Опоре ць село в Україні у Стрийському районі Львівської області Населення становить 1035 осіб Орган місцевого самоврядув

Опоре́ць — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1035 осіб. Орган місцевого самоврядування — Славська селищна рада.

село Опорець
Вигляд на церкву Здвиження Вигляд на церкву Здвиження
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Славська селищна громада
Основні дані
Засноване	1591
Населення	1035
Площа	22,91 км²
Густота населення	45,18 осіб/км²
Поштовий індекс	82652
Телефонний код	+380 3251
Географічні дані
Географічні координати	48°46′58″ пн. ш. 23°20′20″ сх. д. / 48.78278° пн. ш. 23.33889° сх. д. / 48.78278; 23.33889Координати: 48°46′58″ пн. ш. 23°20′20″ сх. д. / 48.78278° пн. ш. 23.33889° сх. д. / 48.78278; 23.33889
Середня висота над рівнем моря	706 м
Найближча залізнична станція	Бескид, Опорець


Місцева влада
Адреса ради	82660, Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Славське
Карта
Опорець
Опорець
Мапа

Опорець у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на крайньому півдні Львівської області у Сколівських Бескидах, на висоті 706 м над рівнем моря, у долині річки Опір, від якої Опорець і отримав свою назву. На північному сході переходить в село Лавочне. На південному заході від Опорця розташований Воловецький перевал та Бескидський тунель, який сполучає населений пункт з Закарпаттям.

На західній стороні від села потік Писарівка впадає у річку Опір.

Історія

Засноване князем Константином Василієм Острозьким, який у 1591 році видав відповідний фундаційних акт.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 966 осіб, з яких 466 чоловіків та 500 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1033 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,52 %
російська	0,29 %

Інфраструктура

В селі функціонує загальноосвітня школа I—II ступенів, народний дім «Просвіта», фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та бар.

Мешканці села займаються здебільшого скотарством.

Поблизу села розташовані залізнична станція Бескид та зупинний пункт Опорець, які дають змогу безперешкодно дістатись до Сколього, Стрия, Сваляви чи Мукачевого. Автомобільне сполучення з селом ускладнене: центральна дорога (вул. Шевченка) неасфальтована, частково бетонована.

Церква Здвиження

В селі Опорець розташована церква Здвиження та її дзвіниця — пам'ятки традиційної бойківської архітектури під № 518/1 та № 518/2. Тризрубна церква збудована в 1844 році зі смерекових брусів майстром Михайлом Билинем з села Хітар на кошти німецьких баронів Гредлів зі Сколього.

Пам'ятники

Назва	Розташування	Дата встановлення	Фото	Короткі відомості
Борцям за волю України, меморіал	по вул. Шевченка, неподалік залізничної платформи		[[Файл:\|125пкс]]	Меморіал являє собою мармуровий хрест зі скульптурою Матері Божої на підвищенні, під куполом, увінчаним хрестом. З трьох боків від скульптури розташовані мармурові плити з написами: «1940-і—1950-і рр. Загинули за Волю України в лавах УПА» (всього перелічено 10 осіб), «1939-1956. Вони померли в московських концтаборах, щоб воскресла Україна» (понад 25 осіб) та «1939-1945. Полягли на війні» (понад 12 осіб). Вгору до скульптурної композиції ведуть сходи. Пагорб з меморіалом обгороджений подвійною огорожею (зовнішня — дерев'яна, внутрішня — металева); обабіч підвищення — державний прапор на флагштоку.
Радянським воїнів, загиблих у роки Другої Світової Війни, братська могила	по вул. Шевченка, біля сільської ради		[[Файл:\|125пкс]]	На постаменті напис: «Вічна слава односельчанам, які загинули за радянську нашу Батьківщину. 1941—1945 рр.» На кам'яній плиті над похованням викарбувані імена близько 15 солдат; станом на серпень 2015 року плита перебуває у жалюгідному стані (розколота і поросла травою).

Відомі мешканці

Народились

Вітів Анатолій Миколайович — український політичний діяч, народний депутат України, член ВО «Свобода».

Фотогалерея

Ландшафт села
Церква Здвиження (1844)
Опорецька сільська рада
Опорецька сільська рада
Опорець (зупинний пункт)

Панорама

Панорама села зимою.

Примітки

Papée F. Skole i Tucholszczyzna : monografia historyczna, Lwow, 1891, -S. 32
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 64. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]

Посилання

Погода в селі Опорець
Опорець на сайті Сколього
Мандруємо Україною. Опорець
Андрій Бондаренко. Подорожі Україною і світом. Опорець
Замки та храми України. Опорець
Дерев'яні церкви Західної України. Опорець

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Papée F. Skole i Tucholszczyzna : monografia historyczna, Lwow, 1891, -S. 32

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[5] Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 64. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]