Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Екологічні наслідки війни на сході України, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з червня 2023. |
Російське вторгнення в Україну призвело до серйозних екологічних наслідків для Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Зокрема, це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і водойм, підтоплення територій, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, виникнення лісових пожеж (в тому числі в зоні відчуження ЧАЕС) та , тощо.
Забруднення довкілля
Внаслідок бойових дій березня 2022 року (переважно 10—18.03) повністю знищена вся мережа великих об'єктів металургії та хімічної промисловості, що зосереджувались на сході України. Серед безлічі промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій, виявилися найбільш екологічно небезпечні виробництва — "Азовсталь", Авдіївский коксохімічний завод, Лисичанський нафтопереробний завод, "Сумихімпром" та інші. Саме ці підприємства традиційно становили найбільшу небезпеку для довкілля в Україні і формували навколо своєї дислокації одне з найзабрудненіших навколишніх середовищ в Україні. На підприємстві “Азовсталь” ще до його руйнування вдалося зупинити процеси так, щоб пошкоджені цехи не створювали загрози для довкілля (19.03). З 24.02 керівництво підприємства почало розробляти програму екологічно безпечного припинення роботи. Зупинили коксові печі, знизили температуру, залили рідким склом, аби не дати змоги процесу коксування йти далі та завадити максимально інтенсивному виділенню коксового газу.
Обстріли небезпечних об'єктів із подальшим вивільненням забрудників
Одними з перших постраждали нафтобази (саме вони в різних регіонах стали найпоширенішою категорією об'єктів техногенної небезпеки, що піддавались цілеспрямованим обстрілам). Всього постраждало не менше 60 нафтобаз та інших сховищ паливно-мастильних матеріалів у 23 областях. Щоб оцінити масштаб і безпрецедентність цих подій, слід згадати, що 2015 року вже була пожежа на нафтобазі БРСМ неподалік Василькова, яку експерти оцінили як другу за масштабом екологічну катастрофу в Україні (після аварії на ЧАЕС). Подія отримала назву “Васильківська трагедія”.
Другою групою цілеспрямованих обстрілів стали склади легкозаймистих речовин (лаки, фарби) та великі будівельні супермаркети мережі “Епіцентр”. Потужна пожежа охопила 17.03 найбільший ринок Європи — Барабашово (м. Харків). Пожежа була настільки потужна, що перекинулася на кілька сусідніх з ринком багатоквартирних будинків.
З інших об'єктів, що стали джерелом забруднення атмосфери внаслідок обстрілів, стали зруйнований газопровід у Харкові, що спричинило потужний вибух та ударну хвилю, яка пошкодила будівлі в житлових районах міста (27.02), у м. Світлодарську, де масштабна пожежа тривала кілька годин (10.03). Того ж дня авіація РФ завдала удару по газовій магістралі Донецьк–Маріуполь, де стався вибух і пожежа; по газопроводу на підприємстві Авдіївський коксохім (13.03), 23.03 — по газопроводу в м.Тростянці. Загалом, інформації про пошкодження газопроводів у відкритому доступі вкрай мало, хоча й відомо, що станом на 5 березня 2022 року внаслідок обстрілу зафіксовано влучання снарядів у мережу газотранспортної системи України у Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Київській, Донецькій, Луганських областях України.
21.03 у м. Суми на підприємстві “Сумихімпром” ракети влучили у цистерни з аміаком, утворивши зону ураження радіусом до 2,5 км, що можна зіставити з реальним використанням хімічної зброї. Також 5 і 9 квітня у м. Рубіжне росіяни підірвали цистерну з азотною кислотою.
4 квітня у Кременецькому районі на Тернопільщині силами ППО була збита крилата ракета. Її уламки пошкодили 6 резервуарів з органічними добривами, внаслідок чого відбувся витік хімікатів, основною складовою яких є аміак. Вже через декілька годин вдалося ліквідувати витік. Відбулося також забруднення води у річці Іква, що призвело до масової загибелі риби.
Склади боєприпасів
Російські війська атакували склади боєприпасів на території України, намагаючись виснажити українські запаси озброєнь. Такі вибухи та подальше розповсюдження залишків боєприпасів можуть створювати також гострі та хронічні ризики для здоров'я людей і для довкілля внаслідок вивільнення токсичних компонентів боєприпасів. У перші дні вторгнення російські війська свідомо обстріляли щонайменше склади боєприпасів на захід від Паланки (27.08), біля Балаклії (26.08) та в Чугуєві (1.03).
Прямі забруднення під час бойових дій
Вибухи боєприпасів, руйнування і згоряння військової техніки разом із пальним та боєкомплектами є джерелом значного забруднення атмосфери та ґрунтів. Неодноразово збиті літаки та гелікоптери падали у водойми і навіть у море, крім того, були знищені і декілька суден, в тому числі великий десантний корабель “Саратов”, на борту якого було до 1000 т пального і боєприпасів.
Як повідомили у WWF-Україна, болота, природні водойми та заболочені території зупинили десятки танків та важкої техніки окупантів. Так, підрозділ із 60 танками росіян на Чернігівщині загруз у болоті. Окупанти витратили кілька днів, щоб вибратися з болота, а декілька танків окупантам таки довелося покинути. У Сумській області місцеві мешканці перекрили дорогу перед танками окупантів, поваливши дерева. Вороги вирішили поїхати в обхід і втопили в болоті два танки. Через тиждень їм на допомогу приїхали ще два танки, які також загрузли в багнюці. Застряглі в болоті танки окупанти покинули під Харковом, на Донеччині, під Києвом. За приблизними підрахунками, 10—25 % усієї техніки противника були сповільнені або заблоковані водоймами.
З 24 лютого 2022 до січня 2024 року, за інформацією Міндовкілля України, зафіксовано майже 3,6 тисячі російських злочинів проти довкілля. Сума збитків — 2,2 трильйони гривень. Через постійні обстріли утворилося понад 750 тисяч тонн відходів руйнації, якими забруднено 30 мільйонів гектар території.
Забруднення моря
З початку вторгнення російські війська також атакували українські порти, а також судна під різними прапорами в Чорному морі. Так, на схід від Одеси були вражені два кораблі, що перевозили паливо та хімікати (Millennial Spirit і Namura Queen), що спричинило локальний розлив та загоряння пального у морі.
Знищення лісу
NGL.media оприлюднив докази екоциду і карту втрачених лісів — росіяни знищили понад 60 тис. гектарів українських лісів вартістю більше 14 млрд грн. за прямими збитками, тобто лише вартість деревини.
Забруднення джерел водопостачання
Бомбардування міст і селищ, ймовірно, призвели до десятків поломок трубопроводів і непрацюючих насосних станцій, через що сотні тисяч людей залишилися без доступу до безпечної води. Пошкоджені очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське ВУВКГ», КП «Попаснянський водоканал», КП «Облводоканал» (м. Чернігів). Через це неочищені стічні води із Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та частини Запоріжжя забруднюють поверхневі води.
Мінування і розмінування території
Під час бойових дій у містах а також після звільнення північної частини країни від окупаційних військ проводилось масове знешкодження нерозірваних боєприпасів. В різних випадках такими виявлялись навіть 500-кілограмові авіабомби. Важливо підкреслити, що вплив вибухів на довкілля не залежить від мети їх використання (бойові дії, навчання, утилізація).Тому шкода для довкілля під час знешкодження нерозірваних боєприпасів ніяк не менша ніж під час реальних бойових дій.
Природоохоронні території
За попередніми підрахунками, станом на 1 березня 2022 року загалом в зону військової окупації та бойових дій потрапили території 900 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) площею 12406,6 кв.км (1,24 млн га), що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Українська природоохоронна група повідомила, що військова окупація охопила 44% найцінніших природоохоронних територій України.
У зону окупації та військових дій потрапили біосферні заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський; природні заповідники: Український степовий, Михайлівська цілина, Луганський, Єланецький степ; національні природні парки: Джарилгацький, Олешківські піски, Кам'янська Січ, Приазовський, Двурічанський, Святі гори, Азово-Сиваський, Меотида, Деснянсько-Старогутський, Мезинський, Гетьманський, Залісся; а також зоопарки: Миколаївський, Бердянський, Харківський, Маріупольський, Фельдман Екопарк, Беремицьке, Київський, 12 місяців, Межигірря, Менський.
Найпоширенішими проблемами для окупованих ПЗФ стали втрата контролю над дотриманням режиму установ ПЗФ; пошкодження території технікою, будівництвом окопів, фортифікацій і вирвами від вибухів; неможливість закупити корми для тварин (зоопарки, Асканія-Нова); розлякування тварин, що утримуються (зоопарки); неможливість доглядати за тваринами (зоопарки, реабілітаційні центри); руйнування загонів для тварин; замінування території ПЗФ;ситуація гуманітарної кризи серед працівників ПЗФ (неможливість купувати їжу, врата електроенергії, опалення; повна відірваність від ресурсів та можливості покинути територію; неможливість використовувати українську валюту, пограбування, обстріли і ризик бути викраденими або розстріляними як чиновник або активіст); сплеск браконьєрства в зонах гуманітарної кризи; Захоплення, пограбування або знищення офісів установ ПЗФ.
Пожежі на природних територіях
Починаючи з 12.03 розпочались активні спроби створення масштабної пожежі у зоні відчуження ЧАЕС. Такі дії проводились шляхом цілеспрямованих обстрілів реактивною артилерію. Після невдалих погодних умов в перші дні диверсійних спроб обстріли поновлювались у наступні дні. Внаслідок боїв навколо міст Гостомель, Буча, Ірпінь та Бородянка також загоралась велика кількість ділянок лісів. В результаті пожежі відбулись у західній частині Чорнобильської зони. Загальна площа території, що горить або була нещодавно пройдена вогнем, – понад 7600 га. Переважно це ліси або перелоги. Ще понад 6400 гектарів лісів горить біля населених пунктів Народичі та Радча, дещо західніше Чорнобильської зони.
У травні 2022 року військові дії призвели до масштабних пожеж на території національного природного парку «Святі гори», регіонального ландшафтного парку «Ізюмська лука» і Чорноморського біосферного заповідника.
Частково загоряння відбувались через використання фосфорних бомб, що мають запалювальний ефект. Замість вибуху в місці падіння боєприпасу, такі бомби запалюють територію та пропалюють більшість природних і техногенних матеріалів. Такі бомби застосовувались військами РФ на Донеччині, Луганщині та західних околицях Києва.
Значні перетворення ландшафтів
Відомо один приклад фундаментального перетворення природних ландшафтів, викликаного прямими діями російських військ проти України. 26 лютого 2022 року в районі с. Козаровичі російські війська зруйнували греблю, що відділяла р.Ірпінь від Київського водосховища. За півтора місяці вода з водосховища затопила заплаву Ірпеня аж до с. Горенки, а це більш ніж 20 кілометрів вверх за течією.
-
![image]()
Зруйнована дамба -
![image]()
Затоплене с.Демидів -
![image]()
Наслідки руйнування дамби на р.Ірпінь
Див. також
Примітки
- . Суспільне. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022.
- Інформація про наслідки для довкілля від російської агресії в Україні 24 лютого - 18 березня 2022 року. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. 21 березня 2022. оригіналу за 11 квітня 2022.
- Через обстріли у Харкові загорівся ринок "Барабашово", загинув рятувальник. Українська правда. 17 березня 2022. оригіналу за 11 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 6 жовтня 2017.
- Воєнні дії на сході України-цивілізаційні виклики людству. — Львів: Екологія-Право-Людина, 2015. — 132 с.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- Як природа України підтримує нас у цій війні. Процитовано 6 квітня 2022.
- Російська агресія в Україні: уряд оцінив збитки довкіллю у 2,2 трлн грн. Еспресо TV. 31 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.
- . 9 березня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022.
- Мар’яна Вербовська. Олег Онисько; Назар Тузяк (ред.). . NGL.media. Архів оригіналу за 9 квітня 2024. Процитовано 9 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 25 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- Ми просимо Вас допомогти національним паркам та заповідникам!.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- Від бойових дій горить національний парк і заповідник ЮНЕСКО!. Українська природоохоронна група. 6 травня 2022. оригіналу за 22 травня 2022.
- В Киевской области из-за подрыва оккупантами дамбы есть угроза затопления села. НВ. 19 березня 2022. оригіналу за 11 квітня 2022.
Посилання
- 7 головних питань і відповідей після підриву Каховської ГЕС
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Ekologichni naslidki vijni na shodi Ukrayini ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z chervnya 2023 Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu prizvelo do serjoznih ekologichnih naslidkiv dlya Doneckoyi Luganskoyi Zaporizkoyi Hersonskoyi Kiyivskoyi Chernigivskoyi ta Sumskoyi oblastej Zokrema ce zabrudnennya atmosfernogo povitrya gruntiv i vodojm pidtoplennya teritorij vivedennya z ladu znachnih masiviv rilli znishennya i poshkodzhennya ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu viniknennya lisovih pozhezh v tomu chisli v zoni vidchuzhennya ChAES ta tosho Zabrudnennya dovkillyaVnaslidok bojovih dij bereznya 2022 roku perevazhno 10 18 03 povnistyu znishena vsya merezha velikih ob yektiv metalurgiyi ta himichnoyi promislovosti sho zoseredzhuvalis na shodi Ukrayini Sered bezlichi promislovih pidpriyemstv poshkodzhenih u rezultati bojovih dij viyavilisya najbilsh ekologichno nebezpechni virobnictva Azovstal Avdiyivskij koksohimichnij zavod Lisichanskij naftopererobnij zavod Sumihimprom ta inshi Same ci pidpriyemstva tradicijno stanovili najbilshu nebezpeku dlya dovkillya v Ukrayini i formuvali navkolo svoyeyi dislokaciyi odne z najzabrudnenishih navkolishnih seredovish v Ukrayini Na pidpriyemstvi Azovstal she do jogo rujnuvannya vdalosya zupiniti procesi tak shob poshkodzheni cehi ne stvoryuvali zagrozi dlya dovkillya 19 03 Z 24 02 kerivnictvo pidpriyemstva pochalo rozroblyati programu ekologichno bezpechnogo pripinennya roboti Zupinili koksovi pechi znizili temperaturu zalili ridkim sklom abi ne dati zmogi procesu koksuvannya jti dali ta zavaditi maksimalno intensivnomu vidilennyu koksovogo gazu Obstrili nebezpechnih ob yektiv iz podalshim vivilnennyam zabrudnikiv Odnimi z pershih postrazhdali naftobazi same voni v riznih regionah stali najposhirenishoyu kategoriyeyu ob yektiv tehnogennoyi nebezpeki sho piddavalis cilespryamovanim obstrilam Vsogo postrazhdalo ne menshe 60 naftobaz ta inshih shovish palivno mastilnih materialiv u 23 oblastyah Shob ociniti masshtab i bezprecedentnist cih podij slid zgadati sho 2015 roku vzhe bula pozhezha na naftobazi BRSM nepodalik Vasilkova yaku eksperti ocinili yak drugu za masshtabom ekologichnu katastrofu v Ukrayini pislya avariyi na ChAES Podiya otrimala nazvu Vasilkivska tragediya Drugoyu grupoyu cilespryamovanih obstriliv stali skladi legkozajmistih rechovin laki farbi ta veliki budivelni supermarketi merezhi Epicentr Potuzhna pozhezha ohopila 17 03 najbilshij rinok Yevropi Barabashovo m Harkiv Pozhezha bula nastilki potuzhna sho perekinulasya na kilka susidnih z rinkom bagatokvartirnih budinkiv Z inshih ob yektiv sho stali dzherelom zabrudnennya atmosferi vnaslidok obstriliv stali zrujnovanij gazoprovid u Harkovi sho sprichinilo potuzhnij vibuh ta udarnu hvilyu yaka poshkodila budivli v zhitlovih rajonah mista 27 02 u m Svitlodarsku de masshtabna pozhezha trivala kilka godin 10 03 Togo zh dnya aviaciya RF zavdala udaru po gazovij magistrali Doneck Mariupol de stavsya vibuh i pozhezha po gazoprovodu na pidpriyemstvi Avdiyivskij koksohim 13 03 23 03 po gazoprovodu v m Trostyanci Zagalom informaciyi pro poshkodzhennya gazoprovodiv u vidkritomu dostupi vkraj malo hocha j vidomo sho stanom na 5 bereznya 2022 roku vnaslidok obstrilu zafiksovano vluchannya snaryadiv u merezhu gazotransportnoyi sistemi Ukrayini u Harkivskij Mikolayivskij Zaporizkij Kiyivskij Doneckij Luganskih oblastyah Ukrayini 21 03 u m Sumi na pidpriyemstvi Sumihimprom raketi vluchili u cisterni z amiakom utvorivshi zonu urazhennya radiusom do 2 5 km sho mozhna zistaviti z realnim vikoristannyam himichnoyi zbroyi Takozh 5 i 9 kvitnya u m Rubizhne rosiyani pidirvali cisternu z azotnoyu kislotoyu 4 kvitnya u Kremeneckomu rajoni na Ternopilshini silami PPO bula zbita krilata raketa Yiyi ulamki poshkodili 6 rezervuariv z organichnimi dobrivami vnaslidok chogo vidbuvsya vitik himikativ osnovnoyu skladovoyu yakih ye amiak Vzhe cherez dekilka godin vdalosya likviduvati vitik Vidbulosya takozh zabrudnennya vodi u richci Ikva sho prizvelo do masovoyi zagibeli ribi Skladi boyepripasiv Rosijski vijska atakuvali skladi boyepripasiv na teritoriyi Ukrayini namagayuchis visnazhiti ukrayinski zapasi ozbroyen Taki vibuhi ta podalshe rozpovsyudzhennya zalishkiv boyepripasiv mozhut stvoryuvati takozh gostri ta hronichni riziki dlya zdorov ya lyudej i dlya dovkillya vnaslidok vivilnennya toksichnih komponentiv boyepripasiv U pershi dni vtorgnennya rosijski vijska svidomo obstrilyali shonajmenshe skladi boyepripasiv na zahid vid Palanki 27 08 bilya Balakliyi 26 08 ta v Chuguyevi 1 03 Pryami zabrudnennya pid chas bojovih dij Vibuhi boyepripasiv rujnuvannya i zgoryannya vijskovoyi tehniki razom iz palnim ta boyekomplektami ye dzherelom znachnogo zabrudnennya atmosferi ta gruntiv Neodnorazovo zbiti litaki ta gelikopteri padali u vodojmi i navit u more krim togo buli znisheni i dekilka suden v tomu chisli velikij desantnij korabel Saratov na bortu yakogo bulo do 1000 t palnogo i boyepripasiv Yak povidomili u WWF Ukrayina bolota prirodni vodojmi ta zabolocheni teritoriyi zupinili desyatki tankiv ta vazhkoyi tehniki okupantiv Tak pidrozdil iz 60 tankami rosiyan na Chernigivshini zagruz u boloti Okupanti vitratili kilka dniv shob vibratisya z bolota a dekilka tankiv okupantam taki dovelosya pokinuti U Sumskij oblasti miscevi meshkanci perekrili dorogu pered tankami okupantiv povalivshi dereva Vorogi virishili poyihati v obhid i vtopili v boloti dva tanki Cherez tizhden yim na dopomogu priyihali she dva tanki yaki takozh zagruzli v bagnyuci Zastryagli v boloti tanki okupanti pokinuli pid Harkovom na Donechchini pid Kiyevom Za pribliznimi pidrahunkami 10 25 usiyeyi tehniki protivnika buli spovilneni abo zablokovani vodojmami Z 24 lyutogo 2022 do sichnya 2024 roku za informaciyeyu Mindovkillya Ukrayini zafiksovano majzhe 3 6 tisyachi rosijskih zlochiniv proti dovkillya Suma zbitkiv 2 2 triljoni griven Cherez postijni obstrili utvorilosya ponad 750 tisyach tonn vidhodiv rujnaciyi yakimi zabrudneno 30 miljoniv gektar teritoriyi Zabrudnennya morya Z pochatku vtorgnennya rosijski vijska takozh atakuvali ukrayinski porti a takozh sudna pid riznimi praporami v Chornomu mori Tak na shid vid Odesi buli vrazheni dva korabli sho perevozili palivo ta himikati Millennial Spirit i Namura Queen sho sprichinilo lokalnij rozliv ta zagoryannya palnogo u mori Znishennya lisu NGL media oprilyudniv dokazi ekocidu i kartu vtrachenih lisiv rosiyani znishili ponad 60 tis gektariv ukrayinskih lisiv vartistyu bilshe 14 mlrd grn za pryamimi zbitkami tobto lishe vartist derevini Zabrudnennya dzherel vodopostachannya Bombarduvannya mist i selish jmovirno prizveli do desyatkiv polomok truboprovodiv i nepracyuyuchih nasosnih stancij cherez sho sotni tisyach lyudej zalishilisya bez dostupu do bezpechnoyi vodi Poshkodzheni ochisni sporudi KP Syevyerodoneckvodokanal KP Lisichanskvodokanal KP Rubizhanske VUVKG KP Popasnyanskij vodokanal KP Oblvodokanal m Chernigiv Cherez ce neochisheni stichni vodi iz Syevyerodonecka Lisichanska Rubizhnogo Popasnoyi ta chastini Zaporizhzhya zabrudnyuyut poverhnevi vodi Minuvannya i rozminuvannya teritoriyi Pid chas bojovih dij u mistah a takozh pislya zvilnennya pivnichnoyi chastini krayini vid okupacijnih vijsk provodilos masove zneshkodzhennya nerozirvanih boyepripasiv V riznih vipadkah takimi viyavlyalis navit 500 kilogramovi aviabombi Vazhlivo pidkresliti sho vpliv vibuhiv na dovkillya ne zalezhit vid meti yih vikoristannya bojovi diyi navchannya utilizaciya Tomu shkoda dlya dovkillya pid chas zneshkodzhennya nerozirvanih boyepripasiv niyak ne mensha nizh pid chas realnih bojovih dij Prirodoohoronni teritoriyiTeritoriyi prirodno zapovidnogo fondu sho potrapili do okupaciyi Za poperednimi pidrahunkami stanom na 1 bereznya 2022 roku zagalom v zonu vijskovoyi okupaciyi ta bojovih dij potrapili teritoriyi 900 ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu PZF plosheyu 12406 6 kv km 1 24 mln ga sho stanovit blizko tretini ploshi prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Pid zagrozoyu znishennya znahodyatsya blizko 200 teritorij Smaragdovoyi merezhi plosheyu 2 9 mln ga Ukrayinska prirodoohoronna grupa povidomila sho vijskova okupaciya ohopila 44 najcinnishih prirodoohoronnih teritorij Ukrayini U zonu okupaciyi ta vijskovih dij potrapili biosferni zapovidniki Askaniya Nova Chornomorskij prirodni zapovidniki Ukrayinskij stepovij Mihajlivska cilina Luganskij Yelaneckij step nacionalni prirodni parki Dzharilgackij Oleshkivski piski Kam yanska Sich Priazovskij Dvurichanskij Svyati gori Azovo Sivaskij Meotida Desnyansko Starogutskij Mezinskij Getmanskij Zalissya a takozh zooparki Mikolayivskij Berdyanskij Harkivskij Mariupolskij Feldman Ekopark Beremicke Kiyivskij 12 misyaciv Mezhigirrya Menskij Najposhirenishimi problemami dlya okupovanih PZF stali vtrata kontrolyu nad dotrimannyam rezhimu ustanov PZF poshkodzhennya teritoriyi tehnikoyu budivnictvom okopiv fortifikacij i virvami vid vibuhiv nemozhlivist zakupiti kormi dlya tvarin zooparki Askaniya Nova rozlyakuvannya tvarin sho utrimuyutsya zooparki nemozhlivist doglyadati za tvarinami zooparki reabilitacijni centri rujnuvannya zagoniv dlya tvarin zaminuvannya teritoriyi PZF situaciya gumanitarnoyi krizi sered pracivnikiv PZF nemozhlivist kupuvati yizhu vrata elektroenergiyi opalennya povna vidirvanist vid resursiv ta mozhlivosti pokinuti teritoriyu nemozhlivist vikoristovuvati ukrayinsku valyutu pograbuvannya obstrili i rizik buti vikradenimi abo rozstrilyanimi yak chinovnik abo aktivist splesk brakonyerstva v zonah gumanitarnoyi krizi Zahoplennya pograbuvannya abo znishennya ofisiv ustanov PZF Pozhezhi na prirodnih teritoriyahPozhezhi v lisah navkolo ChAES Lis u Mikolayivskij oblasti pislya rosijskogo obstrilu 9 serpnya 2022 Pochinayuchi z 12 03 rozpochalis aktivni sprobi stvorennya masshtabnoyi pozhezhi u zoni vidchuzhennya ChAES Taki diyi provodilis shlyahom cilespryamovanih obstriliv reaktivnoyu artileriyu Pislya nevdalih pogodnih umov v pershi dni diversijnih sprob obstrili ponovlyuvalis u nastupni dni Vnaslidok boyiv navkolo mist Gostomel Bucha Irpin ta Borodyanka takozh zagoralas velika kilkist dilyanok lisiv V rezultati pozhezhi vidbulis u zahidnij chastini Chornobilskoyi zoni Zagalna plosha teritoriyi sho gorit abo bula neshodavno projdena vognem ponad 7600 ga Perevazhno ce lisi abo perelogi She ponad 6400 gektariv lisiv gorit bilya naselenih punktiv Narodichi ta Radcha desho zahidnishe Chornobilskoyi zoni U travni 2022 roku vijskovi diyi prizveli do masshtabnih pozhezh na teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Svyati gori regionalnogo landshaftnogo parku Izyumska luka i Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika Chastkovo zagoryannya vidbuvalis cherez vikoristannya fosfornih bomb sho mayut zapalyuvalnij efekt Zamist vibuhu v misci padinnya boyepripasu taki bombi zapalyuyut teritoriyu ta propalyuyut bilshist prirodnih i tehnogennih materialiv Taki bombi zastosovuvalis vijskami RF na Donechchini Luganshini ta zahidnih okolicyah Kiyeva Znachni peretvorennya landshaftivVidomo odin priklad fundamentalnogo peretvorennya prirodnih landshaftiv viklikanogo pryamimi diyami rosijskih vijsk proti Ukrayini 26 lyutogo 2022 roku v rajoni s Kozarovichi rosijski vijska zrujnuvali greblyu sho viddilyala r Irpin vid Kiyivskogo vodoshovisha Za pivtora misyaci voda z vodoshovisha zatopila zaplavu Irpenya azh do s Gorenki a ce bilsh nizh 20 kilometriv vverh za techiyeyu Zrujnovana damba Zatoplene s Demidiv Naslidki rujnuvannya dambi na r IrpinDiv takozhEkologichni naslidki aneksiyi Krimu Ekologichni naslidki vijni na shodi Ukrayini Mizhnarodnij den zapobigannya ekspluataciyi navkolishnogo seredovisha pid chas vijni ta zbrojnih konfliktiv Vijna na shodi UkrayiniPrimitki Suspilne 19 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Informaciya pro naslidki dlya dovkillya vid rosijskoyi agresiyi v Ukrayini 24 lyutogo 18 bereznya 2022 roku Ministerstvo zahistu dovkillya ta prirodnih resursiv Ukrayini 21 bereznya 2022 originalu za 11 kvitnya 2022 Cherez obstrili u Harkovi zagorivsya rinok Barabashovo zaginuv ryatuvalnik Ukrayinska pravda 17 bereznya 2022 originalu za 11 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 10 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 10 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 6 zhovtnya 2017 Voyenni diyi na shodi Ukrayini civilizacijni vikliki lyudstvu Lviv Ekologiya Pravo Lyudina 2015 132 s Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Yak priroda Ukrayini pidtrimuye nas u cij vijni Procitovano 6 kvitnya 2022 Rosijska agresiya v Ukrayini uryad ociniv zbitki dovkillyu u 2 2 trln grn Espreso TV 31 sichnya 2024 Procitovano 31 sichnya 2024 9 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Mar yana Verbovska Oleg Onisko Nazar Tuzyak red NGL media Arhiv originalu za 9 kvitnya 2024 Procitovano 9 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 1 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 25 travnya 2021 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Mi prosimo Vas dopomogti nacionalnim parkam ta zapovidnikam Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 24 bereznya 2022 Vid bojovih dij gorit nacionalnij park i zapovidnik YuNESKO Ukrayinska prirodoohoronna grupa 6 travnya 2022 originalu za 22 travnya 2022 V Kievskoj oblasti iz za podryva okkupantami damby est ugroza zatopleniya sela NV 19 bereznya 2022 originalu za 11 kvitnya 2022 Posilannya7 golovnih pitan i vidpovidej pislya pidrivu Kahovskoyi GES