Петрѐнко Єлизавѐта Фѐдорівна (23 листопада (5 грудня) 1880, м. Охтирка, Харківська губернія, нині Сумська обл. — 26 жовтня 1951, Москва) — українська та російська оперна та концертно-камерна співачка (мецо-сопрано), педагогиня, професорка (1919), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944).
Петренко Єлизавета Федорівна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 5 грудня 1880 або 23 листопада 1880[1] |
Місце народження | Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 26 жовтня 1951 (70 років) або 28 жовтня 1951[1] (70 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Професії | співачка, викладачка університету, музикантка |
Освіта | Санкт-Петербурзька консерваторія (1905) |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Жанри | опера |
Заклад | Маріїнський театр і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди |
Життєпис
Народилася 1889 року в Охтирці в родині службовця земської управи Федора Авраамовича Петренка та його дружини Софії Єфимівни. В домі завжди звучала музика: батько грав на скрипці, мати — на фортепіано.
Вчилася в охтирській прогімназії, потім — у харківській гімназії, брала участь у концертах та учнівських виставах.
Вокальну освіту здобула у Санкт-Петербурзькій консерваторії (1900—1905, клас Н. Ірецької та О. Палечека), яку закінчила із золотою медаллю. Удосконалювалася у К. Ферні-Джиральдоні, уроки ритміки і танцю брала у М. Фокіна.
1905—1915 рр.— солістка Маріїнської опери (Петербург), дебютувала в партії Даліли («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса), виконала понад 40 партій у 621 спектаклі.
У 1907—1914 рр. гастролювала в (рос. «Русские сезоны») Сергія Дягілєва у Парижі, Лондоні, Монте-Карло і Римі. Її постійними партнерами по сцені були Федір Шаляпін та Леонід Собінов.
У 1908 р. виступала на сцені «Гранд-Опера» (Париж) разом з Е. Карузо.
У 1913 і 1914 гастролювала у Великому театрі (рос. Большом театре) (Москва).
У 1915—1917 рр. виступала на сцені Народного дому, 1917—1918 рр. — Театру музичної драми (обидва Петроград).
Кожного літа, повертаючись із закордонних турне, співачка відвідувала рідну Охтирку, виступала перед земляками з благодійними концертами.
Педагогічна діяльність
Багато років Єлизавета Петренко присвятила педагогічній роботі, виховала понад сто учнів.
- 1919—1921 рр. — професорка Єкатеринодарської консерваторії.
- 1922—1925 рр. — викладала в московському приватному училищі В. Зограф-Плаксиної.
- 1922—1948 рр. — у музичному училищі при Московській консерваторії.
- 1925 р. — працювала педагогинею-вокалісткою у студії ім. Ф. Шаляпіна.
- 1926—1927 рр. — у студії ім. А. Луначарського.
- 1927—1933 рр. — в Центральному технікумі театрального мистецтва.
- 1929—1950 рр. — провідна педагогиня, професорка Московської консерваторії (з 1935 очолювала вокальну кафедру), одночасно працювала в музичному технікумі ім. О. К. Глазунова (1935—1938 рр.), займалася з групою вокалістів на радіо (1932—1934).
Репертуар
В репертуарі співачки були 63 оперні партії, серед них:
- Марина Мнішек («Борис Годунов» М. Мусоргського)
- Марфа («Хованщина» М. Мусоргського)
- Солоха («Черевички» П. Чайковського)
- Амнеріс («Аїда» Дж. Верді)
- Кармен (однойменна опера Ж. Бізе)
- Фріка («Золото Рейну» Р. Вагнера) та інші.
Єлизавета Петренко була відомою камерною співачкою, гастролювала з концертами у Харкові, Ростові-на-Дону, Єкатеринодарі, Новоросійську, виконувала романси О. Даргомижського, М. Мусоргського, О. Бородіна, С. Рахманінова.
Шанобливо ставилася до української народної пісні, в її репертуарі були пісні та романси українських композиторів М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка. Брала участь в українських концертах у Петербурзі.
Записувалась на грамплатівки (понад 20 дисків).
Відзнаки
- Орден Срібної Пальми Паризької академії (1907)
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1947)
Особисте життя
У 1906 році вийшла заміж за лікаря Імператорської військово-медичної академії (1878—1949), але цей шлюб тривав недовго.
У 1914 році Єлизавета Петренко познайомилася з відомим письменником-сатириком Аркадієм Аверченком. Вони покохали один одного, багато спілкувалися, листувалися, проводили літо на батьківщині співачки, в Охтирці. Ці взаємини тривали до 1920 року, коли Аркадій Аверченко вимушений був емігрувати за кордон.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Макарова, В. (2003). І слово в пісні відгукнеться... Суми: Собор. с. 201.
- Сумщина в іменах. Суми: РВО «АС-Медіа». 2004. с. 363. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Вареник, О. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- Вареник, О. Последняя любовь Короля смеха (Аркадий Аверченко и Елизавета Петренко).
Джерела
- Воропаєва Т. Петренко Єлизавета Федорівна / Тетяна Воропаєва // Українці Санкт-Петербурга, Петрограда, Ленінграда… — Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2013. — С. 456 : фот. —
- Лисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання / Іван Лисенко. — Київ: Знання, 2012. — С. 429—430 : фот. —
- Лисенко І. Українські співаки на зарубіжних сценах / Іван Лисенко // Лисенко І. Любові висока струна. — Київ: Рада, 2010. — С.284. —
- Макарова В. Вона співала з Шаляпіним [Єлизавета Петренко] // Макарова В., Макарова Л. І слово в пісні відгукнеться… — Суми: Собор, 2003. — 283 с. : іл. —
- Миленко В. Д. Письма А. Т. Аверченко к Е. Ф. Петренко: неизвестные факты личной жизни писателя. Ч. 1 [Электронный ресурс] // http://vika-milenko.narod.ru/index/averchenko_i_elizaveta_petrenko_ch_1/0-79 [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Миленко В. Д. Письма А. Т. Аверченко к Е. Ф. Петренко: неизвестные факты личной жизни писателя. Ч. 2 [Электронный ресурс] // http://vika-milenko.narod.ru/index/averchenko_i_elizaveta_petrenko_ch_2/0-80 [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrѐnko Yelizavѐta Fѐdorivna 23 listopada 5 grudnya 1880 m Ohtirka Harkivska guberniya nini Sumska obl 26 zhovtnya 1951 Moskva ukrayinska ta rosijska operna ta koncertno kamerna spivachka meco soprano pedagoginya profesorka 1919 zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1944 Petrenko Yelizaveta FedorivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya5 grudnya 1880 1880 12 05 abo 23 listopada 1880 1880 11 23 1 Misce narodzhennyaOhtirka Harkivska guberniya Rosijska imperiyaData smerti26 zhovtnya 1951 1951 10 26 70 rokiv abo 28 zhovtnya 1951 1951 10 28 1 70 rokiv Misce smertiMoskva SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya i SRSRProfesiyispivachka vikladachka universitetu muzikantkaOsvitaSankt Peterburzka konservatoriya 1905 Spivackij golosmeco sopranoZhanrioperaZakladMariyinskij teatr i Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrenko ZhittyepisNarodilasya 1889 roku v Ohtirci v rodini sluzhbovcya zemskoyi upravi Fedora Avraamovicha Petrenka ta jogo druzhini Sofiyi Yefimivni V domi zavzhdi zvuchala muzika batko grav na skripci mati na fortepiano Vchilasya v ohtirskij progimnaziyi potim u harkivskij gimnaziyi brala uchast u koncertah ta uchnivskih vistavah Vokalnu osvitu zdobula u Sankt Peterburzkij konservatoriyi 1900 1905 klas N Ireckoyi ta O Palecheka yaku zakinchila iz zolotoyu medallyu Udoskonalyuvalasya u K Ferni Dzhiraldoni uroki ritmiki i tancyu brala u M Fokina 1905 1915 rr solistka Mariyinskoyi operi Peterburg debyutuvala v partiyi Dalili Samson i Dalila K Sen Sansa vikonala ponad 40 partij u 621 spektakli U 1907 1914 rr gastrolyuvala v ros Russkie sezony Sergiya Dyagilyeva u Parizhi Londoni Monte Karlo i Rimi Yiyi postijnimi partnerami po sceni buli Fedir Shalyapin ta Leonid Sobinov U 1908 r vistupala na sceni Grand Opera Parizh razom z E Karuzo U 1913 i 1914 gastrolyuvala u Velikomu teatri ros Bolshom teatre Moskva U 1915 1917 rr vistupala na sceni Narodnogo domu 1917 1918 rr Teatru muzichnoyi drami obidva Petrograd Kozhnogo lita povertayuchis iz zakordonnih turne spivachka vidviduvala ridnu Ohtirku vistupala pered zemlyakami z blagodijnimi koncertami Pedagogichna diyalnistBagato rokiv Yelizaveta Petrenko prisvyatila pedagogichnij roboti vihovala ponad sto uchniv 1919 1921 rr profesorka Yekaterinodarskoyi konservatoriyi 1922 1925 rr vikladala v moskovskomu privatnomu uchilishi V Zograf Plaksinoyi 1922 1948 rr u muzichnomu uchilishi pri Moskovskij konservatoriyi 1925 r pracyuvala pedagogineyu vokalistkoyu u studiyi im F Shalyapina 1926 1927 rr u studiyi im A Lunacharskogo 1927 1933 rr v Centralnomu tehnikumi teatralnogo mistectva 1929 1950 rr providna pedagoginya profesorka Moskovskoyi konservatoriyi z 1935 ocholyuvala vokalnu kafedru odnochasno pracyuvala v muzichnomu tehnikumi im O K Glazunova 1935 1938 rr zajmalasya z grupoyu vokalistiv na radio 1932 1934 RepertuarV repertuari spivachki buli 63 operni partiyi sered nih Marina Mnishek Boris Godunov M Musorgskogo Marfa Hovanshina M Musorgskogo Soloha Cherevichki P Chajkovskogo Amneris Ayida Dzh Verdi Karmen odnojmenna opera Zh Bize Frika Zoloto Rejnu R Vagnera ta inshi Yelizaveta Petrenko bula vidomoyu kamernoyu spivachkoyu gastrolyuvala z koncertami u Harkovi Rostovi na Donu Yekaterinodari Novorosijsku vikonuvala romansi O Dargomizhskogo M Musorgskogo O Borodina S Rahmaninova Shanoblivo stavilasya do ukrayinskoyi narodnoyi pisni v yiyi repertuari buli pisni ta romansi ukrayinskih kompozitoriv M Lisenka Ya Stepovogo K Stecenka Brala uchast v ukrayinskih koncertah u Peterburzi Zapisuvalas na gramplativki ponad 20 diskiv VidznakiOrden Sribnoyi Palmi Parizkoyi akademiyi 1907 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1944 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1947 Osobiste zhittyaU 1906 roci vijshla zamizh za likarya Imperatorskoyi vijskovo medichnoyi akademiyi 1878 1949 ale cej shlyub trivav nedovgo U 1914 roci Yelizaveta Petrenko poznajomilasya z vidomim pismennikom satirikom Arkadiyem Averchenkom Voni pokohali odin odnogo bagato spilkuvalisya listuvalisya provodili lito na batkivshini spivachki v Ohtirci Ci vzayemini trivali do 1920 roku koli Arkadij Averchenko vimushenij buv emigruvati za kordon PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Makarova V 2003 I slovo v pisni vidguknetsya Sumi Sobor s 201 Sumshina v imenah Sumi RVO AS Media 2004 s 363 ISBN 966 8531 02 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Varenik O Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 Varenik O Poslednyaya lyubov Korolya smeha Arkadij Averchenko i Elizaveta Petrenko DzherelaVoropayeva T Petrenko Yelizaveta Fedorivna Tetyana Voropayeva Ukrayinci Sankt Peterburga Petrograda Leningrada Vishgorod PP Sergijchuk M I 2013 S 456 fot ISBN 978 966 2911 Lisenko I Spivaki Ukrayini enciklopedichne vidannya Ivan Lisenko Kiyiv Znannya 2012 S 429 430 fot ISBN 978 617 07 0077 3 Lisenko I Ukrayinski spivaki na zarubizhnih scenah Ivan Lisenko Lisenko I Lyubovi visoka struna Kiyiv Rada 2010 S 284 ISBN 978 966 7087 88 3 Makarova V Vona spivala z Shalyapinim Yelizaveta Petrenko Makarova V Makarova L I slovo v pisni vidguknetsya Sumi Sobor 2003 283 s il ISBN 966 7164 49 6 Milenko V D Pisma A T Averchenko k E F Petrenko neizvestnye fakty lichnoj zhizni pisatelya Ch 1 Elektronnyj resurs http vika milenko narod ru index averchenko i elizaveta petrenko ch 1 0 79 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Milenko V D Pisma A T Averchenko k E F Petrenko neizvestnye fakty lichnoj zhizni pisatelya Ch 2 Elektronnyj resurs http vika milenko narod ru index averchenko i elizaveta petrenko ch 2 0 80 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine