Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Талін Та ллінн ест Tallinn дос данський замок столиця найбільше міс

Tallinn

Tallinn
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Талін.

Та́ллінн (ест. Tallinn, дос. «данський замок») — столиця, найбільше місто та головний порт Естонії. Розташований на березі Фінської затоки, на півночі країни. Великий пасажирський і вантажний морський порт.

Таллінн
Tallinn
image image
Герб Таллінна Прапор Таллінна
image
image
Основні дані
59°26′00″ пн. ш. 24°45′00″ сх. д. / 59.43333° пн. ш. 24.75000° сх. д. / 59.43333; 24.75000Координати: 59°26′00″ пн. ш. 24°45′00″ сх. д. / 59.43333° пн. ш. 24.75000° сх. д. / 59.43333; 24.75000
Країна image Естонія
Регіон Гар'юмаа
Столиця для Естонія
Засновано 1154
Перша згадка 1154
Площа 159,2 км²
Населення ▲ 418 107 (1 листопада 2012)
· густота 2506,9 осіб/км²
Висота НРМ 143 м
Водойма Фінська затока
Назва мешканців талліннець і талліннка
Міста-побратими Вільнюс (28 травня 1993)[2][3][…]
Телефонний код (3) 72
Часовий пояс
Номери автомобілів A-B
GeoNames 588409
OSM r2164745  ·R
Поштові індекси 10111[5]
Міська влада
d
Вебсайт www.tallinn.ee
Мапа
image
image
Таллінн
Таллінн (Естонія)
image Таллінн у Вікісховищі

Назва

image
Старе місто

Вважається, що назва міста походить від слів «taani linn», що означає данський замок/місто. Однак, можливо також походження від «tali linn» (зимовий замок).

Перша згадка про Таллінн, імовірно, датується 1154 р., коли арабський географ Мухаммад аль-Ідрісі описав у своїй праці місто під назвою Коливань (у написанні Quoluwany). Час проникнення цього топоніма в усну традицію, а також обставини заснування міста поки невідомі. У давньоруських письмових джерелах назва трапляється з 1223 року і виходить з ужитку тільки у XVIII столітті.

Відомий лінгвіст професор Костянтин Тищенко дійшов висновку, що подібні назви принесені місіонерами кельтської церкви, в пам'ять про святого Колумбана.

У «Хроніці Лівонії» Генріха Латвійського (1-ша половина XIII століття), написаної латиною, використовується скандинавська назва Лінданісе (дан. Lyndanisse, швед. Lindanäs).

Пізніше скандинави й німці називали місто Ре́валь (Reval).

Російська назва міста Ревель була запозичена з німецької мови і стала офіційною після приєднання завойованої в ході Північної війни Естонії до Російської імперії. 1719 року була утворена Ревельська губернія.

7 грудня 1988 року на сесії Верховної Ради Естонської РСР була прийнята поправка до російського тексту Конституції СРСР, відповідно до якої назва міста стала писатися з двома «н» («Таллинн»). Ця реформа пояснювалася прагненням привести російське написання у відповідність з естонським.

Історія

Від давніх часів до XVII століття

Місто було засноване в землі Рявала в XI столітті; на пагорбі Тоомпеа були зведені перші оборонні споруди — дерев'яні укріплення.

image
Будівля Талліннської ратуші.
image
Замок Тоомпеа.

Поселення, що існувало на місці нинішнього Таллінна, вперше згадується 1154 року, у праці арабського географа аль-Ідрісі як Quoluwany, який схарактеризував його як «маленьке місто, скоріше схоже на фортецю», відзначивши при цьому велику гавань. У руських літописах фортеця згадується як Коливань.

Історичний центр (Старе Місто) Таллінна
Historic Centre (Old Town) of Tallinn 
Світова спадщина
image
59°26′14″ пн. ш. 24°44′42″ сх. д. / 59.43722222224977259° пн. ш. 24.74500000002777966° сх. д. / 59.43722222224977259; 24.74500000002777966
Країнаimage Естонія
ТипКультурний
(Критерії)ii, iv
Об'єкт №822
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:1997 (21 сесія)
image Таллінн у Вікісховищі

У 1219 році захоплений данцями. «Лівонська хроніка» Генріха Латвійського свідчить, що влітку того року велике військо під командуванням самого Вальдемара II (Waldemar II) висадилося на берег у землі Рявала і данці «влаштувалися в Лінданісі, який раніше був городищем ряваласців, і зруйнували старе городище, та стали інше, нове будувати».

Ставши данським, місто переживало постійні набіги естів і німецького Ордена мечоносців, який до того часу вже опанував території сучасної Латвії і південної Естонії.

1227 року Ревель захопили мечоносці. У 1238—1346 роках знову належав Данії. 1346 року Данія продала свою частину Естландії великому магістрові Тевтонського ордена, який незабаром передав її ландмейстеру Тевтонського ордена в Лівонії. 1347 року місту Ревель підтвердили його привілеї.

Початок XV — середина XVI сторіччя — золота доба стародавнього Ревеля: місто входило в Ганзейський союз і відігравало важливу роль у регіоні Балтійського моря. Економічне піднесення тих часів сприяло не тільки ґрунтовному укріпленню кордонів міста, але також створило всі передумови для активної творчості — створення архітектурних і художніх цінностей. Проте ослаблення Лівонського ордена і економічний занепад під час Лівонської війни привели до втрати містом колишнього значення.

У 1561—1710 роках Ревель у складі Швеції. У цей період місто переживало нове піднесення, розширилася діяльність талліннських ремісників, з'явилася перша мануфактура. Набув поширення рух Реформації. Зросла кількість навчальних закладів, 1631 р. заснована найдавніша постійно діюча школа Естонії (Гімназія Густава Адольфа), до кінця шведського періоду більшість городян були грамотними. З'явилися друкарні. 1637 року була видана перша книга естонською мовою.

XVII—ХІХ століття

У 1710 році в ході Північної війни місто було завойоване Московським царством. Уся Естонія зазнала жорстоких втрат від воєнних дій, голоду і чуми, не став винятком і Ревель, у якому 11 серпня 1710 року почалася епідемія чуми. 18 серпня 1710 року до міста підступили російські війська під командуванням генерала Християна Баура і тримали місто в облозі до 30 вересня 1710 року, коли місто було здане. Під час облоги активних бойових дій не велося. До початку 1711 року в місті померли від чуми близько 15 тисяч людей. Після закінчення Північної війни Ревель став швидко облаштовуватися, попри те, що головним центром Російської імперії на Балтиці після Санкт-Петербурга стала Рига.

У 1783—1796 роках Ревель був центром Ревельського намісництва Російської імперії.

До кінця XIX століття тривав бурхливий розвиток ревельської промисловості, зросло значення порту.

XX—XXI століття

У 1918 році в Ревелі була проголошена незалежність Естонії. Проте за умовами Берестейського мирного договору (стаття IV) між Німеччиною і більшовиками, що прийшли в 1917 році до влади в Росії, країна була окупована німцями.

У 1919 році Ревель уперше отримав сучасну естонську назву — Tallinn.

Під час Визвольної війни 1918—1920 років молода Естонська республіка взяла участь у Поході на Петроград білогвардійської Північно-західної армії — всього 20 тисяч багнетів і шабель: 17,5 тисяч росіян і 2,5 тисячі естонців. Після закулісних переговорів із більшовиками з жовтня 1919 р. (у розпал боїв за Петроград), поразки Північно-західної армії й інтернування її на території Естонії, 2 лютого 1920 року був підписаний Тартуський мирний договір між РРФСР і Естонією — Таллінн став столицею держави, визнаної у цей момент тільки ніким не визнаним урядом Радянської Росії.

З 1925 року офіційною назвою міста стала форма Tallinna. 1933 року повернули назву Tallinn.

У період незалежності Таллінн розвивався загалом досить успішно. Було засновано Талліннський педагогічний і Талліннській політехнічний інститути, Академію мистецтв. Великі підприємства епохи Російської імперії, що орієнтувалися переважно на російський ринок, в 1920-ті роки були або закриті, або перепрофільовані. На початку 1920-х років велике значення для міста мав транзит радянських вантажів, який у 1924 році досяг максимуму (346 тис. тонн). Але після придушення повстання естонських комуністів 1 грудня 1924 року обсяг транзитних перевезень вже наступного року скоротився в 2,6 рази, а до 1938 року до 1,6 тис. тонн. З середини 1930-х років після виходу з важкої економічної кризи (1929—1933) почався розвиток промисловості.

Унаслідок підписання секретного додаткового протоколу про розмежування сфер інтересів до Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР від 23 серпня 1939 року Естонія була включена до сфери інтересів СРСР. У червні 1940 року Естонія була окупована Радянським Союзом і Таллінн став столицею Естонської Радянської Соціалістичної Республіки (ЕРСР).

У роки Другої світової війни місто було сильно зруйноване. Радянські війська окупували Таллінн 23 дні — з 5 по 28 серпня 1941 року, після чого змушені були його залишити. 9 та 10 березня 1944 року радянська авіація завдала бомбового удару по німецьких військах, розміщеним у місті.

Місто було знову окуповане радянськими військами 22 вересня 1944 року в ході Талліннської операції.

У рамках літніх Олімпійських ігор 1980 року в Таллінні була проведена олімпійська регата.

У 1988 році в Таллінні виник перший в СРСР антикомуністичний суспільно-політичний рух — Народний фронт. У червні-вересні 1988 року в Таллінні пройшли масові співочі заходи, що увійшли в історію як «Співоча революція».

З 1991 року, після розпаду СРСР Таллінн стає столицею незалежної естонської держави.

У 1997 році історичну частину Таллінна — Старе місто — внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Географія

image
Панорама Таллінна.

Таллінн знаходиться в Східній Європі, на південному березі Фінської затоки, за 80 кілометрів від Гельсінкі. Географічно і культурно Таллінн є частиною Північної Естонії. Найбільше озеро Таллінна — Юлемісте (площа 9,6 км²). Це головне джерело питної води міста. Озеро Харку — друге за величиною (площа — 1,6 км²). На відміну від багатьох великих міст, єдина значна річка в Таллінні — Піріта — розташована далеко від центру міста (зараз — міський район Піріта). Басейн річки знаходиться під охороною через його мальовничість.

По території міста проходить вапняковий уступ (Балтійсько-Ладозький). Він чітко простежується у Тоомпеа і в Ласнамяє.

Найвища точка Таллінна (64 метра над рівнем моря) знаходиться на південному заході міста в районі Нимме.

Довжина берегової лінії — 46 кілометрів. У межах міста вона утворює три великі півострови: Коплі, Пальяссааре і Какумяе, чотири затоки: Талліннська, Пальяссааре, Копліська і Какумяе.

Клімат

Клімат морський, з частими відлигами взимку. Середня температура лютого −5,8 °C, липня +16,4 °C. Переважають західні і південно-західні вітри. Опадів випадає до 600 мм на рік.

Клімат Таллінна
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 9,2 10,2 15,9 25,2 29,7 31,2 32,3 31,2 28,5 21,8 13,4 10,7 32,3
Середній максимум, °C −2 −2,2 1,7 7,8 15,0 19,0 21,0 19,7 14,3 9,1 3,6 0,1 9,0
Середня температура, °C −4,5 −5 −1,6 3,5 9,9 14,2 16,5 15,5 10,6 6,1 1,4 −2,3 5,4
Середній мінімум, °C −7,3 −8 −4,6 −0,1 5,2 9,7 12,2 11,7 7,3 3,3 −0,8 −5 2,0
Абсолютний мінімум, °C −33 −31 −26,2 −17,2 −4,3 0,0 4,4 1,7 −4,7 −10,5 −21,3 −32,2 −33
Температура води, °C 1,0 0,5 0,6 2,3 6,5 11,8 16,2 16,7 13,0 9,5 6,0 2,8 7,3
Норма опадів, мм 50 31 32 34 35 58 79 85 86 72 74 60 696
Джерело: Погода і клімат ЕСІМО

Транспорт

Докладніше: Громадський транспорт у Таллінні та Талліннський автобус

Населення

Станом на 1 січня 2012 року в місті мешкають 416 144 осіб, з яких близько 22 відсотків не є громадянами Естонії. Місто є одним із перших у Євросоюзі за кількістю негромадян.

Серед мов, окрім найвживанішої естонської, у місті є розповсюдженими англійська, фінська та російська.

Кількість населення
Рік 1372 1772 1816 1834 1851 1881 1897 1925 1959 1989 1996 2000 2006 2007 2011 2012
Населення 3250 6954 12 000 15 300 24 000 45 900 58 800 119 800 283 071 478 974 427 500 400 378 399 108 400 911 415 416 416 144

Національний склад

Нації 1820 1871 1881 1897 1913 1917 1918 1922 1934
кількість % кількість % кількість % кількість % кількість % кількість % кількість % кількість % кількість %
Всього 12 902 100 29 162 100 45 880 100 58 810 100 116 132 100 156 350 100 105 789 100 122 419 100 137 792 100
естонці 4486 34,8 15 097 51,8 26 324 57,4 40 406 68,7 83 133 71,6 90 000 57,7 86 035 81,3 102 568 83,8 117 918 85,6
росіяни 2304 17,9 3300 11,3 5111 11,1 6008 10,2 13 275 11,4 40 000 25,6 5188 4,9 7513 6,2 7888 5,7
німці 5540 42,9 10 020 34,4 12 737 27,8 10 297 17,5 12 424 10,7 13 000 8,3 7691 7,3 6904 5,6 6575 4,8
інші 572 4,4 745 2,5 1708 3,7 2099 3,6 7600 6,5 13 350 8,4 6875 6,3 5434 4,4 5411 3,9
Нації 1959 1970 1979 1989 2000 2010
кількість % кількість % кількість % кількість % кількість % кількість %
Всього 281 714 100 362 706 100 428 537 100 478 974 100 400 378 100 399 340 100
естонці 169 697 60,2 201 908 55,7 222 218 51,9 227 245 47,4 215 114 53,7 220 767 55,3
росіяни 90 594 32,2 127 103 35,0 162 714 38,0 197 187 41,2 146 208 36,5 145 027 36,3
українці 7277 2,6 13 309 3,7 17 507 4,1 22 856 4,8 14 699 3,7 13 968 3,5
білоруси 3683 1,3 7158 2,0 10 261 2,4 12 515 2,6 7938 2,0 7342 1,8
фіни 1650 0,6 2852 0,8 2996 0,7 3271 0,7 2436 0,6 2299 0,6
євреї 3714 1,3 3750 1,0 3737 0,9 3620 0,8 1598 0,4 1347 0,3
інші 1416 0,5 6626 1,8 9104 2,1 12 280 2,6 12 385 3,1 8590 2,2

Частини міста

image
Частини міста Таллінна

Культура

image
Панорама центра міста і Фінської затоки з башти церкви св. Олафа
Старе місто
image
Ратушна площа
image
Провулок Катаріни (Katariina käik)

Таллінн — головний культурний осередок країни, тут працюють головні естонські театри, музеї, численні кінотеатри, бібліотеки, клуби, інші заклади культури та дозвілля.

Старе місто

Старе місто (ест. Vanalinn) — найстаріша частина Таллінна, саме тут з'явилися перші поселення. Утворює центральну частину району Кесклінн.

Старе місто занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Від XI—XV століття до наших днів збереглася велика частина будівель, мережа середньовічних вулиць і велика частина стіни (одна з найбільш збережених стародавніх міських стін у Північній Європі). У Старому місті знаходяться побудована в 1404 році Талліннська ратуша, церква Святого Миколая, церква Святого Олафа (Ольовісте) (до кінця XIX століття — найвища будівля світу), церква Святого духа, Домський собор, Домініканський монастир, а також православний собор Олександра Невського і церква Миколи Чудотворця.

Вишгород (ест. Toompea) є частиною Старого міста. У XII—XIV століттях на Вишгороді був побудований орденський замок Тоомпеа (ест. Toompea loss). Над замком височіє 48-метрова вежа «Довгий Герман» (ест. Pikk Hermann), яка була зведена в 1360—1370 роках. Прапор на вершині Довгого Германа є одним із символів Естонії. У перебудованому замку Тоомпеа розташований парламент Естонії Рійгікогу.

У Вишгороді також розташований побудований в 1900 році собор Олександра Невського.

Площа Вана Тург — колишня ринкова площа, що розташована в старому місті.

Олександро-Невський собор

Храми Таллінна
image
Олександро-Невський собор
image
Церква Миколи Чудотворця
image
Домський собор

Православний Олександро-Невський собор був зведений в 1900 році на честь чудесного порятунку імператора Олександра III в залізничній аварії 17 жовтня 1888 р. З восьми запропонованих варіантів для зведення собору найкращим місцем виявилася площа перед губернаторським палацом (нині будівля парламенту). Собор був урочисто освячений 30 квітня 1900 року. За естонськими переказами, на місці собору була могила національного естонського героя Калевіпоега. Влада збиралася знести храм в 1924 році, у період першої незалежності Естонії, а також під час німецької окупації. На початку 1960-х років собор хотіли перебудувати в планетарій, однак він був врятований єпископом Олексієм Рідігером — майбутнім Патріархом Алексієм II.

Зараз собор Олександра Невського є Кафедральним православним собором Таллінна та Естонії.

Церква Миколи Чудотворця

Церкву Миколи Чудотворця на вулиці Вене побудували 1820 року на місці старої церкви і вона стала першим купольною будівлею в Старому місті. Церква побудовано за проєктом архітектора Луїджі Руска, складеним 1807 року. Будівля розташована на вузькій ділянці, має класичні форми колон, на бічних фасадах — напівколони. Церква має дві чотиригранні вежі-дзвіниці і один головний купол. Першу православну церкву на вулиці Сулевімягі, яку побудували новгородські купці, в XV столітті перенесли на вулицю Відні, де пізніше побудували Церкву Миколи Чудотворця.

Домський собор

Докладніше: Домський собор (Таллінн)

Талліннський Домський собор вважають найстарішою церквою столиці Естонії. Собор побудовано на місці старої дерев'яної церкви, перші згадки про яку сягають 1233 року. Через десять років після побудови церкви почалося будівництво кам'яного храму. Вежу Домського собору побудовано у стилі бароко, численні каплиці належать до пізніших архітектурних стилів.

Серед похованих у цьому соборі чимало знаменитих людей, як-от Понтус Делагарді (шведський полководець) і його дружина Софія Гулленхельм, адмірал Самуїла Грейга, а також відомий мореплавець Адам Йоханн фон Крузенштерн.

Церква Святого Миколая

Докладніше: Церква Нігулісте

Координати: 59°26′09″ пн. ш. 24°44′34″ сх. д. / 59.43583° пн. ш. 24.74278° сх. д. / 59.43583; 24.74278

Церква Нігулісте (церква Святого Миколая) — лютеранська церква-музей, розташована в Старому місті. Храм названий на честь покровителя всіх мореплавців — святого Миколая, його заснували німецькі купці в XIII столітті.

Церква Святого Олафа

Докладніше: Церква святого Олафа (Таллінн)

Координати: 59°26′29″ пн. ш. 24°44′52″ сх. д. / 59.44139° пн. ш. 24.74778° сх. д. / 59.44139; 24.74778

Найвища споруда в Середньовічній Європі. Побудована в готичному стилі. Перші згадки відносяться до 1267 року. Висота шпиля — 124 метри. Для туристів відкритий оглядовий майданчик, звідки можна помилуватися стародавнім Таллінном.

Домініканський монастир

Домініканці заснували свій монастир у Таллінні в 1246 році. Найпомітнішою будівлею в цьому типовому монастирському комплексі стала церква Св. Катарини (Катерини), побудована імовірно в кінці XIV століття. За площею їй не було рівних у середньовічному Нижньому місті. З перших років існування монастиря при ньому неофіційно діяла школа. Монастирська будівля неодноразово перебудовувалося і розширювалося, останній раз — в XVI столітті.

Фатальну роль у долі монастиря зіграла лютеранська Реформація: в 1525 році міська влада примусила ченців полишити Таллінн, а в 1531 році внаслідок пожежі в закинутій церкві, від будівлі залишилися руїни. Нині від монастирського комплексу збереглася лише західна стіна з двома порталами, частина південної стіни з фрагментами трьох контрфорсів, віконними прорізами і нижньою частиною південно-східної вежі, а також фрагменти північної стіни.

image
Вхід до Морського музею

Наразі тут виставляються роботи середньовічних каменярів, влаштовуються виставки та концерти.

Музеї

Головна категорія:

Театри

Бібліотеки

Музика

У Таллінні є відкритий концертний майданчик Талліннське співоче поле.

Особи, пов'язані з містом Таллінн

Уродженці

  • Ельза Вагнер (1881—1975) — німецька театральна та акторка кіно.
  • Пауль Пінна (1884—1949) — естонський актор та театральний режисер.
  • Оскар Калліс (1892—1918) — естонський художник, один із головних представників естонського національного романтизму.
  • Антс Ескола (1908—1989) — естонський і радянський актор та співак.
  • Олев Ескола (1914—1990) — естонський і радянський актор.
  • Антс Кальюранд (1917—1951) — естонський партизан, учасник опору проти окупації СРСР.
  • Юрі Ярвет (1919—1995) — радянський і естонський актор театру і кіно.
  • Ільмар Лаабан (1921—2000) — естонський поет та публіцист.
  • Бруно Оя (1933—2002) — радянський, естонський та польський кіноактор, співак, музикант, композитор та автор пісень.
  • Ліліан Малкіна (* 1938) — радянська, російська і чеська актриса театру та кіно.
  • Міківер Мікк (1937—2006) — естонський кіноактор та театральний режисер, драматург.
  • Даґмар Нормет (1921—2008) — естонська письменниця та перекладачка.
  • Гаральд Таммер (1899—1942) — естонський спортсмен та журналіст, бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1924 року.

Померли

Міста-побратими

Примітки

  1. Tallinna elanike arv [Number of Tallinn residents] (Estonian) . Tallinn city government. 1 серпня 2012. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2012.
  2. Tallinna suhted teiste linnadega — Таллінн, 2020.
    d:Track:Q1770
  3. https://www.tallinn.ee/est/valissuhted/VILNIUS
  4. http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
  5. https://est.postcodebase.com/node/491
  6. Kas Tallinn on Tali-linn või Taani-linn?. Maaleht (ест.). Процитовано 18 листопада 2023.
  7. * Назва в офіційному англомовному списку
  8. История Таллина. С начала 60-х гг. XIX столетия до 1970 г. Сост. [и авт. предисл.] Р. Пуллат. Пер. с эст. — Таллин: Ээсти раамат, 1972, с. 41.
  9. История Таллина. С начала 60-х гг. XIX столетия до 1970 г. Сост. [и авт. предисл.] Р. Пуллат. Пер. с эст. — Таллин: Ээсти раамат, 1972, с. 174.
  10. . Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 3 січня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 3 січня 2012.
  12. Eesti statistika andmebaas: RV0222: Rahvastik soo, rahvuse ja maakonna järgi, 1. jaanuar[недоступне посилання з травня 2019]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Talin Ta llinn est Tallinn dos danskij zamok stolicya najbilshe misto ta golovnij port Estoniyi Roztashovanij na berezi Finskoyi zatoki na pivnochi krayini Velikij pasazhirskij i vantazhnij morskij port Tallinn Tallinn Gerb Tallinna Prapor TallinnaOsnovni dani59 26 00 pn sh 24 45 00 sh d 59 43333 pn sh 24 75000 sh d 59 43333 24 75000 Koordinati 59 26 00 pn sh 24 45 00 sh d 59 43333 pn sh 24 75000 sh d 59 43333 24 75000 Krayina EstoniyaRegion Gar yumaaStolicya dlya EstoniyaZasnovano 1154Persha zgadka 1154Plosha 159 2 km Naselennya 418 107 1 listopada 2012 gustota 2506 9 osib km Visota NRM 143 mVodojma Finska zatokaNazva meshkanciv tallinnec i tallinnkaMista pobratimi Vilnyus 28 travnya 1993 2 3 Telefonnij kod 3 72Chasovij poyas UTC 2Nomeri avtomobiliv A BGeoNames 588409OSM r2164745 RPoshtovi indeksi 10111 5 Miska vlada dVebsajt www tallinn ee Mapa TallinnTallinn Estoniya Tallinn u VikishovishiNazvaStare misto Vvazhayetsya sho nazva mista pohodit vid sliv taani linn sho oznachaye danskij zamok misto Odnak mozhlivo takozh pohodzhennya vid tali linn zimovij zamok Persha zgadka pro Tallinn imovirno datuyetsya 1154 r koli arabskij geograf Muhammad al Idrisi opisav u svoyij praci misto pid nazvoyu Kolivan u napisanni Quoluwany Chas proniknennya cogo toponima v usnu tradiciyu a takozh obstavini zasnuvannya mista poki nevidomi U davnoruskih pismovih dzherelah nazva traplyayetsya z 1223 roku i vihodit z uzhitku tilki u XVIII stolitti Vidomij lingvist profesor Kostyantin Tishenko dijshov visnovku sho podibni nazvi prineseni misionerami keltskoyi cerkvi v pam yat pro svyatogo Kolumbana U Hronici Livoniyi Genriha Latvijskogo 1 sha polovina XIII stolittya napisanoyi latinoyu vikoristovuyetsya skandinavska nazva Lindanise dan Lyndanisse shved Lindanas Piznishe skandinavi j nimci nazivali misto Re val Reval Rosijska nazva mista Revel bula zapozichena z nimeckoyi movi i stala oficijnoyu pislya priyednannya zavojovanoyi v hodi Pivnichnoyi vijni Estoniyi do Rosijskoyi imperiyi 1719 roku bula utvorena Revelska guberniya 7 grudnya 1988 roku na sesiyi Verhovnoyi Radi Estonskoyi RSR bula prijnyata popravka do rosijskogo tekstu Konstituciyi SRSR vidpovidno do yakoyi nazva mista stala pisatisya z dvoma n Tallinn Cya reforma poyasnyuvalasya pragnennyam privesti rosijske napisannya u vidpovidnist z estonskim IstoriyaVid davnih chasiv do XVII stolittya Misto bulo zasnovane v zemli Ryavala v XI stolitti na pagorbi Toompea buli zvedeni pershi oboronni sporudi derev yani ukriplennya Budivlya Tallinnskoyi ratushi Zamok Toompea Poselennya sho isnuvalo na misci ninishnogo Tallinna vpershe zgaduyetsya 1154 roku u praci arabskogo geografa al Idrisi yak Quoluwany yakij sharakterizuvav jogo yak malenke misto skorishe shozhe na fortecyu vidznachivshi pri comu veliku gavan U ruskih litopisah fortecya zgaduyetsya yak Kolivan Istorichnij centr Stare Misto TallinnaHistoric Centre Old Town of Tallinn Svitova spadshina59 26 14 pn sh 24 44 42 sh d 59 43722222224977259 pn sh 24 74500000002777966 sh d 59 43722222224977259 24 74500000002777966Krayina EstoniyaTipKulturnijKriteriyiii ivOb yekt 822RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1997 21 sesiya Tallinn u Vikishovishi U 1219 roci zahoplenij dancyami Livonska hronika Genriha Latvijskogo svidchit sho vlitku togo roku velike vijsko pid komanduvannyam samogo Valdemara II Waldemar II visadilosya na bereg u zemli Ryavala i danci vlashtuvalisya v Lindanisi yakij ranishe buv gorodishem ryavalasciv i zrujnuvali stare gorodishe ta stali inshe nove buduvati Stavshi danskim misto perezhivalo postijni nabigi estiv i nimeckogo Ordena mechonosciv yakij do togo chasu vzhe opanuvav teritoriyi suchasnoyi Latviyi i pivdennoyi Estoniyi 1227 roku Revel zahopili mechonosci U 1238 1346 rokah znovu nalezhav Daniyi 1346 roku Daniya prodala svoyu chastinu Estlandiyi velikomu magistrovi Tevtonskogo ordena yakij nezabarom peredav yiyi landmejsteru Tevtonskogo ordena v Livoniyi 1347 roku mistu Revel pidtverdili jogo privileyi Pochatok XV seredina XVI storichchya zolota doba starodavnogo Revelya misto vhodilo v Ganzejskij soyuz i vidigravalo vazhlivu rol u regioni Baltijskogo morya Ekonomichne pidnesennya tih chasiv spriyalo ne tilki gruntovnomu ukriplennyu kordoniv mista ale takozh stvorilo vsi peredumovi dlya aktivnoyi tvorchosti stvorennya arhitekturnih i hudozhnih cinnostej Prote oslablennya Livonskogo ordena i ekonomichnij zanepad pid chas Livonskoyi vijni priveli do vtrati mistom kolishnogo znachennya U 1561 1710 rokah Revel u skladi Shveciyi U cej period misto perezhivalo nove pidnesennya rozshirilasya diyalnist tallinnskih remisnikiv z yavilasya persha manufaktura Nabuv poshirennya ruh Reformaciyi Zrosla kilkist navchalnih zakladiv 1631 r zasnovana najdavnisha postijno diyucha shkola Estoniyi Gimnaziya Gustava Adolfa do kincya shvedskogo periodu bilshist gorodyan buli gramotnimi Z yavilisya drukarni 1637 roku bula vidana persha kniga estonskoyu movoyu XVII HIH stolittya U 1710 roci v hodi Pivnichnoyi vijni misto bulo zavojovane Moskovskim carstvom Usya Estoniya zaznala zhorstokih vtrat vid voyennih dij golodu i chumi ne stav vinyatkom i Revel u yakomu 11 serpnya 1710 roku pochalasya epidemiya chumi 18 serpnya 1710 roku do mista pidstupili rosijski vijska pid komanduvannyam generala Hristiyana Baura i trimali misto v oblozi do 30 veresnya 1710 roku koli misto bulo zdane Pid chas oblogi aktivnih bojovih dij ne velosya Do pochatku 1711 roku v misti pomerli vid chumi blizko 15 tisyach lyudej Pislya zakinchennya Pivnichnoyi vijni Revel stav shvidko oblashtovuvatisya popri te sho golovnim centrom Rosijskoyi imperiyi na Baltici pislya Sankt Peterburga stala Riga U 1783 1796 rokah Revel buv centrom Revelskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Do kincya XIX stolittya trivav burhlivij rozvitok revelskoyi promislovosti zroslo znachennya portu XX XXI stolittya U 1918 roci v Reveli bula progoloshena nezalezhnist Estoniyi Prote za umovami Berestejskogo mirnogo dogovoru stattya IV mizh Nimechchinoyu i bilshovikami sho prijshli v 1917 roci do vladi v Rosiyi krayina bula okupovana nimcyami U 1919 roci Revel upershe otrimav suchasnu estonsku nazvu Tallinn Pid chas Vizvolnoyi vijni 1918 1920 rokiv moloda Estonska respublika vzyala uchast u Pohodi na Petrograd bilogvardijskoyi Pivnichno zahidnoyi armiyi vsogo 20 tisyach bagnetiv i shabel 17 5 tisyach rosiyan i 2 5 tisyachi estonciv Pislya zakulisnih peregovoriv iz bilshovikami z zhovtnya 1919 r u rozpal boyiv za Petrograd porazki Pivnichno zahidnoyi armiyi j internuvannya yiyi na teritoriyi Estoniyi 2 lyutogo 1920 roku buv pidpisanij Tartuskij mirnij dogovir mizh RRFSR i Estoniyeyu Tallinn stav stoliceyu derzhavi viznanoyi u cej moment tilki nikim ne viznanim uryadom Radyanskoyi Rosiyi Z 1925 roku oficijnoyu nazvoyu mista stala forma Tallinna 1933 roku povernuli nazvu Tallinn U period nezalezhnosti Tallinn rozvivavsya zagalom dosit uspishno Bulo zasnovano Tallinnskij pedagogichnij i Tallinnskij politehnichnij instituti Akademiyu mistectv Veliki pidpriyemstva epohi Rosijskoyi imperiyi sho oriyentuvalisya perevazhno na rosijskij rinok v 1920 ti roki buli abo zakriti abo pereprofilovani Na pochatku 1920 h rokiv velike znachennya dlya mista mav tranzit radyanskih vantazhiv yakij u 1924 roci dosyag maksimumu 346 tis tonn Ale pislya pridushennya povstannya estonskih komunistiv 1 grudnya 1924 roku obsyag tranzitnih perevezen vzhe nastupnogo roku skorotivsya v 2 6 razi a do 1938 roku do 1 6 tis tonn Z seredini 1930 h rokiv pislya vihodu z vazhkoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1933 pochavsya rozvitok promislovosti Unaslidok pidpisannya sekretnogo dodatkovogo protokolu pro rozmezhuvannya sfer interesiv do Dogovoru pro nenapad mizh Nimechchinoyu i SRSR vid 23 serpnya 1939 roku Estoniya bula vklyuchena do sferi interesiv SRSR U chervni 1940 roku Estoniya bula okupovana Radyanskim Soyuzom i Tallinn stav stoliceyu Estonskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki ERSR U roki Drugoyi svitovoyi vijni misto bulo silno zrujnovane Radyanski vijska okupuvali Tallinn 23 dni z 5 po 28 serpnya 1941 roku pislya chogo zmusheni buli jogo zalishiti 9 ta 10 bereznya 1944 roku radyanska aviaciya zavdala bombovogo udaru po nimeckih vijskah rozmishenim u misti Misto bulo znovu okupovane radyanskimi vijskami 22 veresnya 1944 roku v hodi Tallinnskoyi operaciyi U ramkah litnih Olimpijskih igor 1980 roku v Tallinni bula provedena olimpijska regata U 1988 roci v Tallinni vinik pershij v SRSR antikomunistichnij suspilno politichnij ruh Narodnij front U chervni veresni 1988 roku v Tallinni projshli masovi spivochi zahodi sho uvijshli v istoriyu yak Spivocha revolyuciya Z 1991 roku pislya rozpadu SRSR Tallinn staye stoliceyu nezalezhnoyi estonskoyi derzhavi U 1997 roci istorichnu chastinu Tallinna Stare misto vneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO GeografiyaPanorama Tallinna Tallinn znahoditsya v Shidnij Yevropi na pivdennomu berezi Finskoyi zatoki za 80 kilometriv vid Gelsinki Geografichno i kulturno Tallinn ye chastinoyu Pivnichnoyi Estoniyi Najbilshe ozero Tallinna Yulemiste plosha 9 6 km Ce golovne dzherelo pitnoyi vodi mista Ozero Harku druge za velichinoyu plosha 1 6 km Na vidminu vid bagatoh velikih mist yedina znachna richka v Tallinni Pirita roztashovana daleko vid centru mista zaraz miskij rajon Pirita Basejn richki znahoditsya pid ohoronoyu cherez jogo malovnichist Po teritoriyi mista prohodit vapnyakovij ustup Baltijsko Ladozkij Vin chitko prostezhuyetsya u Toompea i v Lasnamyaye Najvisha tochka Tallinna 64 metra nad rivnem morya znahoditsya na pivdennomu zahodi mista v rajoni Nimme Dovzhina beregovoyi liniyi 46 kilometriv U mezhah mista vona utvoryuye tri veliki pivostrovi Kopli Palyassaare i Kakumyae chotiri zatoki Tallinnska Palyassaare Kopliska i Kakumyae KlimatKlimat morskij z chastimi vidligami vzimku Serednya temperatura lyutogo 5 8 C lipnya 16 4 C Perevazhayut zahidni i pivdenno zahidni vitri Opadiv vipadaye do 600 mm na rik Klimat Tallinna Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 9 2 10 2 15 9 25 2 29 7 31 2 32 3 31 2 28 5 21 8 13 4 10 7 32 3 Serednij maksimum C 2 2 2 1 7 7 8 15 0 19 0 21 0 19 7 14 3 9 1 3 6 0 1 9 0 Serednya temperatura C 4 5 5 1 6 3 5 9 9 14 2 16 5 15 5 10 6 6 1 1 4 2 3 5 4 Serednij minimum C 7 3 8 4 6 0 1 5 2 9 7 12 2 11 7 7 3 3 3 0 8 5 2 0 Absolyutnij minimum C 33 31 26 2 17 2 4 3 0 0 4 4 1 7 4 7 10 5 21 3 32 2 33 Temperatura vodi C 1 0 0 5 0 6 2 3 6 5 11 8 16 2 16 7 13 0 9 5 6 0 2 8 7 3 Norma opadiv mm 50 31 32 34 35 58 79 85 86 72 74 60 696 Dzherelo Pogoda i klimat ESIMOTransportDokladnishe Gromadskij transport u Tallinni ta Tallinnskij avtobusNaselennyaStanom na 1 sichnya 2012 roku v misti meshkayut 416 144 osib z yakih blizko 22 vidsotkiv ne ye gromadyanami Estoniyi Misto ye odnim iz pershih u Yevrosoyuzi za kilkistyu negromadyan Sered mov okrim najvzhivanishoyi estonskoyi u misti ye rozpovsyudzhenimi anglijska finska ta rosijska Kilkist naselennya Rik 1372 1772 1816 1834 1851 1881 1897 1925 1959 1989 1996 2000 2006 2007 2011 2012 Naselennya 3250 6954 12 000 15 300 24 000 45 900 58 800 119 800 283 071 478 974 427 500 400 378 399 108 400 911 415 416 416 144 Nacionalnij sklad Naciyi 1820 1871 1881 1897 1913 1917 1918 1922 1934 kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist Vsogo 12 902 100 29 162 100 45 880 100 58 810 100 116 132 100 156 350 100 105 789 100 122 419 100 137 792 100 estonci 4486 34 8 15 097 51 8 26 324 57 4 40 406 68 7 83 133 71 6 90 000 57 7 86 035 81 3 102 568 83 8 117 918 85 6 rosiyani 2304 17 9 3300 11 3 5111 11 1 6008 10 2 13 275 11 4 40 000 25 6 5188 4 9 7513 6 2 7888 5 7 nimci 5540 42 9 10 020 34 4 12 737 27 8 10 297 17 5 12 424 10 7 13 000 8 3 7691 7 3 6904 5 6 6575 4 8 inshi 572 4 4 745 2 5 1708 3 7 2099 3 6 7600 6 5 13 350 8 4 6875 6 3 5434 4 4 5411 3 9 Naciyi 1959 1970 1979 1989 2000 2010 kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist kilkist Vsogo 281 714 100 362 706 100 428 537 100 478 974 100 400 378 100 399 340 100 estonci 169 697 60 2 201 908 55 7 222 218 51 9 227 245 47 4 215 114 53 7 220 767 55 3 rosiyani 90 594 32 2 127 103 35 0 162 714 38 0 197 187 41 2 146 208 36 5 145 027 36 3 ukrayinci 7277 2 6 13 309 3 7 17 507 4 1 22 856 4 8 14 699 3 7 13 968 3 5 bilorusi 3683 1 3 7158 2 0 10 261 2 4 12 515 2 6 7938 2 0 7342 1 8 fini 1650 0 6 2852 0 8 2996 0 7 3271 0 7 2436 0 6 2299 0 6 yevreyi 3714 1 3 3750 1 0 3737 0 9 3620 0 8 1598 0 4 1347 0 3 inshi 1416 0 5 6626 1 8 9104 2 1 12 280 2 6 12 385 3 1 8590 2 2Chastini mistaChastini mista Tallinna Kesklinn centr mista Kristijne Lasnamyaye Mustamyaye Nimme rajon Pirita rajon Pig ya Tallinn GaaberstiKulturaPanorama centra mista i Finskoyi zatoki z bashti cerkvi sv Olafa Stare mistoRatushna ploshaProvulok Katarini Katariina kaik Tallinn golovnij kulturnij oseredok krayini tut pracyuyut golovni estonski teatri muzeyi chislenni kinoteatri biblioteki klubi inshi zakladi kulturi ta dozvillya Stare misto Stare misto est Vanalinn najstarisha chastina Tallinna same tut z yavilisya pershi poselennya Utvoryuye centralnu chastinu rajonu Kesklinn Stare misto zaneseno do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Vid XI XV stolittya do nashih dniv zbereglasya velika chastina budivel merezha serednovichnih vulic i velika chastina stini odna z najbilsh zberezhenih starodavnih miskih stin u Pivnichnij Yevropi U Staromu misti znahodyatsya pobudovana v 1404 roci Tallinnska ratusha cerkva Svyatogo Mikolaya cerkva Svyatogo Olafa Oloviste do kincya XIX stolittya najvisha budivlya svitu cerkva Svyatogo duha Domskij sobor Dominikanskij monastir a takozh pravoslavnij sobor Oleksandra Nevskogo i cerkva Mikoli Chudotvorcya Vishgorod est Toompea ye chastinoyu Starogo mista U XII XIV stolittyah na Vishgorodi buv pobudovanij ordenskij zamok Toompea est Toompea loss Nad zamkom visochiye 48 metrova vezha Dovgij German est Pikk Hermann yaka bula zvedena v 1360 1370 rokah Prapor na vershini Dovgogo Germana ye odnim iz simvoliv Estoniyi U perebudovanomu zamku Toompea roztashovanij parlament Estoniyi Rijgikogu U Vishgorodi takozh roztashovanij pobudovanij v 1900 roci sobor Oleksandra Nevskogo Plosha Vana Turg kolishnya rinkova plosha sho roztashovana v staromu misti Oleksandro Nevskij sobor Hrami TallinnaOleksandro Nevskij soborCerkva Mikoli ChudotvorcyaDomskij sobor Pravoslavnij Oleksandro Nevskij sobor buv zvedenij v 1900 roci na chest chudesnogo poryatunku imperatora Oleksandra III v zaliznichnij avariyi 17 zhovtnya 1888 r Z vosmi zaproponovanih variantiv dlya zvedennya soboru najkrashim miscem viyavilasya plosha pered gubernatorskim palacom nini budivlya parlamentu Sobor buv urochisto osvyachenij 30 kvitnya 1900 roku Za estonskimi perekazami na misci soboru bula mogila nacionalnogo estonskogo geroya Kalevipoega Vlada zbiralasya znesti hram v 1924 roci u period pershoyi nezalezhnosti Estoniyi a takozh pid chas nimeckoyi okupaciyi Na pochatku 1960 h rokiv sobor hotili perebuduvati v planetarij odnak vin buv vryatovanij yepiskopom Oleksiyem Ridigerom majbutnim Patriarhom Aleksiyem II Zaraz sobor Oleksandra Nevskogo ye Kafedralnim pravoslavnim soborom Tallinna ta Estoniyi Cerkva Mikoli Chudotvorcya Cerkvu Mikoli Chudotvorcya na vulici Vene pobuduvali 1820 roku na misci staroyi cerkvi i vona stala pershim kupolnoyu budivleyu v Staromu misti Cerkva pobudovano za proyektom arhitektora Luyidzhi Ruska skladenim 1807 roku Budivlya roztashovana na vuzkij dilyanci maye klasichni formi kolon na bichnih fasadah napivkoloni Cerkva maye dvi chotirigranni vezhi dzvinici i odin golovnij kupol Pershu pravoslavnu cerkvu na vulici Sulevimyagi yaku pobuduvali novgorodski kupci v XV stolitti perenesli na vulicyu Vidni de piznishe pobuduvali Cerkvu Mikoli Chudotvorcya Domskij sobor Dokladnishe Domskij sobor Tallinn Tallinnskij Domskij sobor vvazhayut najstarishoyu cerkvoyu stolici Estoniyi Sobor pobudovano na misci staroyi derev yanoyi cerkvi pershi zgadki pro yaku syagayut 1233 roku Cherez desyat rokiv pislya pobudovi cerkvi pochalosya budivnictvo kam yanogo hramu Vezhu Domskogo soboru pobudovano u stili baroko chislenni kaplici nalezhat do piznishih arhitekturnih stiliv Sered pohovanih u comu sobori chimalo znamenitih lyudej yak ot Pontus Delagardi shvedskij polkovodec i jogo druzhina Sofiya Gullenhelm admiral Samuyila Grejga a takozh vidomij moreplavec Adam Johann fon Kruzenshtern Cerkva Svyatogo Mikolaya Dokladnishe Cerkva Niguliste Koordinati 59 26 09 pn sh 24 44 34 sh d 59 43583 pn sh 24 74278 sh d 59 43583 24 74278 Cerkva Niguliste cerkva Svyatogo Mikolaya lyuteranska cerkva muzej roztashovana v Staromu misti Hram nazvanij na chest pokrovitelya vsih moreplavciv svyatogo Mikolaya jogo zasnuvali nimecki kupci v XIII stolitti Cerkva Svyatogo Olafa Dokladnishe Cerkva svyatogo Olafa Tallinn Koordinati 59 26 29 pn sh 24 44 52 sh d 59 44139 pn sh 24 74778 sh d 59 44139 24 74778 Najvisha sporuda v Serednovichnij Yevropi Pobudovana v gotichnomu stili Pershi zgadki vidnosyatsya do 1267 roku Visota shpilya 124 metri Dlya turistiv vidkritij oglyadovij majdanchik zvidki mozhna pomiluvatisya starodavnim Tallinnom Dominikanskij monastir Dominikanci zasnuvali svij monastir u Tallinni v 1246 roci Najpomitnishoyu budivleyu v comu tipovomu monastirskomu kompleksi stala cerkva Sv Katarini Katerini pobudovana imovirno v kinci XIV stolittya Za plosheyu yij ne bulo rivnih u serednovichnomu Nizhnomu misti Z pershih rokiv isnuvannya monastirya pri nomu neoficijno diyala shkola Monastirska budivlya neodnorazovo perebudovuvalosya i rozshiryuvalosya ostannij raz v XVI stolitti Fatalnu rol u doli monastirya zigrala lyuteranska Reformaciya v 1525 roci miska vlada primusila chenciv polishiti Tallinn a v 1531 roci vnaslidok pozhezhi v zakinutij cerkvi vid budivli zalishilisya ruyini Nini vid monastirskogo kompleksu zbereglasya lishe zahidna stina z dvoma portalami chastina pivdennoyi stini z fragmentami troh kontrforsiv vikonnimi prorizami i nizhnoyu chastinoyu pivdenno shidnoyi vezhi a takozh fragmenti pivnichnoyi stini Vhid do Morskogo muzeyu Narazi tut vistavlyayutsya roboti serednovichnih kamenyariv vlashtovuyutsya vistavki ta koncerti Muzeyi Golovna kategoriya Muzeyi Tallinna Morskij muzej Estoniyi Muzej Kumu Estonskij istorichnij muzej Estonskij muzej prosto neba Muzej okupacij Muzej zaboronenih knizhok Teatri Nacionalna opera Estoniya Estonskij dramatichnij teatr Tallinnskij miskij teatr Estonskij lyalkovij teatr Rosijskij dramatichnij teatr Biblioteki Nacionalna biblioteka Estoniyi Akademichna biblioteka Tallinnskogo universitetu Muzika U Tallinni ye vidkritij koncertnij majdanchik Tallinnske spivoche pole Osobi pov yazani z mistom TallinnKufaldt Georg Fridrih 1853 1938 parkobudivnik Urodzhenci Elza Vagner 1881 1975 nimecka teatralna ta aktorka kino Paul Pinna 1884 1949 estonskij aktor ta teatralnij rezhiser Oskar Kallis 1892 1918 estonskij hudozhnik odin iz golovnih predstavnikiv estonskogo nacionalnogo romantizmu Ants Eskola 1908 1989 estonskij i radyanskij aktor ta spivak Olev Eskola 1914 1990 estonskij i radyanskij aktor Ants Kalyurand 1917 1951 estonskij partizan uchasnik oporu proti okupaciyi SRSR Yuri Yarvet 1919 1995 radyanskij i estonskij aktor teatru i kino Ilmar Laaban 1921 2000 estonskij poet ta publicist Bruno Oya 1933 2002 radyanskij estonskij ta polskij kinoaktor spivak muzikant kompozitor ta avtor pisen Lilian Malkina 1938 radyanska rosijska i cheska aktrisa teatru ta kino Mikiver Mikk 1937 2006 estonskij kinoaktor ta teatralnij rezhiser dramaturg Dagmar Normet 1921 2008 estonska pismennicya ta perekladachka Garald Tammer 1899 1942 estonskij sportsmen ta zhurnalist bronzovij prizer Litnih Olimpijskih igor 1924 roku Pomerli Levickij Pavlo Pavlovich 1859 1938 diyach rosijskogo ta ukrayinskogo flotu Hans Leesment likar oficer Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist prezident Estonskogo Chervonogo hresta Rudolf Rejman oficer Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist nachalnik intendantskoyi sluzhbi Rudolf Riives v o komandira Pihotnogo bataljona Kuper yanova deputat Rijgikogu Yaan Rink polkovnik Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist Johan Unt oficer Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist nachalnik garnizonu Tallinna Mista pobratimiDartford Velika Britaniya Nyukasl apon Tajn Velika Britaniya Los Gatos Kaliforniya SShA Annapolis Merilend SShA Toronto Kanada Pekin Kitaj Shverin Meklenburg Perednya Pomeraniya Nimechchina Kil Nimechchina Viden Avstriya Gent Belgiya Veneciya Italiya Florenciya Italiya Malme Shveciya Stokgolm Shveciya Gelsinki Finlyandiya Kotka Finlyandiya Turku Finlyandiya Riga Latviya Vilnyus Litva Kiyiv Ukrayina Odesa Ukrayina Groningen NiderlandiPrimitkiTallinna elanike arv Number of Tallinn residents Estonian Tallinn city government 1 serpnya 2012 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2012 Tallinna suhted teiste linnadega Tallinn 2020 d Track Q1770 https www tallinn ee est valissuhted VILNIUS http www ivilnius lt pazink apie vilniu miestai partneriai https est postcodebase com node 491 Kas Tallinn on Tali linn voi Taani linn Maaleht est Procitovano 18 listopada 2023 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Istoriya Tallina S nachala 60 h gg XIX stoletiya do 1970 g Sost i avt predisl R Pullat Per s est Tallin Eesti raamat 1972 s 41 Istoriya Tallina S nachala 60 h gg XIX stoletiya do 1970 g Sost i avt predisl R Pullat Per s est Tallin Eesti raamat 1972 s 174 Arhiv originalu za 14 listopada 2010 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 3 sichnya 2012 Eesti statistika andmebaas RV0222 Rahvastik soo rahvuse ja maakonna jargi 1 jaanuar nedostupne posilannya z travnya 2019 PosilannyaRevel Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 437 438 Tallinn Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijna storinka mista 23 serpnya 2005 u Wayback Machine m Tallinn 12 lyutogo 2021 u Wayback Machine Turizm v Tallinni 15 kvitnya 2011 u Wayback Machine Aeroporti 9 listopada 2020 u Wayback Machine Pogoda v Tallinni 15 serpnya 2007 u Wayback Machine Roztashuvannya m Tallinn 17 kvitnya 2010 u Wayback Machine Podorozhuyuchi Tallinnom 5 kvitnya 2007 u Wayback Machine Foto starogo mista 13 lipnya 2007 u Wayback Machine Prognoz pogodi v Tallinni

Дата публікації:
Топ