Коню́хів — село в Україні, у Грабовецько-Дулібівській сільській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 893 осіб.
село Конюхів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Грабовецько-Дулібівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46100030080075913 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1385 (639 років) |
Населення | 893 особи |
Площа | 16,38 км² |
Густота населення | 54,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82436 |
Телефонний код | +380 3245 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′44″ пн. ш. 23°45′18″ сх. д. / 49.21222° пн. ш. 23.75500° сх. д.Координати: 49°12′44″ пн. ш. 23°45′18″ сх. д. / 49.21222° пн. ш. 23.75500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 319 м |
Водойми | р. Стрий |
Відстань до обласного центру | 80 км |
Відстань до районного центру | 9 км |
Найближча залізнична станція | Конюхів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82436, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Тараса Шевченка, 170А |
Карта | |
Конюхів | |
Конюхів | |
Мапа | |
Географія, ландшафт і архітектура
Село розташоване за 9 км від міста Стрий поруч із автошляхом міжнародного значення М06 Київ — Чоп.
В центрі села є столітня церква, виконана в бароковому стилі за проектом архітектора Василя Нагірного.
З іншої сторони вулиці — Народний дім. Поруч загальноосвітня школа, дитячий садок і магазини.
Історія
Назва села є відблиском діянь людей княжої доби, бо свідчить про місце знаходження на цих землях великих конюшень і торговиськ кіньми. В його історії залишали свої чорні сліди татарські завойовники, польські і австро-угорські васали.
Бурхлива «Весна народів» 1848 року скасувала в Галичині кріпацтво, розкріпачила масову свідомість, давши доступ до освіти і просвіти, економічного, політичного і культурного зростання, залишила на згадку хрести, під якими похоронена неволя, але справжню волю не розгледіла. Хоча піднесла український національний рух.
4 квітня 1885 року в селі відкрита однойменна залізнична станція у складі залізниці Стрий — Сколе, яка з'єднала його зі сходом і заходом Європи, відкрила нові можливості у зв'язках зі світом.
Велика біда навалилася у 1915 році В пожежах, спричинених військовими діями між австрійським і російським військами, Конюхів частково згорів, але швидко відбудувався і став ще кращим.
Сотні людських життів зжерли епідемії тифу, холери, поліомієліту, навчивши дорожити найбільш вартісним.
Життєві обставини спонукали конюхівчан ставати борцями: зі стихіями, ворогами і, навіть, власною байдужістю, леліяти найкращу розрадницю—пісню.
Скупі згадки в де-не-де уцілілих матеріалах архівів свідчать про давній бойовий дух села, палке прагнення його мешканців до боротьби за волю. Героями-борцями тут вважалися цілі родини. Чубків і Гасинів єднав один прадід Григір. Як зазначається в другому томі «Стрийщини», давні покоління цього роду виступали в боротьбі проти панщини, пізніші дбали про розвиток села, а під час Другої світової війни були в рядах ОУН, УПА.
1 листопада 1918 року, у час перед відзначенням пам'яті Січового Стрілецтва, Конюхів «виконував половину контингенту закладників» цілого Стрийського повіту. А це значить, що не було хати, з якої хоча б один син чи донька не сиділи у в'язниці.
У ніч 31 жовтня 1918 року саме з Конюхіва понад 40 озброєних і обмундированих вояків під проводом десятників Михайла Лисейка і Михайла Чехінди взяли участь у Листопадовому зриві, що сприяв утворенню ЗУНРу. Почалося відродження українського життя, запрацювали українські інституції. За часів української влади на Стрийщині велику роль відіграли свідомі й патріотичні українські священики. Економічним провідником повіту став серед інших о. Костянтин Петрушевич, який брав участь в переобранні влади в Стрию, а з 1921 по 1938 роки був парохом Конюхіва. Духовне та громадсько — політичне життя контролювали Євген Шанковський (парох Конюхіва з 1918 по 1921 роки), а також уродженець Конюхіва отець-радник Микола Притуляк (1884—1967). Отець Микола був капеланом, польовим духівником, 2 листопада 1918 року під його проводом українська народна міліція зайняла всі установи в містечку Долина. Згодом став членом УВО-ОУН, багато років очолював «Просвіту» в м. Сколе, закладав читальні, влаштовував курси, збудував у місті Сколе Народний дім, при якому організував сиротинець. Під час Другої світової війни з 1939 по 1944 роки був парохом рідного села.
20 травня 1919 року владу знову перебрали поляки, які скоїли разючий воєнний злочин: вбивши зовсім невинну людину — отця Остапа Небанківською. У серпні село захопили червоні козаки 8-ї кінної дивізії червоної армії, які оголосили себе борцями за соборну Україну і навіть залучили до своїх лав кількох відчайдухів села, яким не пощастило сюди більше повернутися.
1924 рік, попри заборону поляків, вписав Конюхів у історію пласту Стрийщини. Тут був закладений перший і єдиний на Стрийщині пластовий курінь село-пласту. Його організація і дії мали на меті спростувати погляди на пласт як організацію лише міської молоді.
Курінь виник із числа найсвідомішої молоді з пожежно-спортивного товариства «Сокіл», «Доріст», мав сильну команду, а головне — добрих провідників, випускників гімназії Євгена-Юлія Пеленського та Олексу Гасина.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461467, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 632 виборці, явка 67,88%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 23,78%, за партію «Голос» — 22,61%, за «Слугу народу» — 18,41%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Євгеній Гірник (самовисування) — 31,38%, за Андрія Кота (самовисування) — 18,74%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 18,27%.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,99% |
російська | 1,01% |
Відомі особи
За волю України самовіддано боролися десятки славних конюхівчан. Про них згадано в літописах УПА, мартиролозі Ф. Соловія, публікаціях місцевої преси. Сьогодні пам'ять про них вшановують у школі та Народному домі, розповідають про їх героїчну боротьбу і долі в сільському музеї Олекси Гасина.
Олекса Гасин
В Конюхові народився Лицар УПА, полковник Олекса Гасин. Своїм життєвим подвигом він зробив рідний Конюхів знаним в Україні та світи Вдячна Стрийщина в самому серці Конюхова воздвигла нам 'ятник герою і нині оспівує його в піснях.
- Він жив і боровсь за Вкраїну,
- За вільне її майбуття.
- Як «Лицар» повстанської волі,
- За неї віддав він життя.
- Артем Андріїв. « Пісня про Олексу Гасина».
З вигляду Олекса не різнився серед односельчан. Здобувши добру військову освіту в польських старшинських школах та Баварській військовій академії, Олекса в юнацькі роки був визначним діячем пласту в окрузі, очолював Групу української державницької молоді та юнацтва Української військової організації.
У 1929 році при створені ОУН став її членом і організаційним референтом Окружної екзекутиви. Працював у підпіллі ОУН, але був відкритий для співпраці в «Просвіті» та «Соколі», «Рідній школі». Двічі сидів за ґратами відомої тюрми Берези Картузької. У 1940 році став членом революційного проводу ОУН і членом військового штабу ОУН, а через рік — головним комендантом збройних відділів ОУН у Галичині «Українська народна самооборона», шефом штабу УПА, полковником під псевдонімом «Лицар». Він був найближчим соратником Степана Охримовича та Степана Бандери в розбудові українського національного руху.
Родина Гасина втратила трьох своїх синів, що полягли в боротьбі за Україну. Олекса Гасин, нагороджений Золотим Хрестом. Загинув 31 січня 1949 року у Львові в боротьбі з НКВС. Про О. Гасина написано десятки статей, випущені книжки та брошури.
Ольга Гасин
Із села Конюхова була родом також майбутня дружина Олекси Гасина — Ольга Пеленичка. Вона була підпільницею Організації українських націоналістів, зв'язковою свого чоловіка та Романа Шухевича.
Добре відоме конюхівчанам прізвище Остапа Стеци — колишнього січового стрільця, який, потрапивши в російський полон, завдяки знанню польської мови, не лише зберіг життя, а ввійшов у довіру, став генерал-майором, командуючим Варшавським військовим округом, викладачем Московської військової академії і до кінця життя підтримував зв'язок зі Стрийщиною, виступав у школі та клубі свого рідного села.
Дмитро Притуляк
Конюхівчанина Дмитра Притуляка у 1932 році доля закинула на схід України. Став письменником, написав кілька книжок. За неточними даними у 1937 році репресований, розстріляний у Вінниці.
Богдан Притуляк
Конюхівчанин Богдан Притуляк 26 років (1965—1991) пропрацював директором Конюхівської тоді ще восьмирічної школи. Організував будівництво нової школи, яка була відкрита в 1974 році. Будівництво велося силами сільської громади.
Михайло Біраковський
Михайло Біраковський останні роки проживав у діаспорі, а в молодості добре прислужився землякам в українській справі. Пройшовши військову виправку в вищих школах, мав чимало знань для участі в визвольних змаганнях. З ентузіазмом працював на військових вишколах ОУН, підготував для збройної боротьби понад 300 спеціалістів, які були вправними вояками визвольних акцій УПА. В хаті його батьків збиралися відомі політичні та військові діячі: Роман Шухевич, Ярослав Старух, Степан Охримович, Іван Климів.
Активний член ОУН, ад'ютант головнокомандувача національної оборони Карпатської України Сергія Єфремова, сотник батальйону «Роланд».
Інші відомі люди
Уродженцем села є
- Богдан Дружинець — художник.
- Євген-Юлій Пеленський — бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, пластун.
Поховання
Поруч з церквою — могила, де поховані 16 юнаків села, знищених катами НКВС у 1946 році.
За церквою знаходиться доглянутий цвинтар. Серед могил мешканців села є поховання конюхівчан — борців за волю України.
Пам'ять про Олексу Гасина
У селі споруджений пам'ятник лицарю УПА Олексі Гасину. Діє сільський музей Олекси Гасина. У ньому зібрана історія XX століття про героїку Конюхіва. Директор музею — Наталя Пеленичка.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
Джерела
- Нарис «Пісенна доля Конюхова». автори Артем Андріїв, Лідія Миськів
Посилання
- Koniuchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 340. (пол.)
- Погода в селі Конюхів [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2009) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2009) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konyu hiv selo v Ukrayini u Grabovecko Dulibivskij silskij gromadi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 893 osib selo Konyuhiv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Grabovecko Dulibivska silska gromada Kod KATOTTG UA46100030080075913 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1385 639 rokiv Naselennya 893 osobi Plosha 16 38 km Gustota naselennya 54 52 osib km Poshtovij indeks 82436 Telefonnij kod 380 3245 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 12 44 pn sh 23 45 18 sh d 49 21222 pn sh 23 75500 sh d 49 21222 23 75500 Koordinati 49 12 44 pn sh 23 45 18 sh d 49 21222 pn sh 23 75500 sh d 49 21222 23 75500 Serednya visota nad rivnem morya 319 m Vodojmi r Strij Vidstan do oblasnogo centru 80 km Vidstan do rajonnogo centru 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Konyuhiv Misceva vlada Adresa radi 82436 Lvivska obl Strijskij r n s Dulibi vul Tarasa Shevchenka 170A Karta Konyuhiv Konyuhiv MapaGeografiya landshaft i arhitekturaSelo roztashovane za 9 km vid mista Strij poruch iz avtoshlyahom mizhnarodnogo znachennya M06 Kiyiv Chop V centri sela ye stolitnya cerkva vikonana v barokovomu stili za proektom arhitektora Vasilya Nagirnogo Z inshoyi storoni vulici Narodnij dim Poruch zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok i magazini IstoriyaNazva sela ye vidbliskom diyan lyudej knyazhoyi dobi bo svidchit pro misce znahodzhennya na cih zemlyah velikih konyushen i torgovisk kinmi V jogo istoriyi zalishali svoyi chorni slidi tatarski zavojovniki polski i avstro ugorski vasali Burhliva Vesna narodiv 1848 roku skasuvala v Galichini kripactvo rozkripachila masovu svidomist davshi dostup do osviti i prosviti ekonomichnogo politichnogo i kulturnogo zrostannya zalishila na zgadku hresti pid yakimi pohoronena nevolya ale spravzhnyu volyu ne rozgledila Hocha pidnesla ukrayinskij nacionalnij ruh 4 kvitnya 1885 roku v seli vidkrita odnojmenna zaliznichna stanciya u skladi zaliznici Strij Skole yaka z yednala jogo zi shodom i zahodom Yevropi vidkrila novi mozhlivosti u zv yazkah zi svitom Velika bida navalilasya u 1915 roci V pozhezhah sprichinenih vijskovimi diyami mizh avstrijskim i rosijskim vijskami Konyuhiv chastkovo zgoriv ale shvidko vidbuduvavsya i stav she krashim Sotni lyudskih zhittiv zzherli epidemiyi tifu holeri poliomiyelitu navchivshi dorozhiti najbilsh vartisnim Zhittyevi obstavini sponukali konyuhivchan stavati borcyami zi stihiyami vorogami i navit vlasnoyu bajduzhistyu leliyati najkrashu rozradnicyu pisnyu Skupi zgadki v de ne de ucililih materialah arhiviv svidchat pro davnij bojovij duh sela palke pragnennya jogo meshkanciv do borotbi za volyu Geroyami borcyami tut vvazhalisya cili rodini Chubkiv i Gasiniv yednav odin pradid Grigir Yak zaznachayetsya v drugomu tomi Strijshini davni pokolinnya cogo rodu vistupali v borotbi proti panshini piznishi dbali pro rozvitok sela a pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buli v ryadah OUN UPA 1 listopada 1918 roku u chas pered vidznachennyam pam yati Sichovogo Strilectva Konyuhiv vikonuvav polovinu kontingentu zakladnikiv cilogo Strijskogo povitu A ce znachit sho ne bulo hati z yakoyi hocha b odin sin chi donka ne sidili u v yaznici U nich 31 zhovtnya 1918 roku same z Konyuhiva ponad 40 ozbroyenih i obmundirovanih voyakiv pid provodom desyatnikiv Mihajla Lisejka i Mihajla Chehindi vzyali uchast u Listopadovomu zrivi sho spriyav utvorennyu ZUNRu Pochalosya vidrodzhennya ukrayinskogo zhittya zapracyuvali ukrayinski instituciyi Za chasiv ukrayinskoyi vladi na Strijshini veliku rol vidigrali svidomi j patriotichni ukrayinski svyasheniki Ekonomichnim providnikom povitu stav sered inshih o Kostyantin Petrushevich yakij brav uchast v pereobranni vladi v Striyu a z 1921 po 1938 roki buv parohom Konyuhiva Duhovne ta gromadsko politichne zhittya kontrolyuvali Yevgen Shankovskij paroh Konyuhiva z 1918 po 1921 roki a takozh urodzhenec Konyuhiva otec radnik Mikola Pritulyak 1884 1967 Otec Mikola buv kapelanom polovim duhivnikom 2 listopada 1918 roku pid jogo provodom ukrayinska narodna miliciya zajnyala vsi ustanovi v mistechku Dolina Zgodom stav chlenom UVO OUN bagato rokiv ocholyuvav Prosvitu v m Skole zakladav chitalni vlashtovuvav kursi zbuduvav u misti Skole Narodnij dim pri yakomu organizuvav sirotinec Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 1939 po 1944 roki buv parohom ridnogo sela 20 travnya 1919 roku vladu znovu perebrali polyaki yaki skoyili razyuchij voyennij zlochin vbivshi zovsim nevinnu lyudinu otcya Ostapa Nebankivskoyu U serpni selo zahopili chervoni kozaki 8 yi kinnoyi diviziyi chervonoyi armiyi yaki ogolosili sebe borcyami za sobornu Ukrayinu i navit zaluchili do svoyih lav kilkoh vidchajduhiv sela yakim ne poshastilo syudi bilshe povernutisya 1924 rik popri zaboronu polyakiv vpisav Konyuhiv u istoriyu plastu Strijshini Tut buv zakladenij pershij i yedinij na Strijshini plastovij kurin selo plastu Jogo organizaciya i diyi mali na meti sprostuvati poglyadi na plast yak organizaciyu lishe miskoyi molodi Kurin vinik iz chisla najsvidomishoyi molodi z pozhezhno sportivnogo tovaristva Sokil Dorist mav silnu komandu a golovne dobrih providnikiv vipusknikiv gimnaziyi Yevgena Yuliya Pelenskogo ta Oleksu Gasina PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461467 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 632 viborci yavka 67 88 najbilshe golosiv viddano za Yevropejsku Solidarnist 23 78 za partiyu Golos 22 61 za Slugu narodu 18 41 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Yevgenij Girnik samovisuvannya 31 38 za Andriya Kota samovisuvannya 18 74 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 18 27 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 99 rosijska 1 01 Vidomi osobiZa volyu Ukrayini samoviddano borolisya desyatki slavnih konyuhivchan Pro nih zgadano v litopisah UPA martirolozi F Soloviya publikaciyah miscevoyi presi Sogodni pam yat pro nih vshanovuyut u shkoli ta Narodnomu domi rozpovidayut pro yih geroyichnu borotbu i doli v silskomu muzeyi Oleksi Gasina Oleksa Gasin V Konyuhovi narodivsya Licar UPA polkovnik Oleksa Gasin Svoyim zhittyevim podvigom vin zrobiv ridnij Konyuhiv znanim v Ukrayini ta sviti Vdyachna Strijshina v samomu serci Konyuhova vozdvigla nam yatnik geroyu i nini ospivuye jogo v pisnyah Vin zhiv i borovs za Vkrayinu Za vilne yiyi majbuttya Yak Licar povstanskoyi voli Za neyi viddav vin zhittya Artem Andriyiv Pisnya pro Oleksu Gasina dd dd dd Z viglyadu Oleksa ne riznivsya sered odnoselchan Zdobuvshi dobru vijskovu osvitu v polskih starshinskih shkolah ta Bavarskij vijskovij akademiyi Oleksa v yunacki roki buv viznachnim diyachem plastu v okruzi ocholyuvav Grupu ukrayinskoyi derzhavnickoyi molodi ta yunactva Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi U 1929 roci pri stvoreni OUN stav yiyi chlenom i organizacijnim referentom Okruzhnoyi ekzekutivi Pracyuvav u pidpilli OUN ale buv vidkritij dlya spivpraci v Prosviti ta Sokoli Ridnij shkoli Dvichi sidiv za gratami vidomoyi tyurmi Berezi Kartuzkoyi U 1940 roci stav chlenom revolyucijnogo provodu OUN i chlenom vijskovogo shtabu OUN a cherez rik golovnim komendantom zbrojnih viddiliv OUN u Galichini Ukrayinska narodna samooborona shefom shtabu UPA polkovnikom pid psevdonimom Licar Vin buv najblizhchim soratnikom Stepana Ohrimovicha ta Stepana Banderi v rozbudovi ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Rodina Gasina vtratila troh svoyih siniv sho polyagli v borotbi za Ukrayinu Oleksa Gasin nagorodzhenij Zolotim Hrestom Zaginuv 31 sichnya 1949 roku u Lvovi v borotbi z NKVS Pro O Gasina napisano desyatki statej vipusheni knizhki ta broshuri Olga Gasin Iz sela Konyuhova bula rodom takozh majbutnya druzhina Oleksi Gasina Olga Pelenichka Vona bula pidpilniceyu Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv zv yazkovoyu svogo cholovika ta Romana Shuhevicha Ostap Steca Dobre vidome konyuhivchanam prizvishe Ostapa Steci kolishnogo sichovogo strilcya yakij potrapivshi v rosijskij polon zavdyaki znannyu polskoyi movi ne lishe zberig zhittya a vvijshov u doviru stav general majorom komanduyuchim Varshavskim vijskovim okrugom vikladachem Moskovskoyi vijskovoyi akademiyi i do kincya zhittya pidtrimuvav zv yazok zi Strijshinoyu vistupav u shkoli ta klubi svogo ridnogo sela Dmitro Pritulyak Konyuhivchanina Dmitra Pritulyaka u 1932 roci dolya zakinula na shid Ukrayini Stav pismennikom napisav kilka knizhok Za netochnimi danimi u 1937 roci represovanij rozstrilyanij u Vinnici Bogdan Pritulyak Konyuhivchanin Bogdan Pritulyak 26 rokiv 1965 1991 propracyuvav direktorom Konyuhivskoyi todi she vosmirichnoyi shkoli Organizuvav budivnictvo novoyi shkoli yaka bula vidkrita v 1974 roci Budivnictvo velosya silami silskoyi gromadi Mihajlo Birakovskij Mihajlo Birakovskij ostanni roki prozhivav u diaspori a v molodosti dobre prisluzhivsya zemlyakam v ukrayinskij spravi Projshovshi vijskovu vipravku v vishih shkolah mav chimalo znan dlya uchasti v vizvolnih zmagannyah Z entuziazmom pracyuvav na vijskovih vishkolah OUN pidgotuvav dlya zbrojnoyi borotbi ponad 300 specialistiv yaki buli vpravnimi voyakami vizvolnih akcij UPA V hati jogo batkiv zbiralisya vidomi politichni ta vijskovi diyachi Roman Shuhevich Yaroslav Staruh Stepan Ohrimovich Ivan Klimiv Grigorij Barabash Aktivnij chlen OUN ad yutant golovnokomanduvacha nacionalnoyi oboroni Karpatskoyi Ukrayini Sergiya Yefremova sotnik bataljonu Roland Inshi vidomi lyudiUrodzhencem sela ye Bogdan Druzhinec hudozhnik Yevgen Yulij Pelenskij bibliograf literaturoznavec muzeyeznavec vidavec pedagog plastun PohovannyaPoruch z cerkvoyu mogila de pohovani 16 yunakiv sela znishenih katami NKVS u 1946 roci Za cerkvoyu znahoditsya doglyanutij cvintar Sered mogil meshkanciv sela ye pohovannya konyuhivchan borciv za volyu Ukrayini Pam yat pro Oleksu GasinaU seli sporudzhenij pam yatnik licaryu UPA Oleksi Gasinu Diye silskij muzej Oleksi Gasina U nomu zibrana istoriya XX stolittya pro geroyiku Konyuhiva Direktor muzeyu Natalya Pelenichka Div takozhGrabovecka gminaPrimitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaNaris Pisenna dolya Konyuhova avtori Artem Andriyiv Lidiya MiskivPosilannyaKoniuchow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 340 pol Pogoda v seli Konyuhiv 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2009 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2009