Канада — високорозвинена індустріально-аграрна країна.
Загальний опис
Основні галузі промисловості: гірничодобувна та переробна, харчова, деревообробна, паперова, транспортного обладнання, хімічна, рибна, нафтова і газова. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, озерний, морський, повітряний. Головні порти: Ванкувер, Сет-Іль, Порт-Карт, Тандер-Бей, Монреаль.
У середині 1990-х років транспортна система країни включала близько 90 000 км залізниці; 884 000 км автомагістралей і шосейних доріг; 24 000 км нафтопроводів і 75 000 км газопроводів; 25 великих портів, доступних для океанських суден і 475 невеликих портів; понад 1300 ліцензованих аеропортів.
2001 року, за даними : ВВП — $ 620 млрд. За розмірами ВВП Канада незмінно посідає 7-е місце у світі (після США, Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії). Темп зростання ВВП — 3 %. ВВП на душу населення — $ 20 458. Прямі закордонні інвестиції — $ 9,7 млрд. Імпорт — $ 237 млрд (головним чином США — 77 %, країни ЄС — 6,5 %). Експорт — $ 245 млрд (г.ч. США — 84 %, країни ЄС — 4 %).
У економіці Канади виділяються сектори добувної промисловості й сільського господарства, обробної промисловості, будівництва та сфера обслуговування. Обробна промисловість в кінці ХХ ст. дає 18,4 % ВВП і забезпечує 16 % зайнятості; для будівництва ці величини складають відповідно 5,2 % і 5,4 %. На частку сектора послуг припадає 66,2 % ВВП і 73,6 % зайнятих. Цей сектор включає транспорт, телекомунікації, оптову і роздрібну торгівлю, фінанси, страхування і нерухомість, готелі, ресторани, розваги, приватні медичні послуги і інші види послуг; органи державного управління; освіту; державну систему охорони здоров'я і т.і. Канада вступила в постіндустріальну стадію розвитку.
Виробництво електроенергії — 537 млрд кВт·год (1995). Бл. 61 % всієї енергії давали ГЕС, 21 % — ТЕС, 18 % — АЕС. За споживанням енергії на душу населення Канада займає 1-е місце у світі.
Індустрія
Найбільш індустріалізовані регіони — Південне Онтаріо і Квебек, де також розташовані найбільші фінансові центри країни. Степові провінції (Манітоба, Саскачеван, Альберта) виробляють основний обсяг зернових. Британська Колумбія надає основну продукцію лісової промисловості. У Альберті добувають майже всю нафту і природний газ Канади. У Північно-західних територіях ведеться розробка корисних копалин.
Більше половини підприємств обробної промисловості розміщується в Онтаріо і одна чверть — у Квебеку. Інші великі підприємства знаходяться переважно на території Британської Колумбії і Альберти. Найбільша за обсягом виробництва галузь — виробництво автомобілів, а також деталей до них та іншого обладнання. У сумі ця галузь дає п'яту частину всієї продукції обробної промисловості. Інші важливі галузі пов'язані з ресурсною базою; це харчова промисловість, перегонка і очищення нафти, хімічна, деревообробна і паперова промисловість. Найрізноманітніша промисловість в провінції Онтаріо, що володіє багатими природними ресурсами і вигідно розташована по відношенню до внутрішніх і зарубіжних (американських) ринків збуту. Найважливіші галузі — автомобілебудування, виробництво енергоустаткування, хімічних матеріалів, виплавка заліза і сталі, виробництво харчових продуктів (особливо м'ясних і молочних). Великим торговим і промисловим центром (як легкої, так і важкої промисловості) є Торонто.
Гамільтон спеціалізується на виплавці заліза й сталі та металовиробів. Великими промисловими центрами провінції Онтаріо є також Брантфорд, Кітченер-Вотерлу, Лондон, Оквілл, Ошава, Оттава, Пітерборо, Сарнія, Су-Сент-Марі і Віндзор. У Квебеку розвинене виробництво целюлози і паперу, а також алюмінію. Тут же знаходяться підприємства авіаційної і автомобільної промисловості, виробництво енергоустаткування і підприємства харчової (м'ясомолочної) промисловості. Основні промислові центри провінції — Монреаль, Лашін, Ла-Салл, Квебек, Сен-Лоран, Шавініган-Фолс, Шербрук і Труа-Рів'єр. Британська Колумбія спеціалізується на виробництві лісопиломатеріалів, целюлози і паперу, а також нафтопродуктів; у провінції Альберта розташовані нафтохімічні підприємства і виробництво м'ясопродуктів.
Сільське господарство. Промисли
Канада дає 16 % світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською культурою (збір 49,6 млн т в 1997). Інші експортні культури — ячмінь, овес; з технічних — льон, тютюн, ріпак. Тваринництво (молочне, м'ясо-шерстне; птахівництво) дає бл. 60 % вартості сільськогосподарської продукції. Більшу частину зерна поставляють провінції Саскачеван і Манітоба.
Канада є експортером зерна (це стосується всіх основних культур, включаючи пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу, гречку) і одним з головних гравців на світовому зерновому ринку. У зв'язку з цим імпорт зернових складає незначну кількість.
В середньому посівна площа по пшениці становить 8,6 — 11,0 млн га. Врожайність різна по роках і коливається від 1,8 до 2,9 тонн/га. В середньому валовий збір по пшениці варіює від 16,2 до 28,6 млн тонн, причому 9,4 — 19,4 млн тонн йде на експорт. Імпорт становить від 0,2 до 0,4 млн тонн. На внутрішнє споживання витрачається 6,3 — 9,0 млн тонн. Перехідні запаси по пшениці в країні становлять 4,8 — 9,7 млн тонн.
Ячмінь також є важливою експортною культурою. Посівна площа по ячменю становить 3,2 — 4,6 млн га. Врожайність варіює від 2,2 до 3,4 тонн/га, що забезпечує виробництво 7,5 — 13,2 млн тонн ячменю. Експортується країною 0,4 — 3,0 млн тонн. Імпорт незначний. Внутрішнє споживання країни цієї зернової культури становить 7,9 — 11,6 млн тонн. Перехідні запаси — 1,5 — 3,4 млн тонн.
Виробництво кукурудзи в країні в середньому становить 8,8 — 11,6 млн тонн, що не завжди покриває внутрішнє споживання цієї культури в країні, яке варіює від 10,3 до 13,8 млн тонн, тому бракуюча кількість кукурудзи імпортується.
Основний район скотарства — Альберта; у Британській Колумбії розвинуте вирощування овочів і фруктів, а також молочне тваринництво; Онтаріо і Квебек мають комплексне сільське господарство, що включає птахівництво, молочне і м'ясне тваринництво і товарне овочівництво; картоплярство розвинуте в провінціях Острів Принца Едварда і Нью-Брансвік; остання відома також розведенням худоби, як і Нова Шотландія. У цілому доходи фермерських господарств складаються з продажу зерна (27 %), продуктів м'ясного скотарства (37 %), молочних продуктів (16 %), фруктів та овочів (3 %), а також птахівництва (5 %).
Лісозаготівлі. Хутровий промисел. Рибальство (провідне місце у світі по експорту мороженої риби).
Виробництво вина займає 26 тис. акрів і економічний внесок винарства оцінюється в 6,8 млрд канадських доларів.
Азартні ігри
Азартні ігри дозволені в Канаді. Поступова легалізація почалася 1970 року, а з 1985 року провінціх країни мають право самостійно обирати, чи легалізувати таку діяльність на своїй території. До 1970 року будь-які види азартних ігор в Канаді було заборонено. Протягом десятиліть незаконні азартні ігри в Канаді були в основному сферою, якою займалася організована злочинність.
Співробітництво з країнами ЄС
30 жовтня 2016 року у Брюсселі керівники ЄС і Канади підписали угоду про торговельно-економічне співробітництво ЄС і Канади (CETA).
Угоду підписали прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, президент Європейської ради Дональд Туск, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
1 серпня 2017 року почала діяти зона вільної торгівлі між Канадою та Україною.
Див. також
Примітки
- Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001
- . www.winesofcanada.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- . TripSavvy (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- Угода про ЗВТ між Україною та Канадою: символічна чи ефективна? [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 1.08.2017
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanada visokorozvinena industrialno agrarna krayina en v Toronto Naftova vishka poruch z mistom Sarnia v provinciyi Ontario KanadaZagalnij opisOsnovni galuzi promislovosti girnichodobuvna ta pererobna harchova derevoobrobna paperova transportnogo obladnannya himichna ribna naftova i gazova Transport zaliznichnij avtomobilnij richkovij ozernij morskij povitryanij Golovni porti Vankuver Set Il Port Kart Tander Bej Monreal U seredini 1990 h rokiv transportna sistema krayini vklyuchala blizko 90 000 km zaliznici 884 000 km avtomagistralej i shosejnih dorig 24 000 km naftoprovodiv i 75 000 km gazoprovodiv 25 velikih portiv dostupnih dlya okeanskih suden i 475 nevelikih portiv ponad 1300 licenzovanih aeroportiv 2001 roku za danimi VVP 620 mlrd Za rozmirami VVP Kanada nezminno posidaye 7 e misce u sviti pislya SShA Yaponiyi Nimechchini Franciyi Velikoyi Britaniyi Italiyi Temp zrostannya VVP 3 VVP na dushu naselennya 20 458 Pryami zakordonni investiciyi 9 7 mlrd Import 237 mlrd golovnim chinom SShA 77 krayini YeS 6 5 Eksport 245 mlrd g ch SShA 84 krayini YeS 4 U ekonomici Kanadi vidilyayutsya sektori dobuvnoyi promislovosti j silskogo gospodarstva obrobnoyi promislovosti budivnictva ta sfera obslugovuvannya Obrobna promislovist v kinci HH st daye 18 4 VVP i zabezpechuye 16 zajnyatosti dlya budivnictva ci velichini skladayut vidpovidno 5 2 i 5 4 Na chastku sektora poslug pripadaye 66 2 VVP i 73 6 zajnyatih Cej sektor vklyuchaye transport telekomunikaciyi optovu i rozdribnu torgivlyu finansi strahuvannya i neruhomist goteli restorani rozvagi privatni medichni poslugi i inshi vidi poslug organi derzhavnogo upravlinnya osvitu derzhavnu sistemu ohoroni zdorov ya i t i Kanada vstupila v postindustrialnu stadiyu rozvitku Virobnictvo elektroenergiyi 537 mlrd kVt god 1995 Bl 61 vsiyeyi energiyi davali GES 21 TES 18 AES Za spozhivannyam energiyi na dushu naselennya Kanada zajmaye 1 e misce u sviti IndustriyaNajbilsh industrializovani regioni Pivdenne Ontario i Kvebek de takozh roztashovani najbilshi finansovi centri krayini Stepovi provinciyi Manitoba Saskachevan Alberta viroblyayut osnovnij obsyag zernovih Britanska Kolumbiya nadaye osnovnu produkciyu lisovoyi promislovosti U Alberti dobuvayut majzhe vsyu naftu i prirodnij gaz Kanadi U Pivnichno zahidnih teritoriyah vedetsya rozrobka korisnih kopalin Bilshe polovini pidpriyemstv obrobnoyi promislovosti rozmishuyetsya v Ontario i odna chvert u Kvebeku Inshi veliki pidpriyemstva znahodyatsya perevazhno na teritoriyi Britanskoyi Kolumbiyi i Alberti Najbilsha za obsyagom virobnictva galuz virobnictvo avtomobiliv a takozh detalej do nih ta inshogo obladnannya U sumi cya galuz daye p yatu chastinu vsiyeyi produkciyi obrobnoyi promislovosti Inshi vazhlivi galuzi pov yazani z resursnoyu bazoyu ce harchova promislovist peregonka i ochishennya nafti himichna derevoobrobna i paperova promislovist Najriznomanitnisha promislovist v provinciyi Ontario sho volodiye bagatimi prirodnimi resursami i vigidno roztashovana po vidnoshennyu do vnutrishnih i zarubizhnih amerikanskih rinkiv zbutu Najvazhlivishi galuzi avtomobilebuduvannya virobnictvo energoustatkuvannya himichnih materialiv viplavka zaliza i stali virobnictvo harchovih produktiv osoblivo m yasnih i molochnih Velikim torgovim i promislovim centrom yak legkoyi tak i vazhkoyi promislovosti ye Toronto Gamilton specializuyetsya na viplavci zaliza j stali ta metalovirobiv Velikimi promislovimi centrami provinciyi Ontario ye takozh Brantford Kitchener Voterlu London Okvill Oshava Ottava Piterboro Sarniya Su Sent Mari i Vindzor U Kvebeku rozvinene virobnictvo celyulozi i paperu a takozh alyuminiyu Tut zhe znahodyatsya pidpriyemstva aviacijnoyi i avtomobilnoyi promislovosti virobnictvo energoustatkuvannya i pidpriyemstva harchovoyi m yasomolochnoyi promislovosti Osnovni promislovi centri provinciyi Monreal Lashin La Sall Kvebek Sen Loran Shavinigan Fols Sherbruk i Trua Riv yer Britanska Kolumbiya specializuyetsya na virobnictvi lisopilomaterialiv celyulozi i paperu a takozh naftoproduktiv u provinciyi Alberta roztashovani naftohimichni pidpriyemstva i virobnictvo m yasoproduktiv Silske gospodarstvo PromisliKanada daye 16 svitovoyi produkciyi pshenici yaka ye osnovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu zbir 49 6 mln t v 1997 Inshi eksportni kulturi yachmin oves z tehnichnih lon tyutyun ripak Tvarinnictvo molochne m yaso sherstne ptahivnictvo daye bl 60 vartosti silskogospodarskoyi produkciyi Bilshu chastinu zerna postavlyayut provinciyi Saskachevan i Manitoba Kanada ye eksporterom zerna ce stosuyetsya vsih osnovnih kultur vklyuchayuchi pshenicyu zhito oves yachmin kukurudzu grechku i odnim z golovnih gravciv na svitovomu zernovomu rinku U zv yazku z cim import zernovih skladaye neznachnu kilkist V serednomu posivna plosha po pshenici stanovit 8 6 11 0 mln ga Vrozhajnist rizna po rokah i kolivayetsya vid 1 8 do 2 9 tonn ga V serednomu valovij zbir po pshenici variyuye vid 16 2 do 28 6 mln tonn prichomu 9 4 19 4 mln tonn jde na eksport Import stanovit vid 0 2 do 0 4 mln tonn Na vnutrishnye spozhivannya vitrachayetsya 6 3 9 0 mln tonn Perehidni zapasi po pshenici v krayini stanovlyat 4 8 9 7 mln tonn Yachmin takozh ye vazhlivoyu eksportnoyu kulturoyu Posivna plosha po yachmenyu stanovit 3 2 4 6 mln ga Vrozhajnist variyuye vid 2 2 do 3 4 tonn ga sho zabezpechuye virobnictvo 7 5 13 2 mln tonn yachmenyu Eksportuyetsya krayinoyu 0 4 3 0 mln tonn Import neznachnij Vnutrishnye spozhivannya krayini ciyeyi zernovoyi kulturi stanovit 7 9 11 6 mln tonn Perehidni zapasi 1 5 3 4 mln tonn Virobnictvo kukurudzi v krayini v serednomu stanovit 8 8 11 6 mln tonn sho ne zavzhdi pokrivaye vnutrishnye spozhivannya ciyeyi kulturi v krayini yake variyuye vid 10 3 do 13 8 mln tonn tomu brakuyucha kilkist kukurudzi importuyetsya Osnovnij rajon skotarstva Alberta u Britanskij Kolumbiyi rozvinute viroshuvannya ovochiv i fruktiv a takozh molochne tvarinnictvo Ontario i Kvebek mayut kompleksne silske gospodarstvo sho vklyuchaye ptahivnictvo molochne i m yasne tvarinnictvo i tovarne ovochivnictvo kartoplyarstvo rozvinute v provinciyah Ostriv Princa Edvarda i Nyu Bransvik ostannya vidoma takozh rozvedennyam hudobi yak i Nova Shotlandiya U cilomu dohodi fermerskih gospodarstv skladayutsya z prodazhu zerna 27 produktiv m yasnogo skotarstva 37 molochnih produktiv 16 fruktiv ta ovochiv 3 a takozh ptahivnictva 5 Lisozagotivli Hutrovij promisel Ribalstvo providne misce u sviti po eksportu morozhenoyi ribi Virobnictvo vina zajmaye 26 tis akriv i ekonomichnij vnesok vinarstva ocinyuyetsya v 6 8 mlrd kanadskih dolariv Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Kanadi Azartni igri dozvoleni v Kanadi Postupova legalizaciya pochalasya 1970 roku a z 1985 roku provincih krayini mayut pravo samostijno obirati chi legalizuvati taku diyalnist na svoyij teritoriyi Do 1970 roku bud yaki vidi azartnih igor v Kanadi bulo zaboroneno Protyagom desyatilit nezakonni azartni igri v Kanadi buli v osnovnomu sferoyu yakoyu zajmalasya organizovana zlochinnist Spivrobitnictvo z krayinami YeS30 zhovtnya 2016 roku u Bryusseli kerivniki YeS i Kanadi pidpisali ugodu pro torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo YeS i Kanadi CETA Ugodu pidpisali prem yer ministr Kanadi Dzhastin Tryudo prezident Yevropejskoyi radi Donald Tusk prezident Yevrokomisiyi Zhan Klod Yunker 1 serpnya 2017 roku pochala diyati zona vilnoyi torgivli mizh Kanadoyu ta Ukrayinoyu Div takozhKorisni kopalini Kanadi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kanadi Girnicha promislovist Kanadi Geologiya Kanadi Bank of Nova Scotia Toronto Dominion Bank en Bank of MontrealPrimitkiIndex of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 www winesofcanada com Arhiv originalu za 19 kvitnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2018 TripSavvy angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 17 veresnya 2020 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2016 Ugoda pro ZVT mizh Ukrayinoyu ta Kanadoyu simvolichna chi efektivna 1 serpnya 2017 u Wayback Machine Deutsche Welle 1 08 2017DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X