Іларіо́н Фе́дорович Косе́нко (19 серпня 1888, Зіньків — 10 жовтня 1950, Париж) — державний діяч доби УНР, міністр пошт і телеграфів, журналіст. Також інженер, громадський діяч в еміграції у Франції.
Косенко Іларіон | |
Товариш міністра преси і пропаганди в уряді І. Мазепи. | |
---|---|
На посаді | |
з 1918 | |
Прем'єр-міністр | Мазепа Ісаак Прохорович |
Міністр пошт і телеграфів | |
Прем'єр-міністр | Прокопович В'ячеслав Костянтинович |
Особові дані | |
Народився | 19 серпня 1888 |
Місце народження | Зіньків, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 10 жовтня 1950 |
Місце смерті | Париж, Франція |
У шлюбі з | Софія |
Діти | Євген, Віра |
Вища освіта | Петроградський політехнічний інститут |
Біографія
Народився в родині Федора Омеляновича і Ганни Дмитрівни Косенків. Рід Косенків — давній козацький, Іларіон завжди пишався цим. Шестирічним почав він навчання у Зінківській міській школі, якою завідував Костянтин Зеров — батько трьох відомих в історії української літератури і науки братів Зерових — Миколи, Михайла, Дмитра. Потім навчався у Понєвєжській реальній школі, на економічному факультеті Петербурзької політехніки. Входив до Української студентської громади Петроградського політехнічного інституту (осінь 1909 — грудень 1917), в якому вчився разом з Левом Биковським. За національно-революційну пропаганду у 1911—1912 роках перебував під негласним наглядом поліції. У наступні два роки був генеральним секретарем Союзу українських студентських організацій Петрограда. У 1917 році Косенко — член Українського революційного комітету і голова організації українських соціалістів-революціонерів у Петрограді. 2 січня 1918 року Іларіон Косенко повертається на Україну. Після захоплення Києва Муравйовим (5-8 лютого 1918) Косенко з родиною переховується на Полтавщині біля Гадяча, і навіть на прохання Олени Пчілки заміняє її на посаді редактора газети Гадяцької земської управи. За Директорії делегат Українського Трудового Конгресу (січень 1919), обраний делегатом на Всеукраїнському поштово-телеграфному з'їзді.
Товариш міністра преси і пропаганди в уряді І. Мазепи. Начальник Київської поштово-телеграфної округи. Член комітету при головноуповноваженому уряду УНР на Поділлі від міністерства преси і пропаганди.
Редагував щоденну безпартійну Кам'янець-Подільську газету «Наш шлях» (середина 1919 — травень 1920) з 1 по 82 число, по ньому — С. Шишковський.
26 травня 1920 — в кабінеті В. Прокоповича, міністр пошт і телеграфів.
Наприкінці 1920 року виїхав з України з дружиною Софією та дітьми Євгеном і Вірою. На еміграції в Парижі активний громадський діяч, адміністратор тижневика «Тризуб» (1925—1940). 1926 року входив до складу ініціативної групи з початків руху підтримки українців у Франції.
Під час процесу над убивцею Симона Петлюри, більшовицьким агентом Шварцбардом у Парижі було видано 10 номерів «Тризуба», який тоді виходив щоденно і публікував матеріали процесу, а також кілька книг, які розкривають правду про те, хто такий Шварцбард. Іларіон Косенко дав на процесі над убивцею правдиві свідчення про негативне ставлення Симона Петлюри до погромів, але що вдієш — процес над Шварцбардом, як на основі архівних документів встановили науковці, був однією з найуспішніших таємних операцій радянських спецслужб, у результаті якої убивцю виправдали.
1927 року при редакції «Тризуба» створюється бібліотечна рада у складі В'ячеслава Прокоповича (голова), Іларіона Косенка, Олександра Удовиченка, Івана Опанасовича Рудичева. Голова ради директорії «Української бібліотеки ім. С. Петлюри», за відсутності Рудичева доглядав за приміщенням бібліотеки у Парижі в часі німецької окупації. У листі від 5 березня 1942 таким чином характеризував емігрантське життя у Франції за часів окупаційного режиму: «Говорили багато з В. К. (йдеться про В. К. Прокоповича) про всі наші тутешні справи, але власне на цьому все і зупинилося, бо не час і нічого ми зробити не можемо. Найбільш всі тепер турбуються не про справи духовні. А про моркву і картоплю.»
Причиною смерті Іларіона Косенка стала хвороба, яку він дістав, коли гітлерівці під час окупації Франції погнали його на примусові роботи — копати ями, будувати бліндажі. З трудом дружина добула гроші, щоб купити місця накладовищі PereLachaise.
Джерела
- Енциклопедія [ 6 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Олена Михайлова. Листи Андрія Лівицького [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Був вірний Петлюрі, є і залишаюся [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Стрельський Г. В. Косенко Іларіон Федорович [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .
- Ганна Антонович (Денисенко), «Іларіон Косенко: „Творимо велику частку, щоб створити велике ціле“», інтернет видання «Зоря Полтавщини» від 23.10.2020 http://zorya.poltava.ua/ilarion-kosenko-tvorimo-veliku-chastku-shhob-stvoriti-velike-cile/ [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kosenko Ilario n Fe dorovich Kose nko 19 serpnya 1888 18880819 Zinkiv 10 zhovtnya 1950 Parizh derzhavnij diyach dobi UNR ministr posht i telegrafiv zhurnalist Takozh inzhener gromadskij diyach v emigraciyi u Franciyi Kosenko IlarionTovarish ministra presi i propagandi v uryadi I Mazepi Na posadiz 1918Prem yer ministr Mazepa Isaak ProhorovichMinistr posht i telegrafivPrem yer ministr Prokopovich V yacheslav KostyantinovichOsobovi daniNarodivsya 19 serpnya 1888 1888 08 19 Misce narodzhennya Zinkiv Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 10 zhovtnya 1950 1950 10 10 Misce smerti Parizh FranciyaU shlyubi z SofiyaDiti Yevgen ViraVisha osvita Petrogradskij politehnichnij institutBiografiyaNarodivsya v rodini Fedora Omelyanovicha i Ganni Dmitrivni Kosenkiv Rid Kosenkiv davnij kozackij Ilarion zavzhdi pishavsya cim Shestirichnim pochav vin navchannya u Zinkivskij miskij shkoli yakoyu zaviduvav Kostyantin Zerov batko troh vidomih v istoriyi ukrayinskoyi literaturi i nauki brativ Zerovih Mikoli Mihajla Dmitra Potim navchavsya u Ponyevyezhskij realnij shkoli na ekonomichnomu fakulteti Peterburzkoyi politehniki Vhodiv do Ukrayinskoyi studentskoyi gromadi Petrogradskogo politehnichnogo institutu osin 1909 gruden 1917 v yakomu vchivsya razom z Levom Bikovskim Za nacionalno revolyucijnu propagandu u 1911 1912 rokah perebuvav pid neglasnim naglyadom policiyi U nastupni dva roki buv generalnim sekretarem Soyuzu ukrayinskih studentskih organizacij Petrograda U 1917 roci Kosenko chlen Ukrayinskogo revolyucijnogo komitetu i golova organizaciyi ukrayinskih socialistiv revolyucioneriv u Petrogradi 2 sichnya 1918 roku Ilarion Kosenko povertayetsya na Ukrayinu Pislya zahoplennya Kiyeva Muravjovim 5 8 lyutogo 1918 Kosenko z rodinoyu perehovuyetsya na Poltavshini bilya Gadyacha i navit na prohannya Oleni Pchilki zaminyaye yiyi na posadi redaktora gazeti Gadyackoyi zemskoyi upravi Za Direktoriyi delegat Ukrayinskogo Trudovogo Kongresu sichen 1919 obranij delegatom na Vseukrayinskomu poshtovo telegrafnomu z yizdi Tovarish ministra presi i propagandi v uryadi I Mazepi Nachalnik Kiyivskoyi poshtovo telegrafnoyi okrugi Chlen komitetu pri golovnoupovnovazhenomu uryadu UNR na Podilli vid ministerstva presi i propagandi Redaguvav shodennu bezpartijnu Kam yanec Podilsku gazetu Nash shlyah seredina 1919 traven 1920 z 1 po 82 chislo po nomu S Shishkovskij 26 travnya 1920 v kabineti V Prokopovicha ministr posht i telegrafiv Naprikinci 1920 roku viyihav z Ukrayini z druzhinoyu Sofiyeyu ta ditmi Yevgenom i Viroyu Na emigraciyi v Parizhi aktivnij gromadskij diyach administrator tizhnevika Trizub 1925 1940 1926 roku vhodiv do skladu iniciativnoyi grupi z pochatkiv ruhu pidtrimki ukrayinciv u Franciyi Pid chas procesu nad ubivceyu Simona Petlyuri bilshovickim agentom Shvarcbardom u Parizhi bulo vidano 10 nomeriv Trizuba yakij todi vihodiv shodenno i publikuvav materiali procesu a takozh kilka knig yaki rozkrivayut pravdu pro te hto takij Shvarcbard Ilarion Kosenko dav na procesi nad ubivceyu pravdivi svidchennya pro negativne stavlennya Simona Petlyuri do pogromiv ale sho vdiyesh proces nad Shvarcbardom yak na osnovi arhivnih dokumentiv vstanovili naukovci buv odniyeyu z najuspishnishih tayemnih operacij radyanskih specsluzhb u rezultati yakoyi ubivcyu vipravdali 1927 roku pri redakciyi Trizuba stvoryuyetsya bibliotechna rada u skladi V yacheslava Prokopovicha golova Ilariona Kosenka Oleksandra Udovichenka Ivana Opanasovicha Rudicheva Golova radi direktoriyi Ukrayinskoyi biblioteki im S Petlyuri za vidsutnosti Rudicheva doglyadav za primishennyam biblioteki u Parizhi v chasi nimeckoyi okupaciyi U listi vid 5 bereznya 1942 takim chinom harakterizuvav emigrantske zhittya u Franciyi za chasiv okupacijnogo rezhimu Govorili bagato z V K jdetsya pro V K Prokopovicha pro vsi nashi tuteshni spravi ale vlasne na comu vse i zupinilosya bo ne chas i nichogo mi zrobiti ne mozhemo Najbilsh vsi teper turbuyutsya ne pro spravi duhovni A pro morkvu i kartoplyu Prichinoyu smerti Ilariona Kosenka stala hvoroba yaku vin distav koli gitlerivci pid chas okupaciyi Franciyi pognali jogo na primusovi roboti kopati yami buduvati blindazhi Z trudom druzhina dobula groshi shob kupiti miscya nakladovishi PereLachaise DzherelaEnciklopediya 6 veresnya 2019 u Wayback Machine Olena Mihajlova Listi Andriya Livickogo 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Buv virnij Petlyuri ye i zalishayusya 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Strelskij G V Kosenko Ilarion Fedorovich 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 14 Kol Kos 767 s ISBN 978 966 02 7304 7 Ganna Antonovich Denisenko Ilarion Kosenko Tvorimo veliku chastku shob stvoriti velike cile internet vidannya Zorya Poltavshini vid 23 10 2020 http zorya poltava ua ilarion kosenko tvorimo veliku chastku shhob stvoriti velike cile 2 grudnya 2020 u Wayback Machine