Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Стрийський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Стрий |
| Створений | 1850 |
| Площа | 1928,118 км² (1880) |
| Населення | 81 193 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Стрий, Сколе |
Стрийський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі, СРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Стрий.
Австро-Угорщина
Стрийський повіт утворений у 1850 р. У 1867 р. до Стрийського повіту з 44 громад (ґмін) приєднано Сколівський повіт з 48 громад (гмін) і громади Болехівського повіту Великі Дідушичі, Моршин, Соколів, Ґельзендорф з Новим Олексинцем і Ланівка. Однак поділ судових органів у вигляді двох окремих адміністрацій зберігався попереднім до 1911 р., коли було відновлено Сколівський повіт.
На 1911 р. повіт поділявся адміністративно на 56 громад, земельно — на 46 кадастральних гмін та займав площу 659 км², населення повіту складало 80 211 осіб, українці-грекокатолики становили 77 %, євреї — 11 %.
У складі ЗУНР
Повітовим комісаром був адвокат д-р Антін Гарасимів. Міським комісаром був обраний адвокат д-р Єронім Калитовський. Головою Повітової УНРади був о. Остап Нижанковський, парох у Завадові (УНДП). Делегатами до УНРади обрані: від міста — судовий радник Остап Весоловський (УНДП); від сіл повіту — Яким Маркус, селянин із Жулина (УРП).
Командантом міської поліції був Роман Теодорович, завдяки заслугам якого було викрито підпільну польську організацію у Стрию. Також у місті був Окружний суд під керівництвом судді Володимира Кульчицького, а згодом Остапа Веселовського. Також був Повітовий суд під керівництвом Н. Раставецького, два військові суди, Податковий уряд під керівництвом Івана Мішкевича, який згодом керував фінансами у Стрию.
Повіт входив до .
Під польською окупацією
| Стрийський | |
|---|---|
| пол. Powiat stryjski | |
| | |
| Місто | Стрий |
| Найбільше місто | Стрий |
| Країна |  Польська Республіка |
| Регіон | Станиславівське воєводство Стрийський округ Долитавщина |
| Гміни | 52 (1921), 15 (1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 152 600 (1931) |
| - густота | 73 |
| Площа | |
| - повна | 2 081 км² |
| Дата заснування | 1867 |
 | |
Включений до складу Станиславівського воєводства після його утворення у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 91 поселення (з них 1 місто, 51 сільська гміна і 35 фільварків) зі 140 223 житловими будинками. Площа повіту — 659 км².
Зміни адміністративного поділу
1 квітня 1932 року ліквідовано Сколівський повіт, а його територію приєднано до Стрийського повіту.
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року з Жидачівського повіту вилучили сільські гміни Баліче Подґурне (Баліче Зажечне), Баліче Подружне і Юсептиче та з Долинського повіту гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф і включили до Стрийського.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські гміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- містечко Сколе — з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
- м. Стрий
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1932 рр. — 50
1932—1934 рр. — 100
1934 рр. — 109
| Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
|---|---|---|---|
| 1 | Ґміна Братковце | Бережниця, Братківці, Верхній Нинів (з 28.05.1934), Верхня Лукавиця, Довге, Жулин, Нижня Лукавиця, Нижній Нинів (з 28.05.1934), Пехерсдорф (з 28.05.1934), Семигинів, Стрілків, Станків, Фалиш | 13 |
| 2 | Ґміна Грабовець Стрийський | Бригідин, Грабовець Стрийський, Голобутів, Дуліби, Завадів, Колодниця, Конюхів, Нежухів | 8 |
| 3 | Ґміна Дашава | Верчани, Ґельсендорф, Дашава, Юсептиче (Йосиповичі) (з 28.05.1934), Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Татарське, Ходовичі | 11 |
| 4 | Ґміна Козьова | Козьова (з 01.04.1932), Коростів (з 01.04.1932), Орява (з 01.04.1932), Орявчик (з 01.04.1932), Погар (з 01.04.1932), Риків (з 01.04.1932), Тисовець (з 01.04.1932) | 7 |
| 5 | Ґміна Лавочне | Вижлів (Верхнячка) (з 01.04.1932), Волосянка (з 01.04.1932), Жупани (з 01.04.1932), Кальне (з 01.04.1932), Лавочне (з 01.04.1932), Опорець (з 01.04.1932), Тернавка (з 01.04.1932), Хащованя (з 01.04.1932), Хітар (з 01.04.1932), Ялинкувате (з 01.04.1932) | 10 |
| 6 | Ґміна Любинце | Верхня Стинава (з 01.04.1932), Воля-Довголуцька, Гірне, Довголука, Монастирець, Розгірче, Нижня Стинава (з 01.04.1932), Хромогорб | 8 |
| 7 | Ґміна Моршин | Лисовичі (з 28.05.1934), Моршин | 2 |
| 8 | Ґміна Подгородце | Крушельниця-Шляхетська (з 01.04.1932), Крушельниця-Рустикальна (з 01.04.1932), Підгородці (з 01.04.1932), Сопіт (з 01.04.1932), Урич (з 01.04.1932), Ямельниця (з 01.04.1932) | 6 |
| 9 | Ґміна Синьовидзько Вижнє | Верхнє Синьовидне (з 01.04.1932), Кам'янка (з 01.04.1932), Корчин Рустикальний (з 01.04.1932), Корчин Шляхетський (з 01.04.1932), Межиброди (з 01.04.1932), Нижнє Синьовидне (з 01.04.1932), Побук (з 01.04.1932), Тишівниця (з 01.04.1932), Труханів (з 01.04.1932) | 9 |
| 10 | Ґміна Славсько | Верхня Рожанка (з 01.04.1932), Грабовець Сколівський (з 01.04.1932), Головецько (з 01.04.1932), Гребенів (з 01.04.1932), Либохора (з 01.04.1932), Нижня Рожанка (з 01.04.1932), Славське (з 01.04.1932), Тухля (з 01.04.1932) | 8 |
| 11 | Ґміна Соколув | Баліче Подґурне (Баліче Зажечне) (з 28.05.1934), Баліче Подружне (з 28.05.1934), Великі Дідушичі, Воля-Задеревацька (з 28.05.1934), Задеревач (з 28.05.1934), Лани-Соколівські, Малі Дідушичі, Сихів, Соколів, Угільня | 10 |
| 12 | Ґміна Тухолька | Аннаберг (з 01.04.1932), Карлсдорф (з 01.04.1932), Климець (з 01.04.1932), Плав'я (з 01.04.1932), Сморже Містечко (з 01.04.1932), Сморже Нижнє (з 01.04.1932), Тухолька (з 01.04.1932), Феліцієнталь (з 01.04.1932) | 8 |
| 13 | Ґміна Угерсько | Вівня, Добрівляни, Добряни, Кавське, Кути, Лисятичі, П'ятничани, Пукеничі, Угерсько | 9 |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
Українці-грекокатолики становили 69 % населення повіту (1907).
У 1939 році в повіті проживало 163 860 мешканців (116 285 українців-грекокатоликів — 70,97 %, 2 030 українців-латинників — 1,24 %, 20 555 поляків — 12,54 %, 900 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,55 %, 18 055 євреїв — 11,02 % і 6 035 німців та інших національностей — 3,68 %).
У складі СРСР
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області.
17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони — кожен із кількох ґмін:
- Стрийський — міської ґміни Стрий і сільських Братковце, Грабовєц Стрийскі, Дашава, Моршин, Соколув і Угерсько;
- Сколівський міської ґміни Сколе і сільських Любєнце, Подгородце і Синовудско Вижне;
- Лавочнянський (Славський) — зі сільських ґмін Козьова, Лавочне, Славське і Тухолька.
Третій Райх
Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Стрийський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Стрий — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 27 квітня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 88.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strijskij povit Okrug Strijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Strij Stvorenij 1850 Plosha 1928 118 km 1880 Naselennya 81 193 1880 Najbilshi mista Strij Skole Strijskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki UNR Polshi SRSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom bulo misto Strij Avstro UgorshinaStrijskij povit utvorenij u 1850 r U 1867 r do Strijskogo povitu z 44 gromad gmin priyednano Skolivskij povit z 48 gromad gmin i gromadi Bolehivskogo povitu Veliki Didushichi Morshin Sokoliv Gelzendorf z Novim Oleksincem i Lanivka Odnak podil sudovih organiv u viglyadi dvoh okremih administracij zberigavsya poperednim do 1911 r koli bulo vidnovleno Skolivskij povit Na 1911 r povit podilyavsya administrativno na 56 gromad zemelno na 46 kadastralnih gmin ta zajmav ploshu 659 km naselennya povitu skladalo 80 211 osib ukrayinci grekokatoliki stanovili 77 yevreyi 11 U skladi ZUNRPovitovim komisarom buv advokat d r Antin Garasimiv Miskim komisarom buv obranij advokat d r Yeronim Kalitovskij Golovoyu Povitovoyi UNRadi buv o Ostap Nizhankovskij paroh u Zavadovi UNDP Delegatami do UNRadi obrani vid mista sudovij radnik Ostap Vesolovskij UNDP vid sil povitu Yakim Markus selyanin iz Zhulina URP Komandantom miskoyi policiyi buv Roman Teodorovich zavdyaki zaslugam yakogo bulo vikrito pidpilnu polsku organizaciyu u Striyu Takozh u misti buv Okruzhnij sud pid kerivnictvom suddi Volodimira Kulchickogo a zgodom Ostapa Veselovskogo Takozh buv Povitovij sud pid kerivnictvom N Rastaveckogo dva vijskovi sudi Podatkovij uryad pid kerivnictvom Ivana Mishkevicha yakij zgodom keruvav finansami u Striyu Povit vhodiv do Pid polskoyu okupaciyeyuStrijskij pol Powiat stryjski Misto Strij Najbilshe misto Strij Krayina Polska Respublika Region Stanislavivske voyevodstvo Strijskij okrug Dolitavshina Gmini 52 1921 15 1934 1939 Naselennya povne 152 600 1931 gustota 73 Plosha povna 2 081 km Data zasnuvannya 1867 Vklyuchenij do skladu Stanislavivskogo voyevodstva pislya jogo utvorennya u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 91 poselennya z nih 1 misto 51 silska gmina i 35 filvarkiv zi 140 223 zhitlovimi budinkami Plosha povitu 659 km Zmini administrativnogo podilu Strijskij povit 1 kvitnya 1932 roku likvidovano Skolivskij povit a jogo teritoriyu priyednano do Strijskogo povitu Rozporyadzhennyam Radi ministriv 28 travnya 1934 roku z Zhidachivskogo povitu viluchili silski gmini Baliche Podgurne Baliche Zazhechne Baliche Podruzhne i Yuseptiche ta z Dolinskogo povitu gmini Lisovice Zaderevach Volya Zaderevacka Ninyuv Dolni Ninyuv Gurni i Pohersdorf i vklyuchili do Strijskogo 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Skole z 01 04 1932 Misto z 1934 r m Strij Silski gmini Kilkist 1920 1932 rr 50 1932 1934 rr 100 1934 rr 109 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bratkovce Berezhnicya Bratkivci Verhnij Niniv z 28 05 1934 Verhnya Lukavicya Dovge Zhulin Nizhnya Lukavicya Nizhnij Niniv z 28 05 1934 Pehersdorf z 28 05 1934 Semiginiv Strilkiv Stankiv Falish 13 2 Gmina Grabovec Strijskij Brigidin Grabovec Strijskij Golobutiv Dulibi Zavadiv Kolodnicya Konyuhiv Nezhuhiv 8 3 Gmina Dashava Verchani Gelsendorf Dashava Yuseptiche Josipovichi z 28 05 1934 Komariv Lotatniki Oleksichi Pidgirci Striganci Tatarske Hodovichi 11 4 Gmina Kozova Kozova z 01 04 1932 Korostiv z 01 04 1932 Oryava z 01 04 1932 Oryavchik z 01 04 1932 Pogar z 01 04 1932 Rikiv z 01 04 1932 Tisovec z 01 04 1932 7 5 Gmina Lavochne Vizhliv Verhnyachka z 01 04 1932 Volosyanka z 01 04 1932 Zhupani z 01 04 1932 Kalne z 01 04 1932 Lavochne z 01 04 1932 Oporec z 01 04 1932 Ternavka z 01 04 1932 Hashovanya z 01 04 1932 Hitar z 01 04 1932 Yalinkuvate z 01 04 1932 10 6 Gmina Lyubince Verhnya Stinava z 01 04 1932 Volya Dovgolucka Girne Dovgoluka Monastirec Rozgirche Nizhnya Stinava z 01 04 1932 Hromogorb 8 7 Gmina Morshin Lisovichi z 28 05 1934 Morshin 2 8 Gmina Podgorodce Krushelnicya Shlyahetska z 01 04 1932 Krushelnicya Rustikalna z 01 04 1932 Pidgorodci z 01 04 1932 Sopit z 01 04 1932 Urich z 01 04 1932 Yamelnicya z 01 04 1932 6 9 Gmina Sinovidzko Vizhnye Verhnye Sinovidne z 01 04 1932 Kam yanka z 01 04 1932 Korchin Rustikalnij z 01 04 1932 Korchin Shlyahetskij z 01 04 1932 Mezhibrodi z 01 04 1932 Nizhnye Sinovidne z 01 04 1932 Pobuk z 01 04 1932 Tishivnicya z 01 04 1932 Truhaniv z 01 04 1932 9 10 Gmina Slavsko Verhnya Rozhanka z 01 04 1932 Grabovec Skolivskij z 01 04 1932 Golovecko z 01 04 1932 Grebeniv z 01 04 1932 Libohora z 01 04 1932 Nizhnya Rozhanka z 01 04 1932 Slavske z 01 04 1932 Tuhlya z 01 04 1932 8 11 Gmina Sokoluv Baliche Podgurne Baliche Zazhechne z 28 05 1934 Baliche Podruzhne z 28 05 1934 Veliki Didushichi Volya Zaderevacka z 28 05 1934 Zaderevach z 28 05 1934 Lani Sokolivski Mali Didushichi Sihiv Sokoliv Ugilnya 10 12 Gmina Tuholka Annaberg z 01 04 1932 Karlsdorf z 01 04 1932 Klimec z 01 04 1932 Plav ya z 01 04 1932 Smorzhe Mistechko z 01 04 1932 Smorzhe Nizhnye z 01 04 1932 Tuholka z 01 04 1932 Feliciyental z 01 04 1932 8 13 Gmina Ugersko Vivnya Dobrivlyani Dobryani Kavske Kuti Lisyatichi P yatnichani Pukenichi Ugersko 9 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 69 naselennya povitu 1907 U 1939 roci v poviti prozhivalo 163 860 meshkanciv 116 285 ukrayinciv grekokatolikiv 70 97 2 030 ukrayinciv latinnikiv 1 24 20 555 polyakiv 12 54 900 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 55 18 055 yevreyiv 11 02 i 6 035 nimciv ta inshih nacionalnostej 3 68 U skladi SRSRU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vona nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku teritoriya povitu podilena na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Strijskij miskoyi gmini Strij i silskih Bratkovce Grabovyec Strijski Dashava Morshin Sokoluv i Ugersko Skolivskij miskoyi gmini Skole i silskih Lyubyence Podgorodce i Sinovudsko Vizhne Lavochnyanskij Slavskij zi silskih gmin Kozova Lavochne Slavske i Tuholka Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Strijskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Strij skladovoyi chastini Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Div takozhDrogobickij povitPrimitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 88 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros