Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ярославський повіт (пол. Powiat jarosławski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР та Польщі. Адміністративним центром повіту було місто Ярослав.
| Ярославський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Населення: | 148.000 |
| Площа: | 1 337 км² |
| Густота: | 111 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | Ярослав |
| Міські гміни: | 3 |
| Сільські гміни: | 11 |
 | |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
У складі Австро-Угорщини
Утворений 1867 року. В 1882 р. налічував 90 811 жителів у 139 адміністративних одиницях (1 місто, 3 містечка, 97 сільських гмін і 38 фільварків). Був осідком Ярославського деканату.
У складі ЗУНР
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Попри переважну чисельність українців серед військового гарнізону і підтримку ними ЗУНР, місцевий керівний комітет виявив пасивність, не зайняв усі важливі пункти і не вжив заходів щодо захисту Ярослава і повіту. Активними натомість були жителі сіл, які взяли владу на місцях, але в кінцевому результаті не могли протистояти польській армії.
Під владою Польщі
У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства.
1 січня 1925 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі село Журавички було вилучене з Ярославського повіту і включене до Переворського повіту
15 червня 1934 р. села Жапалів і Вілька Жапалівська передані з Любачівського повіту до Ярославського, також присілок Ігначе вилучений з сільської гміни Старе Село Любачівського повіту і включений до сільської гміни Радава Ярославського повіту, натомість з Ярославського передане село Нова Гребля до Любачівського повіту.
26 липня 1934 року було створено новий поділ повіту на сільські ґміни (відповідно до нової реформи місцевого самоврядування) внаслідок об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Сільські ґміни (з 1934 року)
- Ґміна Сінява
- Ґміна Адамівка
- Ґміна Радава
- Ґміна Ярослав (1934-1939)
- Ґміна Муніна (адміністративний центр у Ярославі)
- Ґміна Ляшки
- Ґміна В'язівниця
- Ґміна Радимно
- Ґміна Хлопіце
- Ґміна Розьвєніца
- Ґміна Прухнік-Място
Міста
У складі СРСР
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включена до Любачівського повіту, а 17 січня 1940 року територія поділена на Ляшківський і Синявський райони. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. В жовтні 1944 року територію зі складу Львівської області передано Польщі.
Населення
У 1907 році українці-греко-католики становили 41% населення повіту.
У 1939 році в 50 селах на сході повіту українське населення становило більшість із 65 140 мешканців: 46 345 україномовних українців-грекокатоликів — 71,15 %, 280 польськомовних українців-грекокатоликів — 0,43 %, 2 520 українців-латинників — 3,87 %, 13 340 поляків — 20,49 %, 1 375 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,11 %, 1 280 євреїв — 1,96 % і 20 німців та інших національностей — 0,03 %, хоч на заході через полонізацію кількість українців різко зменшилась: у 38 селах з 68 710 мешканців: 5 415 україномовних українців-грекокатоликів — 7,88 %, 8 825 польськомовних українців-грекокатоликів — 12,84 %, 43 420 поляків — 63,19 %, 375 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,55 %, 10 575 євреїв — 15,39 % і 100 німців та інших національностей — 0,15 %.
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 148 028 населення ніби-то було аж 120 429 (81,37%) поляків при 20 993 (14,18%) українців, 6 064 (4,1%) євреїв і 33 (0,02%) німці суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійським) та післяпольським (німецьким 1943) переписам.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 25 kwietnia 1925 r. o wyłączeniu gminy Żurawiczki z powiatu politycznego jarosławskiego, a wcieleniu jej do powiatu politycznego przeworskiego. [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów jarosławskiego i lubaczowskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2012.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29, 109
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaroslavskij povit znachennya Yaroslavskij povit pol Powiat jaroslawski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR ta Polshi Administrativnim centrom povitu bulo misto Yaroslav Yaroslavskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Naselennya 148 000 Plosha 1 337 km Gustota 111 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Yaroslav Miski gmini 3 Silski gmini 11 Mapa povitu Povitova vladaU skladi Avstro UgorshiniUtvorenij 1867 roku V 1882 r nalichuvav 90 811 zhiteliv u 139 administrativnih odinicyah 1 misto 3 mistechka 97 silskih gmin i 38 filvarkiv Buv osidkom Yaroslavskogo dekanatu U skladi ZUNRPovit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Popri perevazhnu chiselnist ukrayinciv sered vijskovogo garnizonu i pidtrimku nimi ZUNR miscevij kerivnij komitet viyaviv pasivnist ne zajnyav usi vazhlivi punkti i ne vzhiv zahodiv shodo zahistu Yaroslava i povitu Aktivnimi natomist buli zhiteli sil yaki vzyali vladu na miscyah ale v kincevomu rezultati ne mogli protistoyati polskij armiyi Pid vladoyu PolshiU 1920 r buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva 1 sichnya 1925 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi selo Zhuravichki bulo viluchene z Yaroslavskogo povitu i vklyuchene do Perevorskogo povitu 15 chervnya 1934 r sela Zhapaliv i Vilka Zhapalivska peredani z Lyubachivskogo povitu do Yaroslavskogo takozh prisilok Ignache viluchenij z silskoyi gmini Stare Selo Lyubachivskogo povitu i vklyuchenij do silskoyi gmini Radava Yaroslavskogo povitu natomist z Yaroslavskogo peredane selo Nova Greblya do Lyubachivskogo povitu 26 lipnya 1934 roku bulo stvoreno novij podil povitu na silski gmini vidpovidno do novoyi reformi miscevogo samovryaduvannya vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Yaroslavskij povit Silski gmini z 1934 roku Gmina Sinyava Gmina Adamivka Gmina Radava Gmina Yaroslav 1934 1939 Gmina Munina administrativnij centr u Yaroslavi Gmina Lyashki Gmina V yazivnicya Gmina Radimno Gmina Hlopice Gmina Rozvyenica Gmina Pruhnik Myasto Mista Sinyava Yaroslav Radimno z 1934 U skladi SRSRU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR pravoberezhna chastina Yaroslavskogo povitu v hodi utvorennya Lvivskoyi oblasti vklyuchena do Lyubachivskogo povitu a 17 sichnya 1940 roku teritoriya podilena na Lyashkivskij i Sinyavskij rajoni V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu V zhovtni 1944 roku teritoriyu zi skladu Lvivskoyi oblasti peredano Polshi NaselennyaU 1907 roci ukrayinci greko katoliki stanovili 41 naselennya povitu U 1939 roci v 50 selah na shodi povitu ukrayinske naselennya stanovilo bilshist iz 65 140 meshkanciv 46 345 ukrayinomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 71 15 280 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 0 43 2 520 ukrayinciv latinnikiv 3 87 13 340 polyakiv 20 49 1 375 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 2 11 1 280 yevreyiv 1 96 i 20 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 03 hoch na zahodi cherez polonizaciyu kilkist ukrayinciv rizko zmenshilas u 38 selah z 68 710 meshkanciv 5 415 ukrayinomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 7 88 8 825 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 12 84 43 420 polyakiv 63 19 375 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 55 10 575 yevreyiv 15 39 i 100 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 15 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 148 028 naselennya nibi to bulo azh 120 429 81 37 polyakiv pri 20 993 14 18 ukrayinciv 6 064 4 1 yevreyiv i 33 0 02 nimci superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskim ta pislyapolskim nimeckim 1943 perepisam Primitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2019 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 25 kwietnia 1925 r o wylaczeniu gminy Zurawiczki z powiatu politycznego jaroslawskiego a wcieleniu jej do powiatu politycznego przeworskiego 21 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow jaroslawskiego i lubaczowskiego w wojewodztwie lwowskiem 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2012 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r 17 veresnya 2017 u Wayback Machine pol Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 29 109