Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палембанги (палембанзькі малайці, мусі-малайці, власна назва: вонг-палембанг, Wong Palembang) — малайський народ в Індонезії, на південному сході острова Суматра.
| Палембанги | |
|---|---|
 Палембанзька дівчина у весільному вбранні. | |
| Самоназва | вонг-палембанг (Wong Palembang) |
| Кількість | бл. 3 млн осіб |
| Ареал |  Індонезія: провінція Південна Суматра |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | малайці Індонезії: , ріау-малайці та ін. |
| Мова | мусі-малайська (палембанзька), індонезійська |
| Релігія | іслам |
Включають субетнічні групи: палембанг, мусі, мусі-баньюасин, мусі-секаю.
Від інших малайських обласних груп відрізняються культурною та мовною специфікою. Ідентифікують себе як окремий етнос, тому офіційна статистика не включає палембангів до складу малайців Індонезії.
Розселення і чисельність
Палембаги займають північні дві третини провінції Південна Суматра, розселені вони також на північному сході провінції Лампунг та в суміжних з Південною Суматрою районах провінцій Джамбі та Бенгкулу. Основний етнічний масив розташований у басейні річки Мусі (індонез. Sungai Musi) з центром у місті Палембанг, він охоплює округи Баньюасин, Мусі-Баньюасин, Нижній Оґан-Комерінг, місто Палембанг.
Під час перепису населення 2010 року палембанги включалися до складу народів Південної Суматри (індонез. Suku asal Sumatera Selatan); вони є основним етносом цієї групи. Загальна чисельність народів Південної Суматри в Індонезії становила 5 119 581 особа (2,16 % населення країни, 11 місце), найбільше їх проживало в провінціях Південна Суматра 4 120 408 осіб (55,31 % населення провінції), Лампунг 409 151 особа (5,38 %), Бенгкулу 144 197 осіб (8,41 %), Західна Ява 95 502 особи (0,22 %), Джакарта 71 987 осіб (0,75 %), Бантен 64 803 особи (0,61 %), Джамбі 57 663 особи (1,86 %), Банка-Белітунг 47 956 осіб (3,92 %), Острови Ріау 32 941 особа (1,97 %), Західний Калімантан 23 428 осіб (0,53 %).
Мова
Говорять мусі-малайською (палембанзькою) мовою (власна назва Baso Palembang), що утворює ланцюжок взаємно зрозумілих діалектів. Іноді палембанзьку мову розглядають як один із діалектів малайської. Вона дуже схожа з індонезійською мовою, але має деякі характерні особливості. Зокрема приголосний r у палембанзькій вимовляється неясно, а в кінці слів часто використовується голосний o.
Користуються також індонезійською мовою. Власної писемності мусі-малайська не має, навчання проводиться індонезійською, релігійна література також написана індонезійською. Проте мусі-малайська мова перебуває в активному використанні, існує словник, граматика, фольклор, ведуться передачі на радіо, телебаченні. Люди мають позитивне ставлення до рідної мови. Міський діалект Палембангу функціює як регіональна мова, ним володіють не лише палембанги, а й значна частина інших народів Південної Суматри.
Релігія
Майже всі палембанги дотримуються ісламу, релігія є частиною їхньої ідентичності. Для них важливо, що їхні предки були мусульманами й передали релігію своїм нащадкам як складову культури народу. Віра для палембангів полягає в ретельному виконанні всіх релігійних обов'язків. П'ятниця — вихідний, більшість чоловіків у цей день бере участь у п'ятничних молитвах. Протягом місяця Рамадан більшість людей старанно поститься.
Шлюб допускається лише між мусульманами. Якщо один із партнерів не є мусульманином, він повинен змінити свою релігію на іслам, а якщо це чоловік, то ще й пройти обрізання. Коли хтось із партнерів не бажає змінювати свою релігію, весілля скасовується.
Хоча усвідомлення мусульманської віри в палембангів є високим, в багатьох сферах життя все ще помітною лишається роль шамана. Шаман має поважний соціальний статус і високо шанується в суспільстві. Наприклад, якщо щось було втрачено або хтось захворів, люди зазвичай спочатку звертаються до шамана.
Історія
До середини I тис. після Р. Х. на Суматрі виникли перші малайські держави. До кінця VII ст. вони об'єдналися навколо буддійського царства Шривіджая, столиця якого розташовувалась поблизу сучасного міста Палембанг. Шривіджая поступово завоювала всю Суматру, Західну й Центральну Яву та Малайський півострів, створивши колонії вздовж морського узбережжя та великих річок у межах своїх володінь. Утворилася велика морська імперія, яка протягом п'яти століть, аж до свого занепаду в XI ст., домінувала в регіоні й контролювала основні торговельні шляхи Західної Індонезії. В межах Шривіджаї відбулася консолідація малайського етносу. Кінець держави був пов'язаний з руйнівним нападом держави Чола з півдня Індії в першій половині XI ст.
У XIII—XIV ст. малайці потрапили в сферу впливу яванської імперії Маджапагіт. Особливо сильним яванський вплив був у Палембанзі. Центр малайської державності перемістився в Малакку, державу на західному узбережжі Малайського півострова, засновану 1400 р. Парамешварою, принцом-втікачем з Палембангу. Натомість Палембанг став спочатку анклавом китайських піратів, а потім батьківщиною сильно яванізованої місцевої версії малайської культури. Протягом століть на берегах річки Мусі малайці змішувались з мігрантами з інших країв: арабами, індійцями, китайцями, яванцями та іншими індонезійськими народами.
В XIV—XV ст. малайці були навернені на іслам, а після падіння Малакки 1511 р. на малайських землях протягом XVI—XVIII ст. постали численні незалежні султанати, серед них і Палембанг (1659—1823). В межах власного султанату відбулася консолідація палембангів в окремий народ.
Суспільство
Палембанзьке суспільство відзначається соціальним розшаруванням, що є спадком Палембанзького султанату. Палембанги поділяються на дві основні верстви: вонг-джеро (Wong Jeroo), нащадки королівських та шляхетних родин колишнього султанату, та вонг-джабо (Wong Jabo) — простолюдини. Аристократичні групи носять титули, що відповідають їхньому походженню. Особливі титули використовують нащадки шляхти, що змішалися з простими людьми. Простолюдини — це клас, що становить основну масу палембанзького суспільства.
Палембанзька сільська громада (марга) формувалася під сильним яванським впливом. Вона включає декілька сусідніх сіл — дусунів, які, в свою чергу, складаються з кампунгів — кварталів, розташованих поруч. У більшості інших малайських регіонів кампунгом називають будь-яке село.
Родовід у палембангів прослідковується як за батьківською, так і за материнською лінією. Дитина вільна сама обирати, належатиме вона до роду батька або матері. Чоловік є головою сім'ї, він вважається її постачальником та захисником. Обов'язком дружини є піклування про охайність та гармонію в домі.
Дуже важливою для палембангів є весільна церемонія. Вона є символом створення єдності, спільності та взаємодопомоги. Після весілля молодята можуть вільно жити там, де хочуть, або ж оселяються там, де було визначено шляхом обговорення з батьками. Вже після заручин наречена стає об'єктом відповідальності свого нареченого, він повинен оплачувати всі її потреби, але годувати її до весілля повинні продовжувати батьки. В суспільстві більше цінується народження хлопчиків, їх сприймають як продовжувачів роду.
Окремі терміни відрізняють порядок народження братів і сестер: какчак (kakcak) — найстарший брат чи сестра, какчек (kakcek) — другий за народженням, какчик (kakcik) — третій і молодший. Відповідно й дядьки-маманг (mamang) та тітки-бібі (bibi) визначаються як мангчак (mangcak), мангчек (mangcek) і мангчик (mangcik) та бічак (bicak), бічек (bicek) і бічик (bicik).
Майже всі палембанги є мусульманами, але ставлять традиції вище за іслам. Вони вважають, що сталі норми життя повинні підтримуватись, а ісламське законодавство — шануватися. Палембанги продовжують пишатися своїми традиціями, навіть високоосвічені люди міцно дотримуються звичаїв свого народу. В останні роки Індонезія почала розвивати національну культуру, це викликає в палембангів відчуття духовного гніту, вони побоюються ерозії власної етнічної ідентичності.
Палембанги відомі як гордий народ, який не буде займатися фізичною працею, якщо знайде спосіб уникнути її.
Господарство
Головною продовольчою культурою Південної Суматри є рис. Вирощують його в основному на берегах річки Мусі та її приток, де є можливість застосовувати зрошувальні технології; отримують два-три врожаї на рік. Культивація полів на Суматрі є більш примітивною в порівнянні з Явою. Власного рису не вистачає. Другою продовольчою культурою є кукурудза. Саджають також батат, касаву (маніок), земляний горіх (арахіс), банани, цукровий очерет; овочів вирощують мало. Із технічних культур першість належить каучуку. Отримало розвиток також плантаційне вирощування експортних культур (каучук, чай, тютюн, олійна, арекова та кокосова пальми, сизаль, кава, перець, какао тощо).
Важливе місце в господарстві палембангів займає також рибальство. Багато людей з Палембанга працюють державними службовцями, інші є власниками дрібних магазинів, торгують на базарах, працюють на промислових підприємствах, в галузі освіти та науки, в лісовому господарстві та на транспорті. Важливу роль для палембангів відіграють річки. Вони є головними транспортними магістралями, використовуються як торгові майданчики (тут торгують з човнів), для вирощування рису, купання, миття тощо. У Палембанзі розвинені суднобудівництво та судноремонт.
Міста та селища Східної Суматри є старовинними центрами високорозвиненого ремесла. На всьому архіпелазі відомі палембанзькі ткачі, що виготовляють знамениті шовкові саронги яскравих кольорів, а також парчеві тканини. У селах збереглося виробництво бавовняних тканин та їх фарбування за допомогою рослинних барвників. Відомі також палембанзькі ковалі й ювеліри, що ведуть суперництво з майстрами Джок'якарти й Суракарти. Вони виробляють найтонші філігранні вироби, художньо оформлений посуд, чудові зразки холодної зброї. Не менше знамениті палембанзькі суднобудівники, які виготовляють традиційні човни прау. Майже в кожному селі є свої корабельні майстри. Високо розвинене мистецтво плетіння.
Поселення
Паленмбанзькі села бувають різними за розміром, одні мають по декілька сотень, а то й тисяч жителів, інші складаються лише з декількох хат. Планування вільне, зазвичай хати розкидані вздовж берега річки без певного порядку, іноді декілька десятків хат стоять одна навпроти одної й утворюють вулицю. Часто поселення розташовані на мілководді, за декілька десятків або навіть сотень метрів від берега, в зручній бухті. Хати пов'язані між собою містками, що утворюють «вулиці» та «провулки». Довгі містки ведуть до берега. Палембанги, що живуть на берегах великих річок, будують також хати на плотах. Плотами можна легко пересуватися річками або вздовж морського узбережжя й приставати до берега в потрібному місці.
Місто Палембанг стоїть на берегах річки Мусі з її численних рукавами та протоками. Через неширокі канали та протоки перекинуті піднімні мости. Човни є головним засобом пересування в місті, вони тисячами снують річкою Мусі. Багато човнів водночас є й житлом.
Типова палембанзька хата лімас має форму піраміди, вона розрахована на нуклеарну сім'ю. Хати прямокутні в плані, мають каркасну конструкцію, стоять на високих (від 1,5 до 3,5 м) палях, що піднімають їх над землею або над водою. Це захищає житло від частих повеней. Основний будівельний матеріал — бамбук. Дах дуже високий, плавно спускається над великою відкритою парадною кімнатою. Іноді попереду влаштовують веранду. До житлового приміщення підіймаються високими сходами, буває прямо з човнів. На суходолі простір під хатою використовується як хлів для худоби, пташник, місце для зберігання риболовного та сільськогосподарського знаряддя.
Останнім часом традиційні хати витісняються хатами в сучасному стилі, що стоять на землі, хоча раніше хати без паль були свідченням того, що тут живуть яванці-спереселенці. Така тенденція обумовлена багатьма факторами, один з яких полягає в тому, що дерев'яні матеріали для піднятої платформи стають все дорожчими та їх складніше отримати.
Інтер'єр палембанзької хати нескладний, в передній її частині розташоване приміщення для прийому гостей, далі за плетеною стінкою знаходиться велика кімната, яка завісами та циновками може бути поділена на окремі спальні відділення. Вогнище влаштовують у прибудові до хати. Це дерев'яний ящик, заповнений втрамбованою глиною та золою. У хаті є звичні для індонезійців побутові предмети: плетені скрині й короби, на стінах у плетених сітках підвішені сита, ковші, глечики. Поряд із грубої роботи керамічними виробами місцевого виробництва використовують куповане металеве кухонне начиння. В хатах багато циновок різної форми та розмірів. У багатьох сім'ях є сучасні меблі, радіоприймачі, телевізори та інша побутова техніка.
Будинки аристократів поділяються на декілька кімнат, кожна з яких має спеціальне призначення. У передній частині будинку знаходиться веранда-джоган, де сім'я відпочиває. В основному приміщенні виділені спальні місця для різної категорії гостей: молодих родичів-чоловіків, які приходять на допомогу під час проведення урочистостей, людей середнього віку, літніх та шанованих гостей. Кухня розташована в задній частині будинку.
Кухня
Їжа палембангів загалом є типовою для народів Індонезії. Її основу складає рис в різному вигляді, здобрений приправами. Важливе місце в раціоні займають фрукти, менш поширені овочі. М'ясні страви їдять рідко, вони вважаються делікатесом. Натомість риба в деяких місцевостях за долею в раціоні значно перевершує всі інші види їжі. Способи приготування риби різні: її смажать, варять у солоній воді зі спеціями, в'ялять на сонці, коптять, фарширують, а деякі види вживають і сирими. Надзвичайно поширене приготування гострих рибних соусів, відомих під назвою траси, їх роблять із заквашеної дрібної риби та креветок. Улюбленими напоями є кава та чай; спрагу вгамовують соком кокосового горіха.
Дуже популярною стравою в Палембанзі є пемпек, основними інгредієнтами якого є риба та сагове борошно. До типових палембанзьких страв належать також рибний суп текван (індонез. Tekwan), суп з локшини мьєчелор (індонез. Mie Celor), який готують у кокосовому молоці та бульйоні на основі креветок, рисові млинці бурго (індонез. Burgo), пряна локшина лаксо (індонез. Lakso), фірмова палембанзька страва із вареного пангасіуса пінданг-патін (індонез. Pindang patin), популярна приправа з дуріану темпояк (індонез. Tempoyak), страва отак-отак із риби або морепродуктів у кокосовому молоці, загорнутих у бананове листя, смажені сухарики керупук.
Палембанзька кухня включає ряд страв, запозичених у китайців, яких багато живе в Палембанзі.
Джерела
- Palembang. Asia Harvest (англ.)
- Musi. Asia Harvest (англ.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: (англ.)
- Malays In Indonesia. Worldmark Encyclopedia of Cultures and Daily Life (англ.)
- М. А. Членов. Малайцы. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 315-317. (рос.)
- Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yugo-Vostochnoy_Azii.(1966).%5bdjv-fax%5d.zip Народы Юго-Восточной Азии. Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Марбтина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 495-501: Палембанги, риау и родственные им народы Восточной Суматры и соседних островов (рос.) Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yugo-Vostochnoy_Azii.(1966).%5Bdjv-fax%5D.zip Архів
- Palembang in Singapore. Joshua Project (англ.)
- Dr. Zulyani Hidayah. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia. Jakarta: Yayasan Pustaka Obor Indonesia, 2015, h. 298-301: Palembang (Melayu Palembang) (індонез.)
Примітки
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia (англ. Nationality, Ethnicity, Religion, and Daily Language of Indonesian Population). Hasil Sensus Penduduk 2010, p. 9: Tabel 2. Jumlah dan Persentase Penduduk Menurut Kelompok Suku Bangsa (індонез.)
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia (англ. Nationality, Ethnicity, Religion, and Daily Language of Indonesian Population). Hasil Sensus Penduduk 2010, p. 36-37: Tabel L2.6. Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa (індонез.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palembangi palembanzki malajci musi malajci vlasna nazva vong palembang Wong Palembang malajskij narod v Indoneziyi na pivdennomu shodi ostrova Sumatra PalembangiPalembanzka divchina u vesilnomu vbranni Samonazvavong palembang Wong Palembang Kilkistbl 3 mln osibAreal Indoneziya provinciya Pivdenna SumatraRasapivdenni mongoloyidiBlizki do malajci Indoneziyi riau malajci ta in Movamusi malajska palembanzka indonezijskaReligiyaislam Vklyuchayut subetnichni grupi palembang musi musi banyuasin musi sekayu Vid inshih malajskih oblasnih grup vidriznyayutsya kulturnoyu ta movnoyu specifikoyu Identifikuyut sebe yak okremij etnos tomu oficijna statistika ne vklyuchaye palembangiv do skladu malajciv Indoneziyi Rozselennya i chiselnistPalembagi zajmayut pivnichni dvi tretini provinciyi Pivdenna Sumatra rozseleni voni takozh na pivnichnomu shodi provinciyi Lampung ta v sumizhnih z Pivdennoyu Sumatroyu rajonah provincij Dzhambi ta Bengkulu Osnovnij etnichnij masiv roztashovanij u basejni richki Musi indonez Sungai Musi z centrom u misti Palembang vin ohoplyuye okrugi Banyuasin Musi Banyuasin Nizhnij Ogan Komering misto Palembang Pid chas perepisu naselennya 2010 roku palembangi vklyuchalisya do skladu narodiv Pivdennoyi Sumatri indonez Suku asal Sumatera Selatan voni ye osnovnim etnosom ciyeyi grupi Zagalna chiselnist narodiv Pivdennoyi Sumatri v Indoneziyi stanovila 5 119 581 osoba 2 16 naselennya krayini 11 misce najbilshe yih prozhivalo v provinciyah Pivdenna Sumatra 4 120 408 osib 55 31 naselennya provinciyi Lampung 409 151 osoba 5 38 Bengkulu 144 197 osib 8 41 Zahidna Yava 95 502 osobi 0 22 Dzhakarta 71 987 osib 0 75 Banten 64 803 osobi 0 61 Dzhambi 57 663 osobi 1 86 Banka Belitung 47 956 osib 3 92 Ostrovi Riau 32 941 osoba 1 97 Zahidnij Kalimantan 23 428 osib 0 53 MovaGovoryat musi malajskoyu palembanzkoyu movoyu vlasna nazva Baso Palembang sho utvoryuye lancyuzhok vzayemno zrozumilih dialektiv Inodi palembanzku movu rozglyadayut yak odin iz dialektiv malajskoyi Vona duzhe shozha z indonezijskoyu movoyu ale maye deyaki harakterni osoblivosti Zokrema prigolosnij r u palembanzkij vimovlyayetsya neyasno a v kinci sliv chasto vikoristovuyetsya golosnij o Koristuyutsya takozh indonezijskoyu movoyu Vlasnoyi pisemnosti musi malajska ne maye navchannya provoditsya indonezijskoyu religijna literatura takozh napisana indonezijskoyu Prote musi malajska mova perebuvaye v aktivnomu vikoristanni isnuye slovnik gramatika folklor vedutsya peredachi na radio telebachenni Lyudi mayut pozitivne stavlennya do ridnoyi movi Miskij dialekt Palembangu funkciyuye yak regionalna mova nim volodiyut ne lishe palembangi a j znachna chastina inshih narodiv Pivdennoyi Sumatri ReligiyaVelika mechet u Palembanzi Majzhe vsi palembangi dotrimuyutsya islamu religiya ye chastinoyu yihnoyi identichnosti Dlya nih vazhlivo sho yihni predki buli musulmanami j peredali religiyu svoyim nashadkam yak skladovu kulturi narodu Vira dlya palembangiv polyagaye v retelnomu vikonanni vsih religijnih obov yazkiv P yatnicya vihidnij bilshist cholovikiv u cej den bere uchast u p yatnichnih molitvah Protyagom misyacya Ramadan bilshist lyudej staranno postitsya Shlyub dopuskayetsya lishe mizh musulmanami Yaksho odin iz partneriv ne ye musulmaninom vin povinen zminiti svoyu religiyu na islam a yaksho ce cholovik to she j projti obrizannya Koli htos iz partneriv ne bazhaye zminyuvati svoyu religiyu vesillya skasovuyetsya Hocha usvidomlennya musulmanskoyi viri v palembangiv ye visokim v bagatoh sferah zhittya vse she pomitnoyu lishayetsya rol shamana Shaman maye povazhnij socialnij status i visoko shanuyetsya v suspilstvi Napriklad yaksho shos bulo vtracheno abo htos zahvoriv lyudi zazvichaj spochatku zvertayutsya do shamana IstoriyaDo seredini I tis pislya R H na Sumatri vinikli pershi malajski derzhavi Do kincya VII st voni ob yednalisya navkolo buddijskogo carstva Shrividzhaya stolicya yakogo roztashovuvalas poblizu suchasnogo mista Palembang Shrividzhaya postupovo zavoyuvala vsyu Sumatru Zahidnu j Centralnu Yavu ta Malajskij pivostriv stvorivshi koloniyi vzdovzh morskogo uzberezhzhya ta velikih richok u mezhah svoyih volodin Utvorilasya velika morska imperiya yaka protyagom p yati stolit azh do svogo zanepadu v XI st dominuvala v regioni j kontrolyuvala osnovni torgovelni shlyahi Zahidnoyi Indoneziyi V mezhah Shrividzhayi vidbulasya konsolidaciya malajskogo etnosu Kinec derzhavi buv pov yazanij z rujnivnim napadom derzhavi Chola z pivdnya Indiyi v pershij polovini XI st U XIII XIV st malajci potrapili v sferu vplivu yavanskoyi imperiyi Madzhapagit Osoblivo silnim yavanskij vpliv buv u Palembanzi Centr malajskoyi derzhavnosti peremistivsya v Malakku derzhavu na zahidnomu uzberezhzhi Malajskogo pivostrova zasnovanu 1400 r Parameshvaroyu princom vtikachem z Palembangu Natomist Palembang stav spochatku anklavom kitajskih pirativ a potim batkivshinoyu silno yavanizovanoyi miscevoyi versiyi malajskoyi kulturi Protyagom stolit na beregah richki Musi malajci zmishuvalis z migrantami z inshih krayiv arabami indijcyami kitajcyami yavancyami ta inshimi indonezijskimi narodami V XIV XV st malajci buli naverneni na islam a pislya padinnya Malakki 1511 r na malajskih zemlyah protyagom XVI XVIII st postali chislenni nezalezhni sultanati sered nih i Palembang 1659 1823 V mezhah vlasnogo sultanatu vidbulasya konsolidaciya palembangiv v okremij narod SuspilstvoPalembanzke suspilstvo vidznachayetsya socialnim rozsharuvannyam sho ye spadkom Palembanzkogo sultanatu Palembangi podilyayutsya na dvi osnovni verstvi vong dzhero Wong Jeroo nashadki korolivskih ta shlyahetnih rodin kolishnogo sultanatu ta vong dzhabo Wong Jabo prostolyudini Aristokratichni grupi nosyat tituli sho vidpovidayut yihnomu pohodzhennyu Osoblivi tituli vikoristovuyut nashadki shlyahti sho zmishalisya z prostimi lyudmi Prostolyudini ce klas sho stanovit osnovnu masu palembanzkogo suspilstva Palembanzka silska gromada marga formuvalasya pid silnim yavanskim vplivom Vona vklyuchaye dekilka susidnih sil dusuniv yaki v svoyu chergu skladayutsya z kampungiv kvartaliv roztashovanih poruch U bilshosti inshih malajskih regioniv kampungom nazivayut bud yake selo Rodovid u palembangiv proslidkovuyetsya yak za batkivskoyu tak i za materinskoyu liniyeyu Ditina vilna sama obirati nalezhatime vona do rodu batka abo materi Cholovik ye golovoyu sim yi vin vvazhayetsya yiyi postachalnikom ta zahisnikom Obov yazkom druzhini ye pikluvannya pro ohajnist ta garmoniyu v domi Duzhe vazhlivoyu dlya palembangiv ye vesilna ceremoniya Vona ye simvolom stvorennya yednosti spilnosti ta vzayemodopomogi Pislya vesillya molodyata mozhut vilno zhiti tam de hochut abo zh oselyayutsya tam de bulo viznacheno shlyahom obgovorennya z batkami Vzhe pislya zaruchin narechena staye ob yektom vidpovidalnosti svogo narechenogo vin povinen oplachuvati vsi yiyi potrebi ale goduvati yiyi do vesillya povinni prodovzhuvati batki V suspilstvi bilshe cinuyetsya narodzhennya hlopchikiv yih sprijmayut yak prodovzhuvachiv rodu Okremi termini vidriznyayut poryadok narodzhennya brativ i sester kakchak kakcak najstarshij brat chi sestra kakchek kakcek drugij za narodzhennyam kakchik kakcik tretij i molodshij Vidpovidno j dyadki mamang mamang ta titki bibi bibi viznachayutsya yak mangchak mangcak mangchek mangcek i mangchik mangcik ta bichak bicak bichek bicek i bichik bicik Majzhe vsi palembangi ye musulmanami ale stavlyat tradiciyi vishe za islam Voni vvazhayut sho stali normi zhittya povinni pidtrimuvatis a islamske zakonodavstvo shanuvatisya Palembangi prodovzhuyut pishatisya svoyimi tradiciyami navit visokoosvicheni lyudi micno dotrimuyutsya zvichayiv svogo narodu V ostanni roki Indoneziya pochala rozvivati nacionalnu kulturu ce viklikaye v palembangiv vidchuttya duhovnogo gnitu voni poboyuyutsya eroziyi vlasnoyi etnichnoyi identichnosti Palembangi vidomi yak gordij narod yakij ne bude zajmatisya fizichnoyu praceyu yaksho znajde sposib uniknuti yiyi GospodarstvoPlavuchij produktovij magazin na richci Musi Shal iz Palembanga kinec XIX st Golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu Pivdennoyi Sumatri ye ris Viroshuyut jogo v osnovnomu na beregah richki Musi ta yiyi pritok de ye mozhlivist zastosovuvati zroshuvalni tehnologiyi otrimuyut dva tri vrozhayi na rik Kultivaciya poliv na Sumatri ye bilsh primitivnoyu v porivnyanni z Yavoyu Vlasnogo risu ne vistachaye Drugoyu prodovolchoyu kulturoyu ye kukurudza Sadzhayut takozh batat kasavu maniok zemlyanij gorih arahis banani cukrovij ocheret ovochiv viroshuyut malo Iz tehnichnih kultur pershist nalezhit kauchuku Otrimalo rozvitok takozh plantacijne viroshuvannya eksportnih kultur kauchuk chaj tyutyun olijna arekova ta kokosova palmi sizal kava perec kakao tosho Vazhlive misce v gospodarstvi palembangiv zajmaye takozh ribalstvo Bagato lyudej z Palembanga pracyuyut derzhavnimi sluzhbovcyami inshi ye vlasnikami dribnih magaziniv torguyut na bazarah pracyuyut na promislovih pidpriyemstvah v galuzi osviti ta nauki v lisovomu gospodarstvi ta na transporti Vazhlivu rol dlya palembangiv vidigrayut richki Voni ye golovnimi transportnimi magistralyami vikoristovuyutsya yak torgovi majdanchiki tut torguyut z chovniv dlya viroshuvannya risu kupannya mittya tosho U Palembanzi rozvineni sudnobudivnictvo ta sudnoremont Mista ta selisha Shidnoyi Sumatri ye starovinnimi centrami visokorozvinenogo remesla Na vsomu arhipelazi vidomi palembanzki tkachi sho vigotovlyayut znameniti shovkovi sarongi yaskravih koloriv a takozh parchevi tkanini U selah zbereglosya virobnictvo bavovnyanih tkanin ta yih farbuvannya za dopomogoyu roslinnih barvnikiv Vidomi takozh palembanzki kovali j yuveliri sho vedut supernictvo z majstrami Dzhok yakarti j Surakarti Voni viroblyayut najtonshi filigranni virobi hudozhno oformlenij posud chudovi zrazki holodnoyi zbroyi Ne menshe znameniti palembanzki sudnobudivniki yaki vigotovlyayut tradicijni chovni prau Majzhe v kozhnomu seli ye svoyi korabelni majstri Visoko rozvinene mistectvo pletinnya PoselennyaPalenmbanzki sela buvayut riznimi za rozmirom odni mayut po dekilka soten a to j tisyach zhiteliv inshi skladayutsya lishe z dekilkoh hat Planuvannya vilne zazvichaj hati rozkidani vzdovzh berega richki bez pevnogo poryadku inodi dekilka desyatkiv hat stoyat odna navproti odnoyi j utvoryuyut vulicyu Chasto poselennya roztashovani na milkovoddi za dekilka desyatkiv abo navit soten metriv vid berega v zruchnij buhti Hati pov yazani mizh soboyu mistkami sho utvoryuyut vulici ta provulki Dovgi mistki vedut do berega Palembangi sho zhivut na beregah velikih richok buduyut takozh hati na plotah Plotami mozhna legko peresuvatisya richkami abo vzdovzh morskogo uzberezhzhya j pristavati do berega v potribnomu misci Palembang i richka Musi 1971 Misto Palembang stoyit na beregah richki Musi z yiyi chislennih rukavami ta protokami Cherez neshiroki kanali ta protoki perekinuti pidnimni mosti Chovni ye golovnim zasobom peresuvannya v misti voni tisyachami snuyut richkoyu Musi Bagato chovniv vodnochas ye j zhitlom Tipova palembanzka hata limas maye formu piramidi vona rozrahovana na nuklearnu sim yu Hati pryamokutni v plani mayut karkasnu konstrukciyu stoyat na visokih vid 1 5 do 3 5 m palyah sho pidnimayut yih nad zemleyu abo nad vodoyu Ce zahishaye zhitlo vid chastih povenej Osnovnij budivelnij material bambuk Dah duzhe visokij plavno spuskayetsya nad velikoyu vidkritoyu paradnoyu kimnatoyu Inodi poperedu vlashtovuyut verandu Do zhitlovogo primishennya pidijmayutsya visokimi shodami buvaye pryamo z chovniv Na suhodoli prostir pid hatoyu vikoristovuyetsya yak hliv dlya hudobi ptashnik misce dlya zberigannya ribolovnogo ta silskogospodarskogo znaryaddya Ostannim chasom tradicijni hati vitisnyayutsya hatami v suchasnomu stili sho stoyat na zemli hocha ranishe hati bez pal buli svidchennyam togo sho tut zhivut yavanci spereselenci Taka tendenciya obumovlena bagatma faktorami odin z yakih polyagaye v tomu sho derev yani materiali dlya pidnyatoyi platformi stayut vse dorozhchimi ta yih skladnishe otrimati Inter yer palembanzkoyi hati neskladnij v perednij yiyi chastini roztashovane primishennya dlya prijomu gostej dali za pletenoyu stinkoyu znahoditsya velika kimnata yaka zavisami ta cinovkami mozhe buti podilena na okremi spalni viddilennya Vognishe vlashtovuyut u pribudovi do hati Ce derev yanij yashik zapovnenij vtrambovanoyu glinoyu ta zoloyu U hati ye zvichni dlya indonezijciv pobutovi predmeti pleteni skrini j korobi na stinah u pletenih sitkah pidvisheni sita kovshi glechiki Poryad iz gruboyi roboti keramichnimi virobami miscevogo virobnictva vikoristovuyut kupovane metaleve kuhonne nachinnya V hatah bagato cinovok riznoyi formi ta rozmiriv U bagatoh sim yah ye suchasni mebli radioprijmachi televizori ta insha pobutova tehnika Budinki aristokrativ podilyayutsya na dekilka kimnat kozhna z yakih maye specialne priznachennya U perednij chastini budinku znahoditsya veranda dzhogan de sim ya vidpochivaye V osnovnomu primishenni vidileni spalni miscya dlya riznoyi kategoriyi gostej molodih rodichiv cholovikiv yaki prihodyat na dopomogu pid chas provedennya urochistostej lyudej serednogo viku litnih ta shanovanih gostej Kuhnya roztashovana v zadnij chastini budinku KuhnyaYizha palembangiv zagalom ye tipovoyu dlya narodiv Indoneziyi Yiyi osnovu skladaye ris v riznomu viglyadi zdobrenij pripravami Vazhlive misce v racioni zajmayut frukti mensh poshireni ovochi M yasni stravi yidyat ridko voni vvazhayutsya delikatesom Natomist riba v deyakih miscevostyah za doleyu v racioni znachno perevershuye vsi inshi vidi yizhi Sposobi prigotuvannya ribi rizni yiyi smazhat varyat u solonij vodi zi speciyami v yalyat na sonci koptyat farshiruyut a deyaki vidi vzhivayut i sirimi Nadzvichajno poshirene prigotuvannya gostrih ribnih sousiv vidomih pid nazvoyu trasi yih roblyat iz zakvashenoyi dribnoyi ribi ta krevetok Ulyublenimi napoyami ye kava ta chaj spragu vgamovuyut sokom kokosovogo goriha Duzhe populyarnoyu stravoyu v Palembanzi ye pempek osnovnimi ingrediyentami yakogo ye riba ta sagove boroshno Do tipovih palembanzkih strav nalezhat takozh ribnij sup tekvan indonez Tekwan sup z lokshini myechelor indonez Mie Celor yakij gotuyut u kokosovomu moloci ta buljoni na osnovi krevetok risovi mlinci burgo indonez Burgo pryana lokshina lakso indonez Lakso firmova palembanzka strava iz varenogo pangasiusa pindang patin indonez Pindang patin populyarna priprava z durianu tempoyak indonez Tempoyak strava otak otak iz ribi abo moreproduktiv u kokosovomu moloci zagornutih u bananove listya smazheni suhariki kerupuk Palembanzka kuhnya vklyuchaye ryad strav zapozichenih u kitajciv yakih bagato zhive v Palembanzi DzherelaPalembang Asia Harvest angl Musi Asia Harvest angl Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2019 Ethnologue Languages of the World Twenty second edition Dallas Texas SIL International Online version angl Malays In Indonesia Worldmark Encyclopedia of Cultures and Daily Life angl M A Chlenov Malajcy Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 315 317 ISBN 5 85270 155 6 ros Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yugo Vostochnoy Azii 1966 5bdjv fax 5d zip Narody Yugo Vostochnoj Azii Pod redakciej A A Gubera Yu V Marbtina D L Tumarkina N N Cheboksarova Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Nauka 1966 s 495 501 Palembangi riau i rodstvennye im narody Vostochnoj Sumatry i sosednih ostrovov ros Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yugo Vostochnoy Azii 1966 5Bdjv fax 5D zip Arhiv Palembang in Singapore Joshua Project angl Dr Zulyani Hidayah Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jakarta Yayasan Pustaka Obor Indonesia 2015 h 298 301 Palembang Melayu Palembang indonez PrimitkiAris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia angl Nationality Ethnicity Religion and Daily Language of Indonesian Population Hasil Sensus Penduduk 2010 p 9 Tabel 2 Jumlah dan Persentase Penduduk Menurut Kelompok Suku Bangsa ISBN 978 979 064 417 5 indonez Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia angl Nationality Ethnicity Religion and Daily Language of Indonesian Population Hasil Sensus Penduduk 2010 p 36 37 Tabel L2 6 Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa ISBN 978 979 064 417 5 indonez