Сільська гміна (пол. gmina wiejska) — гміна Польщі, територія якої не включає до свого складу жодного міста (інколи правління такої гміни міститься в сусідньому місті).
Раніш у Польщі відповідником односільській ґміні була громада (пол. gromada). У період з XV до XVIII століття така ґміна була найменшою одиницею адміністративно-територіального поділу Польщі та деякою мірою одиницею місцевого самоврядування на селі. Слово «громада» також використовувалося щодо жителів одного приходу або прошарку міської бідноти.
Після поділів Речі Посполитої система внутрішнього поділу і коло повноважень управлінь гмін змінювалися відповідно до правових систем держав, до складу яких відійшли частини Речі Посполитої. Як правило, в частинах Речі Посполитої, які відійшли до Пруссії та Австрії домінували гміни, які складалися з одного села (пол. gminy jednostkowe). У частині, яка відійшла до Росії, після 1864 році громада була включена як нижча територіальна одиниця до складу сільської громади (пол. gmina zbiorowa), яка складалася з кількох сіл і була відповідником сучасного солтиства.
У міжвоєнний час Законом про місцеве самоврядування з 1933 році були введені в обіг одно- та кількасельні гміни (колективні). До складу колективної гміни входили кілька громад, на чолі яких стояла рада громади (у дрібніших громадах — загальний збір громади) та війт.
Таким чином, сільські гміни функціонували до реформи 1954 році, унаслідок якої колективні гміни були ліквідовані, а найменшої одиницею адміністративно-територіального поділу Польщі стали .
Чергова реформа в 1973 році ліквідували громади і заново ввела колективні гміни (пол. gminy zbiorowe) разом із нижчого рівня або солтиствами.
Водночас громади, як і гміни, починаючи від 1950 року, були органами загальної державної влади, а не місцевого самоврядування. Це саме стосується і міських гмін.
Найчастіше центри сільських гмін є в селах, проте бувають і винятки — іноді центр гміни розміщено у прилеглому невеликому місті з власною міською гміною (Коваль, Обжицько, Сточек-Луковський). Часом адміністративний центр гміни може бути навіть у відносно великих повітових містах, а зрідка навіть у містах на правах повіту (з 66 міст на правах повіту центрами сільських гмін є 14 — Біла, Влоцлавек, Грудзьондз, Ельблонг (найбільше місто на правах повіту, що є адміністративним центром для сільської гміни), Замостя, Ломжа, Перемишль, Седльці, Слупськ, Сувалки, Тарнів та Холм). Загалом сільських гмін, органи управління яких розташовані у містах, 158. Їх називають «gminy obwarzankowy» (дослівно «бубликові гміни», адже вони оточують місто колом, немов бублик). 2014 року, задля зменшення кількості органів, що дублюють один одного, запропоновано об'єднувати такі гміни з містом. Поки лише одне місто здійснило об'єднання — колишня сільська гміна Зелена Гура об'єднана з містом.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silska gmina pol gmina wiejska gmina Polshi teritoriya yakoyi ne vklyuchaye do svogo skladu zhodnogo mista inkoli pravlinnya takoyi gmini mistitsya v susidnomu misti Ranish u Polshi vidpovidnikom odnosilskij gmini bula gromada pol gromada U period z XV do XVIII stolittya taka gmina bula najmenshoyu odiniceyu administrativno teritorialnogo podilu Polshi ta deyakoyu miroyu odiniceyu miscevogo samovryaduvannya na seli Slovo gromada takozh vikoristovuvalosya shodo zhiteliv odnogo prihodu abo prosharku miskoyi bidnoti Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi sistema vnutrishnogo podilu i kolo povnovazhen upravlin gmin zminyuvalisya vidpovidno do pravovih sistem derzhav do skladu yakih vidijshli chastini Rechi Pospolitoyi Yak pravilo v chastinah Rechi Pospolitoyi yaki vidijshli do Prussiyi ta Avstriyi dominuvali gmini yaki skladalisya z odnogo sela pol gminy jednostkowe U chastini yaka vidijshla do Rosiyi pislya 1864 roci gromada bula vklyuchena yak nizhcha teritorialna odinicya do skladu silskoyi gromadi pol gmina zbiorowa yaka skladalasya z kilkoh sil i bula vidpovidnikom suchasnogo soltistva U mizhvoyennij chas Zakonom pro misceve samovryaduvannya z 1933 roci buli vvedeni v obig odno ta kilkaselni gmini kolektivni Do skladu kolektivnoyi gmini vhodili kilka gromad na choli yakih stoyala rada gromadi u dribnishih gromadah zagalnij zbir gromadi ta vijt Takim chinom silski gmini funkcionuvali do reformi 1954 roci unaslidok yakoyi kolektivni gmini buli likvidovani a najmenshoyi odiniceyu administrativno teritorialnogo podilu Polshi stali Chergova reforma v 1973 roci likviduvali gromadi i zanovo vvela kolektivni gmini pol gminy zbiorowe razom iz nizhchogo rivnya abo soltistvami Vodnochas gromadi yak i gmini pochinayuchi vid 1950 roku buli organami zagalnoyi derzhavnoyi vladi a ne miscevogo samovryaduvannya Ce same stosuyetsya i miskih gmin Najchastishe centri silskih gmin ye v selah prote buvayut i vinyatki inodi centr gmini rozmisheno u prileglomu nevelikomu misti z vlasnoyu miskoyu gminoyu Koval Obzhicko Stochek Lukovskij Chasom administrativnij centr gmini mozhe buti navit u vidnosno velikih povitovih mistah a zridka navit u mistah na pravah povitu z 66 mist na pravah povitu centrami silskih gmin ye 14 Bila Vloclavek Grudzondz Elblong najbilshe misto na pravah povitu sho ye administrativnim centrom dlya silskoyi gmini Zamostya Lomzha Peremishl Sedlci Slupsk Suvalki Tarniv ta Holm Zagalom silskih gmin organi upravlinnya yakih roztashovani u mistah 158 Yih nazivayut gminy obwarzankowy doslivno bublikovi gmini adzhe voni otochuyut misto kolom nemov bublik 2014 roku zadlya zmenshennya kilkosti organiv sho dublyuyut odin odnogo zaproponovano ob yednuvati taki gmini z mistom Poki lishe odne misto zdijsnilo ob yednannya kolishnya silska gmina Zelena Gura ob yednana z mistom Div takozhSilsko miska gmina Miska gmina Spisok gmin Polshi