Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2019) |
Яро́слав (пол. Jarosław, нім. Jaroslau) — місто на лівому березі річки Сян в Польщі. Адміністративний центр Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Для здійснення місцевого самоврядування в межах міста існує однойменна міська ґміна. Окрім цього, в місті знаходиться керівництво сільської ґміни Ярослав, до якої саме місто не входить.
Ярослав Jarosław | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Преображенська церква УГКЦ | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.667° сх. д.Координати: 50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.667° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Підкарпатське воєводство | ||||
Столиця для | d і Ярославський повіт (1920-1939) | ||||
Засновано | 1031 | ||||
Статус міста | 1323 | ||||
Магдебурзьке право | 1375 | ||||
Площа | 34,61 км² | ||||
Населення | ▼ 37 479 (01.01.2020) | ||||
· густота | 1164 (2008) осіб/км² | ||||
Водойма | Сян | ||||
Міста-побратими | Яворів, Ужгород, Оранж, Вишков, Гуменне, Михайлівці, Шьонебек, Дінгельштедт | ||||
Телефонний код | (48) 16 | ||||
Часовий пояс | центральноєвропейський час, , , Europe/Warsaw, Центральноєвропейський літній час (Польща) | ||||
Номери автомобілів | RJA | ||||
GeoNames | 770380 | ||||
OSM | ↑2647747 ·R (Ярославський повіт) | ||||
SIMC | 0972192 | ||||
Поштові індекси | 37-500 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Вальдемар Палюх | ||||
Вебсайт | jaroslaw.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Ярослав у Вікісховищі |
Історія
Заснування міста
Заснування міста Ярослава українська історіографія пов'язує з походом князя Ярослава Мудрого (1019—1054) на Польщу. Метою походу київського князя було відвоювання західних руських волостей у польського короля Мешка II сина Болеслава I. У 1031 році князь Ярослав переходив річку Сян і заснував над нею поселення, назвавши його своїм ім'ям. Проте цей факт заперечують деякі польські історики, зокрема , який твердить, що «назва цього міста походить мабуть від якогось племінного князя», але якого саме — він не може сказати. Погляди польських істориків на проблему заснування Ярослава змінювались. За австрійських часів (перед Першою світовою війною) в польських школах Ярослава учителі вчили, що місто Ярослав заснував «рускі ксьонже» Ярослав. Також у міжвоєнній Польщі деякі автори польські вважали князя Ярослава Мудрого засновником міста. Прикладом цього може бути праця польського священика Якуба Макари «Історія ярославської парафії», в якій він між іншим стверджує:
Нам відомо, що первісний Ярослав знаходився на горі св. Миколая і був оборонним городом над Сяном. Здвигнув його у 1031 р. київський князь Ярослав Мудрий, який хотів забезпечити оборонну лінію Сяну перед наїздами західного сусіда. Рівночасно почалась руська колонізація околиць зайнятих русинами. Тоді то Ярослав Мудрий розташував тут військо та руських урядовців і тоді ж силою обставин навколо города почало поселятись руське населення. Немає сумніву, що це населення потребувало духовних послуг. Отже первісну церкву можемо собі уявити лише в сусідстві укріплень, а саме на горі святого Миколая |
Прихильником ідеї, що саме князь Ярослав був засновником міста, був також польський історик Мечислав Орлович, про це він пише у своїй праці про Ярослав 1921 року.
Те, що саме князь Ярослав заснував місто з українським населенням (як це науково доказав у своїй статті Я. Пастернак) і назвав його своїм ім'ям, на думку українських істориків, близьке до історичної правди, адже за рік перед тим князь Ярослав заснував після підкорення фінського племені чудь на їхній території город і назвав його своїм другим «християнським» іменем Юріїв, що був перейменований пізніше німецькими колоністами на Дерпт-Дорпат, сьогодні — Тарту — місто в Естонії.
Руський період
Першу історичну згадку про місто, яке належало до галицько-волинських князів, виявлено в Іпатіївському літописі під 1152-им роком. У ній йдеться про те, що київський князь Ізяслав і угорський король Гейза І вибралися походом на галицького князя Володимирка, який з ними ворогував. Армії трьох правителів зійшлися за Сяном між Перемишлем і Ярославом. Чергова згадку про Ярослав міститься в цьому ж літописі під 1231 роком. У 1234 році Ярослав згадує одне угорське джерело. Пізніші історичні згадки про Ярослав пов'язані з довгою війною, тереном якої стали саме надсянські городи, в тому числі і Ярослав.
Посилаючись на ті відомості, польські історики називають тодішній княжих часів Ярослав «важним руським городом», бо він справді лежав на українській території і мав справді важливе стратегічне значення. Крім княжого замку і церкви, також був монастир польських католицьких сестер бенедиктинок, яких очевидно, спровадили сюди польські князі. З цих давніх часів Ярослав також був важливим комунікаційним вузлом, через який проходила магістраль Київ-Перемишль-Краків-Прага.
Під Ярославом відбулася 1245 р. Ярославська битва.
Міські права Ярослав дістав у 1323 р.
Польський період
З середини 14 ст. у складі Польщі. У 1375 році місто отримало маґдебурзьке право.
Король Ягайло мав намір надати, зокрема, місто Ярослав на «княжому праві» своєму пасербу Пілецькому (Ян Длуґош називав володіння, яке мав отримати пілецький, графством). Однак цьому почало активно протидіяти «міністри краківського двору», тому він відмовився від цього надання.
У 1493 р. були 2 напади турків та волохів, які знищили місто (також сусідній Переворськ).
Після одруження із Софією з Одровонжів Ян Костка отримав місто як посаг дружини. З 1592 року перебував у спільній власності князя Олександра Острозького та його дружини Анни з Костків. В 1593 році Острозький розбив татар під Ярославом. У 1600 році була пожежа в місті. У 1625 р. пожежа спричинила великі спустошення міста. Але через опіку містом з боку власниці Анни Острозької їх наслідки вдалось швидко подолати, місто було одним з найзаможніших в Речі Посполитій. В 16-17 ст. Ярослав був місцем міжнародного ярмарку; за часів Анни Острозької ярмарок був відомий торгівлею волами та кіньми.
Походи козаків (1649), шведів і угорців (1656—1657) не сприяли розвиткові міста.
Наприкінці 16 ст. у Ярославі діяло при церкві св. Успіння братство св. Онуфрія, яке утримувало школу (проіснувало до 19 ст.). Магнат Потоцький Станіслав надав гроші для коронації чудотворної ікони Матері Божої (латинський обряд), яка знаходилась в костелі єзуїтів на Пяску (1756 рік).
Австрійський період
Після 1772 року з приходом австрійської адміністрації на зміну полонізації приходить помітна германізація Ярослава. У місті почав формуватись новий тип купця-промисловця та урядовця. У місті було скасовано польську єзуїтську колегію та кілька інших шкіл меншого значення, залишилося тільки так звана головна (німецька) школа. В самому місті і на околицях почали селитися німецькі колоністи. Великі кількатижневі ярославські ярмарки замінили звичайні щотижневі і це не могло не відбитися негативно на економіці міста.
Змінився також зовнішний вигляд Ярослава: зруйновано залишки давніх оборонних мурів і інших старовинних будівель, зокрема середньовічний католицький парафіяльний костел. Три інші парафіяльні костели перебудовано на військові магазини. Це саме сталось і в деяких селах повіту. Державній конфіскації підпали земельні посілості, що були власністю костелів.
У 1780 році в місті спалахнула пожежа, яка зруйнувала його вщент. Проте вже до 1800 р. місто відбудувалось і нараховувало 11 000 мешканців. На початках XIX ст. Ярослав став типовим занедбаним галицьким містечком, який, проте став ареною нових, інколи несподіваних, історично-політичних подій. Зокрема у 1809 р. через місто проходили частини наполеонівської армії, що прямували з Сандомира на Львів. Велике значення для міста мали події з часів польського листопадового повстання 1831 р. та т. зв. «Весни народів» (1848), наслідком якої стало скасування панщини. У 1849 р. через Ярослав переходила російська армія в поході на охоплену революцією Угорщину. Разом з російською армією у місто прийшли епідемії, від яких постраждало багато ярославців.
У 1846 р. Ярослав одержав привілей вільного міста, тобто повну адміністраційну і законну незалежність від приватних власників-магнатів. У 1854 р. Ярославщину відокремлено від перемиської округи і Ярослав став повітовим містом, до якого адміністраційно належали три малі містечка, а саме: Порохник, Радимно і Сенява, 97 сільських громад і 38 управлінь двірських маєтностей. Разом 139 адміністративних одиниць у яких жило 90 811 осіб. В Ярославі був теж повітовий суд. У 1880 році Ярослав налічував 12 948 мешканців, в тому 4320 римо-католиків, 4276 греко-католиків, 4300 євреїв та 53 особи інших віровизнань. Місто, що за останніх сто років занепало, почало підніматись, а це завдяки зростові торгівлі і промислу. Відновився сплав збіжжя і інших продуктів до Ґданська. Існувала в Ярославі дестилярня нафти, фабрика парафіни і свічок, кахлів. У двох фабриках мололи кості і виробляли клей. Було три цегельні і засновано у 1879 р. кошикарську школу. Дуже добре розвивався шевський і гарбарський промисли. У 1881 р. було 40 концесійних шевців і 300 інших (домашніх), що виробляли 60 000 пар чобіт на рік. Торгівлю і промисли підтримували фінансові інституції. Кожного тижня відбувалось по два торги, а крім цього було 12 річних ярмарків, що тривали по три дні.
У 1882 році римо-католики відбудували парафіяльний костел, збудований у 1571 р., а колишня єзуїтська колегія стала домініканським монастирем. Був ще костел отців-реформатів і невелика протестантська громада. У північно-східній частині ринку була мала вбога церковця з приходством. Крім того існувала ще з XIII ст. вірменська церква. При шляху на Радимно у 1876 р. споруджено двоповерховий дім, а в ньому монастир «Панєн-нєпокалянек», — монашок, що займались вихованням дівчат з найбагатших родин.
Ярослав був осідком староства, повітового суду, повітової ради, окружної шкільної ради для Ярославського і Чесанівського повітів, та поштового і телеграфного урядів. Були у місті школи: хлоп'яча чотирикласова (народна) школа, п'ятикласова дівоча (так звана виділова), і вища реальна школа (гімназія), а на лежайськім передмісті одно- і двокласові народні школи (усіх 13, очевидно, всі з польською мовою навчання).
Помітно зростало число населення міста: у 1880 р. було приблизно 13 000 мешканців, у 1900 р. 22 000, а у 1910 р. це число зросло до 24 000 населення. В тих роках Ярославщина одержала разом з усією галицькою провінцією велику самоуправу, а разом з цим ішов невпинний процес полонізації шкільництва і урядів. Також в цей час відбувалося істотне пожвавлення господарського життя, зокрема в дещо занедбаному хліборобстві. Було це в зв'язку з живим розвитком т. зв. людового руху, тобто процесу переселення з перелюднених ярославських сіл у місто. Було багато фільварків, а також дрібних господарств, тому радикальні ідеї і кличі людового руху мали в Ярославщині багато прихильників. Цей рух поширювався одночасно з господарським розвитком при засновуванні кооператив, хліборобських кружків чи влаштовуванні сільськогосподарських вистав. При поступовому розвитку хліборобства, Ярославський повіт залишався проте далеко позаду у ділянці промисловості. Великій природний приріст населення, зокрема сільського, а внаслідок цього роздріблення сільських ґрунтів, спричинював повільний, але постійний зріст голоду на землю. Це було причиною тривалої і сезонної еміграції.
Найкорисніше змінився Ярослав у 1867—1914, коли на колишніх передмістях розбудовано місто, урегульовано вулиці і площі, у 1900 р. заведено газове освітлення. Поширено теж значно шкільну мережу.
Перша світова війна та Період ЗУНР
Вибух Першої світової війни відбився сильним відгомоном серед ярославських поляків, які очікували, що Австрія разом з Німеччиною та іншими союзниками розіб'є Росію і Польща стане незалежною. Такі ж надії плекали інші підавстрійські народи, в тому числі українці. Але всі ці сподівання скоро притьмарили події, яких цивільне населення не очікувало; прийшло до масових арештів москвофілів, а теж запідозрених в симпатіях до Росії доволі великого числа української інтелігенції і вивозу арештованих до таборів відокремлення у Талергофі (біля Ґрацу). Другою, сумної пам'яті, подією були жорстокості частин мадярської армії тзв. «гонведів», які, в пошуках за здогадними шпигунами, знущалися над цивільним населенням і жорстоко карали смертю сотні і тисячі невинних людей.
Внаслідок воєнних операцій і невдач австрійської армії доволі швидко прийшло до окупації Галичини російською армією. Ярослав опинився у російських руках, але російська військова влада не втручалась у міське самоврядування і доволі гуманно ставилась до місцевого населення. Російські урядові кола, як це стверджує один з польських істориків того часу, стояли на становищі, що «город Ярослав — це прадавнє руське місто, який разом з усією східною Галичиною аж по р. Вислок має належати до Росії»!
Розвал Австрії (кінець жовтня 1918 р.) активізував місцевих польських патріотів і прийшло до сформування польської «Національної Гвардії», яка, складена з місцевих урядовців і молоді (всі інші чоловіки були мобілізовані до австр. армії), взялась патролювати місто та охороняти опорожнені з війська казарми. Коли 1 листопада 1918 р. оголошено проклямацію до населення про приєднання Галичини до польської держави, почалась організація польської армії.
Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада за допомогою підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.
Міжвоєнний період
Між двома світовими війнами, в Ярославі була низка українських культурно-освітніх і кооперативних установ та товариств: товариство для міщан і ремісників «Родина» (з 1905 р.), філія «Просвіти» (1910 р.), Бурса імені св. Онуфрія (з 1904, 1940—1944 також дівочий інтернат), ряд кооперативів: «Народний Дім» (1924—1932), кредитовий кооператив «Український Народний Дім» (1931—1940), Повітовий Союз Кооперативів (1929 р.) та ін. У 1930-х pp. у Ярославі мешкало 14 % українців, 52 % поляків, 34 % євреїв (у повіті — відповідно: 37 %, 45,3 % і 8,8 %).
Німецький період
У 1940—1944 роках у місті діяла Державна українська гімназія, у якій у 1943/44 навчальному році навчалося 485 учнів. У 1940 році в Ярославі був організований Український Кооперативний Банк, фінансову централю для кооперації, а відділи цього банку були в Любліні та Кракові. У місті виходив часопис українського повітового Союзу Кооперативу Сільський господар.
.
Працював Український допомоговий комітет. 17 серпня 1940 року в Ярославі відбулася нарада українців представників молочарської кооперації, за участі 47 делегатів з цілої Генеральної Губернії. Нараду відкрив інженер Михайло Хроновят. У місті працювали такі українські підпріємстава: книгарня "Логос", фабрика содової води "Русалка", друкарня "Альфа", фірма будівельних матеріалів Володимира Зайця, крамниця мішаних товарів "Пчілка", та багато інших підприємств.
У складі ПНР
На початку 1945 р. було примусово виселено до УРСР з Ярослава 1066 українців (462 родини), з Долішнього Передмістя — 524 українців (164 родини), з хутора Мішталі — 119 українців (34 родини), з хутора Ставки — 103 українці (26 родин), головним чином до Станіславської області, а на початку 1947 р. рештки українців вивезли на Ольштинщину у північно-східній Польщі.
У післявоєнний період до міста включені приміські села Кругель Павлосівський, Кругель Полкинський, Мішталі, Ставки.
В Ярославі від 1965 р. існує душпастирський осередок Греко-Католицької Церкви, з 1985 р. — гурток УСКТ і пункт навчання дітей української мови.
На еміграції вихідці з Ярославщини 1965 р. створили Об'єднання в діаспорі, з осідком у Чикаго (США).
Пам'ятки
Ярослав багатий на архітектурні пам'ятки, старовинні церкви й костели. Костел Божого Тіла та монастир Домініканців побудовані на місці старовинного городища (спочатку єзуїтів «на Полі»). 16—17 ст. датуються ренесансові будинки (кам'яниця Орсетті, 1580), 1714 р. побудовано церкву Преображення Господнього, яку після 40-річної перерви 1987 р. повернено вірним УГКЦ. Нинішній костел Божого Тіла (колишня колегіата) — найдавніший збережений храм Польщі, що раніше належав ордену єзуїтів.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 18678 | 3467 | 13214 | 1997 |
Жінки | 21179 | 3418 | 12872 | 4889 |
Разом | 39857 | 6885 | 26086 | 6886 |
Відомі люди
Народились :
- Йосиф Брилинський — священик, декан Куликівського деканату УГКЦ, посол австрійського Райхсрату.
- Варлаам Ванатович — український та російський православний церковний діяч.
- Антін Дербіш (1921—1991) — український співак.
- Роман Кудлик — український поет, критик.
- Дмитро Ліськевич (1883—1974) — український педагог та громадський діяч, в'язень сталінських таборів.
- Станіслав Людкевич — український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог.
- Володимир Старосольський — український соціолог, правник, адвокат.
Пов'язані з містом :
- І. Вапинський (пом. 1777) — довголітній бурмістр і меценат.
- Юліян Головінський (1894—1930) — учень Ярославської гімназії, сотник Української Галицької Армії, командант VI (Равської) бригади УГА, II бригади ЧУГА, співорганізатор Української Військової Організації.
- Роман Мицик (1909—1996) — український економіст, член ОУН. Організатор Українського банку в місті (1939—1941 рр.).
- о. Омелян Погорецький (1867—1956) — український релігійний та суспільно-політичний діяч.
- Богдан Хмельницький (1595—1657) — український політик, полководець, гетьман Української козацької держави. Ймовірно навчався в єзуїтській колегії міста.
- о. Кипріан Хотинецький (1866 —1942) — український релігійний та громадський діяч.
- Ян Шеліга (пом. 1636) — друкар і книгар з Кракова.
Поховані :
Галерея
- Кам'яниця Орсетті
- Костел домініканців (базиліка Матки Божої Болісної)
- Костел
- Γреко-католицька церква Преображення Господнього
- Костел
- Синагога
Див. також
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 39.
- W. Dworzaczek. Jarosławski Spytek (Spytek z Jarosławia) h. Leliwa (ok. 1436—1519) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI/…, zesz. …. — 638 s. — S. 5. (пол.)
- Halina Kowalska. Ostrogska z Kostków Anna (1575—1635) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zesz. 102. — 193—384 s. — S. 478. (пол.)
- М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл.- С. 39. —
- Сирник М. Українське шкільництво Польщі в роки німецької окупації // Український журнал. — 2007. — № 10.
- Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во , 1975. — С. 130-131.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- Okoń E. Dzieje budowy kościoła jezuickiego na Polu w Jarosławiu [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Acta Universitatis Nicolai Copernici Zabytkoznawstwo i Konserwatorstwo XXVII — Nauki Humanistyczno-Społeczne. — Toruń, 1996. — Zesz. 298. — S. 95. (пол.)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Ісаєвич Я. Шеліга (Szeliga) Ян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 626. — .
- Zofia Trawicka. Kuropatnicki Hieronim (jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Немировський О. Ярослав [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 758—759. — .
- Jarosław // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 454. (пол.) — S. 454—457. (пол.)
- Sito J. Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania // Sztuka kresów Wschodnich. Materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № I (marzec). — S. 105—131. (пол.)
Посилання
- Календар-альманах на 1944 рік. Краків. 1944. Українське Видавництво.
- Надбужанщина: Сокальщина, Белзщина, Радехівщина, Каменеччина, Холмщина і Підляшшя. Історично-мемуарний збірник т. 2. Нью-Йорк, 1989 [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.]
- VOLOЦЮГИ. Ярослав над Сяном [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.](пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2019 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaroslav Yaro slav pol Jaroslaw nim Jaroslau misto na livomu berezi richki Syan v Polshi Administrativnij centr Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Dlya zdijsnennya miscevogo samovryaduvannya v mezhah mista isnuye odnojmenna miska gmina Okrim cogo v misti znahoditsya kerivnictvo silskoyi gmini Yaroslav do yakoyi same misto ne vhodit Yaroslav Jaroslaw Gerb Yaroslava PraporPreobrazhenska cerkva UGKCPreobrazhenska cerkva UGKCOsnovni dani50 01 pn sh 22 40 sh d 50 017 pn sh 22 667 sh d 50 017 22 667 Koordinati 50 01 pn sh 22 40 sh d 50 017 pn sh 22 667 sh d 50 017 22 667 Krayina PolshaRegion Pidkarpatske voyevodstvoStolicya dlya d i Yaroslavskij povit 1920 1939 Zasnovano 1031Status mista 1323Magdeburzke pravo 1375Plosha 34 61 km Naselennya 37 479 01 01 2020 gustota 1164 2008 osib km Vodojma SyanMista pobratimi Yavoriv Uzhgorod Oranzh Vishkov Gumenne Mihajlivci Shonebek DingelshtedtTelefonnij kod 48 16Chasovij poyas centralnoyevropejskij chas UTC 1 UTC 2 Europe Warsaw Centralnoyevropejskij litnij chas Polsha Nomeri avtomobiliv RJAGeoNames 770380OSM 2647747 R Yaroslavskij povit SIMC 0972192Poshtovi indeksi 37 500 Miska vlada Mer mista Valdemar PalyuhVebsajt jaroslaw pl Mapa Yaroslav u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya mista Zasnuvannya mista Yaroslava ukrayinska istoriografiya pov yazuye z pohodom knyazya Yaroslava Mudrogo 1019 1054 na Polshu Metoyu pohodu kiyivskogo knyazya bulo vidvoyuvannya zahidnih ruskih volostej u polskogo korolya Meshka II sina Boleslava I U 1031 roci knyaz Yaroslav perehodiv richku Syan i zasnuvav nad neyu poselennya nazvavshi jogo svoyim im yam Prote cej fakt zaperechuyut deyaki polski istoriki zokrema yakij tverdit sho nazva cogo mista pohodit mabut vid yakogos pleminnogo knyazya ale yakogo same vin ne mozhe skazati Poglyadi polskih istorikiv na problemu zasnuvannya Yaroslava zminyuvalis Za avstrijskih chasiv pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu v polskih shkolah Yaroslava uchiteli vchili sho misto Yaroslav zasnuvav ruski ksonzhe Yaroslav Takozh u mizhvoyennij Polshi deyaki avtori polski vvazhali knyazya Yaroslava Mudrogo zasnovnikom mista Prikladom cogo mozhe buti pracya polskogo svyashenika Yakuba Makari Istoriya yaroslavskoyi parafiyi v yakij vin mizh inshim stverdzhuye Nam vidomo sho pervisnij Yaroslav znahodivsya na gori sv Mikolaya i buv oboronnim gorodom nad Syanom Zdvignuv jogo u 1031 r kiyivskij knyaz Yaroslav Mudrij yakij hotiv zabezpechiti oboronnu liniyu Syanu pered nayizdami zahidnogo susida Rivnochasno pochalas ruska kolonizaciya okolic zajnyatih rusinami Todi to Yaroslav Mudrij roztashuvav tut vijsko ta ruskih uryadovciv i todi zh siloyu obstavin navkolo goroda pochalo poselyatis ruske naselennya Nemaye sumnivu sho ce naselennya potrebuvalo duhovnih poslug Otzhe pervisnu cerkvu mozhemo sobi uyaviti lishe v susidstvi ukriplen a same na gori svyatogo Mikolaya Prihilnikom ideyi sho same knyaz Yaroslav buv zasnovnikom mista buv takozh polskij istorik Mechislav Orlovich pro ce vin pishe u svoyij praci pro Yaroslav 1921 roku Te sho same knyaz Yaroslav zasnuvav misto z ukrayinskim naselennyam yak ce naukovo dokazav u svoyij statti Ya Pasternak i nazvav jogo svoyim im yam na dumku ukrayinskih istorikiv blizke do istorichnoyi pravdi adzhe za rik pered tim knyaz Yaroslav zasnuvav pislya pidkorennya finskogo plemeni chud na yihnij teritoriyi gorod i nazvav jogo svoyim drugim hristiyanskim imenem Yuriyiv sho buv perejmenovanij piznishe nimeckimi kolonistami na Derpt Dorpat sogodni Tartu misto v Estoniyi Ruskij period Misto Yaroslav u chasi Galickogo knyazivstva variant prostorovoyi rekonstrukciyi Pershu istorichnu zgadku pro misto yake nalezhalo do galicko volinskih knyaziv viyavleno v Ipatiyivskomu litopisi pid 1152 im rokom U nij jdetsya pro te sho kiyivskij knyaz Izyaslav i ugorskij korol Gejza I vibralisya pohodom na galickogo knyazya Volodimirka yakij z nimi voroguvav Armiyi troh praviteliv zijshlisya za Syanom mizh Peremishlem i Yaroslavom Chergova zgadku pro Yaroslav mistitsya v comu zh litopisi pid 1231 rokom U 1234 roci Yaroslav zgaduye odne ugorske dzherelo Piznishi istorichni zgadki pro Yaroslav pov yazani z dovgoyu vijnoyu terenom yakoyi stali same nadsyanski gorodi v tomu chisli i Yaroslav Posilayuchis na ti vidomosti polski istoriki nazivayut todishnij knyazhih chasiv Yaroslav vazhnim ruskim gorodom bo vin spravdi lezhav na ukrayinskij teritoriyi i mav spravdi vazhlive strategichne znachennya Krim knyazhogo zamku i cerkvi takozh buv monastir polskih katolickih sester benediktinok yakih ochevidno sprovadili syudi polski knyazi Z cih davnih chasiv Yaroslav takozh buv vazhlivim komunikacijnim vuzlom cherez yakij prohodila magistral Kiyiv Peremishl Krakiv Praga Pid Yaroslavom vidbulasya 1245 r Yaroslavska bitva Miski prava Yaroslav distav u 1323 r Polskij period Z seredini 14 st u skladi Polshi U 1375 roci misto otrimalo magdeburzke pravo Korol Yagajlo mav namir nadati zokrema misto Yaroslav na knyazhomu pravi svoyemu paserbu Pileckomu Yan Dlugosh nazivav volodinnya yake mav otrimati pileckij grafstvom Odnak comu pochalo aktivno protidiyati ministri krakivskogo dvoru tomu vin vidmovivsya vid cogo nadannya U 1493 r buli 2 napadi turkiv ta volohiv yaki znishili misto takozh susidnij Perevorsk Pislya odruzhennya iz Sofiyeyu z Odrovonzhiv Yan Kostka otrimav misto yak posag druzhini Z 1592 roku perebuvav u spilnij vlasnosti knyazya Oleksandra Ostrozkogo ta jogo druzhini Anni z Kostkiv V 1593 roci Ostrozkij rozbiv tatar pid Yaroslavom U 1600 roci bula pozhezha v misti U 1625 r pozhezha sprichinila veliki spustoshennya mista Ale cherez opiku mistom z boku vlasnici Anni Ostrozkoyi yih naslidki vdalos shvidko podolati misto bulo odnim z najzamozhnishih v Rechi Pospolitij V 16 17 st Yaroslav buv miscem mizhnarodnogo yarmarku za chasiv Anni Ostrozkoyi yarmarok buv vidomij torgivleyu volami ta kinmi Pohodi kozakiv 1649 shvediv i ugorciv 1656 1657 ne spriyali rozvitkovi mista Naprikinci 16 st u Yaroslavi diyalo pri cerkvi sv Uspinnya bratstvo sv Onufriya yake utrimuvalo shkolu proisnuvalo do 19 st Magnat Potockij Stanislav nadav groshi dlya koronaciyi chudotvornoyi ikoni Materi Bozhoyi latinskij obryad yaka znahodilas v kosteli yezuyitiv na Pyasku 1756 rik Avstrijskij period Pislya 1772 roku z prihodom avstrijskoyi administraciyi na zminu polonizaciyi prihodit pomitna germanizaciya Yaroslava U misti pochav formuvatis novij tip kupcya promislovcya ta uryadovcya U misti bulo skasovano polsku yezuyitsku kolegiyu ta kilka inshih shkil menshogo znachennya zalishilosya tilki tak zvana golovna nimecka shkola V samomu misti i na okolicyah pochali selitisya nimecki kolonisti Veliki kilkatizhnevi yaroslavski yarmarki zaminili zvichajni shotizhnevi i ce ne moglo ne vidbitisya negativno na ekonomici mista Zminivsya takozh zovnishnij viglyad Yaroslava zrujnovano zalishki davnih oboronnih muriv i inshih starovinnih budivel zokrema serednovichnij katolickij parafiyalnij kostel Tri inshi parafiyalni kosteli perebudovano na vijskovi magazini Ce same stalos i v deyakih selah povitu Derzhavnij konfiskaciyi pidpali zemelni posilosti sho buli vlasnistyu kosteliv U 1780 roci v misti spalahnula pozhezha yaka zrujnuvala jogo vshent Prote vzhe do 1800 r misto vidbuduvalos i narahovuvalo 11 000 meshkanciv Na pochatkah XIX st Yaroslav stav tipovim zanedbanim galickim mistechkom yakij prote stav arenoyu novih inkoli nespodivanih istorichno politichnih podij Zokrema u 1809 r cherez misto prohodili chastini napoleonivskoyi armiyi sho pryamuvali z Sandomira na Lviv Velike znachennya dlya mista mali podiyi z chasiv polskogo listopadovogo povstannya 1831 r ta t zv Vesni narodiv 1848 naslidkom yakoyi stalo skasuvannya panshini U 1849 r cherez Yaroslav perehodila rosijska armiya v pohodi na ohoplenu revolyuciyeyu Ugorshinu Razom z rosijskoyu armiyeyu u misto prijshli epidemiyi vid yakih postrazhdalo bagato yaroslavciv U 1846 r Yaroslav oderzhav privilej vilnogo mista tobto povnu administracijnu i zakonnu nezalezhnist vid privatnih vlasnikiv magnativ U 1854 r Yaroslavshinu vidokremleno vid peremiskoyi okrugi i Yaroslav stav povitovim mistom do yakogo administracijno nalezhali tri mali mistechka a same Porohnik Radimno i Senyava 97 silskih gromad i 38 upravlin dvirskih mayetnostej Razom 139 administrativnih odinic u yakih zhilo 90 811 osib V Yaroslavi buv tezh povitovij sud U 1880 roci Yaroslav nalichuvav 12 948 meshkanciv v tomu 4320 rimo katolikiv 4276 greko katolikiv 4300 yevreyiv ta 53 osobi inshih viroviznan Misto sho za ostannih sto rokiv zanepalo pochalo pidnimatis a ce zavdyaki zrostovi torgivli i promislu Vidnovivsya splav zbizhzhya i inshih produktiv do Gdanska Isnuvala v Yaroslavi destilyarnya nafti fabrika parafini i svichok kahliv U dvoh fabrikah mololi kosti i viroblyali klej Bulo tri cegelni i zasnovano u 1879 r koshikarsku shkolu Duzhe dobre rozvivavsya shevskij i garbarskij promisli U 1881 r bulo 40 koncesijnih shevciv i 300 inshih domashnih sho viroblyali 60 000 par chobit na rik Torgivlyu i promisli pidtrimuvali finansovi instituciyi Kozhnogo tizhnya vidbuvalos po dva torgi a krim cogo bulo 12 richnih yarmarkiv sho trivali po tri dni U 1882 roci rimo katoliki vidbuduvali parafiyalnij kostel zbudovanij u 1571 r a kolishnya yezuyitska kolegiya stala dominikanskim monastirem Buv she kostel otciv reformativ i nevelika protestantska gromada U pivnichno shidnij chastini rinku bula mala vboga cerkovcya z prihodstvom Krim togo isnuvala she z XIII st virmenska cerkva Pri shlyahu na Radimno u 1876 r sporudzheno dvopoverhovij dim a v nomu monastir Panyen nyepokalyanek monashok sho zajmalis vihovannyam divchat z najbagatshih rodin Yaroslav buv osidkom starostva povitovogo sudu povitovoyi radi okruzhnoyi shkilnoyi radi dlya Yaroslavskogo i Chesanivskogo povitiv ta poshtovogo i telegrafnogo uryadiv Buli u misti shkoli hlop yacha chotiriklasova narodna shkola p yatiklasova divocha tak zvana vidilova i visha realna shkola gimnaziya a na lezhajskim peredmisti odno i dvoklasovi narodni shkoli usih 13 ochevidno vsi z polskoyu movoyu navchannya Pomitno zrostalo chislo naselennya mista u 1880 r bulo priblizno 13 000 meshkanciv u 1900 r 22 000 a u 1910 r ce chislo zroslo do 24 000 naselennya V tih rokah Yaroslavshina oderzhala razom z usiyeyu galickoyu provinciyeyu veliku samoupravu a razom z cim ishov nevpinnij proces polonizaciyi shkilnictva i uryadiv Takozh v cej chas vidbuvalosya istotne pozhvavlennya gospodarskogo zhittya zokrema v desho zanedbanomu hliborobstvi Bulo ce v zv yazku z zhivim rozvitkom t zv lyudovogo ruhu tobto procesu pereselennya z perelyudnenih yaroslavskih sil u misto Bulo bagato filvarkiv a takozh dribnih gospodarstv tomu radikalni ideyi i klichi lyudovogo ruhu mali v Yaroslavshini bagato prihilnikiv Cej ruh poshiryuvavsya odnochasno z gospodarskim rozvitkom pri zasnovuvanni kooperativ hliborobskih kruzhkiv chi vlashtovuvanni silskogospodarskih vistav Pri postupovomu rozvitku hliborobstva Yaroslavskij povit zalishavsya prote daleko pozadu u dilyanci promislovosti Velikij prirodnij pririst naselennya zokrema silskogo a vnaslidok cogo rozdriblennya silskih gruntiv sprichinyuvav povilnij ale postijnij zrist golodu na zemlyu Ce bulo prichinoyu trivaloyi i sezonnoyi emigraciyi Najkorisnishe zminivsya Yaroslav u 1867 1914 koli na kolishnih peredmistyah rozbudovano misto uregulovano vulici i ploshi u 1900 r zavedeno gazove osvitlennya Poshireno tezh znachno shkilnu merezhu Persha svitova vijna ta Period ZUNR Vibuh Pershoyi svitovoyi vijni vidbivsya silnim vidgomonom sered yaroslavskih polyakiv yaki ochikuvali sho Avstriya razom z Nimechchinoyu ta inshimi soyuznikami rozib ye Rosiyu i Polsha stane nezalezhnoyu Taki zh nadiyi plekali inshi pidavstrijski narodi v tomu chisli ukrayinci Ale vsi ci spodivannya skoro pritmarili podiyi yakih civilne naselennya ne ochikuvalo prijshlo do masovih areshtiv moskvofiliv a tezh zapidozrenih v simpatiyah do Rosiyi dovoli velikogo chisla ukrayinskoyi inteligenciyi i vivozu areshtovanih do taboriv vidokremlennya u Talergofi bilya Gracu Drugoyu sumnoyi pam yati podiyeyu buli zhorstokosti chastin madyarskoyi armiyi tzv gonvediv yaki v poshukah za zdogadnimi shpigunami znushalisya nad civilnim naselennyam i zhorstoko karali smertyu sotni i tisyachi nevinnih lyudej Vnaslidok voyennih operacij i nevdach avstrijskoyi armiyi dovoli shvidko prijshlo do okupaciyi Galichini rosijskoyu armiyeyu Yaroslav opinivsya u rosijskih rukah ale rosijska vijskova vlada ne vtruchalas u miske samovryaduvannya i dovoli gumanno stavilas do miscevogo naselennya Rosijski uryadovi kola yak ce stverdzhuye odin z polskih istorikiv togo chasu stoyali na stanovishi sho gorod Yaroslav ce pradavnye ruske misto yakij razom z usiyeyu shidnoyu Galichinoyu azh po r Vislok maye nalezhati do Rosiyi Rozval Avstriyi kinec zhovtnya 1918 r aktivizuvav miscevih polskih patriotiv i prijshlo do sformuvannya polskoyi Nacionalnoyi Gvardiyi yaka skladena z miscevih uryadovciv i molodi vsi inshi choloviki buli mobilizovani do avstr armiyi vzyalas patrolyuvati misto ta ohoronyati oporozhneni z vijska kazarmi Koli 1 listopada 1918 r ogolosheno proklyamaciyu do naselennya pro priyednannya Galichini do polskoyi derzhavi pochalas organizaciya polskoyi armiyi Naprikinci zhovtnya 1918 roku pislya progoloshennya stvorennya Ukrayinskoyi derzhavi na teritoriyi kolishnih avstrijskih volodin v Galichini Volodimeriyi Bukovini ukrayinskij sino zhovtij shtandart buv pidnyatij nad ukrayinizovanoyu vijskovoyu chastinoyu v misti Polska vlada za dopomogoyu pidrozdiliv polskih legionistiv zmogla zahopiti cyu chastinu Mizhvoyennij period Mizh dvoma svitovimi vijnami v Yaroslavi bula nizka ukrayinskih kulturno osvitnih i kooperativnih ustanov ta tovaristv tovaristvo dlya mishan i remisnikiv Rodina z 1905 r filiya Prosviti 1910 r Bursa imeni sv Onufriya z 1904 1940 1944 takozh divochij internat ryad kooperativiv Narodnij Dim 1924 1932 kreditovij kooperativ Ukrayinskij Narodnij Dim 1931 1940 Povitovij Soyuz Kooperativiv 1929 r ta in U 1930 h pp u Yaroslavi meshkalo 14 ukrayinciv 52 polyakiv 34 yevreyiv u poviti vidpovidno 37 45 3 i 8 8 Nimeckij period Provid Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu u Yaroslavi 1940 rik U 1940 1944 rokah u misti diyala Derzhavna ukrayinska gimnaziya u yakij u 1943 44 navchalnomu roci navchalosya 485 uchniv U 1940 roci v Yaroslavi buv organizovanij Ukrayinskij Kooperativnij Bank finansovu centralyu dlya kooperaciyi a viddili cogo banku buli v Lyublini ta Krakovi U misti vihodiv chasopis ukrayinskogo povitovogo Soyuzu Kooperativu Silskij gospodar Fabrika sodovoyi vodi Rusalka v Yaroslavi Pracyuvav Ukrayinskij dopomogovij komitet 17 serpnya 1940 roku v Yaroslavi vidbulasya narada ukrayinciv predstavnikiv molocharskoyi kooperaciyi za uchasti 47 delegativ z ciloyi Generalnoyi Guberniyi Naradu vidkriv inzhener Mihajlo Hronovyat U misti pracyuvali taki ukrayinski pidpriyemstava knigarnya Logos fabrika sodovoyi vodi Rusalka drukarnya Alfa firma budivelnih materialiv Volodimira Zajcya kramnicya mishanih tovariv Pchilka ta bagato inshih pidpriyemstv U skladi PNR Na pochatku 1945 r bulo primusovo viseleno do URSR z Yaroslava 1066 ukrayinciv 462 rodini z Dolishnogo Peredmistya 524 ukrayinciv 164 rodini z hutora Mishtali 119 ukrayinciv 34 rodini z hutora Stavki 103 ukrayinci 26 rodin golovnim chinom do Stanislavskoyi oblasti a na pochatku 1947 r reshtki ukrayinciv vivezli na Olshtinshinu u pivnichno shidnij Polshi U pislyavoyennij period do mista vklyucheni primiski sela Krugel Pavlosivskij Krugel Polkinskij Mishtali Stavki V Yaroslavi vid 1965 r isnuye dushpastirskij oseredok Greko Katolickoyi Cerkvi z 1985 r gurtok USKT i punkt navchannya ditej ukrayinskoyi movi Na emigraciyi vihidci z Yaroslavshini 1965 r stvorili Ob yednannya v diaspori z osidkom u Chikago SShA Pam yatkiKostel Bozhogo Tila Yaroslav bagatij na arhitekturni pam yatki starovinni cerkvi j kosteli Kostel Bozhogo Tila ta monastir Dominikanciv pobudovani na misci starovinnogo gorodisha spochatku yezuyitiv na Poli 16 17 st datuyutsya renesansovi budinki kam yanicya Orsetti 1580 1714 r pobudovano cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo yaku pislya 40 richnoyi perervi 1987 r poverneno virnim UGKC Ninishnij kostel Bozhogo Tila kolishnya kolegiata najdavnishij zberezhenij hram Polshi sho ranishe nalezhav ordenu yezuyitiv Dokladnishe Ikona Dveri Miloserdya NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 18678 3467 13214 1997 Zhinki 21179 3418 12872 4889 Razom 39857 6885 26086 6886Vidomi lyudiNarodilis Josif Brilinskij svyashenik dekan Kulikivskogo dekanatu UGKC posol avstrijskogo Rajhsratu Varlaam Vanatovich ukrayinskij ta rosijskij pravoslavnij cerkovnij diyach Antin Derbish 1921 1991 ukrayinskij spivak Roman Kudlik ukrayinskij poet kritik Dmitro Liskevich 1883 1974 ukrayinskij pedagog ta gromadskij diyach v yazen stalinskih taboriv Stanislav Lyudkevich ukrayinskij kompozitor muzikoznavec folklorist pedagog Volodimir Starosolskij ukrayinskij sociolog pravnik advokat Pov yazani z mistom I Vapinskij pom 1777 dovgolitnij burmistr i mecenat Yuliyan Golovinskij 1894 1930 uchen Yaroslavskoyi gimnaziyi sotnik Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi komandant VI Ravskoyi brigadi UGA II brigadi ChUGA spivorganizator Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi Roman Micik 1909 1996 ukrayinskij ekonomist chlen OUN Organizator Ukrayinskogo banku v misti 1939 1941 rr o Omelyan Pogoreckij 1867 1956 ukrayinskij religijnij ta suspilno politichnij diyach Bogdan Hmelnickij 1595 1657 ukrayinskij politik polkovodec getman Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi Jmovirno navchavsya v yezuyitskij kolegiyi mista o Kiprian Hotineckij 1866 1942 ukrayinskij religijnij ta gromadskij diyach Yan Sheliga pom 1636 drukar i knigar z Krakova Pohovani Yarosh Kuropatnickij kiyivskij kashtelyanGalereyaKam yanicya Orsetti Kostel dominikanciv bazilika Matki Bozhoyi Bolisnoyi Kostel Greko katolicka cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Kostel SinagogaDiv takozhBitva pid YaroslavomPrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T V S 39 W Dworzaczek Jaroslawski Spytek Spytek z Jaroslawia h Leliwa ok 1436 1519 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk T XI zesz 638 s S 5 pol Halina Kowalska Ostrogska z Kostkow Anna 1575 1635 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV 3 zesz 102 193 384 s S 478 pol M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 39 ISBN 5 7707 7867 9 Sirnik M Ukrayinske shkilnictvo Polshi v roki nimeckoyi okupaciyi Ukrayinskij zhurnal 2007 10 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo 1975 S 130 131 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018 Okon E Dzieje budowy kosciola jezuickiego na Polu w Jaroslawiu 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Acta Universitatis Nicolai Copernici Zabytkoznawstwo i Konserwatorstwo XXVII Nauki Humanistyczno Spoleczne Torun 1996 Zesz 298 S 95 pol GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Isayevich Ya Sheliga Szeliga Yan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 626 ISBN 978 966 00 1359 9 Zofia Trawicka Kuropatnicki Hieronim jarosz Stanislaw herbu Nieczuja zm 1696 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 Tom XVI 1 Zeszyt 68 S 253 pol DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nemirovskij O Yaroslav 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 758 759 ISBN 978 966 00 1359 9 Jaroslaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 454 pol S 454 457 pol Sito J Warsztat rzezbiarski Tomasza Huttera Zagadnienie rozwoju i promieniowania Sztuka kresow Wschodnich Materialy sesji naukowej Krakow 1994 I marzec S 105 131 pol PosilannyaYaroslav u sestrinskih Vikiproyektah Portal Galichina Portal Polsha Yaroslav u Vikishovishi Kalendar almanah na 1944 rik Krakiv 1944 Ukrayinske Vidavnictvo Nadbuzhanshina Sokalshina Belzshina Radehivshina Kamenechchina Holmshina i Pidlyashshya Istorichno memuarnij zbirnik t 2 Nyu Jork 1989 26 bereznya 2020 u Wayback Machine VOLOCYuGI Yaroslav nad Syanom 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Warsztat rzezbiarski Tomasza Huttera Zagadnienie rozwoju i promieniowania 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol