В математиці, дійснозначною називається функція, що набуває значень в області дійсних чисел. Іншими словами, це функція, яка відображає кожен елемент зі своєї області визначення в дійсне число.
Дійснозначна функція | |
Формула | |
---|---|
Кодомен | континуум |
Підтримується Вікіпроєктом | |
Протилежне | d і комплекснозначна функція |
Багато важливих функціональних просторів за означенням складаються з дійснозначних функцій.
В цілому
Візьмемо X — довільну множину. Позначимо множину всіх функцій з X в область дійсних чисел R. Позаяк R — поле, можна подати у вигляді векторного простору і комутативної алгебри на множині дійсних значень, доповнивши потрібну структуру:
- — додаванням векторів
- — адитивною одиницею
- — множенням на скаляр
- — поточковим множенням
Крім того, оскільки R — це впорядкована множина, маємо частковий порядок на :
- .
— частково впорядковане кільце.
Вимірні функції
σ-алгебра борелевих множин є важливою структурою на множині дісних чисел. Якщо X має свою σ-алгебру і функція f така, що її прообраз f −1(B) будь-якої борелевої множини B належить σ-алгебрі, то f — вимірна. Вимірні функції утворюють векторний простір і алгебру описану вище.
Крім того, насправді множина (сімейство) дійснозначних функцій на X можуть визначати σ-алгебру на X, породжену всіма прообразами усіх борелевих множин (або тільки інтервалів, це не принципово). Так виникають σ-алгебри в теорії ймовірності (Колмогорова), де дійснозначні функції на просторі Ω — дійснозначні випадкові величини.
Неперервні функції
Дійсні числа утворюють топологічний простір і повний метричний простір. Неперервні дійснозначні функції (а отже X — топологічний простір) мають важливе значення в теорії топологічних просторів і метричних просторів. Теорема Вейєрштраса про екстремальні значення стверджує, що будь-яка дійснозначна неперервна функція на компактному просторі набуває своїх глобального максимуму і мінімуму.
Поняття метричного простору природним чином визначається для функції двох змінних, неперервної метрики. Простір неперервних функцій на компактному просторі Гаусдорфа особливо важливий. Збіжні послідовності також можна розглядати як дійснозначні неперервні функції на спеціальному топологічному просторі.
Неперервні функції утворюють векторний простір і алгебру як описано вище, і є підкласом вимірних функцій, тому що будь-який топологічний простір має σ-алгебру, породжену відкритими (або закритими) множинами.
Диференційовність
Дійсні числа використовуються як співобласть для визначення диференційовних функцій. Область дійснозначних диференційовних функцій можна розглядати як дійсний простір координат (що породжує дійсні функції багатьох змінних), топологічний векторний простір, їх відкриту підмножину, або диференційовний многовид.
Простори гладких функцій є векторними просторами і алгебрами, як описано вище, і підкласом неперервних функцій.
Застосування в теорії міри
Міра на множині є невід'ємним дійснозначним функціоналом на σ-алгебрі підмножин. Lp простори на множині з мірою визначаються з вищезазначених дійснозначних вимірних функцій, хоч насправді це фактор-простори. Точніше, тоді як функція, що задовольняє відповідній умові інтегровності, визначає елемент з Lp простору, з іншого боку, для будь-якої f ∈ Lp(X) і x ∈ X , який не є атомом, значення f(x) є невизначеним. Хоч дійснозначні Lp простори мають деякі зі структур описаних вище. Кожен з Lp просторів є векторним простором з частковим порядком на ньому, й існує поточкове множення «функцій», що змінює p, а саме
Наприклад, поточковий добуток двох L2 функцій належать L1.
Інші застосування
В інших контекстах дійснозначні функції і їхні особливі властивості використовуються в монотонних функціях (на впорядкованих множинах), опуклих функціях (на векторних та афінних просторах), гармонічних і субгармонічних функціях (на ріманових многовидах), аналітичних функціях (зазвичай від одної або кількох дійсних змінних), алгебричних функціях (на дійсних алгебричних многовидах) і поліномах (від однієї або кількох дійсних змінних).
Див. також
- Аналіз функцій дійсної змінної
- Диференціальні рівняння — важлива галузь, в якій використовуються дійснозначні функції
- Норма (математика)
- Скаляр
Виноски
- Взагалі є різні означення похідної, але для скінченно вимірних функцій вони зводяться до еквівалентного означення класів диференційовних функцій
Посилання
- Weisstein, Eric W. Real Function(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V matematici dijsnoznachnoyunazivayetsya funkciya sho nabuvaye znachen v oblasti dijsnih chisel Inshimi slovami ce funkciya yaka vidobrazhaye kozhen element zi svoyeyi oblasti viznachennya v dijsne chislo Dijsnoznachna funkciya Formulaf X R displaystyle f colon X to mathbb R Kodomenkontinuum Pidtrimuyetsya VikiproyektomVikipediya Proyekt Matematika Protilezhned i kompleksnoznachna funkciyaMasa sho vimiryuyetsya v gramah ye funkciyeyu vid cogo naboru vag u mnozhinu dodatnih dijsnih chisel Termin vagova funkciya alyuziya na cej priklad sho shiroko vikoristovuyetsya matematici Bagato vazhlivih funkcionalnih prostoriv za oznachennyam skladayutsya z dijsnoznachnih funkcij V cilomuVizmemo X dovilnu mnozhinu Poznachimo F X R displaystyle mathcal F X mathbb R mnozhinu vsih funkcij z X v oblast dijsnih chisel R Pozayak R pole F X R displaystyle mathcal F X mathbb R mozhna podati u viglyadi vektornogo prostoru i komutativnoyi algebri na mnozhini dijsnih znachen dopovnivshi potribnu strukturu f g x f x g x displaystyle f g x mapsto f x g x dodavannyam vektoriv 0 x 0 displaystyle mathbf 0 x mapsto 0 aditivnoyu odiniceyu c f x c f x c R displaystyle cf x mapsto cf x quad c in mathbb R mnozhennyam na skalyar f g x f x g x displaystyle fg x mapsto f x g x potochkovim mnozhennyam Krim togo oskilki R ce vporyadkovana mnozhina mayemo chastkovij poryadok na F X R displaystyle mathcal F X mathbb R f g x f x g x displaystyle f leq g quad iff quad forall x f x leq g x F X R displaystyle mathcal F X mathbb R chastkovo vporyadkovane kilce Vimirni funkciyiDokladnishe Vimirna funkciya s algebra borelevih mnozhin ye vazhlivoyu strukturoyu na mnozhini disnih chisel Yaksho X maye svoyu s algebru i funkciya f taka sho yiyi proobraz f 1 B bud yakoyi borelevoyi mnozhini B nalezhit s algebri to f vimirna Vimirni funkciyi utvoryuyut vektornij prostir i algebru opisanu vishe Krim togo naspravdi mnozhina simejstvo dijsnoznachnih funkcij na X mozhut viznachati s algebru na X porodzhenu vsima proobrazami usih borelevih mnozhin abo tilki intervaliv ce ne principovo Tak vinikayut s algebri v teoriyi jmovirnosti Kolmogorova de dijsnoznachni funkciyi na prostori W dijsnoznachni vipadkovi velichini Neperervni funkciyiDokladnishe Neperervna funkciya ta Prostir neperervnih funkcij Dijsni chisla utvoryuyut topologichnij prostir i povnij metrichnij prostir Neperervni dijsnoznachni funkciyi a otzhe X topologichnij prostir mayut vazhlive znachennya v teoriyi topologichnih prostoriv i metrichnih prostoriv Teorema Vejyershtrasa pro ekstremalni znachennya stverdzhuye sho bud yaka dijsnoznachna neperervna funkciya na kompaktnomu prostori nabuvaye svoyih globalnogo maksimumu i minimumu Ponyattya metrichnogo prostoru prirodnim chinom viznachayetsya dlya funkciyi dvoh zminnih neperervnoyi metriki Prostir neperervnih funkcij na kompaktnomu prostori Gausdorfa osoblivo vazhlivij Zbizhni poslidovnosti takozh mozhna rozglyadati yak dijsnoznachni neperervni funkciyi na specialnomu topologichnomu prostori Neperervni funkciyi utvoryuyut vektornij prostir i algebru yak opisano vishe i ye pidklasom vimirnih funkcij tomu sho bud yakij topologichnij prostir maye s algebru porodzhenu vidkritimi abo zakritimi mnozhinami DiferencijovnistDijsni chisla vikoristovuyutsya yak spivoblast dlya viznachennya diferencijovnih funkcij Oblast dijsnoznachnih diferencijovnih funkcij mozhna rozglyadati yak dijsnij prostir koordinat sho porodzhuye dijsni funkciyi bagatoh zminnih topologichnij vektornij prostir yih vidkritu pidmnozhinu abo diferencijovnij mnogovid Prostori gladkih funkcij ye vektornimi prostorami i algebrami yak opisano vishe i pidklasom neperervnih funkcij Zastosuvannya v teoriyi miriMira na mnozhini ye nevid yemnim dijsnoznachnim funkcionalom na s algebri pidmnozhin Lp prostori na mnozhini z miroyu viznachayutsya z vishezaznachenih dijsnoznachnih vimirnih funkcij hoch naspravdi ce faktor prostori Tochnishe todi yak funkciya sho zadovolnyaye vidpovidnij umovi integrovnosti viznachaye element z Lp prostoru z inshogo boku dlya bud yakoyi f Lp X i x X yakij ne ye atomom znachennya f x ye neviznachenim Hoch dijsnoznachni Lp prostori mayut deyaki zi struktur opisanih vishe Kozhen z Lp prostoriv ye vektornim prostorom z chastkovim poryadkom na nomu j isnuye potochkove mnozhennya funkcij sho zminyuye p a same L 1 a L 1 b L 1 a b 0 a b 1 a b 1 displaystyle cdot L 1 alpha times L 1 beta to L 1 alpha beta quad 0 leq alpha beta leq 1 quad alpha beta leq 1 Napriklad potochkovij dobutok dvoh L2 funkcij nalezhat L1 Inshi zastosuvannyaV inshih kontekstah dijsnoznachni funkciyi i yihni osoblivi vlastivosti vikoristovuyutsya v monotonnih funkciyah na vporyadkovanih mnozhinah opuklih funkciyah na vektornih ta afinnih prostorah garmonichnih i subgarmonichnih funkciyah na rimanovih mnogovidah analitichnih funkciyah zazvichaj vid odnoyi abo kilkoh dijsnih zminnih algebrichnih funkciyah na dijsnih algebrichnih mnogovidah i polinomah vid odniyeyi abo kilkoh dijsnih zminnih Div takozhAnaliz funkcij dijsnoyi zminnoyi Diferencialni rivnyannya vazhliva galuz v yakij vikoristovuyutsya dijsnoznachni funkciyi Norma matematika SkalyarVinoskiVzagali ye rizni oznachennya pohidnoyi ale dlya skinchenno vimirnih funkcij voni zvodyatsya do ekvivalentnogo oznachennya klasiv diferencijovnih funkcijPosilannyaWeisstein Eric W Real Function angl na sajti Wolfram MathWorld