Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Зо́лото Рейну» (нім. Das Rheingold) — опера на одну дію німецького композитора Ріхарда Вагнера, циклу «Перстень Нібелунга».
| Опера «Золото Рейну» | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Das Rheingold[1] | ||||
 На прем'єрі «Золота Рейну», 1876 | ||||
| Композитор | Ріхард Вагнер[1] | |||
| Автор лібрето | Ріхард Вагнер[1] | |||
| Мова лібрето | німецька | |||
| Джерело сюжету | скандинавська міфологія | |||
| Жанр | опера[1] | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр)[1] | |||
| Рік створення | 1854 | |||
| Перша постановка | 22 вересня 1869[1] | |||
| Місце першої постановки | Мюнхен | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Золото Рейну у Вікісховищі | ||||
Лібрето всього циклу було написано Вагнером у Цюриху в 1849—52 роках. Музика до опери складена в 1852—54 роках там же. Вперше опера була поставлена 22 вересня 1869 року в Мюнхені під орудою ; Вагнер залишився незадоволений цим, оскільки був переконаний, що тетралогія повинна ставитися в повному обсязі, але цей задум здійснився лише в 1876 році на першому Байройтському фестивалі: «Валькірія» була представлена 13 серпня, диригував Ганс Ріхтер.
Опера «Золото Рейну» відрізняється надзвичайно довгим часом знаходження в одній тональності — тональність мі-бемоль мажор асоціюється у автора з зорею світу, в цій тональності (без жодних відхилень) опера звучить від початку протягом 136 тактів. Крім того, це одна з найдовших опер без антракту — її тривалість варіюється від 2 годин 20 хвилин до 2 годин 50 хвилин, залежно від узятих темпів.
Дійові особи
Боги:
- Вотан, владика богів і людей — бас або баритон
- Фрікка, дружина Вотана, богиня шлюбу — мецо-сопрано
- Фрея, сестра Фрікки, богиня любові, молодості та краси — сопрано
- Логе, напівбог вогню — тенор
- Ерда, богиня землі та долі — контральто
- Доннер, брат Фреї, бог грому — бас
- Фро, брат Фреї, бог весни та сонця — тенор
Велетні:
- Фазольт, велетень, закоханий у Фрею — бас або баритон
- Фафнер, велетень, брат Фазольта — бас
Нібелунги:
- Альберіх, гном — баритон
- Міме, гном, брат Альберіха, коваль — тенор
Доньки Рейну:
- Воґлінда, русалка, дочка Рейну — сопрано
- Вельґунда, русалка, дочка Рейну — сопрано або мецо-сопрано
- Флосхільда, русалка, дочка Рейну — мецо-сопрано
Дія
Сцена перша
У глибинах Рейну. Русалки Воґлінда, Вельґунда і Флосхільда весело граються. Несподівано з'являється нібелунг Альберіх (потворний гном — король карликів-нібелунгів, мешканців земних надр), домагаючись їх кохання. Русалки насміхаються над ним, дражнять та тікають від Альберіха.. Несподівано промінь сонця падає на вершину скелі, і та починає світитися — це Золото Рейну. Русалки зачаровані його блиском. Вражений побаченим, Альберіх випитує у них таємницю золота: той, хто відкине любов і скує кільце з цього золота, стане володарем світу. Хоча Дочки Рейну повинні зберігати таємницю скарбу, вони не бачать в хтивому Альберіху загрози, адже він більше всіх бажає любові, а значить не здатний вкрасти золото. Але жадібний Альберіх проклинає любов і заволодіває золотом («Bangt euch noch nicht?», «Я вам смішний?») під відчайдушні вигуки дочок Рейну.
Сцена друга
Одноокий верховний бог Вотан, спить на вершині гори, з прекрасним замком позаду нього. Його дружина Фрікка будить його і вони разом милуються стінами замку, спорудженого для богів велетнями Фазольтом і Фафнером. Фрікка нагадує Вотану обіцянку дану велетням — за спорудження замку Вотан повинен подарувати їм за це її сестру Фрею, богиню краси і молодості. Фрікка хвилюється за сестру, але Вотан запевняє її що півбог вогню Логе знайде можливість іншого платежу.
До них в паніці виходить Фрея, відразу за нею йдуть велетні Фазолт і Фафнер. Велетні вимагають свою нагороду («Sanft schlob Schlaf dein Aug '»; «Твій сон солодкий був»). Фафнер нагадує, що влада Вотана тримається договорами, вирізьбленими на його списі, серед них і обіцянка дана гігантам, яку Вотан не може порушити. До Фреї ідуть на допомогу брати: Фро, бог весни, і Доннер, бог грому, але вони безсилі, так як Вотан не може дозволити застосування сили для розірвання угоди і чекає на появу хитрого Логе, півбога вогню, з рішенням.
По прибуттю Логе повідомляє сумні новини: немає нічого ціннішого за кохання, тому не може бути іншої плати ніж Фрея. Логе зміг відшукати тільки один випадок, коли хтось добровільно відцурався кохання заради чогось іншого: Альберіх, володар Нібелунгів, відцурався кохання, вкрав золото Рейна і викував з нього могутній магічний перстень.
Всі починають обговорювати магічний перстень і його сили, і кожен і кожна знаходять гарні причини аби ним володіти.
Фафнер пропонує іншу угоду: велетні згодні прийняти скарб нібелунга в якості плати замість Фреї, та до отримання золота беруть Фрею в заручниці, погрожуючи лишити її навіки поки боги не викуплять її золотом нібелунга до кінця дня.
Саме золоті яблука Фреї давали богам вічну молодість та юність. Розлучившись з нею, боги одразу ж старіють та слабшають. Щоб повернути Фрею, Вотан і Логе спускаються в край нібелунгів за золотом.
Сцена третя
У Нібельхеймі, глибокій підземній ущелині, Альберіх поневолив усіх інших гномів-нібелунгів силою персня. Він змусив свого брата Міме скувати для нього чарівний шолом Тарнхельм. Демонтсруючи силу шолома Альберіх стає невидимим, що дозволяє йому краще знущатись над своїми підданими.
Коли Логе і Вотану прибувають у Нібельхейм, Міме розповідає їм про страждання нібелунгів під владою Альберіха. Альберіх повертається, наказуючи своїм рабам зібрати величезну купу золота. Він вихваляється богам своїми планами поневолити увесь світ за допомогою персня.
Логе питає як він може захиститись від крадіжки поки спить. Альберіх хвалиться, що шолом захистить його, бо Тарнхельм робить того, хто його одягає, невидимим або міняє його зовнішність. Логе сумнівається що це можливо і просить продемонструвати силу шолома, на що Альберіх перетворюється у величезного змія. Логе робить вигляд, що дуже злякався, і питає чи може Альберіх перетворитись на щось мале, адже це було б дуже корисно для ховання. Коли Альберіх перетворюється на жабу, боги забирають у нього шолом і беруть його в полон.
Сцена четверта
Палац богів на вершині гори. Вотан і Логе вимагають у Альберіха золото нібелунгів в обмін на свободу. Альберіх, зв'язаний, за допомогою чарівного кільця наказує, щоб нібелунги принесли всі скарби як викуп за його життя. Він просить повернути йому чарівний шолом, але Логе лишає його собі як частину викупу.
Альберіх плекає надію лишити собі перстень, проте Вотан вимагає і його, а на відмову насильно зриває перстень з руки гнома. Альберіх в безсилій люті вивергає прокляття: поки перстень не повернеться до нього, всі хто ним володіють будуть жити в постійній тривозі, і будуть невідворотно пограбовані та вбиті за нього («Wie durch Fluch er mir geriet, verflucht sei dieser Ring!»; «Ти прокляттям був народжений, — будь проклятий, перстень мій!»). Вотан не слухає його.
Повертаються велетні і Фрея, а з нею юність богів. Фазольт, не бажаючи відпускати Фрею, вимагає щоб золота було стільки, щоб воно вкривало Фрею з голови до ніг. Золота не вистачає, і Вотан змушений віддати шолом. Але Фазольт помічає невелику щілину, через яку все ще видно одне око богині. Логе каже що золота більше немає, проте Фафнер, помітивши перстень на руці Вотана, вимагає додати його до купи. Логе апелює до того, що перстень належать дочкам Рейну, проте Вотан розгнівано заявляє, що планує лишити перстень собі. На це велетні забирають Фрею і починають виходити.
Із земної глибини виходить Ерда, богиня землі і мудрості. Вона суворо дорікає Вотану, погрожуючи прокляттям нібелунга та вимагаючи, щоб він віддав прокляте кільце («Wie alles war, weiß ich»; «Про все, що сталося, я знаю»). Наляканий Вотан кориться і віддає перстень велетням.
Велетні відпускають Фрею та починають ділити золото, та тут же вступають у сутичку один з одним за володіння кільцем: Фафнер вбиває Фазольта і уходить з перснем. Нажаханий Вотан усвідомлює силу прокляття Альберіха.
Тепер становище богів стає ненадійним. Доннер збирає хмари щоб очистити повітря, і починається гроза. Потім ударами блискавок він розсіює хмари, і Фро простягає веселковий міст до замку. Вотан веде всіх богів та богинь до фортеці, яку називає Вальгаллою. Однак Логе не йде з ними — він спокушений думкою знищити зрадливих богів у вогні, і лишається аби обміркувати цю ідею.
Далеко внизу дочки Рейну, невидимі, просять повернути їм їхнє золото, звинувачуючи безсмертних у брехні і малодушності.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Посилання
- Про музичну семантику мотивів кільця [ 2 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Золото Рейну: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo loto Rejnu nim Das Rheingold opera na odnu diyu nimeckogo kompozitora Riharda Vagnera ciklu Persten Nibelunga Opera Zoloto Rejnu nim Das Rheingold 1 Na prem yeri Zolota Rejnu 1876KompozitorRihard Vagner 1 Avtor libretoRihard Vagner 1 Mova libretonimeckaDzherelo syuzhetuskandinavska mifologiyaZhanropera 1 Kilkist dij4 Diya teatr 1 Rik stvorennya1854Persha postanovka22 veresnya 1869 1 Misce pershoyi postanovkiMyunhenInformaciya u Vikidanih Zoloto Rejnu u Vikishovishi Libreto vsogo ciklu bulo napisano Vagnerom u Cyurihu v 1849 52 rokah Muzika do operi skladena v 1852 54 rokah tam zhe Vpershe opera bula postavlena 22 veresnya 1869 roku v Myunheni pid orudoyu Vagner zalishivsya nezadovolenij cim oskilki buv perekonanij sho tetralogiya povinna stavitisya v povnomu obsyazi ale cej zadum zdijsnivsya lishe v 1876 roci na pershomu Bajrojtskomu festivali Valkiriya bula predstavlena 13 serpnya diriguvav Gans Rihter Opera Zoloto Rejnu vidriznyayetsya nadzvichajno dovgim chasom znahodzhennya v odnij tonalnosti tonalnist mi bemol mazhor asociyuyetsya u avtora z zoreyu svitu v cij tonalnosti bez zhodnih vidhilen opera zvuchit vid pochatku protyagom 136 taktiv Krim togo ce odna z najdovshih oper bez antraktu yiyi trivalist variyuyetsya vid 2 godin 20 hvilin do 2 godin 50 hvilin zalezhno vid uzyatih tempiv Dijovi osobiBogi Votan vladika bogiv i lyudej bas abo bariton Frikka druzhina Votana boginya shlyubu meco soprano Freya sestra Frikki boginya lyubovi molodosti ta krasi soprano Loge napivbog vognyu tenor Erda boginya zemli ta doli kontralto Donner brat Freyi bog gromu bas Fro brat Freyi bog vesni ta soncya tenor Veletni Fazolt veleten zakohanij u Freyu bas abo bariton Fafner veleten brat Fazolta bas Nibelungi Alberih gnom bariton Mime gnom brat Alberiha koval tenor Donki Rejnu Voglinda rusalka dochka Rejnu soprano Velgunda rusalka dochka Rejnu soprano abo meco soprano Floshilda rusalka dochka Rejnu meco sopranoDiyaScena persha U glibinah Rejnu Rusalki Voglinda Velgunda i Floshilda veselo grayutsya Nespodivano z yavlyayetsya nibelung Alberih potvornij gnom korol karlikiv nibelungiv meshkanciv zemnih nadr domagayuchis yih kohannya Rusalki nasmihayutsya nad nim drazhnyat ta tikayut vid Alberiha Nespodivano promin soncya padaye na vershinu skeli i ta pochinaye svititisya ce Zoloto Rejnu Rusalki zacharovani jogo bliskom Vrazhenij pobachenim Alberih vipituye u nih tayemnicyu zolota toj hto vidkine lyubov i skuye kilce z cogo zolota stane volodarem svitu Hocha Dochki Rejnu povinni zberigati tayemnicyu skarbu voni ne bachat v htivomu Alberihu zagrozi adzhe vin bilshe vsih bazhaye lyubovi a znachit ne zdatnij vkrasti zoloto Ale zhadibnij Alberih proklinaye lyubov i zavolodivaye zolotom Bangt euch noch nicht Ya vam smishnij pid vidchajdushni viguki dochok Rejnu Scena druga O Ya Golovin Fafner Eskiz dlya postanovki v Mariyinskomu teatri 1905 Odnookij verhovnij bog Votan spit na vershini gori z prekrasnim zamkom pozadu nogo Jogo druzhina Frikka budit jogo i voni razom miluyutsya stinami zamku sporudzhenogo dlya bogiv veletnyami Fazoltom i Fafnerom Frikka nagaduye Votanu obicyanku danu veletnyam za sporudzhennya zamku Votan povinen podaruvati yim za ce yiyi sestru Freyu boginyu krasi i molodosti Frikka hvilyuyetsya za sestru ale Votan zapevnyaye yiyi sho pivbog vognyu Loge znajde mozhlivist inshogo platezhu Do nih v panici vihodit Freya vidrazu za neyu jdut veletni Fazolt i Fafner Veletni vimagayut svoyu nagorodu Sanft schlob Schlaf dein Aug Tvij son solodkij buv Fafner nagaduye sho vlada Votana trimayetsya dogovorami virizblenimi na jogo spisi sered nih i obicyanka dana gigantam yaku Votan ne mozhe porushiti Do Freyi idut na dopomogu brati Fro bog vesni i Donner bog gromu ale voni bezsili tak yak Votan ne mozhe dozvoliti zastosuvannya sili dlya rozirvannya ugodi i chekaye na poyavu hitrogo Loge pivboga vognyu z rishennyam Po pributtyu Loge povidomlyaye sumni novini nemaye nichogo cinnishogo za kohannya tomu ne mozhe buti inshoyi plati nizh Freya Loge zmig vidshukati tilki odin vipadok koli htos dobrovilno vidcuravsya kohannya zaradi chogos inshogo Alberih volodar Nibelungiv vidcuravsya kohannya vkrav zoloto Rejna i vikuvav z nogo mogutnij magichnij persten Vsi pochinayut obgovoryuvati magichnij persten i jogo sili i kozhen i kozhna znahodyat garni prichini abi nim voloditi Fafner proponuye inshu ugodu veletni zgodni prijnyati skarb nibelunga v yakosti plati zamist Freyi ta do otrimannya zolota berut Freyu v zaruchnici pogrozhuyuchi lishiti yiyi naviki poki bogi ne vikuplyat yiyi zolotom nibelunga do kincya dnya Same zoloti yabluka Freyi davali bogam vichnu molodist ta yunist Rozluchivshis z neyu bogi odrazu zh stariyut ta slabshayut Shob povernuti Freyu Votan i Loge spuskayutsya v kraj nibelungiv za zolotom Scena tretya U Nibelhejmi glibokij pidzemnij ushelini Alberih ponevoliv usih inshih gnomiv nibelungiv siloyu persnya Vin zmusiv svogo brata Mime skuvati dlya nogo charivnij sholom Tarnhelm Demontsruyuchi silu sholoma Alberih staye nevidimim sho dozvolyaye jomu krashe znushatis nad svoyimi piddanimi Koli Loge i Votanu pribuvayut u Nibelhejm Mime rozpovidaye yim pro strazhdannya nibelungiv pid vladoyu Alberiha Alberih povertayetsya nakazuyuchi svoyim rabam zibrati velicheznu kupu zolota Vin vihvalyayetsya bogam svoyimi planami ponevoliti uves svit za dopomogoyu persnya Loge pitaye yak vin mozhe zahistitis vid kradizhki poki spit Alberih hvalitsya sho sholom zahistit jogo bo Tarnhelm robit togo hto jogo odyagaye nevidimim abo minyaye jogo zovnishnist Loge sumnivayetsya sho ce mozhlivo i prosit prodemonstruvati silu sholoma na sho Alberih peretvoryuyetsya u velicheznogo zmiya Loge robit viglyad sho duzhe zlyakavsya i pitaye chi mozhe Alberih peretvoritis na shos male adzhe ce bulo b duzhe korisno dlya hovannya Koli Alberih peretvoryuyetsya na zhabu bogi zabirayut u nogo sholom i berut jogo v polon Scena chetverta Palac bogiv na vershini gori Votan i Loge vimagayut u Alberiha zoloto nibelungiv v obmin na svobodu Alberih zv yazanij za dopomogoyu charivnogo kilcya nakazuye shob nibelungi prinesli vsi skarbi yak vikup za jogo zhittya Vin prosit povernuti jomu charivnij sholom ale Loge lishaye jogo sobi yak chastinu vikupu Alberih plekaye nadiyu lishiti sobi persten prote Votan vimagaye i jogo a na vidmovu nasilno zrivaye persten z ruki gnoma Alberih v bezsilij lyuti vivergaye proklyattya poki persten ne povernetsya do nogo vsi hto nim volodiyut budut zhiti v postijnij trivozi i budut nevidvorotno pograbovani ta vbiti za nogo Wie durch Fluch er mir geriet verflucht sei dieser Ring Ti proklyattyam buv narodzhenij bud proklyatij persten mij Votan ne sluhaye jogo Povertayutsya veletni i Freya a z neyu yunist bogiv Fazolt ne bazhayuchi vidpuskati Freyu vimagaye shob zolota bulo stilki shob vono vkrivalo Freyu z golovi do nig Zolota ne vistachaye i Votan zmushenij viddati sholom Ale Fazolt pomichaye neveliku shilinu cherez yaku vse she vidno odne oko bogini Loge kazhe sho zolota bilshe nemaye prote Fafner pomitivshi persten na ruci Votana vimagaye dodati jogo do kupi Loge apelyuye do togo sho persten nalezhat dochkam Rejnu prote Votan rozgnivano zayavlyaye sho planuye lishiti persten sobi Na ce veletni zabirayut Freyu i pochinayut vihoditi Iz zemnoyi glibini vihodit Erda boginya zemli i mudrosti Vona suvoro dorikaye Votanu pogrozhuyuchi proklyattyam nibelunga ta vimagayuchi shob vin viddav proklyate kilce Wie alles war weiss ich Pro vse sho stalosya ya znayu Nalyakanij Votan koritsya i viddaye persten veletnyam Veletni vidpuskayut Freyu ta pochinayut diliti zoloto ta tut zhe vstupayut u sutichku odin z odnim za volodinnya kilcem Fafner vbivaye Fazolta i uhodit z persnem Nazhahanij Votan usvidomlyuye silu proklyattya Alberiha Teper stanovishe bogiv staye nenadijnim Donner zbiraye hmari shob ochistiti povitrya i pochinayetsya groza Potim udarami bliskavok vin rozsiyuye hmari i Fro prostyagaye veselkovij mist do zamku Votan vede vsih bogiv ta bogin do forteci yaku nazivaye Valgalloyu Odnak Loge ne jde z nimi vin spokushenij dumkoyu znishiti zradlivih bogiv u vogni i lishayetsya abi obmirkuvati cyu ideyu Daleko vnizu dochki Rejnu nevidimi prosyat povernuti yim yihnye zoloto zvinuvachuyuchi bezsmertnih u brehni i malodushnosti PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644PosilannyaPro muzichnu semantiku motiviv kilcya 2 bereznya 2008 u Wayback Machine Zoloto Rejnu Noti na sajti International Music Score Library Project