Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Землеро́бство в Башкортоста́ні — галузь сільського господарства у своєму хронологічному та агрокультурному розвитку, що є традиційним заняттям для башкир та інших (народів) Республіки Башкортостан — суб'єкту Російської Федерації.
| Землеробство в Башкортостані | |
 Башкири на посівній; початок ХХ століття | |
| Культура | d |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Башкортостан |
| Місце розташування | Башкирія |
Передумови та зародження землеробства
Особливості клімату (континентальність) та (здебільшого степові та гірські ландшафти, частково тайга) сприяли тому, що на цій території здавна велося кочове господарство. Проте за тривалий період геологічного розвитку у Приураллі сформувався потужний пласт чорноземів та інших типів ґрунтів, що були придатні для сільськогосподарського використання.
На Південному Уралі землеробство відомо з епохи бронзи. Населення Приуралля було знайоме з мотичним землеробством. Про це свідчать виявлені на поселеннях Баланбаш, Тюбяк, в Єленівському археологічному мікрорайоні, Біккулівских та Юмаківских поселеннях бронзові серпи, кам'яні зернотертки, мотики, ступи. Під посіви використовувалися родючі заплави, вирощувалися пшениця, просо, ячмінь. У ранню залізну добу отримує розвиток і .
Примітивні форми (підсічно-вогневого і перелогового землеробства), заснованого на використанні природної родючості ґрунту, були відомі в лісових і лісостепових районах, на північному заході Башкортостану.
Основними знаряддями обробки ґрунту були залізні мотики і плуги, зерна — кам'яні зернотертки і жорна. Вирощувалися пшениця, коноплі, жито, овес, просо, ячмінь. На Імендяшевському городищі, Новотурбаслінських селищах виявлені господарські ями для зберігання зерна. Бронзові лемеші, мотики, плужні різці, серпи, коси були знайдені також у складі скарбів.
Землеробство у башкир — одне з занять в системі традиційного господарства. Найбільш ранніми системами землеробства були , перелогова і підсічно-вогнева.
XVIII-ХІХ століття
Заняття землеробством у башкир, що жили неподалік [ru] ([ba]) засвідчені ще на початку XVIII ст. Відомо, що західні башкири сіяли жито й фактично забезпечували продовольством фортецю Уфу. Ранньому переходу до осілого способу життя та рільництва сприяло сусідство з народами, що здавна практикували землеробство (казанські татари, марійці, росіяни та ін.).
Про розвиток землеробства у місцевого населення свідчить і наявність млинів у той час. Частина млинів будувалася башкирами-землеробами. Башкирські феодали на своїх полях вирощували жито, ярові культури, коноплю, льон і навіть овочі. Уже в середині XVIII ст. в Західній Башкирії починають практикувати .
Про високий розвиток господарства в 1745 році доповідав губернатор цього краю Неплюєв. Як він стверджував, жителі Казанської дороги старанно займаються землеробською працею та заготовляють сіно для худоби й на середину століття стали виробляти продукції на рівні, достатньому не лише для власного споживання, а й для прожажу.
Розвиток землеробства спричинив появу надлишкового продукту, як наслідок — з башкирської общини починає виділятися частина багатих землевласників, які починають експлуатувати працю своїх соплемінників.
Деякі осілі башкири починають переселятися зі своїх аулів на більш врожайні землі.
Структура землеробського населення починає суттєво змінюватися в ХІХ ст., коли тут збільшується кількість так званих [ru]» — переселенців, як правило, не башкир.
З другої половини ХІХ ст. починається активна купівля землі у місцевого населення — [ru]».
Південно-східна частина Башкортостану, де місцеве населення майже не займалося землеробством, манило сюди численних переселенців з різних місць Російської імперії. Вартість землі тут була надзвичайно дешевою, а земля — родючою. Після відміни кріпосного права переселенці стали найбільш активними носіями нових принципів господарювання, українці, білоруси, німці, латиші та ін. несли з собою передові аграрні технології, досвід . Результатом цих змін стало швидке збільшення посівних площ.
За темпами приросту посівів Південний Урал (Уфимська та Оренбурзька губернії) відставали лише від степової України. Особливо швидко зростала з другої половини 1880-х років, коли була проведена залізнична магістраль.
Товарні посіви пшениці і вівса (для гірничих заводів, де було зайнято велике поголів'я робочих коней) вже грали головну роль. Розвиток сільського господарства відбувалося майже виключно на екстенсивній основі — за рахунок розорювання родючих земель. У краї було поширене безсистемне рільництво. Трипілля міцно вкоренилося лише на заході губернії. Удобрювання ріллі навіть серед російського населення зустрічалося не скрізь, а у башкир воно взагалі було рідкісним явищем. Селянство було переконане, що піднятий чорноземний ґрунт не потребує добрив. Наслідком екстенсивного землеробства була повна залежність від жорстких природних умов, часті недороди, посухи.
У пореформеній Башкирії можна виділити три типи господарювання — господарство північно-західних башкир уже мало чим відрізнялося від татарського чи російського. В центральній частині був поширений гірсько-відгінний тип господарювання, площі засівалися невеликі, іноді населення взагалі не займалося землеробством. На півдні внаслідок продажу поселенцям частини своїх земель, у місцевих башкир уже не було вдосталь територій для сезонних перекочівок. Розміри перекочівок зменшуються, аж поки на кінець ХІХ ст. напівкочове скотарство зводиться в регіоні нанівець.
Як і новоприбулі, південні башкири починають займатись вирощуванням зернових, зокрема й «російського» хліба — пшениці. На рубежі століть у господарствах заможних селян починають використовувати перші сільськогосподарські машини й устаткування.
Господарське районування башкирських земель (початок ХХ століття)
Районування території краю за матеріалами перепису 1917 року здійснив агроном І. Л. Орлов. Ним були виділені дев'ять основних сільськогосподарських районів.
- Велика частина північного заходу і центру краю входила до першого житньо-вівсяного району ([ru], велика частина [ru] і [ru], північ [ru]). В цьому районі використовували трипільну систему.
- Біля Уфи склався другий, приміський район з восьми волостей Уфимського повіту з переважно російським населенням. Крім зернових, місцеві жителі вирощували продукцію для ринку. У другому районі також існувало трипілля, вже вводилися посіви кормових трав, вирощували картоплю та овочі, тримали велике свиней.
- Найвищим рівнем агротехніки відзначався третій, з покращеним зерновим, картопляним та травопільним господарством, район, який включав кілька волостей Уфимського і Стерлітамакського повітів. Розвиненою культурою сільськогосподарського виробництва тут виділялися латиші.
Безперервно зростаючий попит на пшеницю для і експорту сприяв складанню кількох пшеничних районів.
- Четвертий район включав волості Белебеївського і Стерлітамкського повітів поблизу [ru].
- П'ятий пшеничний район включав найпівденніші волості Стерлітамакського повіту і лісостепові чорноземні волості Оренбурзької губернії, що огинали з півдня Уральські гори.
- Шостий пшеничний район охоплював хліборобську зону [ru]. Рівень агротехніки тут наближався до трипілля, великий попит на «білий» хліб з боку навколишнього гірничозаводського люду, вивезення зерна з регіону стимулювали розширення посівів під пшеницю.
- На правобережжі Стерлітамакського повіту до початку XX ст. зберігся ареал древнього башкирського землеробства — сьомий, просяний район.
- Гірські та лісові волості Уфимської та Оренбурзької губернії становили восьмий, тваринницький район.
- В гірських лісах Златоустівського повіту, які безпосередньо примикали до промислової зони, місцеві жителі спеціалізувалися на вирощуванні вівса — «палива» гужового транспорту (дев'ятий район).
Башкирський історик та етнограф Раїль Кузеєв виділяє в Башкирії чотири господарських райони:
- осілого землеробського господарства,
- нового осілого землеробського господарства,
- змішаного землеробсько-скотарського господарства,
- змішаного скотарсько-лісопромислового господарства.
Більшість башкир (60 %), за його підрахунками, проживала в районах осілого землеробського господарства.
Столипінська реформа поглибила капіталізацію сільського господарства Башкирії. Найкраще вона була сприйнята на півдні та північному сході. У північно-західних башкирських землях панували патріархально-общинні традиції, існувало .
Південний Урал на початку XX ст. був одним з основних зернових регіонів Російської імперії. В середньому за 1909—1913 рр. за величиною надлишків хліба і картоплі на душу населення Уфимська губернія займала 12-е місце (11,5 пуд.), Оренбурзька — 16-е місце (8,16 пуд.). Якщо південні губернії вивозили пшеницю і ячмінь, то Уфимська губернія спеціалізувалася на житньо-пшеничному експорті. Звідси хліб здебільшого експортувався за кордон.
У роки Першої світової війни експорт зерна значно знизився. Припинення вивозу зерна призвело до збільшення запасів в селянському господарстві, на що також вплинули наростаючий товарний голод та інфляція. Надлишки хліба селяни спрямовували на , корм худобі, стали краще харчуватися.
Радянський період
1925 рік — початок проведення землевпорядних робіт в Башкортостані.
1928 рік — у зв'язку з хижацьким землекористуванням та запустінням орендованих земель в республіці вводилася заборона на орендні відносини.
В 1930-х роках була введена колгоспно-радгоспна система.
В роки Другої світової війни матеріально-технічна база сільського господарства значною мірою була підірвана, урожайність полів знизилася, скоротилися посівні площі.
З 1946 по 1953 рік у Башкирській автономній республіці подвоїлася кількість тракторів, збільшилася більш ніж в 5 разів кількість вантажних автомобілів, комбайнів — майже в 2 рази.
1950-ті — перша половина 1960-х років — нова епоха в історії краю. Фактором підйому сільського господарства в ті роки стало освоєння цілинних і перелогових земель. У Башкирії воно проводилося в Заураллі, де були сотні тисяч гектарів угідь, не залучених до сільськогосподарського обороту. На освоєння нових земель було залучено біля 4,5 тис. осіб. У республіці протягом двох років було піднято півмільйона гектарів цілинних і перелогових земель, що дозволило помітно збільшити виробництво зерна: в урожайному 1956 році з освоєних земель було отримано понад третину всього хліба, зданого колгоспами і радгоспами. Надалі віддача від цілинних земель зменшувалася через ерозію ґрунту та ряд інших негативних процесів. Проведені заходи дозволили досягти позитивних зрушень: подолати відсталість сільського господарства, розширити посівні площі, зміцнити економіку колгоспів і радгоспів, підвищити врожайність зернових.
Період 1960-х — 1980-х років для землеробства Башкирської АРСР характеризується наступними рисами:
- подальше наростання механізації й часткової автоматизації землеробства;
- поява вузькоспеціалізованих господарств;
- збитковість рільництва: вирощування всіх культур, крім зернових, було нерентабельним.
Землеробство Башкортостану на сучасному етапі
Сьогодні аграрний сектор є одним з основних в республіці. В Башкортостані значною мірою вдалося зберегти аграрно-промислову інфраструктуру в буремні 1990-ті. За обсягом сільгосппродукції на межі тисячоліть республіка займала друге-третє місця в Росії, щорічні валові збори зернових становили 3,5 — 3,6 млн тонн.
В 2000-х з метою підтримки села були створені республіканські машино-технологічні станції з філіями, організована закупівля в лізинг імпортної високопродуктивної сільськогосподарської техніки.
Примітки
- Н. Р. Бахтизин, И. С. Минниахметов, Б. Т. Щербаков, Р. З. Янгузин Земледелие [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // . © ГАУН РБ"Башкирская энциклопедия", 2015—2017
- Руслан Хадимуллин. Развитие земледелия у западных башкир в XVIII веке [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Ватандаш
- История Башкортостана во второй половине XIX- начале XX века. В 2 т.: Т. I. — Уфа: Гилем, 2006. — с. 43-46, 192—200.
- История Башкортостана во второй половине XIX — начале XX века. В 2 т.: Т. II. — Уфа: Уфимский полиграфкомбинат, 2007. — с. 133—138.
- Каримов У. Я. Аграрный вопрос в Башкирии и положение башкирського народа (1900—1921), С. 45
- История Башкортостана… т. ІІ, с. 127—130, 185—186
- История Башкортостана в ХХ веке: учебник для студентов вузов [ 18 червня 2018 у Wayback Machine.] [Текст] / под. ред. М. Б. Ямалова, Р. З. Алмаева. — Уфа: Изд-во БГПУ, 2007. — с. 100—136, 198—231.
- Там само, с. 247—262.
- Там само, с. 286—287
Посилання
- Сайфутдинова Л. Ф., Абубакирова Л. Ф. Особенности традиционной культуры жизнеобеспечения башкир [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Халфин А. С. Культура жизнеобеспечения юго-западных башкир (историко-экологический аспект) Афтореферат
- Хасанова З. Ф. Эволюция традиционных хозяйственных занятий башкир Инзерского бассейна (середина ХІХ — начало ХХІ в.) Диссертация
- Чаянов С. Степной поход продолжается [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Янгузин Р. З. Земледельческие орудия труда [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия. © ГАУН РБ"Башкирская энциклопедия", 2015—2017
Література
- Комплексная программа повышения плодородия почв Башкирской АССР на 1990—1995 гг. / Отв. Ред. Ф. Х. Хазиев. — Уфа: Башкнигоиздат, 1990. — 192 с.
- Тайчинов С. Н. Природное и агропочвенное районирование Башкирской АССР [Текст] / С. Н. Тайчинов, П. Я. Бульчук ; Ульян. с.-х. ин-т. — Ульяновск: Ульян. с.-х. ин-т,1975. — 159 с. : ил.
- Янгузин Р. З. Хозяйство башкир дореволюционной России. — Уфа: Башкнигоиздат, 1989. — 192 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlero bstvo v Bashkortosta ni galuz silskogo gospodarstva u svoyemu hronologichnomu ta agrokulturnomu rozvitku sho ye tradicijnim zanyattyam dlya bashkir ta inshih narodiv Respubliki Bashkortostan sub yektu Rosijskoyi Federaciyi Zemlerobstvo v Bashkortostani Bashkiri na posivnij pochatok HH stolittya Kulturad Administrativna odinicyaBashkortostan Misce roztashuvannyaBashkiriyaPeredumovi ta zarodzhennya zemlerobstvaOsoblivosti klimatu kontinentalnist ta prirodno ekologichnih umov zdebilshogo stepovi ta girski landshafti chastkovo tajga spriyali tomu sho na cij teritoriyi zdavna velosya kochove gospodarstvo Prote za trivalij period geologichnogo rozvitku u Priuralli sformuvavsya potuzhnij plast chornozemiv ta inshih tipiv gruntiv sho buli pridatni dlya silskogospodarskogo vikoristannya Na Pivdennomu Urali zemlerobstvo vidomo z epohi bronzi Naselennya Priurallya bulo znajome z motichnim zemlerobstvom Pro ce svidchat viyavleni na poselennyah Balanbash Tyubyak v Yelenivskomu arheologichnomu mikrorajoni Bikkulivskih ta Yumakivskih poselennyah bronzovi serpi kam yani zernotertki motiki stupi Pid posivi vikoristovuvalisya rodyuchi zaplavi viroshuvalisya pshenicya proso yachmin U rannyu zaliznu dobu otrimuye rozvitok i Primitivni formi pidsichno vognevogo i perelogovogo zemlerobstva zasnovanogo na vikoristanni prirodnoyi rodyuchosti gruntu buli vidomi v lisovih i lisostepovih rajonah na pivnichnomu zahodi Bashkortostanu Osnovnimi znaryaddyami obrobki gruntu buli zalizni motiki i plugi zerna kam yani zernotertki i zhorna Viroshuvalisya pshenicya konopli zhito oves proso yachmin Na Imendyashevskomu gorodishi Novoturbaslinskih selishah viyavleni gospodarski yami dlya zberigannya zerna Bronzovi lemeshi motiki pluzhni rizci serpi kosi buli znajdeni takozh u skladi skarbiv Zemlerobstvo u bashkir odne z zanyat v sistemi tradicijnogo gospodarstva Najbilsh rannimi sistemami zemlerobstva buli perelogova i pidsichno vogneva XVIII HIH stolittyaZanyattya zemlerobstvom u bashkir sho zhili nepodalik ru ba zasvidcheni she na pochatku XVIII st Vidomo sho zahidni bashkiri siyali zhito j faktichno zabezpechuvali prodovolstvom fortecyu Ufu Rannomu perehodu do osilogo sposobu zhittya ta rilnictva spriyalo susidstvo z narodami sho zdavna praktikuvali zemlerobstvo kazanski tatari marijci rosiyani ta in Pro rozvitok zemlerobstva u miscevogo naselennya svidchit i nayavnist mliniv u toj chas Chastina mliniv buduvalasya bashkirami zemlerobami Bashkirski feodali na svoyih polyah viroshuvali zhito yarovi kulturi konoplyu lon i navit ovochi Uzhe v seredini XVIII st v Zahidnij Bashkiriyi pochinayut praktikuvati Pro visokij rozvitok gospodarstva v 1745 roci dopovidav gubernator cogo krayu Neplyuyev Yak vin stverdzhuvav zhiteli Kazanskoyi dorogi staranno zajmayutsya zemlerobskoyu praceyu ta zagotovlyayut sino dlya hudobi j na seredinu stolittya stali viroblyati produkciyi na rivni dostatnomu ne lishe dlya vlasnogo spozhivannya a j dlya prozhazhu Rozvitok zemlerobstva sprichiniv poyavu nadlishkovogo produktu yak naslidok z bashkirskoyi obshini pochinaye vidilyatisya chastina bagatih zemlevlasnikiv yaki pochinayut ekspluatuvati pracyu svoyih sopleminnikiv Deyaki osili bashkiri pochinayut pereselyatisya zi svoyih auliv na bilsh vrozhajni zemli Struktura zemlerobskogo naselennya pochinaye suttyevo zminyuvatisya v HIH st koli tut zbilshuyetsya kilkist tak zvanih ru pereselenciv yak pravilo ne bashkir Z drugoyi polovini HIH st pochinayetsya aktivna kupivlya zemli u miscevogo naselennya ru Pivdenno shidna chastina Bashkortostanu de misceve naselennya majzhe ne zajmalosya zemlerobstvom manilo syudi chislennih pereselenciv z riznih misc Rosijskoyi imperiyi Vartist zemli tut bula nadzvichajno deshevoyu a zemlya rodyuchoyu Pislya vidmini kriposnogo prava pereselenci stali najbilsh aktivnimi nosiyami novih principiv gospodaryuvannya ukrayinci bilorusi nimci latishi ta in nesli z soboyu peredovi agrarni tehnologiyi dosvid Rezultatom cih zmin stalo shvidke zbilshennya posivnih plosh Za tempami prirostu posiviv Pivdennij Ural Ufimska ta Orenburzka guberniyi vidstavali lishe vid stepovoyi Ukrayini Osoblivo shvidko zrostala z drugoyi polovini 1880 h rokiv koli bula provedena zaliznichna magistral Tovarni posivi pshenici i vivsa dlya girnichih zavodiv de bulo zajnyato velike pogoliv ya robochih konej vzhe grali golovnu rol Rozvitok silskogo gospodarstva vidbuvalosya majzhe viklyuchno na ekstensivnij osnovi za rahunok rozoryuvannya rodyuchih zemel U krayi bulo poshirene bezsistemne rilnictvo Tripillya micno vkorenilosya lishe na zahodi guberniyi Udobryuvannya rilli navit sered rosijskogo naselennya zustrichalosya ne skriz a u bashkir vono vzagali bulo ridkisnim yavishem Selyanstvo bulo perekonane sho pidnyatij chornozemnij grunt ne potrebuye dobriv Naslidkom ekstensivnogo zemlerobstva bula povna zalezhnist vid zhorstkih prirodnih umov chasti nedorodi posuhi U poreformenij Bashkiriyi mozhna vidiliti tri tipi gospodaryuvannya gospodarstvo pivnichno zahidnih bashkir uzhe malo chim vidriznyalosya vid tatarskogo chi rosijskogo V centralnij chastini buv poshirenij girsko vidginnij tip gospodaryuvannya ploshi zasivalisya neveliki inodi naselennya vzagali ne zajmalosya zemlerobstvom Na pivdni vnaslidok prodazhu poselencyam chastini svoyih zemel u miscevih bashkir uzhe ne bulo vdostal teritorij dlya sezonnih perekochivok Rozmiri perekochivok zmenshuyutsya azh poki na kinec HIH st napivkochove skotarstvo zvoditsya v regioni nanivec Yak i novopribuli pivdenni bashkiri pochinayut zajmatis viroshuvannyam zernovih zokrema j rosijskogo hliba pshenici Na rubezhi stolit u gospodarstvah zamozhnih selyan pochinayut vikoristovuvati pershi silskogospodarski mashini j ustatkuvannya Gospodarske rajonuvannya bashkirskih zemel pochatok HH stolittya Bashkiri na posivnij pochatok HH stolittya Rajonuvannya teritoriyi krayu za materialami perepisu 1917 roku zdijsniv agronom I L Orlov Nim buli vidileni dev yat osnovnih silskogospodarskih rajoniv Velika chastina pivnichnogo zahodu i centru krayu vhodila do pershogo zhitno vivsyanogo rajonu ru velika chastina ru i ru pivnich ru V comu rajoni vikoristovuvali tripilnu sistemu Bilya Ufi sklavsya drugij primiskij rajon z vosmi volostej Ufimskogo povitu z perevazhno rosijskim naselennyam Krim zernovih miscevi zhiteli viroshuvali produkciyu dlya rinku U drugomu rajoni takozh isnuvalo tripillya vzhe vvodilisya posivi kormovih trav viroshuvali kartoplyu ta ovochi trimali velike svinej Najvishim rivnem agrotehniki vidznachavsya tretij z pokrashenim zernovim kartoplyanim ta travopilnim gospodarstvom rajon yakij vklyuchav kilka volostej Ufimskogo i Sterlitamakskogo povitiv Rozvinenoyu kulturoyu silskogospodarskogo virobnictva tut vidilyalisya latishi Bezperervno zrostayuchij popit na pshenicyu dlya i eksportu spriyav skladannyu kilkoh pshenichnih rajoniv Chetvertij rajon vklyuchav volosti Belebeyivskogo i Sterlitamkskogo povitiv poblizu ru P yatij pshenichnij rajon vklyuchav najpivdennishi volosti Sterlitamakskogo povitu i lisostepovi chornozemni volosti Orenburzkoyi guberniyi sho oginali z pivdnya Uralski gori Shostij pshenichnij rajon ohoplyuvav hliborobsku zonu ru Riven agrotehniki tut nablizhavsya do tripillya velikij popit na bilij hlib z boku navkolishnogo girnichozavodskogo lyudu vivezennya zerna z regionu stimulyuvali rozshirennya posiviv pid pshenicyu Na pravoberezhzhi Sterlitamakskogo povitu do pochatku XX st zberigsya areal drevnogo bashkirskogo zemlerobstva somij prosyanij rajon Girski ta lisovi volosti Ufimskoyi ta Orenburzkoyi guberniyi stanovili vosmij tvarinnickij rajon V girskih lisah Zlatoustivskogo povitu yaki bezposeredno primikali do promislovoyi zoni miscevi zhiteli specializuvalisya na viroshuvanni vivsa paliva guzhovogo transportu dev yatij rajon Bashkirskij istorik ta etnograf Rayil Kuzeyev vidilyaye v Bashkiriyi chotiri gospodarskih rajoni osilogo zemlerobskogo gospodarstva novogo osilogo zemlerobskogo gospodarstva zmishanogo zemlerobsko skotarskogo gospodarstva zmishanogo skotarsko lisopromislovogo gospodarstva Bilshist bashkir 60 za jogo pidrahunkami prozhivala v rajonah osilogo zemlerobskogo gospodarstva Stolipinska reforma poglibila kapitalizaciyu silskogo gospodarstva Bashkiriyi Najkrashe vona bula sprijnyata na pivdni ta pivnichnomu shodi U pivnichno zahidnih bashkirskih zemlyah panuvali patriarhalno obshinni tradiciyi isnuvalo Pivdennij Ural na pochatku XX st buv odnim z osnovnih zernovih regioniv Rosijskoyi imperiyi V serednomu za 1909 1913 rr za velichinoyu nadlishkiv hliba i kartopli na dushu naselennya Ufimska guberniya zajmala 12 e misce 11 5 pud Orenburzka 16 e misce 8 16 pud Yaksho pivdenni guberniyi vivozili pshenicyu i yachmin to Ufimska guberniya specializuvalasya na zhitno pshenichnomu eksporti Zvidsi hlib zdebilshogo eksportuvavsya za kordon U roki Pershoyi svitovoyi vijni eksport zerna znachno znizivsya Pripinennya vivozu zerna prizvelo do zbilshennya zapasiv v selyanskomu gospodarstvi na sho takozh vplinuli narostayuchij tovarnij golod ta inflyaciya Nadlishki hliba selyani spryamovuvali na korm hudobi stali krashe harchuvatisya Radyanskij period1925 rik pochatok provedennya zemlevporyadnih robit v Bashkortostani 1928 rik u zv yazku z hizhackim zemlekoristuvannyam ta zapustinnyam orendovanih zemel v respublici vvodilasya zaborona na orendni vidnosini V 1930 h rokah bula vvedena kolgospno radgospna sistema V roki Drugoyi svitovoyi vijni materialno tehnichna baza silskogo gospodarstva znachnoyu miroyu bula pidirvana urozhajnist poliv znizilasya skorotilisya posivni ploshi Z 1946 po 1953 rik u Bashkirskij avtonomnij respublici podvoyilasya kilkist traktoriv zbilshilasya bilsh nizh v 5 raziv kilkist vantazhnih avtomobiliv kombajniv majzhe v 2 razi 1950 ti persha polovina 1960 h rokiv nova epoha v istoriyi krayu Faktorom pidjomu silskogo gospodarstva v ti roki stalo osvoyennya cilinnih i perelogovih zemel U Bashkiriyi vono provodilosya v Zauralli de buli sotni tisyach gektariv ugid ne zaluchenih do silskogospodarskogo oborotu Na osvoyennya novih zemel bulo zalucheno bilya 4 5 tis osib U respublici protyagom dvoh rokiv bulo pidnyato pivmiljona gektariv cilinnih i perelogovih zemel sho dozvolilo pomitno zbilshiti virobnictvo zerna v urozhajnomu 1956 roci z osvoyenih zemel bulo otrimano ponad tretinu vsogo hliba zdanogo kolgospami i radgospami Nadali viddacha vid cilinnih zemel zmenshuvalasya cherez eroziyu gruntu ta ryad inshih negativnih procesiv Provedeni zahodi dozvolili dosyagti pozitivnih zrushen podolati vidstalist silskogo gospodarstva rozshiriti posivni ploshi zmicniti ekonomiku kolgospiv i radgospiv pidvishiti vrozhajnist zernovih Period 1960 h 1980 h rokiv dlya zemlerobstva Bashkirskoyi ARSR harakterizuyetsya nastupnimi risami podalshe narostannya mehanizaciyi j chastkovoyi avtomatizaciyi zemlerobstva poyava vuzkospecializovanih gospodarstv zbitkovist rilnictva viroshuvannya vsih kultur krim zernovih bulo nerentabelnim Zemlerobstvo Bashkortostanu na suchasnomu etapiSogodni agrarnij sektor ye odnim z osnovnih v respublici V Bashkortostani znachnoyu miroyu vdalosya zberegti agrarno promislovu infrastrukturu v buremni 1990 ti Za obsyagom silgospprodukciyi na mezhi tisyacholit respublika zajmala druge tretye miscya v Rosiyi shorichni valovi zbori zernovih stanovili 3 5 3 6 mln tonn V 2000 h z metoyu pidtrimki sela buli stvoreni respublikanski mashino tehnologichni stanciyi z filiyami organizovana zakupivlya v lizing importnoyi visokoproduktivnoyi silskogospodarskoyi tehniki PrimitkiN R Bahtizin I S Minniahmetov B T Sherbakov R Z Yanguzin Zemledelie 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine c GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya 2015 2017 ISBN 978 5 88185 306 8 Ruslan Hadimullin Razvitie zemledeliya u zapadnyh bashkir v XVIII veke 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vatandash Istoriya Bashkortostana vo vtoroj polovine XIX nachale XX veka V 2 t T I Ufa Gilem 2006 s 43 46 192 200 ISBN 5 7501 0693 4 Istoriya Bashkortostana vo vtoroj polovine XIX nachale XX veka V 2 t T II Ufa Ufimskij poligrafkombinat 2007 s 133 138 ISBN 978 5 85051 416 7 Karimov U Ya Agrarnyj vopros v Bashkirii i polozhenie bashkirskogo naroda 1900 1921 S 45 Istoriya Bashkortostana t II s 127 130 185 186 Istoriya Bashkortostana v HH veke uchebnik dlya studentov vuzov 18 chervnya 2018 u Wayback Machine Tekst pod red M B Yamalova R Z Almaeva Ufa Izd vo BGPU 2007 s 100 136 198 231 ISBN 5 87978 322 7 Tam samo s 247 262 Tam samo s 286 287PosilannyaSajfutdinova L F Abubakirova L F Osobennosti tradicionnoj kultury zhizneobespecheniya bashkir 15 travnya 2021 u Wayback Machine Halfin A S Kultura zhizneobespecheniya yugo zapadnyh bashkir istoriko ekologicheskij aspekt Aftoreferat Hasanova Z F Evolyuciya tradicionnyh hozyajstvennyh zanyatij bashkir Inzerskogo bassejna seredina HIH nachalo HHI v Dissertaciya Chayanov S Stepnoj pohod prodolzhaetsya 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Yanguzin R Z Zemledelcheskie orudiya truda 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya c GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya 2015 2017 ISBN 978 5 88185 306 8LiteraturaKompleksnaya programma povysheniya plodorodiya pochv Bashkirskoj ASSR na 1990 1995 gg Otv Red F H Haziev Ufa Bashknigoizdat 1990 192 s Tajchinov S N Prirodnoe i agropochvennoe rajonirovanie Bashkirskoj ASSR Tekst S N Tajchinov P Ya Bulchuk Ulyan s h in t Ulyanovsk Ulyan s h in t 1975 159 s il Yanguzin R Z Hozyajstvo bashkir dorevolyucionnoj Rossii Ufa Bashknigoizdat 1989 192 s