Гренадини — більше ніж 600 островів вулканічного походження, які розташовані у південній частині Навітряних островів (архіпелаг Малі Антильські острови). Витягнуті на 100 км між островами Сент-Вінсент та Гренада. Входять до складу держав Гренада (південні острови) та Сент-Вінсент і Гренадини (північні острови). Площа 86 км². Оцінювальна кількість мешканців всіх островів - 16 100 осіб.
Гренадини англ. Grenadines | ||||
12°40′ пн. ш. 61°15′ зх. д. / 12.667° пн. ш. 61.250° зх. д.Координати: 12°40′ пн. ш. 61°15′ зх. д. / 12.667° пн. ш. 61.250° зх. д. | ||||
Архіпелаг | Малі Антильські острови | |||
Акваторія | Карибське море | |||
Кількість островів | Понад 600 | |||
Найбільший острів | Каріока | |||
Загальна площа | 86 км² | |||
Населення (2012 рік) | 16 240 осіб | |||
Густота населення | 188,837 осіб/км² | |||
Країни | Сент-Вінсент і Гренадини, Гренада | |||
Гренадини у Вікісховищі | ||||
Географія
Острови були відкриті у 1498 Христофором Колумбом, під час своєї третьої подорожі у Новий Світ.
Найбільший острів - Каріока (34 км²). Гренадини розташовуються на групі крихітних скелястих вулканічних островів та коралових рифів, які ледве помітні над поверхнею води. Вулканічного походження гірський пейзаж з водоспадами змінюється зеленими плантаціями бананів чи кокосів. Райське враження доповнюють розкішні пляжі західного узбережжя. Недарма індіанці називали колись острів Благословенним.
В прибережних водах проживає багато видів риби. Головна галузь економіки — обслуговування туристів.
Острови, що належать Сент-Вінсенту і Гренадинам
- (Bequia) — 18.3 км², 5 900 осіб.
- (Union Island) — 9 км², 2 700 осіб.
- Кануан (Canouan) — 7.60 км², 1 200 осіб.
- (Mustique) — 5.70 км², 800 осіб.
- (Mayreau) — 2.10 км², 280 осіб.
- Іль-ля-Кватре (Isle à Quatre) — 1.52 км², незаселений
- (Baliceaux) — 1.29 км², незаселений
- Беттовія (Bettowia) — 0.71 км², незаселений
- (Palm Island) — 0.54 км², 30 осіб.
- (Petit Saint Vincent) — 0.46 км², 80 осіб.
- Пті-Мюстік (Petit Mustique) — 0.40 км², незаселений
- Пті-Невіс (Petit Nevis) — 0.29 км², незаселений
- (Tobago Cays) — 0.25 км², незаселений
- Пті-Кануан (Petit Canouan) — 0.20 км², незаселений
- Саван (Savan) — 0.11 км², незаселений
Острови, що належать Гренаді
Клімат
Клімат островів тропічний, пасатний та вологий. Температура повітря коливається протягом року від +18 ° до +32 °. Найхолодніший період - з листопада по лютий. Дощовий сезон триває з липня по листопад. При цьому дощі можуть тривати цілодобово. Найспекотнішими місяцями є липень і серпень, середня щоденна температура підіймається до позначки +32 °, нічна +27 °. Річна норма опадів становить від 1500 до 3700 мм. Найбільш дощовий період - з вересня по листопад, в цей час припадає вісім дощових днів на місяць. Найсухішим вважається період з лютого по квітень, коли кількість дощових днів складає три на місяць.
Галерея
Посилання
- Ґренадини // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grenadini bilshe nizh 600 ostroviv vulkanichnogo pohodzhennya yaki roztashovani u pivdennij chastini Navitryanih ostroviv arhipelag Mali Antilski ostrovi Vityagnuti na 100 km mizh ostrovami Sent Vinsent ta Grenada Vhodyat do skladu derzhav Grenada pivdenni ostrovi ta Sent Vinsent i Grenadini pivnichni ostrovi Plosha 86 km Ocinyuvalna kilkist meshkanciv vsih ostroviv 16 100 osib Grenadini angl Grenadines12 40 pn sh 61 15 zh d 12 667 pn sh 61 250 zh d 12 667 61 250 Koordinati 12 40 pn sh 61 15 zh d 12 667 pn sh 61 250 zh d 12 667 61 250ArhipelagMali Antilski ostroviAkvatoriyaKaribske moreKilkist ostrovivPonad 600Najbilshij ostrivKariokaZagalna plosha86 km Naselennya 2012 rik 16 240 osibGustota naselennya188 837 osib km KrayiniSent Vinsent i Grenadini GrenadaGrenadini Grenadini u VikishovishiGeografiyaOstrovi buli vidkriti u 1498 Hristoforom Kolumbom pid chas svoyeyi tretoyi podorozhi u Novij Svit Najbilshij ostriv Karioka 34 km Grenadini roztashovuyutsya na grupi krihitnih skelyastih vulkanichnih ostroviv ta koralovih rifiv yaki ledve pomitni nad poverhneyu vodi Vulkanichnogo pohodzhennya girskij pejzazh z vodospadami zminyuyetsya zelenimi plantaciyami bananiv chi kokosiv Rajske vrazhennya dopovnyuyut rozkishni plyazhi zahidnogo uzberezhzhya Nedarma indianci nazivali kolis ostriv Blagoslovennim V priberezhnih vodah prozhivaye bagato vidiv ribi Golovna galuz ekonomiki obslugovuvannya turistiv Ostrovi sho nalezhat Sent Vinsentu i Grenadinam Bequia 18 3 km 5 900 osib Union Island 9 km 2 700 osib Kanuan Canouan 7 60 km 1 200 osib Mustique 5 70 km 800 osib Mayreau 2 10 km 280 osib Il lya Kvatre Isle a Quatre 1 52 km nezaselenij Baliceaux 1 29 km nezaselenij Bettoviya Bettowia 0 71 km nezaselenij Palm Island 0 54 km 30 osib Petit Saint Vincent 0 46 km 80 osib Pti Myustik Petit Mustique 0 40 km nezaselenij Pti Nevis Petit Nevis 0 29 km nezaselenij Tobago Cays 0 25 km nezaselenij Pti Kanuan Petit Canouan 0 20 km nezaselenij Savan Savan 0 11 km nezaselenijOstrovi sho nalezhat Grenadi Karioka Carriacou 34 km 7 400 osib Petite Martinique 3 7 km 550 osib Ronde Ronde Island 3 2 km nezaselenij Large 0 5 km nezaselenij Frigate 0 4 km nezaselenij Saline 0 3 km nezaselenijKlimatKlimat ostroviv tropichnij pasatnij ta vologij Temperatura povitrya kolivayetsya protyagom roku vid 18 do 32 Najholodnishij period z listopada po lyutij Doshovij sezon trivaye z lipnya po listopad Pri comu doshi mozhut trivati cilodobovo Najspekotnishimi misyacyami ye lipen i serpen serednya shodenna temperatura pidijmayetsya do poznachki 32 nichna 27 Richna norma opadiv stanovit vid 1500 do 3700 mm Najbilsh doshovij period z veresnya po listopad v cej chas pripadaye visim doshovih dniv na misyac Najsuhishim vvazhayetsya period z lyutogo po kviten koli kilkist doshovih dniv skladaye tri na misyac GalereyaPosilannyaGrenadini Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006