Ольшана (із 1962 по 2007 рік — Вільшана) — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 511 особи. Входить до Ічнянської ОТГ.
село Ольшана | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Ічнянська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Населення | 511 |
Площа | 4,169 км² |
Густота населення | 168,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16763 |
Телефонний код | +380 4633 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°44′07″ пн. ш. 32°26′54″ сх. д. / 50.73528° пн. ш. 32.44833° сх. д.Координати: 50°44′07″ пн. ш. 32°26′54″ сх. д. / 50.73528° пн. ш. 32.44833° сх. д. |
Водойми | річка Вільшанка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1 |
Карта | |
Ольшана | |
Ольшана | |
Мапа | |
Ольшана у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на півдні району, на березі правої притоки Смошу — річки Вільшанка.
Відстань від Чернігова — 170 км, від Ічні — 16 км. Найближча залізнична станція — Коломійцеве на лінії Бахмач — Прилуки за 7 км.
Площа села близько 4 км². Висота над рівнем моря — 138 м.
На південний схід від села розташований лісовий заказник місцевого значення «Городище».
Історія
Перші поселення
Поблизу села виявлено два городища періоду Київської Русі (IX-XIII століття): одне в межах лісового урочища Чернявщина, а друге — безпосередньо на території сучасного села (біля ставу) — ці городища були, фактично, Праольшаною . Обидва городища знайдені і описані українським археологом і музеєзнавцем Миколою Омеляновичем Макаренком. На першому з них у 1928 році він провів і детальні розкопки.
Заснування
Село засноване у першій половині XVII століття коронним гетьманом Станіславом Конєцпольським. Перша документальна згадка про Ольшану датується 1632 роком. Після смерті у 1646 році Станіслава Конєцпольського село до 1648 року належало його синові Олександру. В цей період воно входило до складу Чернігівського воєводства Малопольської Провінції Корони Польської.
З 1648 року, у Козацько-Гетьманській державі — полкова сотня Прилуцького полку. У 1654 році, прямуючи з Сирії до двору московського царя Олексія, через Ольшану проїжджав Патріарх Антіохійський Макарій III зі своїм сином, архідияконом Павлом Алепським. У своїх подорожніх нотатках він описує Ольшану як «красиве, впорядковане поселення, що все потопає в садах і палісадниках».
У селі Михайлівська церква.
У складі Московської та Російської держав
У 1665 року, грамотою царя Олексія I, Ольшана з 50 дворами селян і двома млинами передана прилуцькому полковнику Лазарю Горленку. У 1666 році — розграбоване кримською ордою. Після смерті у 1687 році Лазаря Горленка Ольшана перейшла у спадок до його вдові Єфросинії, а потім у 1690 році, його середньому синові Степану. Пізніше Ольшана перейшла у володіння молодшого сина Горленка — Дмитра. Під час Північної війни він приєднався до гетьмана Мазепи, а після розгрому шведсько-козачого війська під Полтавою за наказом російського царя Петра І усі маєтності у Горленків були відібрані: у 1712 році Ольшана була пожалувана царському генерал-фельдмаршалу Борису Шереметьєву. Після смерті фельдмаршала селом кілька років володіла його вдова, а потім молодший син Петро.
У 1746 році імператриця Єлизавета дала дарчу грамоту на Ольшану бунчуковому товаришу Власу Климович (Будлянському), який був самого простого походження (неграмотний ткач), проте був одружений з сестрою графа Розумовського. У 1748–1749 роках село, як і вся округа, пережило страшну посуху, яка супроводжувалася нашестям сарани.
Після смерті на початку 1760-х Власа Будлянського, Ольшана до 1775 року належала його вдові Агафії Григорівні, а потім до 1780 року — їх синові таємному раднику, камергеру Михайлу Будлянському, а потім онукові флігель-ад'ютанту Олексію Будлянському аж до його смерті у 1819 році.
Олексій Будлянській спадкоємців не залишив і у Ольшані з'явилося відразу кілька нових поміщиків: спершу графиня Владиславич-Рагузінська і майорша Страховська, потім штаб-ротмістрша В. Ф. Булацель (з 1832 р.), майорша Н. Ф . Конфінгінова і поручик С. М. Тріфановській (обидва з 1834 р.), київський губернатор В. С. Катеринін і поміщиця А. Ф. Бедригіна (обидва з 1835 р.). а також генерал-майор П. П. Лешкевич (з 1837 р.). У ці ж роки на край обрушився шестирічний (1830–1836 рр..) неврожай, який призвів до голоду і великої смертності в селі.
У 1844 році більшу частину ольшанських земель, а з ними і кріпаків, викупив штабс-капітан А. А. Фон-Ріхтер. В середині XIX століття селяни Вільшани були закріпачені також поміщиками Тишкевичем, Трегубовим і Стаховичем, але незабаром і вони перейшли у володіння Фон-Ріхтера. Слід зазначити, що на відміну від усіх своїх попередників, які ніколи не бували у Ольшані, або чиє перебування там було короткочасним, Фон-Ріхтер там оселився.
На момент скасування кріпосного права у 1861 році у Ольшані значилося три поміщики: Фон-Ріхтер, Яновський і Булацель. До того часу у Ольшані малися цукровий і цегельний заводи, а також винокурня і сукновальня. У результаті реформи 1861 року в Ольшані було створено два волосних правління: одне для приватновласницьких селян, друге — для селян у відомстві Палати державних маєтностей. Першому підпорядковувалися 6 сільських громад (1252 ревізьких душі), другому — 3944. Після реорганізації волостей Ольшана у 1867 році стала центром нової Ольшанської волості Прилуцького повіту Полтавської губернії.
У 1886 році в селі налічувалося 126 дворів козаків та 396 дворів селян, які входили в 3 громади: Фон-Ріхтера, Демкова та Булацеля. Було ще 10 дворів міщан та інших. У селі було 2 шинки, 2 магазини, 3 кузні, 47 діючих вітряків, 4 олійниці.
Незабаром у Ольшані з'явився новий поміщик — А. Я. Єфремов, який скупив все майно Фон-Ріхтера, що до цього було за борги передане Прилуцькій земській управі. На кінець XIX століття у Ольшані було три землевласника: А. Я. Єфремов, П. О. Персицький і В. Булацель. У 1900 році А. Я. Єфремов передав свій маєток середньому сину В. А. Єфремову. У листопаді 1905 року сільськогосподарські експерименти останнього, агронома за освітою, призвели до двотижневої страйку. А 15 листопада 1905 року у дворі поміщицької садиби була розстріляна мирна демонстрація: загинуло 6 селян. Усі вони поховані біля церкви в центрі села.
Радянські часи
Після Жовтневого перевороту 1917 року у Ольшані діяв волосний ревком. У 1918 році збройний загін ольшанців брав участь у бився за захопленні більшовиками міст Прилуки та Пирятина.
Громадянська війна призвела до господарського занепаду села — у 1929 році у Ольшані нараховувалося лише 26 вітряних млинів. Найбільші з них Симоротів і Данилів вітряк. На сьогодні зберігся один — Данилів вітряк.
У травні 1924 року створено перший колгосп. Ольшана, як і решта України, пережила насильницьку колективізацію та Голодомор. Нині є пам'ятний знак про Голодомор.
Під час німецько-радянської війни Ольшана була окупована німцями. Окупація тривала рівно два роки — з 18 вересня 1941 по 18 вересня 1943 року. 9 вересня 1943-го, за дев'ять днів до звільнення силами 42-ї гвардійської стрілецької дивізії, у Ольшані проведено каральну операцію — в Панському яру розстріляно 76 мирних жителів Ольшани, Тарасівки та Жовтневого та інших навколишніх сіл.
На фронтах Другої світової війни билися 527 жителів Ольшани, 200 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 274 — загинули. В селі встановлені пам'ятники на честь радянських воїнів, які загинули в боях за село і обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни.
У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Ілліча, за яким було закріплено 3913 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2952 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
Новітня історія
Згідно з Постановою Верховної ради України № 1154-V від 07.06.2007 «Про уточнення найменування села Вільшана Ічнянського району Чернігівської області» з 2007 року селу повернуто історичну назву "Ольшана".
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Ольшанська сільська рада. Ольшанській сільській раді були підпорядковані 2 хутори: Тарасівка та Жовтневе (з 2016 року село Нова Ольшана).
У селі є загальноосвітня школа, клуб (на 250 місць), ФАП, 5 магазинів, дитячий садочок.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,59% |
російська | 2,27% |
Динаміка чисельності населення
- 1665 — 50 дворів селян і ? дворів козаків.
- 1712—120 дворів (152 будинки) селян і 23 дворів (30 будинків) козаків
- 1764—1281 осіб.
- 1784—2175 осіб.
- 1811—2480 осіб.
- 1829—2361 осіб. (3 дворян, 15 осіб духовного звання (включаючи дружин), 34 військових (в тому числі дружин з дітьми), 553 козаки (з дітьми і дружинами), 19 казенних селян, 1533 кріпаків, 16 дворових)
- 1863—2420 осіб. (468 дворів)
- 1886—2817 осіб.
- 1902 — 3238 осіб. дорослого населення (1672 чоловік і 1566 жінок; 551 двір з них 129 козацьких і 402 селянських)
- 1910 — 3123 осіб.
- 1925 — 3268 осіб. (739 дворів)
- 1930 — 3067 осіб. (682 дворів)
- 1983—1198 осіб.
- 1996—802 осіб. (351 двір)
- 2006—684 осіб. (295 дворів)
- 2007—660 осіб. (291 двір)
- 2008—653 осіб. (284 дворів)
- 2016—511 осіб
Головні події
- 1632 — перший відомий архівний запис про Ольшану
- 1665 — Ольшана царською грамотою передана у володіння Л. Горленко
- 1712 — універсалом гетьмана Ольшана передана фельдмаршалу Шереметьєву
- 1746 — дарча грамота на Ольшану передана В. Будлянському
- 1844 — відкрилася церковно-приходська школа
- 1844 — велика частина Ольшанських земель скуплена Фон-Ріхтером
- 1867 — Ольшана стала центром волості
- 1878 — Ольшана куплена А. Я. Єфремовим
- 1886 — відкрилося 4-х класне земське училище
- 1905 — розстріл мирної демонстрації селян
- 1910 — проведено телефон
- 1924 — створено перший колгосп
- 1941—1943 — німецька окупація
- 1959 — проведено електрику
- 1962 — офіційну українську назву змінено на Вільшана
- 2007 — повернуто історичну назву Ольшана
Відомі особи
- Симорот Микола Іванович (1928-2010) — лікар-морфолог, заслужений працівник освіти України.
- Плошко Василь Євдокимович (1901—1995) — краєзнавець.
- Плошко Вітольд Васильович (1927—1994) — краєзнавець, кандидат геолого-мінералогічних наук (1963)
- Плошко Вадим Васильович (1933—2015) — краєзнавець, кандидат геолого мінералогічних наук (1973).
- Давиденко Дмитро Федорович (1922) — математик. Автор численних публікацій з математики.
- Бондар Сергій Михайлович (1912—1990) — художник
- Котеленець Іван Мефодійович — депутат Трудового конгресу України (1919).
- Клочко Андрій Петрович — підпоручик Армії УНР.
Цікаві факти
- Існує така легенда: З півночі, біля лісу на березі Ольшанки жив козак Покотило, а з півдня на теперішній Нехаївці (на Ворочку) — жив козак Нехай. Вся територія між цими двома господарями була вкрита лісом і вони між собою майже не спілкувалися. Покотилові двори існують ще й тепер, але старі нащадки повимирали, а молоді роз'їхалися. Із Нехаїв же нікого немає, лишилася одна назва кутка — Нехаївка, та й то в переказах, нині рідко вживана. Село Ольшана ділиться на багато кутків (назва кутків походила від прізвищ або прізвиськ людей): Засула або Сула (можливо, річка звалась Сулою), Роликівка, Кудлаївка, Шматківка, Лоївка, Мостовівка, Драганівка, Мізинівка, Ковалівка, Ворочок, Нехаївка, Бондарівка та інші.
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної ради України № 1154-V від 07.06.2007 «Про уточнення найменування села Вільшана Ічнянського району Чернігівської області»
- Ічнянська. ОТГ.cn.ua (укр.). Процитовано 2 квітня 2018.
- Маршрут від Чернігова до Ольшани. [ 2018-01-13 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [ 2012-11-07 у Wayback Machine.]
- Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Ольшана
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 86, 538, 611 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 17 грудня 2021.
- (PDF). http://ichniarada.org.ua (українська) . Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2016.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Плошко Василь Євдокимович, Плошко Вітольд Васильович. З історії Посульсько-Удайського краю. Історичний нарис / Видавництво «Аспект-Поліграф», Ніжин, 2006. — 220 с.
- Плошко Вадим Васильович. Ольшана. Історичні нариси / [Самвидав], Ольшана, 2005 / Ніжин: ТОВ Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. — 188 с. —
Джерела
- Записки Императорского русского географического общества. Том 11. 1856 г., с. 368: «Поселение: Ольшана. В нём: м.п. 1176, ж. 1280, всего 2456».
- Географическо-статистический словарь Российской Империи. Том 3. 1867 г., с. 638: «Ольшана: село, Полтавской г-нии, Прилукскаго у-да, на транспортной дороге из г. Прилук в г. Ромны, в 15 вер. от у-дного г-да, при безымянном пруде. Ч. жителей, малороссов, 2,429 об. п.; 468 дв. Церковь правосл. 1, сельск. ущилище, заводы сахарный и винокуренный».
- Россия. В. П. Семёнов-Тян-Шанский. 1903 г., с. 361: «Верстах в 5 на восток от станции [Левки] расположено волостное село Прилуцкаго у. Ольшана, имеющее около 3½ тыс. жителей, церковь, несколько лавок, до 50 ветр. мельниц и несколько маслобойных заводиков».
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. Петербург, 1890—1907 гг.: «Ольшана, село Полтавской губернии, Прилукского уезда, в 5 верстах от железнодорожной станции Левки. 3500 жителей; лавки, маслобойные заводы кустарного характера».
Посилання
- Ольшана на вебсайті Верховної Ради України
- Прогноз погоди в селі Ольшана
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Olshana Olshana iz 1962 po 2007 rik Vilshana selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 511 osobi Vhodit do Ichnyanskoyi OTG selo Olshana Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij rajon Gromada Ichnyanska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 511 Plosha 4 169 km Gustota naselennya 168 87 osib km Poshtovij indeks 16763 Telefonnij kod 380 4633 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 44 07 pn sh 32 26 54 sh d 50 73528 pn sh 32 44833 sh d 50 73528 32 44833 Koordinati 50 44 07 pn sh 32 26 54 sh d 50 73528 pn sh 32 44833 sh d 50 73528 32 44833 Vodojmi richka Vilshanka Misceva vlada Adresa radi 16703 Chernigivska obl Priluckij r n m Ichnya plosha T G Shevchenka 1 Karta Olshana Olshana Mapa Olshana u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na pivdni rajonu na berezi pravoyi pritoki Smoshu richki Vilshanka Vidstan vid Chernigova 170 km vid Ichni 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kolomijceve na liniyi Bahmach Priluki za 7 km Plosha sela blizko 4 km Visota nad rivnem morya 138 m Na pivdennij shid vid sela roztashovanij lisovij zakaznik miscevogo znachennya Gorodishe IstoriyaPershi poselennya Poblizu sela viyavleno dva gorodisha periodu Kiyivskoyi Rusi IX XIII stolittya odne v mezhah lisovogo urochisha Chernyavshina a druge bezposeredno na teritoriyi suchasnogo sela bilya stavu ci gorodisha buli faktichno Praolshanoyu Obidva gorodisha znajdeni i opisani ukrayinskim arheologom i muzeyeznavcem Mikoloyu Omelyanovichem Makarenkom Na pershomu z nih u 1928 roci vin proviv i detalni rozkopki Zasnuvannya Selo zasnovane u pershij polovini XVII stolittya koronnim getmanom Stanislavom Konyecpolskim Persha dokumentalna zgadka pro Olshanu datuyetsya 1632 rokom Pislya smerti u 1646 roci Stanislava Konyecpolskogo selo do 1648 roku nalezhalo jogo sinovi Oleksandru V cej period vono vhodilo do skladu Chernigivskogo voyevodstva Malopolskoyi Provinciyi Koroni Polskoyi Z 1648 roku u Kozacko Getmanskij derzhavi polkova sotnya Priluckogo polku U 1654 roci pryamuyuchi z Siriyi do dvoru moskovskogo carya Oleksiya cherez Olshanu proyizhdzhav Patriarh Antiohijskij Makarij III zi svoyim sinom arhidiyakonom Pavlom Alepskim U svoyih podorozhnih notatkah vin opisuye Olshanu yak krasive vporyadkovane poselennya sho vse potopaye v sadah i palisadnikah U seli Mihajlivska cerkva U skladi Moskovskoyi ta Rosijskoyi derzhav U 1665 roku gramotoyu carya Oleksiya I Olshana z 50 dvorami selyan i dvoma mlinami peredana priluckomu polkovniku Lazaryu Gorlenku U 1666 roci rozgrabovane krimskoyu ordoyu Pislya smerti u 1687 roci Lazarya Gorlenka Olshana perejshla u spadok do jogo vdovi Yefrosiniyi a potim u 1690 roci jogo serednomu sinovi Stepanu Piznishe Olshana perejshla u volodinnya molodshogo sina Gorlenka Dmitra Pid chas Pivnichnoyi vijni vin priyednavsya do getmana Mazepi a pislya rozgromu shvedsko kozachogo vijska pid Poltavoyu za nakazom rosijskogo carya Petra I usi mayetnosti u Gorlenkiv buli vidibrani u 1712 roci Olshana bula pozhaluvana carskomu general feldmarshalu Borisu Sheremetyevu Pislya smerti feldmarshala selom kilka rokiv volodila jogo vdova a potim molodshij sin Petro U 1746 roci imperatricya Yelizaveta dala darchu gramotu na Olshanu bunchukovomu tovarishu Vlasu Klimovich Budlyanskomu yakij buv samogo prostogo pohodzhennya negramotnij tkach prote buv odruzhenij z sestroyu grafa Rozumovskogo U 1748 1749 rokah selo yak i vsya okruga perezhilo strashnu posuhu yaka suprovodzhuvalasya nashestyam sarani Pislya smerti na pochatku 1760 h Vlasa Budlyanskogo Olshana do 1775 roku nalezhala jogo vdovi Agafiyi Grigorivni a potim do 1780 roku yih sinovi tayemnomu radniku kamergeru Mihajlu Budlyanskomu a potim onukovi fligel ad yutantu Oleksiyu Budlyanskomu azh do jogo smerti u 1819 roci Oleksij Budlyanskij spadkoyemciv ne zalishiv i u Olshani z yavilosya vidrazu kilka novih pomishikiv spershu grafinya Vladislavich Raguzinska i majorsha Strahovska potim shtab rotmistrsha V F Bulacel z 1832 r majorsha N F Konfinginova i poruchik S M Trifanovskij obidva z 1834 r kiyivskij gubernator V S Katerinin i pomishicya A F Bedrigina obidva z 1835 r a takozh general major P P Leshkevich z 1837 r U ci zh roki na kraj obrushivsya shestirichnij 1830 1836 rr nevrozhaj yakij prizviv do golodu i velikoyi smertnosti v seli U 1844 roci bilshu chastinu olshanskih zemel a z nimi i kripakiv vikupiv shtabs kapitan A A Fon Rihter V seredini XIX stolittya selyani Vilshani buli zakripacheni takozh pomishikami Tishkevichem Tregubovim i Stahovichem ale nezabarom i voni perejshli u volodinnya Fon Rihtera Slid zaznachiti sho na vidminu vid usih svoyih poperednikiv yaki nikoli ne buvali u Olshani abo chiye perebuvannya tam bulo korotkochasnim Fon Rihter tam oselivsya Obelisk zhertvam rozstrilu mirnoyi delegaciyi 1905 roku Na moment skasuvannya kriposnogo prava u 1861 roci u Olshani znachilosya tri pomishiki Fon Rihter Yanovskij i Bulacel Do togo chasu u Olshani malisya cukrovij i cegelnij zavodi a takozh vinokurnya i suknovalnya U rezultati reformi 1861 roku v Olshani bulo stvoreno dva volosnih pravlinnya odne dlya privatnovlasnickih selyan druge dlya selyan u vidomstvi Palati derzhavnih mayetnostej Pershomu pidporyadkovuvalisya 6 silskih gromad 1252 revizkih dushi drugomu 3944 Pislya reorganizaciyi volostej Olshana u 1867 roci stala centrom novoyi Olshanskoyi volosti Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi U 1886 roci v seli nalichuvalosya 126 dvoriv kozakiv ta 396 dvoriv selyan yaki vhodili v 3 gromadi Fon Rihtera Demkova ta Bulacelya Bulo she 10 dvoriv mishan ta inshih U seli bulo 2 shinki 2 magazini 3 kuzni 47 diyuchih vitryakiv 4 olijnici Nezabarom u Olshani z yavivsya novij pomishik A Ya Yefremov yakij skupiv vse majno Fon Rihtera sho do cogo bulo za borgi peredane Priluckij zemskij upravi Na kinec XIX stolittya u Olshani bulo tri zemlevlasnika A Ya Yefremov P O Persickij i V Bulacel U 1900 roci A Ya Yefremov peredav svij mayetok serednomu sinu V A Yefremovu U listopadi 1905 roku silskogospodarski eksperimenti ostannogo agronoma za osvitoyu prizveli do dvotizhnevoyi strajku A 15 listopada 1905 roku u dvori pomishickoyi sadibi bula rozstrilyana mirna demonstraciya zaginulo 6 selyan Usi voni pohovani bilya cerkvi v centri sela Radyanski chasi Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku u Olshani diyav volosnij revkom U 1918 roci zbrojnij zagin olshanciv brav uchast u bivsya za zahoplenni bilshovikami mist Priluki ta Piryatina Gromadyanska vijna prizvela do gospodarskogo zanepadu sela u 1929 roci u Olshani narahovuvalosya lishe 26 vitryanih mliniv Najbilshi z nih Simorotiv i Daniliv vitryak Na sogodni zberigsya odin Daniliv vitryak U travni 1924 roku stvoreno pershij kolgosp Olshana yak i reshta Ukrayini perezhila nasilnicku kolektivizaciyu ta Golodomor Nini ye pam yatnij znak pro Golodomor Olshanska likarnya v 1970 roci Pid chas nimecko radyanskoyi vijni Olshana bula okupovana nimcyami Okupaciya trivala rivno dva roki z 18 veresnya 1941 po 18 veresnya 1943 roku 9 veresnya 1943 go za dev yat dniv do zvilnennya silami 42 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi u Olshani provedeno karalnu operaciyu v Panskomu yaru rozstrilyano 76 mirnih zhiteliv Olshani Tarasivki ta Zhovtnevogo ta inshih navkolishnih sil Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni bilisya 527 zhiteliv Olshani 200 z nih za muzhnist i vidvagu proyavleni v boyah nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR 274 zaginuli V seli vstanovleni pam yatniki na chest radyanskih voyiniv yaki zaginuli v boyah za selo i obelisk Slavi voyinam odnoselcyam poleglim na frontah vijni U povoyennij period u seli znahodilasya centralna sadiba kolgospu imeni Illicha za yakim bulo zakripleno 3913 gektariv silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2952 ga ornoyi zemli Ce buli bagatogaluzevi gospodarstva de viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi zajmalosya m yaso molochnim tvarinnictvom Novitnya istoriya Zgidno z Postanovoyu Verhovnoyi radi Ukrayini 1154 V vid 07 06 2007 Pro utochnennya najmenuvannya sela Vilshana Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti z 2007 roku selu povernuto istorichnu nazvu Olshana Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Olshanska silska rada Olshanskij silskij radi buli pidporyadkovani 2 hutori Tarasivka ta Zhovtneve z 2016 roku selo Nova Olshana U seli ye zagalnoosvitnya shkola klub na 250 misc FAP 5 magaziniv dityachij sadochok NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 59 rosijska 2 27 Dinamika chiselnosti naselennya1665 50 dvoriv selyan i dvoriv kozakiv 1712 120 dvoriv 152 budinki selyan i 23 dvoriv 30 budinkiv kozakiv 1764 1281 osib 1784 2175 osib 1811 2480 osib 1829 2361 osib 3 dvoryan 15 osib duhovnogo zvannya vklyuchayuchi druzhin 34 vijskovih v tomu chisli druzhin z ditmi 553 kozaki z ditmi i druzhinami 19 kazennih selyan 1533 kripakiv 16 dvorovih 1863 2420 osib 468 dvoriv 1886 2817 osib 1902 3238 osib doroslogo naselennya 1672 cholovik i 1566 zhinok 551 dvir z nih 129 kozackih i 402 selyanskih 1910 3123 osib 1925 3268 osib 739 dvoriv 1930 3067 osib 682 dvoriv 1983 1198 osib 1996 802 osib 351 dvir 2006 684 osib 295 dvoriv 2007 660 osib 291 dvir 2008 653 osib 284 dvoriv 2016 511 osibGolovni podiyi1632 pershij vidomij arhivnij zapis pro Olshanu 1665 Olshana carskoyu gramotoyu peredana u volodinnya L Gorlenko 1712 universalom getmana Olshana peredana feldmarshalu Sheremetyevu 1746 darcha gramota na Olshanu peredana V Budlyanskomu 1844 vidkrilasya cerkovno prihodska shkola 1844 velika chastina Olshanskih zemel skuplena Fon Rihterom 1867 Olshana stala centrom volosti 1878 Olshana kuplena A Ya Yefremovim 1886 vidkrilosya 4 h klasne zemske uchilishe 1905 rozstril mirnoyi demonstraciyi selyan 1910 provedeno telefon 1924 stvoreno pershij kolgosp 1941 1943 nimecka okupaciya 1959 provedeno elektriku 1962 oficijnu ukrayinsku nazvu zmineno na Vilshana 2007 povernuto istorichnu nazvu OlshanaVidomi osobiSimorot Mikola Ivanovich 1928 2010 likar morfolog zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Ploshko Vasil Yevdokimovich 1901 1995 krayeznavec Ploshko Vitold Vasilovich 1927 1994 krayeznavec kandidat geologo mineralogichnih nauk 1963 Ploshko Vadim Vasilovich 1933 2015 krayeznavec kandidat geologo mineralogichnih nauk 1973 Davidenko Dmitro Fedorovich 1922 matematik Avtor chislennih publikacij z matematiki Bondar Sergij Mihajlovich 1912 1990 hudozhnik Kotelenec Ivan Mefodijovich deputat Trudovogo kongresu Ukrayini 1919 Klochko Andrij Petrovich pidporuchik Armiyi UNR Cikavi faktiIsnuye taka legenda Z pivnochi bilya lisu na berezi Olshanki zhiv kozak Pokotilo a z pivdnya na teperishnij Nehayivci na Vorochku zhiv kozak Nehaj Vsya teritoriya mizh cimi dvoma gospodaryami bula vkrita lisom i voni mizh soboyu majzhe ne spilkuvalisya Pokotilovi dvori isnuyut she j teper ale stari nashadki povimirali a molodi roz yihalisya Iz Nehayiv zhe nikogo nemaye lishilasya odna nazva kutka Nehayivka ta j to v perekazah nini ridko vzhivana Selo Olshana dilitsya na bagato kutkiv nazva kutkiv pohodila vid prizvish abo prizvisk lyudej Zasula abo Sula mozhlivo richka zvalas Suloyu Rolikivka Kudlayivka Shmatkivka Loyivka Mostovivka Draganivka Mizinivka Kovalivka Vorochok Nehayivka Bondarivka ta inshi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiPostanovaVerhovnoyi radi Ukrayini 1154 V vid 07 06 2007 Pro utochnennya najmenuvannya sela Vilshana Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ichnyanska OTG cn ua ukr Procitovano 2 kvitnya 2018 Marshrut vid Chernigova do Olshani 2018 01 13 u Wayback Machine Rozrahunok Karta Onlajn 2012 11 07 u Wayback Machine Stanom na 2012 rik Oblikova kartka naselenogo punktu na sajti Verhovnoyi Radi Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Olshana Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 10 kn 1 st 86 538 611 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim InfoRost N P GPIB Vyp 33 Poltavskaya guberniya 1862 elib shpl ru Procitovano 17 grudnya 2021 PDF http ichniarada org ua ukrayinska Arhiv originalu PDF za 5 grudnya 2016 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ploshko Vasil Yevdokimovich Ploshko Vitold Vasilovich Z istoriyi Posulsko Udajskogo krayu Istorichnij naris Vidavnictvo Aspekt Poligraf Nizhin 2006 220 s Ploshko Vadim Vasilovich Olshana Istorichni narisi Samvidav Olshana 2005 Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2006 188 s ISBN 966 340 189 3DzherelaZapiski Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshestva Tom 11 1856 g s 368 Poselenie Olshana V nyom m p 1176 zh 1280 vsego 2456 Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj Imperii Tom 3 1867 g s 638 Olshana selo Poltavskoj g nii Prilukskago u da na transportnoj doroge iz g Priluk v g Romny v 15 ver ot u dnogo g da pri bezymyannom prude Ch zhitelej malorossov 2 429 ob p 468 dv Cerkov pravosl 1 selsk ushilishe zavody saharnyj i vinokurennyj Rossiya V P Semyonov Tyan Shanskij 1903 g s 361 Verstah v 5 na vostok ot stancii Levki raspolozheno volostnoe selo Priluckago u Olshana imeyushee okolo 3 tys zhitelej cerkov neskolko lavok do 50 vetr melnic i neskolko maslobojnyh zavodikov Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona Peterburg 1890 1907 gg Olshana selo Poltavskoj gubernii Prilukskogo uezda v 5 verstah ot zheleznodorozhnoj stancii Levki 3500 zhitelej lavki maslobojnye zavody kustarnogo haraktera PosilannyaOlshana na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Prognoz pogodi v seli Olshana