Петро́ Ти́тович Климо́вич (*1855, Орлик — 1920, Одеса, тюрма ЧК РСФСР) — державний діяч УНР, міністр фінансів в уряді Голубовича. Громадський і політичний діяч, адвокат, учасник громадівського руху в Російській імперії. Жертва ленінського терору.
Петро Титович Климович | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
5.4.1918 — 30.4.1918 | ||
Народження: | 1855 Орлик, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, ![]() | |
Смерть: | 1920 Одеса, ![]() |
Біографія
Народився в родині православного священика.
Закінчив Полтавську духовну семінарію, потім юридичний факультет Новоросійського університету в Одесі (1878) зі ступенем кандидата права, займався адвокатурою.
Член Одеської старої громади (кінець 1870-х). Заарештований та ув'язнений за передачу грошей арештованим членам громади, автор виправдального листа членів громади до одеського градоначальника (листопад 1879). Звільнений з ув'язнення 1880 й виїхав до Австрії, згодом переїхав у Швейцарію. Як представник одеської громади зустрічався з Михайлом Драгомановим у Женеві (1881).
Працював на посаді помічника секретаря Земського банку Херсонської губернії. Оскільки безпосереднім керівником Климовича у цій установі був (Павло Зелений), то після обрання останнього міським головою Одеси, у 1899 Климовича обрано членом Одеської міської управи. Він відав найскладнішою «будівельною частиною» управи — цілковито відповідав за будівництво і благоустрій в місті. Чимало зробив для покращення роботи одеського водогону, каналізації, вивезення сміття, екології, транспортного сполучення з передмістями, брукування та розширення вулиць, організації трамвайного сполучення.
У 1901 його знов обрано членом управи на наступний термін. Окрім того набутий авторитет дозволив йому балотувався до гласних думи і 15 січня 1901 серед 38 осіб, обраних гласними одеської міської думи на 1901—1904 роки, є й «кандидат права Петро Титович Климович».
На початку 1904 року Климович змушений очолити й одеський водогін (було виявлено зловживання його попереднього керівника). Під його керівництвом здійснено ревізію витрат цього необхідного для міста об'єкта, у квітні 1904 проведено низку випробовувань нових машин водогону. 22 травня 1904 на засіданні Одеського товариства взаємного кредиту його головою був обраний Петро Климович. У зв'язку з цим він за власною заявою залишив посаду члена міської управи.
На початку 1905 Климовича знов обрано гласним Одеської міської думи.
Брав участь у підготовці видання «Словарь російсько-український» (Львів, 1893-98).
1906 року — Климович серед організаторів та перших керівників одеської «Просвіти».
До 1917 року займав посаду голови Одеського відділення Російсько-Англійської торговельної палати, був головою економічного відділу одеського відділення Російського технічного товариства, а також головним представником Петербурзького товариства страхування в Одесі.
5 квітня 1918 року на Раді народних міністрів УНР за поданням В.Голубовича Климовича призначено на посаду управляючого Міністерством фінансів. Після розпуску 30 квітня Ради міністрів УНР гетьманом Скоропадським, участі в роботі українських урядів не брав.
Після повернення до Одеси продовжував перебувати у правлінні Одеського товариства взаємного кредиту , 2 липня 1918 обраний його головою.
Водночас брав участь в українському русі. 6 липня 1918 Одеська міська українська рада обрала Петра Климовича своїм головою. Залишаючись в Одесі, продовжував діяльність і у складі «Просвіти».
Страчений більшовиками в Одесі як член уряду часів Української Центральної Ради. Климович потрапив до списку з 157 осіб — переважно членів «Просвіти», які були заарештовані Одеською ГубНК з 30 травня до 8 червня 1920 за участь у «підпільній петлюрівській організації». Після засідання ГубНК 14 червня 1920 більшість з них, в тому числі Петро Титович Климович, були вбиті.
Джерела та література
- М. Ф. Дмитрієнко. Климович Петро Титович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 350. — .
- Г. Д. Зленко. Климович Петро Титович [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Українські діячі — працівники Земського банку Херсонської губернії [ 12 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Внесок Одеси в український державотворчий рух 1917—1918
- Петро Климович: керуючий фінансами незалежної України / Гончарук Тарас Григорович // Чорноморська хвиля української революції. Провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр. / Т. С. Вінцковський, О. Є. Музичко, В. М. Хмарський ; відп. ред.: В. М. Хмарський ; ОНУ ім. І. І. Мечникова, Іст. ф-т, Каф. історії України, Укр. історичне т-во . — Одеса: ТЕС, 2011 . — С. 68-88.
- Гончарук Тарас Григорович Петро Титович Климович: один з когорти одеситів-міністрів українських урядів 1917—1921 pp [Електронний ресурс] / Тарас Григорович Гончарук — Режим доступу до ресурсу: http://liber.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/7137/1/148-162.pdf [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет