Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Десня́нсько-Старогу́тський націона́льний приро́дний парк — природоохоронна територія на території Сумської області.
 | |
| 52°16′53″ пн. ш. 33°28′39″ сх. д. / 52.28160140002777467° пн. ш. 33.47755180002777564° сх. д.Координати: 52°16′53″ пн. ш. 33°28′39″ сх. д. / 52.28160140002777467° пн. ш. 33.47755180002777564° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаСумська область, Шосткинський район |
| Площа | 16215,1 га |
| Засновано | 23 лютого 1999 р. |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
| Вебсторінка | nppds.inf.ua/index.html |
  Деснянсько-Старогутський національний природний парк (Сумська область) | |
 Деснянсько-Старогутський національний природний парк у Вікісховищі | |
Історія
Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» створено згідно з Указом Президента України від 23 лютого 1999 року № 196. Парк розташований у крайній північно-східній частині України, в Шосткинському районі Сумської області в долині річки Десни.
Його площа становить 16215,1 га, з якої 7272,6 га надані парку в постійне користування. Національний парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів Лівобережного Полісся з типовими та унікальними природними комплексами. У перспективі він має стати складовою частиною білатерального українсько-російського біосферного резервату «Старогутські і Брянські ліси».
Функціональні зони парку
Відповідно до вимог чинного законодавства територія парку розподілена на функціональні зони. Заповідна зона займає площу 2357,4 га і включає озера Великі та Малі Баги у заплаві Десни та значну частину Старогутського лісового масиву. Вона виконує природоохоронну функцію та використовується виключно для моніторингу стану природних екосистем. Зона регульованої рекреації виділена для відпочинку населення, відвідування парку туристами, тут ведеться еколого-просвітницька робота. Ця функціональна зона у парку є найбільшою (7803,4 га). Вона рівномірно розподілена між його Старогутською та Придеснянською частинами. Площа зони стаціонарної рекреації, де розміщені бази відпочинку, деякі господарські споруди становить 2 га. Переважна частина земель господарської зони розташовані у Придеснянській частині парку. Ця зона займає площу 6052,3 га і включає два населених пункти.
Природні умови
Придеснянська частина парку являє собою заплавну та борову терасу р. Десни та її приток. Заплава Десни, завширшки 2-4 км, добре виражена на всій протяжності та надзвичайно мальовнича. На ній багато озер, стариць, заболочених ділянок. Заплава Десни у межах національного парку — один із найкраще збережених природних комплексів заплав великих річок в Україні. Борова тераса добре розвинена й широкою смугою тягнеться вздовж заплави. Вона має горбистий рельєф та вкрита переважно сосновими та дубово-сосновими лісами. На території парку Десна приймає свої ліві притоки Знобівку і Свигу та праву притоку — Судость.
Старогутська частина парку розташована у межах майже суцільного лісового масиву на третій терасі Десни. Вона має загалом плоску поверхню з невеликими улоговинами. В їх межах розвинуті переважно мезотрофні та оліготрофні болота (тоді як більшість боліт в Україні — евтрофні). Загальну рівнинну поверхню тераси в її західній частині дещо порушують заболочені, а нині меліоровані, долини невеликих водотоків — лівих приток Десни. Ліси Старогутської частини національного парку є крайньою південною частиною масиву відомих Брянських лісів. У Російській Федерації прилегла до нього територія виділяється як .
У Старогутській частині парку протікають малі річки — притоки річки Знобівки — Уличка та Чернь. Заплава останньої зберегла свій природний вигляд і нині її вкривають вільхові ліси та болота.
Клімат території парку більш континентальний, холодний, із меншими вегетаційним і безморозним періодами, ніж на іншій частині Українського Полісся. Середня температура січня становить 7,5 °C, а липня — +18 °C. Середньорічна сума опадів становить 550 — 590 мм. Ґрунтовий покрив території парку визначається її геоморфологічними особливостями. В заплаві Десни та її приток переважають лучні, дерново-глейові та болотні ґрунти, на боровій терасі розвинуті дерново-підзолисті ґрунти під сосновими лісами. У Старогутській частині парку на третій терасі Десни поширені дерново-підзолисті супіщані та світло-сірі суглинкові ґрунти, а в її улоговинах — болотні ґрунти та торф'яники.
Флора
Флора національного парку налічує 801 вид вищих судинних рослин. До Червоної книги України занесено 22 види, зокрема гудієра повзуча, шолудивник королівський, баранець звичайний, верба Старке, плавун щитолистий та ін.
Ліси на території парку займають 53 % його площі, луки — 33 %, болота — близько 4 %, на водні поверхні припадає 2 %, а решту території (близько 8 %) займають господарські угіддя. За рослинним покривом Придеснянська та Старогутська частини національного парку суттєво розрізняються. У Придеснянській частині рослинний покрив представлений комплексом заплавної рослинності (лучної, болотної, водної, ділянок заплавних лісів) та лісів на боровій терасі. Серед заплавної рослинності переважають угруповання заболочених лук і трав'яних боліт із домінуванням лепешняку великого, осок гострої та гостровидної, очеретянки звичайної. На підвищеннях поширені луки, у травостоях яких переважають мітлиці виноградникова та собача. Із рідкісних видів слід зазначити півники сибірські, тростяницю кострицеподібну, а також реліктові види — верби Старке та мирзинолисту, плавуна щитолистого, сальвінію плаваючу, водяного горіха плаваючого. Останні три види утворюють рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Лісова рослинність у Придеснянській частині парку займає окремі урочища, що тягнуться ланцюгом на боровій терасі. Тут переважають соснові ліси зеленомохові із фрагментами дубових лісів у пониженнях. В улоговинах трапляються оліготрофні та мезотрофні болота із сфагновими мохами, пухівкою піхвовою, журавлиною. На деяких ділянках збереглися багаті у флористичному відношенні природні дубово-соснові ліси, де зростають лілія лісова, коручка чемерникоподібна, плаун колючий — види, що занесені до Червоної книги України.
Рослинність Старогутської частини парку представлена переважно лісами, які займають близько 80 % її площі. Найбільші площі займають соснові ліси зеленомохові та чорницево-зеленомохові. Є ділянки старих культур сосни з густим нижнім ярусом із листяних порід, імовірно, на місці мішаних лісів. У соснових лісах парку багато бореальних видів — грушанка мала та круглолиста, ортилія однобока, зимолюбка зонтична, а також зростає рідкісний вид — грушанка зеленоцвіта. Характерними видами тут є плауни — річковий та булавовидний, а також . На пониженнях терас зростають вологі та заболочені ліси з переважанням берези, а на багатших ґрунтах в західній частині парку — дубові ліси.
Серед луків Старогутської частини парку переважають справжні та торф'янисті луки. Болота, хоч і не займають тут великих площ, характеризуються значним різноманіттям. Тут представлені всі типи боліт Полісся — від верхових сфагнових із переважанням пухівки піхвової, багна болотного, журавлини до низинних купинних із осоками ситничкоподібною, зближеною, омською. На них ростуть типові види болотного різнотрав'я — вовче тіло болотне, , фіалка багнова тощо. На цих болотах збереглися реліктові види верб: лапландська та чорнична, а по краях таких боліт на луках та серед чагарників — верба Старке.
Велика кількість водойм, що різняться за швидкістю течії, морфологією, характером дна та іншими характеристиками, зумовлюють високе різноманіття водної та прибережно-водної рослинності.
На території НПП «Деснянсько-Старогутський» виявлено 106 видів мохоподібних: 10 видів печіночників і 96 — мохів (Вірченко, 2014). Тут зберігаються типові бріофіти соснових, дубово-соснових, ялиново-соснових лісів, заплавної рослинності, в меншій мірі лук та боліт. У парку трапляються види, рідкісні для Лівобережного і всього Українського Полісся. Також виявлено епіфітний мох некера периста, який занесений до Червоної книги мохоподібних Європи.
Фауна
На території парку зареєстровано 313 видів хребетних, До Червоної книги України віднесено: з безхребетних — п'явку медичну, махаона, ксилокопу фіолетову, із птахів — лелеку чорного, скопу, змієїда, підорлика великого, орлана-білохвоста, глухаря, журавля сірого, кулика-сороку, коловодника ставкового, сича волохатого, сичика-горобця, із ссавців — зайця білого, тушканчика великого, горностая, норку європейську, борсука, видру річкову, рись звичайну, зубра, із круглоротих — міногу українську, із риб — стерлядь, марену дніпровську, загалом 35 видів тварин. Із видів, занесених до на території парку відмічено 11 видів, до додатку 2 Бернської конвенції — 267, до Боннської конвенції — 101, до додатку СІТЕС — 3 види. До віднесено 67 видів тварин, що мешкають у парку.
Унікальність фауни природного парку обумовлена наявністю близько трьох десятків видів тварин північного (бореального) комплексу, більшість із яких розташовані на південній межі свого ареалу й ніде більше на Лівобережжі України не відмічені. Такі види, як ведмідь бурий, рись, сичик-горобець, сич волохатий, горіхівка трапляються тільки тут і в Карпатах. А для зайця білого, норця червоношийного, свища та регіон національного парку є взагалі єдиним місцем мешкання на території всієї України. У той же час, у парку є й типові південні й навіть степові мешканці (тушканчик великий, сліпак звичайний, норець малий, лунь лучний, дрофа, щеврик польовий та інші). Більшість цих видів перебувають вже, навпаки, на північній межі свого розповсюдження. Тобто фауна хребетних парку наближається до перехідної зони, для якої властиве змішання елементів різного походження.
За своїми фауністичними комплексами Придеснянська та Старогутська частини парку також відрізняються одна від одної. Тваринний світ першої представлений видами навколоводного, водно-болотного та лісового комплексів. Луки, болота, заплавні водойми тут населяють типові мешканці річкових заплав — бобер річковий, видра, горностай. На піщаній терасі Десни збереглось найпівнічніше в Україні поселення тушканчика великого. Із птахів досить звичними є чайка, коловодник звичайний, грицик великий, трапляються баранці великий і звичайний, коловодник ставковий. Район с. Очкіно — одне з двох відомих в Україні місць гніздування скопи. Із плазунів відомі ящірка живородна, вуж звичайний, гадюка звичайна, із земноводних — кілька видів жаб, тритони гребінчастий і звичайний. Іхтіофауна водойм парку досить багата, із рідкісних видів риби тут є стерлядь, рибець, марена звичайна.
У Старогутській частині парку переважають види фауни лісового комплексу. Із ссавців мешкають лось європейський, сарна європейська, вепр, вовк, лисиця, куниця лісова, вивірка. Місцями досить звичними є заєць-біляк, зрідка трапляються ведмідь бурий, рись, зубр, які заходять із території Росії. Після запровадження заповідного режиму у Старогутських лісах з'явилися бобри і почали розселятися по меліоративних каналах та руслах річок. Свої особливості виявилися і при детальному дослідженні фауни дрібних ссавців. Так, поки що Старогутський лісовий масив є єдиним місцем в Україні, де достовірно мешкають рівнозуба та середня бурозубки.
Найбільшим різноманіттям відзначається пташине населення парку. Тут мешкає 207 видів птахів. Ялинові насадження дозволяють гніздитися тайговим видам птахів. Найбільш південними місцями гніздування Старогутський лісовий масив є для горіхівки, королика жовтоголового, сорокопуда сірого, які в більш південних районах Сумської області не гніздяться. У Старогутському лісовому масиві є численна популяція глухаря, звичайними є орябок та тетерук.
Особливої уваги заслуговують хижі птахи. Один із них — сич волохатий, став символом парку.
Під час міграцій у Придеснянській частині парку зупиняються тисячні зграї гусей, качок, куликів, і мартинів. Можна спостерігати журавлів, лелек, лебедів. Із хижих птахів для заплави Десни характерний чорний шуліка, зрідка трапляються скопа та орлан-білохвіст. Рідкісними в Україні є кулики мородунка та турухтан, що поширені у Придеснянській частині парку на південній межі свого ареалу. Досить часто можна побачити зграйку куликів-сорок або поручайника, занесених до Червоної книги України.
Багатством відзначається також іхтіофауна Придеснянської частини парку. Крім звичайних видів риб басейну Дніпра, тут у значній кількості трапляються сом, головень, жерех. Із рідкісних видів тут охороняються стерлядь та марена звичайна.
Наукове та рекреаційне значення
«Деснянсько-Старогутський» національний природний парк — природоохоронна науково-дослідна установа. Фахівці парку підтримують тісні стосунки з Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інститутом зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, вишами міст Сум, Ніжина, Чернігова, Глухова. У 2001 році у парку було проведено всеукраїнську конференцію молодих вчених-ботаніків України. Науковцями парку розроблено концепцію формування екологічної мережі в регіоні.
Результати наукових досліджень є матеріалом для еколого-просвітницької роботи. В цій сфері діяльності парку виділяються кілька напрямків: робота зі школярами, виступи в засобах масової інформації, організація та проведення дитячих екологічних таборів «Деснянські зорі», проведення щорічної районної конференції вчителів біології та географії.
Рекреаційний потенціал території парку величезний завдяки збереженій заплаві річки Десни, багатій на рибу, та Старогутському лісовому масиву, багатому на гриби та ягоди, такі як чорниця, журавлина, брусниця. У старогутських лісах у 1942 році була застава партизанського загону С. А. Ковпака. На базі залишків партизанської землянки створено історичну пам'ятку.
Територія парку приваблює не тільки рибалок, грибників, любителів відпочинку на воді, а й мисливців. Площа мисливських угідь, закріплених за парком, становить 46 тисяч гектарів, але полювання дозволено тільки поза межами парку. Угіддя багаті на водоплавну дичину, хутрових та копитних звірів.
Національний парк «Деснянсько-Старогутський» запрошує всіх бажаючих ознайомитися з природою Полісся України і відпочити. Для ознайомлення з природою парку варто здійснити екскурсії маркованими екологічними стежками «Візитівка Десни», на якій представлені природні комплекси річкової заплави, та «Графівська», де ви пройдете незайманими куточками Старогутських лісів.
Для прийому відвідувачів у національному парку функціонують дві туристичні бази на 22 місця, які розташовані на березі річки Десна, та 11 літніх вагончиків на 24 місця. На березі Десни у спеціально відведених місцях можна поставити намети. Відвідувачам надаються в користування човни.
Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» приваблює любителів природи ще й тим, що розташований він в екологічно чистому регіоні України, а також віддаленістю від великих промислових міст.
Галерея
-
![image]()
Загальний вигляд -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Розлив Десни біля села Очкино
Примітки
- http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/ukraine/desnianskyi/
Посилання
- Інформація на сайті ukrainaincognita [ 5 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Пархомено В. В. Фауна та екологія булавовусих лускокрилих (Lepidoptera: Rhopalocera) Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та його околиць (Сумська обл.) [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2006 (2007). — Том XIV, випуск 1–2. — С. 129—136.
- Вірченко В. М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. — Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2014. — 224 с.
Відеоматеріали про парк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desnya nsko Starogu tskij naciona lnij priro dnij park prirodoohoronna teritoriya na teritoriyi Sumskoyi oblasti Desnyansko Starogutskij nacionalnij prirodnij park52 16 53 pn sh 33 28 39 sh d 52 28160140002777467 pn sh 33 47755180002777564 sh d 52 28160140002777467 33 47755180002777564 Koordinati 52 16 53 pn sh 33 28 39 sh d 52 28160140002777467 pn sh 33 47755180002777564 sh d 52 28160140002777467 33 47755180002777564Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Sumska oblast Shostkinskij rajonPlosha16215 1 gaZasnovano23 lyutogo 1999 r OperatorMinisterstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniVebstorinkanppds inf ua index htmlDesnyansko Starogutskij nacionalnij prirodnij park Sumska oblast Desnyansko Starogutskij nacionalnij prirodnij park u VikishovishiIstoriyaNacionalnij prirodnij park Desnyansko Starogutskij stvoreno zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 23 lyutogo 1999 roku 196 Park roztashovanij u krajnij pivnichno shidnij chastini Ukrayini v Shostkinskomu rajoni Sumskoyi oblasti v dolini richki Desni Jogo plosha stanovit 16215 1 ga z yakoyi 7272 6 ga nadani parku v postijne koristuvannya Nacionalnij park stvoreno z metoyu zberezhennya vidtvorennya ta racionalnogo vikoristannya landshaftiv Livoberezhnogo Polissya z tipovimi ta unikalnimi prirodnimi kompleksami U perspektivi vin maye stati skladovoyu chastinoyu bilateralnogo ukrayinsko rosijskogo biosfernogo rezervatu Starogutski i Bryanski lisi Funkcionalni zoni parkuVidpovidno do vimog chinnogo zakonodavstva teritoriya parku rozpodilena na funkcionalni zoni Zapovidna zona zajmaye ploshu 2357 4 ga i vklyuchaye ozera Veliki ta Mali Bagi u zaplavi Desni ta znachnu chastinu Starogutskogo lisovogo masivu Vona vikonuye prirodoohoronnu funkciyu ta vikoristovuyetsya viklyuchno dlya monitoringu stanu prirodnih ekosistem Zona regulovanoyi rekreaciyi vidilena dlya vidpochinku naselennya vidviduvannya parku turistami tut vedetsya ekologo prosvitnicka robota Cya funkcionalna zona u parku ye najbilshoyu 7803 4 ga Vona rivnomirno rozpodilena mizh jogo Starogutskoyu ta Pridesnyanskoyu chastinami Plosha zoni stacionarnoyi rekreaciyi de rozmisheni bazi vidpochinku deyaki gospodarski sporudi stanovit 2 ga Perevazhna chastina zemel gospodarskoyi zoni roztashovani u Pridesnyanskij chastini parku Cya zona zajmaye ploshu 6052 3 ga i vklyuchaye dva naselenih punkti Prirodni umoviStaricya Desni bilya sela Ochkine Pridesnyanska chastina parku yavlyaye soboyu zaplavnu ta borovu terasu r Desni ta yiyi pritok Zaplava Desni zavshirshki 2 4 km dobre virazhena na vsij protyazhnosti ta nadzvichajno malovnicha Na nij bagato ozer staric zabolochenih dilyanok Zaplava Desni u mezhah nacionalnogo parku odin iz najkrashe zberezhenih prirodnih kompleksiv zaplav velikih richok v Ukrayini Borova terasa dobre rozvinena j shirokoyu smugoyu tyagnetsya vzdovzh zaplavi Vona maye gorbistij relyef ta vkrita perevazhno sosnovimi ta dubovo sosnovimi lisami Na teritoriyi parku Desna prijmaye svoyi livi pritoki Znobivku i Svigu ta pravu pritoku Sudost Starogutska chastina parku roztashovana u mezhah majzhe sucilnogo lisovogo masivu na tretij terasi Desni Vona maye zagalom plosku poverhnyu z nevelikimi ulogovinami V yih mezhah rozvinuti perevazhno mezotrofni ta oligotrofni bolota todi yak bilshist bolit v Ukrayini evtrofni Zagalnu rivninnu poverhnyu terasi v yiyi zahidnij chastini desho porushuyut zabolocheni a nini meliorovani dolini nevelikih vodotokiv livih pritok Desni Lisi Starogutskoyi chastini nacionalnogo parku ye krajnoyu pivdennoyu chastinoyu masivu vidomih Bryanskih lisiv U Rosijskij Federaciyi prilegla do nogo teritoriya vidilyayetsya yak U Starogutskij chastini parku protikayut mali richki pritoki richki Znobivki Ulichka ta Chern Zaplava ostannoyi zberegla svij prirodnij viglyad i nini yiyi vkrivayut vilhovi lisi ta bolota Klimat teritoriyi parku bilsh kontinentalnij holodnij iz menshimi vegetacijnim i bezmoroznim periodami nizh na inshij chastini Ukrayinskogo Polissya Serednya temperatura sichnya stanovit 7 5 C a lipnya 18 C Serednorichna suma opadiv stanovit 550 590 mm Gruntovij pokriv teritoriyi parku viznachayetsya yiyi geomorfologichnimi osoblivostyami V zaplavi Desni ta yiyi pritok perevazhayut luchni dernovo glejovi ta bolotni grunti na borovij terasi rozvinuti dernovo pidzolisti grunti pid sosnovimi lisami U Starogutskij chastini parku na tretij terasi Desni poshireni dernovo pidzolisti supishani ta svitlo siri suglinkovi grunti a v yiyi ulogovinah bolotni grunti ta torf yaniki FloraFlora nacionalnogo parku nalichuye 801 vid vishih sudinnih roslin Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 22 vidi zokrema gudiyera povzucha sholudivnik korolivskij baranec zvichajnij verba Starke plavun shitolistij ta in Lisi na teritoriyi parku zajmayut 53 jogo ploshi luki 33 bolota blizko 4 na vodni poverhni pripadaye 2 a reshtu teritoriyi blizko 8 zajmayut gospodarski ugiddya Za roslinnim pokrivom Pridesnyanska ta Starogutska chastini nacionalnogo parku suttyevo rozriznyayutsya U Pridesnyanskij chastini roslinnij pokriv predstavlenij kompleksom zaplavnoyi roslinnosti luchnoyi bolotnoyi vodnoyi dilyanok zaplavnih lisiv ta lisiv na borovij terasi Sered zaplavnoyi roslinnosti perevazhayut ugrupovannya zabolochenih luk i trav yanih bolit iz dominuvannyam lepeshnyaku velikogo osok gostroyi ta gostrovidnoyi ocheretyanki zvichajnoyi Na pidvishennyah poshireni luki u travostoyah yakih perevazhayut mitlici vinogradnikova ta sobacha Iz ridkisnih vidiv slid zaznachiti pivniki sibirski trostyanicyu kostricepodibnu a takozh reliktovi vidi verbi Starke ta mirzinolistu plavuna shitolistogo salviniyu plavayuchu vodyanogo goriha plavayuchogo Ostanni tri vidi utvoryuyut ridkisni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Lisova roslinnist u Pridesnyanskij chastini parku zajmaye okremi urochisha sho tyagnutsya lancyugom na borovij terasi Tut perevazhayut sosnovi lisi zelenomohovi iz fragmentami dubovih lisiv u ponizhennyah V ulogovinah traplyayutsya oligotrofni ta mezotrofni bolota iz sfagnovimi mohami puhivkoyu pihvovoyu zhuravlinoyu Na deyakih dilyankah zbereglisya bagati u floristichnomu vidnoshenni prirodni dubovo sosnovi lisi de zrostayut liliya lisova koruchka chemernikopodibna plaun kolyuchij vidi sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Bereznyak na teritoriyi parku Roslinnist Starogutskoyi chastini parku predstavlena perevazhno lisami yaki zajmayut blizko 80 yiyi ploshi Najbilshi ploshi zajmayut sosnovi lisi zelenomohovi ta chornicevo zelenomohovi Ye dilyanki starih kultur sosni z gustim nizhnim yarusom iz listyanih porid imovirno na misci mishanih lisiv U sosnovih lisah parku bagato borealnih vidiv grushanka mala ta kruglolista ortiliya odnoboka zimolyubka zontichna a takozh zrostaye ridkisnij vid grushanka zelenocvita Harakternimi vidami tut ye plauni richkovij ta bulavovidnij a takozh Na ponizhennyah teras zrostayut vologi ta zabolocheni lisi z perevazhannyam berezi a na bagatshih gruntah v zahidnij chastini parku dubovi lisi Sered lukiv Starogutskoyi chastini parku perevazhayut spravzhni ta torf yanisti luki Bolota hoch i ne zajmayut tut velikih plosh harakterizuyutsya znachnim riznomanittyam Tut predstavleni vsi tipi bolit Polissya vid verhovih sfagnovih iz perevazhannyam puhivki pihvovoyi bagna bolotnogo zhuravlini do nizinnih kupinnih iz osokami sitnichkopodibnoyu zblizhenoyu omskoyu Na nih rostut tipovi vidi bolotnogo riznotrav ya vovche tilo bolotne fialka bagnova tosho Na cih bolotah zbereglisya reliktovi vidi verb laplandska ta chornichna a po krayah takih bolit na lukah ta sered chagarnikiv verba Starke Velika kilkist vodojm sho riznyatsya za shvidkistyu techiyi morfologiyeyu harakterom dna ta inshimi harakteristikami zumovlyuyut visoke riznomanittya vodnoyi ta priberezhno vodnoyi roslinnosti Na teritoriyi NPP Desnyansko Starogutskij viyavleno 106 vidiv mohopodibnih 10 vidiv pechinochnikiv i 96 mohiv Virchenko 2014 Tut zberigayutsya tipovi briofiti sosnovih dubovo sosnovih yalinovo sosnovih lisiv zaplavnoyi roslinnosti v menshij miri luk ta bolit U parku traplyayutsya vidi ridkisni dlya Livoberezhnogo i vsogo Ukrayinskogo Polissya Takozh viyavleno epifitnij moh nekera perista yakij zanesenij do Chervonoyi knigi mohopodibnih Yevropi FaunaNa teritoriyi parku zareyestrovano 313 vidiv hrebetnih Do Chervonoyi knigi Ukrayini vidneseno z bezhrebetnih p yavku medichnu mahaona ksilokopu fioletovu iz ptahiv leleku chornogo skopu zmiyeyida pidorlika velikogo orlana bilohvosta gluharya zhuravlya sirogo kulika soroku kolovodnika stavkovogo sicha volohatogo sichika gorobcya iz ssavciv zajcya bilogo tushkanchika velikogo gornostaya norku yevropejsku borsuka vidru richkovu ris zvichajnu zubra iz kruglorotih minogu ukrayinsku iz rib sterlyad marenu dniprovsku zagalom 35 vidiv tvarin Iz vidiv zanesenih do na teritoriyi parku vidmicheno 11 vidiv do dodatku 2 Bernskoyi konvenciyi 267 do Bonnskoyi konvenciyi 101 do dodatku SITES 3 vidi Do vidneseno 67 vidiv tvarin sho meshkayut u parku Unikalnist fauni prirodnogo parku obumovlena nayavnistyu blizko troh desyatkiv vidiv tvarin pivnichnogo borealnogo kompleksu bilshist iz yakih roztashovani na pivdennij mezhi svogo arealu j nide bilshe na Livoberezhzhi Ukrayini ne vidmicheni Taki vidi yak vedmid burij ris sichik gorobec sich volohatij gorihivka traplyayutsya tilki tut i v Karpatah A dlya zajcya bilogo norcya chervonoshijnogo svisha ta region nacionalnogo parku ye vzagali yedinim miscem meshkannya na teritoriyi vsiyeyi Ukrayini U toj zhe chas u parku ye j tipovi pivdenni j navit stepovi meshkanci tushkanchik velikij slipak zvichajnij norec malij lun luchnij drofa shevrik polovij ta inshi Bilshist cih vidiv perebuvayut vzhe navpaki na pivnichnij mezhi svogo rozpovsyudzhennya Tobto fauna hrebetnih parku nablizhayetsya do perehidnoyi zoni dlya yakoyi vlastive zmishannya elementiv riznogo pohodzhennya Gadyuka na teritoriyi parku Za svoyimi faunistichnimi kompleksami Pridesnyanska ta Starogutska chastini parku takozh vidriznyayutsya odna vid odnoyi Tvarinnij svit pershoyi predstavlenij vidami navkolovodnogo vodno bolotnogo ta lisovogo kompleksiv Luki bolota zaplavni vodojmi tut naselyayut tipovi meshkanci richkovih zaplav bober richkovij vidra gornostaj Na pishanij terasi Desni zbereglos najpivnichnishe v Ukrayini poselennya tushkanchika velikogo Iz ptahiv dosit zvichnimi ye chajka kolovodnik zvichajnij gricik velikij traplyayutsya baranci velikij i zvichajnij kolovodnik stavkovij Rajon s Ochkino odne z dvoh vidomih v Ukrayini misc gnizduvannya skopi Iz plazuniv vidomi yashirka zhivorodna vuzh zvichajnij gadyuka zvichajna iz zemnovodnih kilka vidiv zhab tritoni grebinchastij i zvichajnij Ihtiofauna vodojm parku dosit bagata iz ridkisnih vidiv ribi tut ye sterlyad ribec marena zvichajna U Starogutskij chastini parku perevazhayut vidi fauni lisovogo kompleksu Iz ssavciv meshkayut los yevropejskij sarna yevropejska vepr vovk lisicya kunicya lisova vivirka Miscyami dosit zvichnimi ye zayec bilyak zridka traplyayutsya vedmid burij ris zubr yaki zahodyat iz teritoriyi Rosiyi Pislya zaprovadzhennya zapovidnogo rezhimu u Starogutskih lisah z yavilisya bobri i pochali rozselyatisya po meliorativnih kanalah ta ruslah richok Svoyi osoblivosti viyavilisya i pri detalnomu doslidzhenni fauni dribnih ssavciv Tak poki sho Starogutskij lisovij masiv ye yedinim miscem v Ukrayini de dostovirno meshkayut rivnozuba ta serednya burozubki Sichik gorobec na teritoriyi parku Najbilshim riznomanittyam vidznachayetsya ptashine naselennya parku Tut meshkaye 207 vidiv ptahiv Yalinovi nasadzhennya dozvolyayut gnizditisya tajgovim vidam ptahiv Najbilsh pivdennimi miscyami gnizduvannya Starogutskij lisovij masiv ye dlya gorihivki korolika zhovtogolovogo sorokopuda sirogo yaki v bilsh pivdennih rajonah Sumskoyi oblasti ne gnizdyatsya U Starogutskomu lisovomu masivi ye chislenna populyaciya gluharya zvichajnimi ye oryabok ta teteruk Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut hizhi ptahi Odin iz nih sich volohatij stav simvolom parku Pid chas migracij u Pridesnyanskij chastini parku zupinyayutsya tisyachni zgrayi gusej kachok kulikiv i martiniv Mozhna sposterigati zhuravliv lelek lebediv Iz hizhih ptahiv dlya zaplavi Desni harakternij chornij shulika zridka traplyayutsya skopa ta orlan bilohvist Ridkisnimi v Ukrayini ye kuliki morodunka ta turuhtan sho poshireni u Pridesnyanskij chastini parku na pivdennij mezhi svogo arealu Dosit chasto mozhna pobachiti zgrajku kulikiv sorok abo poruchajnika zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Bagatstvom vidznachayetsya takozh ihtiofauna Pridesnyanskoyi chastini parku Krim zvichajnih vidiv rib basejnu Dnipra tut u znachnij kilkosti traplyayutsya som goloven zhereh Iz ridkisnih vidiv tut ohoronyayutsya sterlyad ta marena zvichajna Naukove ta rekreacijne znachennya Desnyansko Starogutskij nacionalnij prirodnij park prirodoohoronna naukovo doslidna ustanova Fahivci parku pidtrimuyut tisni stosunki z Institutom botaniki im M G Holodnogo Institutom zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini vishami mist Sum Nizhina Chernigova Gluhova U 2001 roci u parku bulo provedeno vseukrayinsku konferenciyu molodih vchenih botanikiv Ukrayini Naukovcyami parku rozrobleno koncepciyu formuvannya ekologichnoyi merezhi v regioni Rezultati naukovih doslidzhen ye materialom dlya ekologo prosvitnickoyi roboti V cij sferi diyalnosti parku vidilyayutsya kilka napryamkiv robota zi shkolyarami vistupi v zasobah masovoyi informaciyi organizaciya ta provedennya dityachih ekologichnih taboriv Desnyanski zori provedennya shorichnoyi rajonnoyi konferenciyi vchiteliv biologiyi ta geografiyi Rekreacijnij potencial teritoriyi parku velicheznij zavdyaki zberezhenij zaplavi richki Desni bagatij na ribu ta Starogutskomu lisovomu masivu bagatomu na gribi ta yagodi taki yak chornicya zhuravlina brusnicya U starogutskih lisah u 1942 roci bula zastava partizanskogo zagonu S A Kovpaka Na bazi zalishkiv partizanskoyi zemlyanki stvoreno istorichnu pam yatku Teritoriya parku privablyuye ne tilki ribalok gribnikiv lyubiteliv vidpochinku na vodi a j mislivciv Plosha mislivskih ugid zakriplenih za parkom stanovit 46 tisyach gektariv ale polyuvannya dozvoleno tilki poza mezhami parku Ugiddya bagati na vodoplavnu dichinu hutrovih ta kopitnih zviriv Nacionalnij park Desnyansko Starogutskij zaproshuye vsih bazhayuchih oznajomitisya z prirodoyu Polissya Ukrayini i vidpochiti Dlya oznajomlennya z prirodoyu parku varto zdijsniti ekskursiyi markovanimi ekologichnimi stezhkami Vizitivka Desni na yakij predstavleni prirodni kompleksi richkovoyi zaplavi ta Grafivska de vi projdete nezajmanimi kutochkami Starogutskih lisiv Dlya prijomu vidviduvachiv u nacionalnomu parku funkcionuyut dvi turistichni bazi na 22 miscya yaki roztashovani na berezi richki Desna ta 11 litnih vagonchikiv na 24 miscya Na berezi Desni u specialno vidvedenih miscyah mozhna postaviti nameti Vidviduvacham nadayutsya v koristuvannya chovni Nacionalnij prirodnij park Desnyansko Starogutskij privablyuye lyubiteliv prirodi she j tim sho roztashovanij vin v ekologichno chistomu regioni Ukrayini a takozh viddalenistyu vid velikih promislovih mist GalereyaZagalnij viglyad Rozliv Desni bilya sela OchkinoPrimitkihttp www unesco org new en natural sciences environment ecological sciences biosphere reserves europe north america ukraine desnianskyi PosilannyaInformaciya na sajti ukrainaincognita 5 kvitnya 2010 u Wayback Machine Parhomeno V V Fauna ta ekologiya bulavovusih luskokrilih Lepidoptera Rhopalocera Nacionalnogo prirodnogo parku Desnyansko Starogutskij ta jogo okolic Sumska obl 21 veresnya 2016 u Wayback Machine Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2006 2007 Tom XIV vipusk 1 2 S 129 136 Virchenko V M Mohopodibni prirodno zapovidnih teritorij Ukrayinskogo Polissya Kiyiv TOV NVP Interservis 2014 224 s Videomateriali pro park