Держава Сент-Вінсент і Гренадини розташована в групі Навітряних островів, на південь від Сент-Люсії, на північ від Тринідаду і Тобаго та на захід від Барбадосу. З заходу омивається водами Карибського моря, зі сходу — Атлантичного океану (загальна протяжність берегової лінії острова Сент-Вінсент — 84 км).
Географія Сент-Вінсент і Гренадин | |
---|---|
Географічне положення Сент-Вінсент і Гренадин | |
Географічне положення | |
Континент | Північна Америка |
Регіон | Вест-Індія |
Координати | 13°15′ пн. ш. 61°12′ зх. д. / 13.250° пн. ш. 61.200° зх. д. |
Територія | |
Площа | 389 км² (204-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 84 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | гористий |
Найвища точка | гора Суфрієр (1234 м) |
Найнижча точка | Карибське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Колонарія (8 км км) |
Найбільше озеро | Колонарія (8 км км²) |
Інше | |
Природні ресурси | гідроенергія, родючі ґрунти |
Стихійні лиха | тропічні циклони, активний вулканізм |
Екологічні проблеми | забруднення вод |
До складу території входять відносно великий острів Сент-Вінсент і близько 30 дрібних островів, які входять до групи Північні Гренадини (, , Пті-Мюстік, Кануан, Пті-Кануан, , , Юніон, Меро, Палм-Айленд, Пті-Невіс, Іль-ля-Кватре, Піджен-Айленд тощо), а також рифів Тобаго. Загальна площа островів — 389,3 км, з них Сент-Вінсент — 344 км, Гренадини — 45,3 км. На найбільшому острові (Сент-Вінсент) проявляється сучасний вулканізм (вулкан Суфріер, 1234 м).
Назва
Офіційна назва — Сент-Вінсент і Гренадини (англ. Saint Vincent and the Grenadines). Назва країни походить від назв однойменних островів. Острів Сент-Вінсент був відкритий 22 січня 1498 року Христофором Колумбом і названий ним на честь іспанського Святого Вікентія Сарагоського в день поминання якого ця подія і сталася. Архіпелаг Гренадини названі на честь південноіспанського міста Гранада.
Географічне положення
Сент-Вінсент і Гренадини — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острови лежать в групі Навітряних островів Малих Антильських островів. Сент-Вінсент і Гренадини на заході омивається водами Карибського моря, на сході — водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 84 км.
- Морські кордони країн Карибського регіону
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Столиця
Столицею держави є місто Кінгстаун.
Час
Час у Сент-Вінсенті і Гренадинах: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом).
Корисні копалини
Надра Сент-Вінсент і Гренадин не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.
Вулканізм
Рельєф
Острів Сент-Вінсент має вулканічне походження. Узбережжя Сент-Вінсенту утворене неширокою низовиною, причому з навітряного боку воно дуже скелясте, тоді як підвітряний бік утворений величезною кількістю майже плоских піщаних берегів і заток.
Північна третина острова зайнята величезним гірським масивом, утвореним схилами активного вулкана Суфрієр (1234 м). Це один із найдавніших вулканів регіону — його вік визначається орієнтовно в 60 млн років, тільки за нашу еру він вивергався як мінімум уже 160 разів. Останнім часом виверження Суфрієра відбувалися в 1718, 1812, 1902 і 1979. На південь від нього розташований ланцюг з конусів погаслих вулканів, що поступово знижуються. Його схили (круті західні й більш пологі східні) покриті густими вологими тропічними лісами, а численні гірські потоки утворюють складну систему річок і озер (навіть у кратері є невелике вулканічне озеро). Багато річкових потоків були перервані вулканічною діяльністю, тому на схилах часто зустрічаються «сухі річки», русла яких були перегороджені потоками лави.
Центральна частина острова вкрита лісами, утворена вона невисокими вибалками гірських масивів, порізаних глибокими й родючими долинами, багато які з них увінчані конусами бокових жерл Суфрієра, на зразок долини Месопотамія і піку Бономм (970 м), що обмежує її з півночі.
Пляжі острова вкриті чорним вулканічним піском; виняток становлять білі піщані пляжі на південному краї острова. Острови архіпелагу Гренадини невеликі за розміром, вони також мають вулканічне походження. Ця група крихітних скелястих островів і рифів, що тягнуться від головного острова на південь, ледве височить над поверхнею води (максимальна висота групи — 6 м). Найбільший з них — Бекія, має площу всього 18 км², а найменший — безіменний риф між Каріока і Юніоном — усього 1,5 м². Рослинність тут загалом трав'яниста. Багато з островів Гренадин сухі й покриті лише чагарником, і мало з них мають власні джерела прісної води або постійне населення. Часто облямовані кораловими рифами.
- Рельєф Південних Навітряних островів
- Рельєф Сент-Вінсент і Гренадин
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Карта острова Сент-Вінсент (нім.)
- Вулкан Суфрієр
- Ерозія
Узбережжя
-
-
- Поблизу Валлілабу
- Сімплісіті-Біч, острів Мюстік
Острови
- Острів Сент-Вінсент
- Порт-Елізабет на острові Бекія
- Острів Мюстік
- Острів Меро
- Рифи Тобаго-Кей
Клімат
Клімат тропічний пасатний, вологий. Середньомісячні температури мало міняються протягом року й коливаються в межах від 24 до 28 °C. Середньорічна кількість опадів від 1500 мм (на південно-східному узбережжі) до 3750 мм (на схилах гір, особливо в північній частині). Найбільша кількість опадів (до 70 %) випадає в період з травня-липня по листопад. Липень — найвологіший місяць року, в цей час дощі йдуть у середньому близько 26 днів. Часто налітають і сильні урагани, 2010 року ураган Томас викликав руйнування і людські жертви на острові Вінсент. Сухий сезон триває з грудня по квітень-червень, а квітень вважається найсухішим місяцем року — не більше шести дощових днів.
Сент-Вінсент і Гренадини є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Сент-Вінсент і Гренадин
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Ґрунти
Рослинність
- Рослинний покрив Сент-Вінсенту
- Парки на Гренадинах
Земельні ресурси Сент-Вінсент і Гренадин (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 25,6 %,
- орні землі — 12,8 %,
- багаторічні насадження — 7,7 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 5,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 68,7 %;
- інше — 5,7 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Неотропічної області.
Охорона природи
Сент-Вінсент і Гренадини є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани; активний вулканізм, вулкан Суфрієр на острові Сент-Вінсент.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод навколо острова сміттям з яхт і туристичних суден, у деяких місцях заборонено плавати.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Сент-Вінсент і Гренадин можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Saint Vincent and the Grenadines, Geography. Factbook.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 18 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Північна Америика // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ФГАМ, 1964.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Сент-Вінсент і Гренадини // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
- (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN .
Російською
- (рос.) Сент-Винсент и Гренадины // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Сент-Винсент и Гренадины // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Сент-Вінсент і Гренадин |
- Вікісховище : Атлас Сент-Вінсент і Гренадин.
- Карти Сент-Вінсент і Гренадин : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Saint Vincent and the Grenadines : ( )[англ.] : [арх. 21 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Сент-Вінсент і Гренадини : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Сент-Вінсент і Гренадин.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhava Sent Vinsent i Grenadini roztashovana v grupi Navitryanih ostroviv na pivden vid Sent Lyusiyi na pivnich vid Trinidadu i Tobago ta na zahid vid Barbadosu Z zahodu omivayetsya vodami Karibskogo morya zi shodu Atlantichnogo okeanu zagalna protyazhnist beregovoyi liniyi ostrova Sent Vinsent 84 km Geografiya Sent Vinsent i GrenadinGeografichne polozhennya Sent Vinsent i GrenadinGeografichne polozhennyaKontinentPivnichna AmerikaRegionVest IndiyaKoordinati13 15 pn sh 61 12 zh d 13 250 pn sh 61 200 zh d 13 250 61 200TeritoriyaPlosha389 km 204 te suhodil100 vodi0 Morske uzberezhzhya84 kmDerzhavnij kordon0 kmRelyefTipgoristijNajvisha tochkagora Sufriyer 1234 m Najnizhcha tochkaKaribske more 0 m KlimatTiptropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaKolonariya 8 km km Najbilshe ozeroKolonariya 8 km km InshePrirodni resursigidroenergiya rodyuchi gruntiStihijni lihatropichni cikloni aktivnij vulkanizmEkologichni problemizabrudnennya vod Do skladu teritoriyi vhodyat vidnosno velikij ostriv Sent Vinsent i blizko 30 dribnih ostroviv yaki vhodyat do grupi Pivnichni Grenadini Pti Myustik Kanuan Pti Kanuan Yunion Mero Palm Ajlend Pti Nevis Il lya Kvatre Pidzhen Ajlend tosho a takozh rifiv Tobago Zagalna plosha ostroviv 389 3 km z nih Sent Vinsent 344 km Grenadini 45 3 km Na najbilshomu ostrovi Sent Vinsent proyavlyayetsya suchasnij vulkanizm vulkan Sufrier 1234 m NazvaOficijna nazva Sent Vinsent i Grenadini angl Saint Vincent and the Grenadines Nazva krayini pohodit vid nazv odnojmennih ostroviv Ostriv Sent Vinsent buv vidkritij 22 sichnya 1498 roku Hristoforom Kolumbom i nazvanij nim na chest ispanskogo Svyatogo Vikentiya Saragoskogo v den pominannya yakogo cya podiya i stalasya Arhipelag Grenadini nazvani na chest pivdennoispanskogo mista Granada Geografichne polozhennyaSent Vinsent i Grenadini pivnichnoamerikanska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu Ostrovi lezhat v grupi Navitryanih ostroviv Malih Antilskih ostroviv Sent Vinsent i Grenadini na zahodi omivayetsya vodami Karibskogo morya na shodi vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 84 km Morski kordoni krayin Karibskogo regionu Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya StolicyaStoliceyu derzhavi ye misto Kingstaun ChasChas u Sent Vinsenti i Grenadinah UTC 4 6 godin riznici chasu z Kiyevom Korisni kopaliniNadra Sent Vinsent i Grenadin ne bagati na korisni kopalini rozvidani zapasi i pokladi vidsutni VulkanizmRelyefOstriv Sent Vinsent maye vulkanichne pohodzhennya Uzberezhzhya Sent Vinsentu utvorene neshirokoyu nizovinoyu prichomu z navitryanogo boku vono duzhe skelyaste todi yak pidvitryanij bik utvorenij velicheznoyu kilkistyu majzhe ploskih pishanih beregiv i zatok Pivnichna tretina ostrova zajnyata velicheznim girskim masivom utvorenim shilami aktivnogo vulkana Sufriyer 1234 m Ce odin iz najdavnishih vulkaniv regionu jogo vik viznachayetsya oriyentovno v 60 mln rokiv tilki za nashu eru vin vivergavsya yak minimum uzhe 160 raziv Ostannim chasom viverzhennya Sufriyera vidbuvalisya v 1718 1812 1902 i 1979 Na pivden vid nogo roztashovanij lancyug z konusiv pogaslih vulkaniv sho postupovo znizhuyutsya Jogo shili kruti zahidni j bilsh pologi shidni pokriti gustimi vologimi tropichnimi lisami a chislenni girski potoki utvoryuyut skladnu sistemu richok i ozer navit u krateri ye nevelike vulkanichne ozero Bagato richkovih potokiv buli perervani vulkanichnoyu diyalnistyu tomu na shilah chasto zustrichayutsya suhi richki rusla yakih buli peregorodzheni potokami lavi Centralna chastina ostrova vkrita lisami utvorena vona nevisokimi vibalkami girskih masiviv porizanih glibokimi j rodyuchimi dolinami bagato yaki z nih uvinchani konusami bokovih zherl Sufriyera na zrazok dolini Mesopotamiya i piku Bonomm 970 m sho obmezhuye yiyi z pivnochi Plyazhi ostrova vkriti chornim vulkanichnim piskom vinyatok stanovlyat bili pishani plyazhi na pivdennomu krayi ostrova Ostrovi arhipelagu Grenadini neveliki za rozmirom voni takozh mayut vulkanichne pohodzhennya Cya grupa krihitnih skelyastih ostroviv i rifiv sho tyagnutsya vid golovnogo ostrova na pivden ledve visochit nad poverhneyu vodi maksimalna visota grupi 6 m Najbilshij z nih Bekiya maye ploshu vsogo 18 km a najmenshij bezimennij rif mizh Karioka i Yunionom usogo 1 5 m Roslinnist tut zagalom trav yanista Bagato z ostroviv Grenadin suhi j pokriti lishe chagarnikom i malo z nih mayut vlasni dzherela prisnoyi vodi abo postijne naselennya Chasto oblyamovani koralovimi rifami Relyef Pivdennih Navitryanih ostroviv Relyef Sent Vinsent i Grenadin Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Karta ostrova Sent Vinsent nim Vulkan Sufriyer Eroziya Uzberezhzhya Poblizu Vallilabu Simplisiti Bich ostriv Myustik Ostrovi Dokladnishe Ostriv Sent Vinsent Port Elizabet na ostrovi Bekiya Ostriv Myustik Ostriv Mero Rifi Tobago KejKlimatKlimat tropichnij pasatnij vologij Serednomisyachni temperaturi malo minyayutsya protyagom roku j kolivayutsya v mezhah vid 24 do 28 C Serednorichna kilkist opadiv vid 1500 mm na pivdenno shidnomu uzberezhzhi do 3750 mm na shilah gir osoblivo v pivnichnij chastini Najbilsha kilkist opadiv do 70 vipadaye v period z travnya lipnya po listopad Lipen najvologishij misyac roku v cej chas doshi jdut u serednomu blizko 26 dniv Chasto nalitayut i silni uragani 2010 roku uragan Tomas viklikav rujnuvannya i lyudski zhertvi na ostrovi Vinsent Suhij sezon trivaye z grudnya po kviten cherven a kviten vvazhayetsya najsuhishim misyacem roku ne bilshe shesti doshovih dniv Sent Vinsent i Grenadini ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 10 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Sent Vinsent i Grenadin Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Ozera Dokladnishe GruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Roslinnij pokriv Sent Vinsentu Parki na Grenadinah Zemelni resursi Sent Vinsent i Grenadin ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 25 6 orni zemli 12 8 bagatorichni nasadzhennya 7 7 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 5 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 68 7 inshe 5 7 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Neotropichnoyi oblasti Div takozh Ssavci Sent Vinsent i Grenadin Ptahi Sent Vinsent i Grenadin taOhorona prirodiDokladnishe Sent Vinsent i Grenadini ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha uragani aktivnij vulkanizm vulkan Sufriyer na ostrovi Sent Vinsent Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod navkolo ostrova smittyam z yaht i turistichnih suden u deyakih miscyah zaboroneno plavati Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Sent Vinsent i Grenadin mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivnichna Amerika KaribiPrimitkiKotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Saint Vincent and the Grenadines Geography Factbook Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 18 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Pivnichna Ameriika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku FGAM 1964 LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Sent Vinsent i Grenadini Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 angl Donovan Steven K Jackson Trevor A 1994 Caribbean Geology An Introduction University of West Indies s 289 ISBN 9764100333 Rosijskoyu ros Sent Vinsent i Grenadiny Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya 656 s ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometeoizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Dorst Zh Centralnaya i Yuzhnaya Amerika M Progress 1977 318 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Sent Vinsent i Grenadiny Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Sent Vinsent i Grenadin Vikishovishe Atlas Sent Vinsent i Grenadin Karti Sent Vinsent i Grenadin angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Saint Vincent and the Grenadines angl arh 21 chervnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 18 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Sent Vinsent i Grenadini ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Sent Vinsent i Grenadin