Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія ісламу — історія становлення й поширення релігії Ісламу, виникнення й існування ісламських держав.
Зародження і розвиток Ісламу як релігії
Вчення ісламу (підкорення владі Бога) проголошується Мухаммадом після видіння йому у 610 році про всесвітній суд, що наближається (покарання і нагорода за діяння) і вчення про Аллаха, творця і суддю, котрий визначає долю людей.
П'ять основних обов'язків мусульманина є символом віри «Немає (іншого) Бога крім Аллаха, і Мухаммад його пророк», обов'язкова молитва (п'ять разів на день), пожертвування (податки), піст у місяць Рамадан і паломництво до Мекки.
Трьома підґрунтями віри є писемно зафіксований за Османа Коран (Боже слово, 114 сур), Сунна (переказ звичаїв та висловів пророка) та Іджма (згода віруючих). За Алі відбувається розкол на сунітів та шиїтів (заперечення сунни). Шиїти вбачають в Алі правомірного спадкоємця пророка, якому протистоять хариджати і на пропозицію якого кожного віруючого може бути обрано керівником громади.
Мухаммад (570-632 роки життя), після проголошення вчення був змушений покинути Мекку.
16 липня 622 року відбувається Хіджра — прихід Мухаммада до Ясріб-Медини, місто пророка; з цієї дати починається ісламське літочислення.
1 листопада 630 року відбувається повернення Мухаммада до Мекки. Він очищує місто і Каабу, давнє арабське святилище, від служіння ідолам. Після цього нове вчення перемагає в Аравії.
632 року Мухаммад помирає в Медині.
Обрані халіфи (632—661 роки)
632-634 роки — правління першого халіфа (спадкоємця) Абу-Бекра, що підкоряє відокремлені арабські племена і просувається до Сирії та Персії.
634-644 роки — правління Омара (володаря правовірних), що перетворює національну арабську державу на теократичну світову імперію і створює мілітаризовану адміністрацію: командувач арабським окупаційним військом водночас стає цивільним намісником халіфа, релігійним головою та світським суддею. Омар здобуває Сирію та Палестину (Дамаск — 635 року, Єрусалим — 638 року), Персію (здобуття Ктесіфону — 636 рік, битва під Нехавендою — 642 року), його полководець Абн Бін аль Ас — здобув Єгипет (звільнення Александрії — 642 року).
644-656 роки — правління Омеяда Османа, якого обирають халіфом і він продовжує загарбницьку політику: наступ арабів на Барку (642-645 роки). Намісник Дамаска Муавія бореться проти Візантії. Після загрози Александрії з боку візантійського флоту створюється арабський флот. Осман сприяв вивищенню Омеядів, через що і загинув від невдоволених його правлінням.
656-661 роки — правління Алі, двоюрідного брата і зятя Мухаммада, що після боротьби проти вдови Мухаммада Аїши (1-ша громадянська війна) і перемоги у битві на верблюдах під Басрою 656 року переносить столицю до Куфи: Медіна втрачає своє політичне значення. Муавія, намісник Сирії, бажає помститися за смерть свого двоюрідного брата Османа. Після безрезультатної битви Муавія проти Алі під Сіффіною у 657 році і третейського суду в Адрусі 658 року (де частина перебіжчиків-хариджитів покидає Алі), Алі вбивають у 661 році хариджити.
Династія Омеядів (661-750 роки)
Політична історія
661-680 роки — правління Муавія, що посідає місце неспроможних синів Алі. Дамаск стає столицею. Відновлення адміністрації, фінансів й оподаткування. Напади на Візантію (із 667 року). На Сході здобувають Кабул, Бухару і Самарканд.
680-683 роки — правління Язіда І, що перемагає Хусейна, сина Алі та його прибічників під Кербелою (10 жовтня 680 року — Страсний день шиїтів), яка стає місцем паломництва шиїтів.
685-705 роки — правління Абд аль-Маліка, що після придушення шиїтського та хариджитського повстань і ліквідації супротивників халіфату в Мецці знову відновлює єдність держави. Забезпечує панування в Північній Африці (здобуття Карфагена 698 року). Запровадження арабських грошей.
705-715 роки — правління Валіда І, за якого династія Омеядів здобуває найбільші досягнення: здобуття Трансоксанії, землі індусів та Іспанії. Тарік долає Гібралтарську протоку (Джебель-аль-Тарік) і знищує військо вестготів.
718 рік — невдала облога Константинополя.
732 рік — битва між Туром і Пуатьє зупиняє подальше просування арабів на Заході. Суспільна й економічна криза, яка виникає у зв'язку з податковим зрівнюванням навернених неарабів з арабами, повстання шиїтів і хариджитів, а також розлад між Омеядами і Аббасидами призводять до краху імперії Омеядів.
750 рік — Мерван ІІ (правив у 744-750 роках) зазнає нищівної поразки в битві на Забі (притока Тигру. Кривавої лазні, влаштованої для Омеядів, що вижили, уникає лише Абд ар Рахман I, який в Іспанії засновує у 756 році Кордовський емірат Омеядів.
Держава, суспільство
Арабська світова держава об'єднувала народи найрізноманітнішого походження і релігії. Попри ці особливості, завдяки релігії (іслам) і арабській мові, яка усюди стає панівною, оскільки Коран не дозволяється перекладати, швидко утворюється єдина арабська культура. Підкорені народи не навертаються і не примушуються до прийняття ісламу, а лише оподатковуються. Згодом виникають суперечки між пануючою арабською військовою кастою (лише військова служба, звільнення від податків) і підданими. Рівноправність, якої вимагає неарабська частина населення, згодом доводиться забезпечити.
Династія Аббасидів (750-1258 роки)
Політична історія
750-754 роки — правління першого аббасидського халіфа Абу ль Аббаса, який помер 754 року.
754-775 роки — правління Аль Мансура (Переможця) — власне, засновника династії Аббасидів, котрий створює основу нової держави за допомогою перського допоміжного війська і у 762 році засновує столицю Багдад. Домінування арабів закінчується, керівництво переходить до персів: запровадження перського придворного церемоніалу, державою керують візирі, реорганізація адміністрації за перським і візантійським зразками. Халіф, оточений своїм почтом, стає недосяжним для громадськості.
Розквіт халіфату за правління у 786-809 роках Гаруна аль Рашида (відомого з «Тисячі й однієї ночі»). Незважаючи на переможну боротьбу проти Візантії, починається політичний занепад держави: 788 року в Марокко стає самостійною династія Ідрісидів, 801 року у Кайруані династія Аглабідів. По смерті Гаруна державі загрожує розпад у зв'язку з боротьбою між його синами.
У IX столітті внутрішній розбрат, шиїтські повстання, вивищення самостійних династій (Тахіриди в Хорасані) стають причиною позбавлення влади халіфа, який обмежується саном духовного глави всіх правовірних, тоді як вже наприклад з 936 року правління державою перебуває в руках Амір аль Умара (старшого еміра). Володарі незалежних династій невдовзі привласнюють цей титул собі.
У 940-1256 роках халіфат Аббасидів не має політичного значення.
1256 рік — вторгнення монголів до Персії.
1258 рік — здобуття і розорення Багдада монголами.
Внутрішній розвиток
Незважаючи на великі зовнішньополітичні успіхи (панування в Середземномор'ї до XI-го століття включно, завоювання в XI-му столітті Індії), починається відокремлений розвиток релігійних сект, політичних й етнічних сфер (держави під владою власних династій з деспотичною формою правління). Вирішальним для всіх держав є просочування тюрків з VIII століття, які в IX столітті при всіх ісламських дворах утворюють двірську гвардію. Їхні ватажки стають намісниками, здобувають владу. Гхаснавіди в Афганістані утворюють першу тюркську династію (962-1186 роки). Іслам зазнає втрат через Реконкісту в Іспанії та на Сицилії.
Культура
В ісламських центрах культури (Багдад, Дамаск, Каїр, Мекка, Самарканд) араби поєднують орієнтальні й елліністичні знання, і це становить підґрунтя для ісламської науки, яка в IX та в Х століттях досягає свого апогею і — передусім в Іспанії — чинить вплив на християнський Захід.
Ісламські удільні держави
Іспанія переживає велике піднесення за династії Омеядів (755-1031 роки). Найвизначнішим правителем є Абд Ар Рахман III (правив у 912-961 роках), який відновлює центральну владу емірату в боротьбі проти знаті й у 929 році стає халіфом. Після того, як за правління у 977-1002 роках Аль Мансура (Мухаммад ібн Абу Амір), ним відновлюється арабське панування над усією Іспанією, незабаром починається тронний розбрат (1008-1031 роки), через який Андалусія розпадається на удільні держави (період удільних князів — Reyes de Teijas, що тривав у 1031-1086 роках). Проти Альфонса VII Кастильського, котрий знову починає християнський наступ, до країни закликаються берберські Альморавіди (правили в Іспанії в 1086-1147 роках), на зміну яким приходять Альмохади (правили в 1150-1250 роках).
Гранадський емірат (1246-1492 роки) — залишок маврської держави — закінчує своє існування із завоюванням Гранади Кастилією.
Близько 800 року виникають три великі династії: Ростеміди з Тахерта, Ідрісіди з Феса (808-930 роки) та Аглабіди з Кайруана (801-909 роки). Усі вони гинуть від Фатімідів (909-972 роки), котрі, як нащадки дочки пророка Фатіми та її чоловіка Алі, претендують на панування над правовірними і швидко здобувають Єгипет у 969 році. В Іфрікії спершу панують як намісники Фатімідів Зіріди (972-1167 роки), які, однак, стають самостійними у 1041 році.
В ХІ столітті Північна Африка й Іспанія опиняються під пануванням Альморавідів у 1061-1163 роках, владу яких ліквідують Альмохади (правлячи в Північній Африці у 1147-1269 роках) на чолі з Абд аль Мурміном, найвизначнішим мусульманським правителем Північної Африки. Держава Альмохадів гине від християн й арабських нападів.
Після династій Тулунідів (868-905 роки) та Іхсидідів (935-969 роки) Єгиптом правлять Фатіміди (969-1171 роки), які більше не визнають владу халіфів Аббасидів (тобто стають антихаліфами). Їхнє панування змінюється династією Аюбідів (1171-1250 роки), засновник якої курд Саладін (Салад-Дін) перемагає короля Єрусалима під Хаттіною у 1187 році. У наступний період стає впливовою тюркська мамелюцька гвардія. Вона у 1260 році дає відсіч нападам монголів на Єгипет.
Схід
У Північній Месопотамії панують Хамданіди з Мосула й Алеппо (890-1003 роки), в той час як Саманіди (819-999 роки) панують у Трансоксанії спершу як намісники Тахірідів, а з 875 року незалежно від Тахірідів. Найбільша держава утворюється з Буїдів (932-1055 роки). У них відбувається становлення політичної самосвідомості іранців. З 945 року Буїди, як найвищі чиновники (Амір аль Умара), перебувають у Багдаді й зосереджують всю владу.
Політичне керівництво ісламським світом у наступний період беруть на себе турки, а найвизначнішим державним утворенням стає держава Великих Сельджуків.
Сучасний період
У 1979 році Іранська революція перетворила Іран з конституційної монархії на теократичну ісламську республіку під владою Рухолли Хомейні, мусульманського шиїтського священнослужителя. Після Революції прийнято нову конституцію та створено уряд, який обрав Рухолла Хомейні верховним лідером. Протягом наступних двох років ліберали, ліві та ісламські угруповання боролися один з одним, й ісламісти захопили владу.
Література
- Кіндер Г., Хільгеман В. «Всесвітня історія: dtv-Atlas»: Пер. з нім. — К.:Знання-Прес, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya islamu istoriya stanovlennya j poshirennya religiyi Islamu viniknennya j isnuvannya islamskih derzhav Zarodzhennya i rozvitok Islamu yak religiyiVchennya islamu pidkorennya vladi Boga progoloshuyetsya Muhammadom pislya vidinnya jomu u 610 roci pro vsesvitnij sud sho nablizhayetsya pokarannya i nagoroda za diyannya i vchennya pro Allaha tvorcya i suddyu kotrij viznachaye dolyu lyudej P yat osnovnih obov yazkiv musulmanina ye simvolom viri Nemaye inshogo Boga krim Allaha i Muhammad jogo prorok obov yazkova molitva p yat raziv na den pozhertvuvannya podatki pist u misyac Ramadan i palomnictvo do Mekki Troma pidgruntyami viri ye pisemno zafiksovanij za Osmana Koran Bozhe slovo 114 sur Sunna perekaz zvichayiv ta visloviv proroka ta Idzhma zgoda viruyuchih Za Ali vidbuvayetsya rozkol na sunitiv ta shiyitiv zaperechennya sunni Shiyiti vbachayut v Ali pravomirnogo spadkoyemcya proroka yakomu protistoyat haridzhati i na propoziciyu yakogo kozhnogo viruyuchogo mozhe buti obrano kerivnikom gromadi Prorok MuhammadMuhammad 570 632 roki zhittya pislya progoloshennya vchennya buv zmushenij pokinuti Mekku 16 lipnya 622 roku vidbuvayetsya Hidzhra prihid Muhammada do Yasrib Medini misto proroka z ciyeyi dati pochinayetsya islamske litochislennya 1 listopada 630 roku vidbuvayetsya povernennya Muhammada do Mekki Vin ochishuye misto i Kaabu davnye arabske svyatilishe vid sluzhinnya idolam Pislya cogo nove vchennya peremagaye v Araviyi 632 roku Muhammad pomiraye v Medini Obrani halifi 632 661 roki 632 634 roki pravlinnya pershogo halifa spadkoyemcya Abu Bekra sho pidkoryaye vidokremleni arabski plemena i prosuvayetsya do Siriyi ta Persiyi 634 644 roki pravlinnya Omara volodarya pravovirnih sho peretvoryuye nacionalnu arabsku derzhavu na teokratichnu svitovu imperiyu i stvoryuye militarizovanu administraciyu komanduvach arabskim okupacijnim vijskom vodnochas staye civilnim namisnikom halifa religijnim golovoyu ta svitskim suddeyu Omar zdobuvaye Siriyu ta Palestinu Damask 635 roku Yerusalim 638 roku Persiyu zdobuttya Ktesifonu 636 rik bitva pid Nehavendoyu 642 roku jogo polkovodec Abn Bin al As zdobuv Yegipet zvilnennya Aleksandriyi 642 roku 644 656 roki pravlinnya Omeyada Osmana yakogo obirayut halifom i vin prodovzhuye zagarbnicku politiku nastup arabiv na Barku 642 645 roki Namisnik Damaska Muaviya boretsya proti Vizantiyi Pislya zagrozi Aleksandriyi z boku vizantijskogo flotu stvoryuyetsya arabskij flot Osman spriyav vivishennyu Omeyadiv cherez sho i zaginuv vid nevdovolenih jogo pravlinnyam 656 661 roki pravlinnya Ali dvoyuridnogo brata i zyatya Muhammada sho pislya borotbi proti vdovi Muhammada Ayishi 1 sha gromadyanska vijna i peremogi u bitvi na verblyudah pid Basroyu 656 roku perenosit stolicyu do Kufi Medina vtrachaye svoye politichne znachennya Muaviya namisnik Siriyi bazhaye pomstitisya za smert svogo dvoyuridnogo brata Osmana Pislya bezrezultatnoyi bitvi Muaviya proti Ali pid Siffinoyu u 657 roci i tretejskogo sudu v Adrusi 658 roku de chastina perebizhchikiv haridzhitiv pokidaye Ali Ali vbivayut u 661 roci haridzhiti Dinastiya Omeyadiv 661 750 roki Politichna istoriya 661 680 roki pravlinnya Muaviya sho posidaye misce nespromozhnih siniv Ali Damask staye stoliceyu Vidnovlennya administraciyi finansiv j opodatkuvannya Napadi na Vizantiyu iz 667 roku Na Shodi zdobuvayut Kabul Buharu i Samarkand 680 683 roki pravlinnya Yazida I sho peremagaye Husejna sina Ali ta jogo pribichnikiv pid Kerbeloyu 10 zhovtnya 680 roku Strasnij den shiyitiv yaka staye miscem palomnictva shiyitiv 685 705 roki pravlinnya Abd al Malika sho pislya pridushennya shiyitskogo ta haridzhitskogo povstan i likvidaciyi suprotivnikiv halifatu v Mecci znovu vidnovlyuye yednist derzhavi Zabezpechuye panuvannya v Pivnichnij Africi zdobuttya Karfagena 698 roku Zaprovadzhennya arabskih groshej 705 715 roki pravlinnya Valida I za yakogo dinastiya Omeyadiv zdobuvaye najbilshi dosyagnennya zdobuttya Transoksaniyi zemli indusiv ta Ispaniyi Tarik dolaye Gibraltarsku protoku Dzhebel al Tarik i znishuye vijsko vestgotiv 718 rik nevdala obloga Konstantinopolya 732 rik bitva mizh Turom i Puatye zupinyaye podalshe prosuvannya arabiv na Zahodi Suspilna j ekonomichna kriza yaka vinikaye u zv yazku z podatkovim zrivnyuvannyam navernenih nearabiv z arabami povstannya shiyitiv i haridzhitiv a takozh rozlad mizh Omeyadami i Abbasidami prizvodyat do krahu imperiyi Omeyadiv 750 rik Mervan II praviv u 744 750 rokah zaznaye nishivnoyi porazki v bitvi na Zabi pritoka Tigru Krivavoyi lazni vlashtovanoyi dlya Omeyadiv sho vizhili unikaye lishe Abd ar Rahman I yakij v Ispaniyi zasnovuye u 756 roci Kordovskij emirat Omeyadiv Derzhava suspilstvo Arabska svitova derzhava ob yednuvala narodi najriznomanitnishogo pohodzhennya i religiyi Popri ci osoblivosti zavdyaki religiyi islam i arabskij movi yaka usyudi staye panivnoyu oskilki Koran ne dozvolyayetsya perekladati shvidko utvoryuyetsya yedina arabska kultura Pidkoreni narodi ne navertayutsya i ne primushuyutsya do prijnyattya islamu a lishe opodatkovuyutsya Zgodom vinikayut superechki mizh panuyuchoyu arabskoyu vijskovoyu kastoyu lishe vijskova sluzhba zvilnennya vid podatkiv i piddanimi Rivnopravnist yakoyi vimagaye nearabska chastina naselennya zgodom dovoditsya zabezpechiti Dinastiya Abbasidiv 750 1258 roki Politichna istoriya 750 754 roki pravlinnya pershogo abbasidskogo halifa Abu l Abbasa yakij pomer 754 roku 754 775 roki pravlinnya Al Mansura Peremozhcya vlasne zasnovnika dinastiyi Abbasidiv kotrij stvoryuye osnovu novoyi derzhavi za dopomogoyu perskogo dopomizhnogo vijska i u 762 roci zasnovuye stolicyu Bagdad Dominuvannya arabiv zakinchuyetsya kerivnictvo perehodit do persiv zaprovadzhennya perskogo pridvornogo ceremonialu derzhavoyu keruyut viziri reorganizaciya administraciyi za perskim i vizantijskim zrazkami Halif otochenij svoyim pochtom staye nedosyazhnim dlya gromadskosti Rozkvit halifatu za pravlinnya u 786 809 rokah Garuna al Rashida vidomogo z Tisyachi j odniyeyi nochi Nezvazhayuchi na peremozhnu borotbu proti Vizantiyi pochinayetsya politichnij zanepad derzhavi 788 roku v Marokko staye samostijnoyu dinastiya Idrisidiv 801 roku u Kajruani dinastiya Aglabidiv Po smerti Garuna derzhavi zagrozhuye rozpad u zv yazku z borotboyu mizh jogo sinami Abbasidskij halifat u 820 roci sered todishnih derzhav ta imperij U IX stolitti vnutrishnij rozbrat shiyitski povstannya vivishennya samostijnih dinastij Tahiridi v Horasani stayut prichinoyu pozbavlennya vladi halifa yakij obmezhuyetsya sanom duhovnogo glavi vsih pravovirnih todi yak vzhe napriklad z 936 roku pravlinnya derzhavoyu perebuvaye v rukah Amir al Umara starshogo emira Volodari nezalezhnih dinastij nevdovzi privlasnyuyut cej titul sobi U 940 1256 rokah halifat Abbasidiv ne maye politichnogo znachennya 1256 rik vtorgnennya mongoliv do Persiyi 1258 rik zdobuttya i rozorennya Bagdada mongolami Vnutrishnij rozvitok Nezvazhayuchi na veliki zovnishnopolitichni uspihi panuvannya v Seredzemnomor yi do XI go stolittya vklyuchno zavoyuvannya v XI mu stolitti Indiyi pochinayetsya vidokremlenij rozvitok religijnih sekt politichnih j etnichnih sfer derzhavi pid vladoyu vlasnih dinastij z despotichnoyu formoyu pravlinnya Virishalnim dlya vsih derzhav ye prosochuvannya tyurkiv z VIII stolittya yaki v IX stolitti pri vsih islamskih dvorah utvoryuyut dvirsku gvardiyu Yihni vatazhki stayut namisnikami zdobuvayut vladu Ghasnavidi v Afganistani utvoryuyut pershu tyurksku dinastiyu 962 1186 roki Islam zaznaye vtrat cherez Rekonkistu v Ispaniyi ta na Siciliyi Kultura V islamskih centrah kulturi Bagdad Damask Kayir Mekka Samarkand arabi poyednuyut oriyentalni j ellinistichni znannya i ce stanovit pidgruntya dlya islamskoyi nauki yaka v IX ta v H stolittyah dosyagaye svogo apogeyu i peredusim v Ispaniyi chinit vpliv na hristiyanskij Zahid Islamski udilni derzhaviIspaniya Inter yer Algambri de konstrukciyi prikrasheni arabeskami Granada Ispaniya Ispaniya perezhivaye velike pidnesennya za dinastiyi Omeyadiv 755 1031 roki Najviznachnishim pravitelem ye Abd Ar Rahman III praviv u 912 961 rokah yakij vidnovlyuye centralnu vladu emiratu v borotbi proti znati j u 929 roci staye halifom Pislya togo yak za pravlinnya u 977 1002 rokah Al Mansura Muhammad ibn Abu Amir nim vidnovlyuyetsya arabske panuvannya nad usiyeyu Ispaniyeyu nezabarom pochinayetsya tronnij rozbrat 1008 1031 roki cherez yakij Andalusiya rozpadayetsya na udilni derzhavi period udilnih knyaziv Reyes de Teijas sho trivav u 1031 1086 rokah Proti Alfonsa VII Kastilskogo kotrij znovu pochinaye hristiyanskij nastup do krayini zaklikayutsya berberski Almoravidi pravili v Ispaniyi v 1086 1147 rokah na zminu yakim prihodyat Almohadi pravili v 1150 1250 rokah Granadskij emirat 1246 1492 roki zalishok mavrskoyi derzhavi zakinchuye svoye isnuvannya iz zavoyuvannyam Granadi Kastiliyeyu Pivnichna Afrika Velika mechet Kajruanu takozh vidoma yak Akba bula zasnovana 670 roku i ye najstarishoyu mechettyu Magribu Kajruan Tunis Blizko 800 roku vinikayut tri veliki dinastiyi Rostemidi z Taherta Idrisidi z Fesa 808 930 roki ta Aglabidi z Kajruana 801 909 roki Usi voni ginut vid Fatimidiv 909 972 roki kotri yak nashadki dochki proroka Fatimi ta yiyi cholovika Ali pretenduyut na panuvannya nad pravovirnimi i shvidko zdobuvayut Yegipet u 969 roci V Ifrikiyi spershu panuyut yak namisniki Fatimidiv Ziridi 972 1167 roki yaki odnak stayut samostijnimi u 1041 roci V HI stolitti Pivnichna Afrika j Ispaniya opinyayutsya pid panuvannyam Almoravidiv u 1061 1163 rokah vladu yakih likviduyut Almohadi pravlyachi v Pivnichnij Africi u 1147 1269 rokah na choli z Abd al Murminom najviznachnishim musulmanskim pravitelem Pivnichnoyi Afriki Derzhava Almohadiv gine vid hristiyan j arabskih napadiv Yegipet Mechet Al Hakim Kayir Yegipet Pislya dinastij Tulunidiv 868 905 roki ta Ihsididiv 935 969 roki Yegiptom pravlyat Fatimidi 969 1171 roki yaki bilshe ne viznayut vladu halifiv Abbasidiv tobto stayut antihalifami Yihnye panuvannya zminyuyetsya dinastiyeyu Ayubidiv 1171 1250 roki zasnovnik yakoyi kurd Saladin Salad Din peremagaye korolya Yerusalima pid Hattinoyu u 1187 roci U nastupnij period staye vplivovoyu tyurkska mamelyucka gvardiya Vona u 1260 roci daye vidsich napadam mongoliv na Yegipet Shid U Pivnichnij Mesopotamiyi panuyut Hamdanidi z Mosula j Aleppo 890 1003 roki v toj chas yak Samanidi 819 999 roki panuyut u Transoksaniyi spershu yak namisniki Tahiridiv a z 875 roku nezalezhno vid Tahiridiv Najbilsha derzhava utvoryuyetsya z Buyidiv 932 1055 roki U nih vidbuvayetsya stanovlennya politichnoyi samosvidomosti iranciv Z 945 roku Buyidi yak najvishi chinovniki Amir al Umara perebuvayut u Bagdadi j zoseredzhuyut vsyu vladu Politichne kerivnictvo islamskim svitom u nastupnij period berut na sebe turki a najviznachnishim derzhavnim utvorennyam staye derzhava Velikih Seldzhukiv Suchasnij periodU 1979 roci Iranska revolyuciya peretvorila Iran z konstitucijnoyi monarhiyi na teokratichnu islamsku respubliku pid vladoyu Ruholli Homejni musulmanskogo shiyitskogo svyashennosluzhitelya Pislya Revolyuciyi prijnyato novu konstituciyu ta stvoreno uryad yakij obrav Ruholla Homejni verhovnim liderom Protyagom nastupnih dvoh rokiv liberali livi ta islamski ugrupovannya borolisya odin z odnim j islamisti zahopili vladu LiteraturaKinder G Hilgeman V Vsesvitnya istoriya dtv Atlas Per z nim K Znannya Pres 2001