Лампунги — народ в Індонезії, на півдні острова Суматра. Є корінними жителями провінції Лампунг, але тепер чисельно значно поступаються тут переселенцям з Яви та інших районів Індонезії. Поділяються на ряд субетнічних груп, кожна з власною ідентичністю: песисіри, абунги, пубіяни та ін. Споріднені з лампунгами також комерінги в провінції Південна Суматра. Крім етнічних особливостей, важливими для лампунгів є культурні традиції. За цією ознакою вони поділяються на дві основні групи — пепадуни та пемінгіри (сейбатини), є ще ряд менших соціокультурних груп.
Лампунги | |
---|---|
Лампунзьке весілля | |
Кількість | 1 381 660 (2010, перепис) |
Ареал | Індонезія: Лампунг |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | комерінги |
Мова | лампунг-апі, лампунг-нйо, індонезійська |
Релігія | іслам |
Чисельність переселенців у Лампунзі постійно зростає, лампунги перебувають у постійному контакті з мігрантами, переважно яванцями та сунданцями. Відповідно зростає й вплив яванської культури на місцеве населення.
Чисельність і розселення
Лампунги рівномірно розподілені по всій території провінції Лампунг, окремі їхні групи живуть також на півдні провінцій Бенгкулу та Південна Суматра. Їхня чисельність за даними перепису населення Індонезії 2010 року (там вони значаться під назвою Suku asal Lampung, тобто «народи Лампунга») становила 1 381 660 осіб, частка міського населення — 42,29 %, сільського — 57,71 %. Більшість лампунгів (Suku asal Lampung) живе в провінції Лампунг — 1 028 190 осіб (13,56 % її населення) за даними перепису 2010 року. За межами Лампунга найбільші групи лампунгів проживають у провінціях Західна Ява (92 862 особи), Бантен (69 885 осіб), Південна Суматра (44 983 особи), Східна Ява (28 515 осіб), а також у Джакарті (45 215 осіб). У той же час 64,06 % населення провінції Лампунг 2010 року становили яванці.
Перепис населення Індонезії 2000 року поділяв лампунгів за культурною традицією: 426 723 особи нараховували лампунги-пемінгір (6,42 % населення провінції), 280 247 осіб — лампунги-пепадун (4,22 %), 85 342 особи — прибічники традиції абунг-бунгамаянг (1,28 %). Загальна їхня чисельність становила 792 312 осіб (11,92 % населення провінції), доля яванців у населенні провінції Лампунг — 61,89 %.
Песисіри (лампунг-песисір) є найбільшою групою лампунгів, за оцінкою 2017 року їхня чисельність становила 550 тис. осіб. Розселені на заході та півдні провінції Лампунг, включаючи її західне узбережжя, узбережжя затоки Семангка (індонез. Teluk Semangka), затоки Лампунг (індонез. Teluk Lampung) та Зондської протоки, а також острови Табуан (індонез. Pulau Tabuan), Легунді (індонез. Pulau Legundi), Себуку (індонез. Pulau Sebuku) і Себесі (індонез. Pulau Sebesi). В адміністративному плані це округи Західний Песисір (індонез. Pesisir Barat), Західний Лампунг (індонез. Lampung Barat), Танґамус (індонез. Tanggamus), Прингсеву (індонез. Pringsewu), Песаваран (індонез. Pesawaran), Південний Лампунг (індонез. Lampung Selatan), південна частина округу Східний Лампунг (індонез. Lampung Timur) та місто Бандар-Лампунг. В основному проживають уздовж узбережжя, тому їх і називають лампунг-песисір, тобто «прибережні лампунги».
Абунги (лампунг-абунг) або північні лампунги — другий за чисельністю підрозділ народу. За оцінкою 2017 року їх нараховувалось близько 200 тис. осіб. Живуть на північному сході провінції Лампунг, в округах Північний Лампунг (індонез. Lampung Utara), Західний Тулангбаванг (індонез. Tulangbawang Barat), Месуджі (індонез. Mesuji), Тулангбаванг (індонез. Tulangbawang), Центральний Лампунг, Східний Лампунг. Займають територію між річками Канан (індонез. Way Kanan, Sungai Kanan) і Месуджі (індонез. Way Mesuji, Sungai Mesuji) на півночі та Секампунг (індонез. Way Sekampung, Sungai Sekampung) і Сепуті (індонез. Way Seputih, Sungai Seputih) на півдні.
Пубіяни (лампунг-пубіян) розселені в центральній частині провінції Лампунг: округи Танґамус, Центральний Лампунг (індонез. Lampung Tengah), Прингсеву, Південний Лампунг та місто Бандар-Лампунг. Їхні села розташовані в низинних районах, в долині головної річки провінції Секампунг. Століттями їм доводилося триматися подалі від абунгів, які забороняли пубіянам перетинати кордон між їхніми областями. Чисельність пубіянів станом на 2017 рік оцінювалась у 110 тис. осіб.
Невелика субетнічна група вай-канан (лампунг-вай-канан), чисельність якої оцінюється в 44 тис. осіб (2017), відзначається сильною культурною згуртованістю. Розселена в окрузі Вай-Канан (індонез. Way Kanan) та в районі Букіт-Кемунінг (індонез. Bukit Kemuning) на заході округу Північний Лампунг. Окремий підрозділ лампунгів утворюють також сунгкаї (лампунг-сунгкай). Історично вони тісно пов'язані з песисірами, вай-кананами та пубіянами, розмовляють з ними однією мовою, але мають унікальні культурні особливості, оскільки дотримуються культурної традиції пепадун а не сейбатин. Чисельність сунгкаїв 2017 року оцінювалась у 100 тис. осіб. Живуть на захід від абунгів, у північній частині округу Північний Лампунг. Круї (20-30 тис. осіб за оцінкою 1985 року) розселені на західному узбережжі, в північній частині округу Західний Песисір, біля адміністративного кордону між провінціями Лампунг та Бенгкулу.
Ще дві лампунзькі субентічні групи (ранау та дая) живуть на території провінції Південна Суматра. Офіційна статистика зараховує їх до складу народів Південної Суматри (індонез. Suku asal Sumatera Selatan) або комерінгів, але самі вони не вважають себе частиною останніх. Ранау розселені навколо озера Ранау, від якого й отримали свою назву. Живуть переважно в районі Бандінг-Агунг (індонез. Banding Agung), що входить до складу округу Південний Верхній Оґан-Комерінг (індонез. Ogan Komering Ulu Selatan), частина — на півночі провінції Лампунг, де вони відомі як берадат-ранау. Чисельність ранау станом на 2017 рік оцінювалась у 66 тис. осіб. Споріднені з песисірами дая — північні сусіди ранау. Вони розселені в районах Сімпанг (індонез. Simpang) та Муарадуа (індонез. Muaradua), округ Південний Верхній Оґан-Комерінг. Їхня чисельність 2017 року оцінювалась у 90 тис. осіб.
Мова
В Індонезії лампунзьку мову називають Behasou Lampung або Umung Lampung, а ще Cewo Lampung. Лінгвісти розрізняють дві окремі лампунзькі мови: лампунг-апі (Lampung Api, код ISO 639-3: ljp) та лампунг-нйо (Lampung Nyo, код ISO 639-3: abl). В Індонезії їх ще називають діалектами Lampung Beliau та Lampung Abung. Також, відповідно до характерної вимови, розрізняють «діалект o» та «діалект a». Мовою лампунг-нйо говорять лише абунги, решта субетнічних груп використовує мову лампунг-апі.
Лампунзькі мови утворюють окрему групу малайсько-полінезійських мов, через значні відмінності носіям індонезійської мови важко їх зрозуміти.
Обидві мови поділяються на діалекти. В складі мови лампунг-апі це круї (Krui, Kroe, Kru'i), ранау (Ranau), дая (Daya), сунгкай (Sungkai, Jelma Doya), пубіян (Pubian), пемангілан (Pemanggilan Peminggir), мелінтінг (Melinting Peminggir), південного узбережжя (Southern Pesisir). Діалекти мови лампунг-нйо: абунг (Abung), тулангбаванг (Tulangbawang, Tulang Bawang), сукадана (Sukadana), мелінтінг (Melinting).
Мови лампунг-нйо та лампунг-апі мають багато відмінностей у лексиці та фонології. Лексична подібність мови лампунг-нйо з окремими діалектами лампунг-апі становить 72-77 %.
Існує кілька рівнів формальної мови, які використовуються в конкретних ситуаціях, наприклад, під час розмови зі старшими, однолітками або молодшими людьми, під час проведення різноманітних церемоній. Проте, на відміну від яванської мови, лампунзькі рівні ввічливості визначаються не особливою лексикою, а використанням певних займенників та висотою вимови при побудові речення.
Обидві лампунзькі мови перебувають в активному використанні всіма категоріями населення. Їх вживають вдома, в селі на вулиці тощо. Люди мають позитивне ставлення до рідної мови.
Також користуються індонезійською мовою, особливо в галузі освіти, в релігійній службі, в державних установах. Багато лампунгів володіє також мовами трансмігрантів — яванською та сунданською. В провінції Південна Суматра деякі ранау та дая також досить добре знають палембанзьку, основну торгову мову регіону
Лампунги мають власну абетку, яку називають сурат-лампунг (Surat Lampung) або гуруф-лампунг (Huruf Lampung), індонезійською вона зветься аксара-лампунг (Aksara Lampung). Ця писемність споріднена зі старими абетками реджангів, сераваїв, пасемахів, лебонгів. Вона розрізняє 20 літер і походить від індійського письма деванаґарі, яке використовує санскрит. Сучасна писемність заснована на латинській графіці. Складені словники, існує граматика, література. Обидві лампунзькі мови викладаються в початкових класах школи.
Релігія
За релігією лампунги — мусульмани-суніти, послідовники шафійського мазгабу.
Іслам прийшов на територію Лампунга в XV ст. Мусульманське вчення мало сильний вплив на спосіб мислення та поведінку місцевого населення. В кожному селі є принаймні одна мечеть та громадська зала. Якщо село складається з кількох частин, то кожна з них має свою мечеть. Лампунги — люди побожні, дотримуються п'яти щоденних молитов, постять, читають Коран. Шлюби вкладаються відповідно до ісламських традицій. Як мусульмани, лампунги вірять, що дитина, народжена в результаті подружньої зради (анак-каппанг), буде нещасною в житті. Така людина та її нащадки стають об'єктом пліток, обговорення та осуду в суспільстві, їх уникають, їм важко знайти собі пару. З іншого боку, певні концепції звичаїв лампунгів відрізняються від ісламських релігійних норм. Наприклад, спадкоємцем за місцевим звичаєм є лише старший син.
Лампунги твердо дотримуються своєї мусульманської ідентичності й нетерпимо ставляться до переходу в іншу релігію. Тут діє дуже сильний принцип релігійної однорідності. Шлюби з представниками іншої віри заборонені. Такий шлюб можливий лише коли інша сторона прийме іслам. Лампунги переконані, що іслам є єдиною правильною релігією, й уважають послідовників інших конфесій невірними. Зміна релігії в лампунзькому суспільстві вважається неприйнятною. Якщо таке стається, «порушник закону» зазвичай піддається остракізму з боку родичів. Разом із тим, соціальна взаємодія з представниками інших релігій є цілком нормальною.
Місцева форма ісламу заснована не на особистих переконаннях, а скоріше традиція, що передається з покоління в покоління. Для лампунгів важливо дотримуватись тієї форми релігії, яку сповідували їхні предки. Лише невелика частина людей правильно виконує всі ісламські ритуали.
Зберігаються залишки старих вірувань, які лампунги називають адат-замантумі. Ці вірування по суті своїй є анімістичними. Вони передбачають існування невидимих істот (духів), яких називають сайлеком («темні»), сайгалус («м'які») і секеді (феї). Іноді духи викликають розбрат чи хворобу серед людей, а іноді вони допомагають людям. На переконання лампунгів, духи можуть проникати в тіло людини, роблячи її одержимою. Люди відчувають, що їм потрібно виконувати певні церемонії, щоб мати добрі стосунки з цими духовними створіннями. Для лампунгів існують також деякі божества, яких слід шанувати й поважати. До їхнього числа належать Сангьянгсакті — бог-творець Всесвіту, Муліпутрі або Бідадарі — богиня краси, Селанг-Шрі — бог, який є творцем і охоронцем рису. Вшановуючи бога рису, проводять церемонію родючості землі берсідеса. Стара віра передбачає також шанування духів предків та духів природи, які можуть впливати на життя людей. Відповідно люди практикують різноманітні традиційні церемонії, які включають різні підношення (жертви).
Лампунги шанують, охороняють і доглядають могили своїх предків. Є гробниці, які вважаються священними, й деякі люди час від часу приходять до них помолитися й висловити особливі прохання. Багато людей все ще вірять у забобони, шанують священні предмети й місця, практикують магічні обряди. Вони також вірять в існування старовинних предметів з магічною силою. Користуються талісманами, які використовують з певною метою, наприклад, під час подорожі або на роботі. Іноді розміщують над дверима, вікнами та воротами певні символи, наприклад, вапняні хрестики. Вони вірять, що ті можуть відлякувати злих духів. Такого роду символи також використовують, коли жінка в домі перебуває на пізньому терміні вагітності, щоб відігнати духів, яких називають кунтіланак (жінка, схожа на зомбі, яку вважають померлою під час пологів). Згідно місцевим традиціям, щоб над домівкою було благословення, кількість дітей у сім'ї має бути непарною.
Історія
За усною традицією, лампунги походять з гірської місцевості Секала-Берак, розташованої в окрузі Белалау, провінція Західний Лампунг. Розселення народу з одного району підтверджується однаковою назв населених пунктів у різних районах провінції Лампунг.
Назва «лампунг», за однією з версій, пов'язана з легендою про сходження з неба цариці Місяця на ім'я Сі-Лампунг Ратубулан (індонез. Si Lampung Ratu Bulan). За іншою версією, вона походить від назви давньої держави на півдні Суматри — Тулунгбаванг (V—VII ст.), яка в китайських джерелах фігурує під назвою То-Ланг По-Хванг.
Китайська хроніка X ст. Тайпін Хуанюй Цзі містить назви держав у районі Нанхай (Південний океан), серед них послідовно згадуються держави То-ланг і По-хванг. Якщо про державу То-ланг є лише одна згадка, то держава По-хванг згадується багато разів, оскільки вона надсилала послів до Китаю в 442, 449, 451, 459, 464 та 466 роках. Можливо, тут ідеться про королівство Тулангбаванг, а, можливо, версія виникла через просте об'єднання двох китайських назв.
Збереглися пам'ятки, які свідчать, що в доісламський період жителі Лампунга зазнали впливу індуїзму та буддизму. На території провінції були також знайдені пам'ятки мегалітичної традиції, що передували індуїстсько-буддійській культурі. Це різноманітні менгіри, дольмени, що стоять рядами на терасах, священні камені для шанування богів. До індуїстської доби належить існування ранньосередньовічної лампунзької держави Тулунгбаванг. Область її розташування асоціюється з територією сучасного округу Тулунгбаванг на північному сході провінції Лампунг та районами уздовж річки Тулунгбаванг (індонез. Sungai Tulangbawang, Way Tulangbawang), це підтверджує французький професор-ісламознавець Габріель Ферран (фр. Gabriel Ferrand, 1864—1935).
Згодом Лампунг був частиною буддійської імперії Шривіджая зі столицею на місці сучасного міста Палембанг, яка до XI ст. панувала на значній частині Південно-Східної Азії. На території Лампунга збереглися численні написи цієї доби, статуї Будди.
Поділ лампунгів на окремі підрозділи розпочався приблизно в XIII ст.
Інтенсивне поширення ісламу на території Лампунгу почалось близько 1530 року. Цей процес пов'язують із прибуттям посланця держави Сунда Келапа з північного заходу острова Ява. Центром поширення нової релігії став район Пугунг (індонез. Pugung) в окрузі Танґамус. Навернення лампунгів на іслам активізувалося під владою султанату Бантен, особливо за правління султана Гасануддіна (1552—1570).
1905 року, ще за колоніальної доби, розпочалась реалізація програми переселення жителів острова Ява в інші райони Індонезії. Вона продовжувалась і за часи незалежної Індонезії. Цей процес обумовив найшвидше серед усіх провінції країни зростання населення Лампунга. Тепер чисельність трансмігрантів значно перевищує тут чисельність корінного населення.
Господарство
Основним заняттям лампунгів є землеробство. Вирощують рис, крім того, саджають перець та овочі.
У минулому використовували підсічно-вогневий спосіб обробітку земель, сівозміну та найпростіші інструменти. Готуючи землю для обробітку, розчищали ділянку лісу й випалювали її. Вирубка лісу зазвичай проводилась спільно сімейними групами, які мали родинні зв'язки. Коли ділянка втрачала родючість, її залишали й займали нову. Також збирали природні ресурси в лісі.
Згодом, завдяки впливу переселенців з острова Ява, лампунги почали використовувати систему іригаційного орного землеробства. Цей район добре підходить до успішного рисівництва, збирати урожай можна два-три рази на рік. Проте лампунги є не дуже вправними землеробами. Нерідко вони наймають для обробітку своїх рисових полів яванців за третину або половину врожаю.
У XVIII ст., за колоніальної доби, на території Лампунга почали вирощувати товарні культури. Сьогодні лампунги володіють плантаціями перцю, кави, каучуку, гвоздики, тютюну. Ці культури є для них основним джерелом грошових доходів. В окремих районах виготовлення меленої кави лишається домашнім виробництвом. Для роботи на своїх плантаціях лампунги наймають працівників з числа трансмігрантів.
Тримають буйволів, дрібну породу корів, кіз, домашню птицю. В округах Вай-Канан та Тулангбаванг місцеві жителі спеціалізуються на розведенні буйволів за системою канданг-тагунан: тварин випускають у заболочені чагарники, де вони самостійно знаходять собі їжу й розмножуються. Буйволів та биків використовують як тяглову силу. Буйвіл займає особливе місце в лампунзькому суспільстві. В минулому він був одиницею вимірювання обсягу посагу (джуджур), розміру штрафу тощо. Люди горді, коли статки дозволяють їм зарізати на весілля буйвола.
Дуже мало серед лампунгів рибалок, навіть серед груп, що живуть біля морського узбережжя. Деякі люди й досі полюють диких тварин і збирають природні ресурси в лісі. До числа традиційних видів ремесла належать теслярство, виготовлення домашнього посуду, виробів з ротангу, пандану тощо. Окремі особи займаються торгівлею. Невелика частина лампунгів, що живуть у містах, працює службовцями в державних установах та приватних структурах. У районі озера Ранау частина місцевих жителів зайнята в галузі туризму.
Суспільство
Лампунзьке суспільство поділяється на великі патрилінійні роди або клани, що звуться буай (буой, бувей). Вони складаються з родичів, спорідненість між якими можна відслідкувати на глибину до п'яти попередніх поколінь. Хоча члени буай є групою родичів, така спільнота настільки чисельна, що всі її члени не можуть знати один одного й почуватись як одне ціле. Значно міцнішими є малі групи родичів — суку, на які розпадаються буай. Ці групи засновані на кровних або шлюбних зв'язках. На чолі суку стоїть традиційний лідер, що зветься пеньїмбанг-суку.
Лампунзькі села (тію) складаються з кількох частин (білік), жителями кожної з них є члени одного буай. На чолі кожного біліка стоїть свій пеньїмбанг. Ця позиція передається з покоління в покоління за батьківською лінією (старшому синові). Ядро сільської громади, як правило, становлять члени буай, який був засновником села. Очолює село пеньїмбанг-тію, зазвичай голова буай-засновника. В період залежності від султанату Бантен територія лампунгів, відповідно до розселення буай, була поділена на марга (райони) та кампунги (села). На чолі марга стояв пеньїмбанг-марга. В колоніальний період кілька марга об'єднувалися в один підокруг (нід. Onderdistrik). У незалежній Індонезії система марга була ліквідована.
Система спорідненості в лампунгів двобічна, але походження визначається за батьківською лінією. Батько є головою сім'ї й відповідальний за всіх її членів. Старший син є спадкоємцем. Принцип першонародження за батьківською лінією також застосовується при визначенні голови розширеної родини. Якщо батько помирає, старший син стає відповідальним за своїх молодших братів і сестер, як одружених, так і неодружених, і піклується про них. За його згоди молодші брати та сестри після одруження можуть покинути батьківську хату й жити окремо.
Сімейні зв'язки все ще дуже важливі для лампунгів, вони обумовлені багатьма традиційними правилами та офіційними зобов'язаннями подружжя. Для лампунгів сім'я — це, в першу чергу, розширена родина, що складається з родичів, пов'язаних кровними та шлюбними зв'язками. Зазвичай це батько, матір та їхні сини зі своїми дітьми. Члени розширеної сім'ї мають спільне походження (седжурай) і називають один одного меньянак-варей. Вони не обов'язково живуть під одним дахом, але разом проводять різні заходи, зокрема традиційні церемонії. Лампунгам подобаються великі сім'ї, деякі навіть всиновлюють дітей, що походять з інших етнічних груп.
Нуклеарна сім'я в складі розширеної називається адік-варей, сім'ю, що живе вкупі під одним дахом, називають сенунов або сангаламбан, членів сім'ї, що харчуються разом, сегайо або гайосай («один горщик»). Дружина та діти не лише живуть у колі родичів чоловіка, а й уважаються членами його роду.
Лампунги мають дві основні форми шлюбу: звичайний і шлюб семанда. У звичайному шлюбі дружина та її діти належать до родинної групи чоловіка. Чоловік, у свою чергу, зобов'язаний принести батькам дружини викуп, що зветься уанг-джуджур («чесні гроші»). У шлюбі семанда сім'я чоловіка не платить уанг-джуджур, але чоловік та діти стають членами родини дружини. Такий шлюб може бути вкладений з кількох причин, наприклад, з економічної або коли дружина є єдиною дитиною в сім'ї тощо. Якщо батько дружини помирає, зять займає його місце голови сім'ї.
Багатоженство дозволене, але практикується лише заможними. Шлюб між близькими родичами, зокрема між двоюрідними братами та сестрами, заборонений.
Після народження першої дитини подружжю дозволяється побудувати власну хату по сусідству з родиною чоловіка (вірілокально).
У лампунзькому суспільстві немає жорсткої соціальної ієрархії, відсутні класи королівських осіб або рабів, але існує система соціальної спадкової стратифікації. Шляхетну верству (туга-раджа, проватін, перватін) складають пеньїмбанги різного рівня. Нижче розташована верства духовенства анак-тумпанг, а основну масу населення становлять звичайні люди. В сучасному суспільстві старі соціальні межі розмиті, й звичайні люди можуть стати лідерами та тримати владу. Тепер на соціальне розшарування впливають такі фактори як освіта, матеріальний стан, вірність релігійному обов'язку.
Як правило, лампунги живуть дуже просто, але їм подобається отримувати похвалу чи визнання. Життєвим принципом для них є підтримувати свій «престиж» (Piil Pesenggiri). Виходячи з цих позицій, розрізняють групи літніх (пенгаво) та молодих (мулі-меранай) людей, після одруження чоловіки отримують звання адок, а жінки — інай тощо. Люди не бояться витрачати великі гроші на проведення святкових заходів.
Лампунги поділяються на ряд традиційних соціокультурних груп, які відрізняються своїми культурними традиціями. Найвпливовішими серед них є пепадун (Adat Pepadun) та пемінгір (Adat Peminggir, інша назва сейбатин); існують також інші групи. В основі такого поділу лежить територіальна генеалогічна спорідненість.
Лампунги, що дотримуються традиції пепадун, населяють переважно східну та центральну частини провінції Лампунг. Вони поділяються на чотири підгрупи: абунг-сівомегоу, мегоупак-тулангбаванг, буай-ліма і пубіян-телусуку. Кожна з підгруп, у свою чергу, складається з кількох великих кланів (буай або кебуаян), які проживають на певній території.
Система керівництва в пепадунів є конгрегаційною, рішення приймаються зборами титулованих осіб, зазвичай пеньїмбангів, кожен з яких має право голосу. Слово «пепадун» буквально означає «сидіння» або «трон» правителя. Так називають високу дерев'яну лавку, на якій під час урочистих подій сидить особа високого рангу. А сама система традицій зветься кепуньїмбанган. Вона, як і система почесних титулів, була запроваджена за часи панування в Лампунзі султанату Бантен. Право пепадун можна було купити. Спочатку його намагалися придбати голови родів та підродів, старійшини сіл, а згодом і кожний заможний селянин, який мав бажання піднятися серед своїх родичів. З'явився інститут спадкового пепадуну. Ранги поділялися на 5 рівнів. Отримання найвищого коштувало дуже дорого, крім того, ще потрібно було влаштувати пишне святкування для всього села, заколоти при цьому 30 буйволів. Отримуючи ранг другого рівня, треба було заколоти 14 буйволів або вкласти вартість буйволів речами. Отримавши пепадун, людина користувалася рядом соціальних привілеїв.
Соціальна стратифікація мала й зовнішні ознаки. Представники шляхетної верстви носили одяг з різноманітними особливими атрибутами, користувалися парасолею й паланкіном, могли носити декілька крисів. Різниця між шляхтою та простими людьми була помітна й у шлюбній обрядовості. Розмір приданого в лампунгів визначається статусним рівнем людини. Крім того, існує заборона на шлюб між нерівнею, її порушення вважається ганебним вчинком. Якщо такий шлюб все-таки вкладається, партнер із вищої верстви переходить до стану свого подружжя. За таких умов члени вищого класу зазвичай родичаються лише в межах групи прибічників власної культурної традиції. Натомість серед простих людей часто мають місце навіть мішані шлюби з мігрантами з інших регіонів.
Звичаєве право, якого дотримуються пепадуни, передбачає різні правила та обмеження, яких повинні дотримуватися члени спільноти та їхні лідери. Порушення звичаєвих норм підлягає звичаєвим санкціям у вигляді штрафів або зобов'язання провести традиційні обряди. Що вища посада людини, тим серйозніші санкції у випадку порушення вона отримує. Наприклад, пеньїмбанг, який порушив адат, може бути змушений провести спеціальну церемонію пемберсіган-пепадун або навіть бути підданий остракізму з боку суспільства.
Сімейні зв'язки в пепадунів дуже міцні. Вдова після смерті чоловіка має право й надалі жити разом із його родичами, навіть якщо до того часу вони не мали дітей. Для вирішення проблем, що виникають у стосунках між родами (кланами) керуються принципом консенсусу.
Лампунги, що дотримуються традиції пемінгір, мешкають переважно на заході, сягаючи узбережжя. Вони поділяються на п'ять підгруп, кожна з яких проживає в певному районі. Пемінгіри мають двошарову систему стратифікації суспільства, яка називається сейбатин (звідси й альтернативна назва підрозділу). Вона передбачає наявність у кожній громаді лише одного лідера, якого називають пеньїмбанг-сейбатин, з титулом батин, бандар або раджа. Пеньїмбанги складають вищу верству суспільства, належність до якої визначається походженням людини або шлюбними зв'язками. Решту членів громади називають анакбуа-сейбатин. Статус звичайних людей у суспільстві залежить від того, чи належать вони до числа корінних жителів села; найвище стоять нащадки першопоселенців.
Поселення
Лампунги живуть окремо від трансмігрантів, поселення яких зазвичай знаходяться серед полів. Лампунзькі села розташовані вздовж річок та доріг і відзначаються щільним скупченням хат. Вони невеликі, можуть стояти дуже близько одне від одного, так що межі між селами сторонньому непомітні й незрозумілі.
Крім основного села, що зветься тію, лампунги мають тимчасові поселення (умбулан), розкидані серед полів. Саме тут живе більшість молодих людей та їхні діти. Окремі плантації розташовані на значній відстані від основного села, до них можна йти 10-18 годин пішки.
Типове лампунзьке село складається із сімейних хат, в яких живе одна нуклеарна або розширена сім'я, великих громадських хат для кожного роду (буай), що живе в селі, молитовних зал (покнганджи), мечеті (месегіт), громадської зали (сесат). Крім того, в селі є пепанча — споруди для притулку та відпочину, якими користуються всі люди.
Кожна частина села (білік) має свою громадську хату, яка називається нувобалак або ламбангедунг. Вона є центром громадського життя відповідного буай і резиденцією його пеньїмбанга. Тут проживають найстарші члени роду, які очолюють буай. Обговорення різних питань проводять у громадських залах; тут також відбуваються традиційні церемонії. Хати окремих сімей зазвичай розташовані навколо нувобалака.
Всі споруди раніше ставили на палях. Підлога сімейної хати розташовувалась на висоті три метри від землі. Хати будували з дерева, яке могло прослужити сотні років. Традиційні хати прямокутні в плані, мають каркасно-стовпову конструкцію, сідлоподібний дах, оточені верандою. Деталі зв'язували між собою або складали без використання цвяхів. Простір під хатою використовувався для зберігання врожаю та запасів дров, а також як загін для худоби. Для зберігання рису та інших харчових продуктів лампунги використовують спеціальні зерносховища, які називають валай або балай.
Сьогодні лампунги практично відмовились від традиційних дерев'яних хат на товстих палях і зводять більш сучасні шлакоблокові або бетоні хати, що стоять прямо на землі. Таке житло є звичайним по всій Індонезії.
Архітектура залежить від статків та соціального статусу мешканців хати. Свої будівлі лампунги прикрашають рослинними мотивами, що є символом життя. Згідно з місцевими віруваннями, кількість сходинок, що ведуть до хати, має бути непарною; це має приносити благословення її мешканцям. Іноді лампунзьке житло повторює дизайн яванських хат.
Громадська хата вирізняється своїми великими розмірами. Спереду сходи ведуть до вхідних дверей. Будівля складається з кількох кімнат. Передня служить для прийому гостей, середня відведена для проживання дорослих членів родини пеньїмбанга й поділена на чоловічу та жіночу половини, далі розташовані окремі спальні для дітей кожного із синів. Громадські зали також мають свою характерну форму. Вхід до них часто прикрашають білими, жовтими та червоними парасольками, які символізують рівність та рівновагу й зазвичай розташовані на дашку над сходами. Простір у середині будівлі поділений на залу для проведення засідань, кімнату для обговорень, кімнату для зберігання музичних інструментів, що використовуються під час церемоній, кімнату для відпочинку старійшини.
Кожне село має кладовище, розташоване за його межами. Лампунги часто створюють сімейні поховання, тому в селі може бути й кілька кладовищ.
Мистецтво
В мистецьких формах лампунгів відчувається вплив індуїзму та ісламу. Зокрема це стосується різних стилів музики або використання зворотно-поступальних рим у пантунах.
Лампунзькі музичні інструменти схожі з музичними інструментами інших етнічних груп країни, які зазнали впливу малайської та ісламської культури. Це, зокрема, барабани гінданг та кетіпунг, бамбукові сопілки тало, сердам, сегунай, флейта з рогу буйвола сакха, великий бубон берда, малий бубон керегченг та ін. Існує також місцевий різновид гамелану, що зветься тала-кхакхумунг, тала-лунік або тала-балак. Лампунзьке вокальне мистецтво гарда — це декламування віршів під звуки бубнів.
Лампунги мають різні види танців, які виконуються під час проведення відповідних традиційних церемоній. Існує також місцевий бойовий танець тігел. В минулому існувало народне театральне мистецтво під назвою думулук.
Широко відоме традиційне виробництво лампунзьких тканин тапіс. Ці тканини, а також інші мистецькі вироби лампунзьких майстрів прикрашені красивими декоративними візерунками, усі елементи та кольори яких мають символічне значення й пов'язані з місцевою культурною традицією. Вони, зокрема, демонструють відмінності між лампунгами, що дотримуються традицій пепадун і пемінгір, між групами людей, що належать до різних соціальних верств.
Джерела
- Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, pp. 1-3: Abung (Abung Bunga Mayang), pp. 169-173: Lampung (Lampong) DOI:10.1007/978-981-15-1835-5 (англ.)
- M. Junus Melalatoa. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta, 1995: 445—451: Lampung (індонез.)
- Lampung Abung, Lampung Pesisir, Lampung Pubian, Lampung Sungkai, Lampung Way Kanan, Daya, Ranau. People Group Profiles — Asia Harvest (англ.)
- Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yugo-Vostochnoy_Azii.(1966).%5bdjv-fax%5d.zip Народы Юго-Восточной Азии. Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Маретина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 530-531: Абунги и пубианы (рос.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Lampung Api (англ.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Lampung Nyo (англ.)
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 19: TABLE 1.2.1. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Indonesia, 2000 (англ.)
- Lampung Pesisir. People Group Profiles. Asia Harvest
- Lampung Abung. People Group Profiles. Asia Harvest
- Lampung Pubian. People Group Profiles. Asia Harvest
- Lampung Way Kanan. People Group Profiles. Asia Harvest
- Lampung Sungkai. People Group Profiles. Asia Harvest
- Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, p. 159: Krui (Kroe, Kru'i)
- Ranau. People Group Profiles. Asia Harvest
- Daya. People Group Profiles. Asia Harvest
- Jamaluddin, Jamaluddin (30 грудня 2021). Kerajaan Selaparang sebagai Pusat Pemerintahan dan Pusat Perdagangan pada Abad XVI Berdasarkan Data-Data Arkeologis dan Manuskrip Sasak. Manuskripta. Т. 11, № 2. doi:10.33656/manuskripta.v11i2.189. ISSN 2355-7605. Процитовано 29 травня 2023.
- Nugroho, Julian (21 лютого 2021). Ulasan Buku: 90 Tahun Prof. Emil Salim Pembangunan Berkelanjutan: Menuju Indonesia Tinggal Landas 2045. Syntax Literate ; Jurnal Ilmiah Indonesia. Т. 6, № 2. с. 853. doi:10.36418/syntax-literate.v6i2.2243. ISSN 2548-1398. Процитовано 29 травня 2023.
- Nadia Pramazuly, Ayu (23 червня 2020). STRATEGI DINAS PENDIDIKAN DAN KEBUDAYAAN PROVINSI LAMPUNG DALAM MELESTARIKAN BAHASA DAN AKSARA LAMPUNG. Jurnal Perspective Business. Т. 4, № 1. doi:10.37090/jpb.v4i1.384. Процитовано 29 травня 2023.
- Magu'ga, Berlinda (27 травня 2023). Kebudayaan Toraja dan Filsafat; eksplorasi nilai-nilai tradisional dalam konteks modern. dx.doi.org. Процитовано 29 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lampungi narod v Indoneziyi na pivdni ostrova Sumatra Ye korinnimi zhitelyami provinciyi Lampung ale teper chiselno znachno postupayutsya tut pereselencyam z Yavi ta inshih rajoniv Indoneziyi Podilyayutsya na ryad subetnichnih grup kozhna z vlasnoyu identichnistyu pesisiri abungi pubiyani ta in Sporidneni z lampungami takozh komeringi v provinciyi Pivdenna Sumatra Krim etnichnih osoblivostej vazhlivimi dlya lampungiv ye kulturni tradiciyi Za ciyeyu oznakoyu voni podilyayutsya na dvi osnovni grupi pepaduni ta pemingiri sejbatini ye she ryad menshih sociokulturnih grup LampungiLampunzke vesillyaKilkist1 381 660 2010 perepis Areal Indoneziya LampungRasapivdenni mongoloyidiBlizki do komeringiMovalampung api lampung njo indonezijskaReligiyaislam Chiselnist pereselenciv u Lampunzi postijno zrostaye lampungi perebuvayut u postijnomu kontakti z migrantami perevazhno yavancyami ta sundancyami Vidpovidno zrostaye j vpliv yavanskoyi kulturi na misceve naselennya Chiselnist i rozselennyaLampungi rivnomirno rozpodileni po vsij teritoriyi provinciyi Lampung okremi yihni grupi zhivut takozh na pivdni provincij Bengkulu ta Pivdenna Sumatra Yihnya chiselnist za danimi perepisu naselennya Indoneziyi 2010 roku tam voni znachatsya pid nazvoyu Suku asal Lampung tobto narodi Lampunga stanovila 1 381 660 osib chastka miskogo naselennya 42 29 silskogo 57 71 Bilshist lampungiv Suku asal Lampung zhive v provinciyi Lampung 1 028 190 osib 13 56 yiyi naselennya za danimi perepisu 2010 roku Za mezhami Lampunga najbilshi grupi lampungiv prozhivayut u provinciyah Zahidna Yava 92 862 osobi Banten 69 885 osib Pivdenna Sumatra 44 983 osobi Shidna Yava 28 515 osib a takozh u Dzhakarti 45 215 osib U toj zhe chas 64 06 naselennya provinciyi Lampung 2010 roku stanovili yavanci Perepis naselennya Indoneziyi 2000 roku podilyav lampungiv za kulturnoyu tradiciyeyu 426 723 osobi narahovuvali lampungi pemingir 6 42 naselennya provinciyi 280 247 osib lampungi pepadun 4 22 85 342 osobi pribichniki tradiciyi abung bungamayang 1 28 Zagalna yihnya chiselnist stanovila 792 312 osib 11 92 naselennya provinciyi dolya yavanciv u naselenni provinciyi Lampung 61 89 Pesisiri lampung pesisir ye najbilshoyu grupoyu lampungiv za ocinkoyu 2017 roku yihnya chiselnist stanovila 550 tis osib Rozseleni na zahodi ta pivdni provinciyi Lampung vklyuchayuchi yiyi zahidne uzberezhzhya uzberezhzhya zatoki Semangka indonez Teluk Semangka zatoki Lampung indonez Teluk Lampung ta Zondskoyi protoki a takozh ostrovi Tabuan indonez Pulau Tabuan Legundi indonez Pulau Legundi Sebuku indonez Pulau Sebuku i Sebesi indonez Pulau Sebesi V administrativnomu plani ce okrugi Zahidnij Pesisir indonez Pesisir Barat Zahidnij Lampung indonez Lampung Barat Tangamus indonez Tanggamus Pringsevu indonez Pringsewu Pesavaran indonez Pesawaran Pivdennij Lampung indonez Lampung Selatan pivdenna chastina okrugu Shidnij Lampung indonez Lampung Timur ta misto Bandar Lampung V osnovnomu prozhivayut uzdovzh uzberezhzhya tomu yih i nazivayut lampung pesisir tobto priberezhni lampungi Abungi lampung abung abo pivnichni lampungi drugij za chiselnistyu pidrozdil narodu Za ocinkoyu 2017 roku yih narahovuvalos blizko 200 tis osib Zhivut na pivnichnomu shodi provinciyi Lampung v okrugah Pivnichnij Lampung indonez Lampung Utara Zahidnij Tulangbavang indonez Tulangbawang Barat Mesudzhi indonez Mesuji Tulangbavang indonez Tulangbawang Centralnij Lampung Shidnij Lampung Zajmayut teritoriyu mizh richkami Kanan indonez Way Kanan Sungai Kanan i Mesudzhi indonez Way Mesuji Sungai Mesuji na pivnochi ta Sekampung indonez Way Sekampung Sungai Sekampung i Seputi indonez Way Seputih Sungai Seputih na pivdni Pubiyani lampung pubiyan rozseleni v centralnij chastini provinciyi Lampung okrugi Tangamus Centralnij Lampung indonez Lampung Tengah Pringsevu Pivdennij Lampung ta misto Bandar Lampung Yihni sela roztashovani v nizinnih rajonah v dolini golovnoyi richki provinciyi Sekampung Stolittyami yim dovodilosya trimatisya podali vid abungiv yaki zaboronyali pubiyanam peretinati kordon mizh yihnimi oblastyami Chiselnist pubiyaniv stanom na 2017 rik ocinyuvalas u 110 tis osib Nevelika subetnichna grupa vaj kanan lampung vaj kanan chiselnist yakoyi ocinyuyetsya v 44 tis osib 2017 vidznachayetsya silnoyu kulturnoyu zgurtovanistyu Rozselena v okruzi Vaj Kanan indonez Way Kanan ta v rajoni Bukit Kemuning indonez Bukit Kemuning na zahodi okrugu Pivnichnij Lampung Okremij pidrozdil lampungiv utvoryuyut takozh sungkayi lampung sungkaj Istorichno voni tisno pov yazani z pesisirami vaj kananami ta pubiyanami rozmovlyayut z nimi odniyeyu movoyu ale mayut unikalni kulturni osoblivosti oskilki dotrimuyutsya kulturnoyi tradiciyi pepadun a ne sejbatin Chiselnist sungkayiv 2017 roku ocinyuvalas u 100 tis osib Zhivut na zahid vid abungiv u pivnichnij chastini okrugu Pivnichnij Lampung Kruyi 20 30 tis osib za ocinkoyu 1985 roku rozseleni na zahidnomu uzberezhzhi v pivnichnij chastini okrugu Zahidnij Pesisir bilya administrativnogo kordonu mizh provinciyami Lampung ta Bengkulu She dvi lampunzki subentichni grupi ranau ta daya zhivut na teritoriyi provinciyi Pivdenna Sumatra Oficijna statistika zarahovuye yih do skladu narodiv Pivdennoyi Sumatri indonez Suku asal Sumatera Selatan abo komeringiv ale sami voni ne vvazhayut sebe chastinoyu ostannih Ranau rozseleni navkolo ozera Ranau vid yakogo j otrimali svoyu nazvu Zhivut perevazhno v rajoni Banding Agung indonez Banding Agung sho vhodit do skladu okrugu Pivdennij Verhnij Ogan Komering indonez Ogan Komering Ulu Selatan chastina na pivnochi provinciyi Lampung de voni vidomi yak beradat ranau Chiselnist ranau stanom na 2017 rik ocinyuvalas u 66 tis osib Sporidneni z pesisirami daya pivnichni susidi ranau Voni rozseleni v rajonah Simpang indonez Simpang ta Muaradua indonez Muaradua okrug Pivdennij Verhnij Ogan Komering Yihnya chiselnist 2017 roku ocinyuvalas u 90 tis osib MovaMapa poshirennya lampunzkih mov lampung api lampung njo komering V Indoneziyi lampunzku movu nazivayut Behasou Lampung abo Umung Lampung a she Cewo Lampung Lingvisti rozriznyayut dvi okremi lampunzki movi lampung api Lampung Api kod ISO 639 3 ljp ta lampung njo Lampung Nyo kod ISO 639 3 abl V Indoneziyi yih she nazivayut dialektami Lampung Beliau ta Lampung Abung Takozh vidpovidno do harakternoyi vimovi rozriznyayut dialekt o ta dialekt a Movoyu lampung njo govoryat lishe abungi reshta subetnichnih grup vikoristovuye movu lampung api Lampunzki movi utvoryuyut okremu grupu malajsko polinezijskih mov cherez znachni vidminnosti nosiyam indonezijskoyi movi vazhko yih zrozumiti Obidvi movi podilyayutsya na dialekti V skladi movi lampung api ce kruyi Krui Kroe Kru i ranau Ranau daya Daya sungkaj Sungkai Jelma Doya pubiyan Pubian pemangilan Pemanggilan Peminggir melinting Melinting Peminggir pivdennogo uzberezhzhya Southern Pesisir Dialekti movi lampung njo abung Abung tulangbavang Tulangbawang Tulang Bawang sukadana Sukadana melinting Melinting Movi lampung njo ta lampung api mayut bagato vidminnostej u leksici ta fonologiyi Leksichna podibnist movi lampung njo z okremimi dialektami lampung api stanovit 72 77 Isnuye kilka rivniv formalnoyi movi yaki vikoristovuyutsya v konkretnih situaciyah napriklad pid chas rozmovi zi starshimi odnolitkami abo molodshimi lyudmi pid chas provedennya riznomanitnih ceremonij Prote na vidminu vid yavanskoyi movi lampunzki rivni vvichlivosti viznachayutsya ne osoblivoyu leksikoyu a vikoristannyam pevnih zajmennikiv ta visotoyu vimovi pri pobudovi rechennya Obidvi lampunzki movi perebuvayut v aktivnomu vikoristanni vsima kategoriyami naselennya Yih vzhivayut vdoma v seli na vulici tosho Lyudi mayut pozitivne stavlennya do ridnoyi movi Takozh koristuyutsya indonezijskoyu movoyu osoblivo v galuzi osviti v religijnij sluzhbi v derzhavnih ustanovah Bagato lampungiv volodiye takozh movami transmigrantiv yavanskoyu ta sundanskoyu V provinciyi Pivdenna Sumatra deyaki ranau ta daya takozh dosit dobre znayut palembanzku osnovnu torgovu movu regionu Lampungi mayut vlasnu abetku yaku nazivayut surat lampung Surat Lampung abo guruf lampung Huruf Lampung indonezijskoyu vona zvetsya aksara lampung Aksara Lampung Cya pisemnist sporidnena zi starimi abetkami redzhangiv seravayiv pasemahiv lebongiv Vona rozriznyaye 20 liter i pohodit vid indijskogo pisma devanagari yake vikoristovuye sanskrit Suchasna pisemnist zasnovana na latinskij grafici Skladeni slovniki isnuye gramatika literatura Obidvi lampunzki movi vikladayutsya v pochatkovih klasah shkoli ReligiyaZa religiyeyu lampungi musulmani suniti poslidovniki shafijskogo mazgabu Islam prijshov na teritoriyu Lampunga v XV st Musulmanske vchennya malo silnij vpliv na sposib mislennya ta povedinku miscevogo naselennya V kozhnomu seli ye prinajmni odna mechet ta gromadska zala Yaksho selo skladayetsya z kilkoh chastin to kozhna z nih maye svoyu mechet Lampungi lyudi pobozhni dotrimuyutsya p yati shodennih molitov postyat chitayut Koran Shlyubi vkladayutsya vidpovidno do islamskih tradicij Yak musulmani lampungi viryat sho ditina narodzhena v rezultati podruzhnoyi zradi anak kappang bude neshasnoyu v zhitti Taka lyudina ta yiyi nashadki stayut ob yektom plitok obgovorennya ta osudu v suspilstvi yih unikayut yim vazhko znajti sobi paru Z inshogo boku pevni koncepciyi zvichayiv lampungiv vidriznyayutsya vid islamskih religijnih norm Napriklad spadkoyemcem za miscevim zvichayem ye lishe starshij sin Lampungi tverdo dotrimuyutsya svoyeyi musulmanskoyi identichnosti j neterpimo stavlyatsya do perehodu v inshu religiyu Tut diye duzhe silnij princip religijnoyi odnoridnosti Shlyubi z predstavnikami inshoyi viri zaboroneni Takij shlyub mozhlivij lishe koli insha storona prijme islam Lampungi perekonani sho islam ye yedinoyu pravilnoyu religiyeyu j uvazhayut poslidovnikiv inshih konfesij nevirnimi Zmina religiyi v lampunzkomu suspilstvi vvazhayetsya neprijnyatnoyu Yaksho take stayetsya porushnik zakonu zazvichaj piddayetsya ostrakizmu z boku rodichiv Razom iz tim socialna vzayemodiya z predstavnikami inshih religij ye cilkom normalnoyu Misceva forma islamu zasnovana ne na osobistih perekonannyah a skorishe tradiciya sho peredayetsya z pokolinnya v pokolinnya Dlya lampungiv vazhlivo dotrimuvatis tiyeyi formi religiyi yaku spoviduvali yihni predki Lishe nevelika chastina lyudej pravilno vikonuye vsi islamski rituali Zberigayutsya zalishki starih viruvan yaki lampungi nazivayut adat zamantumi Ci viruvannya po suti svoyij ye animistichnimi Voni peredbachayut isnuvannya nevidimih istot duhiv yakih nazivayut sajlekom temni sajgalus m yaki i sekedi feyi Inodi duhi viklikayut rozbrat chi hvorobu sered lyudej a inodi voni dopomagayut lyudyam Na perekonannya lampungiv duhi mozhut pronikati v tilo lyudini roblyachi yiyi oderzhimoyu Lyudi vidchuvayut sho yim potribno vikonuvati pevni ceremoniyi shob mati dobri stosunki z cimi duhovnimi stvorinnyami Dlya lampungiv isnuyut takozh deyaki bozhestva yakih slid shanuvati j povazhati Do yihnogo chisla nalezhat Sangyangsakti bog tvorec Vsesvitu Muliputri abo Bidadari boginya krasi Selang Shri bog yakij ye tvorcem i ohoroncem risu Vshanovuyuchi boga risu provodyat ceremoniyu rodyuchosti zemli bersidesa Stara vira peredbachaye takozh shanuvannya duhiv predkiv ta duhiv prirodi yaki mozhut vplivati na zhittya lyudej Vidpovidno lyudi praktikuyut riznomanitni tradicijni ceremoniyi yaki vklyuchayut rizni pidnoshennya zhertvi Lampungi shanuyut ohoronyayut i doglyadayut mogili svoyih predkiv Ye grobnici yaki vvazhayutsya svyashennimi j deyaki lyudi chas vid chasu prihodyat do nih pomolitisya j visloviti osoblivi prohannya Bagato lyudej vse she viryat u zaboboni shanuyut svyashenni predmeti j miscya praktikuyut magichni obryadi Voni takozh viryat v isnuvannya starovinnih predmetiv z magichnoyu siloyu Koristuyutsya talismanami yaki vikoristovuyut z pevnoyu metoyu napriklad pid chas podorozhi abo na roboti Inodi rozmishuyut nad dverima viknami ta vorotami pevni simvoli napriklad vapnyani hrestiki Voni viryat sho ti mozhut vidlyakuvati zlih duhiv Takogo rodu simvoli takozh vikoristovuyut koli zhinka v domi perebuvaye na piznomu termini vagitnosti shob vidignati duhiv yakih nazivayut kuntilanak zhinka shozha na zombi yaku vvazhayut pomerloyu pid chas pologiv Zgidno miscevim tradiciyam shob nad domivkoyu bulo blagoslovennya kilkist ditej u sim yi maye buti neparnoyu IstoriyaZa usnoyu tradiciyeyu lampungi pohodyat z girskoyi miscevosti Sekala Berak roztashovanoyi v okruzi Belalau provinciya Zahidnij Lampung Rozselennya narodu z odnogo rajonu pidtverdzhuyetsya odnakovoyu nazv naselenih punktiv u riznih rajonah provinciyi Lampung Nazva lampung za odniyeyu z versij pov yazana z legendoyu pro shodzhennya z neba carici Misyacya na im ya Si Lampung Ratubulan indonez Si Lampung Ratu Bulan Za inshoyu versiyeyu vona pohodit vid nazvi davnoyi derzhavi na pivdni Sumatri Tulungbavang V VII st yaka v kitajskih dzherelah figuruye pid nazvoyu To Lang Po Hvang Kitajska hronika X st Tajpin Huanyuj Czi mistit nazvi derzhav u rajoni Nanhaj Pivdennij okean sered nih poslidovno zgaduyutsya derzhavi To lang i Po hvang Yaksho pro derzhavu To lang ye lishe odna zgadka to derzhava Po hvang zgaduyetsya bagato raziv oskilki vona nadsilala posliv do Kitayu v 442 449 451 459 464 ta 466 rokah Mozhlivo tut idetsya pro korolivstvo Tulangbavang a mozhlivo versiya vinikla cherez proste ob yednannya dvoh kitajskih nazv Zbereglisya pam yatki yaki svidchat sho v doislamskij period zhiteli Lampunga zaznali vplivu induyizmu ta buddizmu Na teritoriyi provinciyi buli takozh znajdeni pam yatki megalitichnoyi tradiciyi sho pereduvali induyistsko buddijskij kulturi Ce riznomanitni mengiri dolmeni sho stoyat ryadami na terasah svyashenni kameni dlya shanuvannya bogiv Do induyistskoyi dobi nalezhit isnuvannya rannoserednovichnoyi lampunzkoyi derzhavi Tulungbavang Oblast yiyi roztashuvannya asociyuyetsya z teritoriyeyu suchasnogo okrugu Tulungbavang na pivnichnomu shodi provinciyi Lampung ta rajonami uzdovzh richki Tulungbavang indonez Sungai Tulangbawang Way Tulangbawang ce pidtverdzhuye francuzkij profesor islamoznavec Gabriel Ferran fr Gabriel Ferrand 1864 1935 Zgodom Lampung buv chastinoyu buddijskoyi imperiyi Shrividzhaya zi stoliceyu na misci suchasnogo mista Palembang yaka do XI st panuvala na znachnij chastini Pivdenno Shidnoyi Aziyi Na teritoriyi Lampunga zbereglisya chislenni napisi ciyeyi dobi statuyi Buddi Podil lampungiv na okremi pidrozdili rozpochavsya priblizno v XIII st Intensivne poshirennya islamu na teritoriyi Lampungu pochalos blizko 1530 roku Cej proces pov yazuyut iz pributtyam poslancya derzhavi Sunda Kelapa z pivnichnogo zahodu ostrova Yava Centrom poshirennya novoyi religiyi stav rajon Pugung indonez Pugung v okruzi Tangamus Navernennya lampungiv na islam aktivizuvalosya pid vladoyu sultanatu Banten osoblivo za pravlinnya sultana Gasanuddina 1552 1570 1905 roku she za kolonialnoyi dobi rozpochalas realizaciya programi pereselennya zhiteliv ostrova Yava v inshi rajoni Indoneziyi Vona prodovzhuvalas i za chasi nezalezhnoyi Indoneziyi Cej proces obumoviv najshvidshe sered usih provinciyi krayini zrostannya naselennya Lampunga Teper chiselnist transmigrantiv znachno perevishuye tut chiselnist korinnogo naselennya GospodarstvoOsnovnim zanyattyam lampungiv ye zemlerobstvo Viroshuyut ris krim togo sadzhayut perec ta ovochi U minulomu vikoristovuvali pidsichno vognevij sposib obrobitku zemel sivozminu ta najprostishi instrumenti Gotuyuchi zemlyu dlya obrobitku rozchishali dilyanku lisu j vipalyuvali yiyi Virubka lisu zazvichaj provodilas spilno simejnimi grupami yaki mali rodinni zv yazki Koli dilyanka vtrachala rodyuchist yiyi zalishali j zajmali novu Takozh zbirali prirodni resursi v lisi Zgodom zavdyaki vplivu pereselenciv z ostrova Yava lampungi pochali vikoristovuvati sistemu irigacijnogo ornogo zemlerobstva Cej rajon dobre pidhodit do uspishnogo risivnictva zbirati urozhaj mozhna dva tri razi na rik Prote lampungi ye ne duzhe vpravnimi zemlerobami Neridko voni najmayut dlya obrobitku svoyih risovih poliv yavanciv za tretinu abo polovinu vrozhayu U XVIII st za kolonialnoyi dobi na teritoriyi Lampunga pochali viroshuvati tovarni kulturi Sogodni lampungi volodiyut plantaciyami percyu kavi kauchuku gvozdiki tyutyunu Ci kulturi ye dlya nih osnovnim dzherelom groshovih dohodiv V okremih rajonah vigotovlennya melenoyi kavi lishayetsya domashnim virobnictvom Dlya roboti na svoyih plantaciyah lampungi najmayut pracivnikiv z chisla transmigrantiv Trimayut bujvoliv dribnu porodu koriv kiz domashnyu pticyu V okrugah Vaj Kanan ta Tulangbavang miscevi zhiteli specializuyutsya na rozvedenni bujvoliv za sistemoyu kandang tagunan tvarin vipuskayut u zabolocheni chagarniki de voni samostijno znahodyat sobi yizhu j rozmnozhuyutsya Bujvoliv ta bikiv vikoristovuyut yak tyaglovu silu Bujvil zajmaye osoblive misce v lampunzkomu suspilstvi V minulomu vin buv odiniceyu vimiryuvannya obsyagu posagu dzhudzhur rozmiru shtrafu tosho Lyudi gordi koli statki dozvolyayut yim zarizati na vesillya bujvola Duzhe malo sered lampungiv ribalok navit sered grup sho zhivut bilya morskogo uzberezhzhya Deyaki lyudi j dosi polyuyut dikih tvarin i zbirayut prirodni resursi v lisi Do chisla tradicijnih vidiv remesla nalezhat teslyarstvo vigotovlennya domashnogo posudu virobiv z rotangu pandanu tosho Okremi osobi zajmayutsya torgivleyu Nevelika chastina lampungiv sho zhivut u mistah pracyuye sluzhbovcyami v derzhavnih ustanovah ta privatnih strukturah U rajoni ozera Ranau chastina miscevih zhiteliv zajnyata v galuzi turizmu SuspilstvoLampunzke suspilstvo podilyayetsya na veliki patrilinijni rodi abo klani sho zvutsya buaj buoj buvej Voni skladayutsya z rodichiv sporidnenist mizh yakimi mozhna vidslidkuvati na glibinu do p yati poperednih pokolin Hocha chleni buaj ye grupoyu rodichiv taka spilnota nastilki chiselna sho vsi yiyi chleni ne mozhut znati odin odnogo j pochuvatis yak odne cile Znachno micnishimi ye mali grupi rodichiv suku na yaki rozpadayutsya buaj Ci grupi zasnovani na krovnih abo shlyubnih zv yazkah Na choli suku stoyit tradicijnij lider sho zvetsya penyimbang suku Lampunzki sela tiyu skladayutsya z kilkoh chastin bilik zhitelyami kozhnoyi z nih ye chleni odnogo buaj Na choli kozhnogo bilika stoyit svij penyimbang Cya poziciya peredayetsya z pokolinnya v pokolinnya za batkivskoyu liniyeyu starshomu sinovi Yadro silskoyi gromadi yak pravilo stanovlyat chleni buaj yakij buv zasnovnikom sela Ocholyuye selo penyimbang tiyu zazvichaj golova buaj zasnovnika V period zalezhnosti vid sultanatu Banten teritoriya lampungiv vidpovidno do rozselennya buaj bula podilena na marga rajoni ta kampungi sela Na choli marga stoyav penyimbang marga V kolonialnij period kilka marga ob yednuvalisya v odin pidokrug nid Onderdistrik U nezalezhnij Indoneziyi sistema marga bula likvidovana Sistema sporidnenosti v lampungiv dvobichna ale pohodzhennya viznachayetsya za batkivskoyu liniyeyu Batko ye golovoyu sim yi j vidpovidalnij za vsih yiyi chleniv Starshij sin ye spadkoyemcem Princip pershonarodzhennya za batkivskoyu liniyeyu takozh zastosovuyetsya pri viznachenni golovi rozshirenoyi rodini Yaksho batko pomiraye starshij sin staye vidpovidalnim za svoyih molodshih brativ i sester yak odruzhenih tak i neodruzhenih i pikluyetsya pro nih Za jogo zgodi molodshi brati ta sestri pislya odruzhennya mozhut pokinuti batkivsku hatu j zhiti okremo Simejni zv yazki vse she duzhe vazhlivi dlya lampungiv voni obumovleni bagatma tradicijnimi pravilami ta oficijnimi zobov yazannyami podruzhzhya Dlya lampungiv sim ya ce v pershu chergu rozshirena rodina sho skladayetsya z rodichiv pov yazanih krovnimi ta shlyubnimi zv yazkami Zazvichaj ce batko matir ta yihni sini zi svoyimi ditmi Chleni rozshirenoyi sim yi mayut spilne pohodzhennya sedzhuraj i nazivayut odin odnogo menyanak varej Voni ne obov yazkovo zhivut pid odnim dahom ale razom provodyat rizni zahodi zokrema tradicijni ceremoniyi Lampungam podobayutsya veliki sim yi deyaki navit vsinovlyuyut ditej sho pohodyat z inshih etnichnih grup Nuklearna sim ya v skladi rozshirenoyi nazivayetsya adik varej sim yu sho zhive vkupi pid odnim dahom nazivayut senunov abo sangalamban chleniv sim yi sho harchuyutsya razom segajo abo gajosaj odin gorshik Druzhina ta diti ne lishe zhivut u koli rodichiv cholovika a j uvazhayutsya chlenami jogo rodu Vesilnij parad za uchasti narechenih Lampungi mayut dvi osnovni formi shlyubu zvichajnij i shlyub semanda U zvichajnomu shlyubi druzhina ta yiyi diti nalezhat do rodinnoyi grupi cholovika Cholovik u svoyu chergu zobov yazanij prinesti batkam druzhini vikup sho zvetsya uang dzhudzhur chesni groshi U shlyubi semanda sim ya cholovika ne platit uang dzhudzhur ale cholovik ta diti stayut chlenami rodini druzhini Takij shlyub mozhe buti vkladenij z kilkoh prichin napriklad z ekonomichnoyi abo koli druzhina ye yedinoyu ditinoyu v sim yi tosho Yaksho batko druzhini pomiraye zyat zajmaye jogo misce golovi sim yi Bagatozhenstvo dozvolene ale praktikuyetsya lishe zamozhnimi Shlyub mizh blizkimi rodichami zokrema mizh dvoyuridnimi bratami ta sestrami zaboronenij Pislya narodzhennya pershoyi ditini podruzhzhyu dozvolyayetsya pobuduvati vlasnu hatu po susidstvu z rodinoyu cholovika virilokalno U lampunzkomu suspilstvi nemaye zhorstkoyi socialnoyi iyerarhiyi vidsutni klasi korolivskih osib abo rabiv ale isnuye sistema socialnoyi spadkovoyi stratifikaciyi Shlyahetnu verstvu tuga radzha provatin pervatin skladayut penyimbangi riznogo rivnya Nizhche roztashovana verstva duhovenstva anak tumpang a osnovnu masu naselennya stanovlyat zvichajni lyudi V suchasnomu suspilstvi stari socialni mezhi rozmiti j zvichajni lyudi mozhut stati liderami ta trimati vladu Teper na socialne rozsharuvannya vplivayut taki faktori yak osvita materialnij stan virnist religijnomu obov yazku Yak pravilo lampungi zhivut duzhe prosto ale yim podobayetsya otrimuvati pohvalu chi viznannya Zhittyevim principom dlya nih ye pidtrimuvati svij prestizh Piil Pesenggiri Vihodyachi z cih pozicij rozriznyayut grupi litnih pengavo ta molodih muli meranaj lyudej pislya odruzhennya choloviki otrimuyut zvannya adok a zhinki inaj tosho Lyudi ne boyatsya vitrachati veliki groshi na provedennya svyatkovih zahodiv Lampungi podilyayutsya na ryad tradicijnih sociokulturnih grup yaki vidriznyayutsya svoyimi kulturnimi tradiciyami Najvplivovishimi sered nih ye pepadun Adat Pepadun ta pemingir Adat Peminggir insha nazva sejbatin isnuyut takozh inshi grupi V osnovi takogo podilu lezhit teritorialna genealogichna sporidnenist Lampungi sho dotrimuyutsya tradiciyi pepadun naselyayut perevazhno shidnu ta centralnu chastini provinciyi Lampung Voni podilyayutsya na chotiri pidgrupi abung sivomegou megoupak tulangbavang buaj lima i pubiyan telusuku Kozhna z pidgrup u svoyu chergu skladayetsya z kilkoh velikih klaniv buaj abo kebuayan yaki prozhivayut na pevnij teritoriyi Sistema kerivnictva v pepaduniv ye kongregacijnoyu rishennya prijmayutsya zborami titulovanih osib zazvichaj penyimbangiv kozhen z yakih maye pravo golosu Slovo pepadun bukvalno oznachaye sidinnya abo tron pravitelya Tak nazivayut visoku derev yanu lavku na yakij pid chas urochistih podij sidit osoba visokogo rangu A sama sistema tradicij zvetsya kepunyimbangan Vona yak i sistema pochesnih tituliv bula zaprovadzhena za chasi panuvannya v Lampunzi sultanatu Banten Pravo pepadun mozhna bulo kupiti Spochatku jogo namagalisya pridbati golovi rodiv ta pidrodiv starijshini sil a zgodom i kozhnij zamozhnij selyanin yakij mav bazhannya pidnyatisya sered svoyih rodichiv Z yavivsya institut spadkovogo pepadunu Rangi podilyalisya na 5 rivniv Otrimannya najvishogo koshtuvalo duzhe dorogo krim togo she potribno bulo vlashtuvati pishne svyatkuvannya dlya vsogo sela zakoloti pri comu 30 bujvoliv Otrimuyuchi rang drugogo rivnya treba bulo zakoloti 14 bujvoliv abo vklasti vartist bujvoliv rechami Otrimavshi pepadun lyudina koristuvalasya ryadom socialnih privileyiv Socialna stratifikaciya mala j zovnishni oznaki Predstavniki shlyahetnoyi verstvi nosili odyag z riznomanitnimi osoblivimi atributami koristuvalisya parasoleyu j palankinom mogli nositi dekilka krisiv Riznicya mizh shlyahtoyu ta prostimi lyudmi bula pomitna j u shlyubnij obryadovosti Rozmir pridanogo v lampungiv viznachayetsya statusnim rivnem lyudini Krim togo isnuye zaborona na shlyub mizh nerivneyu yiyi porushennya vvazhayetsya ganebnim vchinkom Yaksho takij shlyub vse taki vkladayetsya partner iz vishoyi verstvi perehodit do stanu svogo podruzhzhya Za takih umov chleni vishogo klasu zazvichaj rodichayutsya lishe v mezhah grupi pribichnikiv vlasnoyi kulturnoyi tradiciyi Natomist sered prostih lyudej chasto mayut misce navit mishani shlyubi z migrantami z inshih regioniv Zvichayeve pravo yakogo dotrimuyutsya pepaduni peredbachaye rizni pravila ta obmezhennya yakih povinni dotrimuvatisya chleni spilnoti ta yihni lideri Porushennya zvichayevih norm pidlyagaye zvichayevim sankciyam u viglyadi shtrafiv abo zobov yazannya provesti tradicijni obryadi Sho visha posada lyudini tim serjoznishi sankciyi u vipadku porushennya vona otrimuye Napriklad penyimbang yakij porushiv adat mozhe buti zmushenij provesti specialnu ceremoniyu pembersigan pepadun abo navit buti piddanij ostrakizmu z boku suspilstva Simejni zv yazki v pepaduniv duzhe micni Vdova pislya smerti cholovika maye pravo j nadali zhiti razom iz jogo rodichami navit yaksho do togo chasu voni ne mali ditej Dlya virishennya problem sho vinikayut u stosunkah mizh rodami klanami keruyutsya principom konsensusu Lampungi sho dotrimuyutsya tradiciyi pemingir meshkayut perevazhno na zahodi syagayuchi uzberezhzhya Voni podilyayutsya na p yat pidgrup kozhna z yakih prozhivaye v pevnomu rajoni Pemingiri mayut dvosharovu sistemu stratifikaciyi suspilstva yaka nazivayetsya sejbatin zvidsi j alternativna nazva pidrozdilu Vona peredbachaye nayavnist u kozhnij gromadi lishe odnogo lidera yakogo nazivayut penyimbang sejbatin z titulom batin bandar abo radzha Penyimbangi skladayut vishu verstvu suspilstva nalezhnist do yakoyi viznachayetsya pohodzhennyam lyudini abo shlyubnimi zv yazkami Reshtu chleniv gromadi nazivayut anakbua sejbatin Status zvichajnih lyudej u suspilstvi zalezhit vid togo chi nalezhat voni do chisla korinnih zhiteliv sela najvishe stoyat nashadki pershoposelenciv PoselennyaLampungi zhivut okremo vid transmigrantiv poselennya yakih zazvichaj znahodyatsya sered poliv Lampunzki sela roztashovani vzdovzh richok ta dorig i vidznachayutsya shilnim skupchennyam hat Voni neveliki mozhut stoyati duzhe blizko odne vid odnogo tak sho mezhi mizh selami storonnomu nepomitni j nezrozumili Krim osnovnogo sela sho zvetsya tiyu lampungi mayut timchasovi poselennya umbulan rozkidani sered poliv Same tut zhive bilshist molodih lyudej ta yihni diti Okremi plantaciyi roztashovani na znachnij vidstani vid osnovnogo sela do nih mozhna jti 10 18 godin pishki Gromadska hata lampunzkogo buaj Tipove lampunzke selo skladayetsya iz simejnih hat v yakih zhive odna nuklearna abo rozshirena sim ya velikih gromadskih hat dlya kozhnogo rodu buaj sho zhive v seli molitovnih zal pokngandzhi mecheti mesegit gromadskoyi zali sesat Krim togo v seli ye pepancha sporudi dlya pritulku ta vidpochinu yakimi koristuyutsya vsi lyudi Kozhna chastina sela bilik maye svoyu gromadsku hatu yaka nazivayetsya nuvobalak abo lambangedung Vona ye centrom gromadskogo zhittya vidpovidnogo buaj i rezidenciyeyu jogo penyimbanga Tut prozhivayut najstarshi chleni rodu yaki ocholyuyut buaj Obgovorennya riznih pitan provodyat u gromadskih zalah tut takozh vidbuvayutsya tradicijni ceremoniyi Hati okremih simej zazvichaj roztashovani navkolo nuvobalaka Vsi sporudi ranishe stavili na palyah Pidloga simejnoyi hati roztashovuvalas na visoti tri metri vid zemli Hati buduvali z dereva yake moglo prosluzhiti sotni rokiv Tradicijni hati pryamokutni v plani mayut karkasno stovpovu konstrukciyu sidlopodibnij dah otocheni verandoyu Detali zv yazuvali mizh soboyu abo skladali bez vikoristannya cvyahiv Prostir pid hatoyu vikoristovuvavsya dlya zberigannya vrozhayu ta zapasiv drov a takozh yak zagin dlya hudobi Dlya zberigannya risu ta inshih harchovih produktiv lampungi vikoristovuyut specialni zernoshovisha yaki nazivayut valaj abo balaj Sogodni lampungi praktichno vidmovilis vid tradicijnih derev yanih hat na tovstih palyah i zvodyat bilsh suchasni shlakoblokovi abo betoni hati sho stoyat pryamo na zemli Take zhitlo ye zvichajnim po vsij Indoneziyi Arhitektura zalezhit vid statkiv ta socialnogo statusu meshkanciv hati Svoyi budivli lampungi prikrashayut roslinnimi motivami sho ye simvolom zhittya Zgidno z miscevimi viruvannyami kilkist shodinok sho vedut do hati maye buti neparnoyu ce maye prinositi blagoslovennya yiyi meshkancyam Inodi lampunzke zhitlo povtoryuye dizajn yavanskih hat Gromadska hata viriznyayetsya svoyimi velikimi rozmirami Speredu shodi vedut do vhidnih dverej Budivlya skladayetsya z kilkoh kimnat Perednya sluzhit dlya prijomu gostej serednya vidvedena dlya prozhivannya doroslih chleniv rodini penyimbanga j podilena na cholovichu ta zhinochu polovini dali roztashovani okremi spalni dlya ditej kozhnogo iz siniv Gromadski zali takozh mayut svoyu harakternu formu Vhid do nih chasto prikrashayut bilimi zhovtimi ta chervonimi parasolkami yaki simvolizuyut rivnist ta rivnovagu j zazvichaj roztashovani na dashku nad shodami Prostir u seredini budivli podilenij na zalu dlya provedennya zasidan kimnatu dlya obgovoren kimnatu dlya zberigannya muzichnih instrumentiv sho vikoristovuyutsya pid chas ceremonij kimnatu dlya vidpochinku starijshini Kozhne selo maye kladovishe roztashovane za jogo mezhami Lampungi chasto stvoryuyut simejni pohovannya tomu v seli mozhe buti j kilka kladovish MistectvoZrazok tkanini tapis pidrozdil pemingir XIX st V misteckih formah lampungiv vidchuvayetsya vpliv induyizmu ta islamu Zokrema ce stosuyetsya riznih stiliv muziki abo vikoristannya zvorotno postupalnih rim u pantunah Lampunzki muzichni instrumenti shozhi z muzichnimi instrumentami inshih etnichnih grup krayini yaki zaznali vplivu malajskoyi ta islamskoyi kulturi Ce zokrema barabani gindang ta ketipung bambukovi sopilki talo serdam segunaj flejta z rogu bujvola sakha velikij bubon berda malij bubon keregcheng ta in Isnuye takozh miscevij riznovid gamelanu sho zvetsya tala khakhumung tala lunik abo tala balak Lampunzke vokalne mistectvo garda ce deklamuvannya virshiv pid zvuki bubniv Lampungi mayut rizni vidi tanciv yaki vikonuyutsya pid chas provedennya vidpovidnih tradicijnih ceremonij Isnuye takozh miscevij bojovij tanec tigel V minulomu isnuvalo narodne teatralne mistectvo pid nazvoyu dumuluk Shiroko vidome tradicijne virobnictvo lampunzkih tkanin tapis Ci tkanini a takozh inshi mistecki virobi lampunzkih majstriv prikrasheni krasivimi dekorativnimi vizerunkami usi elementi ta kolori yakih mayut simvolichne znachennya j pov yazani z miscevoyu kulturnoyu tradiciyeyu Voni zokrema demonstruyut vidminnosti mizh lampungami sho dotrimuyutsya tradicij pepadun i pemingir mizh grupami lyudej sho nalezhat do riznih socialnih verstv DzherelaZulyani Hidayah A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago Springer Singapore 2020 pp 1 3 Abung Abung Bunga Mayang pp 169 173 Lampung Lampong DOI 10 1007 978 981 15 1835 5 angl M Junus Melalatoa Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jilid L Z Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 445 451 Lampung indonez Lampung Abung Lampung Pesisir Lampung Pubian Lampung Sungkai Lampung Way Kanan Daya Ranau People Group Profiles Asia Harvest angl Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yugo Vostochnoy Azii 1966 5bdjv fax 5d zip Narody Yugo Vostochnoj Azii Pod redakciej A A Gubera Yu V Maretina D L Tumarkina N N Cheboksarova Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Nauka 1966 s 530 531 Abungi i pubiany ros Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Lampung Api angl Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Lampung Nyo angl PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 ISBN 978 9 79 064417 5 indonez Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 19 TABLE 1 2 1 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Indonesia 2000 angl Lampung Pesisir People Group Profiles Asia Harvest Lampung Abung People Group Profiles Asia Harvest Lampung Pubian People Group Profiles Asia Harvest Lampung Way Kanan People Group Profiles Asia Harvest Lampung Sungkai People Group Profiles Asia Harvest Zulyani Hidayah A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago Springer Singapore 2020 p 159 Krui Kroe Kru i Ranau People Group Profiles Asia Harvest Daya People Group Profiles Asia Harvest Jamaluddin Jamaluddin 30 grudnya 2021 Kerajaan Selaparang sebagai Pusat Pemerintahan dan Pusat Perdagangan pada Abad XVI Berdasarkan Data Data Arkeologis dan Manuskrip Sasak Manuskripta T 11 2 doi 10 33656 manuskripta v11i2 189 ISSN 2355 7605 Procitovano 29 travnya 2023 Nugroho Julian 21 lyutogo 2021 Ulasan Buku 90 Tahun Prof Emil Salim Pembangunan Berkelanjutan Menuju Indonesia Tinggal Landas 2045 Syntax Literate Jurnal Ilmiah Indonesia T 6 2 s 853 doi 10 36418 syntax literate v6i2 2243 ISSN 2548 1398 Procitovano 29 travnya 2023 Nadia Pramazuly Ayu 23 chervnya 2020 STRATEGI DINAS PENDIDIKAN DAN KEBUDAYAAN PROVINSI LAMPUNG DALAM MELESTARIKAN BAHASA DAN AKSARA LAMPUNG Jurnal Perspective Business T 4 1 doi 10 37090 jpb v4i1 384 Procitovano 29 travnya 2023 Magu ga Berlinda 27 travnya 2023 Kebudayaan Toraja dan Filsafat eksplorasi nilai nilai tradisional dalam konteks modern dx doi org Procitovano 29 travnya 2023