Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Травень 2011) |
Домський собор — лютеранський Кафедральний собор, розташований у Старому місті Таллінна. Присвячений Святій Діві Марії (ест. Püha Neitsi Maarja). Домський собор є одним з найстаріших храмів Таллінна. Сьогоднішній вигляд він отримав після численних перебудов. Раніше на цьому місці знаходилася дерев'яна церква, згідно з припущенням істориків, вона була побудована в 1219 р. Башта собору відноситься до епохи бароко, а його каплиці-прибудови — до пізніших архітектурних стилів. Всередині храму знаходяться поховання XIII—XVIII століть, а також різні дворянські герби і епітафії, присвячені відомим людям того часу і пов'язані з XII—XX століттями.
| Домський собор | |
|---|---|
 | |
| 59°26′13″ пн. ш. 24°44′19″ сх. д. / 59.43701666669477390° пн. ш. 24.73886944447177783° сх. д.Координати: 59°26′13″ пн. ш. 24°44′19″ сх. д. / 59.43701666669477390° пн. ш. 24.73886944447177783° сх. д. | |
| Країна |  Естонія |
| Розташування | Таллінн[d] |
| Тип | d і собор |
| Стиль | готика |
| Дата заснування | 13 століття |
  Домський собор Домський собор (Естонія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Церква закладена на початку XIII століття і освячена в 1240 році як кафедральний собор Північної Естонії. У другій половині XIII століття вперше зробили реконструкцію. У XIV столітті будівля перебудували в базиліку. На початку XV століття остаточно завершили перекриття нефів. У 1684 році під час пожежі втратили велику частину декору будівлі, а також башту над південним нефом. У 1778—1779 роках за проектом архітектора К. Л. Гейста у стилі бароко побудували західну вежу. У 1878 році в соборі встановили сучасний орган, створений у Берліні майстром Ф. Ладегастом.
Архітектура
Основна структура сучасної будівлі має три нефи, з яких центральний має продовження у вигляді вівтарної частини. Із західного боку над центральним нефом знаходиться церковна вежа, що виконує функцію дзвіниці. Крім цього до основного корпусу є декілька разноперіодних прибудов.
Інтер'єр
Всередині будівлі є:
- кафедра (1686 р.) К. Аккерман, яку тримає дерев'яна скульптура Мойсея з 10 заповідями;
- аба-вуа (1730 р.);
- вівтар (1696 рік) виготовив К. Аккерман за кресленнями Нікодемуса Тессина — молодшого;
- вівтарне полотно (1866 рік) німецький живописець Едуард Гебхардт;
- група тріумфальної арки з розп'яттям Христа;
- ложа сім'ї Паткуль в класичному стилі (початок XVIII століття, навпроти кафедри),
- ложа в стилі бароко сім'ї Мантейффель (XVII століття, розташована в південному нефі),
- орган 1878 р. майстра Ладегаста, доповнений у 1913 р. в майстерні Зауера (Франкфурт на Одрі), реставрований у 1998. Мануальний. Має унікальне звучання.
- Обеліск Ф. фон Тізенхаузена (1806 рік. Розташований в хорі ліворуч від вівтаря, майстер Демут-Малиновський),
- Поховання Крузенштерна з дружиною Юлією фон Таубе (північний неф) автор Екснер,
- Самуеля Греіга (північний неф) каррарський мармур, автор Джакомо Кваренгі,
- Понтуса де ла Гарді з дружиною (в хорі, праворуч від вівтаря) автор О. Пассер та ін.
- надгробна плита цеху м'ясників Домської гільдії (під органом);
- 1766 надгробна плита цеху шевців Домської гільдії (під органом);
- 1370 найстаріша надгробна плита Вольдемара Сорсевера в північному нефі;
- 107 гербових епітафій, переважно в стилі бароко.
- вівтар Св. Діви Марії;
- зображення Христа-дарувальника («Іди до мене»)
Поховання
У соборі поховані:
| Похований | Дата | Стиль надгробку | Скульптор |
|---|---|---|---|
| У. Рюнінг | 1594 | Ренесанс | Г.фон Акен |
| Понтус Делагарді | 1595 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| К. фон Тізенхаузен | 1599 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| К. Хорн | 1601 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| О.фон Юкскюлль | 1601 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| Р. Розенкранц | 1623 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| Т. Рамм | 1632 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| І. Хафстер | 1676 | Бароко | Н. Мілііх |
| Ф. фон Ферзена | Кінець XVII століття | Бароко | І. Г. Штоккенберг |
| О. В. фон Ферзена | Кінець XVII століття | Бароко | І. Г. Штоккенберг |
| О. Р.фон Таубе | Кінець XVII століття | Бароко | І. Г. Штоккенберг |
| С. Грейг | 1788 | Класицизм | Джакомо Кваренгі |
| І. Крузенштерн | 1848 | Псевдоготика | І. Г. Екснер |
Література
- «Таллинн», Краткий энциклопедический справочник, Таллинн, изд-во «Валгус», 1980
Ресурси Інтернету
- http://www.baltkurort.ru/estonia/showplaces/sobor [ 4 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- http://kirikud.muinas.ee/index.php?page=10&subpage=849 [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.eelk.ee/~eelk109/ajalugu.htm [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.eelk.ee/u-kellaplaat.html [ 31 березня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2011 Domskij sobor lyuteranskij Kafedralnij sobor roztashovanij u Staromu misti Tallinna Prisvyachenij Svyatij Divi Mariyi est Puha Neitsi Maarja Domskij sobor ye odnim z najstarishih hramiv Tallinna Sogodnishnij viglyad vin otrimav pislya chislennih perebudov Ranishe na comu misci znahodilasya derev yana cerkva zgidno z pripushennyam istorikiv vona bula pobudovana v 1219 r Bashta soboru vidnositsya do epohi baroko a jogo kaplici pribudovi do piznishih arhitekturnih stiliv Vseredini hramu znahodyatsya pohovannya XIII XVIII stolit a takozh rizni dvoryanski gerbi i epitafiyi prisvyacheni vidomim lyudyam togo chasu i pov yazani z XII XX stolittyami Domskij sobor59 26 13 pn sh 24 44 19 sh d 59 43701666669477390 pn sh 24 73886944447177783 sh d 59 43701666669477390 24 73886944447177783 Koordinati 59 26 13 pn sh 24 44 19 sh d 59 43701666669477390 pn sh 24 73886944447177783 sh d 59 43701666669477390 24 73886944447177783Krayina EstoniyaRoztashuvannyaTallinn d Tipd i soborStilgotikaData zasnuvannya13 stolittyaDomskij soborDomskij sobor Estoniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaCerkva zakladena na pochatku XIII stolittya i osvyachena v 1240 roci yak kafedralnij sobor Pivnichnoyi Estoniyi U drugij polovini XIII stolittya vpershe zrobili rekonstrukciyu U XIV stolitti budivlya perebuduvali v baziliku Na pochatku XV stolittya ostatochno zavershili perekrittya nefiv U 1684 roci pid chas pozhezhi vtratili veliku chastinu dekoru budivli a takozh bashtu nad pivdennim nefom U 1778 1779 rokah za proektom arhitektora K L Gejsta u stili baroko pobuduvali zahidnu vezhu U 1878 roci v sobori vstanovili suchasnij organ stvorenij u Berlini majstrom F Ladegastom ArhitekturaOsnovna struktura suchasnoyi budivli maye tri nefi z yakih centralnij maye prodovzhennya u viglyadi vivtarnoyi chastini Iz zahidnogo boku nad centralnim nefom znahoditsya cerkovna vezha sho vikonuye funkciyu dzvinici Krim cogo do osnovnogo korpusu ye dekilka raznoperiodnih pribudov Inter yerViglyad vseredini Vseredini budivli ye kafedra 1686 r K Akkerman yaku trimaye derev yana skulptura Mojseya z 10 zapovidyami aba vua 1730 r vivtar 1696 rik vigotoviv K Akkerman za kreslennyami Nikodemusa Tessina molodshogo vivtarne polotno 1866 rik nimeckij zhivopisec Eduard Gebhardt grupa triumfalnoyi arki z rozp yattyam Hrista lozha sim yi Patkul v klasichnomu stili pochatok XVIII stolittya navproti kafedri lozha v stili baroko sim yi Mantejffel XVII stolittya roztashovana v pivdennomu nefi organ 1878 r majstra Ladegasta dopovnenij u 1913 r v majsterni Zauera Frankfurt na Odri restavrovanij u 1998 Manualnij Maye unikalne zvuchannya Obelisk F fon Tizenhauzena 1806 rik Roztashovanij v hori livoruch vid vivtarya majster Demut Malinovskij Pohovannya Kruzenshterna z druzhinoyu Yuliyeyu fon Taube pivnichnij nef avtor Eksner Samuelya Greiga pivnichnij nef karrarskij marmur avtor Dzhakomo Kvarengi Pontusa de la Gardi z druzhinoyu v hori pravoruch vid vivtarya avtor O Passer ta in nadgrobna plita cehu m yasnikiv Domskoyi gildiyi pid organom 1766 nadgrobna plita cehu shevciv Domskoyi gildiyi pid organom 1370 najstarisha nadgrobna plita Voldemara Sorsevera v pivnichnomu nefi 107 gerbovih epitafij perevazhno v stili baroko vivtar Sv Divi Mariyi zobrazhennya Hrista daruvalnika Idi do mene PohovannyaU sobori pohovani Pohovanij Data Stil nadgrobku Skulptor U Ryuning 1594 Renesans G fon Aken Pontus Delagardi 1595 Renesans Arentoj Passer i jogo majstri K fon Tizenhauzen 1599 Renesans Arentoj Passer i jogo majstri K Horn 1601 Renesans Arentoj Passer i jogo majstri O fon Yukskyull 1601 Renesans Arentoj Passer i jogo majstri R Rozenkranc 1623 Renesans Arentoj Passer i jogo majstri T Ramm 1632 Renesans Arentoj Passer i jogo majstri I Hafster 1676 Baroko N Miliih F fon Ferzena Kinec XVII stolittya Baroko I G Shtokkenberg O V fon Ferzena Kinec XVII stolittya Baroko I G Shtokkenberg O R fon Taube Kinec XVII stolittya Baroko I G Shtokkenberg S Grejg 1788 Klasicizm Dzhakomo Kvarengi I Kruzenshtern 1848 Psevdogotika I G EksnerLiteratura Tallinn Kratkij enciklopedicheskij spravochnik Tallinn izd vo Valgus 1980Resursi Internetuhttp www baltkurort ru estonia showplaces sobor 4 zhovtnya 2009 u Wayback Machine http kirikud muinas ee index php page 10 amp subpage 849 8 bereznya 2016 u Wayback Machine http www eelk ee eelk109 ajalugu htm 9 travnya 2010 u Wayback Machine http www eelk ee u kellaplaat html 31 bereznya 2008 u Wayback Machine