Числови́й промі́жок — у математичному аналізі, множина (сукупність) дійсних чисел, що містяться між двома числами (точками на осі координат) або невласними числами.
Проміжок може включати або не включати кінці проміжку. Цим проміжок відрізняється від інтервалу в класичному розумінні — тобто, відкритого проміжку, в який не включено його кінці. Проте терміни «проміжок» та «інтервал» нерідко використовують як синоніми, особливо в перекладах з англомовної літератури, бо під терміном "interval" англійською розуміється проміжок.
Верхня та нижня границі (межі) проміжку
Кінці проміжку, більший та менший, звуть відповідно верхньою та нижньою границями (межами) проміжку.
Позначення
Як позначається інтервал (відкритий проміжок), тобто проміжок між дійсними числами і , не включаючи кінців цього проміжку (тобто, сукупність таких дійсних чисел , які відповідають нерівності ).
Тут круглі дужки біля обох кінців проміжку означають, що обидва кінці не включаються в проміжок. Коли кінець проміжку включений у проміжок, біля нього ставлять квадратну дужку, наприклад, для сукупності таких дійсних чисел , які відповідають нерівності .
Проміжок, що включає всі дійсні числа, більші за , позначається . Проміжок, що включає всі числа, більші або рівні , позначається .
Проміжок, що включає всі дійсні числа, менші за , позначається . Проміжок, що включає всі числа, менші або рівні , позначається .
Проміжок, що включає всі дійсні числа, позначається .
Класифікація
Виділяють такі види проміжків:
- інтервал або відкритий проміжок:
- відрізок, або сегмент, або закритий (замкнений) проміжок: ;
- півінтервали (напівінтервали, напіввідкриті проміжки): ,
- нескінченні проміжки: нескінченний інтервал, наприклад, ; нескінченний відрізок, наприклад,
- всі дійсні числа, множина як проміжок
- порожня множина як проміжок, що не містить жодного числа — те саме, що
Типи проміжків у нотації теорії множин
У випадку множини дійсних чисел можна навести такі типи проміжків у нотації теорії множин:
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
У випадку розширеної множини дійсних чисел додаються такі типи проміжків:
Довжина проміжку
Довжина проміжку дорівнює різниці між його верхньою і нижньою межами, незалежно від того, чи включені до проміжку його кінці (оскільки міра множини з одного дійсного числа дорівнює нулю):
Див. також
Література
- М. Я. Выгодский. Справочник по высшей математике — М.: «Наука», 1964 г. — 872 с.
- Г. Грауэрт, И. Либ, В. Фишер. Дифференциальное и интегральное исчисление — М.: «Мир», 1971 г. — 680 с.
- И. А. Кушнир, Математическая энциклопедия (для школьников, абитуриентов, преподавателей) — К.: «Астарта», 1995
- Українська радянська енциклопедія — К., 1979 — т. 4 (стаття «Інтервал»).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro zagalnij vipadok promizhkiv sho mozhut mistiti chi ne mistiti svoyi kinci Pro vidkriti promizhki div Interval matematika Chislovi j promi zhok u matematichnomu analizi mnozhina sukupnist dijsnih chisel sho mistyatsya mizh dvoma chislami tochkami na osi koordinat abo nevlasnimi chislami Promizhok mozhe vklyuchati abo ne vklyuchati kinci promizhku Cim promizhok vidriznyayetsya vid intervalu v klasichnomu rozuminni tobto vidkritogo promizhku v yakij ne vklyucheno jogo kinci Prote termini promizhok ta interval neridko vikoristovuyut yak sinonimi osoblivo v perekladah z anglomovnoyi literaturi bo pid terminom interval anglijskoyu rozumiyetsya promizhok Verhnya ta nizhnya granici mezhi promizhkuKinci promizhku bilshij ta menshij zvut vidpovidno verhnoyu ta nizhnoyu granicyami mezhami promizhku PoznachennyaYak a b displaystyle a b poznachayetsya interval vidkritij promizhok tobto promizhok mizh dijsnimi chislami a displaystyle a i b displaystyle b ne vklyuchayuchi kinciv cogo promizhku tobto sukupnist takih dijsnih chisel x displaystyle x yaki vidpovidayut nerivnosti a lt x lt b displaystyle a lt x lt b Tut krugli duzhki bilya oboh kinciv promizhku oznachayut sho obidva kinci ne vklyuchayutsya v promizhok Koli kinec promizhku vklyuchenij u promizhok bilya nogo stavlyat kvadratnu duzhku napriklad a b displaystyle a b dlya sukupnosti takih dijsnih chisel x displaystyle x yaki vidpovidayut nerivnosti a lt x b displaystyle a lt x leq b Promizhok sho vklyuchaye vsi dijsni chisla bilshi za a displaystyle a poznachayetsya a displaystyle a infty Promizhok sho vklyuchaye vsi chisla bilshi abo rivni a displaystyle a poznachayetsya a displaystyle a infty Promizhok sho vklyuchaye vsi dijsni chisla menshi za a displaystyle a poznachayetsya a displaystyle infty a Promizhok sho vklyuchaye vsi chisla menshi abo rivni a displaystyle a poznachayetsya a displaystyle infty a Promizhok sho vklyuchaye vsi dijsni chisla poznachayetsya displaystyle infty infty KlasifikaciyaVidilyayut taki vidi promizhkiv interval abo vidkritij promizhok a b displaystyle a b vidrizok abo segment abo zakritij zamknenij promizhok a b displaystyle a b pivintervali napivintervali napivvidkriti promizhki a b displaystyle a b a b displaystyle a b neskinchenni promizhki neskinchennij interval napriklad 0 displaystyle infty 0 neskinchennij vidrizok napriklad 0 displaystyle 0 infty vsi dijsni chisla mnozhina R displaystyle mathbb R yak promizhok displaystyle infty infty porozhnya mnozhina displaystyle varnothing yak promizhok sho ne mistit zhodnogo chisla te same sho a a displaystyle a a Tipi promizhkiv u notaciyi teoriyi mnozhinU vipadku mnozhini dijsnih chisel R displaystyle mathbb R mozhna navesti taki tipi promizhkiv u notaciyi teoriyi mnozhin a b x a lt x lt b displaystyle a b x a lt x lt b a b x a x b displaystyle a b x a leq x leq b a b x a x lt b displaystyle a b x a leq x lt b a b x a lt x b displaystyle a b x a lt x leq b a x x gt a displaystyle a infty x x gt a a x x a displaystyle a infty x x geq a b x x lt b displaystyle infty b x x lt b b x x b displaystyle infty b x x leq b R displaystyle infty infty mathbb R a a a displaystyle a a a a a displaystyle a a varnothing U vipadku rozshirenoyi mnozhini dijsnih chisel R displaystyle mathbb R dodayutsya taki tipi promizhkiv b x x b displaystyle infty b x x leq b cup infty b x x lt b displaystyle infty b x x lt b cup infty a x x a displaystyle a infty x x geq a cup infty a x x gt a displaystyle a infty x x gt a cup infty R displaystyle infty infty mathbb R Dovzhina promizhkuDovzhina promizhku dorivnyuye riznici mizh jogo verhnoyu i nizhnoyu mezhami nezalezhno vid togo chi vklyucheni do promizhku jogo kinci oskilki mira mnozhini z odnogo dijsnogo chisla dorivnyuye nulyu m a b m a b m a b m a b b a displaystyle mu a b mu a b mu a b mu a b b a Div takozhMnozhina Interval Napivinterval Vidrizok Verhnya ta nizhnya mezhaLiteraturaM Ya Vygodskij Spravochnik po vysshej matematike M Nauka 1964 g 872 s G Grauert I Lib V Fisher Differencialnoe i integralnoe ischislenie M Mir 1971 g 680 s I A Kushnir Matematicheskaya enciklopediya dlya shkolnikov abiturientov prepodavatelej K Astarta 1995 Ukrayinska radyanska enciklopediya K 1979 t 4 stattya Interval