Віссаріо́н Григо́рович Бєлі́нський (нар. 30 травня (11 червня) 1811, Свеаборг — 26 травня (7 червня) 1848, Санкт-Петербург) — російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст.
Бєлінський Віссаріон Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
Белинский Виссарион Григорьевич | ||||
Ім'я при народженні | Бѣлинскій Виссаріон Григорьевичъ | |||
Народився | 30 травня (11 червня) 1811[…] Свеаборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[4][…] | |||
Помер | 26 травня (7 червня) 1848[3][5] (36 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[4][3] ·туберкульоз | |||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | прозаїк, критик | |||
Сфера роботи | філософія[6], література[6], естетика[6] і літературна критика[6] | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1830 | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Бєлінський Віссаріон Григорович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився в місті Свеаборзі (тепер Суоменлінна) в родині флотського лікаря. Навчався в (тепер — м. Бєлінський) у повітовому училищі та в Пензенській гімназії. 1829 вступив до Московського університету, з якого за написання антикріпосницької драми «Дмитро Калінін» був виключений (1832).
Працював у журналі «Телескоп» та газеті «Молва» (1833—1836), де були надруковані його перші статті — «Літературні мрії» (1834), «Про російську повість і повісті п. Гоголя» (1835). Редагував журнал «Московский наблюдатель» (1838—1839). В 1839 переїхав до Петербурга, очолив літературно-критичний відділ журналу «Отечественные записки».
В 1846 разом з Михайлом Щепкіним кілька місяців подорожував Україною, відвідав Харків, Миколаїв, Херсон, Одесу, Крим. Порвавши з редактором журналу «Отечественные записки» Краєвським, перейшов у 1847 до журналу «Современник», ставши його ідейним керівником.
Тяжко хворий, влітку 1847 виїздив у Зальцбрунн (Німеччина) на лікування, де написав славнозвісний «Лист до Гоголя». Володимир Ленін, називаючи Бєлінського «попередником цілковитого витіснення дворян різночинцями в нашому визвольному русі», писав:
«Його знаменитий „Лист до Гоголя“, що підводив підсумок літературній діяльності Бєлінського, був одним з найкращих творів безцензурної демократичної преси, що зберегли величезне, живе значення і досі» (Твори, т. 20, с. 219–220) |
.
Помер Бєлінський у Петербурзі від туберкульозу на 37-му році життя, похований на Волковому кладовищі.
Творчість
Творчість Бєлінського поклала початок формуванню революційно-демократичного напряму в російській культурі ХІХ ст. Революційно-демократичні й матеріалістичні погляди його розвивались під впливом антикріпосницького руху в Росії та революційних подій на Заході, в боротьбі проти реакційної ідеології та буржуазного лібералізму. У розвитку філософських і суспільно-політичних поглядів Бєлінський пройшов складний і суперечливий шлях — від просвітительства до революційного демократизму, від ідеалізму до матеріалізму. Приблизно до кінця 1830-х рр. Бєлінський стояв на позиціях філософського ідеалізму, який привів його до тимчасового теоретичного «примирення» з реакційним суспільним ладом Росії. Демократична спрямованість поглядів Бєлінський різко суперечила цьому «примиренню».
На початку 1840-х рр. він пориває з ідеалізмом та просвітительством і переходить на позиції матеріалізму й революційного демократизму. Бєлінський піддав гострій критиці кріпосницькі порядки Росії, капіталізм і буржуазну державу; він доводив, що шлях до ліквідації кріпосницького гніту лежить через революцію. Бєлінський відстоював принципи матеріалістичної філософії, критикував різні форми ідеалізму, обґрунтовував діалектичний погляд на світ. Бєлінський зазнав впливу ранніх праць Карла Маркса, з якими він ознайомився в 1840-х рр.
В основі соціологічних поглядів Бєлінського лежить визнання історичних закономірностей суспільного розвитку, вирішального значення народних мас в історії. Бєлінський прагнув створити революційну теорію, яка, на його думку, могла б стати основою докорінної перебудови існуючого суспільства. Він вірив у велике майбутнє Росії, пророче передбачав перетворення її у центр всього цивілізованого світу. Бєлінський був утопічним соціалістом і в поглядах на розвиток історичного процесу залишився ідеалістом. Проте він ближче за інших утопістів підійшов до матеріалістичного розуміння історії. Філософські й суспільно-політичні погляди Бєлінського мають історичне значення; вони, як і погляди Чернишевського і Добролюбова, лягли в основу бойової революційно-демократичної програми.
У літературно-критичних та естетичних поглядах Бєлінський ішов від ідеалістичного розуміння ролі мистецтва й літератури в житті суспільства до визнання активної ролі мистецтва у служінні інтересам народу. Був поборником реалістичної літератури, яка б розкривала життя народу, його прагнення. Бєлінський заклав основи революційно-демократичної естетики, утверджував ідею служіння літератури народові, батьківщині. Він виступав проти апологетів «самодержавства, православ'я й народності» в літературі, проти «чистого мистецтва», реакційного романтизму, дидактичної белетристики й псевдонародності літератури, боровся за реалістичний метод; живу дійсність, життя вважав основою мистецтва. Матеріалістична естетика Бєлінського, розвинута й продовжена Чернишевським і Добролюбовим, була найбільшим досягненням у розвитку домарксистської естетичної думки.
Бєлінський — один з засновників матеріалістичної історично-літературної науки в Росії. Найважливіші літературно-критичні праці: річні огляди літератури (1840—1847), «Герой нашого часу» (1840), «Вірші М. Лєрмонтова» (1841), «Промова про критику» (1842), «Пригоди Чичикова або Мертві душі» (1842), «„Паризькі таємниці“ Е. Сю» (1844), цикл статей «Твори Олександра Пушкіна» (1843—1846). У них критик розкрив своєрідність і велич російської літератури, визначив основні тенденції і закономірності її розвитку від Ломоносова до Гоголя, що полягали в утвердженні реалізму й народності. Бєлінський характеризував творчість Пушкіна як визначне явище російської культури, в якій органічно злились національні риси російського життя з передовими ідеями. Бєлінський розкрив творчу самобутність поета, назвав роман «Євгеній Онєгін» енциклопедією російського життя. В статтях про Гоголя дав рішучу відсіч критикам реакційного табору, що нападали на критичне спрямування його творчості і т. з. «натуральну школу», підкреслював викривальний антикріпосницький зміст гоголівської творчості. Виступаючи проти реакційних поглядів слов'янофілів і лібералів-західників, Бєлінський показував, що видатні російські письменники, всупереч рабському схилянню перед західною культурою, критично засвоювали її найкращі зразки, розвивали справді національну російську літературу. Сам Бєлінський високо оцінював творчість В. Шекспіра, П. Беранже, Ж. Санд, Г. Гайне, Дж.-Г. Байрона, стежив за розвитком слов'янських літератур, писав про міжнародне значення творчості А. Міцкевича.
Як театральний критик Бєлінський боровся за театр демократичного напряму, театр передової суспільної думки («І моя думка про гру п. Каратигіна», 1835; «Мочалов у ролі Гамлета», 1838; «Петровський театр», 1838; «Російський театр у Петербурзі», 1844; «Александринський театр», 1845). Схвально писав про деякі п'єси українських драматургів ( Квітки-Основ'яненка, «Москаль-чарівник» Котляревського), про гру М. Щепкіна в українському репертуарі.
У педагогічних поглядах Бєлінський дотримувався принципів виховання дітей і молоді в дусі демократизму, гуманності, громадських ідеалів. Стаття «Дитячі казки діда Іринея» (1840) — класичний трактат російської педагогіки. В науковій праці «Основи російської граматики» (1837) показав зразок того, як треба використовувати багатства російської мови в педагогічній діяльності, висунув думку про єдність мови й мислення.
Філософські погляди
У 1840-х роках Бєлінський став прихильником революційного демократизму. Він не писав філософських трактатів чи розлогих філософських праць. Серед філософів, які сформували погляди Бєлінського: Фіхте, Шеллінг, Геґель, Феєрбах, молодогеґельянці, французькі утопісти, Маркс. У 1837—1839 роках захоплювався філософією Геґеля, на початку 1840-х переходить на позиції матеріалізму.
Погляди на мистецтво та науку
Наука та мистецтво очищають золото дійсности, перетоплюють його у вишукані форми. |
Мистецтво є сприйняття дійсности. Ми відмовляємось називати мистецтво найточнішим копіюванням природи, найвдалішою її підробкою. Ми називаємо це ремеслом. |
Ставлення до України
Бєлінський дуже категорично і лайливо заперечував право українського народу на існування:
Малоросія ніколи не була державою, відповідно, й історії, у суворому значенні цього слова, не мала. Історія Малоросії є не більше, як епізод царювання царя Олексія Михайловича… Історія Малоросії — це побічна річка, що впадає у велику ріку російської історії. Малоросіяни завжди були племенем і ніколи не були народом, а тим менше — державою. Незважаючи на віроломство, зрадницьку жорстокість і клятвопорушення буйного сейму польського, що стільки раз скарав на смерть малоросійських депутатів, ніколи не бувало нестачі в нових депутатах, які з незрозумілою простодушністю прагнули потрапити до розкритої пащі католицького чудовиська. Скільки разів малоросіяни брали верх над поляками в кровопролитних війнах із ними, і між тим це анітрохи не просувало вперед їхньої справи. Чому ж це? Тому, що і так звана Гетьманщина і Запоріжжя анітрохи не були ані республікою, ані державою, а були якоюсь дивною общиною на азійський манер. (рос.) |
Особливо різко його антиукраїнські погляди висловлені в листі 1847 року до літературного критика Павла Аннєнкова, в якому у лайливій формі йшлося про українських письменників Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша. Зокрема, Бєлінський писав:
Ви пам'ятаєте, що віруючий друг мій говорив мені, що вірить, що Шевченко — людина гідна і прекрасна. Віра робить чудеса — творить людей з ослів і дубин, стало бути, вона може і з Шевченки зробити, мабуть, мученика свободи. Але здоровий глузд в Шевченкові повинен бачити осла, дурня і негідника, а понад те гіркого п'яницю, любителя горілки по патріотизму хохлацьким. Цей хохлацький радикал написав два пасквіля на государя імператора — один на государя імператора, інший на государині імператрицю… Я не читав цих пасквілів, і ніхто з моїх знайомих їх не читав (що, між іншим, доводить, що вони анітрохи не злі, а тільки плоскі та дурні), але впевнений, що пасквіль на і<мператрі>цу має бути обурливо бридким через причину, про яку я вже говорив. Шевченку послали на Кавказ солдатом. Мені не шкода його, коли б я був його суддею, я зробив би не менше. Я мав особисту ворожнечу до такого роду лібералами. Одна скотина з хохлацьких лібералів, якийсь Куліш (отаке свинське прізвище!) в «Зірочці», інакше званої … журналі, який видає Ішимова для дітей, надрукував історію Малоросії, де сказав, що Малоросія або повинна отторгнуться від Росії або загинути … Ось що роблять ці скоти, безмозкі лібералішки. Ох, ці мені хохли! Адже барани, а ліберальничають в ім'я галушок і вареників зі свинячим салом … (рос.) |
Намагання спрямувати нову українську літературу у річище офіційної ідеології стали також причиною несправедливої оцінки поеми Т. Шевченка «Гайдамаки», якої він припустився в полеміці з редакцією журналу «Маяк». Зокрема він вважав, що:
незважаючи на велику кількість самих вульгарних і майданних слів та виразів, позбавлені простоти вигадки і оповідання, наповнені химерностями і замашками, які властиві всім поганим піїтам, — часто зовсім не народні, хоча і підкріплюються посиланнями на історію, пісні та перекази, — і, отже, з усіх цих причин — вони незрозумілі простому народові і не мають в собі нічого того, що з ним симпатизує(рос.) |
Радянське літературознавство не афішувало таке ставлення критика до українських поетів, натомість говорило про ставлення «з повагою», а також про «підтримку прогресивних тенденцій», відзначало також «захоплення героїчною історією українського народу».
Під час перебування Бєлінського в Україні, його погляди дещо змінилися. Так, у листі до дружини він повідомляє:
Верст за 30 до Харкова я побачив Малоросію, хоча ще і перемішану з брудним москальством. Хати хохлів схожі на будиночки фермерів — чистота і красивість незвичайні. Уяви, що малоросійський борщ є не що інше, як зелений суп (тільки з куркою або бараниною і заправлений салом), а про борщ з сосисками й шинкою хохли і гадки не мають. Суп цей вони готують пресмачний і донезмоги чисто. І це мужики! Інші обличчя, дивляться інакше. Діти дуже милі, тоді як на російських дивитися не можна — гірше і гадкіше від свиней" (рос.) |
Ставлення до української мови
Вісаріон Бєлінський негативно відгукнувся на вихід з друку переломного в історії української літератури збірника віршів Тараса Шевченка «Кобзар» в 1840 році, а також виданого Є. Гребінкою українського альманаху «Ластівка». Видання тих двох українських друків схилило В. Бєлінського до публічного виступу щодо перспектив розвитку української літератури. Зовсім не переймаючись вартістю обох книжок, він «поєднав їх в одну критичну статтю», тому що обидві були написані на «малоросийском наречии». В. Бєлінський порушує принципово важливе питання — чи взагалі на світі існує малоросійська мова, чи може існувати малоруська література і чи повинні «наші» літератори писати по малоруськи? У відповіді на таким чином сформульоване питання, він стверджував, що ані література, ані українська мова не мають жодних можливостей самодіяльного розвитку, вказуючи на Гоголя, як на приклад письменника, що «палко закоханий в Україну, але не зважаючи на це, пише російською, а не українською мовою», а тому радив «деяким письменникам малоросійським» припинити писати на незрозумілій для всіх українській мові, якої взагалі немає.
Своє ставлення до цього питання Бєлінський викладає ширше у рецензії на «Історію Малороссії» Миколи Маркевича, де пише буквально таке:
Малоросія ніколи не була державою… Плем'я може мати тільки народні пісні, але не може мати поетів, великих поетів мають тільки великі народи… Живим доказом цієї істини є Гоголь, в його творах зустрічаємо багато одвічних українських елементів, яких немає і не може бути в російській прозі, але хто ж називає його українським? |
Вшанування
У 1948 році місто Чембар Пензенської області було перейменовано в місто Бєлінський.
Вулиці Бєлінського є в багатьох містах колишнього СРСР (Липецьку, Кишиневі, Одесі, Мінську, Алма-Аті, Харкові та інших). Зокрема його ім'я в радянський період носив Миколаївський педагогічний інститут, донині носить Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського в Харкові.
На честь Бєлінського названа одна з центральних площ Петербургу.
Твори
- Полное собрание сочинений, т. 1 — 13. М.—Л., 1953—59,
- Укр. перекл. — Вибрані статті. За ред. О. Біленького. К., 1948;
- Вибрані філософські твори. В 2 т. К., 1948—1950;
- Про драму та театр К., 1949;
- Про Гоголя. К., 1952;
- Літературно-критичні статті. К., 1953.
Див. також
- 3747 Бєлінський — астероїд, названий на його честь.
- Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом
Примітки
- Белинский, Виссарион Григорьевич // Русский биографический словарь — СПб: 1908. — Т. 3. — С. 591–648.
- Морозов П. О. Белинский, Виссарион Григорьевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. V. — С. 191–194.
- А. Лаврецкий, В. Гусев Белинский В. Г. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- Белинский Виссарион Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ПроДетЛит — 2019.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Малороссия никогда не была государством, следственно, и истории, в строгом значении этого слова, не имела. История Малороссии есть не более, как эпизод из царствования царя Алексея Михайловича… История Малороссии — это побочная река, впадающая в большую реку русской истории. Малороссияне всегда были племенем и никогда не были народом, а тем менее — государством. Несмотря на вероломство, предательскую жестокость и клятвопреступничество буйного сейма польского, столько раз казнившего малороссийских депутатов, никогда но бывало недостатка в новых депутатах, с непонятным простоумием стремившихся в раскрытую пасть католического чудовища. Сколько раз малороссияне брали верх над поляками в кровопролитных войнах с ними, и между тем это нисколько не подвигало вперед их дела. Отчего же это? Оттого, что и так называемая Гетьманщина и Запорожье нисколько не были ни республикою, ни государством, а были какою-то странною общиною на азиатский манер. |розмір=50||Белинский В. Г. Собрание сочинений. В 9-ти томах. Т. 5.|
- мова йде про Михайла Бакуніна
- насправді був лише один твір — поема «Сон»
- Вы помните, что верующий друг мой говорил мне, что верит, что Шевченко — человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса — творит людей из ослов и дубин, стало быть, она может и из Шевченки сделать, пожалуй, мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и подлеца, а сверх того горького пьяницу, любителя горелки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля на государя императора — один на государя императора, другой на государыню императрицу… Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых их не читал (что, между прочим, доказывает, что они нисколько не злы, а только плоски и глупы), но уверен, что пасквиль на и<мператри>цу должен быть возмутительно гадок по причине, о которой я уже говорил. Шевченку послали на Кавказ солдатом. Мне не жаль его, будь я его судьею, я сделал бы не меньше. Я питал личную вражду к такого рода либералам. Одна скотина из хохлацких либералов, некто Кулиш (экая свинская фамилия!) в «Звездочке», иначе называемой … журнале, который издает Ишимова для детей, напечатал историю Малороссии, где сказал, что Малороссия или должна отторгнуться от России или погибнуть… Вот что делают эти скоты, безмозглые либералишки. Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны, а либеральничают во имя галушек и вареников со свинным салом… «Реакція „Манту“», газета „День“|розмір=50|1 — 10 грудня 1847 р. Петербург|Повний текст листа доступний на litopys.org.ua|
- «несмотря на обилие самых вульгарных и площадных слов и выражений, лишены простоты вымысла и рассказа, наполнены вычурами и замашками, свойственными всем плохим пиитам, — часто нисколько не народны, хотя и подкрепляются ссылками на историю, песни и предания, — и, следовательно, по всем этим причинам — они непонятны простому народу и не имеют в себе ничего с ним симпатизирующего». В. Г. Белинский. Гайдамаки. Поэма Т. Шевченка
- Бєлінський Віссаріон Григорович. Стаття в УРЕ
- «Верст за 30 до Харькова я увидел Малороссию, хотя еще и перемешанную с грязным москальством. Избы хохлов похожи на домики фермеров — чистота и красивость неописанные. Вообрази, что малороссийский борщ есть не что иное, как зеленый суп (только с курицею или бараниною и заправленный салом), а о борще с сосисками й ветчиною хохлы и понятия не имеют. Суп этот они готовят превкусно и донельзя чисто. И это мужики! Другие лица, смотрят иначе. Дети очень милы, тогда как на русских смотреть нельзя — хуже и гаже свиней» В. Г. Белинский. Полное собрание сочинений в тринадцати томах. — т. 12. — с. 288
- Бєлінский В. Г. Полное собрание сочинений. Том 5, Москва. 1954, с. 176—179. (рос.)
Література
- Чернышевский Н. Г. Очерки гоголевского периода русской литературы. В його кн.: Полное собрание сочинений, т. 3. М., 1947; (рос.)
- Плеханов Г. В. Литературные взгляды В. Г. Белинского В його кн.: Литература и естетика, т. 1. М., 1958; (рос.)
- Оксман Ю. Летопись жизни и творчества В. Г. Белинского. М., 1958; (рос.)
- Франко І. Твори, тт. 16, 17, 18, 20. К., 1955—56;
- Корнійчук О. Наш Бєлінський. В його кн.: Разом із життям. К., 1950;
- Крутікова Н. Є. В. Г. Бєлінський. К., 1948;
- Головенченко Ф. В. Г. Бєлінський. К., 1948.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання
- Бєлінський Віссаріон [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 86-88. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vissario n Grigo rovich Byeli nskij nar 30 travnya 11 chervnya 1811 18110611 Sveaborg 26 travnya 7 chervnya 1848 Sankt Peterburg rosijskij revolyucijnij demokrat literaturnij kritik i publicist filosof materialist Byelinskij Vissarion GrigorovichBelinskij Vissarion GrigorevichIm ya pri narodzhenni Bѣlinskij Vissarion GrigorevichNarodivsya 30 travnya 11 chervnya 1811 Sveaborg Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiya 4 Pomer 26 travnya 7 chervnya 1848 3 5 36 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 4 3 tuberkulozPohovannya Literatorski mostkiGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist prozayik kritikSfera roboti filosofiya 6 literatura 6 estetika 6 i literaturna kritika 6 Alma mater dMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti z 1830U shlyubi z dAvtograf Byelinskij Vissarion Grigorovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelinskij ZhittyepisMikola Nekrasov ta Ivan Panayev bilya hvorogo Vissariona Byelinskogo Oleksij Naumov 1881 Narodivsya v misti Sveaborzi teper Suomenlinna v rodini flotskogo likarya Navchavsya v teper m Byelinskij u povitovomu uchilishi ta v Penzenskij gimnaziyi 1829 vstupiv do Moskovskogo universitetu z yakogo za napisannya antikriposnickoyi drami Dmitro Kalinin buv viklyuchenij 1832 Pracyuvav u zhurnali Teleskop ta gazeti Molva 1833 1836 de buli nadrukovani jogo pershi statti Literaturni mriyi 1834 Pro rosijsku povist i povisti p Gogolya 1835 Redaguvav zhurnal Moskovskij nablyudatel 1838 1839 V 1839 pereyihav do Peterburga ocholiv literaturno kritichnij viddil zhurnalu Otechestvennye zapiski V 1846 razom z Mihajlom Shepkinim kilka misyaciv podorozhuvav Ukrayinoyu vidvidav Harkiv Mikolayiv Herson Odesu Krim Porvavshi z redaktorom zhurnalu Otechestvennye zapiski Krayevskim perejshov u 1847 do zhurnalu Sovremennik stavshi jogo idejnim kerivnikom Tyazhko hvorij vlitku 1847 viyizdiv u Zalcbrunn Nimechchina na likuvannya de napisav slavnozvisnij List do Gogolya Volodimir Lenin nazivayuchi Byelinskogo poperednikom cilkovitogo vitisnennya dvoryan riznochincyami v nashomu vizvolnomu rusi pisav Jogo znamenitij List do Gogolya sho pidvodiv pidsumok literaturnij diyalnosti Byelinskogo buv odnim z najkrashih tvoriv bezcenzurnoyi demokratichnoyi presi sho zberegli velichezne zhive znachennya i dosi Tvori t 20 s 219 220 Pomer Byelinskij u Peterburzi vid tuberkulozu na 37 mu roci zhittya pohovanij na Volkovomu kladovishi TvorchistTvorchist Byelinskogo poklala pochatok formuvannyu revolyucijno demokratichnogo napryamu v rosijskij kulturi HIH st Revolyucijno demokratichni j materialistichni poglyadi jogo rozvivalis pid vplivom antikriposnickogo ruhu v Rosiyi ta revolyucijnih podij na Zahodi v borotbi proti reakcijnoyi ideologiyi ta burzhuaznogo liberalizmu U rozvitku filosofskih i suspilno politichnih poglyadiv Byelinskij projshov skladnij i superechlivij shlyah vid prosvititelstva do revolyucijnogo demokratizmu vid idealizmu do materializmu Priblizno do kincya 1830 h rr Byelinskij stoyav na poziciyah filosofskogo idealizmu yakij priviv jogo do timchasovogo teoretichnogo primirennya z reakcijnim suspilnim ladom Rosiyi Demokratichna spryamovanist poglyadiv Byelinskij rizko superechila comu primirennyu Na pochatku 1840 h rr vin porivaye z idealizmom ta prosvititelstvom i perehodit na poziciyi materializmu j revolyucijnogo demokratizmu Byelinskij piddav gostrij kritici kriposnicki poryadki Rosiyi kapitalizm i burzhuaznu derzhavu vin dovodiv sho shlyah do likvidaciyi kriposnickogo gnitu lezhit cherez revolyuciyu Byelinskij vidstoyuvav principi materialistichnoyi filosofiyi kritikuvav rizni formi idealizmu obgruntovuvav dialektichnij poglyad na svit Byelinskij zaznav vplivu rannih prac Karla Marksa z yakimi vin oznajomivsya v 1840 h rr V osnovi sociologichnih poglyadiv Byelinskogo lezhit viznannya istorichnih zakonomirnostej suspilnogo rozvitku virishalnogo znachennya narodnih mas v istoriyi Byelinskij pragnuv stvoriti revolyucijnu teoriyu yaka na jogo dumku mogla b stati osnovoyu dokorinnoyi perebudovi isnuyuchogo suspilstva Vin viriv u velike majbutnye Rosiyi proroche peredbachav peretvorennya yiyi u centr vsogo civilizovanogo svitu Byelinskij buv utopichnim socialistom i v poglyadah na rozvitok istorichnogo procesu zalishivsya idealistom Prote vin blizhche za inshih utopistiv pidijshov do materialistichnogo rozuminnya istoriyi Filosofski j suspilno politichni poglyadi Byelinskogo mayut istorichne znachennya voni yak i poglyadi Chernishevskogo i Dobrolyubova lyagli v osnovu bojovoyi revolyucijno demokratichnoyi programi U literaturno kritichnih ta estetichnih poglyadah Byelinskij ishov vid idealistichnogo rozuminnya roli mistectva j literaturi v zhitti suspilstva do viznannya aktivnoyi roli mistectva u sluzhinni interesam narodu Buv pobornikom realistichnoyi literaturi yaka b rozkrivala zhittya narodu jogo pragnennya Byelinskij zaklav osnovi revolyucijno demokratichnoyi estetiki utverdzhuvav ideyu sluzhinnya literaturi narodovi batkivshini Vin vistupav proti apologetiv samoderzhavstva pravoslav ya j narodnosti v literaturi proti chistogo mistectva reakcijnogo romantizmu didaktichnoyi beletristiki j psevdonarodnosti literaturi borovsya za realistichnij metod zhivu dijsnist zhittya vvazhav osnovoyu mistectva Materialistichna estetika Byelinskogo rozvinuta j prodovzhena Chernishevskim i Dobrolyubovim bula najbilshim dosyagnennyam u rozvitku domarksistskoyi estetichnoyi dumki Byelinskij odin z zasnovnikiv materialistichnoyi istorichno literaturnoyi nauki v Rosiyi Najvazhlivishi literaturno kritichni praci richni oglyadi literaturi 1840 1847 Geroj nashogo chasu 1840 Virshi M Lyermontova 1841 Promova pro kritiku 1842 Prigodi Chichikova abo Mertvi dushi 1842 Parizki tayemnici E Syu 1844 cikl statej Tvori Oleksandra Pushkina 1843 1846 U nih kritik rozkriv svoyeridnist i velich rosijskoyi literaturi viznachiv osnovni tendenciyi i zakonomirnosti yiyi rozvitku vid Lomonosova do Gogolya sho polyagali v utverdzhenni realizmu j narodnosti Byelinskij harakterizuvav tvorchist Pushkina yak viznachne yavishe rosijskoyi kulturi v yakij organichno zlilis nacionalni risi rosijskogo zhittya z peredovimi ideyami Byelinskij rozkriv tvorchu samobutnist poeta nazvav roman Yevgenij Onyegin enciklopediyeyu rosijskogo zhittya V stattyah pro Gogolya dav rishuchu vidsich kritikam reakcijnogo taboru sho napadali na kritichne spryamuvannya jogo tvorchosti i t z naturalnu shkolu pidkreslyuvav vikrivalnij antikriposnickij zmist gogolivskoyi tvorchosti Vistupayuchi proti reakcijnih poglyadiv slov yanofiliv i liberaliv zahidnikiv Byelinskij pokazuvav sho vidatni rosijski pismenniki vsuperech rabskomu shilyannyu pered zahidnoyu kulturoyu kritichno zasvoyuvali yiyi najkrashi zrazki rozvivali spravdi nacionalnu rosijsku literaturu Sam Byelinskij visoko ocinyuvav tvorchist V Shekspira P Beranzhe Zh Sand G Gajne Dzh G Bajrona stezhiv za rozvitkom slov yanskih literatur pisav pro mizhnarodne znachennya tvorchosti A Mickevicha Yak teatralnij kritik Byelinskij borovsya za teatr demokratichnogo napryamu teatr peredovoyi suspilnoyi dumki I moya dumka pro gru p Karatigina 1835 Mochalov u roli Gamleta 1838 Petrovskij teatr 1838 Rosijskij teatr u Peterburzi 1844 Aleksandrinskij teatr 1845 Shvalno pisav pro deyaki p yesi ukrayinskih dramaturgiv Kvitki Osnov yanenka Moskal charivnik Kotlyarevskogo pro gru M Shepkina v ukrayinskomu repertuari U pedagogichnih poglyadah Byelinskij dotrimuvavsya principiv vihovannya ditej i molodi v dusi demokratizmu gumannosti gromadskih idealiv Stattya Dityachi kazki dida Irineya 1840 klasichnij traktat rosijskoyi pedagogiki V naukovij praci Osnovi rosijskoyi gramatiki 1837 pokazav zrazok togo yak treba vikoristovuvati bagatstva rosijskoyi movi v pedagogichnij diyalnosti visunuv dumku pro yednist movi j mislennya Filosofski poglyadiU 1840 h rokah Byelinskij stav prihilnikom revolyucijnogo demokratizmu Vin ne pisav filosofskih traktativ chi rozlogih filosofskih prac Sered filosofiv yaki sformuvali poglyadi Byelinskogo Fihte Shelling Gegel Feyerbah molodogegelyanci francuzki utopisti Marks U 1837 1839 rokah zahoplyuvavsya filosofiyeyu Gegelya na pochatku 1840 h perehodit na poziciyi materializmu Poglyadi na mistectvo ta naukuNauka ta mistectvo ochishayut zoloto dijsnosti peretoplyuyut jogo u vishukani formi Mistectvo ye sprijnyattya dijsnosti Mi vidmovlyayemos nazivati mistectvo najtochnishim kopiyuvannyam prirodi najvdalishoyu yiyi pidrobkoyu Mi nazivayemo ce remeslom Stavlennya do UkrayiniByelinskij duzhe kategorichno i lajlivo zaperechuvav pravo ukrayinskogo narodu na isnuvannya Malorosiya nikoli ne bula derzhavoyu vidpovidno j istoriyi u suvoromu znachenni cogo slova ne mala Istoriya Malorosiyi ye ne bilshe yak epizod caryuvannya carya Oleksiya Mihajlovicha Istoriya Malorosiyi ce pobichna richka sho vpadaye u veliku riku rosijskoyi istoriyi Malorosiyani zavzhdi buli plemenem i nikoli ne buli narodom a tim menshe derzhavoyu Nezvazhayuchi na virolomstvo zradnicku zhorstokist i klyatvoporushennya bujnogo sejmu polskogo sho stilki raz skarav na smert malorosijskih deputativ nikoli ne buvalo nestachi v novih deputatah yaki z nezrozumiloyu prostodushnistyu pragnuli potrapiti do rozkritoyi pashi katolickogo chudoviska Skilki raziv malorosiyani brali verh nad polyakami v krovoprolitnih vijnah iz nimi i mizh tim ce anitrohi ne prosuvalo vpered yihnoyi spravi Chomu zh ce Tomu sho i tak zvana Getmanshina i Zaporizhzhya anitrohi ne buli ani respublikoyu ani derzhavoyu a buli yakoyus divnoyu obshinoyu na azijskij maner ros Osoblivo rizko jogo antiukrayinski poglyadi vislovleni v listi 1847 roku do literaturnogo kritika Pavla Annyenkova v yakomu u lajlivij formi jshlosya pro ukrayinskih pismennikiv Tarasa Shevchenka ta Pantelejmona Kulisha Zokrema Byelinskij pisav Vi pam yatayete sho viruyuchij drug mij govoriv meni sho virit sho Shevchenko lyudina gidna i prekrasna Vira robit chudesa tvorit lyudej z osliv i dubin stalo buti vona mozhe i z Shevchenki zrobiti mabut muchenika svobodi Ale zdorovij gluzd v Shevchenkovi povinen bachiti osla durnya i negidnika a ponad te girkogo p yanicyu lyubitelya gorilki po patriotizmu hohlackim Cej hohlackij radikal napisav dva paskvilya na gosudarya imperatora odin na gosudarya imperatora inshij na gosudarini imperatricyu Ya ne chitav cih paskviliv i nihto z moyih znajomih yih ne chitav sho mizh inshim dovodit sho voni anitrohi ne zli a tilki ploski ta durni ale vpevnenij sho paskvil na i lt mperatri gt cu maye buti oburlivo bridkim cherez prichinu pro yaku ya vzhe govoriv Shevchenku poslali na Kavkaz soldatom Meni ne shkoda jogo koli b ya buv jogo suddeyu ya zrobiv bi ne menshe Ya mav osobistu vorozhnechu do takogo rodu liberalami Odna skotina z hohlackih liberaliv yakijs Kulish otake svinske prizvishe v Zirochci inakshe zvanoyi zhurnali yakij vidaye Ishimova dlya ditej nadrukuvav istoriyu Malorosiyi de skazav sho Malorosiya abo povinna ottorgnutsya vid Rosiyi abo zaginuti Os sho roblyat ci skoti bezmozki liberalishki Oh ci meni hohli Adzhe barani a liberalnichayut v im ya galushok i varenikiv zi svinyachim salom ros Namagannya spryamuvati novu ukrayinsku literaturu u richishe oficijnoyi ideologiyi stali takozh prichinoyu nespravedlivoyi ocinki poemi T Shevchenka Gajdamaki yakoyi vin pripustivsya v polemici z redakciyeyu zhurnalu Mayak Zokrema vin vvazhav sho nezvazhayuchi na veliku kilkist samih vulgarnih i majdannih sliv ta viraziv pozbavleni prostoti vigadki i opovidannya napovneni himernostyami i zamashkami yaki vlastivi vsim poganim piyitam chasto zovsim ne narodni hocha i pidkriplyuyutsya posilannyami na istoriyu pisni ta perekazi i otzhe z usih cih prichin voni nezrozumili prostomu narodovi i ne mayut v sobi nichogo togo sho z nim simpatizuye ros Radyanske literaturoznavstvo ne afishuvalo take stavlennya kritika do ukrayinskih poetiv natomist govorilo pro stavlennya z povagoyu a takozh pro pidtrimku progresivnih tendencij vidznachalo takozh zahoplennya geroyichnoyu istoriyeyu ukrayinskogo narodu Pid chas perebuvannya Byelinskogo v Ukrayini jogo poglyadi desho zminilisya Tak u listi do druzhini vin povidomlyaye Verst za 30 do Harkova ya pobachiv Malorosiyu hocha she i peremishanu z brudnim moskalstvom Hati hohliv shozhi na budinochki fermeriv chistota i krasivist nezvichajni Uyavi sho malorosijskij borsh ye ne sho inshe yak zelenij sup tilki z kurkoyu abo baraninoyu i zapravlenij salom a pro borsh z sosiskami j shinkoyu hohli i gadki ne mayut Sup cej voni gotuyut presmachnij i donezmogi chisto I ce muzhiki Inshi oblichchya divlyatsya inakshe Diti duzhe mili todi yak na rosijskih divitisya ne mozhna girshe i gadkishe vid svinej ros Stavlennya do ukrayinskoyi movi Visarion Byelinskij negativno vidguknuvsya na vihid z druku perelomnogo v istoriyi ukrayinskoyi literaturi zbirnika virshiv Tarasa Shevchenka Kobzar v 1840 roci a takozh vidanogo Ye Grebinkoyu ukrayinskogo almanahu Lastivka Vidannya tih dvoh ukrayinskih drukiv shililo V Byelinskogo do publichnogo vistupu shodo perspektiv rozvitku ukrayinskoyi literaturi Zovsim ne perejmayuchis vartistyu oboh knizhok vin poyednav yih v odnu kritichnu stattyu tomu sho obidvi buli napisani na malorosijskom narechii V Byelinskij porushuye principovo vazhlive pitannya chi vzagali na sviti isnuye malorosijska mova chi mozhe isnuvati maloruska literatura i chi povinni nashi literatori pisati po maloruski U vidpovidi na takim chinom sformulovane pitannya vin stverdzhuvav sho ani literatura ani ukrayinska mova ne mayut zhodnih mozhlivostej samodiyalnogo rozvitku vkazuyuchi na Gogolya yak na priklad pismennika sho palko zakohanij v Ukrayinu ale ne zvazhayuchi na ce pishe rosijskoyu a ne ukrayinskoyu movoyu a tomu radiv deyakim pismennikam malorosijskim pripiniti pisati na nezrozumilij dlya vsih ukrayinskij movi yakoyi vzagali nemaye Svoye stavlennya do cogo pitannya Byelinskij vikladaye shirshe u recenziyi na Istoriyu Malorossiyi Mikoli Markevicha de pishe bukvalno take Malorosiya nikoli ne bula derzhavoyu Plem ya mozhe mati tilki narodni pisni ale ne mozhe mati poetiv velikih poetiv mayut tilki veliki narodi Zhivim dokazom ciyeyi istini ye Gogol v jogo tvorah zustrichayemo bagato odvichnih ukrayinskih elementiv yakih nemaye i ne mozhe buti v rosijskij prozi ale hto zh nazivaye jogo ukrayinskim VshanuvannyaU 1948 roci misto Chembar Penzenskoyi oblasti bulo perejmenovano v misto Byelinskij Vulici Byelinskogo ye v bagatoh mistah kolishnogo SRSR Lipecku Kishinevi Odesi Minsku Alma Ati Harkovi ta inshih Zokrema jogo im ya v radyanskij period nosiv Mikolayivskij pedagogichnij institut donini nosit Centralna miska biblioteka im V G Byelinskogo v Harkovi Na chest Byelinskogo nazvana odna z centralnih plosh Peterburgu TvoriPolnoe sobranie sochinenij t 1 13 M L 1953 59 Ukr perekl Vibrani statti Za red O Bilenkogo K 1948 Vibrani filosofski tvori V 2 t K 1948 1950 Pro dramu ta teatr K 1949 Pro Gogolya K 1952 Literaturno kritichni statti K 1953 Div takozhPortal Biografiyi 3747 Byelinskij asteroyid nazvanij na jogo chest Personaliyi pov yazani iz Sankt PeterburgomPrimitkiBelinskij Vissarion Grigorevich Russkij biograficheskij slovar SPb 1908 T 3 S 591 648 d Track Q656d Track Q20669123d Track Q21175474d Track Q1960551 Morozov P O Belinskij Vissarion Grigorevich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij K K Arsenev F F Petrushevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T V S 191 194 d Track Q1782723d Track Q19908137d Track Q4361720d Track Q656d Track Q19544755d Track Q20669122d Track Q23892900d Track Q602358d Track Q4065721 A Lavreckij V Gusev Belinskij V G Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 1 d Track Q4239850d Track Q649 Belinskij Vissarion Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 ProDetLit 2019 d Track Q124821483 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Malorossiya nikogda ne byla gosudarstvom sledstvenno i istorii v strogom znachenii etogo slova ne imela Istoriya Malorossii est ne bolee kak epizod iz carstvovaniya carya Alekseya Mihajlovicha Istoriya Malorossii eto pobochnaya reka vpadayushaya v bolshuyu reku russkoj istorii Malorossiyane vsegda byli plemenem i nikogda ne byli narodom a tem menee gosudarstvom Nesmotrya na verolomstvo predatelskuyu zhestokost i klyatvoprestupnichestvo bujnogo sejma polskogo stolko raz kaznivshego malorossijskih deputatov nikogda no byvalo nedostatka v novyh deputatah s neponyatnym prostoumiem stremivshihsya v raskrytuyu past katolicheskogo chudovisha Skolko raz malorossiyane brali verh nad polyakami v krovoprolitnyh vojnah s nimi i mezhdu tem eto niskolko ne podvigalo vpered ih dela Otchego zhe eto Ottogo chto i tak nazyvaemaya Getmanshina i Zaporozhe niskolko ne byli ni respublikoyu ni gosudarstvom a byli kakoyu to strannoyu obshinoyu na aziatskij maner rozmir 50 Belinskij V G Sobranie sochinenij V 9 ti tomah T 5 mova jde pro Mihajla Bakunina naspravdi buv lishe odin tvir poema Son Vy pomnite chto veruyushij drug moj govoril mne chto verit chto Shevchenko chelovek dostojnyj i prekrasnyj Vera delaet chudesa tvorit lyudej iz oslov i dubin stalo byt ona mozhet i iz Shevchenki sdelat pozhaluj muchenika svobody No zdravyj smysl v Shevchenke dolzhen videt osla duraka i podleca a sverh togo gorkogo pyanicu lyubitelya gorelki po patriotizmu hohlackomu Etot hohlackij radikal napisal dva paskvilya na gosudarya imperatora odin na gosudarya imperatora drugoj na gosudarynyu imperatricu Ya ne chital etih paskvilej i nikto iz moih znakomyh ih ne chital chto mezhdu prochim dokazyvaet chto oni niskolko ne zly a tolko ploski i glupy no uveren chto paskvil na i lt mperatri gt cu dolzhen byt vozmutitelno gadok po prichine o kotoroj ya uzhe govoril Shevchenku poslali na Kavkaz soldatom Mne ne zhal ego bud ya ego sudeyu ya sdelal by ne menshe Ya pital lichnuyu vrazhdu k takogo roda liberalam Odna skotina iz hohlackih liberalov nekto Kulish ekaya svinskaya familiya v Zvezdochke inache nazyvaemoj zhurnale kotoryj izdaet Ishimova dlya detej napechatal istoriyu Malorossii gde skazal chto Malorossiya ili dolzhna ottorgnutsya ot Rossii ili pogibnut Vot chto delayut eti skoty bezmozglye liberalishki Oh eti mne hohly Ved barany a liberalnichayut vo imya galushek i varenikov so svinnym salom Reakciya Mantu gazeta Den rozmir 50 1 10 grudnya 1847 r Peterburg Povnij tekst lista dostupnij na litopys org ua nesmotrya na obilie samyh vulgarnyh i ploshadnyh slov i vyrazhenij lisheny prostoty vymysla i rasskaza napolneny vychurami i zamashkami svojstvennymi vsem plohim piitam chasto niskolko ne narodny hotya i podkreplyayutsya ssylkami na istoriyu pesni i predaniya i sledovatelno po vsem etim prichinam oni neponyatny prostomu narodu i ne imeyut v sebe nichego s nim simpatiziruyushego V G Belinskij Gajdamaki Poema T Shevchenka Byelinskij Vissarion Grigorovich Stattya v URE Verst za 30 do Harkova ya uvidel Malorossiyu hotya eshe i peremeshannuyu s gryaznym moskalstvom Izby hohlov pohozhi na domiki fermerov chistota i krasivost neopisannye Voobrazi chto malorossijskij borsh est ne chto inoe kak zelenyj sup tolko s kuriceyu ili baraninoyu i zapravlennyj salom a o borshe s sosiskami j vetchinoyu hohly i ponyatiya ne imeyut Sup etot oni gotovyat prevkusno i donelzya chisto I eto muzhiki Drugie lica smotryat inache Deti ochen mily togda kak na russkih smotret nelzya huzhe i gazhe svinej V G Belinskij Polnoe sobranie sochinenij v trinadcati tomah t 12 s 288 Byelinskij V G Polnoe sobranie sochinenij Tom 5 Moskva 1954 s 176 179 ros LiteraturaChernyshevskij N G Ocherki gogolevskogo perioda russkoj literatury V jogo kn Polnoe sobranie sochinenij t 3 M 1947 ros Plehanov G V Literaturnye vzglyady V G Belinskogo V jogo kn Literatura i estetika t 1 M 1958 ros Oksman Yu Letopis zhizni i tvorchestva V G Belinskogo M 1958 ros Franko I Tvori tt 16 17 18 20 K 1955 56 Kornijchuk O Nash Byelinskij V jogo kn Razom iz zhittyam K 1950 Krutikova N Ye V G Byelinskij K 1948 Golovenchenko F V G Byelinskij K 1948 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 PosilannyaByelinskij Vissarion 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 86 88 1000 ekz