Розорення Москви Тохтамишем у 1382 році — облога і взяття Москви золотординським ханом Тохтамишем. Похід був спрямований на відновлення реальної залежності земель Московського князівства від Орди після конфлікту Дмитра Івановича Донського з правителем Західної Орди Мамаєм (1374), поразок останнього в 1376, 1378 і 1380 (див. Куликовська битва) роках і утвердження влади Тохтамиша на всій території Золотої Орди (1380).
Облога Москви | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика зам'ятня | |||||||
Координати: 55°45′21″ пн. ш. 37°37′04″ сх. д. / 55.75583333336077629° пн. ш. 37.617777777805777362° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Золота Орда | Велике князівство Московське | ||||||
Командувачі | |||||||
Тохтамиш | Остей | ||||||
Втрати | |||||||
невідомі | 24 000 воїнів та городян |
Багато в чому завдяки ефекту раптовості Тохтамиш зумів розорити Залісся без зіткнення з об'єднаними силами місцевих князів після чого відновив залежність Московського князівства від Золотої Орди
Передумови
В кінці 70-х років XIV ст. правителю Білої Орди, Тохтамишу вдалось встановити свою владу на більшій частині золотоординських територій. Після поразки темника Мамая, який був головним суперником Тохтамиша в боротьбі за владу в Золотій Орді, на Куликовому полі більша частина Мамаєвих воєначальників перейшла на бік Тохтамиша.
Після цього Тохтамиш відправив послів до Дмитра Донського з вимогою виплатити данину «по старому» як її раніше платила Москва та інші князівства Північно-Східної Русі. Дмитро прийняв посольство з усіма почестями однак виплатити данину відмовився. Що спонукало Тохтамиша до активних дій.
Похід Тохтамиша
1382 року Тохтамиш зібрав в Казані свої війська та повів їх у швидкому темпі на захід. Нижегородсько-суздальський князь Дмитро Костянтинович своєчасно дізнавшись про підхід Тохтамиша послав йому на зустріч своїх синів Василя Кирдяпу та , проте вони не застали хана через те що він пересувався дуже швидко і змогли наздогнати лише через кілька днів на кордоні Рязанського князівства. Олег Рязанський, щоб уникнути розорення свого князівства зустрів Тохтамиша за його межами, визнав свою покірність хану та показав доступні броди через Оку. Тохтамиш повів війська на Москву в обхід Рязанської землі зі сходу.
Дізнавшись про наближення ординських військ Дмитро Донський нашвидкоруч зібрав свої війська і вийшов на зустріч Тохтамишу. Однак не отримавши підтримки від інших удільних князів, та через недостачу власних сил змушений був втікати на північ в Кострому. Тохтамиш ж переправився через Оку і взяв Серпухов, князь якого, Володимир Андрійович, завчасно втік у Волок Ламський. Після цього хан відправився на Москву «волости и сёла жгучи и воюючи, а род христианский секучи и убиваючи, а иные люди в полон емлючи»
В цей час у Москву, залишену своїм князем напризволяще, почали стікатись люди з усіх околиць. На міському вічі москвичі вирішили не покидати міста і тримати оборону від ординців до останнього. На воротах стояли люди з рогатинами та сулицями і нікого не випускали. Дозволили покинути місто лише великій княгині та митрополиту Кипріану. До облоги москвичі готувались завчасно, запасаючи каміння, киплячу смолу, дьоготь та воду. Міський посад спеціально спалили, щоб у Тохтамиша не було матеріалу для облогових машин. Оскільки у Москві не залишилось жодного з місцевих князів, очолив міську оборону литовський князь Остей, внук Ольгерда.
Облога Москви
Татарські загони з ходу намагались взяти Москву штурмом. Однак містяни завзято оборонялись, використовуючи вперше в історії Московського князівства, вогнепальну зброю, та відбили три штурми. Через три дні безуспішних спроб захопити Москву, Тохтамиш вдався до хитрості — два сина нижегородсько-суздальського князя, Василь Кирдяпа та Семен Дмитрович звернулись до москвичів з пропозицією добровільно відкрити ворота та виплатити данину, за що Тохтамиш обіцяв пощадити місто та його жителів.
Коли князь Остей, бояри, духовенство та міщани урочисто вийшли з воріт Москви татари раптово накинулись на них і почали вбивати усіх підряд. Після чого взяли незахищені стіни та розграбували місто.
Наслідки
В ході погрому вчиненого Тохтамишем було вбито щонайменше 24 000 містян, спалено та розграбовано чимало церков і будинків. Була пограбована княжа казна. Всі хто залишився в живих були забрані Тохтамишем в рабство в Орду. Пограбувавши Москву війська Тохтамиша рушили плюндрувати інші міста Північно-Східної Русі. По дорозі татари розорили Владимир, Можайськ, Звенигород, Юр'їв, однак під Волоком Ламським невеликий татарський загін був наголову розбитий серпуховським князем Володимиром Андрійовичем.
Після цього Тохтамиш зібрав свої сили і почав відступати. По дорозі він розорив Коломну та спустошив Рязанську землю, незважаючи на попередню угоду з князем Олегом Івановичем. До Орди війська Тохтамиша вернулись з величезною здобиччю, в тому числі з тисячами рабів.
Вже осінню 1382 року до Москви прибув татарський посол з пропозицією миру. Весною 1383 року Дмитро виплатив Орді данину за два роки, які пройшли з часу поразки Мамая на Куликовому полі, за що отримав від хана ярлик на Велике княжіння Владимирське. Тверське князівство в цей же час стало незалежне від Москви і підпорядковувалось Орді напряму. За повідомленням джерел, уже в 1388 році у війську Тохтамиша яке воювало з Тимуром бились воїни з Московського князівства.
Примітки
- «Летописец» М., 1853, «В Синодальной Типографии», С. 120.
- Halperin, 1987, с. 74–75.
Джерела та література
- Вернадский Г. В. Тохтамыш и Тамерлан // История России // Кн. 3: Монголы и Русь / Пер. с англ. Е. П. Беренштейна, Б. Л. Губмана, О. В. Строгановой. — Тверь—М.: Леан—Аграф, 1997. — 480 с. — ISBN 5-85929-004-6.
- О. О. Немировський. Тохтамиш // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 134. — .
- Halperin, Charles J. (1987). Russia and the Golden Horde: The Mongol Impact on Medieval Russian History. с. 222. ISBN . (e-book).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Moskvi znachennya Rozorennya Moskvi Tohtamishem u 1382 roci obloga i vzyattya Moskvi zolotordinskim hanom Tohtamishem Pohid buv spryamovanij na vidnovlennya realnoyi zalezhnosti zemel Moskovskogo knyazivstva vid Ordi pislya konfliktu Dmitra Ivanovicha Donskogo z pravitelem Zahidnoyi Ordi Mamayem 1374 porazok ostannogo v 1376 1378 i 1380 div Kulikovska bitva rokah i utverdzhennya vladi Tohtamisha na vsij teritoriyi Zolotoyi Ordi 1380 Obloga Moskvi Velika zam yatnya Koordinati 55 45 21 pn sh 37 37 04 sh d 55 75583333336077629 pn sh 37 617777777805777362 sh d 55 75583333336077629 37 617777777805777362 Data 23 26 serpnya 1382 Misce Moskva Rezultat Rozorennya Moskvi vidnovlennya zalezhnosti vid Zolotoyi Ordi Storoni Zolota Orda Velike knyazivstvo Moskovske Komanduvachi Tohtamish Ostej Vtrati nevidomi 24 000 voyiniv ta gorodyan Bagato v chomu zavdyaki efektu raptovosti Tohtamish zumiv rozoriti Zalissya bez zitknennya z ob yednanimi silami miscevih knyaziv pislya chogo vidnoviv zalezhnist Moskovskogo knyazivstva vid Zolotoyi OrdiPeredumoviV kinci 70 h rokiv XIV st pravitelyu Biloyi Ordi Tohtamishu vdalos vstanoviti svoyu vladu na bilshij chastini zolotoordinskih teritorij Pislya porazki temnika Mamaya yakij buv golovnim supernikom Tohtamisha v borotbi za vladu v Zolotij Ordi na Kulikovomu poli bilsha chastina Mamayevih voyenachalnikiv perejshla na bik Tohtamisha Pislya cogo Tohtamish vidpraviv posliv do Dmitra Donskogo z vimogoyu viplatiti daninu po staromu yak yiyi ranishe platila Moskva ta inshi knyazivstva Pivnichno Shidnoyi Rusi Dmitro prijnyav posolstvo z usima pochestyami odnak viplatiti daninu vidmovivsya Sho sponukalo Tohtamisha do aktivnih dij Pohid Tohtamisha1382 roku Tohtamish zibrav v Kazani svoyi vijska ta poviv yih u shvidkomu tempi na zahid Nizhegorodsko suzdalskij knyaz Dmitro Kostyantinovich svoyechasno diznavshis pro pidhid Tohtamisha poslav jomu na zustrich svoyih siniv Vasilya Kirdyapu ta prote voni ne zastali hana cherez te sho vin peresuvavsya duzhe shvidko i zmogli nazdognati lishe cherez kilka dniv na kordoni Ryazanskogo knyazivstva Oleg Ryazanskij shob uniknuti rozorennya svogo knyazivstva zustriv Tohtamisha za jogo mezhami viznav svoyu pokirnist hanu ta pokazav dostupni brodi cherez Oku Tohtamish poviv vijska na Moskvu v obhid Ryazanskoyi zemli zi shodu Diznavshis pro nablizhennya ordinskih vijsk Dmitro Donskij nashvidkoruch zibrav svoyi vijska i vijshov na zustrich Tohtamishu Odnak ne otrimavshi pidtrimki vid inshih udilnih knyaziv ta cherez nedostachu vlasnih sil zmushenij buv vtikati na pivnich v Kostromu Tohtamish zh perepravivsya cherez Oku i vzyav Serpuhov knyaz yakogo Volodimir Andrijovich zavchasno vtik u Volok Lamskij Pislya cogo han vidpravivsya na Moskvu volosti i syola zhguchi i voyuyuchi a rod hristianskij sekuchi i ubivayuchi a inye lyudi v polon emlyuchi V cej chas u Moskvu zalishenu svoyim knyazem naprizvolyashe pochali stikatis lyudi z usih okolic Na miskomu vichi moskvichi virishili ne pokidati mista i trimati oboronu vid ordinciv do ostannogo Na vorotah stoyali lyudi z rogatinami ta sulicyami i nikogo ne vipuskali Dozvolili pokinuti misto lishe velikij knyagini ta mitropolitu Kiprianu Do oblogi moskvichi gotuvalis zavchasno zapasayuchi kaminnya kiplyachu smolu dogot ta vodu Miskij posad specialno spalili shob u Tohtamisha ne bulo materialu dlya oblogovih mashin Oskilki u Moskvi ne zalishilos zhodnogo z miscevih knyaziv ocholiv misku oboronu litovskij knyaz Ostej vnuk Olgerda Obloga MoskviTatarski zagoni z hodu namagalis vzyati Moskvu shturmom Odnak mistyani zavzyato oboronyalis vikoristovuyuchi vpershe v istoriyi Moskovskogo knyazivstva vognepalnu zbroyu ta vidbili tri shturmi Cherez tri dni bezuspishnih sprob zahopiti Moskvu Tohtamish vdavsya do hitrosti dva sina nizhegorodsko suzdalskogo knyazya Vasil Kirdyapa ta Semen Dmitrovich zvernulis do moskvichiv z propoziciyeyu dobrovilno vidkriti vorota ta viplatiti daninu za sho Tohtamish obicyav poshaditi misto ta jogo zhiteliv Koli knyaz Ostej boyari duhovenstvo ta mishani urochisto vijshli z vorit Moskvi tatari raptovo nakinulis na nih i pochali vbivati usih pidryad Pislya chogo vzyali nezahisheni stini ta rozgrabuvali misto NaslidkiRozorennya Moskvi Tohtamishem malyunok Vasilya Sergijovicha Smirnova 19 stolittya Tohtamish hotiv zrobiti Moskvu prikladom togo sho stanetsya yaksho htos navazhitsya kinuti viklik mongolskij zverhnosti nad ruskimi knyazivstvami V hodi pogromu vchinenogo Tohtamishem bulo vbito shonajmenshe 24 000 mistyan spaleno ta rozgrabovano chimalo cerkov i budinkiv Bula pograbovana knyazha kazna Vsi hto zalishivsya v zhivih buli zabrani Tohtamishem v rabstvo v Ordu Pograbuvavshi Moskvu vijska Tohtamisha rushili plyundruvati inshi mista Pivnichno Shidnoyi Rusi Po dorozi tatari rozorili Vladimir Mozhajsk Zvenigorod Yur yiv odnak pid Volokom Lamskim nevelikij tatarskij zagin buv nagolovu rozbitij serpuhovskim knyazem Volodimirom Andrijovichem Pislya cogo Tohtamish zibrav svoyi sili i pochav vidstupati Po dorozi vin rozoriv Kolomnu ta spustoshiv Ryazansku zemlyu nezvazhayuchi na poperednyu ugodu z knyazem Olegom Ivanovichem Do Ordi vijska Tohtamisha vernulis z velicheznoyu zdobichchyu v tomu chisli z tisyachami rabiv Vzhe osinnyu 1382 roku do Moskvi pribuv tatarskij posol z propoziciyeyu miru Vesnoyu 1383 roku Dmitro viplativ Ordi daninu za dva roki yaki projshli z chasu porazki Mamaya na Kulikovomu poli za sho otrimav vid hana yarlik na Velike knyazhinnya Vladimirske Tverske knyazivstvo v cej zhe chas stalo nezalezhne vid Moskvi i pidporyadkovuvalos Ordi napryamu Za povidomlennyam dzherel uzhe v 1388 roci u vijsku Tohtamisha yake voyuvalo z Timurom bilis voyini z Moskovskogo knyazivstva Primitki Letopisec M 1853 V Sinodalnoj Tipografii S 120 Halperin 1987 s 74 75 Dzherela ta literaturaVernadskij G V Tohtamysh i Tamerlan Istoriya Rossii Kn 3 Mongoly i Rus Per s angl E P Berenshtejna B L Gubmana O V Stroganovoj Tver M Lean Agraf 1997 480 s ISBN 5 85929 004 6 O O Nemirovskij Tohtamish Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2013 T 10 T Ya S 134 ISBN 978 966 00 1359 9 Halperin Charles J 1987 Russia and the Golden Horde The Mongol Impact on Medieval Russian History s 222 ISBN 9781850430575 e book