Іва́н Єго́рович Старо́в (12 (23) лютого 1744 — 5 (17) квітня 1808) — російський архітектор, один із засновників т. зв. російського класицизму, акад. (з 1769), проф. Петербурзької академії мистецтв (з 1785).
Іван Єгорович Старов | |
---|---|
Иван Егорович Старов | |
Художник , портрет І. В. Старова | |
Народження | 12 (23) лютого 1744 |
Смерть | 5 (17) квітня 1808 (64 роки) |
Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
Країна | Російська імперія |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1762) |
Вчителі | Шарль де Вайї |
Діяльність | архітектор, містобудівник |
Праця в містах | Петербург, Катеринослав, Миколаїв, Херсон |
Найважливіші споруди | Таврійський палац собор Олександро-Невської лаври (Петербург) палацово-парковий ансамбль Пела для імператриці Катерини ІІ (палац для князя Потьомкіна (Островки) Литовський замок (казарми Литовського полку, Петербург) Адміралтейський собор (Миколаїв) Катериненський собор (Херсон) садиба князя Гагаріна, Нікольське-Гагаріно садиба Вознесенське Шеремєтєва кам'яна дача Демидова на шляху до Петергофа дві садиби у Тайцях та у Сиворицях під Петербургом |
Містобудівні проєкти | план забудови Катеринослава, Миколаєва, Пскова, Нарви, Воронежа, Великого Устюга |
Нереалізовані проєкти | проєкт Сухопутного Шляхетного корпусу |
Старов Іван Єгорович у Вікісховищі |
Біографія, ранні роки
Народився у Москві (за ін. дан. —у Петербурзі) в родині диякона. Первісне навчання отримав в школі для дітей духовного стану. У 1755—1756 роках навчався у гімназії при Московському університеті, де виявив художні здібності. Разом із найбільш обдарованими учнями переведений на навчання в Петербург. Ще на іспитах 1761 р. виборов перше місце серед архітектурного класу. У 1762 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв і отримав право на закордонне відрядження для удосконалення майстерності. Закінчення навчання в Академії також надавало право на стан дворянства.
Стажування за кордоном
1762 року він відбув в Париж. Терміном відрядження було три роки. Обдарованому Івану Старову пощастило на вчителів: у Петербурзькій Академії це були Кокорінов і Валлєн Деламот, в Парижі — Шарль де Вайї. Вдруге пощастило з терміном відрядження: Іван Старов стажувався не три, а шість років. П'ять років він стажувався в Парижі і один рік — в Італії.
Шарль де Вайї (1730—1798) мало встиг вибудувати через конкуренцію та скорочення будівництва у Франції. Але салон в палаццо Спінола в Генуї, замок-палац для ландграфа Гессе, павільйон наук і мистецтв для імператриці Катерини ІІ (проєкт) створили йому авторитет в Парижі і Західній Європі. Найкращими спорудами архітектора стануть замок-палац Монмусар (біля Діжона) та театр «Одеон» в Парижі. Вайї також створив план забудови нового французького порту Пор-Вандр. Містобудівні навички, отримані у Шарля де Вайї, Іван Старов використає при власному проєктуванні російських провінційних міст, серед яких Катеринослав, Миколаїв, Псков, Нарва, Воронеж, Великий Устюг, Богородицьк тощо.
- Шарль де Вайї. «Замок Монмусар» біля Діжона (Chateau de Montmusard: розріз і план, варіант проєкту)
- Шарль де Вайї. (Panthéon, Paris), «Проєкт перебудови Пантеону в Парижі на храм Республіки»
- Шарль де Вайї. «Замок Монмусар» (Château de Montmusard). Гравюра де Вайї 1765 р.
Іван Старов і Олександр Кокорінов
Ще за часів учнівства в Академії Старов познайомився з викладачем і талановитим архітектором Олександром Кокоріновим. Доля склалась так, що учень і викладач поріднилися, незважаючи на різницю у віці в вісімнадцять років. Дружини обох архітекторів, Пульхерія Демідова (Кокорінова) та Наталя Демідова (Старова) були рідними сестрами.
Після таємничого самогубства Олександра Кокорінова саме Іван Старов створив проєкт надгробку для померлого архітектора.
Життя і творчість в Росії
У 1769—1772 викладав в AM, з 1679 — академік, з 1785 — професор. У 1772—1774 — головний архітектор «Комиссии о каменном строении Санкт-Петербурга и Москвы». 3 1774 працював над реконструкцією Олександро-Невської лаври у Петербурзі. З 1800 до кінця життя очолював будівельний контроль за побудовою Казанського собору. Створив Таврійський палац (1783—1789) у Петербурзі й палац у Пеллі (1785—1789; зруйновано за наказом імператора Павла) поблизу Петербурга.
Садиба Шкуріна (Бобринського)
В квітні 1762 року дружина імператора Петра III (з липня 1762 імператриця Катерина II) народила позашлюбну дитину від фаворита Григорія Орлова. Народженого сина приховали в родині Шкуріна, називаючи того вихованцем, і надали первісне прізвище Шкурін. Дитину оточили увагою і вивезли в тульські маєтки імператриці. Хлопчика виховували як звичного недоросля з багатої дворянської родини і приховали від свідків. А до повноліття дитини маєтками хлопця управителем призначили 17-річного князя .
На відміну від Василя Баженова, працьовитий Старов із гнучким характером зробив вдалу кар'єру в Петербурзі і мав довіру прискипливих бюрократів Академії. Як архітектор Старов був носієм ідей французького класицизму і не зупинявся на використанні лише колон, портиків і трикутних фронтонів. Вони були лише невеликою частиною його архітектурного арсеналу, де були також залишки гнучких барокових форм. Модного майстра наблизила до себе імператриця Катерина ІІ. Десятилітньому синові за наказом імператриці вибудували палац в містечку Богородицьк. Замову імператриці і виконав архітектор Іван Старов в 1771–1773 рр.
Проєкт палацового комплексу він вирішив як невеликий, компактний ансамбль із палацика, овального курдонера та двох Г-подібних флігелів і стаєнь. Палац і флігелі були поєднані наскрізними залізними ґратками. Господський будинок головував в ансамблі, але мав дуже стриманий декор: руст першого поверху, просту лиштву вікон без сандриків. Ні зайвих колон, ні трикутних фронтонів — лише парковий фасад урізноманітнювала проста напівротонда з бельведером та довгі, майже барокові сходи в парк.
До створення пейзажного парку залучили самого Андрія Болотова. Той старанно вивчив місцевість, ретельно малював нові павільйони і краєвиди, виправляв помилки і недоліки. І лише після цього будував павільйони і окремими ділянками планував-збільшував сам парк. Все цікаве на ділянці зберігали як Іван Старов, так і Андрій Болотов. Так, Старов зберіг барокову вежу-дзвіницю і приєднав її до невеликого ансамблю. Діяльність паркобудівника Болотова була не менш творча. Він зберіг давній гай неподалік садиби, де створив три майстерні діагональні просіки, котрі розкрили найкращі краєвиди місцини. Ділянки пейзажного парку обережно прикрасили то звивистими стежками чи вазою на постаменті, то сходинками, то острівцями на ставку. Так Болотов обіграв береги ставка після греблі місцевої річки Уперти. Паркобудівник був ще й художником-аматором і зафіксував створений ним парк в серії акварелей. Завдяки цьому давно здичавілий і захаращений парк постає перед дослідниками в його первісному вигляді. Андрій Болотов використав всі найкращі досягнення як європейського, так і російського паркобудівництва, і власного досвіду. Не дивно, що парк в Богородицьку визнали серед найкращих садибних.
В ансамбль включили і саме місто Богородицьк, розташоване навпроти палацу на протилежному березі. Нове регулярне розпланування теж створив Іван Старов — з центральною площею та п'ятьма радіанними, головними шляхами. Головував в ансамблі палац Шкуріна, вибудований на високому пагорбі над річкою.
На талановитого і модного архітектора, котрий виборов довіру самої імператриці, звернули увагу управитель садиби князь С. С. Гагарін та Григорій Потьомкін, фаворит імператриці. Згодом народиться тандем Потьомкін — Іван Старов, котрий відкриє широке поле діяльності для архітектора, і останній матиме низку важливих державних і приватних замов.
Палац Гагаріних, садиба Нікольське-Гагаріно
Архітектор Старов, талановитий і працьовитий, поставився до нового завдання цілком уважно. Він запроєктував цілий ансамбль різних за призначенням споруд, використавши верхівку пагорба над річкою Озерна та Тростенським озером на відстані 25 км від Москви. Схил пагорба перетворили на паркові тераси, де розпланували регулярну частину парку.
Архітектор, що пройшов виучку в Парижі, був прихильником раннього класицизму французького зразка, котрий щойно починав полонити модними зразками країни Західної Європи. Багатющий досвід французької архітектури Іван Старов і використав в проєкті однієї з перших садиб. Класицизм французького зразка культивував пластичність об'ємів і монотонні портики, трикутні фронтони були зовсім не обов'язковими елементами споруди, як то було у палких прибічників палладіанства, у тих же Джакомо Кваренгі чи Миколи Львова.
Садибний палац для С. С. Гагаріна дивував м'якою пластичністю раннього класицизму і повною відсутністю монотонних портиків і трикутних фронтонів. На почесний двір (курдонер) виходив прямокутний блок-куліса з западиною посередині, де розмістили головний вхід в палац. Прямокутний блок-куліса приховував менший об'єм споруди, де розмістили комплекс із трьох парадних залів овального типу — два бічні зали були розташовані перпендикулярно головній осі, а центральний — строго вздовж неї. Індивідуальною знахідкою архітектора стала відсутність другого поверху в центральній залі, відкрита в парк і в небо, тоді як бічні овальні мали другий поверх. Ця гра з об'ємами надзвичайно збагатила пластикою парковий фасад палацу, підсилений заокругленим виступом першого поверху, дах якого перетворили на балкон-терасу зі сходами в парк. Перший поверх споруди прикрашав руст, на який спирався парадний другий, стримано прикрашений неглибокими нішами і колонами на бічних вікнах. Вінчав споруду круглий бельведер зі шпилем, що стане важливою прикметою барських палаців взагалі.
- Старов І.Є. Палац кн. С.С. Гагаріна,садиба Нікольське-Гагаріно, фото 1940 р.
- Садиба Вознесенське Шеремєтєва. План палацу. 1794 р.
- Старов І.Є. Садиба Енгельгардта Покровське, знищена 1923 р.
Собор Св. Трійці Олександро-Невського монастиря
Монастир був заснований за наказом Петра І 1710 року. Перший проєкт монастиря на засадах західноєвропейського бароко створив архітектор Доменіко Трезіні. Незвичним для російських монастирів була ясна геометрія плану, довга лінія уступчастих корпусів, оточення монастиря ровами з водою як у барокових палаців. Цілком світський, бароковий характер мав і сад бароко біля головного фасаду монастиря, повернутого на річку Нева. Побудова монастиря розтяглася майже на 100 років, що внесло корективи в будівництво: бароковий характер зберегли лише найдавніші споруди. Сади біля монастиря перетворили на цвинтарні ділянки з похованнями вельмож і багатіїв. Найгірше сталося з собором. Вибудований малосвідомим архітектором-німцем Теодором Швертфегером собор пішов тріщинами і грозив завалитися. 1753 року його розібрали до фундаментів.
Проєкт нового собору для столичного монастиря доручили створити Івану Старову. Він зберіг у проєкті дві вежі західного фасаду і купол над середхрестям. Але зробив собор більш приземкуватим, величним і в стилістиці класицизму. З бароковими корпусами собор сполучався заокругленими галереями, від чого виграла передсоборна площа. Західний фасад прикрашали шестиколонний портик і трикутний фронтон з головним входом і два бічні менші входи. Будівництво собору тривало чотирнадцять років.
Собор мав риси західноєвропейської базиліки (і три нави), поєднаної з центрально-купольною схемою. Довжина собору дорівнювала 74 метрів. Старов декілька разів удосконалював проєкт іконостаса. Дивним чином цей коштовний іконостас зберігся в буремні роки безбожної п'ятирічки і погромів петербурзьких церков і соборів і не був проданий, як продали за кордон за часів СРСР іконостас Казанського собору. Інтер'єр собору був наче парадна зала палацу в стилі класицизму: золочений вівтар з різьбленими деталями, білий італійський мармур пілястр, стінописи, підлога з сибірського агата тощо. Скульптура заборонялась православною церквою в храмах, але не в Петербурзі. Двадцять скульптур святих для Троїцького собору створив Шубін Федот Іванович за новою технологією. На тонкий сітчастий каркас наносили гіпс з алебастром, поверхню котрого вирізали і шліфували. Порожнина скульптур зменшувала навантаження на мури храму. Реставровані скульптури Шубіна і зараз прикрашають собор. З 1797 року монастир визнають лаврою.
Собор довгий час не мав опалення, що сприяло псуванню інтер'єру, стінописів і скульптур. 1844 року тут встановили печі Амосова, а 1863 року їх удосконалили.
Задовго до закінчення собору кресленики Івана Старова ще 1778 року гравіював Н. Кірсанов. Проєкт отримав широку популярність, за його планом було побудовано декілька храмів, серед яких садибні церкви в Пехра-Яківлевському, в садибі Самуйлово тощо. (Серед сакральних споруд архітектора також Казанська церква в Богородицьку та церква в садибі імператриці Бобрики.)
Псевдоготика Івана Старова
Серед перших садиб, що були побудовані неподалік Ладозького озера, виникла садиба Г. Потьомкіна в Островках. Не обмежений в коштах, він будував декілька резиденцій в різних місцях Російської імперії. Архітектор багато працював по замовам Потьомкіна і створював різні композиції — від невеликих, практично подорожніх палаців до парадних резиденцій на кшталт садиби Покровське на Смоленщині (котра перейшла згодом до Енгельгадтів). Аби не набридати симетричними побудовами в стилі класицизм, в проєкті в Островках майстер звернувся до псевдоготики. Романтична течія в класицизмі дозволяла використовувати чудернацькі, старовинні чи фантазійні архітектурні форми в будь-яких комбінаціях, несхожих на помірковану архітектуру класицизму, приреченого до постійних повторів одних і тих же архітектурних форм. В проєкті Старов цілеспрямовано відмовився від симетрії. Нібито симетрична частина споруди обов'язково розбита чи то гранчатою вежею, чи то іншим виступом, чи то несиметричними сходами. Архітектор грав імпровізації з новими архітектурними формами, створюючи незвичну і складну композицію. Ще більше, ніж в поземному плані, присутня ця гра в силуеті споруди — з її різновисотними об'ємами та відходами від центральної осі і симетрії. Якщо вважати донжоном круглу, високу вежу, то вона чомусь не посередині, а збоку. Збита від центральної осі і гранчата шестикутна. В палац можна увійти і з парадного двору (курдонеру), і з саду, і з бічних фасадів, один з яких прикрашений двома вежами з майже готичними шатрами. Готику нібито нагадують стрілчасті вікна і зубці на даху. Але мури споруди максимально оголені, позбавлені будь-якого декору, навіть невеликої готичної декорації (в наявності лише вікна різного розміру). Бічні вежі слугують візуальними кордонами споруди і не дозволяють «розтектися» споруді по поверхні. Інтер'єри, однак, просторі і затишні — на відміну від незатишних, затісних інтер'єрів Василя Баженова, котрий все життя гнався за штучною архітектурно ідеєю і ігнорував побутову зручність своїх споруд. Споруда нічим не схожа ні на малоемоційну архітектуру Джакомо Кваренгі, ні на елегантні споруди Чарльза Камерона, ні на будинки Миколи Львова, широкого в усьому, окрім вибора стеріотипних, архітектурних форм.
Малоприємний мінімалізм фасадів палацу в Островках зменшували лише асиметрія, геометрично різні форми веж (чотирикутна, кругла, шестигранна) та нічим не обмежені в зростанні, нестрижені дерева пейзажного парку.
Таврійський палац
Серед великих за розмірами і збережених споруд Старова в Петербурзі — Таврійський палац. Але первісна назва палацу із садом — «Будинок в Кінній гвардії». За одною з версій — палац наказала створити сама імператриця для князя Г. Потьомкіна і доручила проєкт Івану Старову, котрий неодноразово працював по замовам імператриці. Саме тому документів на замову чи придбання земельної ділянки не збережено. Але гроші на побудову нового ансамблю в аристократичному районі Петербурга надавав саме він. Оригінальних креслеників Івана Старова щодо палацу до кінця XX ст. знайдено тільки чотири.
Палац розпочали будувати 24 травня 1783 р., тоді ще без бічних крил . Відразу розпочали облаштування новомодного пейзажного парку. Ансамбль складався поступово : 1786 року встигли вибудувати східне крило, а західне вибудували тільки 1789 року. А повне декорування інтер'єрів розтяглося до 1795 року. Але парадні приміщення облаштували швидко, бо палац почали використовувати для урочистостей з участю імператриці. Палац прикрасили меблями, картинами і гравюрами, килимами та гобеленами з палацових кладових і вже 1791 року дали грандіозний бал на честь перемог в російсько-турецькій війні та приєднання міста Ізмаїл. Центр палацу створювали три парадні зали (Парадний вестибюль, Колонний зал і так званий зимовий сад.) Навколо них і створили вітальні, кабінеті і припалацовий театр.
Пишні інтер'єри контрастували з суворими, спрощеними вуличними фасадами — розфарбування в два кольори, шість колон центрального портика, по чотири у бічних входів, ні тобі ліпленого декору, ні позолоти. Бічні крила утворювали велетенський почесний двір курдонер, котрий приховував з боку вулиці справжні розміри великого палацу і сад за ним. До моди на спрощені форми пізнього класицизму підтягся тепер і Іван Старов. Мінливий в настроях Потьомкін, схильний до депресій, не задовольнився палацом. І після балу зажадав перебудов, які замовив архітектору Ф. І. Волкову Той встиг створити проєкт і навіть вибудував канал і гаванець від Неви до палацу, аби можна було дістатися сюди по воді. Але в перебіг подій втрутилась доля: Потьомкін помер і перебудовувати величезний палац ніхто не захотів. Його забрала в державну скарбницю Катерина ІІ і зробила власною осінньою резиденцією. Тільки з 1792 року палац і отримав назву Таврійський за наказом імператриці
По смерті Катерини ІІ палац використовували нечасто. Новий імператор Павло І помстився пам'яті Матері та її коханцю Потьомкіну презирством до палацу і наказом перетворити його на військові казарми. Декор палацових залів знищили, а всі меблі, картини і гравюри, гобелени і коштовне начиння вивезли. Колонний зал для балів і концертів взагалі перетворили на стайні і офіцерський манеж. Новий імператор Олександр І надав наказ повернути палац в пишний колишній стан і надав на ремонти 150 000. Але навіть такої суми не вистачило, настільки погромним було перебування в палаці казарм і стаєнь. Перебудовами і ремонтами керував архітектор Луїджі Руска. Зовнішні фасади палацу залишили незмінними. 1826 року в палаці помер офіційний історіограф російських імператорів М. Карамзін. В XIX ст. палац використовували нечасто і він став сховищем для великих театральних декорацій імператорських театрів та палацового майна. Саме тут зберігали античну Венеру, вивезену з Риму ще за часів Петра І. В травні 1899 р. великі приміщення палацу віддали під проведення міжнародної виставки садівництва, а потім під урочистості з приводу 100-річчя з дня народження поета О. С. Пушкіна. Революція 1905—1907 рр. відбилась новими перебудовами і пристосуванням палацу під перший російський парламент — Державну Думу. Припалацовий театр знищили, а на його місці створили сесійну залу для депутатів. Відтоді розпочалася політична історія палацу, бурхлива і трагічна для країни, котра закінчиться розвалом Російської імперії в 1917 році. Державницьке і офіційне використання Таврійського палацу успадкували і за часів СРСР, що сприяло його ремонтам і збереженню донині.
Пелла, резиденція Катерини ІІ
1784 року імператриця придбла земельну ділянку неподалік села Іванівське. Первісно вона планувала створити тут резиденцію для онука Олександра, котрого бажала бачити спадкоємцем престолу в обхід нелюбимого сина Павла. Місцевість перейменували на Пелла — на честь столиці Олександра Македонського, уславленого давньогрецького полководця. Вже через рік плани змінились і Катерина надумала створити тут вже власну резиденцію небачених розмірів. За планом імператриці, Пелла повинна була тепер стати пам'яткою військових перемог Російської імперії і її царювання взагалі.
Грандіозний проєкт замовили Джакомо Кваренгі та Івану Старову. Нечасто, але іноді архітектор Кваренгі наважувався відступити навіть від обов'язкової в класицизмі симетрії побудови. Джакомо Кваренгі наважився 1785 р. в проєкті для Пели перевершити самого себе і створив абсолютно асиметричне розпланування палацу з окремим кухонним корпусом по діагоналі (кресленик зберігає бібліотека імені Маї, Бергамо). Припалацовий театр передбачав Кваренгі і в власному проєкті царської резиденції для Катерини ІІ в містечку Пела. Але імператриця надала перевагу дійсно величному проєктові Івана Старова.
Старов, майстер величних побудов, вирішив ансамбль у вигляді протяжного палацу та чотирьох великих дворів, двох закритих і двох відкритих. Палац на річку Нева мав майже 200 метрів і мало поступався в протяжності Зимовому палацу. Південний фасад у бік Шліссельбурзького тракту був взагалі розгорнутий на половину кілометра. Дикому лісові і величній в цьому місті річці Нева відповідала і сувора, могутня архітектура палацових споруд. Їх пом'якшували лише протяжні наскрізні колонади, найбільші в творчому доробку архітектора.
Захоплена імператриця наказала видати найкращі будівельні матеріали і великий за розмірами ансамбль чотири роки будували досить швидко. Кваренгі ж передали замови на великі обеліски на честь військових перемог Росії. Палац і ансамбль був настільки великим, що імператриця похвалялась і писала в листах, що всі її палаци — звичні хижки в порівнянні з Пеллою. Облаштування ж інтер'єрів розтяглося на роки, імператриця довго обирала то особливі меблі, то декор. Через чотири роки розпочалася чергова російсько-турецька війна і будівництво припинили, а гроші перевели на ведення війни.
Імператриця померла в листопаді 1796 р., так і не побачивши Пеллу цілком добудованою. Престол перехопив Павло І і ненависть до матері переніс на її споруди. Ансамбль в Пеллі був швидко розібраний на будівельні матеріали і за наказом імператора матеріали використані на побудову замку Св. Михайла в Петербурзі (проєкт Василя Баженова, споруда більш відома як Інженерний замок). Дивним чином зникли всі кресленики щодо Пелли. Дослідники роками шукали хоть щось. І в архіві Кваренгі нарешті знайшли копію генерального плану Пелли, котру той вивчав як твір більш вдалого свого суперника.
Іван Старов і паперова архітектура
Іван Старов належить до архітекторів кінця XVIII ст., творчі здібності яких мали досить повне виявлення і в реальному будівництві, і діяльності викладача в Академії мистецтв. Але короткий період після прибуття з закордонного відрядження можна вважати періодом паперової архітектури. Виученик Шарля де Вайї ще не мав замов на побудови в Росії, але яскраво заявив про власне обдарування в Парижі. В Петербурзі молодому архітекторові вчинили іспит і запропонували створити проєкт великого військового училища (неконкретного кадетського корпусу). Росія постійно воювала і проєкт був актуальним для войовничої країни. Хоча проєкт не мав реальних прототипів. Коли знадобилось приміщення для нового Шляхетного корпусу в Петербурзі, під нове військове училище віддали конфіскований у князя О. Д. Меншикова палац. Нового — не будували. Віддаленим аналогом для проєкту Старова могли бути лише комплекс споруд Будинку інвалідів у Парижі чи велетенські палаци на кшталт Ступініджі (арх. Жермен Бофран) чи палаццо Реале (арх. Луїджі Ванвітеллі).
Іван Старов в проєкті створив велетенську споруду із дев'ятьма внутрішніми дворами і заокругленою галереєю, повернутою до річки Нева. Училище, призначене для привілейованого стану дворян, мало окремі приміщення класів, великих спалень, власну училищну церкву, бібліотеку, квартири для очільників привілейованого навчального закладу та слуг, кухні, склади. Архітектор не забув навіть про училищний театр, майстерно вкомпонований в симетричну побудову.(Власний театр мав і привілейований Шляхетний корпус, розташований в Меншиковському палаці, як і багату училищну бібліотеку). На здорожчення проєкту спрацьовувала і нова кам'яна набережна зі скульптурами, котра вінчала напівциркульний двір головного фасаду училища. В цьому ж дворі передбачався і монумент якомусь російському полководцю. Ні в повному, ні в скороченому варіанті таку велетенську споруду ніхто і не передбачав реалізовувати. Адже проєкт Старова перебільшував розмірами найбільшу споруду тодішнього Петербурга — Зимовий палац… Але майстерний проєкт і елегантна стилістика раннього французького класицизму справили благоприємне враження на вельмож і імператрицю (вензель Катерини ІІ прикрасив головний фасад училища).
Проєкт умовного військового училища передадуть в архітектурний клас Академії мистецтв, де його аркуші десятиліттями слугуватимуть навчальними зразками. Таку честь мали лише проєкти іноземців, найкращі аркуші професорів Академії і найкращі проєкти випускників закладу. Подерті, засмальцьовані аркуші проєкту до середини XIX ст. втратили навіть авторство Старова. Розуміючи їх високу мистецьку вартість, аркуші проєкту віддали в реставрацію, котра тривала п'ять місяців. В середині XX ст. проєкту повернули і авторство Івана Старова.
Архітектор Старов і Україна
На рубежі 1790-х років багато працював в Україні. Виконав проєкти планування Катеринослава (тепер Дніпро) та Миколаєва (1790). У Катеринославі за проєктом Старова побудовано палац Потьомкіна (1787—1789). Спроєктував головну міську площу Миколаєва, Адміралтейський собор, будинок магістрату і крамниці Молдованського будинку. В той самий час ним були спроєктовані садибні будинки для Потьомкіна Г. О. та його племінниці графині Браницької, церква, фонтан і гранітна купальня у місті Богоявленську (тепер — Корабельний район Миколаєва). Розробив також інші проєкти. На його честь названа вулиця «Архітектора Старова» в мікрорайоні Північний міста Миколаєва.
Родина Івана Старова
Архітектор був одружений. Дружиною митця стала рідна сестра братів Демідових — Наталя Григорівна Демідова. Брати Демідови нещодавно самі отримали дворянство, тому архітектор, який теж отримав дворянство по закінченні Академії мистецтв, не почувався ніяково в родині Демідових, бо створив вдалу кар'єру, мав довіру імператриці Катерини ІІ і такого впливового вельможі як Григорій Потьомкін. В родину прийшов матеріальний успіх. Подружжя мало п'ятеро синів і двох доньок . Три сини працювали в конторі по будівництву, але не успадкували талантів батька. Один із синів Старова (Петро Іванович) обрав військову кар'єру і служив флігель-ад'ютантом у самого князя Г. Потьомкіна. Потім перейшов в Курський піхотний полк. Згодом обійняв посаду інспектора над будівництвом в місті Гатчина. Але не мав архітектурної освіти і був чиновником.
Вибраний перелік споруд архітектора
- Садиба Шкуріна (Бобринського), м. Богородицьк, Тульська область, збережена, музей родини Бобринських
- Садибна церква Шкуріна
- Садиба Нікольське-Гагаріно, збережена, інтернат для психічно хворих дітей, Московська область
- Палац Г. О. Потьомкінна в Островках, збережений, Ленінградська область
- Литовський замок (казарми Литовського полку), знищено
- Собор Олександро-Невської лаври, Санкт-Петербург
- Надбрамна церква Олександро-Невської лаври, Санкт-Петербург
- Садиба Енгельгардта Покровське, Смоленська область, знищена 1923 р.
- Садиба Тайці
- Садиба Сиворіци
- Палац Шепелєва, Петербург, знищений
- Резиденція Катерини ІІ Пела, знищена
- Палац в Бобриках для Катерини ІІ, покинутий недобудованим
- Дача Демідова на Петергофській дорозі, знищена
- Таврійський палац, Санкт-Петербург
- Палац Г. Потьомкіна в Дніпропетровську, відновлений після руйнації
- низка споруд в місті Херсон
- Власний будинок архітектора, вул. Белінського, Петербург, значно перебудований
Див. також
Примітки
- Старов Иван Егорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Кючарианц Д. А. «Иван Старов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1982
- Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки», М. Наука, 1988, с. 114
- Дьяченко Л. И. «Таврический дворец», Лениздат, 1988, с. 4
- Дьяченко Л. И. «Таврический дворец», Лениздат, 1988, с. 11.
- Кючарианц Д. А. «Иван Старов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1982
Джерела
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Белехов Н. Н. Петров А. Н. «Иван Старов. Материалы кизучению творчества», М, 1950 (рос)
- Н. Н. Коваленская, «История русского искусства 18 века», 1962, изд. Московского университета.
- Кючарианц Д. А. «Иван Старов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1982
- Дьяченко Л. И. Кортов М. И."Таврический дворец: прошлое и настоящее", СПб, 2002 (рос)
- Дьяченко Л. И.«Таврический дворец», Л, Лениздат, 1988 (рос)
- Шуйский В. К.«Таврический дворец», СПб, 2003 (рос)
- (рос)
- «Хто є хто на Миколаївщині. Видатні земляки», Українська академія геральдики, Київ, 2005 р.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван Єгорович Старов |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Yego rovich Staro v 12 23 lyutogo 1744 17440223 5 17 kvitnya 1808 rosijskij arhitektor odin iz zasnovnikiv t zv rosijskogo klasicizmu akad z 1769 prof Peterburzkoyi akademiyi mistectv z 1785 Ivan Yegorovich StarovIvan Egorovich StarovHudozhnik portret I V StarovaNarodzhennya12 23 lyutogo 1744 1744 02 23 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Smert5 17 kvitnya 1808 1808 04 17 64 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 PohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg KrayinaRosijska imperiyaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1762 VchiteliSharl de VajyiDiyalnistarhitektor mistobudivnikPracya v mistahPeterburg Katerinoslav Mikolayiv HersonNajvazhlivishi sporudiTavrijskij palac sobor Oleksandro Nevskoyi lavri Peterburg palacovo parkovij ansambl Pela dlya imperatrici Katerini II palac dlya knyazya Potomkina Ostrovki Litovskij zamok kazarmi Litovskogo polku Peterburg Admiraltejskij sobor Mikolayiv Katerinenskij sobor Herson sadiba knyazya Gagarina Nikolske Gagarino sadiba Voznesenske Sheremyetyeva kam yana dacha Demidova na shlyahu do Petergofa dvi sadibi u Tajcyah ta u Sivoricyah pid PeterburgomMistobudivni proyektiplan zabudovi Katerinoslava Mikolayeva Pskova Narvi Voronezha Velikogo UstyugaNerealizovani proyektiproyekt Suhoputnogo Shlyahetnogo korpusu Starov Ivan Yegorovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Starov Biografiya ranni rokiNarodivsya u Moskvi za in dan u Peterburzi v rodini diyakona Pervisne navchannya otrimav v shkoli dlya ditej duhovnogo stanu U 1755 1756 rokah navchavsya u gimnaziyi pri Moskovskomu universiteti de viyaviv hudozhni zdibnosti Razom iz najbilsh obdarovanimi uchnyami perevedenij na navchannya v Peterburg She na ispitah 1761 r viborov pershe misce sered arhitekturnogo klasu U 1762 roci zakinchiv Peterburzku akademiyu mistectv i otrimav pravo na zakordonne vidryadzhennya dlya udoskonalennya majsternosti Zakinchennya navchannya v Akademiyi takozh nadavalo pravo na stan dvoryanstva Stazhuvannya za kordonom1762 roku vin vidbuv v Parizh Terminom vidryadzhennya bulo tri roki Obdarovanomu Ivanu Starovu poshastilo na vchiteliv u Peterburzkij Akademiyi ce buli Kokorinov i Vallyen Delamot v Parizhi Sharl de Vajyi Vdruge poshastilo z terminom vidryadzhennya Ivan Starov stazhuvavsya ne tri a shist rokiv P yat rokiv vin stazhuvavsya v Parizhi i odin rik v Italiyi Sharl de Vajyi 1730 1798 malo vstig vibuduvati cherez konkurenciyu ta skorochennya budivnictva u Franciyi Ale salon v palacco Spinola v Genuyi zamok palac dlya landgrafa Gesse paviljon nauk i mistectv dlya imperatrici Katerini II proyekt stvorili jomu avtoritet v Parizhi i Zahidnij Yevropi Najkrashimi sporudami arhitektora stanut zamok palac Monmusar bilya Dizhona ta teatr Odeon v Parizhi Vajyi takozh stvoriv plan zabudovi novogo francuzkogo portu Por Vandr Mistobudivni navichki otrimani u Sharlya de Vajyi Ivan Starov vikoristaye pri vlasnomu proyektuvanni rosijskih provincijnih mist sered yakih Katerinoslav Mikolayiv Pskov Narva Voronezh Velikij Ustyug Bogorodick tosho Sharl de Vajyi Zamok Monmusar bilya Dizhona Chateau de Montmusard rozriz i plan variant proyektu Sharl de Vajyi Pantheon Paris Proyekt perebudovi Panteonu v Parizhi na hram Respubliki Sharl de Vajyi Zamok Monmusar Chateau de Montmusard Gravyura de Vajyi 1765 r Ivan Starov i Oleksandr KokorinovDokladnishe Kokorinov Oleksandr Filipovich She za chasiv uchnivstva v Akademiyi Starov poznajomivsya z vikladachem i talanovitim arhitektorom Oleksandrom Kokorinovim Dolya sklalas tak sho uchen i vikladach poridnilisya nezvazhayuchi na riznicyu u vici v visimnadcyat rokiv Druzhini oboh arhitektoriv Pulheriya Demidova Kokorinova ta Natalya Demidova Starova buli ridnimi sestrami Pislya tayemnichogo samogubstva Oleksandra Kokorinova same Ivan Starov stvoriv proyekt nadgrobku dlya pomerlogo arhitektora Zhittya i tvorchist v RosiyiU 1769 1772 vikladav v AM z 1679 akademik z 1785 profesor U 1772 1774 golovnij arhitektor Komissii o kamennom stroenii Sankt Peterburga i Moskvy 3 1774 pracyuvav nad rekonstrukciyeyu Oleksandro Nevskoyi lavri u Peterburzi Z 1800 do kincya zhittya ocholyuvav budivelnij kontrol za pobudovoyu Kazanskogo soboru Stvoriv Tavrijskij palac 1783 1789 u Peterburzi j palac u Pelli 1785 1789 zrujnovano za nakazom imperatora Pavla poblizu Peterburga Sadiba Shkurina Bobrinskogo M Bogorodick kolishnya sadiba Shkurina Bobrinskogo Oleksij Shkurin ditinoyu zgodom graf Bobrinskij bl 1770 roku Ermitazh V kvitni 1762 roku druzhina imperatora Petra III z lipnya 1762 imperatricya Katerina II narodila pozashlyubnu ditinu vid favorita Grigoriya Orlova Narodzhenogo sina prihovali v rodini Shkurina nazivayuchi togo vihovancem i nadali pervisne prizvishe Shkurin Ditinu otochili uvagoyu i vivezli v tulski mayetki imperatrici Hlopchika vihovuvali yak zvichnogo nedoroslya z bagatoyi dvoryanskoyi rodini i prihovali vid svidkiv A do povnolittya ditini mayetkami hlopcya upravitelem priznachili 17 richnogo knyazya Na vidminu vid Vasilya Bazhenova pracovitij Starov iz gnuchkim harakterom zrobiv vdalu kar yeru v Peterburzi i mav doviru priskiplivih byurokrativ Akademiyi Yak arhitektor Starov buv nosiyem idej francuzkogo klasicizmu i ne zupinyavsya na vikoristanni lishe kolon portikiv i trikutnih frontoniv Voni buli lishe nevelikoyu chastinoyu jogo arhitekturnogo arsenalu de buli takozh zalishki gnuchkih barokovih form Modnogo majstra nablizila do sebe imperatricya Katerina II Desyatilitnomu sinovi za nakazom imperatrici vibuduvali palac v mistechku Bogorodick Zamovu imperatrici i vikonav arhitektor Ivan Starov v 1771 1773 rr Proyekt palacovogo kompleksu vin virishiv yak nevelikij kompaktnij ansambl iz palacika ovalnogo kurdonera ta dvoh G podibnih fligeliv i stayen Palac i fligeli buli poyednani naskriznimi zaliznimi gratkami Gospodskij budinok golovuvav v ansambli ale mav duzhe strimanij dekor rust pershogo poverhu prostu lishtvu vikon bez sandrikiv Ni zajvih kolon ni trikutnih frontoniv lishe parkovij fasad uriznomanitnyuvala prosta napivrotonda z belvederom ta dovgi majzhe barokovi shodi v park Genplan parku v m Bogorodick na 1785 r Do stvorennya pejzazhnogo parku zaluchili samogo Andriya Bolotova Toj staranno vivchiv miscevist retelno malyuvav novi paviljoni i krayevidi vipravlyav pomilki i nedoliki I lishe pislya cogo buduvav paviljoni i okremimi dilyankami planuvav zbilshuvav sam park Vse cikave na dilyanci zberigali yak Ivan Starov tak i Andrij Bolotov Tak Starov zberig barokovu vezhu dzvinicyu i priyednav yiyi do nevelikogo ansamblyu Diyalnist parkobudivnika Bolotova bula ne mensh tvorcha Vin zberig davnij gaj nepodalik sadibi de stvoriv tri majsterni diagonalni prosiki kotri rozkrili najkrashi krayevidi miscini Dilyanki pejzazhnogo parku oberezhno prikrasili to zvivistimi stezhkami chi vazoyu na postamenti to shodinkami to ostrivcyami na stavku Tak Bolotov obigrav beregi stavka pislya grebli miscevoyi richki Uperti Parkobudivnik buv she j hudozhnikom amatorom i zafiksuvav stvorenij nim park v seriyi akvarelej Zavdyaki comu davno zdichavilij i zaharashenij park postaye pered doslidnikami v jogo pervisnomu viglyadi Andrij Bolotov vikoristav vsi najkrashi dosyagnennya yak yevropejskogo tak i rosijskogo parkobudivnictva i vlasnogo dosvidu Ne divno sho park v Bogorodicku viznali sered najkrashih sadibnih V ansambl vklyuchili i same misto Bogorodick roztashovane navproti palacu na protilezhnomu berezi Nove regulyarne rozplanuvannya tezh stvoriv Ivan Starov z centralnoyu plosheyu ta p yatma radiannimi golovnimi shlyahami Golovuvav v ansambli palac Shkurina vibudovanij na visokomu pagorbi nad richkoyu Na talanovitogo i modnogo arhitektora kotrij viborov doviru samoyi imperatrici zvernuli uvagu upravitel sadibi knyaz S S Gagarin ta Grigorij Potomkin favorit imperatrici Zgodom naroditsya tandem Potomkin Ivan Starov kotrij vidkriye shiroke pole diyalnosti dlya arhitektora i ostannij matime nizku vazhlivih derzhavnih i privatnih zamov Palac Gagarinih sadiba Nikolske GagarinoSadiba Nikolske Gagarino genplan Arhitektor Starov talanovitij i pracovitij postavivsya do novogo zavdannya cilkom uvazhno Vin zaproyektuvav cilij ansambl riznih za priznachennyam sporud vikoristavshi verhivku pagorba nad richkoyu Ozerna ta Trostenskim ozerom na vidstani 25 km vid Moskvi Shil pagorba peretvorili na parkovi terasi de rozplanuvali regulyarnu chastinu parku Arhitektor sho projshov viuchku v Parizhi buv prihilnikom rannogo klasicizmu francuzkogo zrazka kotrij shojno pochinav poloniti modnimi zrazkami krayini Zahidnoyi Yevropi Bagatyushij dosvid francuzkoyi arhitekturi Ivan Starov i vikoristav v proyekti odniyeyi z pershih sadib Klasicizm francuzkogo zrazka kultivuvav plastichnist ob yemiv i monotonni portiki trikutni frontoni buli zovsim ne obov yazkovimi elementami sporudi yak to bulo u palkih pribichnikiv palladianstva u tih zhe Dzhakomo Kvarengi chi Mikoli Lvova Sadibnij palac dlya S S Gagarina divuvav m yakoyu plastichnistyu rannogo klasicizmu i povnoyu vidsutnistyu monotonnih portikiv i trikutnih frontoniv Na pochesnij dvir kurdoner vihodiv pryamokutnij blok kulisa z zapadinoyu poseredini de rozmistili golovnij vhid v palac Pryamokutnij blok kulisa prihovuvav menshij ob yem sporudi de rozmistili kompleks iz troh paradnih zaliv ovalnogo tipu dva bichni zali buli roztashovani perpendikulyarno golovnij osi a centralnij strogo vzdovzh neyi Individualnoyu znahidkoyu arhitektora stala vidsutnist drugogo poverhu v centralnij zali vidkrita v park i v nebo todi yak bichni ovalni mali drugij poverh Cya gra z ob yemami nadzvichajno zbagatila plastikoyu parkovij fasad palacu pidsilenij zaokruglenim vistupom pershogo poverhu dah yakogo peretvorili na balkon terasu zi shodami v park Pershij poverh sporudi prikrashav rust na yakij spiravsya paradnij drugij strimano prikrashenij neglibokimi nishami i kolonami na bichnih viknah Vinchav sporudu kruglij belveder zi shpilem sho stane vazhlivoyu prikmetoyu barskih palaciv vzagali Starov I Ye Palac kn S S Gagarina sadiba Nikolske Gagarino foto 1940 r Sadiba Voznesenske Sheremyetyeva Plan palacu 1794 r Starov I Ye Sadiba Engelgardta Pokrovske znishena 1923 r Sobor Sv Trijci Oleksandro Nevskogo monastiryaKatedralnij sobor Sv Trijci foto 2010 r Hud I A Ivanov Panorama Oleksandro Nevskoyi lavri z boku richki Neva 1815 rikk Monastir buv zasnovanij za nakazom Petra I 1710 roku Pershij proyekt monastirya na zasadah zahidnoyevropejskogo baroko stvoriv arhitektor Domeniko Trezini Nezvichnim dlya rosijskih monastiriv bula yasna geometriya planu dovga liniya ustupchastih korpusiv otochennya monastirya rovami z vodoyu yak u barokovih palaciv Cilkom svitskij barokovij harakter mav i sad baroko bilya golovnogo fasadu monastirya povernutogo na richku Neva Pobudova monastirya roztyaglasya majzhe na 100 rokiv sho vneslo korektivi v budivnictvo barokovij harakter zberegli lishe najdavnishi sporudi Sadi bilya monastirya peretvorili na cvintarni dilyanki z pohovannyami velmozh i bagatiyiv Najgirshe stalosya z soborom Vibudovanij malosvidomim arhitektorom nimcem Teodorom Shvertfegerom sobor pishov trishinami i groziv zavalitisya 1753 roku jogo rozibrali do fundamentiv Proyekt novogo soboru dlya stolichnogo monastirya doruchili stvoriti Ivanu Starovu Vin zberig u proyekti dvi vezhi zahidnogo fasadu i kupol nad seredhrestyam Ale zrobiv sobor bilsh prizemkuvatim velichnim i v stilistici klasicizmu Z barokovimi korpusami sobor spoluchavsya zaokruglenimi galereyami vid chogo vigrala peredsoborna plosha Zahidnij fasad prikrashali shestikolonnij portik i trikutnij fronton z golovnim vhodom i dva bichni menshi vhodi Budivnictvo soboru trivalo chotirnadcyat rokiv Sobor mav risi zahidnoyevropejskoyi baziliki i tri navi poyednanoyi z centralno kupolnoyu shemoyu Dovzhina soboru dorivnyuvala 74 metriv Starov dekilka raziv udoskonalyuvav proyekt ikonostasa Divnim chinom cej koshtovnij ikonostas zberigsya v buremni roki bezbozhnoyi p yatirichki i pogromiv peterburzkih cerkov i soboriv i ne buv prodanij yak prodali za kordon za chasiv SRSR ikonostas Kazanskogo soboru Inter yer soboru buv nache paradna zala palacu v stili klasicizmu zolochenij vivtar z rizblenimi detalyami bilij italijskij marmur pilyastr stinopisi pidloga z sibirskogo agata tosho Skulptura zaboronyalas pravoslavnoyu cerkvoyu v hramah ale ne v Peterburzi Dvadcyat skulptur svyatih dlya Troyickogo soboru stvoriv Shubin Fedot Ivanovich za novoyu tehnologiyeyu Na tonkij sitchastij karkas nanosili gips z alebastrom poverhnyu kotrogo virizali i shlifuvali Porozhnina skulptur zmenshuvala navantazhennya na muri hramu Restavrovani skulpturi Shubina i zaraz prikrashayut sobor Z 1797 roku monastir viznayut lavroyu Sobor dovgij chas ne mav opalennya sho spriyalo psuvannyu inter yeru stinopisiv i skulptur 1844 roku tut vstanovili pechi Amosova a 1863 roku yih udoskonalili Zadovgo do zakinchennya soboru kresleniki Ivana Starova she 1778 roku graviyuvav N Kirsanov Proyekt otrimav shiroku populyarnist za jogo planom bulo pobudovano dekilka hramiv sered yakih sadibni cerkvi v Pehra Yakivlevskomu v sadibi Samujlovo tosho Sered sakralnih sporud arhitektora takozh Kazanska cerkva v Bogorodicku ta cerkva v sadibi imperatrici Bobriki Psevdogotika Ivana StarovaI Starov palac G Potomkina v Ostrovkah Sered pershih sadib sho buli pobudovani nepodalik Ladozkogo ozera vinikla sadiba G Potomkina v Ostrovkah Ne obmezhenij v koshtah vin buduvav dekilka rezidencij v riznih miscyah Rosijskoyi imperiyi Arhitektor bagato pracyuvav po zamovam Potomkina i stvoryuvav rizni kompoziciyi vid nevelikih praktichno podorozhnih palaciv do paradnih rezidencij na kshtalt sadibi Pokrovske na Smolenshini kotra perejshla zgodom do Engelgadtiv Abi ne nabridati simetrichnimi pobudovami v stili klasicizm v proyekti v Ostrovkah majster zvernuvsya do psevdogotiki Romantichna techiya v klasicizmi dozvolyala vikoristovuvati chudernacki starovinni chi fantazijni arhitekturni formi v bud yakih kombinaciyah neshozhih na pomirkovanu arhitekturu klasicizmu prirechenogo do postijnih povtoriv odnih i tih zhe arhitekturnih form V proyekti Starov cilespryamovano vidmovivsya vid simetriyi Nibito simetrichna chastina sporudi obov yazkovo rozbita chi to granchatoyu vezheyu chi to inshim vistupom chi to nesimetrichnimi shodami Arhitektor grav improvizaciyi z novimi arhitekturnimi formami stvoryuyuchi nezvichnu i skladnu kompoziciyu She bilshe nizh v pozemnomu plani prisutnya cya gra v silueti sporudi z yiyi riznovisotnimi ob yemami ta vidhodami vid centralnoyi osi i simetriyi Yaksho vvazhati donzhonom kruglu visoku vezhu to vona chomus ne poseredini a zboku Zbita vid centralnoyi osi i granchata shestikutna V palac mozhna uvijti i z paradnogo dvoru kurdoneru i z sadu i z bichnih fasadiv odin z yakih prikrashenij dvoma vezhami z majzhe gotichnimi shatrami Gotiku nibito nagaduyut strilchasti vikna i zubci na dahu Ale muri sporudi maksimalno ogoleni pozbavleni bud yakogo dekoru navit nevelikoyi gotichnoyi dekoraciyi v nayavnosti lishe vikna riznogo rozmiru Bichni vezhi sluguyut vizualnimi kordonami sporudi i ne dozvolyayut roztektisya sporudi po poverhni Inter yeri odnak prostori i zatishni na vidminu vid nezatishnih zatisnih inter yeriv Vasilya Bazhenova kotrij vse zhittya gnavsya za shtuchnoyu arhitekturno ideyeyu i ignoruvav pobutovu zruchnist svoyih sporud Sporuda nichim ne shozha ni na maloemocijnu arhitekturu Dzhakomo Kvarengi ni na elegantni sporudi Charlza Kamerona ni na budinki Mikoli Lvova shirokogo v usomu okrim vibora steriotipnih arhitekturnih form Malopriyemnij minimalizm fasadiv palacu v Ostrovkah zmenshuvali lishe asimetriya geometrichno rizni formi vezh chotirikutna krugla shestigranna ta nichim ne obmezheni v zrostanni nestrizheni dereva pejzazhnogo parku Tavrijskij palacTavrijskij palac foto 2003 roku Arh Starov Tavrijskij palac na pochatku 20 st arhivne foto Sered velikih za rozmirami i zberezhenih sporud Starova v Peterburzi Tavrijskij palac Ale pervisna nazva palacu iz sadom Budinok v Kinnij gvardiyi Za odnoyu z versij palac nakazala stvoriti sama imperatricya dlya knyazya G Potomkina i doruchila proyekt Ivanu Starovu kotrij neodnorazovo pracyuvav po zamovam imperatrici Same tomu dokumentiv na zamovu chi pridbannya zemelnoyi dilyanki ne zberezheno Ale groshi na pobudovu novogo ansamblyu v aristokratichnomu rajoni Peterburga nadavav same vin Originalnih kreslenikiv Ivana Starova shodo palacu do kincya XX st znajdeno tilki chotiri Palac rozpochali buduvati 24 travnya 1783 r todi she bez bichnih kril Vidrazu rozpochali oblashtuvannya novomodnogo pejzazhnogo parku Ansambl skladavsya postupovo 1786 roku vstigli vibuduvati shidne krilo a zahidne vibuduvali tilki 1789 roku A povne dekoruvannya inter yeriv roztyaglosya do 1795 roku Ale paradni primishennya oblashtuvali shvidko bo palac pochali vikoristovuvati dlya urochistostej z uchastyu imperatrici Palac prikrasili meblyami kartinami i gravyurami kilimami ta gobelenami z palacovih kladovih i vzhe 1791 roku dali grandioznij bal na chest peremog v rosijsko tureckij vijni ta priyednannya mista Izmayil Centr palacu stvoryuvali tri paradni zali Paradnij vestibyul Kolonnij zal i tak zvanij zimovij sad Navkolo nih i stvorili vitalni kabineti i pripalacovij teatr Pishni inter yeri kontrastuvali z suvorimi sproshenimi vulichnimi fasadami rozfarbuvannya v dva kolori shist kolon centralnogo portika po chotiri u bichnih vhodiv ni tobi liplenogo dekoru ni pozoloti Bichni krila utvoryuvali veletenskij pochesnij dvir kurdoner kotrij prihovuvav z boku vulici spravzhni rozmiri velikogo palacu i sad za nim Do modi na sprosheni formi piznogo klasicizmu pidtyagsya teper i Ivan Starov Minlivij v nastroyah Potomkin shilnij do depresij ne zadovolnivsya palacom I pislya balu zazhadav perebudov yaki zamoviv arhitektoru F I Volkovu Toj vstig stvoriti proyekt i navit vibuduvav kanal i gavanec vid Nevi do palacu abi mozhna bulo distatisya syudi po vodi Ale v perebig podij vtrutilas dolya Potomkin pomer i perebudovuvati velicheznij palac nihto ne zahotiv Jogo zabrala v derzhavnu skarbnicyu Katerina II i zrobila vlasnoyu osinnoyu rezidenciyeyu Tilki z 1792 roku palac i otrimav nazvu Tavrijskij za nakazom imperatrici Po smerti Katerini II palac vikoristovuvali nechasto Novij imperator Pavlo I pomstivsya pam yati Materi ta yiyi kohancyu Potomkinu prezirstvom do palacu i nakazom peretvoriti jogo na vijskovi kazarmi Dekor palacovih zaliv znishili a vsi mebli kartini i gravyuri gobeleni i koshtovne nachinnya vivezli Kolonnij zal dlya baliv i koncertiv vzagali peretvorili na stajni i oficerskij manezh Novij imperator Oleksandr I nadav nakaz povernuti palac v pishnij kolishnij stan i nadav na remonti 150 000 Ale navit takoyi sumi ne vistachilo nastilki pogromnim bulo perebuvannya v palaci kazarm i stayen Perebudovami i remontami keruvav arhitektor Luyidzhi Ruska Zovnishni fasadi palacu zalishili nezminnimi 1826 roku v palaci pomer oficijnij istoriograf rosijskih imperatoriv M Karamzin V XIX st palac vikoristovuvali nechasto i vin stav shovishem dlya velikih teatralnih dekoracij imperatorskih teatriv ta palacovogo majna Same tut zberigali antichnu Veneru vivezenu z Rimu she za chasiv Petra I V travni 1899 r veliki primishennya palacu viddali pid provedennya mizhnarodnoyi vistavki sadivnictva a potim pid urochistosti z privodu 100 richchya z dnya narodzhennya poeta O S Pushkina Revolyuciya 1905 1907 rr vidbilas novimi perebudovami i pristosuvannyam palacu pid pershij rosijskij parlament Derzhavnu Dumu Pripalacovij teatr znishili a na jogo misci stvorili sesijnu zalu dlya deputativ Vidtodi rozpochalasya politichna istoriya palacu burhliva i tragichna dlya krayini kotra zakinchitsya rozvalom Rosijskoyi imperiyi v 1917 roci Derzhavnicke i oficijne vikoristannya Tavrijskogo palacu uspadkuvali i za chasiv SRSR sho spriyalo jogo remontam i zberezhennyu donini Pella rezidenciya Katerini IIGeneralnij plan Pelli 1784 roku imperatricya pridbla zemelnu dilyanku nepodalik sela Ivanivske Pervisno vona planuvala stvoriti tut rezidenciyu dlya onuka Oleksandra kotrogo bazhala bachiti spadkoyemcem prestolu v obhid nelyubimogo sina Pavla Miscevist perejmenuvali na Pella na chest stolici Oleksandra Makedonskogo uslavlenogo davnogreckogo polkovodcya Vzhe cherez rik plani zminilis i Katerina nadumala stvoriti tut vzhe vlasnu rezidenciyu nebachenih rozmiriv Za planom imperatrici Pella povinna bula teper stati pam yatkoyu vijskovih peremog Rosijskoyi imperiyi i yiyi caryuvannya vzagali Grandioznij proyekt zamovili Dzhakomo Kvarengi ta Ivanu Starovu Nechasto ale inodi arhitektor Kvarengi navazhuvavsya vidstupiti navit vid obov yazkovoyi v klasicizmi simetriyi pobudovi Dzhakomo Kvarengi navazhivsya 1785 r v proyekti dlya Peli perevershiti samogo sebe i stvoriv absolyutno asimetrichne rozplanuvannya palacu z okremim kuhonnim korpusom po diagonali kreslenik zberigaye biblioteka imeni Mayi Bergamo Pripalacovij teatr peredbachav Kvarengi i v vlasnomu proyekti carskoyi rezidenciyi dlya Katerini II v mistechku Pela Ale imperatricya nadala perevagu dijsno velichnomu proyektovi Ivana Starova Starov majster velichnih pobudov virishiv ansambl u viglyadi protyazhnogo palacu ta chotiroh velikih dvoriv dvoh zakritih i dvoh vidkritih Palac na richku Neva mav majzhe 200 metriv i malo postupavsya v protyazhnosti Zimovomu palacu Pivdennij fasad u bik Shlisselburzkogo traktu buv vzagali rozgornutij na polovinu kilometra Dikomu lisovi i velichnij v comu misti richci Neva vidpovidala i suvora mogutnya arhitektura palacovih sporud Yih pom yakshuvali lishe protyazhni naskrizni kolonadi najbilshi v tvorchomu dorobku arhitektora Zahoplena imperatricya nakazala vidati najkrashi budivelni materiali i velikij za rozmirami ansambl chotiri roki buduvali dosit shvidko Kvarengi zh peredali zamovi na veliki obeliski na chest vijskovih peremog Rosiyi Palac i ansambl buv nastilki velikim sho imperatricya pohvalyalas i pisala v listah sho vsi yiyi palaci zvichni hizhki v porivnyanni z Pelloyu Oblashtuvannya zh inter yeriv roztyaglosya na roki imperatricya dovgo obirala to osoblivi mebli to dekor Cherez chotiri roki rozpochalasya chergova rosijsko turecka vijna i budivnictvo pripinili a groshi pereveli na vedennya vijni Imperatricya pomerla v listopadi 1796 r tak i ne pobachivshi Pellu cilkom dobudovanoyu Prestol perehopiv Pavlo I i nenavist do materi perenis na yiyi sporudi Ansambl v Pelli buv shvidko rozibranij na budivelni materiali i za nakazom imperatora materiali vikoristani na pobudovu zamku Sv Mihajla v Peterburzi proyekt Vasilya Bazhenova sporuda bilsh vidoma yak Inzhenernij zamok Divnim chinom znikli vsi kresleniki shodo Pelli Doslidniki rokami shukali hot shos I v arhivi Kvarengi nareshti znajshli kopiyu generalnogo planu Pelli kotru toj vivchav yak tvir bilsh vdalogo svogo supernika Ivan Starov i paperova arhitekturaUmovnij plan vijskovogo uchilisha 1769 r Umovnij plan vijskovogo uchilisha fragment 1769 r Ivan Starov nalezhit do arhitektoriv kincya XVIII st tvorchi zdibnosti yakih mali dosit povne viyavlennya i v realnomu budivnictvi i diyalnosti vikladacha v Akademiyi mistectv Ale korotkij period pislya pributtya z zakordonnogo vidryadzhennya mozhna vvazhati periodom paperovoyi arhitekturi Viuchenik Sharlya de Vajyi she ne mav zamov na pobudovi v Rosiyi ale yaskravo zayaviv pro vlasne obdaruvannya v Parizhi V Peterburzi molodomu arhitektorovi vchinili ispit i zaproponuvali stvoriti proyekt velikogo vijskovogo uchilisha nekonkretnogo kadetskogo korpusu Rosiya postijno voyuvala i proyekt buv aktualnim dlya vojovnichoyi krayini Hocha proyekt ne mav realnih prototipiv Koli znadobilos primishennya dlya novogo Shlyahetnogo korpusu v Peterburzi pid nove vijskove uchilishe viddali konfiskovanij u knyazya O D Menshikova palac Novogo ne buduvali Viddalenim analogom dlya proyektu Starova mogli buti lishe kompleks sporud Budinku invalidiv u Parizhi chi veletenski palaci na kshtalt Stupinidzhi arh Zhermen Bofran chi palacco Reale arh Luyidzhi Vanvitelli Ivan Starov v proyekti stvoriv veletensku sporudu iz dev yatma vnutrishnimi dvorami i zaokruglenoyu galereyeyu povernutoyu do richki Neva Uchilishe priznachene dlya privilejovanogo stanu dvoryan malo okremi primishennya klasiv velikih spalen vlasnu uchilishnu cerkvu biblioteku kvartiri dlya ochilnikiv privilejovanogo navchalnogo zakladu ta slug kuhni skladi Arhitektor ne zabuv navit pro uchilishnij teatr majsterno vkomponovanij v simetrichnu pobudovu Vlasnij teatr mav i privilejovanij Shlyahetnij korpus roztashovanij v Menshikovskomu palaci yak i bagatu uchilishnu biblioteku Na zdorozhchennya proyektu spracovuvala i nova kam yana naberezhna zi skulpturami kotra vinchala napivcirkulnij dvir golovnogo fasadu uchilisha V comu zh dvori peredbachavsya i monument yakomus rosijskomu polkovodcyu Ni v povnomu ni v skorochenomu varianti taku veletensku sporudu nihto i ne peredbachav realizovuvati Adzhe proyekt Starova perebilshuvav rozmirami najbilshu sporudu todishnogo Peterburga Zimovij palac Ale majsternij proyekt i elegantna stilistika rannogo francuzkogo klasicizmu spravili blagopriyemne vrazhennya na velmozh i imperatricyu venzel Katerini II prikrasiv golovnij fasad uchilisha Proyekt umovnogo vijskovogo uchilisha peredadut v arhitekturnij klas Akademiyi mistectv de jogo arkushi desyatilittyami sluguvatimut navchalnimi zrazkami Taku chest mali lishe proyekti inozemciv najkrashi arkushi profesoriv Akademiyi i najkrashi proyekti vipusknikiv zakladu Poderti zasmalcovani arkushi proyektu do seredini XIX st vtratili navit avtorstvo Starova Rozumiyuchi yih visoku mistecku vartist arkushi proyektu viddali v restavraciyu kotra trivala p yat misyaciv V seredini XX st proyektu povernuli i avtorstvo Ivana Starova Arhitektor Starov i UkrayinaARh Starov I Ye Dnipropetrovsk kolishnij palac Potomkina zgodom Budinok vidpochinku Im Illicha foto 1927 r Katerininskij sobor m Herson Na rubezhi 1790 h rokiv bagato pracyuvav v Ukrayini Vikonav proyekti planuvannya Katerinoslava teper Dnipro ta Mikolayeva 1790 U Katerinoslavi za proyektom Starova pobudovano palac Potomkina 1787 1789 Sproyektuvav golovnu misku ploshu Mikolayeva Admiraltejskij sobor budinok magistratu i kramnici Moldovanskogo budinku V toj samij chas nim buli sproyektovani sadibni budinki dlya Potomkina G O ta jogo pleminnici grafini Branickoyi cerkva fontan i granitna kupalnya u misti Bogoyavlensku teper Korabelnij rajon Mikolayeva Rozrobiv takozh inshi proyekti Na jogo chest nazvana vulicya Arhitektora Starova v mikrorajoni Pivnichnij mista Mikolayeva Rodina Ivana StarovaArhitektor buv odruzhenij Druzhinoyu mitcya stala ridna sestra brativ Demidovih Natalya Grigorivna Demidova Brati Demidovi neshodavno sami otrimali dvoryanstvo tomu arhitektor yakij tezh otrimav dvoryanstvo po zakinchenni Akademiyi mistectv ne pochuvavsya niyakovo v rodini Demidovih bo stvoriv vdalu kar yeru mav doviru imperatrici Katerini II i takogo vplivovogo velmozhi yak Grigorij Potomkin V rodinu prijshov materialnij uspih Podruzhzhya malo p yatero siniv i dvoh donok Tri sini pracyuvali v kontori po budivnictvu ale ne uspadkuvali talantiv batka Odin iz siniv Starova Petro Ivanovich obrav vijskovu kar yeru i sluzhiv fligel ad yutantom u samogo knyazya G Potomkina Potim perejshov v Kurskij pihotnij polk Zgodom obijnyav posadu inspektora nad budivnictvom v misti Gatchina Ale ne mav arhitekturnoyi osviti i buv chinovnikom Vibranij perelik sporud arhitektoraSadiba Shkurina Bobrinskogo m Bogorodick Tulska oblast zberezhena muzej rodini Bobrinskih Sadibna cerkva Shkurina Sadiba Nikolske Gagarino zberezhena internat dlya psihichno hvorih ditej Moskovska oblast Palac G O Potomkinna v Ostrovkah zberezhenij Leningradska oblast Litovskij zamok kazarmi Litovskogo polku znisheno Sobor Oleksandro Nevskoyi lavri Sankt Peterburg Nadbramna cerkva Oleksandro Nevskoyi lavri Sankt Peterburg Sadiba Engelgardta Pokrovske Smolenska oblast znishena 1923 r Sadiba Tajci Sadiba Sivorici Palac Shepelyeva Peterburg znishenij Rezidenciya Katerini II Pela znishena Palac v Bobrikah dlya Katerini II pokinutij nedobudovanim Dacha Demidova na Petergofskij dorozi znishena Tavrijskij palac Sankt Peterburg Palac G Potomkina v Dnipropetrovsku vidnovlenij pislya rujnaciyi nizka sporud v misti Herson Vlasnij budinok arhitektora vul Belinskogo Peterburg znachno perebudovanijDiv takozhMitci i mayetki Ukrayini Peterburzka Akademiya mistectv Kokorinov Oleksandr Filipovich Shuvalov Ivan Ivanovich Vallyen Delamot Sharl de Vajyi Bazhenov Vasil Ivanovich Klasicizm Rosijska psevdogotika Kreslennya arhitektora Paperova arhitekturaPrimitkiStarov Ivan Egorovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kyucharianc D A Ivan Starov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1982 Vergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 s 114 Dyachenko L I Tavricheskij dvorec Lenizdat 1988 s 4 Dyachenko L I Tavricheskij dvorec Lenizdat 1988 s 11 Kyucharianc D A Ivan Starov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1982DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Belehov N N Petrov A N Ivan Starov Materialy kizucheniyu tvorchestva M 1950 ros N N Kovalenskaya Istoriya russkogo iskusstva 18 veka 1962 izd Moskovskogo universiteta Kyucharianc D A Ivan Starov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1982 Dyachenko L I Kortov M I Tavricheskij dvorec proshloe i nastoyashee SPb 2002 ros Dyachenko L I Tavricheskij dvorec L Lenizdat 1988 ros Shujskij V K Tavricheskij dvorec SPb 2003 ros ros Hto ye hto na Mikolayivshini Vidatni zemlyaki Ukrayinska akademiya geraldiki Kiyiv 2005 r PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivan Yegorovich Starov