Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Во́лзькі тата́ри — живуть в Росії. Сьогодні, термін татари зазвичай використовують, щоб описати тільки волзьких татар. За переписом 2002, волзькі татари офіційно ділилися на казанських татар, татар-мішар, астраханських татар, та кряшенів.
| Волзькі татари | |
|---|---|
 | |
| Кількість | біля 8,000,000 |
| Ареал | Росія: 7,500,000
Туреччина: |
| Близькі до: | Тюрки |
| Мова | Татарська, російська |
| Релігія | Іслам, Православ'я |
Казанські татари
Більшість волзьких татар — казанські татари. Вони — основне, тубільне населення Татарстану, одного з суб'єктів Росії.
Протягом 11-16 сторіч, більшість тюркських племен жили на теренах сучасної Росії і Казахстану. Сучасна територія Татарстану колишня територія Волзької Булгарії, заселена тюрками, що оселились на Волзі в 8-му сторіччі від Р. Х. і сприйняли іслам в 922 завдяки Ібн Фадлану. На Волзі, болгари змішалися з фіно-угорськими народами. Після того, як монголи завдали Булгарії поразки, вона увійшла до складу Золотої Орди. Населення, що вижило, змішалось з кипчацьким населенням Золотої Орди і сприйняло етнонім «татари» (хоча самоназва «булгари» збереглося в деяких місцях) і кипчацьку мову; з іншого боку, загарбники врешті-решт обернули населення до ісламу. Після розпаду Золотої Орди в 15-му сторіччі, ці терени відомі як Казанське ханство, і в 16-му сторіччі увійшли до складу Московського князівства.
Є деякі суперечки серед дослідників про тривалість цього змішування і «розподіл» кожної твірної групи серед сучасних казанських татар. Прийнято, що демографічно більшість населення безпосередньо походить від булгар. Деякі дослідники роблять наголос на вкладі кипчаків на підставі етноніму і мови. Інші воліють підкреслювати булгарську спадщину, іноді аж до ототожнення сучасних казанських татар та булгар.
Вони переконують, що, хоча волзькі булгари не втримали свою мову і своє ім'я, їхню стару культуру і релігію — іслам — вони зберегли. Згідно з думкою дослідників, які підтримують цей погляд, був дуже маленький вплив монгол і тюрків після завоювання Волзької Булгарії, особливо в північних регіонах. Деякі голоси навіть відстоюють зміну етноніму з «татар» на «булгар» — цей рух, відомий, як булгарізм.
Казанські татари розмовляють тюркською мовою (з великою кількістю домішок з російської і арабської мов). Їхній антропологічний тип описаний як середній і плечистий. Більшість мають карі і зелені очі, прямий ніс і виступаючі кістки щелеп. Оскільки їхніми предками були не тільки тюркські народи, але і угро-фінські, вони мають певну європеоїдність. Населення неоднорідне: близько 38.2 % належать до південноєвропейського підтипу, 19.4 % північноєвропейського, 22.9 % фінно-угорського і 19.4 % південносибірського. Більшість татар сповідують іслам.
Велика кількість татар емігрувала під час громадянської війни (здебільшого до Туреччини і Харбіну, Китай), а пізніше переселились до європейських країн. Дехто з них говорить турецькою вдома.
Нократські (вятські) татари
Казанські татари, що живуть в Росії, Кіровська область. Їхній діалект має багато марі-козлинських слів і вони мають домішку фінно-угорської марійської крові. Їхня чисельність становить (2002) менш ніж 5.000 осіб і їхня кількість зменшується.
Пермські (остяцькі) татари
Казанські татари, що живуть в Росії, Пермський край. Деякі змішані з комі-перм'яками. Деякі татарські дослідники (Закієв) називають їх остяцькими татарами. Їхня чисельність — (2002) близько 200.000 осіб.
Кряшени
За часів Івана IV Грозного багато казанських татар насильно обернено в християнство протягом 16-го сторіччя, а також пізніше, протягом 18-го сторіччя.
Деякі учені припускають, що це були предками кряшенів, і вони були обернені в християнство вірменами в 6-му сторіччі, коли вони жили на Кавказі. Суари, подібно до інших племен, які пізніше було обернено до ісламу, стали волзькими булгарами, а пізніше сучасними чувашами (в більшій мірі християни) і казанськими татарами (здебільшого мусульмани).
Кряшени (Keräşen) живуть в Татарстані. Зараз вони прагнуть ідентифікувати себе як росіяни, чуваші, і татари з суннітським віросповіданням. Вісімдесят років атеїстичного правління комуністів зменшило релігійність татар обох вір. Російські імена — в значній мірі та різниця, що тільки залишилася між татарами і крященами. Деякі тюркські (половці) племена в Золотій Орді були обернені на християнство у 13-му і 14-му сторіччі (католицизм). Деякі документи, написані тим часом (Кодекс Куманікус), звучать подібно до сучасної кряшенської, але немає жодної інформації про зв'язок між християнськими половцями і сучасними кряшенами.
Нагайбаки
Нагайбаки (Nağaybäk) — татари, які стали козаками (охоронцями кордонів), більшість православні, живуть в Уральських горах; по колишньому російсько-казахському кордону (протягом 17-х і 18-х сторіч.). Нагайбаків ідентифікують як нащадків угорців-мадяр, що прийняли тюркську мову і не перекочували до Паннонії, а залишились на прабатьківщині («Urheimat») мадяр.
Татарські мовні діалекти
Є 2 діалекти: казанський, мішарський.
Мішарський діалект розмовний здебільшого мішарами, казанський діалект розмовний у Татарстані і астраханських татар. Башкирську мову, наприклад, краще розуміють казанські татари, ніж — мова сибірських татар.
Середньотатарський діалект — основа літературної мови казанських татар. Середній діалект також має поділ. Середня говірка також як і башкирська мова — мова Болгаро-Кіпчацької групи, тоді як західна і східна формують діалектний континуум, з кіпчацько-ногайською мовною групою.
Мішарські татари
Мішари (Mişär) або мішарські татари — група волзьких татар, хто походить від буртасів і інших племен. що населяли Міщарський юрт (половці у середній течії Оки і Мещорі) змішані з місцевим угро-фінським населенням. Вони розмовляють західним діалектом татарської мови. Мешкали, в Тамбовській, Пензенський, Рязанський областях Росії, і в Мордовії, деяких західних районах Татарстану, але після падіння Казані переселились на схід, в південний Татарстан і Башкортостан, де вони відомі як мещораки, та до Фінляндії ().
Згідно з фінськими джерелами мішарські (Сяючі) татари — нащадки угро-фінів (волзьких фінів) мещера і буртасів, що походили від маїрд, також відомі як мордва — народ, що змішався з тюрками, які мешкали на захід від Волги, на південь від буртасів.
Касимські татари
Касимські (Qasim) татари — мішарські татари, які у 1376 переселились у фортецю (Касимов) на пагорбі біля Рязані, на березі Оки. Після деякі дворянські сімейства казанських татар приєдналися до них. На сьогодення у Касимові татар близько 500.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tatar people |
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 8 березня 2008.
- Great Soviet Encyclopedia, article on Tatarstan.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 8 березня 2008.
- Трофимова, 1948.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo lzki tata ri zhivut v Rosiyi Sogodni termin tatari zazvichaj vikoristovuyut shob opisati tilki volzkih tatar Za perepisom 2002 volzki tatari oficijno dililisya na kazanskih tatar tatar mishar astrahanskih tatar ta kryasheniv Volzki tatariKilkistbilya 8 000 000ArealRosiya 7 500 000 Tatarstan 3 000 000 Bashkortostan 1 000 000 Inshi chastini kolishnogo SRSR Kazahstan Uzbekistan Ukrayina Azerbajdzhan Tadzhikistan Litva Bilorus Kirgizstan Turechchina Kitaj Finlyandiya SShA Nimechchina Blizki do TyurkiMovaTatarska rosijskaReligiyaIslam Pravoslav yaKazanski tatariBilshist volzkih tatar kazanski tatari Voni osnovne tubilne naselennya Tatarstanu odnogo z sub yektiv Rosiyi Protyagom 11 16 storich bilshist tyurkskih plemen zhili na terenah suchasnoyi Rosiyi i Kazahstanu Suchasna teritoriya Tatarstanu kolishnya teritoriya Volzkoyi Bulgariyi zaselena tyurkami sho oselilis na Volzi v 8 mu storichchi vid R H i sprijnyali islam v 922 zavdyaki Ibn Fadlanu Na Volzi bolgari zmishalisya z fino ugorskimi narodami Pislya togo yak mongoli zavdali Bulgariyi porazki vona uvijshla do skladu Zolotoyi Ordi Naselennya sho vizhilo zmishalos z kipchackim naselennyam Zolotoyi Ordi i sprijnyalo etnonim tatari hocha samonazva bulgari zbereglosya v deyakih miscyah i kipchacku movu z inshogo boku zagarbniki vreshti resht obernuli naselennya do islamu Pislya rozpadu Zolotoyi Ordi v 15 mu storichchi ci tereni vidomi yak Kazanske hanstvo i v 16 mu storichchi uvijshli do skladu Moskovskogo knyazivstva Ye deyaki superechki sered doslidnikiv pro trivalist cogo zmishuvannya i rozpodil kozhnoyi tvirnoyi grupi sered suchasnih kazanskih tatar Prijnyato sho demografichno bilshist naselennya bezposeredno pohodit vid bulgar Deyaki doslidniki roblyat nagolos na vkladi kipchakiv na pidstavi etnonimu i movi Inshi voliyut pidkreslyuvati bulgarsku spadshinu inodi azh do ototozhnennya suchasnih kazanskih tatar ta bulgar Voni perekonuyut sho hocha volzki bulgari ne vtrimali svoyu movu i svoye im ya yihnyu staru kulturu i religiyu islam voni zberegli Zgidno z dumkoyu doslidnikiv yaki pidtrimuyut cej poglyad buv duzhe malenkij vpliv mongol i tyurkiv pislya zavoyuvannya Volzkoyi Bulgariyi osoblivo v pivnichnih regionah Deyaki golosi navit vidstoyuyut zminu etnonimu z tatar na bulgar cej ruh vidomij yak bulgarizm Kazanski tatari rozmovlyayut tyurkskoyu movoyu z velikoyu kilkistyu domishok z rosijskoyi i arabskoyi mov Yihnij antropologichnij tip opisanij yak serednij i plechistij Bilshist mayut kari i zeleni ochi pryamij nis i vistupayuchi kistki shelep Oskilki yihnimi predkami buli ne tilki tyurkski narodi ale i ugro finski voni mayut pevnu yevropeoyidnist Naselennya neodnoridne blizko 38 2 nalezhat do pivdennoyevropejskogo pidtipu 19 4 pivnichnoyevropejskogo 22 9 finno ugorskogo i 19 4 pivdennosibirskogo Bilshist tatar spoviduyut islam Velika kilkist tatar emigruvala pid chas gromadyanskoyi vijni zdebilshogo do Turechchini i Harbinu Kitaj a piznishe pereselilis do yevropejskih krayin Dehto z nih govorit tureckoyu vdoma Nokratski vyatski tatari Etnichni grupi tatar Kazanski tatari sho zhivut v Rosiyi Kirovska oblast Yihnij dialekt maye bagato mari kozlinskih sliv i voni mayut domishku finno ugorskoyi marijskoyi krovi Yihnya chiselnist stanovit 2002 mensh nizh 5 000 osib i yihnya kilkist zmenshuyetsya Permski ostyacki tatari Kazanski tatari sho zhivut v Rosiyi Permskij kraj Deyaki zmishani z komi perm yakami Deyaki tatarski doslidniki Zakiyev nazivayut yih ostyackimi tatarami Yihnya chiselnist 2002 blizko 200 000 osib Kryasheni Dokladnishe Kryasheni Za chasiv Ivana IV Groznogo bagato kazanskih tatar nasilno oberneno v hristiyanstvo protyagom 16 go storichchya a takozh piznishe protyagom 18 go storichchya Deyaki ucheni pripuskayut sho ce buli predkami kryasheniv i voni buli oberneni v hristiyanstvo virmenami v 6 mu storichchi koli voni zhili na Kavkazi Suari podibno do inshih plemen yaki piznishe bulo oberneno do islamu stali volzkimi bulgarami a piznishe suchasnimi chuvashami v bilshij miri hristiyani i kazanskimi tatarami zdebilshogo musulmani Kryasheni Kerasen zhivut v Tatarstani Zaraz voni pragnut identifikuvati sebe yak rosiyani chuvashi i tatari z sunnitskim virospovidannyam Visimdesyat rokiv ateyistichnogo pravlinnya komunistiv zmenshilo religijnist tatar oboh vir Rosijski imena v znachnij miri ta riznicya sho tilki zalishilasya mizh tatarami i kryashenami Deyaki tyurkski polovci plemena v Zolotij Ordi buli oberneni na hristiyanstvo u 13 mu i 14 mu storichchi katolicizm Deyaki dokumenti napisani tim chasom Kodeks Kumanikus zvuchat podibno do suchasnoyi kryashenskoyi ale nemaye zhodnoyi informaciyi pro zv yazok mizh hristiyanskimi polovcyami i suchasnimi kryashenami Nagajbaki Dokladnishe Nagajbaki Nagajbaki Nagaybak tatari yaki stali kozakami ohoroncyami kordoniv bilshist pravoslavni zhivut v Uralskih gorah po kolishnomu rosijsko kazahskomu kordonu protyagom 17 h i 18 h storich Nagajbakiv identifikuyut yak nashadkiv ugorciv madyar sho prijnyali tyurksku movu i ne perekochuvali do Pannoniyi a zalishilis na prabatkivshini Urheimat madyar Tatarski movni dialekti Ye 2 dialekti kazanskij misharskij Misharskij dialekt rozmovnij zdebilshogo misharami kazanskij dialekt rozmovnij u Tatarstani i astrahanskih tatar Bashkirsku movu napriklad krashe rozumiyut kazanski tatari nizh mova sibirskih tatar Serednotatarskij dialekt osnova literaturnoyi movi kazanskih tatar Serednij dialekt takozh maye podil Serednya govirka takozh yak i bashkirska mova mova Bolgaro Kipchackoyi grupi todi yak zahidna i shidna formuyut dialektnij kontinuum z kipchacko nogajskoyu movnoyu grupoyu Misharski tatariMishari Misar abo misharski tatari grupa volzkih tatar hto pohodit vid burtasiv i inshih plemen sho naselyali Misharskij yurt polovci u serednij techiyi Oki i Meshori zmishani z miscevim ugro finskim naselennyam Voni rozmovlyayut zahidnim dialektom tatarskoyi movi Meshkali v Tambovskij Penzenskij Ryazanskij oblastyah Rosiyi i v Mordoviyi deyakih zahidnih rajonah Tatarstanu ale pislya padinnya Kazani pereselilis na shid v pivdennij Tatarstan i Bashkortostan de voni vidomi yak meshoraki ta do Finlyandiyi Zgidno z finskimi dzherelami misharski Syayuchi tatari nashadki ugro finiv volzkih finiv meshera i burtasiv sho pohodili vid mayird takozh vidomi yak mordva narod sho zmishavsya z tyurkami yaki meshkali na zahid vid Volgi na pivden vid burtasiv Kasimski tatari Dokladnishe Kasimovske hanstvo Kasimski Qasim tatari misharski tatari yaki u 1376 pereselilis u fortecyu Kasimov na pagorbi bilya Ryazani na berezi Oki Pislya deyaki dvoryanski simejstva kazanskih tatar priyednalisya do nih Na sogodennya u Kasimovi tatar blizko 500 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Tatar people Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 8 bereznya 2008 Great Soviet Encyclopedia article on Tatarstan Arhiv originalu za 24 lipnya 2010 Procitovano 8 bereznya 2008 Trofimova 1948