Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єжи Чеслав Стемповський (пол. Jerzy Czesław Stempowski, 10 грудня 1893, Краків — † 4 листопада 1969, Берлін) — поет, літературний критик, перекладач, один із найвизначніших польських есеїстів. Публікувався під псевдонімом Павло Гостовець.
| Єжи Стемповський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jerzy Stempowski | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Павло Гостовець | |||
| Народився | 10 грудня 1894[1] або 1894[2] Краків | |||
| Помер | 4 жовтня 1969[1][3] або 1969[2] Берлін | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Громадянство | Польща | |||
| Діяльність | поет, літературний критик, перекладач | |||
| Сфера роботи | літературна критика[4][4] і есей[4][4] | |||
| Мова творів | польська | |||
| Рід | Q124625739? | |||
| Батько | Станіслав Стемповський[5] | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Єжи Стемповський у Вікісховищі | ||||
Життя
Поет жив у заможній родині. Єжи Стемповський з дитинства пов'язаний з українською культурою, адже разом із рідними мешкав у родовому маєтку Шебутинці на Поділлі. 3 1987 року жив у Варшаві, а у 1906 знову повертається на Поділля. Навчався у приватній гімназії, а згодом у 1911 році склав екзамени екстерном в Немирові. Хлопець вивчав філософію та історію в Яґеллонському університеті в Кракові (1911—1913 рр.), також навчався в Женеві, Мюнхені, Цюріху. Він був високоосвіченою людиною з чіткими поглядами на світ. Єжи Стемповський прагнув всебічно сприяти народній освіті. В 1919 році у нього народились позашлюбні близнята (Данута і Ганна). Батько, Станіслав Стемповський, за Директорії був міністром сільського господарства. Згодом працював міністром скарбу та одним з двох поляків в уряді Симона Петлюри. Слід відмітити те, що саме завдяки впливам та опіці Станіслава Стемповського було врятовано життя Петлюрі. У міжвоєнні часи батько Єжи Стемповського — член Українського центрального комітету, голова польсько-українського товариства, співробітник Українського наукового інституту у Варшаві.
Творчість
Єжи Стемповський один із найвизначніших польських есеїстів. Еміграція займає особливе місце у житті поета, адже завдяки їй він стає вільним від усіх культурно-суспільних норм свого суспільства. Це дає змогу подивитися Стемповському на ситуацію з іншої перспективи. Листи поета — це особливі есе, які спрямовані не лише до адресата, а до широкої аудиторії. Єжи Стемповський у своїх судженнях завжди волів опиратися на мудрість класиків, що можна простежити у його творах. Беззаперечно це впливало на стиль письменника, манеру писання. Він любив багато подорожувати по світу, адже подорожуючи есеїст прагнув знайти себе, розкрити власне я та осмислити буття людини.
Перші літературні твори письменник опублікував у Польщі, це нарис «Пілігрим» («Pielgrzym» 1924), памфлет «Пан Йов'яльський та його спадкоємці» («Pan Jowialski i jego spadkobiercy» 1931), нарис «Химера як тварина потягу» («Chimera jako zwierze pociągowe», 1933), де порушені в основному проблеми розвитку мистецтва.
1921—1925 рр. працював дипломатичним кур'єром у Міністерстві закордонних справ. Єжи Стемповський брав участь у польсько-радянській війні (1920 р.) в якій загинув його молодший брат. Пізніше працював у польській телеграфній агенції в Парижі та Женеві. З 1926 року працює у Варшаві при президенті Ради Міністрів.
18 вересня 1939 року разом із Станіславом Вінцензом незаконно перетнули польсько-угорський кордон. Він подорожував Італією, Югославією, Швейцарією. Єжи Стемповський довгий час проживав у Берні.
На початку Другої світової війни виїхав за кордон, з 1940 р. проживав у Швейцарії. Саме на еміграції письменник неодноразово згадує свою «ближчу батьківщину» (за висловом Є. Стемповського) — долину Дністра, Україну. Українська тематика проходить через усю творчість письменника, з'являється у вигляді порівнянь, алюзій, відступів.
У 1948 році почав тісно співпрацювати з щомісячником «Kultura» («Культура»). Після війни відвідав Німеччину і Австрію. Свої враження про подорож опублікував у своєму славнозвісному «Щоденнику». Саме завдяки довготривалій та міцній співпраці з журналом було вміщено українські матеріали. Єжи Стемповський підтримував зв'язки з Леонідом Мосендзою, Юрієм Шевельовим. Дружба з Євгеном Маланюком мала спільне підґрунтя у творчих поглядах. У журналі з'являються літературні твори, різноманітні статті присвячені українській літературі. Поет неодноразово висвітлює проблематику різноаспектного бачення української культури та історії на тлі українсько-польських відносин. Роздуми про польсько-українські стосунки, про бачення України були відображені у книзі Єжи Стемповського «В долині Дністра» (розділи «Багаж з калинівки» та «Київський похід») були перекладені у журналі «Всесвіт» (1994, № 4) К.Москальцем.
З 1954 року і до останніх днів свого життя, Єжи Стемповський, публікував цикл «Нотатки вайлуватого перехожого» («Notatnik niespiesznego przechodnia») до якого входили різноманітні есе, рецензії, спогади. 1951—1954 працював перекладачем аргентинського посольства у Берні.
Досегнення
| Рік видання | Переклад назви | Оригінальна назва |
|---|---|---|
| 1924 | Пілігрим | Pielgrzym |
| 1931 | Пан Йов'яльський та його спадкоємці | Pan Jowialski i jego spadkobiercy |
| 1932 | Химера як тварина потягу | Chimera jako zwierzę pociągowe |
| 1935 | Нові мрії самотнього мандрівника | Nowe marzenia samotnego wędrowca |
| 1938 | Повноваження рецензента | Pełnomocnictwa recenzenta |
| 1939 | Європа в 1938—1939 рр. | Europa w 1938—1939 |
| 1946 | Щоденник подорожі до Австрії і Німеччини | Dziennik podróży do Austrii i Niemiec |
| 1961 | Есе для Кассандри | Eseje dla Kassandry |
| 1971 | Від Бердичева до Риму | Od Berdyczowa do Rzymu |
| 1971 | Нотатки вайлуватого перехожого | Notatnik niespiesznego przechodnia |
| 1984 | Есеї | Eseje |
| 1994 | В долині Дністра | W dolinie Dniestru |
Єжи Стемповський опублікував понад сотню статей, найпопулярнішими серед яких були есе, де письменник розглядав актуальні питання з історії культури, літератури, мистецтва, політики, українсько-польських взаємин.
Відзнаки
1999 — лауреат нагороди польського журналу еміграції в Парижі «Культура» ім. Зигмунта Херца.
Бібліографія
- Serednicki A. Jerzy Stempowski o sprawach ukraińskich. Olsztyn, 1997.
- Kowalczyk A.S. Nieśpieszny przechodzień i paradoksy. Rzecz o Jerzym Stempowskim. Wrocław, 1997.
- Pan Jerzy. Śladami niespiesznego przechodnia. Wspomnienia, szkice i artykuły o Jerzym Stempowskim, Warszawa 2005
- Lesław M. Bartelski: Polscy pisarze współcześni, 1939—1991: Leksykon. Tower Press, 2000
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119084724 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://baza-nazwisk.de/suche.html?data=19202
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Catalog of the German National Library
Посилання
- Есєїстиції Єжи Стемповського[недоступне посилання]
- Два есеї Єжи Стемповського [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Літературознавчі студії: компаративний аспект [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rilskij Yezhi Cheslav Stempovskij pol Jerzy Czeslaw Stempowski 10 grudnya 1893 Krakiv 4 listopada 1969 Berlin poet literaturnij kritik perekladach odin iz najviznachnishih polskih eseyistiv Publikuvavsya pid psevdonimom Pavlo Gostovec Yezhi StempovskijJerzy StempowskiPsevdonimPavlo GostovecNarodivsya10 grudnya 1894 1894 12 10 1 abo 1894 2 KrakivPomer4 zhovtnya 1969 1969 10 04 1 3 abo 1969 2 BerlinPohovannyaPovonzkivskij cvintarGromadyanstvoPolshaDiyalnistpoet literaturnij kritik perekladachSfera robotiliteraturna kritika 4 4 i esej 4 4 Mova tvorivpolskaRidQ124625739 BatkoStanislav Stempovskij 5 Nagorodi Yezhi Stempovskij u Vikishovishi Mogila Yezhi Stempovskogo na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi 4 listopada 1969 rokuZhittyaPoet zhiv u zamozhnij rodini Yezhi Stempovskij z ditinstva pov yazanij z ukrayinskoyu kulturoyu adzhe razom iz ridnimi meshkav u rodovomu mayetku Shebutinci na Podilli 3 1987 roku zhiv u Varshavi a u 1906 znovu povertayetsya na Podillya Navchavsya u privatnij gimnaziyi a zgodom u 1911 roci sklav ekzameni eksternom v Nemirovi Hlopec vivchav filosofiyu ta istoriyu v Yagellonskomu universiteti v Krakovi 1911 1913 rr takozh navchavsya v Zhenevi Myunheni Cyurihu Vin buv visokoosvichenoyu lyudinoyu z chitkimi poglyadami na svit Yezhi Stempovskij pragnuv vsebichno spriyati narodnij osviti V 1919 roci u nogo narodilis pozashlyubni bliznyata Danuta i Ganna Batko Stanislav Stempovskij za Direktoriyi buv ministrom silskogo gospodarstva Zgodom pracyuvav ministrom skarbu ta odnim z dvoh polyakiv v uryadi Simona Petlyuri Slid vidmititi te sho same zavdyaki vplivam ta opici Stanislava Stempovskogo bulo vryatovano zhittya Petlyuri U mizhvoyenni chasi batko Yezhi Stempovskogo chlen Ukrayinskogo centralnogo komitetu golova polsko ukrayinskogo tovaristva spivrobitnik Ukrayinskogo naukovogo institutu u Varshavi TvorchistYezhi Stempovskij odin iz najviznachnishih polskih eseyistiv Emigraciya zajmaye osoblive misce u zhitti poeta adzhe zavdyaki yij vin staye vilnim vid usih kulturno suspilnih norm svogo suspilstva Ce daye zmogu podivitisya Stempovskomu na situaciyu z inshoyi perspektivi Listi poeta ce osoblivi ese yaki spryamovani ne lishe do adresata a do shirokoyi auditoriyi Yezhi Stempovskij u svoyih sudzhennyah zavzhdi voliv opiratisya na mudrist klasikiv sho mozhna prostezhiti u jogo tvorah Bezzaperechno ce vplivalo na stil pismennika maneru pisannya Vin lyubiv bagato podorozhuvati po svitu adzhe podorozhuyuchi eseyist pragnuv znajti sebe rozkriti vlasne ya ta osmisliti buttya lyudini Pershi literaturni tvori pismennik opublikuvav u Polshi ce naris Piligrim Pielgrzym 1924 pamflet Pan Jov yalskij ta jogo spadkoyemci Pan Jowialski i jego spadkobiercy 1931 naris Himera yak tvarina potyagu Chimera jako zwierze pociagowe 1933 de porusheni v osnovnomu problemi rozvitku mistectva 1921 1925 rr pracyuvav diplomatichnim kur yerom u Ministerstvi zakordonnih sprav Yezhi Stempovskij brav uchast u polsko radyanskij vijni 1920 r v yakij zaginuv jogo molodshij brat Piznishe pracyuvav u polskij telegrafnij agenciyi v Parizhi ta Zhenevi Z 1926 roku pracyuye u Varshavi pri prezidenti Radi Ministriv 18 veresnya 1939 roku razom iz Stanislavom Vincenzom nezakonno peretnuli polsko ugorskij kordon Vin podorozhuvav Italiyeyu Yugoslaviyeyu Shvejcariyeyu Yezhi Stempovskij dovgij chas prozhivav u Berni Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni viyihav za kordon z 1940 r prozhivav u Shvejcariyi Same na emigraciyi pismennik neodnorazovo zgaduye svoyu blizhchu batkivshinu za vislovom Ye Stempovskogo dolinu Dnistra Ukrayinu Ukrayinska tematika prohodit cherez usyu tvorchist pismennika z yavlyayetsya u viglyadi porivnyan alyuzij vidstupiv U 1948 roci pochav tisno spivpracyuvati z shomisyachnikom Kultura Kultura Pislya vijni vidvidav Nimechchinu i Avstriyu Svoyi vrazhennya pro podorozh opublikuvav u svoyemu slavnozvisnomu Shodenniku Same zavdyaki dovgotrivalij ta micnij spivpraci z zhurnalom bulo vmisheno ukrayinski materiali Yezhi Stempovskij pidtrimuvav zv yazki z Leonidom Mosendzoyu Yuriyem Shevelovim Druzhba z Yevgenom Malanyukom mala spilne pidgruntya u tvorchih poglyadah U zhurnali z yavlyayutsya literaturni tvori riznomanitni statti prisvyacheni ukrayinskij literaturi Poet neodnorazovo visvitlyuye problematiku riznoaspektnogo bachennya ukrayinskoyi kulturi ta istoriyi na tli ukrayinsko polskih vidnosin Rozdumi pro polsko ukrayinski stosunki pro bachennya Ukrayini buli vidobrazheni u knizi Yezhi Stempovskogo V dolini Dnistra rozdili Bagazh z kalinivki ta Kiyivskij pohid buli perekladeni u zhurnali Vsesvit 1994 4 K Moskalcem Z 1954 roku i do ostannih dniv svogo zhittya Yezhi Stempovskij publikuvav cikl Notatki vajluvatogo perehozhogo Notatnik niespiesznego przechodnia do yakogo vhodili riznomanitni ese recenziyi spogadi 1951 1954 pracyuvav perekladachem argentinskogo posolstva u Berni DosegnennyaRik vidannya Pereklad nazvi Originalna nazva 1924 Piligrim Pielgrzym 1931 Pan Jov yalskij ta jogo spadkoyemci Pan Jowialski i jego spadkobiercy 1932 Himera yak tvarina potyagu Chimera jako zwierze pociagowe 1935 Novi mriyi samotnogo mandrivnika Nowe marzenia samotnego wedrowca 1938 Povnovazhennya recenzenta Pelnomocnictwa recenzenta 1939 Yevropa v 1938 1939 rr Europa w 1938 1939 1946 Shodennik podorozhi do Avstriyi i Nimechchini Dziennik podrozy do Austrii i Niemiec 1961 Ese dlya Kassandri Eseje dla Kassandry 1971 Vid Berdicheva do Rimu Od Berdyczowa do Rzymu 1971 Notatki vajluvatogo perehozhogo Notatnik niespiesznego przechodnia 1984 Eseyi Eseje 1994 V dolini Dnistra W dolinie Dniestru Yezhi Stempovskij opublikuvav ponad sotnyu statej najpopulyarnishimi sered yakih buli ese de pismennik rozglyadav aktualni pitannya z istoriyi kulturi literaturi mistectva politiki ukrayinsko polskih vzayemin Vidznaki1999 laureat nagorodi polskogo zhurnalu emigraciyi v Parizhi Kultura im Zigmunta Herca BibliografiyaSerednicki A Jerzy Stempowski o sprawach ukrainskich Olsztyn 1997 Kowalczyk A S Niespieszny przechodzien i paradoksy Rzecz o Jerzym Stempowskim Wroclaw 1997 Pan Jerzy Sladami niespiesznego przechodnia Wspomnienia szkice i artykuly o Jerzym Stempowskim Warszawa 2005 Leslaw M Bartelski Polscy pisarze wspolczesni 1939 1991 Leksykon Tower Press 2000PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119084724 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https baza nazwisk de suche html data 19202 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Catalog of the German National Library d Track Q23833686PosilannyaEsyeyisticiyi Yezhi Stempovskogo nedostupne posilannya Dva eseyi Yezhi Stempovskogo 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Literaturoznavchi studiyi komparativnij aspekt 13 grudnya 2016 u Wayback Machine