл. 20-8 тис. років до н. е. В період пізнього палеоліту та мезоліту на сході о. Тайвань існувала археологічна культура Чанбінь. Люди цієї культури займались мисливством, збиральництвом та рибальством. У 5-3 тис. до н. е. на острові існувала археологічна культура Дабенькен періоду неоліту. Люди цієї культури, на думку вчених, були предками всіх народів, що зараз говорять на австронезійських мовах. Вони принесли з собою з материкового Китаю вміння виробляти кераміку та землеробство. Від цієї культури пішли й аборигени Тайваню.
Рання історія
Перша воєнна експедиція китайців на Тайвань відбулась у 230 р. Китайці називали острів Ічжоу. З 12 ст. на острів почали нападати японці.
16 — 17 століття
У 1544 р. острів вперше відвідали португальці, які назвали його Формоза (Прекрасний). У той час більшість населення складали місцеві австронезійські аборигени. Китайці лише почали селитися на західному узбережжі острова. На початку 17 ст. частину острова захопили іспанці, потім їх витіснили голландці. У 1624 р. голландці збудували форт Оранж, а в 1627 — форт Зеландія, який став адміністративним центром їхніх володінь.
А в 1662 р. острів захопив Коксінґа з Китаю, який заснував тут власну династію. 30 квітня 1661 р. він зі своєю армією, яку привів з континентального Китаю, обложив нідерландський форт Зеландія на півдні Тайваню і змусив його капітулювати 1 лютого 1662 р. Після цього він захопив ще один нідерландський форт Провінція. Голландці евакуювались до Батавії (Джакарта, Індонезія). Коксінга заснував на Тайвані державу Дунмін, яка проіснувала до 1683 р. Столицею цієї держави стало м.Тайнань, засноване в районі Форту Зеландія та Форту Провінція. У 1663 р. близько 200 голландських моряків висадились на півночі острова в районі сучасного м. Цзілун і заснували поселення. Але через економічну невигідність його утримування Нідерланди 1668 р. остаточно покинули Тайвань.
Під владою монархічного Китаю
У 1683 р. війська імперії Цін встановили свою владу над островом. Місто Тайнань стало його адміністративним центром. Тайвань активно заселявся китайцями з материка. Аборигени відтіснялись у внутрішні гірські райони. У 1886 р. Тайвань стає окремою провінцією Китаю з центром в м. Тайбей.
У 1895 р. Китай зазнав поразки в війні з Японією і погодився передати їй о.Тайвань згідно з умовами мирного договору. 26 березня 1895 р. японські війська окупували архіпелаг Пенху. Але місцеве населення і чиновники не погоджувались з цим і проголосили незалежну Республіку Тайвань 23 травня 1895 р. Китайський губернатор острова Тан Цзін Сун 25 травня проголосив себе президентом незалежного Тайваню. Однак, за кілька місяців прибули японські війська і встановили свою владу. 6 червня 1895 р. японські війська захопили Тайбей — адміністративний центр острова, Тан Цзін Сун втік у Китай. 21 жовтня 1895 р. після боїв з місцевими мешканцями японці зайняли м. Тайнань і остаточно встановили свою владу.
Під владою Японії
В складі Китайської Республіки
У жовтні 1945 на Тайвань прибули з материкового Китаю війська Китайської Республіки, поклавши кінець японській владі. Це відбулося згідно з умовами капітуляції Японії в другій світовій війні. Острів став провінцією Китаю. Гоміньданівська влада спочатку жорстоко поставилась до місцевого населення, здійснивши репресії. Особливо це відбувалось в період з 27 лютого 1947 до початку 1948 р. Але в 1949 уряд та армія Китайської Республіки були змушені втекти на Тайвань з материка під тиском китайських комуністів, підтримуваних СРСР. На острів евакуювалось кілька мільйонів китайських військових і цивільних. 10 грудня 1949 р. на Тайвань з м.Ченду прибув літаком керівник Китайської Республіки Чан Кай Ші, після чого він вже ніколи не зміг повернутися до материкового Китаю. Після початку Корейської війни в 1950 р. США занепокоїлись, що комуністичний Китай спробує завоювати й Тайвань. Тому між Америкою і Тайванем було укладено додаткові угоди про безпеку. На Тайвань прибули війська США, а флот США патрулював у Тайванській протоці.
Протягом кількох наступних десятиліть між двома китайськими державами існувало велике напруження — фактично стан війни. Лише у 1980-90-х рр. воно ослабло. На самому острові влада китайських антикомуністів запровадила надзвичайний стан, скасований лише 1987 р. Існувала жорстка диктатура однієї партії — Гоміньдан. Серед місцевих китайців, які жили ще за влади Японії й переселились на Тайвань у 17-19 ст., виник навіть підпільний рух проти влади нових — гоміньданівських китайців. Але з кінця 80-х і в 90-х рр. 20 ст. пішов процес демократизації життя, почали відбуватись демократичні вибори. Фактично сформувались дві основні політичні сили: гоміньданівська, що виступає за історичну єдність Тайваню з Китаєм і Демократична партія Тайваню, що виступає за повну незалежність від материкового Китаю.
Тайвань як окрема держава зумів, починаючи з 1960-х рр. здійснити великий прогрес в економічному розвитку, увійшовши до числа найбільш економічно розвинених країн світу. Але з 1970-х рр. його політична вага у світі різко впала у зв'язку із виключенням з ООН і передачі його місця в ООН КНР. У 70-80-і роки 20 ст. понад 100 держав світу розірвали дипломатичні відносини з Тайванем і встановили їх з КНР. 1 січня 1979 США встановили дипломатичні відносини з КНР та розірвали їх з Тайванем. Однак згідно з домовленостями США і надалі підтримують Тайвань у сфері безпеки. КНР не визнає на офіційному рівні існування такої держави як Республіка Китай, хоча має з нею активні економічні зв'язки та інші.
Станом на 1995 р. Китайську Республіку на Тайвані визнавали 29 держав світу. 20 травня 2000 р. після перемоги на демократичних виборах вперше президентом Тайваню став представник ДПП Чень Шуйбянь. Він правив 8 років. 2008 р. до влади знову повернувся Гоміньдан на чолі з президентом Ма Інцзю. Він керував теж 2 строки (2008—2016). Протягом часу його правління відбувалось невелике економічне зростання. 20 травня 2016 президентом після перемоги на виборах знову стала представник ДПП Цай Інвень. За час її правління кількість дипломатичних союзників Тайваню різко скоротилась. На 1 червня 2018 р. у світі залишилось тільки 18 держав, що підтримують дипломатичні відносини з Тайванем. У грудні 2016 дипломатичні відносини з ним розірвала та відповідно встановила з КНР Сан-Томе і Принсіпі, 13 червня 2017 — Панама. 1 травня 2018 ці відносини з Тайванем розірвала Домініканська Республіка, а 26 травня 2018 — Буркіна-Фасо.
На початку 2020 Цай Інвень вдруге перемогла на президентських виборах. У 2020 р. Китайська Республіка стала чи не єдиною країною у світі, де зусиллями уряду і населення не змогла поширитись коронавірусна пандемія.
Надзвичайні події
21 вересня 1999 на Тайвані стався землетрус магнітудою 7.7 балів за шкалою Ріхтера. Загинуло 2 415 осіб, постраждало — 11 305 та ще 29 зникло безвісти, 51 711 будівель повністю зруйновано, 53 768 будівель сильно пошкоджені, близько ста тисяч людей втратили своє житло. Загальний збиток оцінюється в 10-12 мільярдів доларів США.
6 лютого 2016 року стався ще один землетрус магнітудою 6.4 бала. Загинуло щонайменше 94 особи, травмовано — 551 та 30 зникло безвісти.
На початку 2021 року Тайвань охопила посуха, що вплинула на хай-тек виробництво через відсутність доступної [en], необхідної для очищення заводів із [en]
Див. також
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608 с. с. 489-491.
- Міжнародне радіо Тайваню. Передачі на тему історії Тайваню (автори передач: А.Солодов, В.Малявін, В.Самойлов та інші, 2000—2018 рр.).
- [1] [ 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] (Советская историческая энциклопедия. Т.14. Москва. 1973. с. 68-71).
Посилання
- Міжнародне радіо Китаю. Випуск новин від 1 травня 2018 р. і 27 травня 2018 р.
- Taiwan (SELF-GOVERNING ISLAND, ASIA) [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Taiwan earthquake of 1999 (TAIWAN) [ 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Історія конфлікту між Тайванем і КНР [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.], відео
Примітки
- Міжнародне радіо Тайваню.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
- . BBC. 12 лютого 2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.(англ.)
- China (Taiwan), Ministry of Foreign Affairs, Republic of (5 лютого 2021). . Taiwan Today (англ.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
Це незавершена стаття з китайської історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2018 Tajvan z XVII st nalezhit do teritoriyi kitajskoyi civilizaciyi Ale do 17 st jogo istoriya bula cilkom vidminnoyu vid kitajskoyi Takozh osoblivu rol gralo i graye jogo ostrivne roztashuvannya Istoriya TajvanyuDoistorichnij TajvanKorolivstvo Middag XVII st Gollandska Formoza 1624 1662 Ispanska Formoza 1626 1642 Derzhava Dunnin 1662 1683 Prefektura Tajvan 1683 1895 Respublika Tajvan 1895 Tajvanske general gubernatorstvo 1895 1945 Respublika Kitaj istoriya 1945 Portal Tajvan pereglyanutiobgovoritiredaguvatiDoistorichnij TajvanZa danimi arheologiv pershi lyudi pereselilis z materika na Tajvan bl 20 8 tis rokiv do n e V period piznogo paleolitu ta mezolitu na shodi o Tajvan isnuvala arheologichna kultura Chanbin Lyudi ciyeyi kulturi zajmalis mislivstvom zbiralnictvom ta ribalstvom U 5 3 tis do n e na ostrovi isnuvala arheologichna kultura Dabenken periodu neolitu Lyudi ciyeyi kulturi na dumku vchenih buli predkami vsih narodiv sho zaraz govoryat na avstronezijskih movah Voni prinesli z soboyu z materikovogo Kitayu vminnya viroblyati keramiku ta zemlerobstvo Vid ciyeyi kulturi pishli j aborigeni Tajvanyu Kulturi piznogo neolitu TajvanyuRannya istoriyaPersha voyenna ekspediciya kitajciv na Tajvan vidbulas u 230 r Kitajci nazivali ostriv Ichzhou Z 12 st na ostriv pochali napadati yaponci 16 17 stolittyaDokladnishe Ispanska Formoza Dokladnishe Gollandska Formoza U 1544 r ostriv vpershe vidvidali portugalci yaki nazvali jogo Formoza Prekrasnij U toj chas bilshist naselennya skladali miscevi avstronezijski aborigeni Kitajci lishe pochali selitisya na zahidnomu uzberezhzhi ostrova Na pochatku 17 st chastinu ostrova zahopili ispanci potim yih vitisnili gollandci U 1624 r gollandci zbuduvali fort Oranzh a v 1627 fort Zelandiya yakij stav administrativnim centrom yihnih volodin A v 1662 r ostriv zahopiv Koksinga z Kitayu yakij zasnuvav tut vlasnu dinastiyu 30 kvitnya 1661 r vin zi svoyeyu armiyeyu yaku priviv z kontinentalnogo Kitayu oblozhiv niderlandskij fort Zelandiya na pivdni Tajvanyu i zmusiv jogo kapitulyuvati 1 lyutogo 1662 r Pislya cogo vin zahopiv she odin niderlandskij fort Provinciya Gollandci evakuyuvalis do Bataviyi Dzhakarta Indoneziya Koksinga zasnuvav na Tajvani derzhavu Dunmin yaka proisnuvala do 1683 r Stoliceyu ciyeyi derzhavi stalo m Tajnan zasnovane v rajoni Fortu Zelandiya ta Fortu Provinciya U 1663 r blizko 200 gollandskih moryakiv visadilis na pivnochi ostrova v rajoni suchasnogo m Czilun i zasnuvali poselennya Ale cherez ekonomichnu nevigidnist jogo utrimuvannya Niderlandi 1668 r ostatochno pokinuli Tajvan Pid vladoyu monarhichnogo KitayuU 1683 r vijska imperiyi Cin vstanovili svoyu vladu nad ostrovom Misto Tajnan stalo jogo administrativnim centrom Tajvan aktivno zaselyavsya kitajcyami z materika Aborigeni vidtisnyalis u vnutrishni girski rajoni U 1886 r Tajvan staye okremoyu provinciyeyu Kitayu z centrom v m Tajbej U 1895 r Kitaj zaznav porazki v vijni z Yaponiyeyu i pogodivsya peredati yij o Tajvan zgidno z umovami mirnogo dogovoru 26 bereznya 1895 r yaponski vijska okupuvali arhipelag Penhu Ale misceve naselennya i chinovniki ne pogodzhuvalis z cim i progolosili nezalezhnu Respubliku Tajvan 23 travnya 1895 r Kitajskij gubernator ostrova Tan Czin Sun 25 travnya progolosiv sebe prezidentom nezalezhnogo Tajvanyu Odnak za kilka misyaciv pribuli yaponski vijska i vstanovili svoyu vladu 6 chervnya 1895 r yaponski vijska zahopili Tajbej administrativnij centr ostrova Tan Czin Sun vtik u Kitaj 21 zhovtnya 1895 r pislya boyiv z miscevimi meshkancyami yaponci zajnyali m Tajnan i ostatochno vstanovili svoyu vladu Pid vladoyu YaponiyiDokladnishe Tajvanske general gubernatorstvoV skladi Kitajskoyi RespublikiU zhovtni 1945 na Tajvan pribuli z materikovogo Kitayu vijska Kitajskoyi Respubliki poklavshi kinec yaponskij vladi Ce vidbulosya zgidno z umovami kapitulyaciyi Yaponiyi v drugij svitovij vijni Ostriv stav provinciyeyu Kitayu Gomindanivska vlada spochatku zhorstoko postavilas do miscevogo naselennya zdijsnivshi represiyi Osoblivo ce vidbuvalos v period z 27 lyutogo 1947 do pochatku 1948 r Ale v 1949 uryad ta armiya Kitajskoyi Respubliki buli zmusheni vtekti na Tajvan z materika pid tiskom kitajskih komunistiv pidtrimuvanih SRSR Na ostriv evakuyuvalos kilka miljoniv kitajskih vijskovih i civilnih 10 grudnya 1949 r na Tajvan z m Chendu pribuv litakom kerivnik Kitajskoyi Respubliki Chan Kaj Shi pislya chogo vin vzhe nikoli ne zmig povernutisya do materikovogo Kitayu Pislya pochatku Korejskoyi vijni v 1950 r SShA zanepokoyilis sho komunistichnij Kitaj sprobuye zavoyuvati j Tajvan Tomu mizh Amerikoyu i Tajvanem bulo ukladeno dodatkovi ugodi pro bezpeku Na Tajvan pribuli vijska SShA a flot SShA patrulyuvav u Tajvanskij protoci Protyagom kilkoh nastupnih desyatilit mizh dvoma kitajskimi derzhavami isnuvalo velike napruzhennya faktichno stan vijni Lishe u 1980 90 h rr vono oslablo Na samomu ostrovi vlada kitajskih antikomunistiv zaprovadila nadzvichajnij stan skasovanij lishe 1987 r Isnuvala zhorstka diktatura odniyeyi partiyi Gomindan Sered miscevih kitajciv yaki zhili she za vladi Yaponiyi j pereselilis na Tajvan u 17 19 st vinik navit pidpilnij ruh proti vladi novih gomindanivskih kitajciv Ale z kincya 80 h i v 90 h rr 20 st pishov proces demokratizaciyi zhittya pochali vidbuvatis demokratichni vibori Faktichno sformuvalis dvi osnovni politichni sili gomindanivska sho vistupaye za istorichnu yednist Tajvanyu z Kitayem i Demokratichna partiya Tajvanyu sho vistupaye za povnu nezalezhnist vid materikovogo Kitayu Tajvan yak okrema derzhava zumiv pochinayuchi z 1960 h rr zdijsniti velikij progres v ekonomichnomu rozvitku uvijshovshi do chisla najbilsh ekonomichno rozvinenih krayin svitu Ale z 1970 h rr jogo politichna vaga u sviti rizko vpala u zv yazku iz viklyuchennyam z OON i peredachi jogo miscya v OON KNR U 70 80 i roki 20 st ponad 100 derzhav svitu rozirvali diplomatichni vidnosini z Tajvanem i vstanovili yih z KNR 1 sichnya 1979 SShA vstanovili diplomatichni vidnosini z KNR ta rozirvali yih z Tajvanem Odnak zgidno z domovlenostyami SShA i nadali pidtrimuyut Tajvan u sferi bezpeki KNR ne viznaye na oficijnomu rivni isnuvannya takoyi derzhavi yak Respublika Kitaj hocha maye z neyu aktivni ekonomichni zv yazki ta inshi Stanom na 1995 r Kitajsku Respubliku na Tajvani viznavali 29 derzhav svitu 20 travnya 2000 r pislya peremogi na demokratichnih viborah vpershe prezidentom Tajvanyu stav predstavnik DPP Chen Shujbyan Vin praviv 8 rokiv 2008 r do vladi znovu povernuvsya Gomindan na choli z prezidentom Ma Inczyu Vin keruvav tezh 2 stroki 2008 2016 Protyagom chasu jogo pravlinnya vidbuvalos nevelike ekonomichne zrostannya 20 travnya 2016 prezidentom pislya peremogi na viborah znovu stala predstavnik DPP Caj Inven Za chas yiyi pravlinnya kilkist diplomatichnih soyuznikiv Tajvanyu rizko skorotilas Na 1 chervnya 2018 r u sviti zalishilos tilki 18 derzhav sho pidtrimuyut diplomatichni vidnosini z Tajvanem U grudni 2016 diplomatichni vidnosini z nim rozirvala ta vidpovidno vstanovila z KNR San Tome i Prinsipi 13 chervnya 2017 Panama 1 travnya 2018 ci vidnosini z Tajvanem rozirvala Dominikanska Respublika a 26 travnya 2018 Burkina Faso Na pochatku 2020 Caj Inven vdruge peremogla na prezidentskih viborah U 2020 r Kitajska Respublika stala chi ne yedinoyu krayinoyu u sviti de zusillyami uryadu i naselennya ne zmogla poshiritis koronavirusna pandemiya Nadzvichajni podiyi Naslidki zemletrusu v Tajchzhuni 21 veresnya 1999 na Tajvani stavsya zemletrus magnitudoyu 7 7 baliv za shkaloyu Rihtera Zaginulo 2 415 osib postrazhdalo 11 305 ta she 29 zniklo bezvisti 51 711 budivel povnistyu zrujnovano 53 768 budivel silno poshkodzheni blizko sta tisyach lyudej vtratili svoye zhitlo Zagalnij zbitok ocinyuyetsya v 10 12 milyardiv dolariv SShA 6 lyutogo 2016 roku stavsya she odin zemletrus magnitudoyu 6 4 bala Zaginulo shonajmenshe 94 osobi travmovano 551 ta 30 zniklo bezvisti Na pochatku 2021 roku Tajvan ohopila posuha sho vplinula na haj tek virobnictvo cherez vidsutnist dostupnoyi en neobhidnoyi dlya ochishennya zavodiv iz en Div takozhIstoriya KitayuDzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608 s s 489 491 Mizhnarodne radio Tajvanyu Peredachi na temu istoriyi Tajvanyu avtori peredach A Solodov V Malyavin V Samojlov ta inshi 2000 2018 rr 1 2 grudnya 2018 u Wayback Machine Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya T 14 Moskva 1973 s 68 71 PosilannyaMizhnarodne radio Kitayu Vipusk novin vid 1 travnya 2018 r i 27 travnya 2018 r Taiwan SELF GOVERNING ISLAND ASIA 16 lipnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Taiwan earthquake of 1999 TAIWAN 6 veresnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Istoriya konfliktu mizh Tajvanem i KNR 3 travnya 2020 u Wayback Machine videoPrimitkiMizhnarodne radio Tajvanyu PDF Arhiv originalu PDF za 13 kvitnya 2018 Procitovano 16 lipnya 2018 BBC 12 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2016 Procitovano 12 lyutogo 2016 angl China Taiwan Ministry of Foreign Affairs Republic of 5 lyutogo 2021 Taiwan Today angl Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 Ce nezavershena stattya z kitajskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi