Полкіни

Полкі́ни, або Повки́ні, Полкініци, Полкині (пол. Pełkinie) — село у Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 7 км на північний-захід від Ярослава. Населення — 1793 особи (2011).

Село Полкіни пол. Pełkinie Церква в Полкінах Координати 50°04′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 50.067° пн. ш. 22.617° сх. д. / 50.067; 22.617Координати: 50°04′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 50.067° пн. ш. 22.617° сх. д. / 50.067; 22.617 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ярославський повіт Гміна Ярослав Висота центру 182-192  м Населення 1793 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-511 Автомобільний код RJA SIMC 0603260 GeoNames 762484 OSM ↑3013210 ·R (Ґміна Ярослав) Полкіни Полкіни (Польща) Полкіни Полкіни (Підкарпатське воєводство)  Полкіни у Вікісховищі

Назва

В літературі зустрічаються різні варіанти написання української назви села. Зокрема у історико-мемуарному збірнику «Ярославщина» згадуються два варіанти: Полкині і Повкині. У "Географічному словнику Королівства Польського вказується, що русинське (українське населення) використовувало назву Полкініци (очевидно — «Полкиничі»). Також використовується назва Полкіни, зокрема на сайті Державного архіву Львівської області.

Палац князів Чорторийських у Полкінах

Історія

Село вперше згадується у документах І-ї половини XV ст. Тоді воно разом з іншими Ярославськими землями належало представнику роду Тарновських, (або Спитек з Ярослава), засновнику нової гілки роду Тарновських — Ярославські. Після смерті Спитка з Ярослава його землі були розділені між синами Яном, Рафалом ((Рафаїл з Тарнова і Ярослава)) і Спитком ((Спитек ІІ з Ярослава)). 1458 року Полкіни отримав син Рафала — Спитек, відомий як Спитек ІІІ Ярославський. 1462 року Полкіни і (тепер частина Ярослава) були продані Янові і Павлові Лисаковським. Наприкінці XVI ст. село належало Софії Костковій, правнучці Спитка ІІІ. Її другий чоловік Ян Костка збудував у Полкінах палац. В описі Ярослава та околиць 1681 року згадуються два палаци у Полкінах: новий недокінчений та старий поруйнований. Вже наприкінці XVII ст. селом володів рід Сангушків. Його представник Павел Кароль Сангушко побудував новий палац.

Під кінець XVIII ст. селом заволоділи Чарторийські. З 1889 до 1944 року в палаці мешкав князь Вітольд Леон Чарторийський зі своєю дружиною Ядвігою Дідушицькою. 1895 року розпочалося будівництво нового корпусу палацу у стилі швейцарського замку.

У 1831 р. в селі було 395 греко-католиків. Того ж року відкрито парохіяльну школу при церкві для навчання письма і читання. В 1874 р. в селі було відкрито публічну школу. 1897 року українська громада відкрила читальню товариства «Просвіта». Станом на кінець 1930-х в читальні було 112 книг..

Покинута господарська будівля біля палацу

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» село знаходилося в родючій місцевості на лівому березі Сяну. Через село проходила Галицька залізниця імені Карла Людвіга, а саме ділянка між Ярославом і Переворськом. Також у селі були телеграф і пошта. Село тягнулося вздовж довгої вулиці. В центрі села знаходилися філіальна дерев'яна церква та школа. На сільських пасовищах знаходилося 2 фільварки: Трояни і Єжівка. Частина села біля замку Пелків носила назву Кругель Пелкінський — після Другої світової війни ввійшла до складу міста Ярослав. Над самим Сяном знаходилися кілька малих присілків: Лази, Луги та Вигарки.

За переписом населення 1881 року у селі проживало 1122 мешканці, з них 571 чоловік та 551 жінка. Релігійна приналежність: 618 римо-католиків, 470 греко-католиків, 32 євреї та 2 невідомого віровизнання. В селі була власна греко-католицька парафія Ярославського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, до якої також належали села (Вілька Полкинська) та Вербна, всього 1078 прихожан. Римо-католики належали до парафії у Ярославі.

На 01.01.1939 в селі проживало 2080 мешканців, з них 30 україномовних українців, 560 польськомовних українців, 1460 поляків, 30 євреїв. Село належало до (ґміни Ярослав) Ярославського повіту Львівського воєводства.

У 1945—1946 роках з села було переселено 72 українські сім'ї (266 осіб). Переселенці опинилися в населених пунктах Тернопільської, Дрогобицької і Станіславської області. Лише 1945 року в селі було створено римо-католицьку парафію. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

В селі діє зупинний пункт залізниці з однойменною назвою.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	867	182	584	101
Жінки	926	170	541	215
Разом	1793	352	1125	316

Церква

З податкового реєстру 1515 року відомо про існування церкви в селі.

У 1909 р. в селі збудовано нову муровану церкву св. О. Николая, яка була парафіяльною церквою Ярославського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. У 1945 р. перетворена на костел.

Відомі особи

За спогадами Івана Крип'якевича, у 6 класі разом з батьком Петром Францом їздили до села Полкинь біля Ярослава, де в метриках віднайшли записи про предків. Найстаршим з них був о. Іван, який помер 1818 року.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полкіни

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Село з історичною українською громадою, яка була переселена 1945—1946 років, що зумовлює використання саме української назви села
3. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 2 лютого 2012.
4. Коротка історія "Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — С.56-64
5. Pełkinie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 940. (пол.)
6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
7. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831
8. Коротка історія «Просвіти» в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — С.56-64
9. Kruhel Pełkinski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 723. (пол.)
10. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom VII Netrebka — Perepiat, 1886. — C.939
11. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
12. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
14. Клименко Н. Іван Крип'кевич як особистість і науковець (за новими джерелами) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (листопад-грудень). — С. 97.

Джерела

• Sołectwo Pełkinie http://www.jaroslaw.itl.pl/index.php?m=1&op=4&zakl=6