Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рада народних міністрів УНР — виконавчий орган влади в УНР, попередня назва Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради.
Існувала від 22 січня 1918 року (запроваджена IV Універсалом) до гетьманського перевороту (29 квітня 1918 року, див. Гетьманський уряд) та під час Директорії Української Народної Республіки.
Рада Народних Міністрів творилася на основі домовленностей головних партій про склад кабінету й затверджувалася Українською Центральною Радою. Склад Ради Народних Міністрів пропонував голова УЦР, забезпечивши для неї підтримку більшости членів УЦР.
Перший склад Ради Народних Міністрів у січні 1918 року
| Посада | Час повноважень | Партія | Портрет | Ім'я |
| голова і міністр внутрішніх справ | УСДРП |  | Володимир Винниченко | |
| товариш міністра | УПСФ |  | І. Красковський | |
| товариш міністра |  | О. Карпинський | ||
| товариш міністра | Л. Абрамович | |||
| міністр закордонних справ | УПСФ |  | Шульгин Олександр Якович | |
| міністр війська і праці | УСДРП |  | Порш Микола Володимирович | |
| товариш міністра війська і праці | УПСР |  | Жуківський Олександр Тимофійович | |
| міністр судових справ | УСДРП |  | Ткаченко Михайло Степанович | |
| міністр продовольчих справ | УПСР |  | Ковалевський Микола Миколайович | |
| міністр шляхів |  | Єщенко Володимир Дмитрович | ||
| міністр пошти і телеграфу | УПСР |  | Шаповал Микита Юхимович | |
| міністр морських справ | УСДРП |  | Антонович Дмитро Володимирович | |
| заступник міністра фінансів | УСДРП | В. Мазуренко | ||
| міністр освіти | (незалежний соціал-демократ) |  | Стешенко Іван Матвійович | |
| товариш міністра освіти | УПСФ |  | П. Холодний | |
| міністр торгу і промисловості | УПСР |  | Голубович Всеволод Олександрович | |
| міністр великоруських справ | (рос. народно-соц. партія) |  | Д. Одинець | |
| міністр жидівських справ | (єврейське об'єднання соц. партій) |  | Моше Зільберфарб | |
| міністр польських справ | (поль. дем. центр.) | Міцкевич Мечислав Казимирович | ||
| державний контролер | (єврейський «Бунд») | Золотарьов Олександр Йосипович | ||
| державний писар |  | Мірний Іван Іванович |
Цей кабінет був коаліцією УСДРП, УПСР, УПСФ і національних меншостей.
Унаслідок внутрішньої кризи в УСДРП і УПСР щодо довір'я до кабінету Винниченка, останній 30 січня 1918 подався на димісію, і була утворена нова Рада Народних Міністрів у поміркованому складі з опозиційних елементів тих же партій.
Уряд Голубовича від 18 січня 1918
| Посада | Час повноважень | Партія | Портрет | Ім'я |
| голова і міністр закордонних справ | УПСР | | Голубович Всеволод Олександрович | |
| міністр військових справ | УПСР | Іван Немоловський | ||
| міністр внутрішніх справ | УПСР |  | Христюк Павло Оникійович | |
| міністр фінансів | (близький до УПСР) | С. Перепелиця | ||
| міністр шляхів | (близький до УПСР) |  | Сокович Євген Олександрович | |
| міністр продовольчих справ | (близький до УПСР) | | Ковалевський Микола Миколайович | |
| міністр освіти | (близький до УПСР) |  | Григоріїв Никифір Якович | |
| міністр хліборобства | (близький до УПСР) |  | Терниченко Аристарх Григорович | |
| міністр судових справ | УСДРП(н) | | Ткаченко Михайло Степанович | |
| міністр морських справ | | Антонович Дмитро Володимирович | ||
| міністр пошти і телеграфу | (позапартійний) |  | Сидоренко Григорій Микитович |
8 лютого (26 січня) 1918, у зв'язку із стрімким розгортанням збройного конфлікту між УНР та Радянською Росією, Рада Народних Міністрів разом із Центральною Радою була змушена евакуюватись із Києва. При цьому частина міністрів відмовилась покидати столицю. В евакуації було організовано новий склад РНМ, до якого увійшли:
| Посада | Партія | Портрет | Ім'я |
| Голова РНМ | УПСР | | В. О. Голубович |
| Міністр закордонних справ | УПСР |  | М. М. Любинський |
| Міністр військових справ | | О. Т. Жуківський | |
| Міністр внутрішніх справ | УСДРП(н) | | М. С. Ткаченко |
| Міністр земельних справ | УПСР | | М. М. Ковалевський |
| Міністр судових справ | УПСФ |  | С. П. Шелухін |
| Міністр фінансів |  | Климович Петро Титович | |
| Міністр пошт і телеграфу | | Г. М. Сидоренко | |
| Міністр народної освіти | УПСФ |  | В. К. Прокопович |
| Міністр шляхів сполучення | | Є. О. Сокович | |
| Міністр праці | УСДРП | Михайлів Леонід Дмитрович | |
| Міністр торгівлі і промислу | УПСФ |  | І. А. Фещенко-Чопівський |
| Міністр харчових справ | Коліух Д. В. | ||
| Державний контролер | УПСФ |  | О. Г. Лотоцький |
| Державний секретар | УПСР | | П. О. Христюк |
Безпосередньо перед гетьманським переворотом члени УПСФ вийшли з Ради Народних Міністрів.
Згідно з конституцією УНР, ухваленою 29 квітня 1918, Рада Народних Міністрів була «вищою виконавчою владою» в УНР; її мав творити голова Всенародних Зборів у порозумінні з Радою Старшин, а затверджувати Збори. Рада Народних Міністрів була індивідуально і колективно відповідальна перед Зборами, які могли висловити Раді Народних Міністрів і окремим членам вотум недовір'я. Члени Всенародних Зборів під час перебування в Раді Народних Міністрів мали тільки дорадчий голос на сесіях Зборів.
Утворений виконавчий орган влади за гетьмана П. Скоропадського мав назву Ради Міністрів.
За Директорії УНР була відновлена Рада Народних Міністрів, яка в принципі мала творитися і діяти у дусі конституційних засад Української Центральної Ради.
Трудовий Конгрес оформив тимчасовий конституційний статус Ради Народних Міністрів, визначаючи її як «виконавчу владу УНР», яка запрошується Директорією і в час між сесіями Конгресу є відповідальна перед нею. Директорія була наглядовим і вищим законодавчим органом щодо Ради Народних Міністрів; остання мала завдання опрацьовувати законопроєкти. Але в практиці були часті розходження щодо компетенцій між Директорією і Радою Народних Міністрів, бо перша втручалася у практичну політику і навіть в адміністрацію.
Уряд Чехівського від 26 грудня 1918
26 грудня 1918 р. було утворено перший уряд Директорії, який очолив соціал-демократ В. Чехівський. В уряді було 6 соціал-демократів, по 4 соціал-революціонери і соціал-самостійники, 3 соціал-федералісти, один єврейський соціал-демократ і один безпартійний.
За цього уряду було проведено Конгрес Трудового Народу України, проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.
Перші тижні діяльності уряду були періодом найвищого тріумфу Директорії, а далі її сили невпинно занепадали. Розпочалася інтервенція більшовицьких військ в Україну (17 листопада 1918 р. в Курську було створено Українську революційну військову раду, а 20 листопада — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України). 3 січня 1919 р. червоні війська зайняли Харків, більшовицька республіка отримала офіційну назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
Голова українського уряду В. Чехівський надіслав три ноти (31 грудня, 3 і 4 січня) до Ради Народних Комісарів Росії із запитанням: «З яких причин російське совітське військо робить наступ на територію УНР?». У відповідь 6 січня 1919 р. до Києва надійшла радіотелеграма, підписана народним комісаром закордонних справ Г. Чичеріним, в якій демагогічно заявлялось: «Ніякого війська Радянської Росії на Україні немає. Військова акція на українській території проводиться між військами Директорії і військами Українського Совітського Уряду, який є цілком незалежним». До Москви виїхала для ведення переговорів українська делегація на чолі С. Мазуренком. Доки велись переговори, тривав наступ більшовицьких військ. І лише на сорок другий день неоголошеної агресії — 16 січня уряд та Директорія офіційно оголосили стан війни з РСФРР. Але сили були нерівними, і 2 лютого уряд переїхав до Вінниці.
Продовжуються безуспішні пошуки надійної зовнішньополітичної підтримки. Державна нарада у Вінниці ухвалила рішення про переговори з Антантою. На вимогу Антанти про виведення із Директорії В. Винниченка, С. Петлюри як головних провідників більшовицького курсу 9 лютого В. Винниченко виходить із Директорії, С. Петлюра — із соціал-демократичної партії, а уряд В. Чехівського подає у відставку.
| Посада | Час повноважень | Партія | Портрет | Ім'я |
| голова і міністр закордонних справ | УСДРП |  | Чехівський Володимир Мусійович | |
| міністр військових справ |  | Осецький Олександр Вікторович, згодом Греків Олександр Петрович | ||
| міністр внутрішніх справ | УПСР |  | Мицюк Олександр Корнійович | |
| міністр фінансів | Мазуренко Василь Петрович | |||
| міністр шляхів | УНРП |  | Пилипчук Пилип Каленикович | |
| міністр продовольчих справ | УСДРП |  | Мартос Борис Миколайович | |
| міністр освіти | | Холодний Петро Іванович, невдовзі — Огієнко Іван Іванович | ||
| міністр земельних справ | | Шаповал Микита Юхимович | ||
| міністр юстиції | | Шелухін Сергій Павлович | ||
| міністр морських справ |  | Білинський Михайло Іванович | ||
| міністр пошти і телеграфу | УПСР | Штефан Іван Дем'янович | ||
| міністр торгівлі й промисловості | УПСР |  | Остапенко Сергій Степанович | |
| міністр мистецтва |  | Антонович Дмитро | ||
| міністр народного здоров'я | УСДРП |  | Матюшенко Борис Павлович | |
| міністр праці | Михайлів Леонід Дмитрович | |||
| міністр преси і пропаганди | УСРП |  | Назарук Осип | |
| міністр жидівських справ | Поалей-Ціон | Ревуцький Аврам | ||
| керуючий управлінням культів | УПСС |  | Липа Іван Львович | |
| виконувач обов'язків державного секретаря |  | , згодом Корчинський Михайло Агафонович | ||
| державний контролер | УПСС | Симонів Дмитро Львович |
Це була широка коаліція нац. партій, які згуртувалися за гетьманату в Укр. Нац. Союзі і підтримали повстання. В уряді переважали соц. партії.
Уряд Остапенка від 13 лютого 1919
Щоб створити можливість для переговорів між Директорією і Антантою про допомогу у війні проти більшовиків, 13 лютого 1919 у Вінниці сформовано Раду Народних Міністрів без чл. УСДРП та УПСР у складі:
| Посада | Час повноважень | Партія | Портрет | Ім'я |
| голова | (вийшов із УПСР) | | Остапенко Сергій Степанович | |
| міністр закордонних справ | (УПСФ) |  | Мацієвич Костянтин Андріанович | |
| міністр внутрішніх справ | (УНРП) |  | Чижевський Григорій Павлович | |
| міністр військових справ | (соціал-самостійник) |  | Шаповал Олександр Андрійович | |
| міністр морських справ | | Білинський Михайло Іванович | ||
| міністр господарства | | Фещенко-Чопівський Іван Адріянович | ||
| міністр фінансів | (соціал-самостійник) | Кривецький Михайло Єремійович | ||
| міністр земельних справ | (УНРП) |  | Архипенко Євген Порфирович | |
| міністр освіти |  | Огієнко Іван | ||
| міністр віровизнання | | Липа Іван Львович | ||
| міністр юстиції |  | Маркович Дмитро Васильович | ||
| міністр народного здоров'я |  | Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович | ||
| міністр шляхів | | Пилипчук Пилип Каленикович | ||
| міністр преси та інформації | УСРП | | Назарук Осип Тадейович | |
| державний секретар | | Корчинський Михайло Агафонович | ||
| державний контролер | УПСС | Симонів Дмитро Львович |
Це був уряд з правіших та позапартійних елементів — фахівців. Одночасно з Директорії вийшов Володимир Винниченко, а її головою став Симон Петлюра, який залишив УСДРП.
Уряд Мартоса від 9 квітня 1919
Після невдалих переговорів з Антантою, які викликали недовір'я серед ліво настроєної більшості до уряду Остапенка, 9 квітня 1919 у Рівному була сформована нова Рада Народних Міністрів із чл. УСДРП, УПСР та зах.-укр. соціалістів у складі:
- гол. і мін. фінансів — Мартос Борис Миколайович
- заступник гол. і юстиції — А. Лівицький (УСДРП)
- міністри:
- закордонні справи — В. Темницький (гал. УСДП)
- внутр. — І. Мазепа (УСДРП)
- військ. — Г. Сиротенко (УПСР) з липня — В. Петрів
- морськ. — М. Злобін
- шляхи — М. Шадлун (УСДРП)
- праці — О. Безпалко (бук. УСДП)
- народного здоров'я — М. Білоус (УСДРП і гал. УСДП), пізніше Дмитро Одрина (УПСР)
- зем. оправи — М. Ковалевський, згодом мін. нар. господарства став Т. Черкаський (УПСР)
- пошта і телеграф — І. Паливода (УПСР)
- освіта — А. Крушельницький (гал. радикал), пізніше Н. Григоріїв
- віровизнання —
- жидівських справ — П. Красний (Поалей-Ціон)
- держ. секретар — І. Лизанівський (УПСР).
Уряд Мазепи від 29 серпня 1919 року
У кін. серпня 1919 Рада Народних Міністрів була переформована під головуванням
- Ісаака Мазепи;
- ін. зміни в складі уряду:
- закордонних справ — А. Лівицький (УСДРП)
- нар. господарство — Шадлун Микола Якимович
- преса і пропаганда — Черкаський Теофан
- шляхи — С. Тимошенко (УСДРП)
- віровизнання — Огієнко Іван
- військ. — з листопада 1919 — В. Сальський.
Після укладення Варшавського договору з Польщею уряд Ісаака Мазепи димісіонував.
Уряд Прокоповича від 26 травня 1920
Сформований 26 травня 1920 р. після димісії (відставки) уряду І.Мазепи.
| Посада | Партія | Портрет | Ім'я |
| голова | | Прокопович В'ячеслав Костянтинович | |
| заступник голови і мінстр юстиції |  | Лівицький Андрій Миколайович | |
| міністр закордонних справ | (УПСФ) |  | Ніковський Андрій Васильович |
| міністр внутрішніх справ | (УПСФ) |  | Саліковський Олександр Хомич |
| міністр військових справ |  | Сальський Володимир Петрович | |
| міністр народного господарства | | Архипенко Євген Порфирович | |
| міністр фінансів | (позапартійний) |  | Барановський Христофор Антонович |
| міністр земельних справ |  | Мазепа Ісаак Прохорович | |
| міністр освіти | | Холодний Петро Іванович | |
| міністр віровизнання | | Огієнко Іван | |
| міністр народного здоров'я | (поль. меншість) |  | Станіслав Стемповський |
| міністр шляхів |  | Тимошенко Сергій Прокопович | |
| міністр пошт і телеграфів | (позапартійний) |  | Косенко Іларіон Федорович |
| державний секретар | Оніхімовський Віктор Павлович |
Це був останній уряд, що ще діяв на частині українських земель; за партійним окладом був поміркований, складався в більшості з правих соціал-демократів, УПСФ і позапартійних.
З початку 1921 уряд УНР став екзильним. Раду Народних Міністрів очолювали В. Прокопович, П. Пилипчук, А. Лівицький. Після того, як обов'язки голови Директорії перебрав А. Лівицький (1926), кабінет очолював з незначними змінами аж до 1939 В. Прокопович. Члени уряду перебували в осередках найбільшого скупчення політичної еміграції — у Варшаві, Празі й Парижі.
Див. також
Примітки
- Соломон Ґольдельман. Т. 182 : Жидівська національна автономія в Україні. 1917-1920 = Die jüdische nationale Autonomie in der Ukraine. 1917-1920 / С. І. Ґольдельман. – Мюнхен; Париж;Єрусалим: Дніпрова хвиля. – 1967. – 138, [2 c.] [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Головченко В. І. Українсько-антантівські переговори 1919 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Солдатенко В. Ф. Рада народних міністрів УНР [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 98. — .
- Дніпренко, Н. К., ред. (2007). Перші уряди України : становлення виконавчої влади у 1917-1920 роках (українською) . Київ: ГАЛС-96. с. 36. ISBN .
Посилання
- Рада народних міністрів УНР [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rada narodnih ministriv UNR vikonavchij organ vladi v UNR poperednya nazva Generalnij Sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Isnuvala vid 22 sichnya 1918 roku zaprovadzhena IV Universalom do getmanskogo perevorotu 29 kvitnya 1918 roku div Getmanskij uryad ta pid chas Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rada Narodnih Ministriv tvorilasya na osnovi domovlennostej golovnih partij pro sklad kabinetu j zatverdzhuvalasya Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu Sklad Radi Narodnih Ministriv proponuvav golova UCR zabezpechivshi dlya neyi pidtrimku bilshosti chleniv UCR Pershij sklad Radi Narodnih Ministriv u sichni 1918 rokuPosada Chas povnovazhen Partiya Portret Im ya golova i ministr vnutrishnih sprav USDRP Volodimir Vinnichenko tovarish ministra UPSF I Kraskovskij tovarish ministra O Karpinskij tovarish ministra L Abramovich ministr zakordonnih sprav UPSF Shulgin Oleksandr Yakovich ministr vijska i praci USDRP Porsh Mikola Volodimirovich tovarish ministra vijska i praci UPSR Zhukivskij Oleksandr Timofijovich ministr sudovih sprav USDRP Tkachenko Mihajlo Stepanovich ministr prodovolchih sprav UPSR Kovalevskij Mikola Mikolajovich ministr shlyahiv Yeshenko Volodimir Dmitrovich ministr poshti i telegrafu UPSR Shapoval Mikita Yuhimovich ministr morskih sprav USDRP Antonovich Dmitro Volodimirovich zastupnik ministra finansiv USDRP V Mazurenko ministr osviti nezalezhnij social demokrat Steshenko Ivan Matvijovich tovarish ministra osviti UPSF P Holodnij ministr torgu i promislovosti UPSR Golubovich Vsevolod Oleksandrovich ministr velikoruskih sprav ros narodno soc partiya D Odinec ministr zhidivskih sprav yevrejske ob yednannya soc partij Moshe Zilberfarb ministr polskih sprav pol dem centr Mickevich Mechislav Kazimirovich derzhavnij kontroler yevrejskij Bund Zolotarov Oleksandr Josipovich derzhavnij pisar Mirnij Ivan Ivanovich Cej kabinet buv koaliciyeyu USDRP UPSR UPSF i nacionalnih menshostej Unaslidok vnutrishnoyi krizi v USDRP i UPSR shodo dovir ya do kabinetu Vinnichenka ostannij 30 sichnya 1918 podavsya na dimisiyu i bula utvorena nova Rada Narodnih Ministriv u pomirkovanomu skladi z opozicijnih elementiv tih zhe partij Uryad Golubovicha vid 18 sichnya 1918Posada Chas povnovazhen Partiya Portret Im ya golova i ministr zakordonnih sprav UPSR Golubovich Vsevolod Oleksandrovich ministr vijskovih sprav UPSR Ivan Nemolovskij ministr vnutrishnih sprav UPSR Hristyuk Pavlo Onikijovich ministr finansiv blizkij do UPSR S Perepelicya ministr shlyahiv blizkij do UPSR Sokovich Yevgen Oleksandrovich ministr prodovolchih sprav blizkij do UPSR Kovalevskij Mikola Mikolajovich ministr osviti blizkij do UPSR Grigoriyiv Nikifir Yakovich ministr hliborobstva blizkij do UPSR Ternichenko Aristarh Grigorovich ministr sudovih sprav USDRP n Tkachenko Mihajlo Stepanovich ministr morskih sprav Antonovich Dmitro Volodimirovich ministr poshti i telegrafu pozapartijnij Sidorenko Grigorij Mikitovich 8 lyutogo 26 sichnya 1918 u zv yazku iz strimkim rozgortannyam zbrojnogo konfliktu mizh UNR ta Radyanskoyu Rosiyeyu Rada Narodnih Ministriv razom iz Centralnoyu Radoyu bula zmushena evakuyuvatis iz Kiyeva Pri comu chastina ministriv vidmovilas pokidati stolicyu V evakuaciyi bulo organizovano novij sklad RNM do yakogo uvijshli Posada Partiya Portret Im ya Golova RNM UPSR V O Golubovich Ministr zakordonnih sprav UPSR M M Lyubinskij Ministr vijskovih sprav O T Zhukivskij Ministr vnutrishnih sprav USDRP n M S Tkachenko Ministr zemelnih sprav UPSR M M Kovalevskij Ministr sudovih sprav UPSF S P Sheluhin Ministr finansiv Klimovich Petro Titovich Ministr posht i telegrafu G M Sidorenko Ministr narodnoyi osviti UPSF V K Prokopovich Ministr shlyahiv spoluchennya Ye O Sokovich Ministr praci USDRP Mihajliv Leonid Dmitrovich Ministr torgivli i promislu UPSF I A Feshenko Chopivskij Ministr harchovih sprav Koliuh D V Derzhavnij kontroler UPSF O G Lotockij Derzhavnij sekretar UPSR P O Hristyuk Bezposeredno pered getmanskim perevorotom chleni UPSF vijshli z Radi Narodnih Ministriv Zgidno z konstituciyeyu UNR uhvalenoyu 29 kvitnya 1918 Rada Narodnih Ministriv bula vishoyu vikonavchoyu vladoyu v UNR yiyi mav tvoriti golova Vsenarodnih Zboriv u porozuminni z Radoyu Starshin a zatverdzhuvati Zbori Rada Narodnih Ministriv bula individualno i kolektivno vidpovidalna pered Zborami yaki mogli visloviti Radi Narodnih Ministriv i okremim chlenam votum nedovir ya Chleni Vsenarodnih Zboriv pid chas perebuvannya v Radi Narodnih Ministriv mali tilki doradchij golos na sesiyah Zboriv Utvorenij vikonavchij organ vladi za getmana P Skoropadskogo mav nazvu Radi Ministriv Za Direktoriyi UNR bula vidnovlena Rada Narodnih Ministriv yaka v principi mala tvoritisya i diyati u dusi konstitucijnih zasad Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Trudovij Kongres oformiv timchasovij konstitucijnij status Radi Narodnih Ministriv viznachayuchi yiyi yak vikonavchu vladu UNR yaka zaproshuyetsya Direktoriyeyu i v chas mizh sesiyami Kongresu ye vidpovidalna pered neyu Direktoriya bula naglyadovim i vishim zakonodavchim organom shodo Radi Narodnih Ministriv ostannya mala zavdannya opracovuvati zakonoproyekti Ale v praktici buli chasti rozhodzhennya shodo kompetencij mizh Direktoriyeyu i Radoyu Narodnih Ministriv bo persha vtruchalasya u praktichnu politiku i navit v administraciyu Uryad Chehivskogo vid 26 grudnya 191826 grudnya 1918 r bulo utvoreno pershij uryad Direktoriyi yakij ocholiv social demokrat V Chehivskij V uryadi bulo 6 social demokrativ po 4 social revolyucioneri i social samostijniki 3 social federalisti odin yevrejskij social demokrat i odin bezpartijnij Za cogo uryadu bulo provedeno Kongres Trudovogo Narodu Ukrayini progolosheno Akt Zluki UNR i ZUNR Pershi tizhni diyalnosti uryadu buli periodom najvishogo triumfu Direktoriyi a dali yiyi sili nevpinno zanepadali Rozpochalasya intervenciya bilshovickih vijsk v Ukrayinu 17 listopada 1918 r v Kursku bulo stvoreno Ukrayinsku revolyucijnu vijskovu radu a 20 listopada Timchasovij robitnicho selyanskij uryad Ukrayini 3 sichnya 1919 r chervoni vijska zajnyali Harkiv bilshovicka respublika otrimala oficijnu nazvu Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika USRR Golova ukrayinskogo uryadu V Chehivskij nadislav tri noti 31 grudnya 3 i 4 sichnya do Radi Narodnih Komisariv Rosiyi iz zapitannyam Z yakih prichin rosijske sovitske vijsko robit nastup na teritoriyu UNR U vidpovid 6 sichnya 1919 r do Kiyeva nadijshla radiotelegrama pidpisana narodnim komisarom zakordonnih sprav G Chicherinim v yakij demagogichno zayavlyalos Niyakogo vijska Radyanskoyi Rosiyi na Ukrayini nemaye Vijskova akciya na ukrayinskij teritoriyi provoditsya mizh vijskami Direktoriyi i vijskami Ukrayinskogo Sovitskogo Uryadu yakij ye cilkom nezalezhnim Do Moskvi viyihala dlya vedennya peregovoriv ukrayinska delegaciya na choli S Mazurenkom Doki velis peregovori trivav nastup bilshovickih vijsk I lishe na sorok drugij den neogoloshenoyi agresiyi 16 sichnya uryad ta Direktoriya oficijno ogolosili stan vijni z RSFRR Ale sili buli nerivnimi i 2 lyutogo uryad pereyihav do Vinnici Prodovzhuyutsya bezuspishni poshuki nadijnoyi zovnishnopolitichnoyi pidtrimki Derzhavna narada u Vinnici uhvalila rishennya pro peregovori z Antantoyu Na vimogu Antanti pro vivedennya iz Direktoriyi V Vinnichenka S Petlyuri yak golovnih providnikiv bilshovickogo kursu 9 lyutogo V Vinnichenko vihodit iz Direktoriyi S Petlyura iz social demokratichnoyi partiyi a uryad V Chehivskogo podaye u vidstavku Posada Chas povnovazhen Partiya Portret Im ya golova i ministr zakordonnih sprav USDRP Chehivskij Volodimir Musijovich ministr vijskovih sprav Oseckij Oleksandr Viktorovich zgodom Grekiv Oleksandr Petrovich ministr vnutrishnih sprav UPSR Micyuk Oleksandr Kornijovich ministr finansiv Mazurenko Vasil Petrovich ministr shlyahiv UNRP Pilipchuk Pilip Kalenikovich ministr prodovolchih sprav USDRP Martos Boris Mikolajovich ministr osviti Holodnij Petro Ivanovich nevdovzi Ogiyenko Ivan Ivanovich ministr zemelnih sprav Shapoval Mikita Yuhimovich ministr yusticiyi Sheluhin Sergij Pavlovich ministr morskih sprav Bilinskij Mihajlo Ivanovich ministr poshti i telegrafu UPSR Shtefan Ivan Dem yanovich ministr torgivli j promislovosti UPSR Ostapenko Sergij Stepanovich ministr mistectva Antonovich Dmitro ministr narodnogo zdorov ya USDRP Matyushenko Boris Pavlovich ministr praci Mihajliv Leonid Dmitrovich ministr presi i propagandi USRP Nazaruk Osip ministr zhidivskih sprav Poalej Cion Revuckij Avram keruyuchij upravlinnyam kultiv UPSS Lipa Ivan Lvovich vikonuvach obov yazkiv derzhavnogo sekretarya zgodom Korchinskij Mihajlo Agafonovich derzhavnij kontroler UPSS Simoniv Dmitro Lvovich Ce bula shiroka koaliciya nac partij yaki zgurtuvalisya za getmanatu v Ukr Nac Soyuzi i pidtrimali povstannya V uryadi perevazhali soc partiyi Uryad Ostapenka vid 13 lyutogo 1919Shob stvoriti mozhlivist dlya peregovoriv mizh Direktoriyeyu i Antantoyu pro dopomogu u vijni proti bilshovikiv 13 lyutogo 1919 u Vinnici sformovano Radu Narodnih Ministriv bez chl USDRP ta UPSR u skladi Posada Chas povnovazhen Partiya Portret Im ya golova vijshov iz UPSR Ostapenko Sergij Stepanovich ministr zakordonnih sprav UPSF Maciyevich Kostyantin Andrianovich ministr vnutrishnih sprav UNRP Chizhevskij Grigorij Pavlovich ministr vijskovih sprav social samostijnik Shapoval Oleksandr Andrijovich ministr morskih sprav Bilinskij Mihajlo Ivanovich ministr gospodarstva Feshenko Chopivskij Ivan Adriyanovich ministr finansiv social samostijnik Kriveckij Mihajlo Yeremijovich ministr zemelnih sprav UNRP Arhipenko Yevgen Porfirovich ministr osviti Ogiyenko Ivan ministr viroviznannya Lipa Ivan Lvovich ministr yusticiyi Markovich Dmitro Vasilovich ministr narodnogo zdorov ya Korchak Chepurkivskij Ovksentij Vasilovich ministr shlyahiv Pilipchuk Pilip Kalenikovich ministr presi ta informaciyi USRP Nazaruk Osip Tadejovich derzhavnij sekretar Korchinskij Mihajlo Agafonovich derzhavnij kontroler UPSS Simoniv Dmitro Lvovich Ce buv uryad z pravishih ta pozapartijnih elementiv fahivciv Odnochasno z Direktoriyi vijshov Volodimir Vinnichenko a yiyi golovoyu stav Simon Petlyura yakij zalishiv USDRP Uryad Martosa vid 9 kvitnya 1919Pislya nevdalih peregovoriv z Antantoyu yaki viklikali nedovir ya sered livo nastroyenoyi bilshosti do uryadu Ostapenka 9 kvitnya 1919 u Rivnomu bula sformovana nova Rada Narodnih Ministriv iz chl USDRP UPSR ta zah ukr socialistiv u skladi gol i min finansiv Martos Boris Mikolajovich zastupnik gol i yusticiyi A Livickij USDRP ministri zakordonni spravi V Temnickij gal USDP vnutr I Mazepa USDRP vijsk G Sirotenko UPSR z lipnya V Petriv morsk M Zlobin shlyahi M Shadlun USDRP praci O Bezpalko buk USDP narodnogo zdorov ya M Bilous USDRP i gal USDP piznishe Dmitro Odrina UPSR zem opravi M Kovalevskij zgodom min nar gospodarstva stav T Cherkaskij UPSR poshta i telegraf I Palivoda UPSR osvita A Krushelnickij gal radikal piznishe N Grigoriyiv viroviznannya zhidivskih sprav P Krasnij Poalej Cion derzh sekretar I Lizanivskij UPSR Uryad Mazepi vid 29 serpnya 1919 rokuU kin serpnya 1919 Rada Narodnih Ministriv bula pereformovana pid golovuvannyam Isaaka Mazepi in zmini v skladi uryadu zakordonnih sprav A Livickij USDRP nar gospodarstvo Shadlun Mikola Yakimovich presa i propaganda Cherkaskij Teofan shlyahi S Timoshenko USDRP viroviznannya Ogiyenko Ivan vijsk z listopada 1919 V Salskij Pislya ukladennya Varshavskogo dogovoru z Polsheyu uryad Isaaka Mazepi dimisionuvav Uryad Prokopovicha vid 26 travnya 1920Sformovanij 26 travnya 1920 r pislya dimisiyi vidstavki uryadu I Mazepi Posada Partiya Portret Im ya golova Prokopovich V yacheslav Kostyantinovich zastupnik golovi i minstr yusticiyi Livickij Andrij Mikolajovich ministr zakordonnih sprav UPSF Nikovskij Andrij Vasilovich ministr vnutrishnih sprav UPSF Salikovskij Oleksandr Homich ministr vijskovih sprav Salskij Volodimir Petrovich ministr narodnogo gospodarstva Arhipenko Yevgen Porfirovich ministr finansiv pozapartijnij Baranovskij Hristofor Antonovich ministr zemelnih sprav Mazepa Isaak Prohorovich ministr osviti Holodnij Petro Ivanovich ministr viroviznannya Ogiyenko Ivan ministr narodnogo zdorov ya pol menshist Stanislav Stempovskij ministr shlyahiv Timoshenko Sergij Prokopovich ministr posht i telegrafiv pozapartijnij Kosenko Ilarion Fedorovich derzhavnij sekretar Onihimovskij Viktor Pavlovich Ce buv ostannij uryad sho she diyav na chastini ukrayinskih zemel za partijnim okladom buv pomirkovanij skladavsya v bilshosti z pravih social demokrativ UPSF i pozapartijnih Z pochatku 1921 uryad UNR stav ekzilnim Radu Narodnih Ministriv ocholyuvali V Prokopovich P Pilipchuk A Livickij Pislya togo yak obov yazki golovi Direktoriyi perebrav A Livickij 1926 kabinet ocholyuvav z neznachnimi zminami azh do 1939 V Prokopovich Chleni uryadu perebuvali v oseredkah najbilshogo skupchennya politichnoyi emigraciyi u Varshavi Prazi j Parizhi Div takozhUryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Spisok ministriv zakordonnih sprav Ukrayini Spisok ministriv vnutrishnih sprav Ukrayini Spisok ministriv oboroni Ukrayini Spisok ministriv yusticiyi Ukrayini Spisok ministriv finansiv UkrayiniPrimitkiSolomon Goldelman T 182 Zhidivska nacionalna avtonomiya v Ukrayini 1917 1920 Die judische nationale Autonomie in der Ukraine 1917 1920 S I Goldelman Myunhen Parizh Yerusalim Dniprova hvilya 1967 138 2 c 8 sichnya 2019 u Wayback Machine DzherelaGolovchenko V I Ukrayinsko antantivski peregovori 1919 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Soldatenko V F Rada narodnih ministriv UNR 26 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 98 ISBN 978 966 00 1290 5 Dniprenko N K red 2007 Pershi uryadi Ukrayini stanovlennya vikonavchoyi vladi u 1917 1920 rokah ukrayinskoyu Kiyiv GALS 96 s 36 ISBN 978 966 96853 0 8 PosilannyaRada narodnih ministriv UNR 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2