Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Іванович (дав.-рус. Дмитрей Ивановичь, рос. Дмитрий Иванович; 12 жовтня 1350 — 19 травня 1389), прозваний Донськи́м (рос. Дмитрий Донской) — великий князь московський з 1359 року та владимирський з 1362 року, з перервами. Канонізований Московським патріархатом як благовірний, день пам'яті вшановується 19 травня за старим стилем. Походив з династії московських Калитовичів, молодшої гілки роду Юрійовичів.
| Дмитро Іванович Донський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Іван II Красний | |
| Наступник: | Василь I Дмитрович | |
| Народження: | 12 жовтня 1350[1] Москва, Велике князівство Московське[3] | |
| Смерть: | 19 травня 1389[1] (38 років) Москва, Велике князівство Московське[3] | |
| Поховання: | Москва | |
| Країна: | Велике князівство Московське | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Калитовичі | |
| Батько: | Іван II Красний | |
| Мати: | Олександра Іванівна | |
| Шлюб: | Євдокія Дмитрівна | |
| Діти: | Даниїл, Василь I, Юрій, Іван, Андрій, Петро, Костянтин, Софія, Марія, Анастасія, Анна | |
| | ||
Життєпис
Народився в місті Москва. Дмитро — внук великого князя московського та владимирського Івана Даниловича Калити, син Івана Івановича Красного та його другої дружини Олександри.
Став правителем Великого князівства Московського у 9 років, посаджений на престол московськими боярами, які скористалися усобицями в Золотій Орді та напругою у відносинах між золотоординськими ханами та великими князями володимирськими, щоб утвердити великим князем московським саме Дмитра. Василь Татищев заявляв, що Дмитрію у 1362 році золотоординський хан все ж таки видав ярлик на Московське князівство[].
Управління боярського уряду
До повноліття Дмитра боярський уряд очолював митрополит Київський та всієї Русі Олексій. Бояри досить успішно вели боротьбу Великого князівства Московського за гегемонію серед інших руських князівств, зокрема добились в Золотій Орді ярлика для Дмитра на князювання у великому князівстві володимирському. Ця дипломатична перемога була закріплена шлюбом Дмитра з дочкою попереднього великого князя володимирського Дмитрія Костянтиновича (1360—1363), Євдокією (17 січня 1366). Водночас у самому Московському князівстві формувався удільний лад: 1364 року з благословення митрополита Олексія було укладено договір між князем Дмитром та його двоюрідним братом Володимиром Андрійовичем Хоробрим (Донським), який дістав в уділ Серпухов, але визнавав себе васалом великого князя московського.
Повноправне князювання
За його правління у 1367 році був побудований перший кам'яний кремль в Москві. З 18 років Дмитро став повноправним правителем, хоча й прислухався до порад митрополита та бояр. Головним суперником Москви в той час було Велике князівство Тверське, очолюване великим князем тверським Михаїлом Олександровичем. Із сестрою останнього Юліанною був одружений князь литовський Ольгерд, який підтримував Твер у його протидії Москві.
1368 року Дмитрій зрадницьки захопив князя Михаїла, але під тиском Золотої Орди змушений був його звільнити. Після цього московське військо заволоділо Городком (зараз село у Тверській області) на Стариці. Це спричинило війну Московського князівства з Тверським, яке підтримав Ольгерд. 21 грудня 1368 військо Великого князівства Литовського завдало нищівної поразки московським силам на р. Тростня, після чого обложило Москву, але не змогло її взяти. Під час нової війни проти Твері Дмитро спочатку взяв гору над нею, розоривши також Смоленське князівство, але потім знову мусив витримувати облогу Москви від військ Ольгерда (6–14 грудня 1370). Після відступу Ольгерда Дмитро переміг тверського князя Михаїла, а пізніше уклав мирний договір із Великим князівством Литовським (1371), скріплений шлюбом Олени Ольгердівни з Володимиром Андрійовичем. Чергове протистояння Дмитра та Михаїла, знову підтриманого Ольгердом, завершилося без кровопролиття мирним договором (літо 1372). Через декілька років Дмитро зібрав велике військо з кількох князівств і взяв Твер (3 вересня 1375), після чого Велике князівство Тверське було значно послаблене.
1376 року Дмитро поширив свій вплив на Волзько-Камську Болгарію. Посилення Московського князівства викликало невдоволення адміністрації Золотої Орди і потужні ординські напади (насамперед поразка московського війська на р. П'яна 1377), які були призупинені перемогою Дмитра над мурзою Бегичем на р. Вожа (притока Оки, басейн Волги) 11 серпня 1378 р. Того ж року він розбив рязанського князя під Скорнищевим.
Дмитро виявив себе хорошим дипломатом, про що свідчить уміле використання ним усобиць у Великому князівстві Литовському по смерті Ольгерда. На боці великого князя московського виступили Андрій та Дмитрій Ольгердовичі, що дало можливість Москві заволодіти м. Переславль-Залеський (нині місто в Ярославській області, РФ), посилити свої позиції в Сіверщині.
Стосунки з церквою. Відлучення та прокляття
Патріарх Філофей 2 грудня 1375 року звів у сан Митрополита Київського, Литовського й усієї Руси Кипріана. Після смерті митрополита Алексія (лютий 1378) того ж року за наказом Дмитрія московський собор єпископів обрав митрополитом Великої Руси княжого духівника Михаїла (Митяя). Для затвердження сану Митяй поїхав до Константинополя, де й помер 1379 року.
Кипріана не визнали у Москві. Влітку 1378 року по дорозі з Києва до Москви над ним поглумилися й вислали за межі . У відповідь Кипріан негайно (у червні 1378) наклав анафему, тобто відлучив Дмитрія від церкви та прокляв його та усіх, хто має відношення «к иманию, и запиранию, и бещестию, и хулению», а також тих, «хто покусится сию грамоту сжещи или затаити».
У 1381 Дмитро був змушений визнати Кипріяна новим митрополитом.
Особливо велике значення мала для Дмитра підтримка з боку святителя Сергія Радонезького, Стефана Махриського, Димитрія Прилуцького, Діонісія та інших.
Це сприяло консолідації російських князівств навколо Великого князівства Московського у внутрішньоординській боротьбі проти Мамая. До Дмитра приєдналися й досить значні війська Андрія та Дмитрія Ольгердовичів, князя Дмитра Михайловича (Коріятовича) Боброка-Волинського.
У 1988 році Помісним собором РПЦ канонізований як преподобний (без будь-якого офіційного зняття відлучення та прокляття).
Куликовська битва
Згідно з російськими джерелами масштабна битва з військами Золотої Орди відбулася 8 вересня 1380 на Куликовому полі. У ній Дмитро здобув перемогу над ординцями татарського темника Мамая.
З 1359 по 1380 рік в Золотій Орді точилася жорстока боротьба за владу, протягом двадцяти років великими ханами стали 25 прямих та побічних нащадків Чингісхана. В цей час особливо авторитетним та впливовим був темник Мамай, оскільки одружився із сестрою Великого хана Бердібека (1357—1359). Перебравши до рук багато важелів ханської влади, Мамай особисто знімав та призначав великих ханів.
Але, що цікаво, смута ніяк не впливала на приналежність Північно-Східної Русі до золотоординської імперії. Л. Гумільов писав: «Любопытно, что русские князья, даже во время „замятии“ (смути 1359—1380 рр.), когда ханы менялись чуть ли не каждый год, продолжали возить „выход“ (дань) в Орду — то есть такой взнос, на который Орда содержала свое войско, помогавшее (Московському князівству) в войнах со… всеми врагами Великого княжества Владимирского».
На думку сучасних дослідників задекларований у літописах розмір армій які брали участь у битві сильно перебільшений. Битва тривала майже три години. Ось як її описує Микола Карамзін: «Войско тронулось, и в шестом часу дня увидело неприятеля среди… поля Куликова… Началась битва… Настал девятый час дня, сей Димитрий (Боброк–Волинський) с величайшим вниманием примечая все движения обеих ратей, вдруг извлек меч и сказал: „Теперь наше время“. Тогда засадный полк выступил из дубравы, скрывавшей его от глаз неприятеля, и быстро устремился на моголов. Сей внезапный удар решил судьбу битвы, враги изумленные, рассеянные не могли противиться новому строю войска свежего, бодрого, и Мамай, с высокого кургана смотря на кровопролитие, увидел общее бегство своих… и бежал вслед за другими». На цьому битва й закінчилась. Програвши битву Мамай невдовзі втратив владу, а Золота Орда знову об'єдналася. Саме цим і пояснюється те, що перемога в Куликовській битві не стала вирішальною і мала більше психологічне, а не політичне значення.
Усупереч поширеній думці Дмитро Іванович не показав себе як полководець належним чином, навіть виявив слабкодухість. Так званий «полководець Дмитрій Донський» особисто не керував битвою. Перед початком битви він перевдягся простим воїном і заховався поміж людей, а свої княжі регалії та знамена передав литовському боярину Бренку, який і виступав під Московським княжим прапором і згодом загинув. Дмитро ж ще на початку битви був оглушений ударом по голові й увесь бій пролежав []«у срубленного дерева», де його й знайшли. На думку деяких дослідників великий князь литовський, Ягайло теж ішов зі своїм військом на допомогу Мамаю, «уже был за сорок верст от поля битвы»[]. І це при тому, що два рідних брати Ягайла — Андрій Полоцький та Дмитро Брянський — зі своїми дружинами витримали головний удар Мамаєвого війська, а литовсько–український полководець Дмитро Боброк–Волинський особисто очолював та вів у бій «засадний полк». Пізніше полководці Дмитра Донського — Андрій Полоцький, Дмитро Брянський та Дмитро Боброк–Волинський разом із Великим князем Вітовтом у 1399 році брали участь у знаменитій битві з татаро–монголами на річці Ворсклі, де усі троє й загинули.
Знаменитий темник Мамай після поразки був страчений, допомогою великого Тамерлана протягом одного року в Орді було наведено лад. До влади прийшов нащадок Чингісхана — Тохтамиш. У наведенні порядку в Золотій Орді в 1380 році брала участь і дружина московського князя Дмитра. А от у 1382 році Дмитро дещо затримався з відрядженням своєї дружини до столиці Орди. Тож хан Тохтамиш одразу вирішив покарати свого московського васала, аби всі побачили, що часи розбрату минули, а воля великого хана незаперечна.
Хан Тохтамиш, захопив Москву. Оборону Москви у 1382 році очолив онук литовсько–руського князя Ольгерда — Остей. М. Карамзін писав: «…явился достойный… юный князь Литовский именем Остей, внук Ольгердов… Умом своим и великодушием, столь сильно действующим в опасности, он восстановил порядок (після втечі Дмитра Донського до лісу. — В. Б.), успокоил сердца, ободрил слабых».Тохтамиш спалив Москву, як і деякі інші міста Московського князівства. Ординцями було вбито понад 24 тис. москвичів, не рахуючи втоплених і спалених. Загинув і князь Остей зі своєю дружиною, захищаючи Москву. Розорення спіткало виключно володіння Дмитра. Тохтамиш не чіпав інші князівства.
Дмитро Донський зі своїм військом не насмілився виступити проти Тохтамиша і втік до Костроми. Тохтамиш, щойно захопивши владу, направив до усіх улусних ханів гінців з вимогою прибути до нього та принести присягу на вірність. Тільки після виконання цих умов, а були й інші, кожен із улусних володарів отримав від Тохтамиша ярлик на свої володіння.
Дмитро Донський винятком не став. Він теж присягнув на вірність Тохтамишу і на вимогу Великого хана привів своє військо для походу на заколотника Мамая. Не міг Мамай після втрати свого особистого улусу у Приволзьких степах ні з того, ні з сього піти походом на Московське князівство, коли на його землі уже порядкував хан Тохтамиш.
Пізніше князь змушений був віддати в заложники хану свого сина Василія, якому 1385 року вдалося втекти до Молдови, а звідти — в Україну. Того ж року Дмитро уклав мир з великим князем рязанським Олегом Івановичем, який до цього був союзником Тохтамиша[] (за це Дмитро Донський спустошив Рязанщину), і віддав свою дочку Софію за його сина Федора. Взимку 1385–86 він завдав тяжкого удару Новгороду Великому, але внаслідок Кревської унії 1385 року вплив Москви на західні напрями послабшав, насамперед у Смоленському князівстві.
Наслідки правління
Загалом володіння Московського князівства за Дмитра Донського розширилися, хоч це й коштувало тяжких людських і матеріальних втрат. 1389 року Дмитро Донський встановив новий (територіальний) принцип формування війська на відміну від попереднього (служилого); дещо обмежив права боярства, сприяв централізації органів влади.
Важливим успіхом Дмитра Донського на шляху зміцнення великокнязівської влади й Московського князівства у цілому, була передача ним по заповіту Володимирського великого князівства, як власної «вотчини» синові — великому князю московському Василю Дмитровичу. Але… Професор М. М. Гумільов пише: «…B 1389 г. скончался московский великий князь Дмитрий Иванович. І хотя он… завещал… великое княжение своему сыну Василию, утвердить это решение мог лишь законный хан (цар) Русского (Московського) улуса — Тохтамыш. Тохтамыш подтвердил права Василия Дмитриевича и, что вполне естественно, в преддверии столкновения с Тимуром, потребовал от него… (войско) Князь Василий войско привел…». Що знову ж доводить, що ні про яку незалежність від Золотої Орди мова йти не могла. Московське князівство і далі залишалось васалом Золотої Орди і лояльним її ханам.
Вшанування пам'яті
- Вулиця Дмитра Донського у містах Кривий Ріг, Одеса, Слов'янськ, Харків.
- Провулок Дмитрія Донського в Одесі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118677721 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- С. Середонин Димитрий Иоаннович Донской // Русский биографический словарь — СПб: 1905. — Т. 6. — С. 403–409.
- Дмитрий Иванович Донской // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- титул вказаний на могилі князя у у Москві
- стіни були з білого каменю, звідки поширений в російській мові епітет рос. «белокаменная»
- Послание митрополита Киприана игуменам Сергию и Феодору [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.]. Подготовка текста, перевод и комментарии Г. М. Прохорова. Послание печатается по рукописи: РНБ, Соловецкое собр., № 858, Кормчая, 1493 г., л. 527—536. // Институт русской литературы (Пушкинский Дом) РАН
- Послание митрополита Киприана игуменам Сергию и Феодору [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // Древнерусская литература. Антология [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.]. Студия Художественного фонда Александра Петрова (Studio «Alex Petrov Art Fund»)
- киянина родом
- . gumilevica.kulichki.net. «Наш современник» 1991, № 1, 62-70 с. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- Карамзин М. История Государства Российского — т. V, с. 40—41
- Карамзин М. История Государства Российского — Т. V, С. 46.
- іншим синам були дані звичайні уділи
Див. також
- 5613 Донський — астероїд, названий на честь правителя.
Джерела та література
- Мицик Ю. А. Дмитрій Донськой [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 405. — .
- Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. т. 1. — М., 1998. (рос.)
- . (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дмитро Донський |
- (пол.) Всеволод «Велике гніздо»
- (пол.) нащадки Калити
- (рос.) Кучкин В. А. Дмитрий Донской // Вопросы истории. — 1995. — № 5–6.
- (рос.) Русский биографический словарь [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Donskij Dmitro Ivanovich dav rus Dmitrej Ivanovich ros Dmitrij Ivanovich 12 zhovtnya 1350 19 travnya 1389 prozvanij Donski m ros Dmitrij Donskoj velikij knyaz moskovskij z 1359 roku ta vladimirskij z 1362 roku z perervami Kanonizovanij Moskovskim patriarhatom yak blagovirnij den pam yati vshanovuyetsya 19 travnya za starim stilem Pohodiv z dinastiyi moskovskih Kalitovichiv molodshoyi gilki rodu Yurijovichiv Dmitro Ivanovich DonskijDmitro Ivanovich Donskij Velikij knyaz moskovskij i volodimirskij Poperednik Ivan II Krasnij Nastupnik Vasil I Dmitrovich Narodzhennya 12 zhovtnya 1350 1 Moskva Velike knyazivstvo Moskovske 3 Smert 19 travnya 1389 1 38 rokiv Moskva Velike knyazivstvo Moskovske 3 Pohovannya MoskvaKrayina Velike knyazivstvo MoskovskeReligiya pravoslav yaRid KalitovichiBatko Ivan II KrasnijMati Oleksandra IvanivnaShlyub Yevdokiya DmitrivnaDiti Daniyil Vasil I Yurij Ivan Andrij Petro Kostyantin Sofiya Mariya Anastasiya Anna Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Moskva Dmitro vnuk velikogo knyazya moskovskogo ta vladimirskogo Ivana Danilovicha Kaliti sin Ivana Ivanovicha Krasnogo ta jogo drugoyi druzhini Oleksandri Stav pravitelem Velikogo knyazivstva Moskovskogo u 9 rokiv posadzhenij na prestol moskovskimi boyarami yaki skoristalisya usobicyami v Zolotij Ordi ta naprugoyu u vidnosinah mizh zolotoordinskimi hanami ta velikimi knyazyami volodimirskimi shob utverditi velikim knyazem moskovskim same Dmitra Vasil Tatishev zayavlyav sho Dmitriyu u 1362 roci zolotoordinskij han vse zh taki vidav yarlik na Moskovske knyazivstvo dzherelo Upravlinnya boyarskogo uryadu Do povnolittya Dmitra boyarskij uryad ocholyuvav mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi Oleksij Boyari dosit uspishno veli borotbu Velikogo knyazivstva Moskovskogo za gegemoniyu sered inshih ruskih knyazivstv zokrema dobilis v Zolotij Ordi yarlika dlya Dmitra na knyazyuvannya u velikomu knyazivstvi volodimirskomu Cya diplomatichna peremoga bula zakriplena shlyubom Dmitra z dochkoyu poperednogo velikogo knyazya volodimirskogo Dmitriya Kostyantinovicha 1360 1363 Yevdokiyeyu 17 sichnya 1366 Vodnochas u samomu Moskovskomu knyazivstvi formuvavsya udilnij lad 1364 roku z blagoslovennya mitropolita Oleksiya bulo ukladeno dogovir mizh knyazem Dmitrom ta jogo dvoyuridnim bratom Volodimirom Andrijovichem Horobrim Donskim yakij distav v udil Serpuhov ale viznavav sebe vasalom velikogo knyazya moskovskogo Povnopravne knyazyuvannya Za jogo pravlinnya u 1367 roci buv pobudovanij pershij kam yanij kreml v Moskvi Z 18 rokiv Dmitro stav povnopravnim pravitelem hocha j prisluhavsya do porad mitropolita ta boyar Golovnim supernikom Moskvi v toj chas bulo Velike knyazivstvo Tverske ocholyuvane velikim knyazem tverskim Mihayilom Oleksandrovichem Iz sestroyu ostannogo Yuliannoyu buv odruzhenij knyaz litovskij Olgerd yakij pidtrimuvav Tver u jogo protidiyi Moskvi 1368 roku Dmitrij zradnicki zahopiv knyazya Mihayila ale pid tiskom Zolotoyi Ordi zmushenij buv jogo zvilniti Pislya cogo moskovske vijsko zavolodilo Gorodkom zaraz selo u Tverskij oblasti na Starici Ce sprichinilo vijnu Moskovskogo knyazivstva z Tverskim yake pidtrimav Olgerd 21 grudnya 1368 vijsko Velikogo knyazivstva Litovskogo zavdalo nishivnoyi porazki moskovskim silam na r Trostnya pislya chogo oblozhilo Moskvu ale ne zmoglo yiyi vzyati Pid chas novoyi vijni proti Tveri Dmitro spochatku vzyav goru nad neyu rozorivshi takozh Smolenske knyazivstvo ale potim znovu musiv vitrimuvati oblogu Moskvi vid vijsk Olgerda 6 14 grudnya 1370 Pislya vidstupu Olgerda Dmitro peremig tverskogo knyazya Mihayila a piznishe uklav mirnij dogovir iz Velikim knyazivstvom Litovskim 1371 skriplenij shlyubom Oleni Olgerdivni z Volodimirom Andrijovichem Chergove protistoyannya Dmitra ta Mihayila znovu pidtrimanogo Olgerdom zavershilosya bez krovoprolittya mirnim dogovorom lito 1372 Cherez dekilka rokiv Dmitro zibrav velike vijsko z kilkoh knyazivstv i vzyav Tver 3 veresnya 1375 pislya chogo Velike knyazivstvo Tverske bulo znachno poslablene 1376 roku Dmitro poshiriv svij vpliv na Volzko Kamsku Bolgariyu Posilennya Moskovskogo knyazivstva viklikalo nevdovolennya administraciyi Zolotoyi Ordi i potuzhni ordinski napadi nasampered porazka moskovskogo vijska na r P yana 1377 yaki buli prizupineni peremogoyu Dmitra nad murzoyu Begichem na r Vozha pritoka Oki basejn Volgi 11 serpnya 1378 r Togo zh roku vin rozbiv ryazanskogo knyazya pid Skornishevim Dmitro viyaviv sebe horoshim diplomatom pro sho svidchit umile vikoristannya nim usobic u Velikomu knyazivstvi Litovskomu po smerti Olgerda Na boci velikogo knyazya moskovskogo vistupili Andrij ta Dmitrij Olgerdovichi sho dalo mozhlivist Moskvi zavoloditi m Pereslavl Zaleskij nini misto v Yaroslavskij oblasti RF posiliti svoyi poziciyi v Sivershini Mitropolit Kiprian Stosunki z cerkvoyu Vidluchennya ta proklyattya Patriarh Filofej 2 grudnya 1375 roku zviv u san Mitropolita Kiyivskogo Litovskogo j usiyeyi Rusi Kipriana Pislya smerti mitropolita Aleksiya lyutij 1378 togo zh roku za nakazom Dmitriya moskovskij sobor yepiskopiv obrav mitropolitom Velikoyi Rusi knyazhogo duhivnika Mihayila Mityaya Dlya zatverdzhennya sanu Mityaj poyihav do Konstantinopolya de j pomer 1379 roku Kipriana ne viznali u Moskvi Vlitku 1378 roku po dorozi z Kiyeva do Moskvi nad nim poglumilisya j vislali za mezhi U vidpovid Kiprian negajno u chervni 1378 naklav anafemu tobto vidluchiv Dmitriya vid cerkvi ta proklyav jogo ta usih hto maye vidnoshennya k imaniyu i zapiraniyu i beshestiyu i huleniyu a takozh tih hto pokusitsya siyu gramotu szheshi ili zataiti U 1381 Dmitro buv zmushenij viznati Kipriyana novim mitropolitom Osoblivo velike znachennya mala dlya Dmitra pidtrimka z boku svyatitelya Sergiya Radonezkogo Stefana Mahriskogo Dimitriya Priluckogo Dionisiya ta inshih Ce spriyalo konsolidaciyi rosijskih knyazivstv navkolo Velikogo knyazivstva Moskovskogo u vnutrishnoordinskij borotbi proti Mamaya Do Dmitra priyednalisya j dosit znachni vijska Andriya ta Dmitriya Olgerdovichiv knyazya Dmitra Mihajlovicha Koriyatovicha Bobroka Volinskogo U 1988 roci Pomisnim soborom RPC kanonizovanij yak prepodobnij bez bud yakogo oficijnogo znyattya vidluchennya ta proklyattya Kulikovska bitva Zgidno z rosijskimi dzherelami masshtabna bitva z vijskami Zolotoyi Ordi vidbulasya 8 veresnya 1380 na Kulikovomu poli U nij Dmitro zdobuv peremogu nad ordincyami tatarskogo temnika Mamaya Z 1359 po 1380 rik v Zolotij Ordi tochilasya zhorstoka borotba za vladu protyagom dvadcyati rokiv velikimi hanami stali 25 pryamih ta pobichnih nashadkiv Chingishana V cej chas osoblivo avtoritetnim ta vplivovim buv temnik Mamaj oskilki odruzhivsya iz sestroyu Velikogo hana Berdibeka 1357 1359 Perebravshi do ruk bagato vazheliv hanskoyi vladi Mamaj osobisto znimav ta priznachav velikih haniv Ale sho cikavo smuta niyak ne vplivala na prinalezhnist Pivnichno Shidnoyi Rusi do zolotoordinskoyi imperiyi L Gumilov pisav Lyubopytno chto russkie knyazya dazhe vo vremya zamyatii smuti 1359 1380 rr kogda hany menyalis chut li ne kazhdyj god prodolzhali vozit vyhod dan v Ordu to est takoj vznos na kotoryj Orda soderzhala svoe vojsko pomogavshee Moskovskomu knyazivstvu v vojnah so vsemi vragami Velikogo knyazhestva Vladimirskogo Na dumku suchasnih doslidnikiv zadeklarovanij u litopisah rozmir armij yaki brali uchast u bitvi silno perebilshenij Bitva trivala majzhe tri godini Os yak yiyi opisuye Mikola Karamzin Vojsko tronulos i v shestom chasu dnya uvidelo nepriyatelya sredi polya Kulikova Nachalas bitva Nastal devyatyj chas dnya sej Dimitrij Bobrok Volinskij s velichajshim vnimaniem primechaya vse dvizheniya obeih ratej vdrug izvlek mech i skazal Teper nashe vremya Togda zasadnyj polk vystupil iz dubravy skryvavshej ego ot glaz nepriyatelya i bystro ustremilsya na mogolov Sej vnezapnyj udar reshil sudbu bitvy vragi izumlennye rasseyannye ne mogli protivitsya novomu stroyu vojska svezhego bodrogo i Mamaj s vysokogo kurgana smotrya na krovoprolitie uvidel obshee begstvo svoih i bezhal vsled za drugimi Na comu bitva j zakinchilas Progravshi bitvu Mamaj nevdovzi vtrativ vladu a Zolota Orda znovu ob yednalasya Same cim i poyasnyuyetsya te sho peremoga v Kulikovskij bitvi ne stala virishalnoyu i mala bilshe psihologichne a ne politichne znachennya Usuperech poshirenij dumci Dmitro Ivanovich ne pokazav sebe yak polkovodec nalezhnim chinom navit viyaviv slabkoduhist Tak zvanij polkovodec Dmitrij Donskij osobisto ne keruvav bitvoyu Pered pochatkom bitvi vin perevdyagsya prostim voyinom i zahovavsya pomizh lyudej a svoyi knyazhi regaliyi ta znamena peredav litovskomu boyarinu Brenku yakij i vistupav pid Moskovskim knyazhim praporom i zgodom zaginuv Dmitro zh she na pochatku bitvi buv oglushenij udarom po golovi j uves bij prolezhav dzherelo u srublennogo dereva de jogo j znajshli Na dumku deyakih doslidnikiv velikij knyaz litovskij Yagajlo tezh ishov zi svoyim vijskom na dopomogu Mamayu uzhe byl za sorok verst ot polya bitvy dzherelo I ce pri tomu sho dva ridnih brati Yagajla Andrij Polockij ta Dmitro Bryanskij zi svoyimi druzhinami vitrimali golovnij udar Mamayevogo vijska a litovsko ukrayinskij polkovodec Dmitro Bobrok Volinskij osobisto ocholyuvav ta viv u bij zasadnij polk Piznishe polkovodci Dmitra Donskogo Andrij Polockij Dmitro Bryanskij ta Dmitro Bobrok Volinskij razom iz Velikim knyazem Vitovtom u 1399 roci brali uchast u znamenitij bitvi z tataro mongolami na richci Vorskli de usi troye j zaginuli Znamenitij temnik Mamaj pislya porazki buv strachenij dopomogoyu velikogo Tamerlana protyagom odnogo roku v Ordi bulo navedeno lad Do vladi prijshov nashadok Chingishana Tohtamish U navedenni poryadku v Zolotij Ordi v 1380 roci brala uchast i druzhina moskovskogo knyazya Dmitra A ot u 1382 roci Dmitro desho zatrimavsya z vidryadzhennyam svoyeyi druzhini do stolici Ordi Tozh han Tohtamish odrazu virishiv pokarati svogo moskovskogo vasala abi vsi pobachili sho chasi rozbratu minuli a volya velikogo hana nezaperechna Han Tohtamish zahopiv Moskvu Oboronu Moskvi u 1382 roci ocholiv onuk litovsko ruskogo knyazya Olgerda Ostej M Karamzin pisav yavilsya dostojnyj yunyj knyaz Litovskij imenem Ostej vnuk Olgerdov Umom svoim i velikodushiem stol silno dejstvuyushim v opasnosti on vosstanovil poryadok pislya vtechi Dmitra Donskogo do lisu V B uspokoil serdca obodril slabyh Tohtamish spaliv Moskvu yak i deyaki inshi mista Moskovskogo knyazivstva Ordincyami bulo vbito ponad 24 tis moskvichiv ne rahuyuchi vtoplenih i spalenih Zaginuv i knyaz Ostej zi svoyeyu druzhinoyu zahishayuchi Moskvu Rozorennya spitkalo viklyuchno volodinnya Dmitra Tohtamish ne chipav inshi knyazivstva Dmitro Donskij zi svoyim vijskom ne nasmilivsya vistupiti proti Tohtamisha i vtik do Kostromi Tohtamish shojno zahopivshi vladu napraviv do usih ulusnih haniv ginciv z vimogoyu pributi do nogo ta prinesti prisyagu na virnist Tilki pislya vikonannya cih umov a buli j inshi kozhen iz ulusnih volodariv otrimav vid Tohtamisha yarlik na svoyi volodinnya Dmitro Donskij vinyatkom ne stav Vin tezh prisyagnuv na virnist Tohtamishu i na vimogu Velikogo hana priviv svoye vijsko dlya pohodu na zakolotnika Mamaya Ne mig Mamaj pislya vtrati svogo osobistogo ulusu u Privolzkih stepah ni z togo ni z sogo piti pohodom na Moskovske knyazivstvo koli na jogo zemli uzhe poryadkuvav han Tohtamish Piznishe knyaz zmushenij buv viddati v zalozhniki hanu svogo sina Vasiliya yakomu 1385 roku vdalosya vtekti do Moldovi a zvidti v Ukrayinu Togo zh roku Dmitro uklav mir z velikim knyazem ryazanskim Olegom Ivanovichem yakij do cogo buv soyuznikom Tohtamisha dzherelo za ce Dmitro Donskij spustoshiv Ryazanshinu i viddav svoyu dochku Sofiyu za jogo sina Fedora Vzimku 1385 86 vin zavdav tyazhkogo udaru Novgorodu Velikomu ale vnaslidok Krevskoyi uniyi 1385 roku vpliv Moskvi na zahidni napryami poslabshav nasampered u Smolenskomu knyazivstvi Naslidki pravlinnya Zagalom volodinnya Moskovskogo knyazivstva za Dmitra Donskogo rozshirilisya hoch ce j koshtuvalo tyazhkih lyudskih i materialnih vtrat 1389 roku Dmitro Donskij vstanoviv novij teritorialnij princip formuvannya vijska na vidminu vid poperednogo sluzhilogo desho obmezhiv prava boyarstva spriyav centralizaciyi organiv vladi Pam yatnik Dmitru Donskomu u m Kolomna Rosiya Vazhlivim uspihom Dmitra Donskogo na shlyahu zmicnennya velikoknyazivskoyi vladi j Moskovskogo knyazivstva u cilomu bula peredacha nim po zapovitu Volodimirskogo velikogo knyazivstva yak vlasnoyi votchini sinovi velikomu knyazyu moskovskomu Vasilyu Dmitrovichu Ale Profesor M M Gumilov pishe B 1389 g skonchalsya moskovskij velikij knyaz Dmitrij Ivanovich I hotya on zaveshal velikoe knyazhenie svoemu synu Vasiliyu utverdit eto reshenie mog lish zakonnyj han car Russkogo Moskovskogo ulusa Tohtamysh Tohtamysh podtverdil prava Vasiliya Dmitrievicha i chto vpolne estestvenno v preddverii stolknoveniya s Timurom potreboval ot nego vojsko Knyaz Vasilij vojsko privel Sho znovu zh dovodit sho ni pro yaku nezalezhnist vid Zolotoyi Ordi mova jti ne mogla Moskovske knyazivstvo i dali zalishalos vasalom Zolotoyi Ordi i loyalnim yiyi hanam Vshanuvannya pam yati Vulicya Dmitra Donskogo u mistah Krivij Rig Odesa Slov yansk Harkiv Provulok Dmitriya Donskogo v Odesi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118677721 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 S Seredonin Dimitrij Ioannovich Donskoj Russkij biograficheskij slovar SPb 1905 T 6 S 403 409 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q15079384d Track Q20653012d Track Q21175477 Dmitrij Ivanovich Donskoj Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 titul vkazanij na mogili knyazya u u Moskvi stini buli z bilogo kamenyu zvidki poshirenij v rosijskij movi epitet ros belokamennaya Poslanie mitropolita Kipriana igumenam Sergiyu i Feodoru 27 bereznya 2013 u Wayback Machine Podgotovka teksta perevod i kommentarii G M Prohorova Poslanie pechataetsya po rukopisi RNB Soloveckoe sobr 858 Kormchaya 1493 g l 527 536 Institut russkoj literatury Pushkinskij Dom RAN Poslanie mitropolita Kipriana igumenam Sergiyu i Feodoru 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Drevnerusskaya literatura Antologiya 23 sichnya 2013 u Wayback Machine Studiya Hudozhestvennogo fonda Aleksandra Petrova Studio Alex Petrov Art Fund kiyanina rodom gumilevica kulichki net Nash sovremennik 1991 1 62 70 s Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Karamzin M Istoriya Gosudarstva Rossijskogo t V s 40 41 Karamzin M Istoriya Gosudarstva Rossijskogo T V S 46 inshim sinam buli dani zvichajni udiliDiv takozh5613 Donskij asteroyid nazvanij na chest pravitelya Dzherela ta literaturaMicik Yu A Dmitrij Donskoj 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 405 ISBN 966 00 0405 2 Kostomarov N I Russkaya istoriya v zhizneopisaniyah ee glavnejshih deyatelej t 1 M 1998 ros ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dmitro Donskij pol Vsevolod Velike gnizdo pol nashadki Kaliti ros Kuchkin V A Dmitrij Donskoj Voprosy istorii 1995 5 6 ros Russkij biograficheskij slovar 31 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Poperednik Ivan II Krasnij Velikij knyaz moskovskij 1359 1389 Nastupnik Poperednik Dmitro Kostyantinovich Velikij knyaz volodimirskij 1363 1389 Nastupnik Poperednik Dmitro Kostyantinovich knyaz Novgorodskij 1363 1389 Nastupnik