Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стані слав Ада м Стемпо вський пол Stanisław Stempowski 27 січня 1870 село Гута Чернелівецька Літинського повіту Подільс

Станіслав Стемповський

Станіслав Стемповський

Стані́слав-Ада́м Стемпо́вський  (пол. Stanisław Stempowski; 27 січня 1870, село Гута Чернелівецька Літинського повіту Подільської губернії, нині Майдан-Чернелевецький Деражнянського району Хмельницької області — 11 січня 1952, Варшава) — громадський діяч Поділля початку XX століття, польсько-український політичний діяч періоду Української Народної Республіки, суспільний і освітній діяч у незалежній Польщі, публіцист, перекладач, мемуарист, один із керівників польського масонства, багаторічний супутник польської письменниці Марії Домбровської.

Станіслав Стемповський
пол. Stanisław Stempowski
image
Народився27 січня 1870(1870-01-27)[1]
Майдан-Чернелевецький, Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер11 січня 1952(1952-01-11)[1](81 рік)
Варшава, Польська Народна Республіка
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країнаimage Республіка Польща[2]
Діяльністьполітик, громадський діяч, письменник, бібліотекар, перекладач
Галузьлітература[3], публіцистика[3], політика[3] і перекладацтво[d][3]
Знання мовпольська[1][3]
РідQ124625739?
ДітиЄжи Стемповський[2]
Нагороди
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стемпковський.

Життєпис

Станіслав Губертович Стемповський походив зі шляхетського роду герба «Юноша» (Junosza), який брав початок зі Стемпова в Ленчицькому воєводстві. Засновником подільської гілки роду був прадід Станіслава Казімєж Стемповський (помер 1810 року). Батько Станіслава Губерт-Генріх навчався в Кам'янець-Подільській і Немирівській гімназіях, на медичному відділенні університету святого Володимира в Києві. 1863 року, на четвертому курсі, залишив університет у зв'язку із Січневим повстанням.

1866 року Губерт одружився з двоюрідною племінницею, онучкою Яна Бенькевича й Анни зі Стемповських. Унаслідок родинного поділу за ухвалою третейського суду від 18 грудня 1869 року Губерт отримав маєток у Гуті Чернелівецькій у 876 десятин 56 сажнів — із житловим будиночком, господарськими будівлями та спорудою для виготовлення скла, з питним у селі закладом, млином і ставком та з чиншевими садибами, обтяжений боргами в понад 10 тисяч російських рублів.

У Гуті Чернелівецькій 27 січня 1870 року народився Станіслав. Сім'я Стемповських мешкала тоді в старому невеликому будинку, а близько 1876 року переселилась у новозбудований, теж порівняно скромний дім. Станіслав мав двох братів: старшого Петра (1865 — 20 березня 1943), який 1885 року закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію , а далі природничий факультет Київського університету, і молодшого Тадеуша (близько 1875 — 1939), випускника Київської гімназії.

18 січня 1877 року сини Губерта-Генріха Стемповського — Петро-Цеслав-Станіслав, Станіслав-Адам і Євстафій-Тадеуш — затверджені як дворяни Подільської губернії із занесенням до першої частини родовідної книги цієї губернії .

На сьомому році життя Станіслав важко захворів на очі. Хвороба внаслідок неправильного лікування перейшла в хронічну та мучила його до кінця життя.

Станіслав навчався спочатку вдома під керівництвом гувернерів і приватних учителів. З дитинства добре знав французьку мову, вивчав німецьку й російську. Спілкуючись із місцевим населенням, досконало засвоїв українську розмовну мову. У сім'ї Стемповські спілкувалися по-польськи, проте польську граматику Станіслав уперше прочитав, коли йому було 20 років. Мати давала йому перші уроки гри на фортепіано.

1879 року хлопчик вступив до Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії, де вже навчався його старший брат Петро. Одночасно з навчанням у гімназії Станіслав брав приватні уроки музики, німецької та французької мови. У гімназійні роки контактував із членами таємного гуртка «радикальних гімназистів», читав заборонену літературу, тому був під підозрою в керівництва навчального закладу, тож 1888 року атестата зрілості після закінчення гімназії не отримав.

Щоб уникнути призову до військової служби та підготуватись до складання екстерном іспиту на атестат зрілості, Станіслав записався до ветеринарного інституту в Дерпті (нині — Тарту, Естонія). Проте на лекції юнак майже не ходив, а займався самоосвітою: ознайомився з польською літературою та історією, вчив німецьку мову, вперше ґрунтовно студіював польську граматику.

Чотирирічне перебування в Дерпті мало значний вплив на формування соціалістичних поглядів Стемповського та його зближення з революційною молоддю. Він читав багато соціалістичної літератури й увійшов до конспіративної групи російських, а потім польських студентів, ознайомився зі всією конспіративною та легальною прогресивною Варшавою, брав активну участь у громадському житті.

Конспіративну діяльність Стемповського помітила поліція. 6 серпня 1892 року в його дерптському помешканні був обшук, після чого Станіслава заарештували. Два дні він перебував у в'язниці в Ризі, а далі його перевезли через Динабурґ (нині — Даугавпілс, Литва), Вітебськ, Смоленськ, Орел і Курськ до київської слідчої в'язниці на вулиці Великій Володимирській. Після закінчення слідства в грудні 1892 року Станіслава звільнили під родинний внесок у 10 тисяч рублів, з умовою до вироку мешкати під наглядом поліції в маєтку свого батька. Тож Станіслав оселився в батьківському домі в Гуті Чернелівецькій. Невдовзі він отримав дозвіл влади на виїзд до Дерпта, де склав дипломні іспити.

У вересні 1893 року Станіславові винесли вирок — три роки перебування під відкритим наглядом поліції в місці довільно ним обраному, за винятком університетських міст. Він пристав на пропозицію батька та оселився у селі Шебутинці Ушицького повіту (частина цього села була посагом його матері).

У 1906—1916 вів на Волині українську кооперацію й освітню діяльність.

Станіслав Стемповський підтримував прагнення українців до незалежності та державності. У червні 1917 року він на XII надзвичайних Подільських губернських земських зборах від імені поляків заявив, що «з їх боку широкий розмах українського руху викликає повне співчуття». У квітні 1920 року увійшов до уряду Ісаака Мазепи як міністр земельних справ УНР. Виконуючи наказ Симона Петлюри про евакуацію всіх міністерств і центральних установ до Вінниці, починаючи з 9 травня 1920 року, його міністерство, переїхавши з Кам'янця-Подільського до Вінниці, розміщувалось у будинку Четкова на Пушкінській вулиці. Після відставки уряду Мазепи Петлюра призначив Стемповського до наступного уряду В'ячеслава Прокоповича — міністром здоров'я й опікування (наказ від 26 травня 1920 року).

5 листопада 1920 року Стемповський разом із низкою діячів поставив підпис на у Варшаві на чолі з Борисом Савінковим про визнання Російським політичним комітетом державної незалежності УНР на чолі з головним отаманом Симоном Петлюрою та спільні операції проти більшовиків.

Після підписання 18 березня 1921 року Ризького мирного договору, згідно з яким у Варшаві припинено офіційну діяльність еміграційних структур Державного Центру УНР, Стемповський увійшов до управи, створеної у Варшаві з ініціативи групи діячів УНР громадської організації Український центральний комітет (зареєстровано 9 серпня 1921 року). 1921 року Стемповський став членом правління Союзу зближення відроджених народів і співзасновником Інституту досліджень національних справ. Був також багаторічним головою Польсько-українського товариства.

«Уривок з спогадів» в «Працях Українського Наукового Інституту», вийшов у Варшаві у 8 томах (1932), «Pamiętniki 1870 — 1914», (1953).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. У «Довіднику з історії України» прізвище вказано неправильно — Стемпковський. Див.: Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 830; Колесник Вікторія. Станіслав Стемповський (1870—1952): сторінки життя видатного подолянина // Українська біографістика: Збірник наукових праць. — Випуск 4. — К., 2008. — С. 106.
  5. Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920(рос.)
  6. Стемповские // Список дворян, внесённых в дворянскую родословную книгу Подольской губернии / Издание Подольского дворянского депутатского собрания. — Каменец-Подольск, 1897. — С. 89.

Джерела та література

  • Зарецька Т. І. Стемповський Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 845. — .
  • Стемповские // Список дворян, внесённых в дворянскую родословную книгу Подольской губернии / Издание Подольского дворянского депутатского собрания. — Каменец-Подольск, 1897. — С. 89.
  • Стемповський Станислав // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 8. — С. 3045.
  • Stempowski Stanisław. Pamiętniki (1870—1914) / Wstęp Marii Dąbrowskiej. — Wrocław: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1953.
  • Dąbrowska M. Wstęp // Stempowski S. Pamiętniki (1870—1914). — Wrocław, 1953. — S. V—XXIII.
  • Borkowska G. Maria Dąbrowska i Stanisław Stempowski. — Kraków, 1999.
  • Шуст Р. Стемпковський Станіслав // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 830.
  • Колесник Вікторія. Станіслав Стемповський (1870—1952): сторінки життя видатного подолянина // Українська біографістика: Збірник наукових праць. — Випуск 4. — К., 2008. — С. 106—126.
  • Будзей Олег. Гімназичні роки міністра // Подолянин. — 2011. — 9 грудня. — С. 8.

Посилання

  • Олександра Гнатюк. Прометеї двох народів: люди, які примиряли Польщу і Україну // Українська правда. — 2010. — 18 жовтня.


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stani slav Ada m Stempo vskij pol Stanislaw Stempowski 27 sichnya 1870 selo Guta Chernelivecka Litinskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Majdan Cherneleveckij Derazhnyanskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti 11 sichnya 1952 Varshava gromadskij diyach Podillya pochatku XX stolittya polsko ukrayinskij politichnij diyach periodu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki suspilnij i osvitnij diyach u nezalezhnij Polshi publicist perekladach memuarist odin iz kerivnikiv polskogo masonstva bagatorichnij suputnik polskoyi pismennici Mariyi Dombrovskoyi Stanislav Stempovskijpol Stanislaw StempowskiNarodivsya27 sichnya 1870 1870 01 27 1 Majdan Cherneleveckij Letichivskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer11 sichnya 1952 1952 01 11 1 81 rik Varshava Polska Narodna RespublikaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika Polsha 2 Diyalnistpolitik gromadskij diyach pismennik bibliotekar perekladachGaluzliteratura 3 publicistika 3 politika 3 i perekladactvo d 3 Znannya movpolska 1 3 RidQ124625739 DitiYezhi Stempovskij 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stempkovskij ZhittyepisStanislav Gubertovich Stempovskij pohodiv zi shlyahetskogo rodu gerba Yunosha Junosza yakij brav pochatok zi Stempova v Lenchickomu voyevodstvi Zasnovnikom podilskoyi gilki rodu buv pradid Stanislava Kazimyezh Stempovskij pomer 1810 roku Batko Stanislava Gubert Genrih navchavsya v Kam yanec Podilskij i Nemirivskij gimnaziyah na medichnomu viddilenni universitetu svyatogo Volodimira v Kiyevi 1863 roku na chetvertomu kursi zalishiv universitet u zv yazku iz Sichnevim povstannyam 1866 roku Gubert odruzhivsya z dvoyuridnoyu pleminniceyu onuchkoyu Yana Benkevicha j Anni zi Stempovskih Unaslidok rodinnogo podilu za uhvaloyu tretejskogo sudu vid 18 grudnya 1869 roku Gubert otrimav mayetok u Guti Cherneliveckij u 876 desyatin 56 sazhniv iz zhitlovim budinochkom gospodarskimi budivlyami ta sporudoyu dlya vigotovlennya skla z pitnim u seli zakladom mlinom i stavkom ta z chinshevimi sadibami obtyazhenij borgami v ponad 10 tisyach rosijskih rubliv U Guti Cherneliveckij 27 sichnya 1870 roku narodivsya Stanislav Sim ya Stempovskih meshkala todi v staromu nevelikomu budinku a blizko 1876 roku pereselilas u novozbudovanij tezh porivnyano skromnij dim Stanislav mav dvoh brativ starshogo Petra 1865 20 bereznya 1943 yakij 1885 roku zakinchiv Kam yanec Podilsku cholovichu gimnaziyu a dali prirodnichij fakultet Kiyivskogo universitetu i molodshogo Tadeusha blizko 1875 1939 vipusknika Kiyivskoyi gimnaziyi 18 sichnya 1877 roku sini Guberta Genriha Stempovskogo Petro Ceslav Stanislav Stanislav Adam i Yevstafij Tadeush zatverdzheni yak dvoryani Podilskoyi guberniyi iz zanesennyam do pershoyi chastini rodovidnoyi knigi ciyeyi guberniyi Na somomu roci zhittya Stanislav vazhko zahvoriv na ochi Hvoroba vnaslidok nepravilnogo likuvannya perejshla v hronichnu ta muchila jogo do kincya zhittya Stanislav navchavsya spochatku vdoma pid kerivnictvom guverneriv i privatnih uchiteliv Z ditinstva dobre znav francuzku movu vivchav nimecku j rosijsku Spilkuyuchis iz miscevim naselennyam doskonalo zasvoyiv ukrayinsku rozmovnu movu U sim yi Stempovski spilkuvalisya po polski prote polsku gramatiku Stanislav upershe prochitav koli jomu bulo 20 rokiv Mati davala jomu pershi uroki gri na fortepiano 1879 roku hlopchik vstupiv do Kam yanec Podilskoyi cholovichoyi gimnaziyi de vzhe navchavsya jogo starshij brat Petro Odnochasno z navchannyam u gimnaziyi Stanislav brav privatni uroki muziki nimeckoyi ta francuzkoyi movi U gimnazijni roki kontaktuvav iz chlenami tayemnogo gurtka radikalnih gimnazistiv chitav zaboronenu literaturu tomu buv pid pidozroyu v kerivnictva navchalnogo zakladu tozh 1888 roku atestata zrilosti pislya zakinchennya gimnaziyi ne otrimav Shob uniknuti prizovu do vijskovoyi sluzhbi ta pidgotuvatis do skladannya eksternom ispitu na atestat zrilosti Stanislav zapisavsya do veterinarnogo institutu v Derpti nini Tartu Estoniya Prote na lekciyi yunak majzhe ne hodiv a zajmavsya samoosvitoyu oznajomivsya z polskoyu literaturoyu ta istoriyeyu vchiv nimecku movu vpershe gruntovno studiyuvav polsku gramatiku Chotiririchne perebuvannya v Derpti malo znachnij vpliv na formuvannya socialistichnih poglyadiv Stempovskogo ta jogo zblizhennya z revolyucijnoyu moloddyu Vin chitav bagato socialistichnoyi literaturi j uvijshov do konspirativnoyi grupi rosijskih a potim polskih studentiv oznajomivsya zi vsiyeyu konspirativnoyu ta legalnoyu progresivnoyu Varshavoyu brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti Konspirativnu diyalnist Stempovskogo pomitila policiya 6 serpnya 1892 roku v jogo derptskomu pomeshkanni buv obshuk pislya chogo Stanislava zaareshtuvali Dva dni vin perebuvav u v yaznici v Rizi a dali jogo perevezli cherez Dinaburg nini Daugavpils Litva Vitebsk Smolensk Orel i Kursk do kiyivskoyi slidchoyi v yaznici na vulici Velikij Volodimirskij Pislya zakinchennya slidstva v grudni 1892 roku Stanislava zvilnili pid rodinnij vnesok u 10 tisyach rubliv z umovoyu do viroku meshkati pid naglyadom policiyi v mayetku svogo batka Tozh Stanislav oselivsya v batkivskomu domi v Guti Cherneliveckij Nevdovzi vin otrimav dozvil vladi na viyizd do Derpta de sklav diplomni ispiti U veresni 1893 roku Stanislavovi vinesli virok tri roki perebuvannya pid vidkritim naglyadom policiyi v misci dovilno nim obranomu za vinyatkom universitetskih mist Vin pristav na propoziciyu batka ta oselivsya u seli Shebutinci Ushickogo povitu chastina cogo sela bula posagom jogo materi U 1906 1916 viv na Volini ukrayinsku kooperaciyu j osvitnyu diyalnist Stanislav Stempovskij pidtrimuvav pragnennya ukrayinciv do nezalezhnosti ta derzhavnosti U chervni 1917 roku vin na XII nadzvichajnih Podilskih gubernskih zemskih zborah vid imeni polyakiv zayaviv sho z yih boku shirokij rozmah ukrayinskogo ruhu viklikaye povne spivchuttya U kvitni 1920 roku uvijshov do uryadu Isaaka Mazepi yak ministr zemelnih sprav UNR Vikonuyuchi nakaz Simona Petlyuri pro evakuaciyu vsih ministerstv i centralnih ustanov do Vinnici pochinayuchi z 9 travnya 1920 roku jogo ministerstvo pereyihavshi z Kam yancya Podilskogo do Vinnici rozmishuvalos u budinku Chetkova na Pushkinskij vulici Pislya vidstavki uryadu Mazepi Petlyura priznachiv Stempovskogo do nastupnogo uryadu V yacheslava Prokopovicha ministrom zdorov ya j opikuvannya nakaz vid 26 travnya 1920 roku 5 listopada 1920 roku Stempovskij razom iz nizkoyu diyachiv postaviv pidpis na u Varshavi na choli z Borisom Savinkovim pro viznannya Rosijskim politichnim komitetom derzhavnoyi nezalezhnosti UNR na choli z golovnim otamanom Simonom Petlyuroyu ta spilni operaciyi proti bilshovikiv Pislya pidpisannya 18 bereznya 1921 roku Rizkogo mirnogo dogovoru zgidno z yakim u Varshavi pripineno oficijnu diyalnist emigracijnih struktur Derzhavnogo Centru UNR Stempovskij uvijshov do upravi stvorenoyi u Varshavi z iniciativi grupi diyachiv UNR gromadskoyi organizaciyi Ukrayinskij centralnij komitet zareyestrovano 9 serpnya 1921 roku 1921 roku Stempovskij stav chlenom pravlinnya Soyuzu zblizhennya vidrodzhenih narodiv i spivzasnovnikom Institutu doslidzhen nacionalnih sprav Buv takozh bagatorichnim golovoyu Polsko ukrayinskogo tovaristva Urivok z spogadiv v Pracyah Ukrayinskogo Naukovogo Institutu vijshov u Varshavi u 8 tomah 1932 Pamietniki 1870 1914 1953 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 U Dovidniku z istoriyi Ukrayini prizvishe vkazano nepravilno Stempkovskij Div Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 830 Kolesnik Viktoriya Stanislav Stempovskij 1870 1952 storinki zhittya vidatnogo podolyanina Ukrayinska biografistika Zbirnik naukovih prac Vipusk 4 K 2008 S 106 Vipuskniki Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1883 1920 ros Stempovskie Spisok dvoryan vnesyonnyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo dvoryanskogo deputatskogo sobraniya Kamenec Podolsk 1897 S 89 Dzherela ta literaturaZarecka T I Stempovskij Stanislav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 845 ISBN 978 966 00 1290 5 Stempovskie Spisok dvoryan vnesyonnyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo dvoryanskogo deputatskogo sobraniya Kamenec Podolsk 1897 S 89 Stempovskij Stanislav Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 8 S 3045 Stempowski Stanislaw Pamietniki 1870 1914 Wstep Marii Dabrowskiej Wroclaw Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1953 Dabrowska M Wstep Stempowski S Pamietniki 1870 1914 Wroclaw 1953 S V XXIII Borkowska G Maria Dabrowska i Stanislaw Stempowski Krakow 1999 Shust R Stempkovskij Stanislav Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 830 Kolesnik Viktoriya Stanislav Stempovskij 1870 1952 storinki zhittya vidatnogo podolyanina Ukrayinska biografistika Zbirnik naukovih prac Vipusk 4 K 2008 S 106 126 Budzej Oleg Gimnazichni roki ministra Podolyanin 2011 9 grudnya S 8 PosilannyaOleksandra Gnatyuk Prometeyi dvoh narodiv lyudi yaki primiryali Polshu i Ukrayinu Ukrayinska pravda 2010 18 zhovtnya Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ